Володимир Олійник

Сторінки (3/222):  « 1 2 3»

Ти в мене-одна.

Тобі  я  вклоняюсь,  тобою  живу  
Моя  українська  родино  
Для  тебе  дістану  найвищу  зорю  
Тебе  я  люблю,  Україно.  

Тобі  я  вклоняюсь,  на  тебе  дивлюсь  
Від  Донбасу  дивлюсь,  до  Закарпаття  
Україно  моя!  Я  за  тебе  молюсь  
Закохавсь  я  в  своє  Прикарпаття.  

Зашуміло  Дніпро,  чути  спів  солов’я  
Красується  десь  полонина  
Трембіта  співає,  хлюпочуть  моря  
Це  все  є  моя  Україна.  

Ось  Карпати  димлять,  Черемош  шумить  
Посміхайся  моя  Буковино  
Від  душі  хочу  крикнуть  в  цю  мить  
Тебе  я  люблю,  Україно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2017


Пам'яті Володимиру Івасюку.

   НЕ    ПОКИДАЙ,  ЩЕ    ПОСПІВАЙ.    

                                                                                             Куди    летиш,  не    покидай
                                                                                             Своїх    братів,  ти    наш,    маестро
                                                                                             Хоч    ще    одну    нам    пісню    дай
                                                                                             Не    покидай,ти    нашу    неньку.

                                                                                               О    ні,    синочку,    ще    співай!
                                                                                               Повір,    з    тобою    хочуть    бути
                                                                                               Не    дай,Володику,  не    дай
                                                                                               Червоної    згубити    Рути.

                                                                                                 Не    покидай,  ще    поспівай
                                                                                                 Хоча    б    ще    раз    почули    люди
                                                                                                 Щоб    голос    твій    завжди-нехай
                                                                                                 Летів    десь    попід    хмари    всюди.

                                                                                                 А    може    тут    тобі,  наш    любий,
                                                                                                 На    серці    біль,  що    ти    писав
                                                                                                 Не    залишай    всіх,  лебідь    юний
                                                                                                 Як    мало    ти    в    життю    кохав.

                                                                                                 Червона    Рута    завтра    знову
                                                                                                 Усіх    збирає    поспівати
                                                                                                 Тому,  що    добре    знав    ти    мову
                                                                                                 І    знав    завжи    про    що    писати.

                                                                                                                                                                               05.07.1998р.            
                                                                                             
                                                                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2017


За що, тебе так, Максиме, за що?

                                                                       За  що,тебе  так,Максиме,за  що?
                                                                         За  бронзу,за  срібло,питаюся  хряку,
                                                                         За  країну  він  бився,ще  вчора  на  сто,
                                                                         А  ти  від’їдав  в  Межигір’ї  мордяку.

                                                                         Найдобріший  ти  був,юначе,пробач,
                                                                         Ти  боровсь  за  вкраїнське,дитино,
                                                                         Відповість  за  усе  межигірський  палач,
                                                                         Та  за  що  ж  тебе  так,Україно.

                                                                         Чуєш,мамко  моя,я  ще  біг,
                                                                         Але  хряк  наказав  підірвати.
                                                                         Медаль  золоту  привести  я  не  зміг
                                                                         На  коні  Україна,я  пішов  захищати.

                                                                         Родино,не  плач,я  ще  молодий,
                                                                         В  небесах  в  мене  друзів  багато.
                                                                         Майданом  я  біг-не  стріляв,я  не  такий,
                                                                         Та  я  чесно  боровся,завзято.

                                                                         Києве  мій,я  вже  там  -  з  висоти
                                                                         За  майданом  дивлюсь,Україно,
                                                                         Бережу  вас  усіх,мої  друзі-брати,
                                                                         Бувай,  українська  родино.

                                                                         Чому  так,  синочку,навіщо,пробач,
                                                                         Кругом  тебе  так  друзів  багато.
                                                                         Не  плач,  моя  мамо,посміхнися,не  плач,
                                                                         Країну  любив  я,як  тато.

                                                                         Юначе,ти  чуєш,Україно,за  що?
                                                                         Ні  разу  не  нажав  на  курочок
                                                                         За  що  підірвав  його  хряку,за  що?
                                                                         Та  він  України-синочок.

                                                                                                                                               Максимову  Дмитрію,
                                                                                                                                               присв’ячується,  19  років,
                                                                                                                                                 м.Київ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747784
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 25.08.2017


Я вже не той.

                                   

                                     Я  вже  не  той,я  вже  не  той
                                     Я  вже    не  той,що  міг  прожить  без  мами
                                     Я    вже  не  той,я  вже    не  той
                                     Я    полюбив  її  без  тями.

                                     Та  й  край  свій  рідний,було,покинув
                                     Я  вже  не  той,кажу  я  вам
                                     Було,казав-не  хочу,кинув
                                     Я  тим  зневірився  словам.

                                     Я  солов’їну  бачу  мову
                                     Цвірінькання  я  чую  горобця
                                     Та  мамину  тоді  розмову
                                     Не  вислухав,на  жаль,я  до  кінця.  

                                     Я  так  кажу,тай  б’юся  в  груди
                                     В  той  час  не  думав,не  гадав
                                     Та  зрозумів  давно  я,люди,
                                     Що  шкоди  сам  собі  завдав.

                                     Я  вже  не  той,я  знаю,  ненько,
                                     Так  хочеться  до  вас  в  хатину
                                     Тобі  кажу,моя  рідненька,
                                     Я  так  люблю  свою  родину.

                                     А  Випханка,вкраїнський  край,
                                     Як  не  любить  країну-неньку
                                     Несися,пісне,в  зелен-гай
                                     Тебе  люблю,моя  рідненька.

                                                                                                   30.05.2017р.  
                                                               Випханка-вулиця  с.Прибилів.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747654
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2017


Прощённое воскресенье

                                       У  всех  прошу  прощенья  навсегда
                                       Кого  обидел,а  может,  и  ругал
                                       Простите  все,что  был  жесток  тогда
                                       За  всё  простите,а  может,  вам  и  лгал.


                                       У    вас,    врагов,    молю,  прошу
                                       В  прощённое    сегодня    воскресенье
                                       Простите    мне,  я    вами    дорожу
                                       Прошу  у  всех    сегодня    я  прощенья.

                                       
                                       Да    нет,  о  боже,  как  же    так
                                       Я    вас    врагами  не    считал
                                       Обидеть    не    хотел,  но  получилось  так
                                       Простить  сегодня    час    настал.


                                       Ты    помнишь,    друг,  как    в    час    весенний
                                       Тебе    грубил,прошу,прости
                                       Сегодня,    в    это    воскресенье
                                       Тебя    прошу,  ты    мне    прости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2017


Я все згадав.

Пробач  мені,  моя  рідненька
За  те,  що  мало  написав
За  те,  що  приходив  пізненько
А  що  хотіла,  пробач,  не  знав.

Листа,  що  вчора  не  відправив
А  як  збрехав  тебе  тоді
Собі  завдання  я  поставив
Пробач,  матусю,  повір,  мені.

О,  боже,  мамо,  я  згадав
Як  в  сімдесятих  ти  чекала
Коли  не  буду  я  казав
Та  все  одно  ти  пригортала.

Весна  іде,  бузок  цвіте
Сідає  сонце  за  горбочком
Спасибі  мамо,  тобі  за  те,  
Що  ти  пишаєшся  синочком

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2017


Вишня.

Хто  б  не  був  я  вчора  у  роду
Батьківська  хатина  всіх  зустріне,  
Посадив  я  вишеньку  в  саду
Солов"їний  спів  над  нею  лине.

Хто  б  не  був  я  вчора  у  роду
Може  було  батька  не  послухав,  
Але  нині  вишенька  в  саду
Листя  розпустила,  ніби  вуха.

Над  ланочком  сонця-промінь  б"є
Зацвірінькав  в  стрісі  горобченько,  
У  саду  зозуленька  кує
Вишня  мене  кличе,  моя  ненько.

Вже  сьогодні  стукне  п"ятьдесять
Як  прожить  без  тата  і  без  мами,  
Біля  них  дочурочка  і  зять
Зберігають  всі  її  без  тями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720240
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2017


Накувала зозуля.

Розстелилися  тумани  
Над  полями  в  долині  
Знову  їду  до  мами  
Бо  чекає  щоднини  
Вона  бідна  старенька  
Всіх  зустріне  з  любов`ю  
Мамо,  мамо,  матусю,    
Я  лечу  за  тобою.  

Приспів  

А  зозуля,  зозуля  
Накувала  мені  
Під  вербою  ще  вчора  
Все  сказала  тоді,    
Все  на  щастя  на  долю  
Сонце  ясне  зійде  
Я  стою  під  вербою  
Знов  побачу  тебе.  

Синьоокий  бузочок  
Біля  хати  розцвів,    
Де  ж  ти  ходиш,  синочок?  
Я  так  сам  захотів.  
Вибач  мамо,  матусю,    
Що  чекаєш  щодня  
Знову  я  повернувся,    
Бо  є  в  мене  рідня.  

Ясне  сонечко  гріє  
Бачу  мамину  хату,    
Заходжу  на  подвір`я  
Посміхається  тато.  
Я  ніколи  нікого  
Не  любив  так,  як  вас  
Тату,  тату,  матусю?  
Ви  молились  за  нас.  
Пробачте.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719738
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.02.2017


Сон.

Хризантеми  в  саду,  на  твоєму  подвір’ї    
Хризантеми  в  саду  розцвілись,  як  у  сні    
Полюбила  я  їх,  та  повір,  що  я  вірю,    
Це  осіннє  кохання,  подаруй  ти  мені.    
 
Зграя  птахів  злетіла,  попід  хмари  далеко    
Я  сама  захотіла,  поцілунку  в  цю  мить,    
Та  сьогодні  чомусь,  я  стою  одиноко    
А  в  душі  полюбила,  що  серденько  щемить.    
 
Ясне  сонечко  гріє,  чути  гомін  з  далека    
Виходжу  на  подвір’я,  чути  спів  солов’я    
Та  не  вірю  очам  я,  що  несе  щось  лелека,    
Бо  у  сні  закохалась  така  доля  моя.    
 
Щось  серденько  шепоче,  в  цю  мить  на  світанку    
Про  любов  наспівав  соловей  в  унісон,    
Що  у  вальсі  кружляли,  ми  обоє  у  танку    
Коли  очі  відкрила,  то  був  тільки  сон.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2017


Відрубав (гумореска) .

Скучив  Гнат  за  містом  знову  -
Сів,  подумав,  покурив.
Вже  й  забув  культурну  мову,
Як  по  місту  він  ходив.

Захотілось  випить  пиво,
Чебурек,  тараньку  з’їсти,
Бо  в  селі  тепер  на  диво,
Всі  їдять  лиш  одне  тісто.

Ось  і  місто,  ресторан-
Чистота,  музики  грають,
Сів  в  кутку  він  собі  сам,
Задивився,  як  гуляють.

Подививсь  селюх  на  паню,
Зміряв  всіх  очима.
Надоїли,  пішли  в  баню!    
Так  сказав  хлопчина.
 

Глип  на  другу,  як  Мадонна,
Глип  на  себе,  як  чортяка,
Грязний,  чорний  і  спросоння,
Обмащена  вся  мордяка.

Тут,як  тут  касір  підходить
Не  спіши,  посидь,  мовляв,
Як  хлопчина  шум  підводить,
І  словами  розстріляв.

Краще  мене  не  питати,
Полегенько  собі  встав:
-Ви  забули  здачу  дати!
Так  він  йому  відрубав.

                                           22.05.1998.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2017


Гуртуймося, браття!

Майдани  всіх  кличуть!  Хрещатик  гуртує
Країно  моя,  як  тебе  не  любить
Поможи  нам,  Всевишній,  нехай  людство  почує
Дай  нам  сили  сьогодні  в  останню  мить.

Гуртуймося  браття!  Тарас  так  сказав
Борімось  за  правду,  свободу
Хай  дзвони  лунають,  бо  час  вже  настав
Від  Карпат  до  Чернігова  й  сходу.

О  земле  моя,  ти  ростила  синів
Бандеру-Стецька-Коновальця,  
А  нині  появилось,  так  багато  (хряків)
Які  не  вартують  їх  пальця.

А  сонечко  знову  з  попід  хмар  виглядає
На  нашій  землі  українській
Лиш  світить  не  гріє,  бо  (хряк)  заступає
(Зек)  донецький  тепер  Межигірський.


Народе  гуртуйся,  країна  всіх  кличе
Усі  поклонімося  богу
Його,  тебе-його  кличе
В  останнюю  завтра  дорогу.

Майдани  всіх  кличуть,  Хрещатик  гуртує
Країно  моя,  тебе  я  люблю
Поможи  нам,  Всевишній,  нехай  людство  почує
Дай  нам  сили  сьогодні  в  останнім  бою.

20.01.2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719292
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.02.2017


Не плач, Україно!

Максиму  Шимко,  33р.м.Вінниця  
присв’ячується  

Чуєш,  Максиме!  Вінниця  плаче  
Живий  ти  для  мами,  чуєш  живий?  
Куди  поспішаєш,  мій  любий  козаче,  
О,  боже,  синочку!  Живий  ти,  живий.  

Грішний  народе,  ти  чуєш?  Зупинись!  
Ти  вчора  за  гречку  продався,    
А  нині  він  взяв  все  на  себе  -вклонись!  
Країні  навіки  віддався.  

Немає  вже  брата,  повірте  –нема,    
Почорніла  від  горя  матуся  -  мій  сину,    
Я  прощаю  усім,  усе  бачить  зима,  
За  що  залишив  ти  свою  Батьківщину.  

Не  плач,  моя  мамо,  рідненька  не  плач,    
Я  боровся  за  нас,  за  свободу,    
Не  послухав  тебе,  я  поїхав-пробач,  
Та  хто,  як  не  я  із  козацького  роду.  

Єднайся  країно,  єднайся-вставай!  
Від  Луганська,  його  чують  Карпати,    
Він  любив  Україну  і  свій  рідний  край,  
Не  позволив  нахабникам  народ  наш  зламати.  

О  мамо,  матусю,  я  бачу,  дивлюсь,  
Над  майданом  вже  сонечко  сяє,    
За  тебе,  країно,  в  небесах  я  молюсь,    
Подивись-сміх  дитячий  лунає.  

Максиме,  пробач,  чуєш,  сину!Молю!  
Ти  пішов,  як  герой  Батьківщини,  
Та  ні  моя,  мамо,  на  варті  стою,    
Бережу  вас  усіх  я  щоднини.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2017


Будь господарем, синочку.

Будь  господарем  у  полі  
Господарку  добре  знай.
Буде  в  тебе  все  в  коморі  
Тільки  рано  не  лягай.  

До  схід  сонця  рано-вранці  
Встань,  все  обійди,  
Погладь  собі  гарно  штанці  
До  роботи  вчасно  йди.  

Люби  всіх,усіх,  корову,
Люби  кроликів,  собак,  
Все  тягни  собі  в  комору  
Пороби  усе,  а  відтак…  

Відпочинок  зроби  дома  
Вчасно,  прошу,  оженись.
Хоч  і  буде  колись  втома  
Ти  ніколи  не  лінись.  

Щоб  любив  свою  сім’ю,
Щоб  порядок  був  в  садочку.  
Чесність  бережи  свою,  
Будь  господарем,  синочку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719015
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2017


Мамина хата (пісня) .

Солов"їний  спів,  луна  в  гаю,
Бачу  мамину  хатину  під  горою.
Мамо,  мамо,  я  тебе  молю,  
Не  журися  -  я  завжди  з  тобою.

ПРИСПІВ

Мамина  хата  завжди  багата,
Мамина  хата  зустріне  теплом,
Двері  відкриє,  всіх  пожаліє,
Мамина  хата  зустріне  добром.


Випханка  шепоче,  гай  гуде,
Зацвірінькав  в  стрісі  горобченько,
Подивись  в  віконце  -  дощ  паде,  
Я  лечу  до  тебе,  моя  ненько.

Струмком  вода  тече,  дзюрчить,
Гомонять  в  садочку  онучата,
На  мосту  матусенька  стоїть,  
А  позаду  неї  стара  хата.

За  тепло  спасибі,  за  добро,  
Що  з  усмішкою  зустріла  і  обняла,  
Бо  в  житті  у  мене  все  було,
Та  матуся  мене  завжди  цілувала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2017


Мені не одинаково сьогодні.

Мені  не  одинаково  сьогодні    
Та  й  вчора  вдосталь  злився  я    
Хтось  нині  носить  модні  сподні,    
Гляди?Усе,  як  в  буржуя.    

Хтось  дихає  пахучим,  білим  цвітом,    
А  там  журба.Хоч  плач,  конай?    
Вже  знову  в  Сочі  буде  літом,    
А  може  в  Буковелі...Бодай.    

Її  лице  усе  поблідло    
Останні  додирає  сподні    
І  з  нею  хтось  повівся  підло    
Мені  не  одинаково  сьогодні.    

Що  робиться,  повір,  не  знаю?    
Я  розгубивсь,  чи  не  живу?    
Країно,  ненько,  я  кохаю    
Тобі  уклін  свій  віддаю.    

Чи  то  є  глузд,  чи  то  з  просоння,    
Чи  то  так  холодно.Питаю?    
Бо  бачу  ти  така  холодна,    
А  може  розтягли  тебе,  не  знаю.    

Бо  нині  глянь.Як  сонце  світить!    
Верба  плакуча  розпустилась    
А  ти  заплакана,  як  діти!    
Чи  може  це  мені  наснилось.    

Вже  з  ранку  стану  на  коліно    
Струмком  хай  потече  вино,    
Перехрищусь  за  тебе,  Україно,    
Повір,  мені,  не  все  ОДНО.  

                                                                                 30.03.1998р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718802
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2017


Пісня солов'я.

Ой  ти  мій,синочку,
Спи  в  обіймах  сну,
Бо  співа  в  садочку
Голуб  про  весну.

Хай  збере  для  тебе,
Щастя  твоїх  мрій,
Щоб  проснувся,сину
У  вінку  надій.

Спи  моя  дитино
Сонце,ось  встає,
Вже  в  твою  хатину
Сяйво  ллється,б"є.

Ось  ввірвався  промінь
Серце  промовля,
То  для  тебе  гомін
Пісня  солов"я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717963
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2017


Так хочеться жити, країно.

Україно  моя,я  кажу  це  щодня
Україно,так  хочеться  жити,
Я  тут  народився,  та  й  тут  вся  рідня,
Та,  як  це  тебе  не  любити.

Україно  моя,  від  Карпат  аж  до  сходу
Я  поринув  в  життя  без  облуди,
Тобою  живу,  український  мій  роде,
Тобою  пишаюся  завжди  і  всюди.

Мамина  пісня,спів  журавля,
Полтавські  жита,полонина
Спасибі  за  все,  тобі  рідна  земля,
Усе  це  -  моя  Україна.

О,земле  моя!  Вдалечінь  я  дивлюсь
Тобі  я  готовий  служити,
Я  син  України,повір,не  втомлюсь,
Та,  як  це  тебе  не  любити.

06.04.2015р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717960
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2017


Я знову йду.

Я  знову  йду...  не  оглядаюсь
Дивлюся  пильно  в  далечінь,
Тебе  люблю,мій  рідний  краю
Не  можу  більше-в  серці  біль.

Як  не  любить  красу  природи,
Степи,ліси,квітки,траву,
Повітря  чисте,чистіводи
Тебе  люблю,я  знову  йду,
Вже  нині  йду-не  покидаю
Тебе  гуцульський,український  краю.

В  своїй  душі  люблю,бо  знаю
Що  твій  народ  завжди  чекав,
Повір  мені,люблю,кохаю
Завжди  тебе  він  захищав.

Широкий  лан,мій  рідний  лан,
Іду  в  життя  неполохливо
Махну  крилом  через  майдан,
Та  хочу  я,щоб  не  зрадливо
Та  мрія  вела  до  мети,
Я  буду  завжди  вільно  йти.

Ланок,де  жив,та  як  лишить,
А  Випханка,тай  гай,діброва,
Але  повір,душа  болить,
Бо  бачу  тінь  стоїть  дубова.

Я  вірю  з  неї  вийдеш  ти!
Моя,країно?Моя,ненько?
Народе  мій,давай-не  спи?
Всі  збережем  країну,неньку,
А  я  іду  і  буду  йти
Повільно  в  гору  до  мети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717184
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.02.2017


Ніколи не думав…

Ніколи  не  думав,та  й  не  гадав,
Що  так  нас  обдурять,моя  Україно,
Тебе  назавжди  і  навік  покохав,
Хоча  у  душі-вже  так  наболіло.

О,босе,  наш  клятий,бо  так  я  гадаю
Тебе  вибирали,а  ти  розвалив.
Спинися,подумай,тебе  я  благаю,
Велику  помилку-це  жах,ти  зробив.

Невже  ти  сказився,схаменися,почуй,
Бо  сонце  сіяє  сріблясто  і  гріє.
Пліч-о-пліч  панове,з  народом  курсуй
Зроби,щоб  до  нас  повернулась  надія.

О,Боже,народе,я  знову  згадав,
Сімнадцять  пройшло  вже,та  я  не  помітив.
Зроби  вже  сьогодні,бо  час  показав,
Щоб  завтра  раділи,  посміхалися  діти.

А  нині  проміння  увірвалось  до  хати
Країно  моя,не  вклікай-піднімись,
Бо  хоче  вже  з  ранку  всміхатися  мати
Хоч  сон  їй,  о  Боже,поганий  приснивсь.

Ніколи  не  думав,та  й  не  гадав,
Що  буду  таке  я  сьогодні  писати,
Та  доля  така-мабуть  Бог  приказав
Навіки  країну,я  буду  кохати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717182
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 09.02.2017


Я чекаю тебе, сину.

                                                   Зайшли  хмари  за  ланочок,
                                                   Сонечко  у  гаю
                                                   Де  ж  ти  ходиш,мій  синочку?
                                                   Я  тебе  чекаю.

                                                   Мамо,мамо,моя  мамо,
                                                   Бачу  Вас  здалека
                                                   Я  приїду  завтра  рано
                                                   Примчусь,як  лелека.
                                   
                                                   Розспівався  півень  зранку,
                                                   Зозуля  кувала.          
                                                   Виглядала  мати  з  ганку,
                                                   Синочка  чекала.

                                                   Чути  гомін  біля  хати,
                                                   Фіртка  заскрипіла.
                                                   Заплакана    стара  мати
                                                   До  сина  летіла.

                                                   Я  вже  дома,не  плач,мамо,
                                                   Зозуля  затихла.
                                                   Бачу  мене,моя  мамо,
                                                   Зустрічати  звикла.

                                                   Я  вклоняюсь,тобі  рідна,
                                                   Вже  нині  –  пробач,
                                                   Що  чекаєш  мене  завжди
                                                   Матусю,не  плач.

                                                                                                                         25.08.2016  р.      
                                                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716318
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2017


Тобі я вдячний, доленько моя.

 
                                             Спасибі,доленько  моя,
                                             Вклоняюсь  всій  своїй  родині
                                             За  те,що  народився  я
                                             За  те,що  я  живу  тут  нині.
 
                                             Я  вдячний,доленько  моя,
                                             Що  полюбив  країну-неньку,
                                             Що  чую  пісню  солов’я,
                                             Що  посадив  в  саду  вишеньку.
 
                                             Спасибі,доленько  моя,
                                             Що  бачу,чую  і  співаю,
                                             Що  тут  уся  моя  сім’я
                                             Тебе  люблю,мій  рідний  краю.                            
     
                                                                                                           17.03.2016р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715477
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2017


Моя ти мамо, моя Україно.

Ой,краю  мій!Моя  ти  рідна  ненько,  
Я  вже  не  той,та  й  сум  на  чужині  
Чому,чому  тебе  люблю,рідненька?  
Так  хочеться  до  вас,повір,мені.  

Приспів  

-  Люблю,рідню  свою,люблю  тя,Україно,  
-  Рідня,моя  рідня,давай,  співай,співай!  
-  Люблю  рідню  свою,вона  в  мене  єдина  
-  А  Прибилів  завжди-  мій  рідний  край.  


Без  тебе,  краю,я  не  можу  жити  
Чомусь,чомусь  завжди  на  чужині  
З  тобою,  краю,хочу  говорити  
Скажи,чому?Так  сумно  тут  мені.  

Де  б  я  не  був,і  де  я  не  скитаюсь,  
Але  в  душі  чомусь  карпатський  рай  
До  тебе  ,краю,завжди  повертаюсь  
Давай,моя  рідня,давай  співай.  

Моя  ти,мамо,моя  Україно,  
Дніпро  моє,та  й  Черемош  тече  
Я  чую  завжди  пісню  солов’їну,  
Але  у  серці  так,чомусь,пече.  

Я  бачу  знову  жито  колоситься,  
Та  й  Гай,Діброва,Випханка  живе  
Я  знаю,краю,чом  мені  не  спиться  
Живу  тобою,люблю  я  тебе.  

29.01.2017р.  

Прибилів-село,де  я  народився.  
Гай,Діброва,Випханка-так  в  селі  називають  райони  села.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715307
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.01.2017