Як ти пішов – так стало тихо й нудно.
Ти так пішов, як в морі кораблі.
На вулиці, як завжди, гарно й людно,
Пробач, невзмозі очі я забуть твої.
Ти так ввійшов...Так лагідно,без стуку...
Так само ти пішов. Нічого не сказав.
З тобою інша йде тепер за руку,
Ти не мене,ти вже її обрав.
Мені казав відверто так і ніжно,
Що я одна єдина у житті.
А за вікном зима, і буде сніжно,
Як в тебе в серці, зараз і завжди.
Ти був такий смішний, веселий, щирий...
Я дякую тобі за те, що був.
Ти справді був такий єдиний,
Який лиш поглядом прогонить сум.
Я хочу повернути ті хвилини,
Де ми з тобою щиро гомоніли.
Я знаю: вони швидко так пролинуть,
Та я люблю тебе, хоч не казала.
Ти вже пішов. Назавжди. Це – зупинка.
Зупинка у твої щасливі дні.
Моя любов до тебе – це помилка.
Назавжди прощавай. До зустрічі у сні.
Листопад, 2016
