…Ранок… Перший день зими… Надворі ще темно… Ти спиш… Ніжно посміхаєшся уві сні, напевно, бачиш Ангела… Я не будитиму Тебе, я просто буду поруч… Поруч завжди… Не тілом, ні, воно належатиме іншій, але твої бездонні очі,… вони лише мої… Ти спиш,… у перший день зими… Ти спиш, і лише запах свіжозвареної кави примусить Тебе піднятися, але мене вже не буде,… бо я лише… фантазія…, мрія… Мене нема в реальності…я живу лише в снах, в твоїх снах… Ти спиш… я хотіла б бути зіркою, аби всю ніч милуватись Тобою…, пестити Тебе…, цілувати…, обіймати, аж допоки не настане ранок…, Ти підеш у світ, забувши про мене…, але навіки залишишся у моїх мріях…Ти спиш…, Тобі сниться море…, Ти так безтямно закоханий в море, а я так безтямно закохана в Тебе…, але я лише фантазія…
