Я знаю, не знайду кращої від Вас!
Моя душа алкоголь, та мені дають лиш квас.
Кажуть, що я лицемір, маю два обличчя,
Лиш Ви знаєте, як моя душа в неволі в’ється!
В кімнаті чисте скло, я б’юся в нього як муха,
Тече кров не солодка, другої + групи.
Навіщо б’ю… розіб’ю, полетять осколки,
Ті кристали в тілі будуть шукати свої коморки.
Ахх… Все не те, все без сенсу!
Душа плаче, вимагає творчого сексу!
Я один, та не займаюсь анонімом,
Під шкірою не дощ, не сонце, одні катаклізми.
Завтра буде завтра, не буде вчора!
На губах чужа помада, кольору морви.
Прошу, благаю, не лишайтесь чорною вдовою,
Це кажу я? Ні не я, а нас двоє!
