я сиджу тут сам. я сиджу тут сам.
я дивлюся на стіни. – дивіться,
дивіться на стіни, будь ласка!
дивіться на стіни! я дивлюся на стіни.
ви не повинні бути з власної особи.
– це з огляду на стан, в якому ви є.
не бути з власної особи означає,
що вам потрібен невсипущий нагляддогляд,
що означає, вам не можна хвилюватися.
так, цей ваш стан – досліджений та рідкісний,
і, як то кажуть, ціна йому копійка.
копійка за хлопця, копійка за все. –
ось і маємо дві копійки. sir, це великі гроші.
дзвоник: дзень-дзелень, минає третій день,
а мученик fisher, дика людина,
досі нічого не має.
сиджу над водою, сиджу над водою.
погляньте, що відбувається!
хмари летять, мов на вечірній потяг;
від них відбивається той чоловік –
сумний, в червоних чоботях:
що сталося, хмари? я вас не впізнаю.
я залишив речі на вокзалі, я залишив речі на вокзалі.
там цінного – цінні папери, й десять мішків вугілля.
ну, прощай, все так просто? це просто якесь божевілля!
не так зрозумів. гаразд, подумайте і розсудіть самі:
я втікаю від всіх нещасть, від всіх божевільних фурій;
ви ж знаєте: винен ретроградний меркурій,
а я собі сам, я собі сам на умі.
ти – на темному боці місяця, маєш непарне місце.
я – надворі; я намагаюся дивитися й так, і сяк.
думаю, – досі не бачу. ні, ти скажи: я – п'яний?
напевно, я божеволію. не бачу, хоч ти мене вбий.
віриш? гаразд: вилазь. я піду і в усьому зізнаюся.
– не віриш? тут стільки людей, та хто мені дасть брехати?
ще копійка була б врятувала моє копійчане життя.
я не маю грошей на пристойне взуття,
я не маю часу на пристойні жарти.
ти змусиш мене мовчати –
невже це нічого не варте?
а то я тобі розповів би,
чого я досі не знаю
watching the sky, deep purple
ID:
915886
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 04.06.2021 21:47:16
© дата внесення змiн: 04.06.2021 21:59:00
автор: mayadeva
Вкажіть причину вашої скарги
|
