Чи бачив квіти на весні
Ти в українському селі?
Чи ніжний голос солов'я
Ти слухав наче немовля?
А як пшениця томно мліє,
Як сонце нашу землю гріє?
Як вітер прапор розвива,
Неначе птахи два крила.
Наш білий хліб - солодка доля!
Солодше нього - тільки воля!
Неначе в Божому Раю
Все дивним є у цім краю!
Лише одне є чорне лихо-
ті люди, наче мертва крига,
Вбивають, душать наш народ,
Вважають ніби ми той скот...
Цивілізацію несуть,
А самі все собі гребуть.
Стреляти треба таких в раз!
То буде мій тобі наказ!
