За дикістю ти просто чоловік,
і не важливо перший чи останній.
Ти львівський син, твій рід не перший вік,
навчає віддавати сміх коханій.
За львівським небом досить кольорів,
які бажають твою тінь сховати.
За брамами ледь чутно сміх вітрів,
які не в силах просто наздогнати.
За холодом приховане тепло,
яке ти хочеш у собі сховати.
За гордістю заховане добро,
ти вчишся серцем – серце відчувати.
Ти Лева син, ти справжній чоловік,
не бійся дощ, дивись на сніг і грати.
Ти львівський син, твій рід не перший вік,
у боротьбі навчив тебе чекати
