| Сторінки (2/170): | « | 1 2 | » |
Сьогодні я обвінчалася з вітром,
Він довго мене цілував.
Сьогодні я попрощалася з світом,
Бо вітер мене із собою узяв...
Я була у мереживі і перлах,
З квітками і травою у волоссі.
І щастя наше зібране у зернах,
Які ми назбирали в житньому колоссі.
Ми з мавками блукали по лісах,
Дрімали з водяними у болоті,
На крилах вітру ми літали по світах
І грілись в світанковій позолоті.
Ми ранками вмивалися росою,
Ми вечір проводжали на мосту.
Ми все ходили стежкою гірською
Й підспівували пісні солов'ю.
Я обвінчалася із вітром до кінця життя,
Та все ж навік лишилась вільною!
Мов хвиля,що змиває берега,
Я все ж навік лишилась сильною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163175
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Я - чорний ангел із твоїх думок,
Нитками зв'язані у мене крила.
Я - тінь забутих і сліпих казок,
Мене пітьма усю покрила.
Гарячі сльози обпікають руки,
Твої обійми тихо убивають.
Навколо в'ються чорні круки,
На жертву кровожерливо чекають.
Я - чорний ангел,темрявою оповитий.
Твій погляд рве моє волосся.
Мене злі сили хочуть полонити
У замках криків й стоголосся.
І марні всі надії на рятунок,
І час,немов тиран,від мене утіка.
Мене врятує тільки поцілунок
Отруйного вістря ножа.
Я оббиваю ноги об каміння,
Очами світ навколо геть прогнала.
І страта,як твоє веління,
Моє життя навік забрала...
Я стала чорним ангелом пітьми -
Готичний привид, голодний вампір...
Я більше не боюся темноти,
Бо я безсмертна до кінця віків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Мріями вкрита, розкинула руки,
Твій погляд ловлю на собі.
Нам разом не судилося бути...
Я не потрібна тобі!
Ти, мабуть, щасливий, ти любиш її...
Кохання так близько, та я не візьму!
Я просто триматиму все у собі,
Без бою програю війну...
Те щастя, якого хотіла,
Я тихо сльозами прогнала.
Мене душа так сильно боліла,
І я небесам її віддала...
Я знала: ти кохаєш іншу,
Я знала, що щастя далеко...
Ти кохаєш іншу...
І мені так нелегко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163130
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Трамвай пустий, і я самотня,
Крізь діри залітає вітер...
Він грається моїм волоссям,
Немов слова складає з літер.
Люблю трамвай,люблю цю порожнечу.
Тобою дихають у спину холоди.
А я люблю тебе,і люблю холоднечу,
Та нездійсненні мої сни...
Я заховаю руки у кишені,
Притулю щоку до вікна.
А за вікном вітри шалені,
Й мені так хочеться тепла!
Трамвайна самота,і я одна,
Відірвана від тебе,мов пустий вагон.
Моя душа,немов обірвана струна,
Все грітиметься до холодних вікон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163128
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2009
Торкнися моїх кволих рук...
Дай сили розмахнутись крилами...
І тихо заспівай...і нехай звук
Лунає понад сніговими переливами.
Торкнись моїх засохлих губ,
Вони замерзли на морозі...
Таємний охоронець моїх ніжних дум
Десь загубився у дорозі.
Торкнися так чуттєво моїх вій,
Нехай вони тремтять й бояться.
Нехай частинки найщиріших моїх мрій
Навіки в твою душу заселяться.
Торкнися...ніжно так...торкнися,
Хай сердиться навколо вітер і сильніше дме.
А ти торкнися...тихо розчинися...
Нехай моя душа твою обійме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162130
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2009
Спів заколисаних дзвіночків
Проводжав на білих конях день.
І в небі було чутно мільйони голосочків:
"Дзелень-дзелень, дзелень-дзелень".
І зорі тихо шепотіли казочки
Про принців і принцес.
Їх слухали маленькі діточки
І вірили у справжність цих чудес.
Летіли з неба іскристі сніжинки,
І малювали казку на землі.
Ще залишились лічені хвилинки
І радість оселиться в душі.
Спів заколисаних дзвіночків
Летів із неба до дитячих вікОн.
І знову було чути мільйони голосочків:
"Дін-дон, дін-дон".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161588
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009
Серце до серця, і рука у руку,
Пальці тремтять, та стискають твої.
Дам все, що захочеш, лише не розлуку,
Щоб не тривожити знову душі.
Мальвами тихих та рідних сторін
Ніжно вкриватиму спраглі уста.
Серце до серця, а я не встану з колін,
Поки страждає душа.
Німими криками заплаче дзвін,
Обніме злива п'яні ліхтарі.
Серце до серця,ще поки не розбив він
На тисячі шматочків наші кращі дні.
Чуттєвість вигнаних секунд
Мої зелено-сині очі розтопила.
І у серця проникли пагони облуд,
Щоб душу я свою убила...
Та серце до серця, і світ тонутиме в любові,
І мальви за вікном вберуть нову росу.
Життя навколо стане кольоровим,
І грітимуть вітри твою красу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161498
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009
Замкнула душу на міцний замок...
Навіки залишилася одна.
Я стільки наробила помилок,
Що виправлятиму усе життя.
Навіки...шепоче серцю розум уночі.
Навіки я одна й потрібно забувати
Так нерозумно пережиті дні.
Потрібно свою душу замикати...
Навіки щастя висмокче журба,
Самотнім птахом житиму у світі.
Навіки я залишуся одна,
Бо мрії всі мої ущент розбиті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161407
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2009
Дим друкованого роману,
Так і не втіленого у життя
До неба линув, рвався до едему,
А в небесах тонула я...
Змітали сірі хмари перекреслені думки,
Сміялися протуберанці голому гіллю...
Час так нестримно біг, і розліталися листки,
Що на собі пригріли історію сумну.
А небо і не думало чекати,
І ставило три крапки у кінці рядка.
Горіли чиїсь почуття, у порох обертались,
Не даючи надії на життя.
Тривожно плакали обірвані слова,
Вогонь палав, і вітер не стихав.
У небі було чути, як потріскують дрова,
І дощ у хмарах засинав.
Кричали з горя стомлені абзаци,
В сліпих беріз благали порятунку.
Так несподівано розрушені палаци
Найвищого словесного гатунку.
Лиш порох, прах і пристрасть, страх
В повітрі залишились від роману.
Прийшов кінець і крах
Несправжньому любовному обману.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161399
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2009
Летять, мов ангели, сніжинки,
Легеньким пухом накривають чорну землю.
На вулицях святкових пахнуть мандаринки,
І сміх дитячий розвіває тугу темну.
За вікнами красуються гірлянди і ялинки,
Веселі шапочки біжать туди-сюди.
Із неба так чарівно опускаються сніжинки
У володіння білосніжної зими.
Снігурочки й смішні Діди Морози
Щасливим поглядом розтоплять в серці лід.
Нехай в очах печальні сльози
Зітре Нового року радісний прихід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161375
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2009
Я тільки звільнюся із сталевих ланцюгів,
Я тільки зірвуся в небо білим голубом.
Я тільки візьму найстрашніший із твоїх страхів,
Я тільки світ пробуджу ніжним голосом...
Я тільки залишусь солодким поцілунком,
Я тільки розіб'ю одне вікно,
Я тільки буду недосяжним порятунком,
Я тільки режисер чорно-білого кіно...
Я тільки зірка, далека від тебе,
Я тільки стану свічкою в душі,
Я тільки заберу собі частинку неба,
Я тільки заховаюся в собі...
Я тільки підніму зів'ялу лілію,
Я тільки мріями заповню порожнечу.
Я тільки час зупиню безкінченною милею,
Я тільки сподіватимусь на вдалу втечу...
Я тільки руки не залишу у твоїх,
Я тільки всю себе зв'яжу нитками.
Я тільки зупиню найшвидший поїзд,
Я тільки утечу навіки з небесами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160726
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2009
Промокне світ від моїх сліз,
Я знову плачу, знову серце коле жаль.
Мене проймає біль наскрізь,
І очі дивляться удаль.
Сідаю за фортепіано,
І перебираю клавіші руками.
Мені сумних пісень стає замало,
І я кидаю в небо сторінками!
Акордами знесиленого серця
Я напишу собі нову історію.
Нехай звучить мінорами вона,
Нехай стане дозою морфію...
Сльозами очі переповнились сповна,
І капають, мов дощ, на списані листки.
Мене знесилила моя душа,
Що й в голові не поміщаються думки.
Я тихо щось мугикаю з Шопена,
І грію клавіші руками...
Моя надія ще зелена,
А біль у венах хлюпотить річками.
Та сліз моїх мені не жаль,
Їх стукіт додає у пісню ритм...
І вітер ноти забирає вдаль,
Мов пелюстки зотлілих битв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160253
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.12.2009
У вікні чорніє ніч,
Не змикає своїх віч.
Усе думає про море,
Подумки у ньому тоне.
Розсіває рукавами
Зорі попід небесами.
І тумани огортає
Випаруваним чаєм.
Шепче шелестом води
Зорям про свої думки.
Відбивається в очах
Тисячами гострих шпаг.
І сміється,ніби звук
Породив нестримний стук.
Забувається в обіймах,
Одиноких пізних тінях.
Хлюпотить Молочним Шляхом,
І туман спадає прахом.
Подихом морозить страх,
Щоби місяць не погас.
І тремтить,і спати хоче,
Та щемить і ножі точе.
Буде різати свій стан,
Щоб світанок наставав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160250
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2009
Зимовими напівтонами,
Пухнастими снігами,
Хрустіли мрії під ногами...
А ми тягли з тобою сани...
Ми йшли до лісу по ялинку,
Шукали стоптану стежинку...
Та от спинились на хвилинку,
Поцілувать живу сніжинку...
Блищав криштально у очах
Глибокий відблиск на снігах...
А ми лежали, у лісах
Ми грілися в обіймах.
Летів з дерев сріблястий іній,
І малював мільйони ліній...
А ми були у казці білій,
Сміялися чарівній мрії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160201
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Немов поранений метелик на сцені танцювала балерина.
Відірвана від світу зачарована красуня.
По усій сцені свої сльози розгубила,
Шукаючи у душах глядачів добра відлуння.
Танцює...справді, мов метелик
Злітає вгору,рветься до небес.
Лише в душі - такий гострий кристалик,
Що танець й досі не воскрес.
Тендітні руки простягає до людей.
Мов крилами аж тягнеться до душ.
Ключа шукає до броньованих дверей,
Та,жаль,ще не існує такий ключ...
Закриті всі...вона самотня в світі,
Танцює кожне па,так рветься полетіти.
І тихим маренням наповнюються миті,
І ноги починають вже боліти.
Але вона танцює,малює казку
Пустим істотам,геть далеким...
З лиця все ж не скидає щасливу маску,
Бо так боїться від болю померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159926
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2009
Відблиском далеких зірок
Світились два твоїх озерця.
Нарешті ти зробив наступний крок
Й впритул наблизився до мого серця.
Ти знаєш: я до сліз щаслива!!!
Моє життя наповнилося новим змістом!
Я думала,що я вже розлюбила,
Та знову зорі засвітили і над моїм містом!
Нехай тепер закохані ми двоє,
Та краще нам не гратися в любов.
Вже стільки болю пережило серце моє,
Що просто не потрібно починати знов.
Все станеться само собою,
Бо доля наша вже давно написана на небі.
Я дуже хочу вічно бути із тобою,
Та це я збережу у серці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159849
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2009
Ти зник...тебе вже більше не існує
Для мого серця і душі моєї.
А я навік закрила за тобою двері,
Немов тебе не знала,ніби не любила.
Ти забруднив мої невинні крила,
Ти муками наповнив моє тіло.
Моя душа сама любов убила,
Щоб серце більше не боліло,
Щоб руки більше не тремтіли.
Ти зник...Без жодної образи
Я тихо забувала твої очі.
Журбою не наповнювала ночі,
Бо сни мої були пророчі,
Вони мені давно сказали,
Що ти свої гостриш кинджали.
Я знала,що без вороття
Забула я про почуття.
Не буде більше сліз,не буде болю,
Не буду більше випробовувати долю.
Я просто берегтиму те тепло,
Яке ще так недавно у мені жило.
Я житиму без тебе і з тобою,
Я мріятиму про нове життя,про волю,
Я ніжитимуся в обіймах золотих світанків,
Я зустрічатиму прихід рожевих ранків...
Я стала вільною,ти зник.
Ти полетів,ти втік,ти зник...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2009
Грудень...холод...порожнеча,
Я втікаю - втеча,втеча!
Знов одна, і знову вечір.
Знов мороз обніме плечі...
Три бажання,три хвилини.
мрія спить і не прилине.
Стане смутком за вікном,
Я мовчу з добром,зі злом...
Співи сиплю. Мов дощами
Геть промокли сірі хмари.
Плаче небо за вітрами,
А зима - це чари,чари!
Світло зникне по кварталах,
Місяць заховається у хмарах...
Знов втече бездарний день.
Порожнеча...холод...грудень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159483
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2009
Сміливо підбираєш кожну риму,
Вдихаєш нотами життя в вірші.
Читаєш реп, і без упину
Будуєш новий світ собі.
Не зраджуєш собі й переконанням,
Тобі приємно бути щирим і простим.
Не граєш з почуттями і коханням,
Без них твій світ стане пустим.
Співаєш про те, що відчуваєш,
І кожне слово пропускаєш через душу.
Ти впевнений і твердо знаєш:
"Самим собою бути мушу!"
*присвячується Роману Штігеру:)*
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159410
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2009
Мого нерозділеного кохання романси,
Пелюски рожеві з троянд облетіли додолу.
Сни снили чорно-білі,чорно-білі сни...
Мені не шкода сліз,мені не шкода болю.
Літаю з хмарами над вежами будинків,
Я облітаю з них із першим білим снігом...
Я - натюрморт засліпленого почуття,
Лечу,лечу,лечу...білосніжним снігом.
Моя краплина ніжності замерзла на морозі,
Ти не зігрів її солодким теплим подихом...
І шепчуть янголи мені зимову колискову,
А я все плачу тихо,стиха...стиха.
Світло ліхтарів кидає тінь на мої мокрі очі,
Я сніг пригрію на своїх щоках,устах...
Я поглинаюся самотнім вечором
І знову мертва...лише у снах,лише у снах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159370
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2009
Пливуть в скорботі чорні хмари,
Твої секунди вирахує час.
У рай перед тобою не відкриють брами,
Та день прийде, і дух покине нас.
Зітруться із землі наші сліди,
І пластиліновими мріями заграють
Ті перші паростки біди,
Які життя у тебе забирають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158878
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2009
Вона в тумані засинала тихо,
У квітах бавилася з цвіркунами...
Так щиро колисала ехо,
П\\\'янила поле ніжними піснями.
У душу заховала морські хвилі,
У травах обігріла своє серце.
І співи соловейка милі
Хотіла в білий світ віднести.
Та раптом все змінилось навколо,
І на щоках забриніла сльоза,
Лиш вітер в полі співав своє соло,
І пила ніжність кришталева роса.
_*_А ти не плач,не плач,не плач,
Нехай вітри осушать сльози!
А ти не плач,не плач,не плач,
Нехай твій смуток вип\\\'ють грози! _*_
Летіли караванами у вирій журавлі,
Її єство проймали дрібним жалем.
Співали: \\\"Ми також одні!\\\",
Прощалися з зеленим гаєм.
Вона лежала серед спілих трав
І обіцяла все змінити в світі.
Їй на сопілці соловейко грав,
І варто було жити і радіти.
Та раптом все змінилось навколо,
І щирими сльозами зарясніли очі...
Побігли потічки до губ солоні,
Які у поля просили помочі.
_*_А ти не плач,не плач,не плач,
Нехай вітри осушать сльози!
А ти не плач,не плач,не плач,
Нехай твій смуток вип\\\'ють грози! _*_
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158810
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2009
Сумуючи із світлим пивом,
Топив весь біль найгіршим методом.
Життя тебе не ощасливило дивом,
Але нам всім не з медом.
Навіщо ти вінчаєшся з цигаркою,
Коли її єство з своїм зливаєш?!
Краще кохайся з гітарою,
Її хоч обійнять не забуваєш.
Не солоди життя отруйним героїном,
Не плач по вулицях із смітниками,
...Ти інфікований СНІДом,
Тобі гидкі всі люди з співчуттями.
Ти - одинак серед кварталів міста,
Ховаєш дірки в венах за плащем.
Нещасна жертва смертельного вістря...
СНІД не лікується скорботним дощем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158784
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.12.2009
Змивають сум сталеві струни,
Хитаються від диму мої кораблі,
Червоним нафарбую губи,
Щоб якось виділятися в "толпі".
День утече від ночі,
Ти знову пропливеш під моїм небом,
Засліпиш світлофору очі.
Я думала: ти - янгол, а насправді - демон.
Кидаєш в прірву переможені думки,
Сумуєш із горнятком чаю.
Твої флюїди відімкнули замки
Мого малесенького раю.
Черпаєш щастя в нескінченності доріг,
І сум від тебе вітер відганя.
Коли ще раз прийдеш на мій поріг -
Візьми з собою біле кошеня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158775
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.12.2009
За 5 хвилин зима
Постукає в віконце.
І осінь відліта
Услід заходу сонця.
Солодкі,золоті
Цілунки розкидає,
Немов серця живі
Із ніжністю прощає.
Втікає від журби
До тихого полону,
За вікном холоди,
Щіпають за долоню.
За 5 хвилин зима
Увійде в моє тіло.
І виходу нема,
Бо осінь відлетіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.11.2009
Чарівний темний вечір
Кидає тінь на плечі,
Мовчить про пусті речі,
Ну зовсім недоречні.
Ховаєтьсю від страху,
Що прийде хвиля краху.
А що,як дасть він маху?!
Уб'ють цю синю птаху?!
Немає справжніх істин,
Усім потрібно бігти.
І вечір,немов містик,
На небо хоче злізти.
Сидить собі в вікні,
Малює вітражі.
А ми знову одні,
Серця наші сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158320
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2009
Ти так любив збирати з-під моїх очей кришталеву росу.
Любив переливами чистих дзеркал малювати мою красу.
Читав мої думки,що томами надходили в продаж.
Ти вважав мене ідеалом та завжди пробачав кожен промах.
Ти голубив руками мої коси світло-шовкові.
Ти так ніжно торкав уста мої малинові.
Бачив радість і смуток у небесних очах,
І одним лише поглядом проганяв мій нічний страх.
Ти коханням зцілявся, ти моїм був навік.
Я ж боялась,щоб час до кінця не добіг.
Я хотіла,щоб ти поклонявся мені,
Та ніяк не хотіла бути ідолом тобі.
Я могла все життя зазирати у твоє єство,
Ти кохав мене,і кохання це тільки росло.
Ми в взаємну залежність погрузли сповна,
І ніщо б не спалило любові дотла.
Якби ж ми хоч кохали на крихітку менше,
Якби ж ми наш вогонь розвели трохи легше...
А так погоріли у пристраснім полум'ї,
І навік залишились в житті обездолені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158310
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2009
Я подумаю про це завтра,
Завтра прилине новий день.
Я сподіваюсь, не дотліє ватра,
І вітер не забуде цих пісень.
Я подумаю про це завтра,
Я почну все з нового листка.
Сподіваюсь, що надія моя не марна,
Її вітер не випив додна.
Я подумаю про це завтра,
Я відкину всі "мабуть", "але".
Сподіваюсь, що душа не настільки бездарна,
Що й її вітер в світ віднесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158296
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2009
Просторість душ і тіл десь заблукала у лісах.
Нас закували у кайдани.
Ми мріяли померти з посмішкою на устах,
Але ми й досі не вмирали.
Черпали звідкись сили для життя,
Голубились в кутках самотніх вулиць.
Ми додавали трохи перцю в свої почуття,
Щоб просто від кохання не забутись.
Трималися руками за мотузки часу,
Не називали речі іменами.
Любили випробовувати долю нашу,
А потім гірко умивалися сльозами.
Тікали від шаблонів і людської порожнечі,
Розігрували в лотерею кожен крок.
Та не помітили,коли підкрався темний вечір,
І запалив по світу тисячі свічок.
А ми...а ми догралися з життям,
Ми просто загубили сенс у грі оцій.
Ми жили просто так,і нам не втям
Було закінчити на хеппі енді цей двобій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158291
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.11.2009
Злітав у небо голубе літак,
Він мріяв полетіти й не вернутись.
Та доля його склалась так,
Що мрії цій не судилося збутись.
Він, мов невільник, то злітає, то сідає.
Канада, Франція, Німеччина, Китай...
Його по світу вітер розвіває,
Й не може він потрапити у рай.
Йому набридла кава зі смаком мастила,
Він хоче жити немов вільний птах.
Літак у небі вільно розпускає крила,
Але в його середині постійно живе страх.
Малює віражі своїм тендітним тілом,
Сміливо пробивається крізь громи, блискавки.
У синім небі все його життя минуло,
І вже запізно іншим шляхом йти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157990
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2009
Лунає місячна мелодія,
Тремтячі тіні вже заснули.
Закінчився концерт,та дія
Ще не закінчилась, ще чари не згорнули.
На небі вишивають зорі казку,
Танцюють вальс березові листки.
Сьогодні місяць приміряє нову маску -
нарешті повня, вовки загули.
Срібні дзвіночки з капельки роси
Заколисали вітер. Ліхтарі
Сховалися за хмарами від ночі.
А ніч не бачила такої ще краси,
І просить вітра їй відкрити очі.
А вальс танцюється, і листя щось шепоче
Далеким спогадам, минулим сновидінням.
Ця місячна мелодія й мене приспати хоче,
та не дає їй вовче голосіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009
Не хочу бачити,як ти цілуєш іншу,
Як дивишся у карі очі.
Невже мої небесні були гірші,
Невже жовті троянди таки справді пророчі???
Мене мої думки беруть в полон,
Бо можу думати лише про тебе.
Ти влаштував в моїй душі погром,
Вона уже не молиться до неба.
Скажи,якими чарами зв'язав ти моє тіло,
Що в муках воно гине кожен день???
Мабуть,тебе ніколи серце не боліло,
Бо ти ж не припинив співать пісень!
Співай і далі,вірші пиши тій кароокій,
Але без мене ти навіки будеш ОДИНОКИМ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157559
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009
Під парасолькою не заховаєшся від моїх сліз...
Не зможеш їх відчути мов краплину дощу.
Ти утечеш сховатися від всіх у ліс,
А я до моря полечу.
Під парасолькою для лісу ти - чужий,
А я для моря - дерев'яний човен.
Тебе зірвуть,мов листок золотий,
Мене ж украсти може кожен.
Під парасолькою моя невдячна доля
Не зможе заховатись від проблем.
Чомусь втекла наша несправжня воля,
Постало тисячі нових дилем...
Ніяка парасолька життя не змінить докорінно.
І будуть литись сльози й капати додолу.
Ти в лісі - вітер загубленого покоління,
А я - морська русалка,загнана в неволю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157542
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2009
Зотлілі наші почуття - мов зів'ялі троянди.
Уже не віднайдеш у них ані брехні,ні правди.
Лиш вітер рознесе пахучий попіл по світах,
Щоб поховали ми в своїх серцях любові прах.
Ще стільки залишилось ненаписаних віршів,
Ще стільки невідчутих почуттів...
Тремтячим пальцям не зустрітись більш ніколи!
І трепетним зітханням не черпнути більше волі.
У муках помирало віддане кохання.
А ми боялися шукати відповіді на питання.
Наш страх закрив нам очі і зв'язав нам руки,
А ангелам не удалось нас врятувати від розлуки...
Зосталась дивна порожнеча і на устах присмак солі,
А нашим молитвам не докричатися до долі...
Залишилось тікати нам, щоб розбудити грішну мить,
Щоби вона відчула, як нам в грудях болить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2009
Туманні сльози обігріли моє тьмяне єство.
Маленьку таємницю випила роса.
Ти втілився у ангельське божество,
Змахнувши крилами,злетів на небеса.
Немов загублена(розгублена?) стою над прірвою.
Чекаю,що простелиш мені шлях чуттями.
Згортаюся,тремчу,стаю сліпою зіркою.
А ти кидаєш в мене камінцями!
Ще крок, і я впаду(злечу?),
РозІрву прірву голубою птицею.
Ти вибрав журавля у небі,
А я колись була тобі синицею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156987
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.11.2009
Весна ще прибіжить малесеньким жучком!
Метеликом на крилах радість принесе!
Розтане сніг і побіжить струмком,
І навкруги співатиме усе!
Запахне свіжістю від західних вітрів,
Прокинуться зі сну і бджілки-трудівниці.
Лелеки принесуть із теплих нам країв
І перші квіточки, і солодкі суниці.
А сонечко ще вище підніметься на небі,
Яке собі купило нові блакитні шати.
Й рясненький дощик при потребі
Піде по всіх садочках нам квіти поливати.
Весна, немов сопілка, лунка, дзвінкоголоса
Із снів дрімучих вивела звірят.
І я - таке щасливе дівча злотоволосе,
І очі мої радістю горять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156471
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.11.2009
Тобі погано, голубе коханий?
Чому в собі тримаєш своє горе?
Не плач, не бійся...поговори зі мною!
* * *
не зможе роз'єднати смерть кохання,
не зможе стерти тих щасливих днів.
не зможе вбити щирі сподівання,
не зможе викликати гнів...
бо смерть - ніщо у порівнянні з нами,
вона лише приблуда.
а ми істоти із серцями,
і не страшна ніяка нам розлука!
любов - всесильна, їй під силу все!
і навіть повернути кожну мить.
любов вгамує біль твій,що росте,
і серце заспокоє, що болить.
любов здолає смерть,
все подолає почуттями!
і ніби хтось й помер...
та ні, я тут, перед очами!
любов оберігає мою душу,
я буду тінню берегти твій сон.
молитимусь за тебе, клятви не порушу,
і серце ніжно покладу в долонь.
о ні, коханий, сльози заховай!
я ж біля тебе буду навіки!
мій голубе, благаю, не страждай!
на небі тепер я й зірки!
смерть не змінила наших почуттів,
їй не підсилу така сила як любов!
мій час закінчився і дух мій відлетів,
та ми з тобою будем разом знов!
коханий мій, прошу тебе, не плач!
життя коротке, щоби сумувати.
ти будь щасливим і живи,
а я буду віки тебе кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2009
Заплакала чомусь твоя гітара,
І кров у струнах аж кипить!
Навіщо їй важка ця кара,
Ти думаєш, гітару серце не болить?!
Не треба дарувати свого горя
Отим тоненьким струнам-ниточкам.
Ти думаєш, якби у неї була воля,
Вона б жила з тобою сам-на-сам?!
Як смішно ти її цілуєш,
І по-дурному обіймаєш її стан.
Ти думаєш, що їй приємно, як голубиш?!
Не довіряй своїм чуттям!
Вона страждає, тихо плаче...
Щодня так іншу обіймаєш в парку,
А ввечері, нічого не було неначе,
Гітару знов береш, запалюєш цигарку...
Ти думаєш, вона не відчуває зради,
Не бачить тих очей сіро-далеких?!
Немає іншої в неї відради,
Як біль у тебе забирати?!
Краще мовчи, сиди в кутку,
Ковтай спокійно свої сльози.
Але гітару в руки не бери,
Їй вже достатньо болю дози!
Ніколи не кажи гітарі,
Що ти її кохаєш..!
Ти тільки струни її рвеш,
І серце розбиваєш!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156404
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.11.2009
Ти - лише щирий паросток весни,
Невтомний легінь,починаючий поет...
Твій погляд завжди догори,
Ти пишеш перший свій сонет.
Ти любиш відчувати сльози на губах,
Ти не боїшся страху і чужих думок.
Сидиш високо,на дахах
І віриш,що досягнеш до зірок.
Ти мрієш про маленьке щастя,
Під бас-гітару думаєш душею,
Смієшся щиро-щиро,ніжно-ніжно,
І світиш на мій світ зорею.
Малюєш графіті і любиш Лінкін Парк,
Навколо себе змінюєш погоду.
Ти - ніби світлячок,
Завжди покажеш правильну дорогу!
Ти - фанат морозива,
І мій вітамін від всіх недуг,
Завжди мені піднімеш настрій,
Бо ти - найкращий друг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156377
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2009
А я хочу гайнути на край світу!
Зібрати речі і втекти до моря!
Відчути спокій і забути колотнечу,
Ніколи більш не зазнавати горя!
Бродити по самотньому прибою,
В піску губити всі краплинки болю,
Читати книги, слухати мелодію вітрів,
І просто вірити у кращу долю!
Хочу мовчати, коли говорить море,
Сміятись, плакати, вмирати від чуттєвості!
Вдивлятися у небо неозоре
І згадувати радісні миттєвості!
Я хочу волі, хочу розв'язати крила!
Летіти хочу і кричати на весь світ!
Мовчати хочу, щоб тільки душа говорила!
Щоб все життя тривав оцей політ!
Не хочу щастя і не хочу болю,
Я хочу, щоб мене залишили в спокої!
Я буду жити сама із собою,
І насолоджуватися самотою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2009
Хто винен в тому, що ангелу розбили серце?
Хто винен в тому, що небо плаче знов?
Хто право мав мені роздерти душу,
Щоб капала із неї біла кров?
Кому було потрібно розрізати небо?
Навіщо було викрадати сни?
Чому кохання було лиш обманом,
І раптом вирішило утекти?
Де заховалася від мене моя мрія?
Куди втекло моє маленьке щастя?
Чому той біль, немов трамвайна колія,
Жодній іржі так й не піддасться?
Ще довго гратимуть у серці барабани?
Даремно я чекала місяцями?
Коли в твоєму серці лід розтане?
Коли ми поміняємось місцями?
Чому від тебе я така залежна?
Чому вогонь в душі ще не дотлів?
Коли ця осінь, мов нудьга безмежна,
Покине наш таємний Львів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2009
Душа мовчить з тобою наодинці,
Сльозами не вгамую свого болю.
Живу лише секунду...
Ти випустив мене на волю!
Торкаюсь пальцями забутих своїх губ,
Струною в серці ще тремтить печаль...
Я досі пам'ятаю ніжність твоїх рук,
Та ти пішов, а жаль...
Оспіване кохання нашими серцями
Ніколи не забуде білий світ.
Могли п'янити ми його сльозами,
Могли подарувати радості політ...
Могли розмалювати чорні стіни
Гарячим сонячним промінням,
Могли сховатися від власних тіней
І здивувати ангелів терпінням...
Могли...та вже немає вороття,
Немає тих ночей солодких, заворожених.
Немає мрій - завершилася боротьба,
В якій немає переможців й переможених.
Немає "нас", є "я" і "ти"...
І світ навколо більше вже не рай.
Я - порожнеча, лялька самоти,
Мене врятує only time...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2009
З розталим шоколадом на устах
У поцілунку зійдемось,як у бою.
Так солодко,немов на небесах
Ми ангели божественні в раю.
Давай з тобою заспіваємо про щастя,
Давай коханням сп'янимо весь світ!
За сонячним промінням заховаюсь я,
І не прийде ніколи темна ніч!
Давай усе навколо обіймем руками,
Своїми почуттями будем дивувати!
Щоби сказав і Муракамі:
"Ви справді вмієте кохати!"
Давай під вербами послухаєм Шопена,
Помріємо тихесенько під нього!
А я щось зачитаю з Хемінгуея,
Так люблю "Свято,що завжди з тобою"!
Давай кохання збережемо на віки,
Не будемо губить його обманом.
Бо ми - лише краплини вічної ріки,
Яка нарешті обвінчалась з океаном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155194
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009
Твій подих замерз на моєму вікні.
Я не топитиму болю в вині,
Я страждатиму мовчки і уві сні.
Усе переживу насамоті.
А ти прийдеш загубленим листом,
Далеким спогадом розбудиш мою душу.
Та я вже звикла розмовляти з телефоном.
Свою самотність більше не порушу.
Романтик став скаліченим тираном,
Казки перетворив на сивий порох.
А я пишалася своїм таланом,
Бо подолала твій підступний морок.
Губилася в симфоніях минулого життя,
Шукала істину у втрачених моментах.
Я знала: час, немов далеке почуття,
напише нам історію в шекспірових сонетах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2009
Вологий настрій, мов зелена кропивА,
Мені обпік всю душу.
І навіть посмішка твоя
Не розігріє стужу.
Майнемо ураганом на край світу,
Де обвінчаються вітри.
Я буду пестити мрію зотлілу,
Принеси їй живої води!
Билиною буду під плотом,
Мовчатиму - пісня сумна.
А твої слова - мов болото,
Так молять для мене кінця.
А я все ж благатиму в неба,
Свої підніматиму руки,
Проситиму зжалитись з тебе,
Проситиму меншої муки.
Ти - грішний, і я така ж сама,
Нам разом горіти у пеклі.
Нам доля невдячна не дала
Раю за убите кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2009
І знову дощ,і знову ці калюжі.
Не вірю я його сльозам!
Він ж сильний,він насправді дужий!
Як можна плакати дощам?!
Земля розмокне від води,
Залиє дощ нірки кротам,
На греблі ж тішаться бобри!
Як можна плакати дощам?!
Дерева сплять кругом сумні,
Спокою вітер не дає гілкам.
І вже цікаво і тобі:
Як можна плакати дощам?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154836
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009
Тремтячі звуки у тьмі світу
Мене розбудили у дальній політ.
Закривши душу,візьму в руки,
Немов сльозами солодкої муки
Я тихо крикну від розлуки.
Мене всередині усе болить.
За мить не виростуть у мене крила.
Я з часом розчинюся,мов пісок,
Я вип'ю каву із думок,
Я дотягнуся до чужих зірок...
Лише б пітьма мене не охопила!
Десь в глибині бездушного єства живуть емоції:
кохання болючого мого,
холодної осені,літа далекого,
болю нестерпно глибокого...
Усе для деградації!
Страждання - чорна тінь кохання!
Немає мого вітру без душі,
Навколо ллють одні дощі,
Маленькі очі - погляди страшні...
Мене чекає крик й тяжке зітхання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154824
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2009
Я - дівчинка з розбитим серцем,
Мені кохати вже немає чим,
Мені немає чим страждати...
Я - дівчинка з розбитим серцем!
Я геть втікаю від своєї пустоти,
Я тихо розмовляю з полем.
Немає більш до кого йти!
Нема з ким поділитись своїм горем.
Сміюся небу геть сумному,
І плачу разом із дощами.
Мені так солодко від болю,
Що не засолиш і сльозами!
Думки зігрію теплим холодом
І розмалюю аквареллю.
Я починаю забуватись,
Що вже спустилася на землю.
Не можу вірити оцій зрадливій осені,
Не бачу сенсу цілувати зорі.
Далеко бігти,трави усі скошені,
А очі так бояться крові...
Я мушу покоритись своїй долі...
Я - дівчинка з розбитим серцем,
Мені кохати вже немає чим,
Мені немає чим страждати...
Я - дівчинка з розбитим серцем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154704
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009
Я вороном злетіти хочу,
Я хочу наплювати на життя!
Мене запалено,мов свічку,
Я мушу догоріти до кінця.
Я білих коней випущу у поле,
Нехай мене там справжню віднайдуть!
Я в клітці,я в твоїй неволі,
Нехай ще й у кайдани закують!
Громи так грізно небо прорізають,
Вітри змітають камінці з доріг!
Нехай усі на світі знають:
Мою любов ти не зберіг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154482
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2009
Фіалкова зрада проникла у душу -
Я поховала свої почуття.
Я серце в кулаку стиснути мушу,
Щоб більше не раділо від життя.
Моє кохання, як той біль, втекло,
Я вигнала його зі свого серця!
Нічого доброго воно не принесло,
І,сподіваюсь, більш не повернеться.
Моя наївність вчора нарешті програла...
Я зрозуміла: все, стаю черствою!
Я стільки віддано тебе кохала,
А ти лише знущався наді мною.
Немає диму без вогню,
Навіщо було стільки зволікати?!
Було б сказати: "Не люблю!
І можеш навіть не чекати!"
Уся ця щирість стала аж гіркою,
Вона мене собою отруїла...
Навіщо я аж так сп'янилася любов'ю,
Що навіть почуттів не затаїла?!
Це все мине, і час загоїть мої рани,
Та на душі усе ж залишаться глибокі шрами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2009
Багато необдуманих думок сховала я в найпотаємніші куточки свого серця.
Це запитання: "Ти щасливий?" бентежило мене давно,та що із того?
Це марення тобою,мов найгірша лихоманка,не лікується і не минає.
Я чекаю тебе,та навіть тінь твоя мене не помічає.
Я мов розтанула,я просто перестала існувати.
Для тебе це не стало втратою,ти ж не хотів мене,мабуть,і знати...
Мої слова,мої такі глибокі поривання тебе не зачепили,
Зате мене на землю опустили.
Повір,мені не стало легше - стало гірше,
Адже в душі я все ж надію ще плекала.
Та це лиш мрія,вона - нездійсненна,
А я кохаю тебе далі,як й колись кохала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154303
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2009
Моя любов немов осиротіла,
В мені щось згасло...
Те почуття, яке в душі жевріло,
Ні щастя, ані горя не принесло.
Не розумію, що це відбулося,
Хто погасив вулкан емоцій тих і мрій?!
Щось тихо у душі ще хоче жити,
Та ти уже не подаєш надій.
Я пам'ятаю: серце в мені аж співало,
Коли я чула ніжний голос твій.
А зараз спокій, все кудись пропало,
І я не бачу романтичних снів...
Я вірю, що не все ще вмерло,
Я намагаюсь повернути ту любов.
Та ти мовчиш, ти все в собі ховаєш,
А я боюсь почати перша знов.
Ця тиша так мене лякає,
Але, на щастя, я ще віддано чекаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2009
Закрились двері.Ти мовчиш насамоті.
Читаєш мрії,заколисані у снах.
Нехай тебе слабким вважають всі,
Але ти сам розкаявся в своїх гріхах.
Далекий погляд крізь минуле до зірок
Заворожив ще ледь живу траву.
Нехай зробив ти сотні помилок,
Та ж виправив хоча б одну!
Ледь тліючі скіпки твого буття
Заглушать ворони своїми крилами.
Нехай і неміцні твої знання,
Твої слова є дуже сильними!
Серпанок не відкриє твої очі,
Ти ще поспи,твоя гуляє тінь.
Нехай тебе і обмовляли позаочі,
Та все ж, ти - гордість для наступних поколінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154262
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2009
За вербами заснули зорі,
За вербами дзвенять пісні.
За твої очі неозорі
Своє серце дарую тобі.
За вербами мовчать гітари,
За вербами горять вогні.
А твої загадкові чари
Спокою не дають мені.
За вербами гуляє вітер,
За вербами снує туман.
Ніхто ніколи й не помітить:
Наша розлука - лиш обман.
За вербами стою з тобою,
За вербами тремтять серця.
Вони так наливаються любов'ю,
Що вечору нема кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154261
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2009
Сумнішого неба я не бачила ще...
Плакати стало холодним дощем...
А у душі тихий щем...
Знову мости розведем.
Замкнутись у собі - найкращий вихід...
Я забуваю про кохання мимохідь...
А потім знов чекаю на прихід...
Сумую від живущих бід.
Галюцинації страхів і злив...
А місяць в неба знов за нас молив...
І сутінки кривих могил
Забрали тіні наших крил.
Ясні,холодні барви крихітних туманів...
Мій голос знову спопелів...
Я повертаюсь в місто ангелів...
Мій дух туди вже відлетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.11.2009
Твоя чарівність увесь мій світ заполонила,
Твої слова ще досі десь живуть в мені.
Я пам'ятаю все, я пам'ятаю кожну мить, кожну хвилину,
Яку дарувала тобі.
Усе, що було, з радістю сприймаю,
Бо ти відкрив мене нову.
Я завдяки тобі дуже змінилась,
Що зараз вже по-іншому живу.
Ти - надзвичайний, просто особливий,
Такого я, напевно ,більше не знайду.
Все склалось так... але ти будь щасливий,
А я якось переживу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2009
Біль...і більше мрій...
я мрію про чарівну осінь...
я хочу завжди бути з нею...
я буду ранньою зорею,
відкривши вікна,щоб втекти.
Вітри на крилах понесли
моє замучене від болю серце.
Я з листопадом хочу розченитись,
відчути сміх пожовклого листка...
о,як я прагну в цьому світі загубитись,
втекти від тіні,розчинитись в млі,
і потім,щоб шматки мене малі
збирали,мов пожовкле листя...
я майже розгубилася в собі...
і біль,який голубить мою душу,
став солоденьким,майже малиновим...
а я назустріч навіть і не рушу,
я буду слухати мелодію дощу,
я буду плакати і все це відкидати,
бо осінь ця мене на муки прирікає,
а я чекала змін...вони настануть -
мені гірше стане!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154021
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Настала осінь,час летить невпинно...
Усе,що жило,тихо помирає...
Уже два місяці минули непомітно,
Але любов моя і далі розквітає.
Не знаю,чим мене ти так приворожив,
Чому без тебе жити я не можу?!
І ніби особливого нічого ти ще не зробив,
Але по вулицях,мов зачарована,я ходжу.
Мені байдужий світ навколо мене,
Щасливою мене він не зробив...
Без тебе я не бачу в ньому сенсу,
Кохати ж ти мене навчив!
Нехай все буде дуже романтично,
Нехай прийде солодкий листопад.
А зірки з неба я не хочу,
Адже життя - це вічний зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153954
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Була маленька мрія...Я так раділа,що вона у мене була,адже вона так ніжно пестила мою душу,обіймала її своїми крихітними крильцями,дарувала найсолодші цілунки...Душа співала від щастя,а я цвіла і пахла!Мабуть,тоді на світі я була найсвітлішою істотою,адже щирості моїй не було меж...
...Якось я зустріла дівчинку,у якої теж була своя мрія.Але її мрія була зовсім не схожою на мою,тендітну і непомітну...вона була значно більшою,переливалася всіма кольорами райдуги,від неї важко було відвести погляд.Якась невідома сила аж тягнула до неї!У повітрі вирував такий терпкий і солодкий аромат,який одразу ж п'янив...і душу,і розум...
...Проти цієї мрії моя виглядала дуже смішною і незначною...Мені стало сумно...
...Дівчинка гордо підняла голову,коли мене побачила,хмикнула і сказала: "У великих дівчаток великі мрії,твоїй до моєї ще рости і рости!" ...Сльози набігали на очі,мені здавалось,що я стала найнепомітнішою істотою у світі...
...Зірвався вітер.Мрія дівчинки,мов мильна бульбашка,піднялась у повітря.Вітер підхопив її,грався з нею досхочу,а потім почав ще більше роздувати,сміючись: "Хочу палац на березі моря,хочу найшикарнішу машину,найдорожче плаття,найгарнішу ляльку...!" Мрія ставала все більшою,майже прозорою.....і розлетілась на мільйони краплинок по всьому світу так,що їх вже неможливо було б зібрати...Дівчинка заплакала.
...А моя маленька мрія ніжно обійняла душу,вітер її навіть не помітив.Я зрозуміла,що саме справжність,наївність моєї мрії робили її найкращою...Я посміхнулась,а мрія моя ще сильніше обійняла душу.Тепер я знаю: вона там назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153953
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Моє кохання хоче на світанку розцвісти,
Я хочу світ навколо весь розмалювати!
Для когось страх - це тихий вимір самоти,
А я не хочу від усіх втікати!
Я відірву пелюстки від своїх думок,
Я полечу,мов птах,щоб загубитись в світі!
Не треба цих ножів в моїй душі,і цих голок!
Даремно падати,бо треба всіх терпіти!
Самотня мрія...хто її збудив?!
Вона б ще спала й серце не терзала!
Ключів багато,та дверей ніхто ще не відкрив,
А я надії на них покладала!
Вдих,видих...закрий свої очі,
Забудь себе,на світі ти ніхто...
Тремтіння пальців і слова такі пророчі...
А щастя назавжди твоє втекло..!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.11.2009
Ангели - істоти з душею і крилами,білими...Ангели не плачуть,але можуть врятувати людину від смерті.Вони накривають її крилами,даруючи частинку своєї душі,але самі вмирають.А ще коли ангел сміється,то він своєю посмішкою розсіває пилок - ніжний-ніжний,солодкий і невидимий.Тоді люди радіють.Коли людині сумно,то ангел вселяє надію,він заспокоює...Хто знайде пір'їнку з крила ангела,той буде самотнім.А щоб добитись кохання,потрібно знайти ангела і віддати пір'їнку.
***
Він її кохав більше за все на світі.Але вона померла...смерть забрала її тіло,але душа стала ангелом.Коли він дізнався про її смерть,то не повірив.Не могла загинути та,без якої не міг жити він..........
***
Високий міст...Він з'єднує небо і землю,життя і смерть,її і його.Ще крок - і він навіки буде не з нею,вони ніколи більше не побачаться,адже він ангелом не стане,самогубці свою душу також віддають смерті.
***
Ангел накрив його своїми крилами...Він заплакав,його сльози капали з моста в воду,мов краплі дощу.Він відчув спокій...Частинка душі,яку віддав ангел,навіки залишилась з ним,частинка його коханої.Ангел помер,але навіки залишився в його душі.Кохання ангела породило щось набагато більше,ніж життя і смерть.
***
Він жив з нею,вона завжди була з ним.Вона жила в його серці,там її любили...
***
Пір'їнка ангела полетіла з моста,її підхопила течія і понесла.Цю пір'їнку знайде дівчина,та чи зможе вона знайти його,щоб віддати йому пір'їнку і врятувати себе від самотності!????
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153869
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009
Вже десь у небі курличуть журавлі,
І опадає жовте листя,
А серце моє так болить,
Воно без тебе ледве б'ється.
Тумани поглинають світло ліхтарів,
У шумі світу музики не чути,
Я вся відкрита для осінніх почуттів,
Ще б їх й тобі відчути!
Скриплять качелі, наче плаче скрипка,
Трава втрачає барви і красу,
На пам'ятниках холодніє плитка,
Летять листочки по мосту...
Мене цілує вітер - ти цього не бачиш,
І журавлі мене з собою кличуть!
А я твоя, а ти цього не знаєш,
Я не лечу, я із тобою залишусь.
Сумують голуби і лавочки у парках,
І я одна, я теж така сумна...
Але таки залишу надпис на партах:
"Коханий, я навіки твоя"...
Нехай колись мине ця осінь,
Можливо, вмруть і почуття,
І надпис цей покриють фарбою,
Та знай: усе-таки я була твоя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2009
Хто б волю дав пожовклому листку, якби не вітер?!
Не маючи шансу на політ,
гойдався тихо і тремтів,
шептав і шелестів з дощами,
п'янивсь ранковими росами,
озолотився сонця промінцями...
гойдався у неволі, тихо жив...
за волею тужив,
хотів злетіти вдаль, до тих вершин,
які йому ще маривом здавались,
які ще недосяжними розтали....
усі ці мрії геть втікали,
його у свій полон узяли...
холодна осінь стала злою,
такою відьмою-грозою,
його клітинки замерзали,
рятунку віддано благали,
а вітер дув, знущався і сміявся,
листок гойдався, плакав, та тримався!
його від гілки відірвати неможливо!
нехай у нього і захмарні мрії,
та він не хоче так страждати,
не хоче з вітром відлітати...
навіщо йому позолота?!
навіщо ті щасливі літні дні
його покинули напризволяще?!..
він так хотів радіти ще!
...минуть вітри, прийдуть морози,
втече і осінь золота.
один листок, самотній воїн
усе чека свого кінця...
настане день, ослабнуть руки,
відпустить гілку й зробить свій політ...
душа кричатиме від щастя,
та раптом знову защемить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153789
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2009
Я так хочу дощу,я просто жити без нього не можу.
Я хочу,щоб калюжі вкривали дорогу,
А маленькі листочки тихо злітали додолу.
Це настільки приємно - відчути дощу поцілунки,
Вони - немов сльози солодкі,вони - немов неба дарунки.
Я обожнюю,коли вітер легенько мені в очі дмухне,
А краплина дощу ніжно впаде мені на лице...
Дощ - це радість,яка зігріває,
Він духмяні спогади мені навіває.
Я люблю,коли дощ за вікном шелестить,
Випити чаю зеленого,в мріях заснути на мить.
Адже це так прекрасно,коли дощ застає нас невчасно!
Не потрібно ховатись від нього,
Це чарівно,і це так загадково!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153761
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009
Полум'я відкрило мені очі на цей світ,
Воно піддало жару для наступних дій.
Солодкі спогади минулих моїх літ
Згорять живцем,мов паростки надій.
Сріблясті дзвони іскрами заграють,
Вони,мов ангели,злітають до небес.
Симфонією втрачених ілюзій і кинджалів
Увійдуть в серце,щоби мертвий світ воскрес.
Маленькі руки все зможуть зігріти,
Думки простелять шлях у небуття.
Два вірні голуби ще встигнуть розлетітись,
На жаль,таке воно - життя.
Навіки ми не можемо змінитись,
Нас час не може просто зупинити.
Ми вперто хочемо чогось в житті добитись,
Але не знаємо,навіщо це робити.
Самотність серед тисячі людей,
Поодинокі випадки любові.
І тільки спогади смішних дитячих мрій
Не зможуть отруїти нас ніколи.
Калейдоскоп лукавих тіней і туманів
Згорнув сторінки,знищив усі рими.
Рожеві пелюстки моїх улюблених тюльпанів
У полум'ї згоріли разом з ними.
І та вологість й сірість наших днів
Так прагне,щоб я райдужно кохала,
Тоді б і світ коханням забринів,
А я би небо голубим розмалювала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153749
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009
Ти візьмеш в руки фотоапарат -
і проти тебе я безсила.
Ця осінь забере мене на крилах,
і я навіки пам'ятатиму цей листопад.
Зніми мене у чорно-білих кольорах,
щоб ця осіння жовтизна мене не засліпила.
Я буду поставати в будь-яких ролях,
бо заворожує мене ця сила!
Фотографуй мене і мої сльози,
я хочу бути щирою й живою,
нехай усе іде і вже морози,
а я все не розлучуся з тобою!
Я почуваюся слабкою і сліпою,
твій об'єктив забрав з собою мою душу.
не залишай, іще побудь зі мною,
бо з місця я ніяк не зрушу.
Додай рожевого у фото на снігу,
фотографуй мене всю ніч, до ранку!
Прийде світанок, зникне все, і я втечу,
та фото все ж поставлю в рамку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153747
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.11.2009
Я повністю залежна -
мій настрій керує думками...
цей дощ надворі, ці калюжі...
Я тихо думаю його устами...
Заснути б зранку, щоб приснилась мрія!
щоб я рукою небо відчувала!
щоб я розтанула, щоб я була, мов квітка...
щоб я тебе навіки покохала!
Цей дощ, усе це марево, тумани...
а я готова посміхатись!
Тепло із вікон, серця діаграми -
а нам від світу б заховатись!
Поринути у тишу.......
я серце своє у руках твоїх залишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2009
Все тихо...тссс! ангели ще сплять!
Давай їх будити не будемо,
Давай просто про все на світі забудемо,
Давай розум свій десь загубимо...
А ангелам не будемо мішать!
Ще скрізь тумани, з вікон пахне чаєм,
й трава ще сліз своїх не вмила.
Як бути щасливими ми досі не знаємо,
Ми просто цього чомусь не бажаємо,
Ми собі тихенько страждаємо,
Поки сірість буднів любові нашої не вбила...
Малюю щось в ілюзії своїй,
Листи думками пишу, та чомусь не надсилаю.
Я світло вимкну, а воно знов увімкнеться,
Я серце розіб'ю, а воно й далі б'ється,
Я любов вижену від себе - вона до тебе повернеться...
Вже осінь мене не зачаровує, бо я тебе кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153665
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.11.2009
Як ніжно плаче осінь,
як вона страждає!
Додолу очі опускає,
і, тремтячи, красу скидає,
себе на муки прирікає,
стає невільною, пустою,
стає холодною такою,
що плач її пожовклих сліз
стає чарівним кришталем...
Гілками захищаючись од вітру,
втікає в безвість нерозвідну,
калюжами лишає сльози,
щоб ніодні небесні грози
не пробудили в ній надії,
що час не йде,
зима не прийде...
Голубить темно-жовті хризантеми
і пелюстки кидає в небуття...
Ця осінь справді плаче -
скоро вже зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153650
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2009
Так мало дня, щоб всі здійснити мрії,
Забути всі минулі сторінки...
Відкрити двері, відчинити вікна
І викинути геть свої думки!
Так мало дня, щоб вислухати душу,
Щоб вигнати із неї зло усе...
Так мало часу, щоб залікувати рани
І зупинити біль, який росте.
Так мало дня...так мало порятунку,
Не бачу світла у кінці життя,
Але уста так прагнуть поцілунку,
Якому теж забракне дня...
Так мало дня, аби сказати про кохання,
Щоб душу вилити тобі свою...
Так мало...але знову зволікання
Мішають вимовити: "Я тебе люблю".
Так мало дня, та й вічності нам буде мало,
Аби розставити крапки над "і"...
Я прагну щастя, а ти - ідеалу,
Я ніяк не підходжу тобі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153647
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2009