Володимир Олійник

Сторінки (3/222):  « 1 2 3 »

Я не втомився, я боровся.

Я  не  втомився,  я  боровся.
Присвячується  Роману  Ринзаку.


Знову  затуманило,  дощить
Що  ти  мій,  синочку,  наробив?
Біля  хати  стежечка  блистить
Він  проклятий  орок  тебе  вбив.

Я,  матусю,  землю  захищав
Свою  рідну,  солов’їну,  чуєш?
Тай  в  боях    нікого  не  лишав,
Хлопці  все  розкажуть,  ти  почуєш.

Ще  учора  обіцяв  я,  подзвоню
Гради  били  я  не  піддавався.
Рашист  нещасний  вцілив,  як  в  броню,
Бився,    мамо,  вчора,  я  не  здався.

Як  Болехів?  А  сестрички,  мамо…
Берегти  Вас  буду,  як  завжди.
Я  не  знав,  пробач,  що  піду  рано
Ти  чекай,  мене,  ти  чуєш,  жди.

З  висоти,  як  янгол,  берегтиму,
Тай  дощем  в  садочок  прилечу.
Знов  присядем,  мамо,  під  хатину
Обійму  ще  раз,  тай  відлечу.

А  сльозу,  ти  чуєш,  не  пускай,
Посміхайся,  мамо,  тай  гордися.
Бився  я,  рідненька,  за  свій  край
За  країну  рідну  помолися.

26.11.2022.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022


Чому ти, зимо, не така. ?



На  дворі  дощик  морозить,  хлюпоче,
В  журбі  пройшов  грудневий  день.
В  Різдво  приходить  січень  неохоче,
Бо  любить  сніг  він,  так,  щодень…

Біжить  струмок,  осіння  б’є  вода,
Чому  ти,  зимо,  забарилась  нині?
Сумує  січень,  там  вже  коляда,
Природа  вся,  чомусь,  у  блуканині.

А  завтра,  завтра  вже  Святвечір,
Зима  зажурена,  розплакані  свята,
Чому  ти,  зимо,  чуєш,  у  цей  вечір
Чому,  ти  зимо,  чуєш,  не  така?

05.01.2021.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022


Ви приклад для мене.



Я  Вами  горджуся,  моя  мамо,  зі  школи
Спасибі,  за  дар,  що  дали  в  той  час.
Я  Вами  пишаюсь,  не  забуду  ніколи,
Ви  приклад  для  мене,  як  юний  ТАРАС.

Я  Вами  горджуся,  а  крила,  що  дали,
Я  нині  літаю  у  творчість  поринув,
Так  хочеться,мамо,  щоб  ВИ  не  гадали
Бешкетником  був  я,  згадайте  ту  днину.

Вклоняюсь  за  все,  за  дописи  щирі,
Що  ручку  тримати  навчили  тоді.
Колись  ВИ  любили,а  нині  ВИ  милі
Живіть  ще  сто  років,ВИ  ще  молоді.

                                           Спасибі,  Марія  Миколаївна.(Моя  перша  вчителька  в  с.Прибилів).

                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2021


Українському воїну, присвячується.



Привіт,  моя!  Я  обіцяв,  що  подзвоню
Тобі    одній,  ще  вчора  обіцяв,
Та  сталось  так,  ти  вибач,  я  прошу,
Бо  навіть  сон  не  снився,  не  гадав.

У  пекло,  мила,  чуєш,  я  попав
Мороз    тріщав,  та  й    градом  поливали.
Як  би  не  друг,  що  на  гітарі    грав
Нас  точно,  мамо,  вчора  б  повбивали.

Сьогодні  знову  бій.  Тримайся,  сину?
Ти,  чуєш,  мамо,  тут  земля    горить.
Я  б’юся    нині,  б’юся    до  загину,
Це  пекло  знову    мушу    пережить.

Привіт,  моя!  Алло,  мій  сину  !
Я  залишився,  мамо,  тут    один.
Гітара  замовчала.  Та  я  за  Батьківщину!
Тобі,  кажу,  я  України  син.

19.05.2021.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021


Даай гульнемо.



                                                                                           Над    хатою    засяяв    зорепад,
                                                                                           Ланок    під    лісом    всіх    чарує
                                                                                           Розцвівся    знову    зелен  –  сад,
                                                                                           Голубка    щось    собі    воркує.

                                                                                           Вступила    на    дворі    п’янка    весна,
                                                                                           Село    розквітло,    там    живе    родина.
                                                                                           Вже      зараз    вип’ємо    до    дна,
                                                                                           Бо    серце    наше  -    Україна.

                                                                                           А    Випхана    й    Діброва,    Зелен-Гай
                                                                                           Зійшлися    знову    на    весіллі
                                                                                           Заграй,    музико,  нам    заграй,
                                                                                           Щоб    нас    почули    на    Поділлі.

                                                                                           Давай  >    гульнем    удвох,
                                                                                           Бо    зустріч    нам    вдалась    на    славу.
                                                                                           Давай    ще        у    чотирьох,
                                                                                           Прославмо    рідную    державу.

                                                                                           Вклонімся    доленці    своїй,
                                                                                           Що    дала    світ    побачить    нині,
                                                                                           За    те,  що    народились    ми
                                                                                           На    нашій    славній    Україні.                                                                                                

                                                                                             Випхана,  Діброва,    Зелен-Гай  –  так  в  народі
                                                                                             називають  вулиці  села  Прибилів.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021


Такий я на сьогодні…



Я  не  такий,як  хтось  подумав  нині,
Невже  той  паспорт  вказує  роки?
Хтось  загубився  вчора  в  блуканині,
А  хтось  життя  листає  сторінки.

Я  не  такий,мені  не  стільки  літ,
Усім  кажу,та  я  ще  молодий.
Я  так  влюбився  в  білий  світ,
Здається,  тут  я  зовсім  не  чужий.

Я  не  такий,  я  вас  люблю  щодня,
І,вкотре,нині  знов  переконався,
Що  Україна  –  це  моя  рідня,
Ніколи  я  за  славою  не  гнався.

Я  не  такий,любов  несу    у  слові,
Так  хочеться  вас  в  музі  берегти.
Єднати  світ,творити  все  в  любові,
Я  так  боюсь,боюся  самоти.

Я  не  такий,я  не  зігнусь  від  болю,
А  муза  пре…  закоханий  навік.
Тобі,  Всевишній,  дякую  за  долю,
За  пережитий  творчий  рік.

                           12.12.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021


Обізвися, Андрію.

Обізвися,Андрію.
Присвячується  капітану  Кизилу  Андрію  Олександровичу
м.Умань.
Обізвися,  Андрію,  обізвися,  мій  милий,
Я  в  окопі,  Оксанко,  в  страшеннім  бою.
Ти  в  мене  один,  ти  в  мене  єдиний,
Тримайся,  коханий,  тримайся,  молю.
Мінометний  обстріл…  Заховалося  сонце
Засльозила  країна,  весь  Умань  в  журбі.
Пробач,  моя    люба,  я  став  охоронцем,
Не  хотілося  жити  сьогодні  в  ганьбі.
Не  зміг  по  другому  боротись,  дружино,
Країну  любив  я  завжди  дорожив.
За  що  ти  його  так,  за  що  Батьківщино?
Невже  він,  ти  чуєш,  таке  заслужив.
Посміхайся,  Оксанко,  сльози  не  пускай,
Та  як  так  Артьомчик,  синочок.
Звикай,  ти,  без  мене,  прошу  тя,  звикай,
А  завтра  прийду    я  в  садочок.
На  лавку  присядем,  та  ти  не  побачиш,
Подивлюся  на  тебе,  та  й  синочка  бери.
Чому,  ти  моя,  я  бачу  ти  плачеш,
Ти  чуєш,кохана,  все  видно  згори.
Я  не  винен,я  бився,  до  останнього,  ненько,
Захистити  хотів  вас  усіх  від  ганьби.
Чому,  ти  Андрію,  пішов  так  раненько,
Ти,чуєш,  кохана,  синочка  люби.
В  засвітах  ти  чомусь,  в  засвітах,  мій  козаче,
Ти  боровся  завжди,  та  не  зміг  зберегти.
За  тобою  Кизило,  країна  вся  плаче,
А  ти  залишив  нас,  пішов  в  засвіти.
17.02.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


Куди ж ти, Наталко, куди?


Присвячуться  Микуляк  Наталії  с.Прибилів,
                               Івано-Франківщина.

Не  плач,мій  Сергію,коханий,не  плач,
Я  любила  тебе,  моє  сонце,
Я  зараз  на  варту  ступаю,пробач,
Час  від  часу  дивись  у  віконце.

Я  дощем  прилечу,  не  заслонюй  фіранок
У  віконечко  стукну,  у  шибку  твою.
Чекай  мене,  чуєш,чекай  десь  під  ранок,
Бо  зараз,  мій  милий,  на  варті  стою.

Бувай,  мій  рідненький,  Прибилів,  бувай!
Так  хотілось  жити,  рідний  тату,
Я  любила  усіх,  а  свій  рідний  край,
Я  любила,  любила  завзято.

Куди  ж  ти,  Наталя,куди  ж  ти,куди?
У  мене  ти  була  єдина,  жадана,
Чому,  ти,  чому,  замітаєш  сліди?
Я  люблю  тебе,  чуєш,  кохана.

Ти  раділа  ще  вчора,та  як  мені  нині,
Сергію,  ти  чуєш,сльози  не  пускай.
Чому  ти,  Наталя,  чому  в  домовині?
Чому,  покидаєш  любимий  свій  край?

Я  ангел  вже  там,  ти  чекай,  як  завжди,
До  тебе,  мій  милий,  в  садок  прилечу.
Хмаринкою,  чуєш,  ти  чекай  мене,  жди,
Посміхнешся  мені,  а  я  відлечу.

В.Олійник.
28.12.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021


З Новим Роком тебе, Україно!


Родино  моя!  Калинова  країно!
Я  вітаю  тебе,  Україно  моя!
Ти  в  мене  одна,  ти  свята,  солов’їна,
Хай  стелиться  доля  щаслива  твоя!

Родино  моя!  Від  Карпат  аж  до  Криму,
Вишивана  моя!  З  Новим,  Роком  з  Різдвом!
Писати  я  хочу  про  світлую  риму,
Хай  світ  посміхнеться  усім,  і  нам  двом!

Родино  моя!  Чарівне  Прикарпаття!
Я  вітаю  всім  серцем,    безмежно  люблю,
Єднаймось,країно,  єднаймося,браття,
Любімося  завжди,  любімось,  молю.

Так  хочеться,так,  щоб  рясніли  поля,
Щоб  з  війною  ніколи  не  жити,
Парувала  весняно  українська  земля,
Давайте,  давайте,  дружити!
З  Новим  Роком  тебе,Україно!
В.Олійник.
31.12.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020


Почуй мене, Святий Миколаю.

Святий  Миколаю,  вже  рік  як  скучаю,
Чекаю  на  тебе,чекаю,Святий.
Святий  Миколаю,  тебе  я  благаю,
Спаси  Україну,  спаси,  дорогий.

Почуй,  мої  щирі  слова,  Миколаю,
Принеси  в  рідний  дім  в  Україну  добро.
Щоб  діти  сміялись  від  краю  до  краю,
Пожени  з  України  сьогоднішнє    зло.

Як  завжди,  сьогодні  тебе  я  прошу,
Зроби,  щоб  розквітла  українська  земля,
Я  хочу  тепленького,  чуєш,  дощу,
Я  хочу  позбутись  назавжди  Кремля.

Я  звертаюсь  до  тебе,  Святий  Миколаю,
Так  хочеться  жити,  а  ми  у  війні.
Щоб  буяли  сади  на  Донбасі,  благаю,
Та  як  мені  бути  в  такому  багні?

Тебе  я  молю,  молюся  щодня,
Країні  віддався,  її  полюбив…
За  що,  я  питаю,  за  що  ця  платня?
За  що    ворог  неньку  мою  знелюбив?
18.12.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020


Комутатор.

                                                   

                                                                                 Для  тих,хто  не  може  без  телефона.
             
                                                         Комутатор,ти  мій  комутатор,
                                                         Я  тебе  полюбила  в  цю  мить.
                                                         Комутатор,ти  мій  комутатор,
                                                         Як  мовчу,то  ня  серце  болить.

                                                           Понеділок,вівторок,субота,
                                                           Та  як  це  мені  перебуть?
                                                           Комутатор-це  моя  работа  ,  
                                                           Позвони  мені  знов,не  забудь.

                                                           Та  ось  і  подружка  в  чеканні,
                                                           Там  мама,там  милий-життя…
                                                           Говорю  я,  люди,  до  рання,
                                                             Дивлюся  вперед,  в  майбуття.

                                                             Не  встигну  я  ноги  помити,
                                                             Знайомі  вже  знову,ку-ку,
                                                             Та  як  це  тебе  не  любити,
                                                             Спасибі,я  знов  на  зв’язку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020


Колгоспні збори.

                                             
                       В  сім  годин  колгоспні    збори
                       Всі  спішать,як  на  концерт,
                       Люди    чули  ,що  з  комори,    
                       Видавать    будуть    цемент.

                       Ось  і  клуб,усі  на  сцену,
                       Голова  підходить  вмить.
                       І  читає,як  поему,              
                       Свій  доклад,що  аж    щемить.

                       В    залі    стукіт,шум  стоїть,
                       Це  ніхто  не  слуха.
                       Хтось  там  ззаді    так  кричить,
                       Що,аж    в’януть  вуха.

                       Секретар  всіх  умоля,
                       Все  прекрасно  буде,
                       Ще  таке  не  бачив  я    
                       Так  кричали  люди.

                       На  словах,як  гуморист,
                       Все,як  в  тому  сні.
                       Ох!  І  сильний  він  артист
                       Смішно  вже  й  мені.

                       Всі  кричать:,,Давай  цемент!’’
                       Cкільки    мож    тягнути?
                       Ох!  І  гарний    він  артист,
                       Наче,ті    Борути.

                                                                                                   2008р.                        
                                                                                   Ярослав    Борута-народний  артист  України

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020


Я так втомився, осене.



Ти  довга  така.вже  листя  опало,
Залишаєш  мені  затемнілу  сльозу.
Від  тебе,  моя,вчора  літо  тікало,
Я  прошу  тебе  припинити  грозу.

Скажи  мені,осене,сьогодні  відверто,
Я  все  пригадав,що  мій  тато  казав.
Чому  ти  така,чому  така  вперта?
А  може  ти,  батьку,таку  заказав?

Підійди  до  вікна,моя  рідная  мамо,
Чому  на  подвір'ї    сльозинка,дощить?
Залишив  тебе  тато,залишив  тебе    рано,
Тобі,моя  мамо,все  до  купи  ліпить.

В  садок  лети,батьку,постукай  в  віконце,
Бо  серце  болить,ніч  холодна,  густа,
Зустрічав  ти  мене,зустрічав,гріло  сонце,
А  зараз,мій  рідний,одна  пустота.

Два  світи,два  світи,ділема  одна
На  твоєму  подвір'ї  чужинцем  я  став.
Коли,скажи,  тату,настане  весна?
Чи,  може,не  тут  я,не  тут  виростав?




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020


Я Україну полюбила.

               Пісня  написана  для  Ангеліни  Ковальчук.

Я  полюбила  Україну,вишиванку,
Тут  батьківська  хатина  і  земля.
З  тобою  просинаюся  щоранку,
За  що  я  вдячна,матінко  моя.

Приспів

Солов’їна,свята,Україно  моя,
Будь  багата,країно,здорова.
Я  тут  народилась,та  й  тут  вся  сім’я,
Українська    єднає  нас  мова.

Жита  в    розмаї,червона  калина,
Я    чую  спів  пташиний    у    гаю.
Тобі  вклоняюсь,золота,єдина,
Тебе  на  світі  я  одну  люблю.

Тебе  я  полюбила  раз-навіки,
Співаю  колискові,солов’їно.
Для  мене,  мамо,спів-це  ліки
Я  народилася  для  тебе,Україно.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020


. Боже, Україну збережи.



Чом  ти  моя  панно,Україно,
Заплакана,хоч  сильна  і  свята.
З  тобою  я,та  бачу  там  руїни,
Чому  так  сталось,чуєш,  золота?

Не  хочу  я,щоби  зів’яли  квіти,
Так  хочеться,щоб  сад  розцвів,
Усміхнені  щоб  були  діти,
Я  ворожнечі  точно  б  не  хотів.

Ланок,де  жив,село  я  полюбив,
Карпати,Україно,тай  Донбас.
Чому  тебе  так  ворог  знелюбив,
Запитую  у  тебе  кожний  раз.

Скажи,чому?Чому,  скажи,країно?
Не  так  цвітуть  сади,скажи,
Заплаканий  Донбас-руїни,
Ти,чуєш,Боже,неньку  бережи!

22.07.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020


Весна

Цвітуть  дерева  ніжним  цвітом,
Весна  постукала  в  наш  дім.
Вже  небо  світиться,як  літом,
А  за  горою  дощик,грім.

Луги,поля,пейзаж  багатий,
Вже  у  гайочках  чути  спів.
Там    поруч    хор  ворон  носатих
Лякає  з  гілок  голубів.

Затихло  небо  в  час  вечірній,
Заграла  водами  ріка.
Сидять  в  гнізді  лелеки  вірні,
У    небі  зірка,он  яка!

Шумить,як  дощ,  весняний  сад,
Так  хочеться  з  тобою  жити.
Усюди  в  тебе,весно,лад,
Чому    тебе  не  полюбити?

15.042020.
В.Олійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020


Малиновий рай.

Малиновий  рай.

                                     ,,  Малиновий  рай’’  у  Валентини  Анатолівної
                                       в  Залізному  Порту.

Літній  день  наступив,сонце  вже  вигляда,
На  мосточку  стоїть  наша  мама.
Посміхається  знов,там  усе,там  любов,
Відкривається  вмить  її  брама.

Приспів

Малиновий  рай,давай  розквітай,
Малиновий  рай  вже  буяє.
Давай  приїзджай,мій  друже,давай!
Газдиня  зрання  зустрічає.

Тополя,тополя,все  цвіте,наче  рай,
Як  доїхали  Ви:,,Запитала.''
Б’є  фонтаном  вода,вона,як  молода,
В  ,,Рай  Малиновий’’ім’я  вписала.

Друзі  мої,посміхайтесь  завжди,
Я  люблю  ВАС  усіх,Україну.
Приїзджайте  в  З.Порт,у  Малиновий  Рай,
Я  з  любов’ю  усіх,ВАС,зустріну.

28.08.2020.
В.Олійник.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020


До села хочу знов.



У  село  хочу  знов,
Там  усе,там  любов,
Де  жив,де  зростав,моя  доле.
Босоніж  бігав  я
Слухав  спів  солов’я,
Гнав  корів  біля,,  круглика’’  в  поле.

У  Прибилів,де  сади,
Де  високі  дуби,
Де  жита  колосяться  в  розмаї.
Я  його  полюбив,
Там  у  школу  ходив,
Я  щасливий  завжди  в  цьому  краї.

Хочу  знов  до  села,
Там  вся  юність  пройшла,
Слухав  мамине  слово  синочок.
Скільки  збитків  робив,
Та  усіх  я  любив,
Там  ніколи  не  був  в  одиночку.

А  мамина  хата,
Вона  завжди  багата,
Колискову  я  слухав,стежини  топтав.
У  рідному  краю,
Рядочки  складаю,
За  що,мій  Прибилів,тебе  покохав.

27.05.2020.
Прибилів-село,де  я  народився.Круглик-назва  лісу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020


За що тебе так, Україно?



Поля  зеленіють,буяють  каштани,
Майдан  веселиться,  не  знаю  чому.
Тебе  я  запитую,чуєш,як  в  мами,
Скажи  мені,  ненько,що  сталось,чому?

Підживляю  тебе  я  любов’ю,країно,
А  ти,чуєш,нудьгуєш,чому?
Не  дозволю  поставить  тебе  на  коліно,
Не  знаю,що  сталось,не  знаю,чому?

Посміхаються    діти,народ  веселиться,
А  ти  не  така,хтось  образив  тебе.
Чому  мені,мамо,чому  так  не  спиться?
Чому  ,запитаю  сьогодні  себе.

Ясні  зорі  сіяють,завтра  сонечко  встане,
Я  плекатиму  завжди  любов'ю    тебе.
За  що  тебе  так,за  що,  мій  Майдане,
Я  знову  кажу:,,Я  піду  на  любе!''

День  минає  сьогодні,а  там  шістдесять,
Та  посмішку  хочеться  бачить,країно,
Я  молюся  за  те,нехай  зорі  горять
Над  тобою  завжди,Україно!
10.08.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020


Тобі спасибі, моя мамо.



                                                                                 

                                                                                         Куди    б    не    звертала    дорога,
                                                                                         Матуся    зустріне    добром,
                                                                                         Чекає    завжди    на    порозі,
                                                                                           Рідненька    з    любов’ю    й    теплом.

                                                                                                                       ПРИСПІВ.

                                                                                           Закохавсь    я    в    тебе,  закохавсь,
                                                                                           Цвіт    черешні    знову    розцвіта.
                                                                                           Місяць    ясний    світить,  я    признавсь,
                                                                                           Пригадав    любов,    і    ті    літа.
                                                                                           Мамо,  мамо,мамо,моя    мамо,
                                                                                           Закохавсь    я    в    тебе    назавжди.
                                                                                           Дякую,  що    ти    будила    рано,
                                                                                           За    життя,  що  дала    мені    ти.
                                                                       

                                                                                           Завжди    відкривається  брама,
                                                                                           Чи    то    в    дощ,    чи    в    мороз,  чи    в    жару
                                                                                           Біжить,    посміхається    мама,
                                                                                           Щоб    зустріти    свою    дітвору.

                                                                                         Далеко    я      був,  повертався,
                                                                                         Життя    так    проходить    моє.
                                                                                         Завжди    я      до    тебе    звертався
                                                                                         Спасибі,  що    ти    в    мене    є.                          

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020


Чому ти, батьку, замовчав?



Чому  ти,батьку,замовчав?
Я  вже  не  той,не  той,мій  тату,
Завжди  мене  ти  зустрічав,
А  як  хотілось  в  твою  хату.

Чомусь  не  так  відкрита  брама,
На  серці  нині  холоди.
Подивися,як  сумує  мама,
Хто  мене  зустріне  так,як  ти?

Не  так  цвіте  усе,чомусь,  не  так,
Та  й        вишні  знову  захворіли.
Забув  я,як  буяє  мак,
Наодинці  Пасху  всі  зустріли.

Тут  серця  єднались  в  літню  днину,
Тато  на  порозі  зустрічав.
Кожний  раз  казав:,,Заходь  в  хатину’’.
Та    чому  ти,тату,замовчав?

03.05.2020.
В.Олійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020


Легких хмаринок…, синочку.

Легких  хмаринок…,синочку.

Куди  ж  ти,куди?  Куди  ж  ти,синочку?
Ти  так  хотів  жити    без  пострілів,сину.
Ти  в  мене  єдина,моя  кровиночко,
Чому  покидаєш  свою  Батьківщину?

Не  помер,не  помер,не  помер  ти,дитино,
Ти  країну  любив,посміхався  і  жив.
За  що  його  так?  За  що,Україно?
За  що,окупанте,Руслана,  ти  вбив?

Синочку  ти  мій,веснянеє  сонце,
Люблю  тебе,чуєш,сумую  я  нині.
Завжди  був  ти,сину,моїм  охоронцем,
А  зараз,  чомусь,ти  в  своїй  домовині.

Матусю  моя!  Сльози  не  пускай,
Прийняли  мене  небеса,як  дитину,
Чекай  мене,мамо,ти  чуєш,чекай!
Прилечу  я  дощем  на  хвилину.

У  віконечко  стукну,я  буду  під  ранок,
А  ти  поглядай,посміхнись,як  завжди.
Не  заслонюй,моя,не  заслонюй  фіранок
Чекай  мене,мамо,чекай,  мене  жди.

Я  любив  ВАС  усіх,любив  Україну,
Я  бився  за  землю,за  рідну  свою.
Стояв  я  на  варті,стояв  дозагину,
А  зараз  я  ангел,усіх  бережу.
                             Ви  чуєте,я  країну  любив…

04.05.2020.
В.Олійник.
                   Присвячується  Руслану  Амірову.Загинув  23.04.2017.
                   Донецьк,поблизу  Авдіївки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2020


Не згаснуть у Храмах свічки…



Що  сталось,країно,вбирають  всі  маски,
Яку  ти  зустріла  сьогодні  весну?
 Так  хочеться  всім  дочекатися  Пасхи,
А  я  чомусь  нині  ніяк  не  засну.

Донбас  виплаковує,труна  за  труною,
Недавно  сльозинки    Майданом  текли.
Що  сталось,країно,,що  сталось  з  тобою?
Давно  я  не  бачив  такої  весни.

А    як,  я  питаю,свячене  яйце?
Чи  кошики  вберем  барвінком,країно?
Чомусь  мене  нині  у  серці  пече,
Скажи  мені,чуєш,скажи,Україно?
 
Намалюй  мені  весну,короновірус  убий,
Нехай  в  храмах  свічки  не  згасають.
Убий  його,  чуєш,ти  чуєш,убий?
Хай  дзвони    Пасхальні  заграють.

23.03.2020р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020


Христос Воскрес, Україно!



Україною  лунають  дзвони,
Стрепенулись  гори  і  долини,
Все  живе  всміхається  сьогодні-
Солов’їний  спів  над  людством  лине.

Усміхається  усе  ласкаво,
Люд  стрічає  свято  Великоднє,
Пробудися,  рідная  державо,
Бо  воскрес  Спаситель  наш  сьогодні.

Пасочка  у  кошику  свіженька,
Візерунком  писанка  сіяє,
Загорілась  свіченька  біленька,
Свято  хай  ніколи  не  минає.

За  твою  любов  спасибі,  Христе,
Прикрашає  стіл  кругленька  Пасха,
Занесло  повітрям  в  хату  чистим-
Всіх  нас  зігріває  Божа  ласка.

Із  небес  засяяла  зоря,
Прийшла  весна  -  пора  чудес,
Посміхнись,  країнонько  моя,
Христос  Воскрес!  Христос  Воскрес!
Воістину  Воскрес!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872676
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.04.2020


Отак я Вас вітаю, друзі.

Отак  я  Вас  вітаю,друзі.

Напередодні  Великодня,друзі,
Я  сауну  розтопив  в  четвер.
Не  так  я  мився,як  в  Союзі,
Сто  двадцять  всі,я  чуть  не  вмер.

Очищення  душі  і  тіла-
З  відра  на  себе  воду  лив.
На  мені  шкіра  вся  горіла,
Зате  парою  короновірус  змив.

Думок  поганих  я  позбувся,
Про  негативи  всі  забув.
Лупив  себе  щосил  по  шкірі,
Щоб  пам’ятати,як  в  сауні  був.

Тож  змийте  всі  лихі  думки  й  печалі,
А  вірус  хай  пара  уб'є.
Хай  йдуть  вони  від  Вас  подалі,
А  чистота  в  четвер,як  завжди,  є.

16.04.2020.
В.Олійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872540
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.04.2020


Розпач російського солдата.

Розпач  російського  солдата.

Росіє  моя,я  тут  народився,
Мене  заклинають  народи-брати,
Та  нині  звечора  за  них  я  молився,
А  завтра  наказ  -  мені  знову  іти.

Донбас  виплаковує,верещить  там  дитина,
Розлітаються  гради…прошу,зупинись!
Зрозумійте  мене,зрозумійте,  як  сина,
Ти  чуєш,Росіє,я  дуже  втомивсь.

Я  все  зрозумів,ще  в  Чечні  зрозумів,
За  що  я  стріляв  в  свого  брата?
А  сотні  невинних  заплаканих  вдів?
Невже  на  Донбасі  усе,моя  хата?

Наплакалась  мати,Х-ЛА  проклинає,
За  що  мене  так,Росіє  моя?
Він  з  глузду  поїхав,нізащо  нас  має,
Спинися,ти  чуєш,де  совість  твоя?

03.02.2020.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870950
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2020


Та я сирота.

Та  я  сирота.

                                                               ,,А    в    мене  нікого    немає,я  сирота,за  мною  ніхто  плакати
                                                           не  буде…’’Прошу,поплачте  за  Стьопою.
                                                                             


Ти,чуєш,країно,тебе  полюбив,
З  сиротинця  пішов  я  до  війська.
Чому    себе  нині,чому  знелюбив?
Це  ти  так  зробила,країно  російська?

Я  там  в  небесах  сирота,як  завжди,
Та  й  нині  ніхто  не  заплаче  за  мною.
Лечу  я  у  вирій    небесний,туди…
Повернуся,повірте,весною.

Туманом  летітиму,тепленьким  дощем,
Там  в  садочку  присяду  тихенько.
Любуватися  буду  сиротинським  кущем,
Та  й  на  варту  ступаю  раненько.

Степанку,лети,у  вирій  небесний  лети,
Заплакала    мати  твоя-  Україна.
Палають  у  храмі  сьогодні  свічки
Тебе  полюбили,Степанку,як  сина.

Поплачте  за  Стьопою,бо  він  сирота,
Поплачте  за  хлопцями,бо  в  них  же  є  ми.
Забрала  війна  молодії  літа,
Чому  все  так  сталось,чому  без  вини?
                                                                                                         
                                                                           Присвячується  Степану  Крилю,  с.Байдівка,
                                                                           Старобільський  район,Луганська  область.
                                                                             Йому  було  26  років

21.01.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869572
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2020


Мово моя!

Мово  моя!

Ти  в  мене  одна,колискова  навіки,
Привили  мені  ще  в  дитинстві  батьки.
Для  мене  ти,мово,для  мене  ти-ліки
Тобою  горжуся,складаю  рядки.

Солов’їна,вишивана,українська,моя!
Ведеш  мене  всюди,по  світу  ведеш.
Ти  навіть  звучиш  у  піснях  солов’я,
А,  може,мене  до  вершин  приведеш?

Мово  моя,ти  єдиная  зброє,
Барвінкова  моя,так  люблю  я  тебе!
Мені  пишеться  нині,ми  не  згинем  обоє,
Я  без  тебе  сьогодні  не  бачу  себе.

 21.02.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868579
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 19.03.2020


Веди мене, поезіє, в світи.

Веди  мене,поезіє,  в  світи.

Поезіє  моя!Веди  мене  в  світи,
Я  так  ще  хочу  в  цьому  світі  жити.
Лети  туди,за  океан  лети,
Так  хочеться  багато  залишити.

Країно,моя  музо,земле  рідна!
Чому  так  пре  мене,скажи  мені?
Так  хочеться  з  тобою  жити  плідно,
Не  хочеться  купатись  у  багні.

Сто  перший  раз  звертаюся,ти  чуєш?
На  серці  в  мене  туга,щось  зтискає.
Мої  слова,  я  думаю  ,врахуєш,
Чому  на  чужині  вона  блукає?

Садок  тут  свій,тут  батьківська  хатина,
Хлюпоче  Бистриця,тут  жито  колоситься,
А  там  вона  одна,як  сиротина,
Чому,скажи,чому  мені  не  спиться?

13.12.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2020


Я там, де Хрест, на пагорбі…


                                                     Присвячується  солдату,якого  так  і  не  
                                                     знайшли  на  Донбасі.

Я  бачив,як  ти  повз  пройшла,
А,  може,  вже  давно  забула.
Мені  так  хочеться  тепла,
А  ти  повз  тінню  промайнула.

Ти  так  і  не  змогла  мене  знайти,
Моя  рідненька,моя  мамо,
Зі  мною  тут  мої  брати,
Нас  розірвало,чуєш,рано.

Розкидало  по  полю,по  кусках,
Снаряд  влучив,я  розлетівся,
Згадав,як  на  твоїх  руках,
Ти  обняла  мене,я  грівся.

Нема  кому  тобі  сказати,тату,
Що  я  згорів,мій  дорогий,
Ми  билися,повір,завзято,
Ми  били  вчора  ворогів.

Я  там  на  пагорбі,де  дерев’яний  Хрест,
Моя  ти  сестро,чуєш,брате!
За  вас  я  здав  останній  тест,
А  так  хотілося  кохати.

Я  там,де  Хрест,на  пагорбі,прийдіть,
Чекаю,мамо,що  усіх  знайдуть,
Я  вас  прошу,молю,скажіть,
Скажіть  мені  у  чому  суть?

Я  Україну  захищав,любив,
Я  нею  жив,повір,гордився,
Я  завжди  нею  дорожив
Не  вірив  в  сон,та  він  здійснився.

Пообіцяйте  завтра  вже  прийти,
За  Україну  помоліться,мамо,
Я  буду  всіх  вас  берегти,
Та  всеж,скажіть?Чому  пішов  так  рано?

                                                         11.09.2019.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2020


Не ті я бачу ранки й вечори.



Невже  не  так,не  так  цвітуть  троянди
Ночами  щось  мішає  спати.
Ялинка  вже  не  та,не  ті  гірлянди,
А  так  ще  хочеться  писати.

Чомусь  не  так,не  так  вже  гріє  сонце
Я  вранці  встав,та  все  ж  душа  болить,
Так  хочеться  дивитись  у  віконце,
Скажіть  мені,чому  життя  біжить?

Буває  так,себе  спитати  хочу,
Що  я  зробив?Добро  чи  налукавив?
Я  музою  живу,аж  до  несхочу
Тебе  я,Україно,завжди  бавив.

Буває  так,так  хочеться  писати,
Чи  совість  з  розумом  єднались.
Так    хочеться  усе  згадати,
Чи,  може,  підлість  з  зрадою  сміялись?

Не  ті,не  ті  я  бачу  ранки  й  вечори,
Не  той  Донбас,не  ті  Карпати.
Село  заплакане,зникають  хутори,
Життя  біжить,а    хочеться  писати.

14.01.2020.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2020


Я ангелом став.



Присвячуться  захиснику  Донецького  аеропорту
Поповичу  Денису  Григоровичу  с.Морозівка,Бори-
шівський  р-н,Київської  області.

-Алло,мій  синочку,Денисе,алло!
-Не  чую  тебе,моя  мамо,
Нас  градами  б’ють…Синочку,алло!
Я  ніч  відстояв,то  вже  ранок.

За  тебе  молюся,тримайся,  мій  сину!
Ще  вчора  у  тебе  все  класно  було,
А  нині  я  б'юся,стою  до  загину,
-Ти  чуєш,синочку,ти  чуєш,алло!

Бетон  затріщав,барикади  в  вогні,
Хтось  поцілив  мені  просто  в  спину.
Наспівував  я  українські  пісні,
Зупиніться,прошу,на  хвилину…

Нависла  хмаринка,Морозівка  плаче,
Дніпро  застогнав,та  й  Київ  в  журбі.
За  що  тебе  так?  За  що,мій  козаче?
Люблю  Україну,казав  він  собі.

Куди  ти,Денисе?  Я  ангелом  став,
Не  лий  сльози,чуєш,кохана  дружино.
Я  біг  до  останнього,бився,та  впав,
Бувай,моя  земле-країно.

Пробачте  мені,скажи,  рідний  тату,
Як  синочки  мої?Над  усе  їх  любив…
Так  хочеться,мамо,зайти  в  вашу  хату,
Та  що  ти,  синочку,з  собою  зробив…

Бувайте  усі,ти  чуєш,кохана,
Синочків  моїх,так  як  я,бережи.
Для  мене  ти  була,як  завжди,жадана,
Та  як  там  вони,хоч  чуть-чуть  розкажи.

У  шибку  дощем  буду  стукати,мамо,
За  чорну  хустину,молю-тя,не  плач.
Я  ангелом  став,я  знаю,зарано…
Берегти  буду  вас…Україно,пробач.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861079
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2020


Ви чуєте, слуги?

́Ви  чуєте,слуги?

Просинайтеся,слуги,на  кону  Україна!
Донбас  весь  заплаканий  нині  стоїть.
Благаю  я  вас,зрозумійте,як  сина,
Може,  хватить  брехню,може,  хватить  таїть?

Пробудіться  сьогодні,пробудись  президенте!
Не  бачиш,як  в  Раді  дівчат  забавляють?
Розваги  на  сайтах  -життя  їх  фрагменти,
Отак  депутатство  вони  відробляють.

Країна  заплакана,заодно  і  сміється,
Клоунада  замучила,знову  бардак.
Він  знайомства  листає,усе  продається,
Свою  жінку  сьогодні,а  країну  відтак…

О,ні!Моя  земле!Я  вистою  нині,
Хоч  вчора  прибрали  України  синів.
Одна  залишилася  мама  в  хатині,
Може,  нині  мене,та  я  б  не  хотів.

Україну  люблю,українськую  мову,
Майданом  я  жив,та  й  Донбас  полюбив.
З  тобою  я  хочу  піти  на  розмову
Чому  мене,  чуєш,чому  знелюбив?

А,  може,  за  правду,за  що,  я  питаю?
Чи,  може,  за  те,що  країну  люблю.
Твої  обіцянки  не  забув,пам'ятаю,
Ви  живете  одним,проститутку  куплю.

07.11.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858991
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.12.2019


Моя Україна-червона калина.

Моя  Україна  –  червона  калина.

Моя  Україна-червона  калина,
Моя  Україна-золотисті  ліси.
Моя  Україна-від  батька  до  сина,
Моя  Україна-дітей  голоси.

Моя  Україна-Дніпро  і  Карпати,
Моя  Україна-широчезні  лани.
Моя  Україна  –  це    батько  і  мати,
Моя  Україна-дуби,ясени.

Моя  Україна-Покуття  могутнє,
Моя  Україна-Донбас,Прикарпаття.
Моя  Україна-тут  наше  майбутнє,
Моя  Україна  єднає  нас,  браття.

Моя  Україна-Буковина  квітуча,
Моя  Україна-вишивані  узори.
Моя  Україна-  це  мова  співуча,
Моя  Україна-синьо-жовті  прапори.

Моя  Україна  –  це  батьківська  хата,
Моя  Україна-величезні  мости.
Моя  Україно,будь  здорова,багата,
Моя  Україна-  це  я,  і  це  ти.

                                             04.11.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019


До тебе звертаюсь, країно.

Я  знову  звертаюсь  до  тебе,країно,

Ще  вчора  хотілося  жити,скажи?

Чому  вона  стала  тепер  на  коліно?

Я  прошу  сьогодні  -  його  накажи.

 

Вдова  плаче,чуєш,сиріт  так  багато,

Їм  було  по  двадцять,та  вже  в  небесах…

Куди,моя  мамо,подівся  мій  тато?

Куди,Україно?...питаю,це  жах…

 

Я  знову  звертаюсь,бо  завжди  з  тобою,

Скажи  мені,ненько,скажи,я  прошу?

Не  хочеться  жити,повір,  із  ганьбою,

О,Боже,чому?Чому  це  пишу?

 

Той  ,,братський  сусід’’,та  щоб  він  сказився,

Та  скільки  синів  ще  загине  в  бою?

Чому  так,питаю,він  тут  народився,

Ти  чуєш,чому  він  так  рано  в  раю?

 

Заплакане  небо,земля  плаче  нині,

Заплакана  мати,дитина  в  землі,

Та  як  їй  одній,скажи,у  хатині,

Чому  так,питаю,живемо  у  злі?

 

Ти  в  сльзах,Україно,та  він  наживався,

Москальською  жив,тебе  обкрадав.

Українцем,ти  чуєш,ніколи  не  звався,

Багато  в  житті  я  собі  пригадав.

 

Майдан  промайнув,там  сотня  небесна,

Та  й  хряк  вже  давно  на  російській  землі.

Скажи,бюрократе,скажи  мені  чесно,

Коли  посміхнеться  матуся  мені?

 

26.04.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834802
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.05.2019


Заклик солдата з війни.

     Заклик  солдата  з  війни.

За  ніч,що  минула,спасибі,
Спасибі  за  день,що  настав,
Ти,  друже,  сидиш  у  колибі,
А  тут  мене  ГРАД  ,,привітав.’’

Чому  так,мій  друже,питаю?
Може,  зрадив  країну  ти  знов?
Та,повір,я  тебе  захищаю,
За  що  проливається  кров?

Це  країна  моя  солов’на,
Та  прошу  я  тебе,поможи,
На  Донбасі  суцільна  руїна
Ти  не  бійся,мій  друже,прийди.

Стань  за  друга  на  захист  країни,
Він  ще  вчора  творив  чудеса,
Не  просив  він  у  тебе  заміни,
Та  його  прийняли  небеса…

Він  ангелом  став,та  мені  наказав
Стояти  на  смерть,любий  друже,
Останні  слова  у  бою  він  сказав
Я  країну  люблю,дуже,дуже.

                                                       17.04.2019.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833318
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 19.04.2019


Три сестри, два брата.

У  гайочку  дощик,на  ланочку  сонце,
Задивилась  мама  у  своє  віконце.
Три  сестри,  два  брата  махають  рукою,
Чуєш,мамо  й  тату,ми  завжди  з  тобою.

Приспів
Три  сестри,два  брата,
То  багато  хата.
Три  сестри,два  брата,
Чуєш,мамо  й  тату.

Відкривайте  двері,чуєш,мамо  й  тату,
Нас  село  прийняло,відкривайте  хату.
Та  й  ланочок  плаче,Випханочка  жде,
Чуєш,мій  Прибилів,я  люблю  тебе.

Обізвався  півень,відчинилась  брама,
Посміхнулась  наша  на  мосточку  мама.
Земле  моя  рідна,я  в  тебе  влюбився,
Дякую,Прибилів,що  тут  народився.
24.03.2019р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831599
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 03.04.2019


Розлючений звір.


                                                                             Волейболістам  с.Прибилова,що  на  Івано-
                                                                             Франківщині,присвячується.




Признавайся  сьогодні,признавайся  ,мій  друже,
Чому  один  плаче,а  другий,як  звір,
Розлючили  його,розбудився  він  дуже
Я  зранку  це  знав,хочеш  вір,чи  не  вір.

Він  усміхнений  завжди,та    що  там  казати,
То  Прибилів  вирує,не  чіпайте  його,
Додому  він  їде,везе  щось  до  хати,
Хтось  цукерок  дитині,а  він  кубка  свого.

Та  ні,не  розлючений,як  у  спорті,повір,
Хто  програв,посміхайтесь,до  зустрічі  знов,
А  там  доживем,та  розлючений  звір,
Буде  рвати  усіх,щоб  було  сто  розмов.

                                         24.03.2019.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830636
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.03.2019


Наказую втретє.

                                                                                                                                         Тобі,вчителю,присвячується.      
                                                                                                                             Памяті  Івана  Федоровича  Романюка.
                                                                                                                                         Волейбольний  турнір    2019  року  с.Прибилів.

                 
           

Україно  моя,я  бачу  тебе,
Чомусь  ти  сьогодні  заплакана,ненько,
Тебе  я  любив,я  любив  над  усе,
Любив  я  тебе  зозуленько.

Скажіть  мені  хлопці,як  сталося  так,
Що  втретє  зібралися,любі,сьогодні
Я  бачу  усе,в  Україні  бардак,
Скажіть,мені  хлопці,ви  згодні.

Учителю  наш,залюбки  ми  з  тобою,
Хоч  небо  заплакане,вчителю,чуєш
Спортивна  родина  готова  до  бою
Ми  битися  будем,усе  ти  відчуєш.

То  ж  слухайте,хлопці,родино  моя,
Наказую  втретє,Прибилів  мій  рідний,
Боріться  спортивно,ми  нині  сім’я
Результат  хочу  бачити  гідний.

                                                                       23.01.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827245
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2019


За Україну все віддам.

     За  Україну  все  віддам.

                                                                       Присвячується  Максиму  Ридзаничу,кіборгу  81  бригади.

-  "Він  сказав:  -  Я  йду  на  війну!  
-  Синочку,  у  тебе  ж  троє  дітей  !?
-  Тому  і  йду"!

Захмарилось  нині,дощить  на  Донбасі,
Там  кіборги  билися,рвало  бетон.
Бомбило  Піски,життя  було  в  страсі
Чорніло  усе...Та  ні-це  не  сон.

Ти  витримав  пекло.Чому  так,Максиме?
Країна  гордилась  тобою  тоді,
Кричав  ти  усім:,,.Вперед-не  загинем!
Вперед,я  кажу,ми  ще  молоді!

Не  впав  ти  в  Пісках.Чому  плаче  мати?
Приірпіння  вклоняється  нині  тобі.
Ти  встояв  тоді,коли  били  гармати,
А  Опитне  нині,сержанте,в  журбі.

Я  чую  Вас  всіх,повірте,я  бачу,
Той  бій  був  нерівним,пробачте  мені.
Я    там  в  небесах,я  собі  не  пробачу,
Залишивши  країну  сьогодні  в  багні.

Ти  чуєш,дружино,як  там  діточки?
Охоронцем  я  буду  для  Вас  назавжди,
Через  мене,прошу,не  носіть  хусточки.
Посміхайтеся,любі,посміхайтесь  завжди.

Країно  моя,я  твій  оберіг,
Так  хотілося  жить,Батьківщино,
Я  боровся  за  Вас,я  боровся,як  міг,
За  майбутнє  боровся,дружино.
 
                                                                 11..01.2019.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824904
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.02.2019


Я українець з роду.

           

Я  гордий  тим,що  українець  з  роду,
Що  пісню  солов’їну  чую.
В  душі  завжди  струна  народу
Для  мене  муза  це-її  відчую.

                                               В.Олійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820155
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2019


Дорогий, читачу!

   Дорогий,читачу!Спасибі,музо  моя.  Бажаю  кожній  сім’ї    процвітання  і  щедрої  долі,купатися  в  позитиві,нехай  сонячне  проміннячко  зігріває  Вас  так,щоб  Ви  були,як  шоколад.
                                                                                                                                 Щоб  в  році  новому  бажання
                                                                                         Здійснились  в  радості,благаю,
                                                                                         Здоров’я,посмішки,кохання,
                                                                                         Тобі  я  шлю  вкраїнський  краю.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819662
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 31.12.2018


Україно! За що його так?

                                                                                                                                 Мирний  протест  біля  СБУ  Хмельницька.
                                                                                                                       Дмитру  Пагору,с  Хропотова,що  на  Хмельниччині
                                                                                                                       Присвячується.Йому  було  21.

                 Україно!  За  що  його  так?

Закружляли  хмаринки  над  Хмельницьким    учора,
То  був  не  Майдан,не  Донбас.
За  що  тебе  так?Котра  то  потвора
У  скроню  попала  сьогодні  в  цей  час?

Дмитре,ти  чуєш,ти  дівчину  спас,
Грудьми  затуляючи  свою  любиму,
То  куля  летіла  у  неї  в  цей  час
З  сторони  СБУ,від  режиму.

Ридають  рідненькі,Хропотова  сльозить,
Над  селом  потемніло,Україна  в  жалобі,
За  що  ,ти  казав,буду  завжди  служить,
Батьківщину  люблю.СБУ  чому  в  злобі?

За  мужність  громадську,служіння  народу,
Революція  Гідності.Герой  України.
Ти  боровся,мій  сину,ти  боровсь  за  свободу,
А  нині  на  сході  все  чорне-руїни.

А  батько,а  мати,і  брат  плаче  нині,
Та  кулю  у  тебе  пустили  свої,
Є  Зірка  Червона  –  Героя  від  нині,
Роки  ти  віддав,ти  віддав  молоді.

За  що  так  жорстоко,за  що,Україно!
За  що,СБУ  ,з  автомата  стріляти
Він  був  молодий,та  не  став  на  коліно,
За  що,ти  скажи,за  що  плаче  мати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819085
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.12.2018


Хто сказав мені?

Я  б’юсь  за  те,щоб  не  смерділа  нині  раша,
Я  б'юсь  за  спокій,мир,та  ні-війні.
Це  ти  сказав,що  Україна  наша?
Не  моя  муза.Хто  сказав  мені?
В.Олійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018


Поверніть їй посмішку свою.

Ще  вчора  ти  сміявся,жив,
Гітарний  спів  лунав  гаями,
Усім  завжди  ти  дорожив,
А  нині  сльози  ллються  в  мами.

Схилилась  в  жалобі  Вкраїна,
Донбас  в  вогні,бандит  не  спить,
Поглянь!В  Пісках  одна  руїна,
Сам  Бог  його  буде  судить.

Осінній  вечір  гомонить,
Розплакалась  кров’ю  калина.
Я  вже  в  небесах,а  хотілося  жить,
Та  як  там,дружино,дитина?

Тебе  я  просила,благала  тебе,
Бережися,дитино,молилась.
За  країну,  я  знала,підеш  на  любе,
Та  й  звістка  погана  приснилась.

Не  плач,  моя  мамо,країно  не  плач,
Не  плач,моя  люба  дружино,
Що  не  встояв  я  вчора,ти  чуєш,пробач,
Я  молюся  за  тебе,дитино.

Поверніть  їй  посмішку  свою,
Мамі  найдорожчій,Україні,    
Я  на  варті  в  небесах  стою
Я  стою  за  неї  на  коліні.

                                                           05.11.2018р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816994
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2018


Лист до матері.

                                                                                                                                             Герою  АТО    Чайковському  Ігору,    
                                                                                                                                                                   Присвячується.  
                                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                                                                                                                       



Не  можу,мамо,я  на  це  дивитись,
Хтось  зажирів,а  тут  усе  в  вогні,
Чуєш,мамо!Як  мені  змиритись?
Там  усі    сміються,а  тут  усе  в  багні.

Ти  чуєш,мамо!Сам  кажу  собі,
Чомусь  так  холодно,на  серці  рана,
Та  не  боюся  я,  повірте,ні!
Я  не  боявсь,  і  не  боюсь  тирана.

Країна  мене  звала,звала,так,
Та  бачу  в  нас  несправедливо,
Майдан  пройшов  я,а  відтак-
Донбас  я  захищаю,це  важливо.

Я  пишу  листа  знову  тобі,мамо,
Чому  мені  зажди  стріляють  в  спину,
Я  згадую  Майдан,усе  так  само,
Мені  пробач,рідненька,за  провину.

Привіт,моя!Ти  чуєш,я  скучаю,
Сьогодні,як  в  останнє  в  бій  іду,
За  тебе  битись  буду,рідний  краю,
Країну  хочу  бачить  молоду.
                                           Спасибі    за  все,моя  мамо.

                                                           09.12.2018р.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816940
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2018


Готуйтеся до весілля.

               

,,Доню,моя  доню,
Сонце  вже  у  гаю,
Де  ж  ти  була  вчора?'’-
Я  тебе  питаю.

               Мамо,моя  мамо,
               Я  в  гаю  гуляла.
               Чому  батько  знає,
               Мене  не  спитала?

Доню,моя  доню,
Дощик  накрапає,
Де  ж  ти  пропадаєш?
Вже  півень  співає.

                   Сьогодні    при  святі
                   Пусти  ня  на  танці
                   Дозволь  мені,мамо,
                   Одіть  модні  штанці.

Мамо,моя  мамо,
Сьогодні  неділя,
Я  прийду  пізненько,
Бо  люблю  Андрія.

                     В  ночі  -  опівночі
                     Зашуміло  гілля,
                     Приснилося  батьку,
                     Що  буде  весілля.

Андрію,Андрію,
Я  трохи  втомилась
Давай,скажу  батькові,
Що  в  тебе  влюбилась.

                         Чую  мила,чую,
                         То  вже  трохи  пізно,
                         Давай,поцілую
                         Тебе  нині  ніжно…

Півень  пробудився,
Надворі    світає,
Батько  й  мати  знову
На  доню  чекає.

                         Сон  правдивий  вдався,
                         На  порозі  мама,
                         Молодята  на  мосту  -
                         Відкрилася  брама.

Сонце  засвітило,
Чуєш,мамо  й  тату,
Готуйтеся  до  весілля,
Відкривайте  хату.        

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018


Та, невже…

Чути  шелест  дуба  за  вікном,
В  нічку  тиху,зоряну  і  ясну.
Пригощав  духм'яним  я  вином
Тебе  одну,усміхнену  й  прекрасну.

Як  під  ранок  півень  обізвавсь,
Догоріти  свічка  ще  не  вспіла,
Що  люблю  тебе,тоді  признавсь
Цілував  в  уста  тебе,я  мила.

Чашку  кави  вперше  я  подав,
Як  остання  догорала  зірка,
Та,  невже    я,доленько,вгадав,
Чи,  невже,  це  вгадана  вечірка?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2018


Тобі, ювіляре.

                                                     Ювілейний  матч    П.П.Лисачинського.
       Тобі,ювіляре…

 Ось  і  неділя  настає
До  бою  ти  завжди  готовий
Спасибі  Богу,що  ти  є,
Що  в  ювілей    зібрав  святковий.

Ми  знову  граєм,рвемся  в  бій,
Глядач  зібрався,знов  вирує.
Ти  всіх  поставив  нині  в  стрій
Поглянь,Прибилів,як  кайфує.

Та,  як  тебе  тільки  не  били
Ти  не  падав  бивсь,як  міг.
Скільки  раз  тебе  зносили
Ти  знов  зривався,далі  біг.

А  овації,як  нині,
Я  пригадую  собі.
Ти  зривав  на  стадіоні
За  все  дякуєм  тобі.

Випиймо  вже  зараз  за  футбол,
За  тебе,друже,перемогу.
Бо  вмів  ти  стримувати  гол,
А  передачу,хто  робив  чудову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791974
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.05.2018


Я дивлюсь за тобою, донечко.



                                                                                                           На  руки  візьми  мене,тату,
                                                                                                           Над  хатою  сонечко  сходить.
                                                                                                           Дивлюсь  я  на  небо  завзято,
                                                                                                           Десь  мама  присіла,заводить.
                                                             
                                                                                                           Та,  як  це  тобі  пояснить
                                                                                                           Доню  моя,ангелятко,
                                                                                                           Не  болить  його  рана,вже  не  болить,
                                                                                                           Моє  ти,  рідненьке  дитятко.
 
                                                                                                           Не  встиг  збудувати-не  встиг
                                                                                                           Твій  тато  хатинку,дитино.
                                                                                                           За  руку  ще  раз  тебе  взяти  –не  встиг
                                                                                                           Він  боровся  за  тебе,  країно.

                                                                                                           За  ручку  візьми  мене,тату,
                                                                                                           Мені  рочок  минає-приходи.
                                                                                                           На  площадці  дітей  так  багато
                                                                                                           В  пісочок  мене  ще  хоч  раз  відведи.

                                                                                                           Ні,  доню  моя,в  небесах  твій  татусь,
                                                                                                           За  тобою,  повір,поглядає.
                                                                                                           Завжди  він  казав,я  до  тебе  тулюсь,
                                                                                                           З  висоти  колискову  співає.

                                                                                                                                                                                                             20.01.2015р.
                                                                                                                                                                                                             Присвячується  Васильцову  
                                                                                                                                                                                                             Віталію  с.  Жорнівка,Київська                                            
                                                                                                                                                                                                               Область.
                                                                     
                                                                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787196
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2018


Жених.

                                                                                                                               

                                                                                                               Худорлявий,сивуватий,
                                                                                                               В  сорок  років  не  жонатий.
                                                                                                               П’є  горівку  й  молоко
                                                                                                               Наш  маленький  Василько.

                                                                                                               Мати  каже:,,Ти  женись?’’
                                                                                                               Гляди  нині  не  напийсь.
                                                                                                               Йди  в  село,відвідай  клуб,
                                                                                                               І  не  будь,як  самолюб.

                                                                                                               Вже  з  порвав  усі  шкарпетки
                                                                                                               Не  знайдеш  собі  брюнетки
                                                                                                               Приведи  собі  людину
                                                                                                               І  кохайся  до  загину.

                                                                                                               Все  це  вислухав  синок,
                                                                                                               Ох!Веселий  був  урок.
                                                                                                               Зразу  в  гості  полетів
                                                                                                               І  дівчину  там  зустрів.

                                                                                                               Там  сидів  він,аж  до  ночі,
                                                                                                               Їй  дивився  прямо  в  очі.
                                                                                                               Компліменти  сипав  з  боку
                                                                                                               І  від  неї  він  ні    кроку.

                                                                                                               Так  влюбився  у  брюнетку
                                                                                                               Немов  випив  щось-таблетку.
                                                                                                               Ох!Вертівся  цілий  день
                                                                                                               І  сидів  неначе  пень.

                                                                                                               Тепер  любить  лиш  у  сні,
                                                                                                               Як  побаче  він  її,
                                                                                                               Бо  вона  йому  охоче
                                                                                                               Відповіла:,,Що  не  хоче.’’

                                                                                                                                                                         22.05.1998р.                                                                      

                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018


Ще трохи, і все зміниться…

         

Перемога  вже  близько,мій  друже,давай
Все  зміниться  скоро,йду  на  штурм,любий  брате,
Та  хто,як  не  я,захищатиме  край
Лиш  не  думай  погане,я  не  буду  вбивати.

Саме  так,ти  Сергію,в  останнє  сказав
Був  настрій  піднесений,ти  не  боявся
За  що  тебе,любий,так  Бог  наказав,
Що  в  бій  ти  з  нахабником,нині  піднявся.

Ти  ремонт  поробив,ти  веселий  був,жив
Дочекатись  на  первістка  так  і  не  зміг
Дружино  моя,я  країну  любив,
Я  боровся  сьогодні,я  біг.

Два  постріли  снайпер  по  грудях  пустив
В  шию  один,другий  просто  в  плече.
Я  боровся  матусю,я  боровся,я  жив,
Та  повір  мене  рана,не  пече-не  пече.

Вже  нині  на  варту,я  вмить  приступив
Помилки  всі  зважив,я  тут  ангелятко.
Я  радий  матусю,що  хряк  відступив,
Та,як  там  без  мене,моє  немовлятко.

Все  зміниться  скоро,матусю  моя,
Прощавай,дорогенький,мій  тату,
За  своє  я  боровся,Україно  моя,
Я  боровсь  за  вкраїнське,завзято.

Бондареву  Сергію  було  32роки,м.Краматорськ
Присвяується.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786345
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.04.2018


Шутка б'є, я не б'ю, Україно!

 
З  неділею  вербною,моя  країно,
Вітаю  тебе,український  мій  роде!  
Шутка  б'є,я  не  б'ю,Україно!
Великдень  за  тиждень,народе.  

В.І.Олійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785500
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.04.2018


Ці квіти тобі відправляю.

                                                                                                                     
                                                                                                               Я  квіти  сьогодні,  тобі  відправляю,
                                                                                                               Поцілунок  я  шлю,просто  так  в  цюю  мить.
                                                                                                               Вітерець  донесе,почекай,я  благаю,
                                                                                                               Бо  серденько  знаю,  повір,що  щемить.
                                                                                                                                                                                                             В.Олійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2018


Не маємо права на байдужість.

Присвячується  Вайді  Богдану                                              
 с.Летня,Львівська  обл.  
 Дрогобицький  р-н.

                                                                                                             
                                                                                                               

                                                                                                                                           
                                                                                                               Летня  тебе  кличе,Богдане,Летня,
                                                                                                               Хатинка  в  селі  залишилась.
                                                                                                               За  тобою  сумує,  козаче,щодня
                                                                                                               Чекати  тебе  забарилась.

                                                                                                               Батьківщину  любив  ти-понад  усе
                                                                                                               Відкликався  на  біди  країни.
                                                                                                               Подивися,  Богдане,  димом  несе,
                                                                                                               На  Хрещатику  всюди  руїни.


                                                                                                               На  байдужість  не  маємо  права  -
                                                                                                               В  житті  ці  слова  ти  народу  казав,
                                                                                                               Та  нині  без  тебе  держава,
                                                                                                               В  живому  ланцюгу  в  90-х  стояв…

                                                                                                               Спорожніла  хатинка,плаче  Летня,
                                                                                                               За  тобою  країна  сумує,
                                                                                                               А  ти  там    в  небесах  поглядаєш  щодня,
                                                                                                               Як  Майдан  ,як  Хрещатик  вирує.

                                                                                                               Так-так,Україно,дивлюсь,
                                                                                                               Але  каюсь  -    не  допоміг.
                                                                                                               За  тебе,рідненька,щодня  я  молюсь,
                                                                                                               Пробач,моя  ненько,боровся  як  міг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785257
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2018


Побажання українцям.

                                                                                         Щоб  в  році  новому  бажання
                                                                                         Здійснились  в  радості,благаю,
                                                                                         Здоров’я,посмішки,кохання,
                                                                                         Тобі  я  шлю  вкраїнський  краю.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784886
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2018


Оберин заплаканний, дощить.

                                                                                                                                                                                                       Тобі  патріоте,присвячується.

                                                                 

                                             Україна  в  сльозах,Обертин  весь  сумує
                                             Чому  ти  ,Михайле,пішов  на  таке?
                                             Холоднії    руки  матуся  цілує
                                             За  що  в  неї,    хлопче,таке  горе  тяжке?

                                             Задощило  в  селі,зависла  хмаринка
                                             За  що  тебе  так,мій  синочку?
                                             В  тебе  друзів  багато,сумує  хатинка
                                             Я  любила  тебе,як  свою  дитиночку.  

                                             Я    жити  хотів,хотів,  моя  мамо,
                                             Мені  над  усе,Україна-це  я.
                                             Але  сталося  так,що  попав,мамо,в  яму,
                                             Ти  чуєш,рідненька:,,Та  як  там  сім’я?”

                                             Не  хотів  я  здаватись,до  останнього  бився,
                                             Коридор  нам  зробили,та  зрадили  вмить.
                                             Та  повір,моя  мамо,в  Україну  влюбився
                                             Не  пече  мене  рана,не  болить,не  болить.

                                             Москалі  знахабніли  в  засідку  попав
                                             З  мінометів  нас  всіх  поливали.
                                             Ти  чуєш,  країно,я  боровся-не  спав,
                                             За  що,чуєш,  брате,українців  вбивали.

                                             Земля  тут  моя,я  тут  народився,
                                             Любив  вас  усіх,Україною  жив.
                                             Та  чомусь,моя  мамо,бандит  тут  з'явився
                                             За  своє  я  боровся,та  москаль    мене  вбив.

                                             Не  плачте,  рідненькі,живий  я,живий,
                                             Небеса  мене  нині  зустріли.
                                             Я  бачу  вас  всіх,  в  мене  дух  бойовий,
                                             Пробачте  мені,що  вам  руки  тремтіли.

                                             Пробачте  за  плач,за  чорну  хустину,
                                             Що  вмилась  сльозою,журбою  живеш.
                                             Та  я,моя  мамо,любив  Батьківщину,
                                             Гордився  я  нею,гордився  без  меж.

                                                                                                                     Присвячується  Погорєлову  Михайлу                                                
                                                                                                                     Анатолієвичу  с.м.т.Обертин,Тлумацького
                                                                                                                     р-ну  Івано-Франківської  області.
                                                                                                                                                                               24.13.2016р.        

                                                                   


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782317
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2018


Тобі, увіляре.

                                                     Ювілейний  матч    П.П.Лисачинського.

                           Ось  і  неділя  настає
До  бою  ти  завжди  готовий
Спасибі  Богу,що  ти  є,
Що  в  ювілей    зібрав  св’ятковий.

Ми  знову  граєм,рвемся  в  бій,
Глядач  зібрався,знов  вирує.
Ти  всіх  поставив  нині  в  стрій
Поглянь,Прибилів,як  кайфує.

Та  як  тебе  тільки  не  били
Ти  не  падав  бивсь,як  міг.
Скільки  раз  тебе  зносили
Ти  знов  зривався,далі  біг.

А  овації,як  нині,
Я  пригадую  собі.
Ти  зривав  на  стадіоні
За  все  дякуєм  тобі.

Випиймо  вже  зараз  за  футбол,
За  тебе,друже,перемогу.
Бо  вмів  ти  стримувати  гол,
А  передачу,хто  робив  чудову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781201
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.03.2018


З святом!

Дорога,україночко!Посміхайся  і  будь  любимою.З  святом  тебе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780976
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.03.2018


Вилізло боком. (гумореска)

                                                                               

                                                                           Вже  років  десять,як  крадіжку,
                                                                           Зробив  Микола  за  життя
                                                                           Тепер  валяється  у  ліжку,
                                                                           Як  поряд  в  ящиках  сміття.  

                                                                           Каже,бідний-біль  в  боці
                                                                           Мордується,як  пацан.
                                                                           Ще  й  бреше  він,що  на  тоці,
                                                                           Підняв  від  трактора  кардан.

                                                                           Сусід  питає:,,Що  з  тобою?’’
                                                                           Напевно,ти  важке  носив,
                                                                           Та,ні!Мовляв-це  я  з  кумою
                                                                           У  полі  травку  всю  скосив.  

                                                                           Не  каже  правду,що  колоду,
                                                                           З  колгоспу  сіна  в  сарай  пер.
                                                                           І  через  дощову  погоду
                                                                           В  болото  впав,та  чуть  не  вмер.

                                                                           Від  грузу  впав  він  ненароком
                                                                           Тепер  у  ліжку    не  встає.
                                                                           Йому  чуже  все  лізе  боком
                                                                           За  що  тепер  пігулки  п'є.

                                                                                                                                                         23.05.1998р.              
                                                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779992
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.03.2018


Згадай.

                                                                                                                           

                                                                                                       Згадай  той  час,коли  весною,
                                                                                                       Ті  ясні  зорі  не  згасали.
                                                                                                       Згадай,ту  ніч,як  під  вербою
                                                                                                       Ми  одне  одного  кохали.

                                                                                                       Ти  біля  мене  вся  тремтіла,
                                                                                                       Як  те,  маленьке  пташенятко,
                                                                                                       Тоді  не  знала,що  хотіла,
                                                                                                       Як  те  малесеньке  дитятко.

                                                                                                       Надворі  тихо  було  дуже
                                                                                                       Десь  там  зозуля  закувала,
                                                                                                       А  ти      казала:,,Любий,друже’’
                                                                                                       Я  так  ніколи  не  кохала.

                                                                                                       В  твоїх  очах  любов  сіяла,
                                                                                                       Як    в  небі  тому,ясні  зорі,
                                                                                                       Ти  пам'ятаєш,як  казала,
                                                                                                       Що  полюбила  ще  у  школі.

                                                                                                                                                                                           06.20.1996р.                                

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018


Я виріс тут.

   

Виріс  я  на  Придністров’ї
В  Прибилові  тому.
Вчився  там  у  старій  школі
Не  далеко  дому.

Як  сидів  я  на  уроці
Стеля  завалилась.
Бачив  я,  як  в  тому  класі,
Проводка  накрилась.

Не  хотілось  вчитись  в  школі
Так  собі,нічого…
Всіх  любив  я  дуже,дуже,
Лиш  себе  самого…

Не  любив  я  так  нікого,
Як  ту  мову  нашу,
А  тепер  із  мови  тої
Зробили  вже  кашу.

Люди,добрі!Схаменіться!
Мову  всі  не  знають,
Як  ідуть  до  магазину
По-руськи  питають.

Наші  славні  чиновники
Заводи  закрили.
Ще  й  до  того  в  нашій  раді
Усе  розвалили.

То  ж  зберімся,вже  сьогодні,
На  суд  бюрократів.
І  поставим  перед  ними
Оті,страшні  ,,грати’’.

Ну,а  зараз  тобі  я  скажу
Моя  рідненька,Україно,
Борюся  за  тебе-не  брешу
Сьогодні,завтра  і  щоднини.

05.10.1997р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779304
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.02.2018


Моє місто.

                                                                                                                                               

                                                                                                                               
                                                                                                                         Моє  місто,хоч  маленьке
                                                                                                                         Люблять  всі,як  рідну  неньку.
                                                                                                                         Люблять  всі  за  чистоту,
                                                                                                                         За  прийом  і  доброту.

                                                                                                                         Як  зайдеш  на    критий  ринок
                                                                                                                         Все  там  є,від  круп  до  шинок.
                                                                                                                         Кури,  м’ясо,  ковбаса…
                                                                                                                         Ох,яка  там  красота!

                                                                                                                           Далі  бар.І  сотка  ось,
                                                                                                                           Хтось  з  прихожих  крикнув  щось.
                                                                                                                           Чистота,  яка  ось  тут
                                                                                                                             Далі  –  он  там  інститут.

                                                                                                                             А  театр  в  нас  крутий
                                                                                                                             Там  концерт  іде-який.
                                                                                                                             Поруч  готель  Україна
                                                                                                                             Приймає  всіх,навіть  з  Пекіна.

                                                                                                                             Є  у  нас  і  стадіончик
                                                                                                                             Який  в  нас  олімп-  майданчик.
                                                                                                                             Парк,театр,  козіно
                                                                                                                             За  це  люблять  всі  його.

                                                                                                                             Одна  тільки  в  нашім  місті
                                                                                                                             Біда  всіх  застала,
                                                                                                                             Що  держава  наша,  бідна
                                                                                                                             Зарплату  не  дала.
                                                                                                                             
                 
                                                                                                                                                                                                 12.11.1996р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779185
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2018


Прикарпаття колядує.

                                                                           
                                   
                                                                         
                                                                         Свято  знову  наступає
                                                                         Дід    мороз    вже    вигляда.
                                                                         Дітвора  уся    чекає
                                                                         Наступає    коляда.

                                                                                               ПРИСПІВ
                                                                       -----------------------------  
                                                                         Колядує  Прикарпаття        
                                                                         Чути    співи    за    селом.
                                                                         Коляда    збирає    браття
                                                                         Українців    за    столом.
                                                                       -------------------------------

                                                                           Сяє    зірка    над    землею
                                                                           Страв    дванадцять    на    столі.
                                                                           Пахне    сіном    і    кутею
                                                                           В    українському    селі.

                                                                           Сніг    скрипучий    погляда
                                                                           Зіронька    блистить.
                                                                           То    на    дворі    коляда
                                                                           З    білим    ангелом    летить.

                                                                           Відчиняє    ангел    двері
                                                                           Всі    зібрались    за    столом.
                                                                           На    столі        cвята    вечеря
                                                                           Спів    лунає    за    селом.

                                                                           То    Ісус    наш    народився
                                                                           Веселяться    ангелята.
                                                                           Він    в    Йордані    похрестився
                                                                           Веселиться    наша    хата.

                                                                           Україна    веселиться
                                                                           То    народ    співа,    святкує,
                                                                           Спів    по    світу    розлетиться
                                                                           Прикарпаття    колядує.
                                                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779115
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2018


Не мовчи….

                                                                                                                                                                                                           Присвячується  Коцюбі  Віталію
                                                                                                                                                                                                             Новоярівськ,Львівська  обл..

                                                                                                                                       

                                                                                             Не  мовчи,  мій  синочку,  не  мовчи!  Не  мовчи!
                                                                                             Чуєш  хлопче!  Гудочок  я  чую.
                                                                                             Підніми  телефон!  Ще  хоч  слово  скажи,
                                                                                             Може,мамо,  я  знову  почую.

                                                                                             Не  плачте  матусю!  Василинко,  не  плач,
                                                                                             Посміхнися  Назаре!Майдане!
                                                                                             До  вас  я  тулюся!  Україно,  пробач,
                                                                                             Завтра  сонце  над  Києвом  встане.

                                                                                             Я  ще  чую  рідненька!  Серце  рветься,  щемить,
                                                                                             Залишаюсь  з  майданом-тривога.
                                                                                             Та  чому,  мій  синочку,  телефон  твій  мовчить,
                                                                                             Тому,    що  у  мене  до  Бога  дорога.

                                                                                               Чуєш  мамо!  Майдане!  Країно  моя!
                                                                                               Мене  сотня  прийняла,  як  сина,
                                                                                               Чомусь  скучно  мені,  хоча  всі  ми  сім’я,
                                                                                               Найдорожче  для  нас  -Україна.

                                                                                               Гони  брате!  Чуєш!  Майдане,  гони!
                                                                                               Нахабного  звіра  з  майдану.
                                                                                               Ми  там  в  небесах  України-  сини,
                                                                                               Навік  полюбили  її,  як  кохану.

                                                                                               Ти  не  плач,  моя  мамо,  не  ридай-  я  прийду,
                                                                                               Почекай  мене  в  барвах  весняних.
                                                                                               У  садочку  під  вечір  тебе  я  найду
                                                                                               Гвоздик  принесу,  тих  духмяних.

                                                                                                 А  я  тут,  моя  мамо!  Чуєш  брате,  молю!
                                                                                                 У  землі  я,  та  ти  не  журись.
                                                                                                 Навіки  на  варті  я  з  братом  стою
                                                                                                 Прийди,  хоч  разочок  за  нас  помолись.

                                                                                                 Василинко!Назаре!Тато  знав,  що  робив,
                                                                                                 Не  плач,  молодая  дружино,
                                                                                                 Та  звір  знахабнів  в  мене  кулю  пустив
                                                                                                 За    тебе,  боровсь  я  країно.

                                                                                                                                                                                                 19.12.2014  р.  
                                                                                                               

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778829
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2018


Спогад

                 


Запам"яталось  все  це  назавжди
Шкільне  подвір"я,та    пора  чудесна,
Як  ми  ходили  на  луги,
Як  сонце,ти  була  прекрасна.

Запам"яталось,як  були  на  морі,
Запам'ятався  той    Одеський  порт,
Коли  за  партою  сиділи  в  школі,
Як  їли  наш  Франківський  торт.

А  море,кораблі,  і  хвиля  та,
Яка  чогось  розбушувалась,
Запам"яталась  твоя  доброта
Згадав,як  ти  тоді  сміялась.

Я  все  це  тільки  пригадав,
Бо  позабути  це  не  можна,
Запам"яталось,як  тебе  кохав,
А  як  любила-все  це  можна.                      


 



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2018


Ви билися за кубок.

Футболістам  с.Прибилова  присвячується.



                                                                                                                       

                                                                                                                                   Ви    браві  хлопці,  як    орли,
                                                                                                                                   За    кубок    билися    ногами,
                                                                                                                                   Бо    родом    з    Прибилова  ви,
                                                                                                                                   Тому    пишаємося    вами.

                                                                                                                                   В    день    незалежності    св’ятий,
                                                                                                                                   Як    на    екрані  ви    плясали.
                                                                                                                                   Футбол    ви    видали    такий,
                                                                                                                                     Що    тлумаччани    гру    без  бою    здали.

                                                                                                                                   Так    випийте,  вже    зараз,за  футбол,
                                                                                                                                   За    друзів,  фанів,  перемогу,
                                                                                                                                   За  те,  що    вмієм    бити    гол
                                                                                                                                   За    це    ми    дякуємо    Богу.

                                                                                                                                   Браво,  футболісти,  молодці,
                                                                                                                                   Ви    себе    чудово    проявили
                                                                                                                                   Дякуємо    вам,  що    ви    оті,
                                                                                                                                   Чотири    кулі    запустили.

                                                                                                                                                                                                         24.08.2012р.      

                                                                                                   
                                                                                                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778271
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2018


Чом мовчиш, хлопчино.

                                                                                                                     

                                                                                                                 Де  ж  ти  хлопче,бравий,чом  мовчиш,
                                                                                                                 Я  тебе  чекала,а  ти  не  спішиш.
                                                                                                                 Вчора  із  вечора,я  чекала  знов,
                                                                                                                 Де  ж  ти  ходиш,милий?Ти,  моя  любов.

                                                                                                                 Ой,ти  дівчинонько,вчора  довго  спав
                                                                                                                 Тільки  вийшов  з  хати,дощик  накрапав.
                                                                                                                 Кладка  через  річку,я  до  тебе  йду,
                                                                                                                 Вода  піднялася,я  не  перейду.

                                                                                                                 Вертаюсь  додому,дощик  перестав,
                                                                                                                 Чого  ж,  моя  мила,я  так  довго  спав.
                                                                                                                 Ой,ти  доле,доле,ти  моя,любов,
                                                                                                                 Почекай,ще  трошки,йду  до  тебе  знов.

                                                                                                                 Ой,хлопче  мій,хлопче,зацвіли  сади,
                                                                                                                 Завтра  у  садочок,знову  приходи.
                                                                                                                 Я  прийшов  до  річки,дівче  молода,
                                                                                                                 Кладку  десь  забрала,велика  вода.

                                                                                                                   Як  би  я  знав  люба,я  б  не  приходив,
                                                                                                                 Та  повір,дівчино,тебе  полюбив.
                                                                                                                 
                                                                                                                 
                                                                                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018


Ты прости, я каюсь.

                   

Я  тобой  живу,маменька  моя,
Я  тобой  живу  и  наслаждаюсь.
Как  же  ты  одна,я  люблю  тебя,
Ты  прости  меня,я  вырос  –  каюсь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777691
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.02.2018


Прости.

                                                                                                         

                                                                   Сегодня    забыл    я    сказать,что    люблю,
                                                                   Сегодня    прости,    что    тебя    не    ревную,
                                                                   Но    песню    твою,  я    всегда    запою
                                                                   Сегодня    ни    дня,без    тебя    не    могу    я.

                                                                   
                                                                     Сегодня    в    мечтах      нежный    образ    голубишь,
                                                                     Да    и    серце    своё    ты    навек    отдала.
                                                                     Знаю,    милая,    сильно    ты    любишь,
                                                                     Знаю    точно,  что    долго    ждала.

                                                                     
                                                                       Вспоминаю    твой    нежный    и    ласкавый    взгляд,
                                                                       Ты    смотрела    в  глаза    и    чуть    руку    зжимала  .  
                                                                       Вся    горела    в    душе    в    поздний    час
                                                                       Как    под    музыку  в    вальсе    кружила.


                                                                       Ты    прости,    что    не    мил,    да    и    груб,
                                                                       Но    в    душе    я    тебя    обожаю.
                                                                       Не    могу    без      тебя,    без    твоих      алых    губ
                                                                       И    поверь,    что    я    сильно    страдаю.


                                                                                                                                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777661
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2018


Не знаю - чи повернуся.

                                                                                                             

                                                                                 За  що  просто  в  серце,  нахабнику,чуєш!
                                                                                 Патріотом  він  був  Україною  жив.
                                                                                 За  що  просто  в  серце,  а  нині  вируєш,
                                                                                 В  нього  син  народився,а  як  він  любив.

                                                                                 Куди  ти,  Олексо!  Зупинися,прошу,
                                                                                 Там  доля  країни-дружино,
                                                                                 Чи  повернуся  завтра-не  знаю.Люблю
                                                                                 Тебе  моя  славна  родино.

                                                                                 Куди  ти  Олеже!  На  кого  дитя
                                                                                 Залишаєш  не  хрещене,  тату,
                                                                                 За  вас  я  борюся,  за  ваше  життя,
                                                                                 Прощавай,  моя  рідная  хато.

                                                                                 Не  плач,моя  мамо,вклоняюсь  тобі,
                                                                                 За  те,що  так  сильно  любила.
                                                                                 Завжди,моя  мамо,казав  я  собі,
                                                                                 Ти  країну  любити  навчила.

                                                                                 Чоловіче,ти  чуєш!  Спинися-почуй,
                                                                                 Там  снайпер  стріляє-руїни.
                                                                                 Та  ні,моя  люба,я  боровся  завжди,
                                                                                 За  долю  своєї  країни.

                                                                                 Перша  сотня  сьогодні,телефон  замовчав,
                                                                                 Україно,  пробач  за  провину,
                                                                                 До  кінця  я  боровся  за  тебе,та  впав,
                                                                                 Залишивши  маленьку  дитину.

                                                                                 Майдане  бувай!  Прощавай,  Україно,
                                                                                 За  вас  я  молюсь  в  небесах,та  чомусь  чужий.
                                                                                 З  висоти  бережу,тебе  моя  родино,
                                                                                 Залишився  навіки  завжди  молодий.

                                                                                                                                                                                       20.03.2015р.
                                                                                                                                                           Присв’ячується  Братушка  Олексію  м.Суми.
                                                                                                                                                                               Йому  було  38років.
                                                                                 

                                                                                   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777334
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.02.2018


Скажи, клене.

                                                         

                                                         Вчора  знову  у  гаю,
                                                         Де  клен  розростався.
                                                         Здибав  дівчину  свою
                                                         Вперше  закохався.

                                                         Ой  дівчино,дівчино,
                                                         Я  тебе  попрошу.
                                                         Завтра  підем  у  кіно
                                                         На  драму  хорошу.

                                                         Де  сільрада  у  селі,
                                                         Буду  я  чекати.
                                                         А  чи  дозвіл  дасть  мені
                                                         Моя  рідна  мати.

                                                         Надвечір’я  у    неділю
                                                         Дівча,  ще  не  знає.
                                                         Стоїть  мати  на  подвір’ї
                                                         Її  не  пускає.

                                                         Чи  то  сон  такий  наснився
                                                         Місяць  виглядає.
                                                         Хлопець  в  дівчину  влюбився,
                                                         Та  мати  не  знає.

                                                         Клене,клене-не  шуми,
                                                         Зорі  не  згасають.
                                                         Чому  клене,такі  сни?
                                                         На  світі  бувають.

                                                                                                                     30.07.2015р.

                                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018


Колгоспні збори.

                                             
                       В  сім  годин  колгоспні    збори
                       Всі  спішать,як  на  концерт,
                       Люди    чули  ,що  з  комори,    
                       Видавать    будуть    цемент.

                       Ось  і  клуб,усі  на  сцену,
                       Голова  підходить  вмить.
                       І  читає,як  поему,              
                       Свій  доклад,що  аж    щемить.

                       В    залі    стукіт,шум  стоїть,
                       Це  ніхто  не  слуха.
                       Хтось  там  ззаді    так  кричить,
                       Що,аж    в’януть  вуха.

                       Секретар  всіх  умоля,
                       Все  прекрасно  буде,
                       Ще  таке  не  бачив  я    
                       Так  кричали  люди.

                       На  словах,як  гуморист,
                       Все,як  в  тому  сні.
                       Ох!  І  сильний  він  артист
                       Смішно  вже  й  мені.

                       Всі  кричать:,,Давай  цемент!’’
                       Cкільки    мож    тягнути?
                       Ох!  І  гарний    він  артист,
                       Наче,ті    Борути.

                                                                                                   2008р.                        
                                                                                   Ярослав    Борута-народний  артист  України

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777054
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.02.2018


С днём Святого Валентина.


Всем  вам  встреч,объятий  долгих
Поцелуев  и  цветов
Поздравляю  с  днём  влюблённых
Чтоб  была  у  вас  любовь.

Чтоб  романтикой  и  лаской
Вас  кружило  целый  год
Чтобы  жизнь  казалась  сказкой
На  все  сто  и  наперёд.

В.И.Олийнык.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776919
рубрика: Поезія, Стихи к Праздникам
дата поступления 14.02.2018


Ах, село ти моє, село.

                                                                           

                                                                               Завжди  їхав  я  в  село,
                                                                               Де  родився,де  зростав.
                                                                               Там  завжди  мені  було,
                                                                               Як  у  казці,там  кохав.

                                                                                                     Приспів

                                                                                 Ой  дівчино,дівчино
                                                                                 Між  дівчаток  ти  одна.
                                                                                 Ой  дівчино,дівчино,
                                                                                 Я  люблю  тебе  сповна.
                                                                                 Посміхнися,посміхнись,
                                                                                 Йди  в  гайочок  до  моста.
                                                                                 Там  до  мене  пригорнись,
                                                                                 Поцілуй  мене  в  уста.

                                                                               У  селі  ромашки  рвав
                                                                               Коли  все  село  гуло.
                                                                               Вперше  я  поцілував
                                                                               Полюбив  своє  село.

                                                                               У  садочку  за  селом
                                                                               Ми  стояли  в  нічку  ту.
                                                                               Ти  сказала  під  бузком
                                                                               Милий,любий,  я  люблю.

                                                                               Ах  село,  моє  село,
                                                                               Скільки  в  тебе  тих  горбів.
                                                                               Ах  село,  моє  село,
                                                                               Звати  тебе  Прибилів.

                                                                                                                                               29.10.2014  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018


Не розтягуйте її…

                                                                                 
                                                                                                               
                                                                                                                       

                                                                             Річки,  озера,  синє    море,    
                                                                             Поля    зелені    і    луги,
                                                                             Та    мабудь    доля    України,
                                                                             Бо    хочуть    бідну    розтягти.

                                                                             Розтягують    її,  як    гумку,
                                                                             Які    в    людей    тепер    думки.
                                                                               І    все  ж    таки    на    мою    думку
                                                                               В    нас    появились    жебраки.

                                                                               Не    можна    так,  одні    гуляють,
                                                                               Живуть,  як    аси    у    ці    дні.
                                                                               А    там    десь    з    голоду    вмирають
                                                                               І  плачуть    нині    на    землі.

                                                                               Усе    завмерло    на    Вкраїні
                                                                               Колгоспи,  фабрики,  заводи,
                                                                               Неначе    капці    ті,  що  нині,
                                                                               А  завтра    знову    вийдуть  з    моди.

                                     
                                                                               І    все  ж    таки,  пора    настала,
                                                                               Щоб    Україну    вибирати
                                                                               Усе    здолаєм,  подолаєм
                                                                               Ми    мусемо    на    ноги    стати.

                                                                                                                                                                             06.  04.  1998  р.
                             
                                                                               

                                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776753
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2018


Майдани всіх кличуть.

                                                                             

                                                   Майдани  всіх  кличуть!  Хрещатик  гуртує,
                                                   Країно  моя,  як  тебе  не  любить.
                                                   Поможи  нам  Всевишній,  нехай  людство  почує,
                                                   Дай  нам  сили  сьогодні  в  останню  мить.

                                                   Гуртуймося  браття!  Тарас  так  сказав,
                                                   Борімось  за  правду,  свободу,
                                                   Хай  дзвони  лунають,  бо  час  вже  настав,
                                                   Від  Карпат  до  Чернігова  й  сходу.

                                                   О,  земле  моя,  ти  ростила  синів,
                                                   Бандеру-Стецька-Коновальця,
                                                   А  нині  появилось,  так  багато  (хряків),
                                                   Які  не  вартують  їх  пальця.
         
                                                   А  сонечко  знову  з  попід  хмар  виглядає,
                                                   На  нашій  землі  українській.
                                                   Лиш  світить  не  гріє,  бо  (хряк)  заступає,
                                                   (Зек)  донецький  тепер  Межигірський.
                                                                                               
                                                   
                                                   Народе  гуртуйся,  країна  всіх  кличе,
                                                   Усі  поклонімося  богу.
                                                   Його,  тебе-усіх  кличе,
                                                   В  останнюю    завтра  дорогу.

                                                   Майдани  всіх  кличуть!  Хрещатик  гуртує,
                                                   Країно  моя,  тебе  я  люблю.
                                                   Поможи  нам  Всевишній,  нехай  людство  почує,
                                                   Дай  нам  сили  сьогодні  в  останнім  бою.


                                                                                                                                                                     20.01.2014  р.    

                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776662
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2018


Давай гульнемо.

                                                                                                   

                                                                                           Над    хатою    засяяв    зорепад,
                                                                                           Ланок    під    лісом    всіх    чарує.
                                                                                           Розцвівся    знову    зеленсад,
                                                                                           Голубка    щось    собі    воркує.

                                                                                           Вступила    на    дворі    п’янка    весна
                                                                                           Село    розквітло,    там    живе    родина,
                                                                                           Вже      зараз    вип’ємо    до    дна,
                                                                                           Бо    серце    наше,    Україна.

                                                                                           А    Випхана,    Діброва,    Зелен-Гай,
                                                                                           Зійшлися    знову    на    весіллю.
                                                                                           Заграй    музико,  нам    заграй,
                                                                                           Щоб    нас    почули    на    Поділлю.

                                                                                           Давай    вальсон    гульнем    у    двох,
                                                                                           Бо    зустріч    нам    вдалась    на    славу.
                                                                                           Давай    ще    шейк    у    чотирьох,
                                                                                           Прославмо    рідную    державу.

                                                                                           Вклонімся    доленці    своїй,
                                                                                           Що    дала    світ    побачить    нині.
                                                                                           За    те,  що    народились    ми,
                                                                                           На    нашій    славній    Україні.

                                                                                                                                                                                       

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776634
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.02.2018


Зроби вибір…


                                                                                                     

                                                                             Усе    життя    я    думав    завжди,
                                                                             Поетом    важко    стать    чи    ні.
                                                                             Настав    той    день,  коли    писати,
                                                                             Так    захотілося    мені.

                                                                             Брехню    писати    я    не    в  силі,
                                                                             У    нас    немає    твердої    руки.
                                                                             Тепер    у    нас    на  Україні,
                                                                             На    кожнім    кроці    жебраки.

                                                                               А    що    робити    тій    людині,
                                                                               Яка    весь    вік    віддала    праці.
                                                                               Ох!  Пенсію    їй    дали    нині,
                                                                               Як    кістку    кинули    собаці.

                                                                               Війна    палила    все    навкруг,
                                                                               Земля    горіла,  дим    стояв,
                                                                               А  в  українця    був    той    дух,
                                                                               Він  мужньо    землю  захищав.

                                                                               Коли  все    буде    у    законі?
                                                                               Коли    нас    будуть    захищати?
                                                                               Бо    всі    працюємо,  як    коні,
                                                                               Задаром    мусем    працювати.

                                                                               О,  брате    наш?  Ти    більше    вартий,
                                                                               Бо    любиш    землю  і    працюєш.
                                                                               Послухай    босе,  пане    впертий,
                                                                               Хіба    ти  нас    тепер    не    чуєш.

                                                                               Зазнався  ти,  від’їв    мордяку,
                                                                               Усе    загріб,  запас    зробив.
                                                                               Ніколи    ти    не  їв    пиляку,
                                                                               А    Україну-неньку    розвалив.
                                                   
                                                                               А    завтра    браття,    усі    йдемо
                                                                               Щоб    депутатів    вибирати
                                                                               Подумай    брате,  зроби    вибір,
                                                                               Щоб    знову    жебраком  не    стати.

                                                                                                                                                                             01.  04.1998  р.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776418
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2018


МАТУСЮ, ВСТАНЬ І ПОЖАЛІЙ.



                                               
                                                                                     Ой    мамо,  мамо,  найрідніша,  
                                                                                     Без    тебе    гину,  я    твоя.
                                                                                     Ти    в    мене    була    наймиліша,
                                                                                     На    серці    біль    і    мучусь    я.

                                                                                     Вже    скоро  вісім,  як    без    тебе,
                                                                                     Моя    матусю,  я    сама,
                                                                                     Прокинься    рідна,    сльози    в    мене,
                                                                                     Як    ніч    так    день    сиджу    одна.

                                                                                       А    зараз    квіти,  де    могила,
                                                                                       Тобі    одній    я    принесу.
                                                                                       Все    розкажу,    моя    любима,
                                                                                       Тебе    нема,  а    я    не    сплю.

                                                                                       Згадала    я,    те    обнімання,
                                                                                       Згадала    я,  слова      люблю.
                                                                                       Тепер    в    душі    одні    страждання,
                                                                                       Вже    третя    ніч,  як    я    не    сплю.

                                                                                       Весна    прийшла,  як    пахне    цвіт,
                                                                                       Верба    плакуча    розпустилась.
                                                                                       Тебе    нема    вже    скільки    літ,
                                                                                       Та    ще    ні    разу    не    приснилась.

                                                                                       Пробач,  матусю,  моя    рідна,
                                                                                       За    ночі    довгі,  за    не    досипання.
                                                                                       За    те,  що    бавила    до    пізна,
                                                                                       Тебе    люблю,  моє    кохання.

                                                                                                                                                           
                                                                                                                                                                   20.05.1998р.        
                                           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776341
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2018


Коломийки (1) .

                                                                                               Коломийки.(1)
                                                                   
                                                               Ой  дівчино,дівчинонько,
                                                               Порадь  ня,порадь  ня.
                                                               Чого  спати  я  не  можу
                                                                 До  самого  рання.                                                                                        

                                                               Ой  не  можу  я  спатоньки,
                                                               Бачу  твої  губи.
                                                               Прошу  тебе  дівчинонько
                                                                 Не  ходи  нікуди.

                                                                 Краще  було,моя  мила,
                                                                 З  тобов  не  ходити.
                                                                 І  легонько  на  весіллю
                                                                 Горівочку  пити.

                                                                 Ой  гуцули  в  Коломиї,
                                                                 Люблять  погуляти.                          
                                                                 Люблять  вони  де-коли
                                                                 По  мордяці  дати.

                                                                 В    Прибилові  по  сезонах,
                                                                 Люблять  роз’їзджати.
                                                                 Люблять  потім  вони  всі
                                                                 Звідти  повтікати.

                                                                 На  весіллю  наші  хлопці,
                                                                 Люблять  йти  до  танку.
                                                                 Не  вступаються  вони
                                                                 До  самого  ранку.

                                                                 А  як  когось  не  наб'ють,
                                                                 То  не  можуть  спати.
                                                                 Люблять  вони  на  весіллю
                                                                 Гарно  заспівати.
                                                                                                                             17.05.1998р.
                                                                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776011
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.02.2018


Да нет, зачем?Я не поэт.

                                                       

                                           Да  нет,зачем?Я  не  поэт,
                                           Но    спеть  мне  с  Вами  так  хотелось.
                                           Я    лишь  рифмую  –  не  секркт,
                                           Ведь  муза  Вы  моя,а  всё  проелось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775960
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 09.02.2018


Відповідь Дар'ї Майскої на вірш-, , Подивіться, які в мене сподні, ,

                                                                           

                                                             Так-так,любі  друзі  мої,
                                                             Подивіться,які  в  мене  сподні.
                                                             Для  мене  співають  пісні  солов'ї,
                                                             Найстильніший    в  селі  я  сьогодні  .
                                                                       
                                                                                                         Рецензия  на  «Подивiться,  якi  в  мене  споднi»  (Владимир  Олийнык)  

Здравствуйте,  глубокоуважаемый  (дуже  и  дуже  шановний!!!)
Владимир!  Прочитала  -  насладилась  напевностью
и  красотой  Вашей  мовы,  Вашей  добротой  и  нежностью,
любовью  и  таким  чистым-чистым  юморочком!

Как  Вам  удаётся  такого  добиться  всего  в  четырёх  строчках?
Разве  Вы  не  гений?!!

Примите  мой  поклон  и  мою  искренность  к  Вам!  -

Дарья  Михаиловна  Майская      12.05.2016  11:15    
                                                                                           
                                                                                         Ответ:
                                                                                         Да  что  же  Вы!Какой  я  гений?
                                                                                         Сегодня  рифмою  живу,
                                                                                         А  Вы,маэстро,без  сомнений,
                                                                                         От  сердца  чистого  скажу.
                                                                                                                                                                 В.Олийнык.
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775597
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.02.2018


Синку, я повернуся героєм.

                                                                                                                       Івану  Бльоку  присвячується.    41р.

                                                   
                                                                         


                                                               Куди  ти    летиш?  Мій  любий,    спинись,
                                                               Татусю,    подумай,    благаю,
                                                               Там    снайпер    стріляє  в  усіх-  зупинись,
                                                               Подивися    новини?    Я  знаю.

                                                                 Майдан    мене  кличе  ?  Україна    зове,
                                                                 Героєм    повернуся,  синочку,
                                                                 Обніму    вас    усіх,  твою  маму,  тебе,
                                                                 В    вишивану  одягнуся    сорочку.

                                                                 О    тату,  татусю?  Прошу  я  тебе
                                                                 Який    вже    ти  раз  виїжджаєш,
                                                                 Дві    дочки    сьогодні,  татусю,  й    мене
                                                                 На    кого  ти    нас    залишаєш.

                                                                 Майдан    зашумів,  барикади    в  вогні,
                                                                 Іване?Ало?  То  Наталя    твоя.
                                                                 О  дев’ятій  ще    чула    слова    чарівні,
                                                                 В  десять  тридцять  у  нього  обірвалось  життя.

                                                                 Герой  тато    став?  Чуєш  хлопче-не  плач,
                                                                 Гордися    сьогодні,  синочку,
                                                                 За  те  що    не    вспів?Україно-пробач,
                                                                 Одягти    вишивану    сорочку.

                                                                                                                                             
                                                                                                                                                           30.05.2014р.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775327
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2018


Стань дессертом моим.

                                             

                                     Стань  дессертом  моим,  в  этот  миг,я  всеръёз,
                                     Диким  криком  тишину  разорву.  
                                     Поведу  я  тебя  по  аллее  берёз,
                                     Под  сиянием  звёзд  тебе  всё  расскажу.
                                     
                                     Стань  десертом  моим,  в  этот  час  в  этот  миг,
                                     Только  ты,  дай  мне  знать,можешь  взглядом.
                                     Я  весну  подарю,понесётся  мой  крик,
                                     Я  достану  эвезду,но  будь  рядом.      

                                     Стань  дессертом  моим,подари  привкус  мяты,
                                     Поцеллуями  мая  разорви  меня  в  клочья.
                                     Улыбка  твоя,поцелуи  приятны,
                                     Только  ставить  сегодня  нельзя  многоточья.

                                       В  нашу  жизнь  мы  прошли    слишком  поздно,
                                       Сколько  лет  уж  прошло,сколько  зим,
                                       Но  сегодня  тебе,говорю  я  серъёзно,
                                       На  колени  стаю,стань  десертом  моим.

                                                                                                                                                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775261
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2018


Сделай шаг, Украино!

                                                                                                                 
                                                                                                           Храни  меня,ангел,храни  от  невзгод,
                                                                                                           Я  молюсь  за  тебя,Украино!
                                                                                                           Сделай  шаг,я  молю,я  прошу  в  этот  год,
                                                                                                           Будь  сильнее,  прошу,будь  единой.      

                                                                                                                                                                                                     10.02.2017г.
                                                                                                                                                                                               В.И.Олийнык.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775157
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 04.02.2018


Мой хранитель.

                                           

                     Зайчик  мой,люблю  тебя,
                     Ты  возьми  с  собой  меня.
                     На  Гаваи,хоть  куда,
                     Не  забуду  никогда.

                     Ты  один  на  свете  асс,
                     Кто  мне  жизнь  сегодня    спас            
                     Ты,мой  ангел,мой  водитель,
                     Мой  любимый,мой    хранитель.

                     А  сегодня  в  этот  день,
                     Я      прошу,тебя,поверь,    
                     Поцелуй  и  обними
                     Никому  не  говори.

                     Не  забудь,что  я  твоя,
                     Будь  собой,поверь  в  меня,
                     Ведь  любовь  моя  чиста
                     Поцелуй  меня  в  уста.

                     Вот  и  всё,что  я  хочу,
                     Хочешь,милый,закричу.
                     Потому,что    я  люблю,
                     В  это  ты,поверь,молю.

                                                                 22.05.1998г.      

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775147
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2018


Георгію Арутюняну присвячується.

                                                                                                                                                                 


                                                                                             Так  не  йметься  мені.

                                                                           Так  не  йметься  мені.  Україно  моя!
                                                                           Барикади  в  вогні,  все  життя  з  тобою  я.
                                                                           За  Рівне!  За  тебе!  Так  не  йметься  мені,
                                                                           Ти  прийняла  мене,  я  вклоняюсь  тобі.

                                                                           Українцем  я  став,  така  доля  моя,
                                                                           Майданом  живу  я,  сьогодні-щодня,
                                                                           А  Батумі  лиш  згадка  про  маму  про  тата
                                                                           Люба,  ненько  моя,  будь  здорова  багата.

                                                                           Куди  Жоро,  біжиш!  Там  Аншена  одна,
                                                                           Куди  Жоро  спішиш!  Ти  сьогодні  зрання.
                                                                           Так    в  народі  називали  тебе  українці
                                                                           Зупинилося  серце  о  девятій,годинці.

                                                                           А  завтра  Україно,  знову  сонечко  встане,
                                                                           Тобі  він  віддався!  Український  майдани.
                                                                           За  доню  свою!  За  мир!  За  всіх!
                                                                           Боротись  за  долю  казав  він-не  гріх.

                                                                           Україно  моя!  Не  журися!  Не  плач!
                                                                           Аншено!  Рідненька!  Не  одна  ти-пробач!
                                                                           Майданом  живи!  Буде  все  в  унісон
                                                                           В  небесах  присягаюсь!  Берегти  тобі  сон.

                                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                                           28.04.2014р.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774930
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.02.2018


Героям Майдану присвячується.

                                                                                         

                                                                                 
                                                                                             Матусю    моя,  перестань  сльози    лить,
                                                                                             За    чорну    хустину  пробач,
                                                                                             А  рана,  що  в    серці-повір,  не  болить,
                                                                                             Україну    любив    я  –  не  плач.

                                                                                             Не    втомивсь  я  сьогодні,  та  й  сльози  не  пустив,
                                                                                             Жив  майданом,  матусю,хрестився,
                                                                                             Але  звір  без  душі  в  мене  кулю  пустив,
                                                                                             Та  я  біг    за    Вкраїну,    молився.

                                                                                             Дев’ятнадцять    мені,  барикади    в  диму,
                                                                                             Матусю,  прошу  я  –  не  плач.
                                                                                             На    майдані,  любима,  ти  бачиш  труну,
                                                                                             За    країну    боровся-пробач.

                                                                                             Ти    у    світі    одна,  Україно  моя,
                                                                                             Повір    ти  мені,  я  молю,
                                                                                             Україно  моя,  моя  тут  земля,
                                                                                             Вчора  був  я  в  останнім    бою.

                                                                                             Та  як  це  могло  вмить  наснитись,
                                                                                             Мамко    моя,не    журись.
                                                                                             В  небесах    за    Вкраїну    молитись    
                                                                                             Я  буду,до  країни    тулись.

                                                                                             А  я    там,    де    співають    в    раю
                                                                                             Колискову    мені    ангелята.
                                                                                             За    тебе    був    вчора    в    останнім    бою,
                                                                                             За  майбутнє    боровся    завзято.

                                                                                             Матусю    не    плач!  Собі  я    казав
                                                                                             Сьогодні,  ще    вчора,  щоднини,
                                                                                             Я    боровся,  матусю,  та  впав
                                                                                             На    Майдані    святім  УКРАЇНИ.

                                                                                                                                                                                         22.02.2014р.
 
                                                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774783
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2018


Чому так сталось, тату?



Скільки  вже  пройшло,  я  тебе  не  бачу,
Зате  точно  знаю,  що  ти  не  лінивсь.
Відкривай  вікно,  я  тебе  побачу,
Бо  сьогодні  знову  ти  мені  приснивсь.

Де  б  не  їздив  я,  знову  повертався,
На  мосту  стояв  ти,  завжди  цілував.
І  в  житті  ніколи  ти  не  відвертався,
Та  чому  так  сталось?  Я  не  відчував.

На  подвір’ї  сонце,  бачу  нашу  хату,
Та  ніхто  не  знає,  серденько  щемить.
Залишив  назавжди  ти  нас,  рідний  тату,
Одиноко  мама  на  мосту  сидить.

Посходились  знову  твої  онучата,
Посідали  рядом  діти  за  столом,
А  на  серці  сльози,  бо  нема  вже  тата,
Тільки  мама  гріє  батьківським  теплом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774731
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 02.02.2018


Кохання у сні.



Хризантеми  в  саду,  на  твоєму  подвір’ї
Хризантеми  в  саду  розцвілись,  як  у  сні
Полюбила  я  їх,  та  повір,  що  я  вірю,  
Це  осіннє  кохання,  подаруй  ти  мені.

Зграя  птахів  злетіла,  попід  хмари  далеко
Я  сама  захотіла,  поцілунку  в  цю  мить,
Та  сьогодні  чомусь  я,  стою  одиноко,
А  в  душі  полюбила,  що  серденько  щемить.

Ясне  сонечко  гріє,  чути  гомін  здалека
Виходжу  на  подвір’я,  чути  спів,  солов’я,
Та  не  вірю  очам  я,  що  несе  щось  лелека,
Бо  у  сні  закохалась,  така  доля  моя.

Щось  серденько  шепоче,  в  цю  мить  на  світанку
Про  любов  наспівав,  соловей  в  унісон,
Що  у  вальсі  кружляли,  ми  обоє  у  танку
Коли  очі  відкрила,  то  був  тільки  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2018


Вишиванко моя, кольорова.


Україно  моя!  Пишаюся  я,  
Вишиванко  моя  кольорова,
Я  тут  народився,та  й  тут  вся  сім'я,
Будь  багата,країно,здорова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774548
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.02.2018


В небесах я матусю-не плач.

                                                                                                                                                                 Тобі  командире  присвячується.
                                               

                                       Не  плач,  моя  мамо,  рідненькі-  не  плачте,
                                       Я  син  України  її  полюбив.
                                       За  чорну  хустину-  матусю,  пробачте,
                                       Не  добіг  до  машини,  снайпер  кулю  пустив.

                                       Привіт,  моя  мамо,  я  тебе  попрошу,
                                       Розкажи,  як  дочурка,  синочок.
                                       В    мене  друзів  багато,  але  скучно-скажу,
                                       Давай,  я  прийду  у  садочок.

                                       Ти    вмилась    сльозою,  а    я  у    раю,
                                       Чуєш  тату,  рідненький,    благаю,
                                       Я  на  варті,  країно,  сьогодні  стою
                                       Захищати  тебе  я  в  усіх  вимагаю.

                                         Саме  так  мій  татусю,  мене  ти  навчив,
                                         Як    країну  рідненьку    любити.
                                         Посміхайтеся  мамо,  я  б  вас  попросив,
                                         Онуків  за  мене,  пробачте,  ростити.

                                         Баталльоне,  ти  чуєш!  Я  прошу  вогню,
                                         Всю    нечесть    гоніть    з    України.
                                         Тримайтеся,  хлопці,  в  не  рівнім  бою
                                         За    майбутнє,    за    волю    країни.

                                         Дружино  бувай!  Я  йду  в  небуття
                                         За    образи,    що    скоїв,    пробач,
                                         Я  боровся  за  вас,  я  боровсь  за  життя
                                         Україно,    тримайся-  не    плач.

                                         Народе,  єднайся!  Україно,  вставай!
                                         З  нами  Бог  на  посту  милостивий,
                                         А  я  там  в  небесах.  Баталльоне,  бувай!
                                         Матусю,    не    плач,    я    щасливий.

                                                                                                                                               27.05.2015р.
                                                                                                                                               Народився  Юрій  Миколайович  Баран  на  
                                                                                                                                               Хмельниччині  в  селі  Добрин.Майор,  начальник
                                                                                                                                               штабу  5-го  баталльону  оборони  Прикарпаття.
                                                                                                                                               Загинув  на  Донеччині  від  кулі  снайпера  
                                                                                                                                               08.08.2014року.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774431
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.01.2018


Звезду подарю, листопад.

До  тебя  просто  жил  и  не  жил,
Ты  сегодня  одна  у  меня.
До  тебя  я  любил,  не  любил,
Но  сегодня  люблю  я  тебя.

Я  счастлив  и  несчастен,  я  люблю,
Как  дни  и  ночи  пролетают?
Тебя  одну,  благодарю,
За  тот  закат,  что  повстречались.

Тебя  я  вновь  и  снова  жду,
Где  вышня  плачет  одиноко.
У  том  же,  мамином  саду,
Ты  приходи,  то  не  далёко.

Я  осень  подарю  и  листопад
Тебе  одной,  тебе  одной.
Нас  ждёт  с  тобой  вышнёвый  сад,
Прошу  тебя,  побудь  со  мной

А  завтра  разцветут  сады,
Вновь  засветит  в  небе  заря.
Я  попрошу  у  дальней  звезды
Спасибо,  скажу,  за  тебя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774177
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2018


Зима. (рос) .

                                                                       

               И    вот    уходит  осень  золотая
               Погрузился  лес  у  спячку  -  тьма,
               Несётся    ветер,    листья    все    сметая,
               Крадётся    снова  матушка  –  зима.

               Короче    стали    дни,  снежинки
               Под    звёздами    кружляют    вниз.
               Мороз    рисует    зимние  картинки,
               Сейчас    закончит    на    стекле    эскиз.

               Сегодня    закружило    белым    пухом
               Рисует    кистью    на    окне    этюды.
               Пурга    несётся,  мчится    лугом,
               Она    способна    поднести    причуды.

               У    платье      белое    оделась    ночь,
               Дремучий    лес    заснул    сегодня.
               Ну  как  же  мне  ему  помочь?
               Весна    всё    скажет,  она  господня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773541
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.01.2018


А він спішив жити.

                                                                                                               

                                                                         Небо  заплакало  нині  юначе,
                                                                         Схилила  голову  мати  твоя.
                                                                         Чуєш,Ігорку!  Україна  вся  плаче,
                                                                         Чуєш,заплаканий  спів  солов’я.

                                                                         Читав    я  про  тебе,читав  не  багато
                                                                         Істориком  був  ти,країною  жив
                                                                         Не  тримав  на  руках  ти  синочка,як  тато
                                                                         Молодий  ти  ще  був,Україну  любив.          

                                                                         Хто  анекдот  друзям  знову  розкаже?
                                                                         Хто  збере  друзів-почує  усіх?
                                                                         Що  ти  зробив  з  патріотами,враже?
                                                                         Кулю  пустив  ти  сьогодні  в  своїх.

                                                                       Сивочола,заплакана,мати  Вкраїни,
                                                                       Розноситься  крик  її  ген  до  небес.
                                                                       Вирує  Майдан,сину,  бачиш-руїни,
                                                                       За  що  взяв  на  себе,за  всіх  такий  Хрест.

                                                                       О  Боже,матусю!  Я  чую  вас  всіх
                                                                       Зненавидів  себе  я  сьогодні,країно,
                                                                       Снайпер  в  скроню  поцілив,я  встати  не  зміг,
                                                                       Та  я  моя  мамо,не  став  на  коліно.

                                                                         Ще  досі  не  можу  знайти  я  причину
                                                                         За  що,так  вбивають  України-синів.
                                                                         Я  за  правду  боровся,та  чому  до  загину,
                                                                         Та  повір,моя  мамо,ненавиджу  цих  псів.

                                                                         Ви  не  плачте  за  мною,  країну  любіть,
                                                                         В  небесах  вже  стою  на  колінах.
                                                                         За  вкраїнське  молюся,її  не  згубіть,
                                                                         Молюся  за  мир,  за  любов  в  ваших  стінах.

                                                                         Ти  чуєш,синочку!  Я  прийду  на  могилу,
                                                                         Ридати  там  буду,молитимусь  Богу.
                                                                         Я  знаю,помер  ти  за  всіх,за  країну,
                                                                         Пішов,як  герой  у  небесну  дорогу.

                                                                         Молитимусь  сину,за  вкраїнських  синів
                                                                         Живу  я  тобою  синочку,повір,
                                                                         Поженемо  з  країни  усіх  русинів
                                                                         Очистим  від  покидків,завтра  свій  двір.

                                                                         Ти  син  України,героєм  ти  став,
                                                                         Залишив  вишивану  сорочку
                                                                         Люблю,Україну!  Завжди  ти  казав
                                                                         Тобою  пишаюсь,синочку.
                                                                                                                                                 10.01.2016р.      
                                                                                                                               Присвячується  Костенку  Ігору,22р.
                                                                                                                               с.Зубринець,Тернопільської  обл.                                                            

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773367
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.01.2018


Тобі, вчителю, присвячується. (2)

                                                                                                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                   Тобі,вчителю,присвячується.
                                                                                                                                               Памяті  Івана  Федоровича  Романюка.  
                                                                                                                                                       Волейбольний  турнір  2018                            
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 
                                                                                                                                                 
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           
                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                                                                                       

                                                                         
                                                                                                                           
                                                                                                                               
                                                           Я  любив  Вас  усіх.(2)

Привіт,мої  друзі,я  вдруге  кажу,
Привіт  тобі,  школо  моя,
На  варті  сьогодні  я  знову  стою
Привіт,волейбольна  сім’я.

О,Боже!Як  багато  Вас  нині  зібралось
Та  забули:,,Судитиму  я’’.
Скажіть  мені,  хлопці,скажіть,як  так  сталось,
Україна  Вас  знає,як  спів  солов’я?

Ми  билися,вчителю,билися,йшли,
Назад  не  дивились  ніколи,
До  форми  прекрасної  ми  підійшли
Ти  навчив  нас  усе  біля  школи.

Тож  слухайте,  друзі,наказую  знов,
Борітеся  чесно,завзято,
Щоб  була  на  полі  повага  й  любов,
Я  кажу  Вам  сьогодні,як  тато.

Нехай  переможе  сильніший  в  бою,
За  грою  дивлюсь  з  висоти,
Судитиму  строго,хоч  я  у  раю,
Давайте  вперед  -  до  мети.

Спасибі,учителю,спасибі  за  все,
Спасибі,що  вчив  вигравати,
Сьогодні  девіз  наш  -  це  твоє  лице!
Ти  вчив  нас  вершин  досягати.

                                                                                   20.01.2018р.
                                                                                                 
                                                                                                                                 
                                                                                                                               

                                                                                                                               
                                                                                                             
                                                                                                                           
                                                                                                                               

                                                                                                                               
                                                                                                                                 
                                                                                                                                       
                                                                             
                                                                                                               
                                                                                                                               
                                                                                                                               
                                                                                                                                       
                                                                                                                                     

                                                                                                                                 
                                                                                                                                     
                                                                                                                                         
                                                                                                                                     

                                                                                                                                         
                                                                                                                                 
                                                                                             
                                                                                                                                     

                                                                                                                                   
                                                                                                                                       
                                                                                                                                       
                                                                                                                                     
                                                                                                                                         
                                     
                                                                                                                                                                                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772513
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2018


Зима. (укр. ) .

                                     

Зима…Засніжило  сьогодні,
Малює    пензликом  етюди,
Короткі  стали  дні,холодні,
Метелиця  воює  всюди.

Одяглася  в  біле  плаття  ніч,
Дрімучий  ліс  у  сплячці  знову.
У  стрісі  голуб  пліч-о-пліч
З  голубкою  веде  розмову.

 Верба  ось  знову  роздяглася,
Самотньо    стогне  клен    десь  там,
Чому  ти,  зимо,розшумілась,
Лишаєш  за  собою  скільки  плям?

Сніжинки  кружляють,у  танці  вони,
Мороз  у  віконце  ще  вчора  заліз,
Сам  до  себе  говорить:  ,,  Не  буде  весни’’,
Малює  на  склі  золотистий  ескіз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772332
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.01.2018


І таке буває.

                                                                                                                   
               
                                                                                                                     У  гаю  весілля
                                                                                                                     Всі  прийшли  гулять
                                                                                                                     Наливай  горілки
                                                                                                                     Наш  любимий  зять.

                                                                                                                     Музиченьки  грають
                                                                                                                     Чути  дзвін  селом
                                                                                                                     Гостей  забавляють
                                                                                                                     Співи  за  столом.

                                                                                                                     А  газда  з  газдинею
                                                                                                                     Полягали  спать
                                                                                                                     У  гаю  весілля
                                                                                                                     Забавляє  зять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772251
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2018


Моє село.

Як  би  все  це  не  було
Я  поїхав  у  село,
Скільки  тут  отих  горбів?
Звати  його  Прибилів.

Як  чудово?Рідна  школа
Тут  і  рідна  моя  мова,
А  в  селі  сади  затишн,
Як  цвітуть  там  гарно  вишні.

Яка  в  нас  новобудова
Ох  і  школа  тут  чудова!
Люди  в  селі-ось  які?
Всі  веселі  і  стрункі.

З  ким  провчився  я  у  школі
Вони  мають  все  в  коморі,
Бо  до  сонця  на  ділянки
Йдуть  трудитися  без  сварки.

Завжди  в  життю  мені  везло,
Тому,що  люблю  я  село,
В  селі  ходив  я  всюди,всюди
Там  скрізь  веселі  й  добрі  люди.

Мене  навчили  тут  читати
В  селі  навчився  розмовляти,
Спасибі  Вам  односільчани,
Що  зустрічаюсь  разом  з  вами.

А  рано-вранці,коли  встану
Буду  любити  я  кохану,
За  свою  рідну  Україну
Буду  боротись  до  загину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772006
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.01.2018