Кароліна Дар

Сторінки (3/242):  « 1 2 3»

Не ображайся на мою брехню

Не  ображайся  на  оцю    брехню
Бо  правду  розказати  надто  рано
Ти  не  повіриш  в  мою  "маячню"
Для  тебе  буде  це  занадто  складно.
Не  хочу  зайвих  створити  образ
Не  знаю  я  як  ти  відреагуєш  
Ще  стільки  недоказаних  є  фраз
Бо  ти  то  є  веселим,  то  сумуєш.    
Писав  мені:  "Не  спи.  Радій  життю"
А  сам?...  Невже  ти  сам  йому  радієш?  
Чи  ти  живеш  у  вічнім  сум'яттю  
Ні  в  що  не  віриш  й  ні  про  що  мрієш?...  
Тепер  тобі  я  правду  розкажу
І  будь  що  буде  і  роби  що  хочеш
Це  я...  Це  справді  я  тобі  пишу...
І  нам  обом  я  голову  морочу.  ..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018


Зими останній хоровод

Узори  гарні  малює  на  склі
Сивобородий  дядько  з  пензлем  у  руці
Сніжинки  ще  літають  по  землі,
Танцюють  й  тануть  на  моїй  щоці.
Це  вже  зими  останній  хоровод,
Скоро  на  зміну  їй  прийде  весна,
Не  буде  вже  зимових  ігор  і  пригод,
Та  пора  настане  не  менш  чарівна.
Нехай  дерева  скинуть  білі  шати
Та  квітами  покриються  гілки,
Річки  під  льодом  не  будуть  мовчати
І  дзвінко  шляхом  потечуть  струмки.
Нехай  із  першими  промінцями  сонця
Розтане  лід  і  у  людських  серцях,
Відкриються  у  душі  всі  віконця,
Настане  щастя  дивовижний  час.́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779391
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.02.2018


Уже зламались в неї крила

Уже  зламались  в  неї  крила
І  плакати  вже  сил  нема
Вона  лише  для  нього  жила,
Придумала  усе  сама.
А  хлопець  цей  ні  сном,  ні  духом,
Живе  лише  своїм  життям,
М"яка  подушка  йому  пухом,
Не  мучить  серце  каяттям.
Вона  могла  б  щасливо  жити,
Бо  інший  ще  її  любив,
Та  не  могла  його  любити
Один  їй  серце  полонив.
Чому  все  так  несправедливо?
Як  люблять,  то  не  любиш  ти
І  через  це  усе  жахливо
Не  можеш  щастя  віднайти.
Коли  ти  любиш,  то  не  люблять,
Сміються  з  твоїх  почуттів
Та  іншого  когось  голублять,
А  ти  живеш  лиш  в  світі  снів.
Для  чого  було  світ  створити?
Щоб  стільки  тут  було  страждань?
Цього  не  зможу  зрозуміти
Нездійснених  людських  бажань...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2018


Хлопець з шоколадними очима 3

Ти  перестав  з"являтись  в  моїх  снах,
Злетів  у  небо,  наче  вільний  птах
І  цей  зимовий,  добрий  вітерець
Всі  спогади  розвіяв  навпростець.
Забрав  з  собою  сльози  і  думки,
Усе  поніс  у  вирій  залюбки
Ще  в  голові  лунає  шелест  крил
Нарешті  наберуся  знову  сил.
Я  зможу  ще  і  це  перерости,
Всі  спогади  снігами  замести,
Перегорнути  сотні  сторінок
Із  кимось  іншим  піду  у  танок.
Час  залікує  рани  мої  всі,
Піду  надалі  по  своїй  осі
Крізь  всі  сніги  й,  можливо,  заметіль
Та  ніхто  не  насипле  в  рану  сіль.
Ці  очі  й  посмішка  не  йшли  з  думок,
Та  я  пройшла  і  цей  життя  урок,
Лиш  коли  бачу  чорний  шоколад
Усі  думки  втрачають  знову  лад...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2018


П"ять літрів крові, кістки і м"ясо

П"ять  літрів  крові,  кістки  і  м"ясо
Немає  прогресу,  немає  і  часу
Щоб  бути  людиною  треба  старання
Так  мало  людей  і  нема  сподівання.
Чому  всі  вважають,  що  коли  народився,
Одразу  людиною  взяв  і  створився?
Щоб  стати  людьми  потребуємо  часу
П"ять  літрів  крові,  кістки  і  м"ясо.
Так  важко  зустріти  героїчні  вчинки
Ми,  люди,  байдужі,  неначе  крижинки
Куди  вітер  віє,  туди  ми  і  йдемо
І  безліч  проблем  із  собою  несемо.
П"ять  літрів  крові,  кістки  і  м"ясо
Цим  змінам  на  краще  потрібно  ще  часу,
Хоча  ми  не  можемо  всього  змінити,
Але  ще  багато  повинні  зробити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778594
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2018


Так давно тобі не снились сни

Так  давно  тобі  не  снились  сни,
Ти  ніколи  не  вірив  у  долю,
Все  чекаєш,  друже  мій,  весни
І  боїшся  зазнати  болю.
Наче  ходиш,  як  всі,  по  землі,
Та  добра  не  помічаєш.
Тільки  бачиш  людські  вчинки  злі
І  в  душі  гірко  ридаєш.
Ти  самотність  любиш  понад  все,
В  житті  замкнутий,  байдужий
І  пливеш,  де  течія  несе,
Та  це  не  життя,  мій  друже.
Ти  створив  лише  свій  власний  світ,
Людей  в  нього  не  впускаєш,
Бачив  все,  здалось,  за  стільки  літ,
Але  друзів  ти  не  маєш.
Маска  в  тебе,  не  людське  лице,
Бо  емоцій  нуль,  немає
І  давно  для  тебе  норма  це,
Але  час  біжить,  тікає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778591
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.02.2018


Спогади

Темна  ніч.  Посила  мені  місяць  в  вікно
Своє  лагідне,  тихе  і  світле  проміння
Всі  дорослі  і  діти  собі  мирно  сплять  вже  давно,
А  у  моїй  душі  відчувається  дивне  тремтіння.
Сон  не  йде.  Він  тікає  й  ховається  десь,
Чи  у  піжмурки  грає  зі  мною,  у  свої,  дивні  для  мене,  ігри
В  голові,  як  в  кіно,  я  прокручую  день  цей  увесь
Тіні  також  втекли  і  за  сном  у  майбутнє  побігли.
В  руки  візьму  альбом.  Хоч  сторінки  мені  шелестять:
"Не  чіпай!  Бо  злякаєш  й  загубиш  усі  свої  дати!"
Старі  спогади  й  фото  від  мене  вже  не  відлетять,
Це  так  добре  коли  уночі  маю  що  пригадати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777637
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.02.2018


Людська душа не ваза

На  жаль,  душа  людини  це  не  ваза,
Не  склеїш  ти  розбиті  вже  серця
І  важко  є  забути  нам  образи,
Й  довіру  легко  втратить  до  кінця.
Розбити  людське  серце  дуже  просто,
Бо  зроблене  з  гірського  кришталю,
Та  якщо  вже  зазнає  серце  болю,
Ніколи  не  відчує  вже  жалю.
І  склеїти  його  ти  вже  не  зможеш,
В  душі  залишиш  ти  помітний  слід,
Ти  вже  йому  нічим  не  допоможеш,
Не  залікує  рану  цілий  світ.
Для  чого  тоді  створюєм  образи?
Навіщо  розбиваємо  серця?
Запам"ятай,  що  людські  душі  це  не  вази
І  життя  швидко  добіжить  кінця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777464
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2018


Мрія

Так  хочеться  перетворитися  у  птаха
Й  втекти  від  всього  світу  аж  до  хмар
В  душі  враз  зникнуть  усі  твої  жахи
І  порятунок  з"явиться  від  чар.
Мрієш  давно  лише  крилом  махнути
Й  відчути  радість  там  від  висоти,
Всі  негаразди  й  плани  призабути,
Створити  собі  витвір  самоти.
Позбутися  надмірної  уваги
І  без  усіх  прожити  хоча  б  мить.
У  багатьох  нема  давно  поваги,
А  час  невпинно  в  далечінь  летить.
Хотів  ти  лише  крилами  змахнути,
Та  в  кожної  людини  лиш  одне
І  щоб  цю  радість  висоти  відчути
Хтось  інший  тобі  руку  простягне...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777462
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2018


Війна

Давай,  губи  все  далі,  кате,
Чи  Бог  простить  тобі  цей  гріх?
Я  серце  не  змогла  сховати,
Ти  ж  на  обід  ще  й  душу  з"їш.
Поперек  горла  тобі  стану
Я  сильна,  все  переборю
Хоч  у  душі  знов  урагани
Себе  ніколи  не  скорю.
Хоча  я  дівчина,  не  воїн,
Та  стальні  лати  одягну
І  залишиться  тільки  спомин
Я  виграю  і  цю  війну!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018


Дива

Можна  чекати  на  білого  кролика,
Що  поведе  у  дива,
Але  самі  люди  можуть  зробити  так,
Щоб  казка  завжди  жила.
Можемо  далі  чекати  і  вірити
Поки  настане  ця  мить,
Але  потрібно  не  просто  нам  мріяти-
Час  не  на  місці  стоїть.
Нащо  ми  марно  його  витрачаємо
На  ці  проблеми  й  думки?
Чого  ми  просто  далі  літаємо
В  мріях  своїх  залюбки?
Важко  нам  втілити  мрії  в  реальності,
Йти  до  своєї  мети,
Але  якщо  не  вдаватися  в  крайності
Все  в  світі  можна  знайти.
Диво  не  хоче  до  тебе  прийти,
Ти  створи  ти  його  сам,
Сам  ти  за  ним  в  небеса  полети,
Я  ж  трохи  віри  додам...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777283
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2018


Хлопець з шоколадними очима 2

Хай!  Хлопче  з  шоколадними  очима,
Ти  знов  мені  являєшся  у  снах.
То  вередуєш,  як  мала  дитина,
А  то  серйозний,  наче  вільний  птах.
В  своєму  особливому  польоті
Не  бачиш  інших,  мене,  мабуть,  теж
Закінчим  на  якій  з  тобою  ноті?
Коли  ти  почуття  мої  збагнеш?
Так,  дві  людини  і  дві  різні  долі
Насправді  же  людина  ця  одна.
Плекає  свої  мрії  неозорі,
І  Ангел,  й  Демон  у  душі  вона.
Та  мріям  не  судилося  здійснитись
Хоч  Фея  також  нам  допомогла
І  казка  може  швидко  ця  скінчитись,
Бо  вже  терпіння  у  мене  нема.
Можливо,  у  душі  я  ще  дитина
Ти  думаєш,  що  мов  принцеса  я,
Та  різною  може  бути  людина,
По-різному  складається  життя
І  зовнішність  оманлива  буває
Можливо,  маска  в  мене  на  лиці.
Ця  дівчина  завжди  тебе  чекає,
Летять  у  небо  слова-папірці.
Я  впевнена,  ти  зараз  це  читаєш,
А  іншої  вже  прочитав  листи
На  жаль,  чи  радість,  та  не  все  ти  знаєш,
Не  можу  я  про  все  розповісти.
Чекаю,  все  ж,  можливо,  зрозумієш
Дві  дівчини,  але  душа  одна
І  тут  нічого  ти  уже  не  вдієш,
Бо  різна  у  житті  завжди  вона...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2018


Мені набридло грати в дивоглядки

Мені  набридло  грати  в  дивоглядки
І  жить  серед  холодної  зими
Коли  ти  відгадаєш  всі  загадки?
Щоб  могли  разом  бути  уже  ми.
Навіщо  було  все  це  починати?
Не  розумію  правил  у  цій  грі.
Про  тебе  думаю,  не  можу  спати,
Усе  дивлюсь  вночі  на  ліхтарі.
Можливо,  на  мені  якесь  закляття,
Або  це  просто  дуже  страшний  сон
Напевно,  хтось  наслав  якесь  прокляття,
Бо  ти  тепер  немов  хамелеон.
То  любиш,  то  мене  ти  покидаєш
Навіщо  ж  марно  тратити  літа?
Життя  моє  для  чого  ти  ламаєш?
Бо  молодість  так  швидко  відліта.
Я  думаю,  що  варто  все  забути
Тут  шансів  в  мене  все  одно  нема.
А  так,  хоч  скину  я  із  рук  ці  пута,
Бо  закувала  себе  в  них  сама...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2018


Бруд в душі

Ти  можеш  витягти  людину  із  болота,
Та  ти  не  витягнеш  болото  із  людини
Це  буде  марна  і  нудна  робота
Ти  витратиш  дарма  життя  години.
Бо  як  людину  вже  навчили  змалку,
Така  вона  завжди,  на  жаль,  все  ж  буде
Вставляє  іншим  у  колеса  палки,  
Образ  вона  ніколи  не  забуде.
Ще  може  посміхатися  у  очі,
А  за  спиною  лиш  плітки  складати.
Вона  сама  такою  бути  хоче,
Ти  їй  не  можеш  більш  нічого  дати.
так  часто  нам,  мабуть,  усім  здається,
Що  цю  людину  варто  полюбити,
Та  поки  її  серце  в  грудях  б"ється
Ніхто  не  здатен  вже  її  змінити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775316
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2018


Легенда про дружбу

На  високій  горі  жив  собі  чоловік
Він,  здавалось,  прожив  в  світі  не  один  вік
Якийсь  хлопець  колись  запитав  мудреця
"Як  дізнатись  чи  друг  мені  людина  ця?"
І  дав  відповідь  хлопцю  мудрець  цей  зрання
"Є  ж  бо  люди,  як  їжа,-ти  без  них  ані  дня,
Є  ще  друзі,  як  ліки,  коли  тобі  погано
Ти  завжди  йдеш  до  них  і  загоюєш  рани.
Також  люди  бувають  такі,  як  хвороба,
Тебе  завжди  знайде  без  вагань  ця  особа
Найцінніші  для  нас  люди,  що  як  повітря
Ти  хоча  їх  не  бачиш  чи  темно,  чи  світло,
Ця  людина  завжди  буде  поруч  з  тобою
І  за  тебе  стояти  все  буде  горою"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775315
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2018


Палітра

Можливо,  сонце  знов  зайшло  за  хмари
І  хочеш  голову  засунути  в  пісок
І  думаєш,  що  не  врятують  навіть  чари,
Живеш  в  полоні  у  своїх  думок.
У  морі  знов  панують  урагани,
У  душу  хтось  запхав  тобі  кинжал,
У  серці  твому  одні  лише  рани
Де  порятунок  від  зміїних  жал?
По  твому  тілі  розлилась  отрута.
В  душі  снігами  заміта  зима
І  мучить  одна  лише  біль  ця  люта,
Протиотрути  у  тебе  нема.
Після  дощу  веселка  все  ж  настане
Й  минуть  всі  урагани  у  душі,
І  розійдуться  завжди  твої  рани
Та  зникнуть  всі  проблеми  у  житті.
Життя  повинне  бути  кольорове
В  нас  біла  й  чорна  лінії  вже  є
Візьми  палітру  й  розфарбуй  все  знову
Воно  ж  бо  неповторне  і  твоє.
Життя,  мабуть,  не  зовсім  подарунок,
І  дуже  часто  в  ньому  боротьба
Треба  обрати  правильний  керунок,
Бо  розум  це  ніколи  не  ганьба...́́́́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775075
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2018


Пісня синього моря

Знову  об  скелі  б"ються  ці  хвилі
Сонце,  за  хмари  іди!  Не  світи!
Бо  неможливо  пройти  ці  милі
Глибоко  в  морі  знаходишся  ти.
Риба  не  може  злетіти  до  неба,
Птаха  не  може  пірнути  на  дно
Більше  нічого  обом  їм  не  треба
Тільки,  щоб  щастя  було,  як  в  кіно.
Так  як  не  може  ходити  русалка,
Яку  у  море  несе  течія
Гірко  на  березі  плаче  рибалка
І  нездійсненна  ця  казка  моя.
Може,  бракує  обом  лише  феї,
Палички  помах  здійснить  враз  усе,
Та  заважають  їм  двом  ці  трофеї,
Які  рибалка  додому  несе.
Дочка  Нептуна  хвостом  лиш  махнула
І  в  синє  море  собі  поплила.
Вона,  напевно,  все  ж  гордою  була,
Казка  для  неї  як  яв  не  була.
Сидить  на  березі  мовчки  рибалка,
Кидає  в  море  дрібні  камінці
В  морську  глибину  поплила  русалка
Сльози  у  нього  течуть  по  щоці...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2018


Молитва

Чорним  оксамитом  вкрилось  небо,
Місяць  між  зірками  ,  наче  цар,
А  слова  хай  линуть  аж  до  Тебе
Господи,  почуй  молитви  жар!
Молюся  за  мир  для  України,
Боже,  захисти  своїх  дітей
Не  дай  подолати  Батьківщини,
Зішли  ласку  на  усіх  людей.
Хай  солдати  вернуться  до  хати,
Закінчиться  цей  нарешті  жах,
Хай  від  радості  лиш  плаче  мати
І  хай  зникне  у  серцях  всіх  страх.
Молюся  за  вдів  і  також  сиріт
Руку  допомоги  простягни
І  зішли  на  них  Ти  свою  милість,
Щастя  в  їхні  душі  поверни.
Молюся  за  тих,  що  потребують,
Хто  не  може  помолитись  сам
Голосу  Твого,  на  жаль,  не  чують
Може,  трохи  віри  їм  додам.
Боже,  вилікуй  всіх  тих,  що  у  хворобі,
Всіх  незрячих,  немічних,  калік
Усі  створені  по  Твоїй  лиш  подобі
Тож  пошли  їм,  Господи,  від  всього  лік.
Молюся  за  тих,  хто  вже  не  з  нами,
Хто,  напевно,  Господи  з  Тобою
Щоб  усіми  цими  молитвами
Були  їхні  душі  у  раю.
Скоро  ніч  ступила  вже  на  чати
І  зірки  розсипались  по  небу
Ти  покрий  нас  омофором,  Божа  Мати,
Твої  діти  моляться  й  до  Тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771184
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 13.01.2018


Життєве кредо

Інколи  так  хочеться  бути  самій,
Відпочити  від  інших  людей,
Та  не  дає  спокою  думок  рій,
Голова  повна  дивних  ідей.
Тоді  біля  мене  лежать  залюбки
Блокноти  і  ручки  мої,
Самі  складаються  ці  рядки
Я  записую  вірші  свої.
У  них  виливаю  свої  почуття,
Образи,  проблеми  і  злість.
Поезія  частина  це  мого  життя
І  вірш  в  мене  бажаний  гість.
Папір  не  зрадить  ніколи  мене,
Не  засміється  в  лице
І  найголовнішим  для  мене  є  те,
Що  не  скаже  нікому  про  це.
Нехай  урагани  бушують  в  душі,
Нехай  собі  серце  щемить
Про  все  забуваю  у  віршах  красі
Така  дорога  є  ця  мить.
Можливо,  в  душі  зараз  шторм  й  океан
Вже  вийшов  давно  з  берегів
Вірші  так  чудово  лікують  від  ран,
Не  треба  мені  більш  світів!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770889
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.01.2018


Омана

На  жаль,  наш  світ  такий  несправедливий
Найкращий  скарб  в  нас  зовнішня  краса
І  поведінка  часто  в  нас  жахлива,
Не  помічаєм,  що  в  людини  є  душа.
Якщо  ти  гарний  ти  на  п"єдесталі
І  "друзі"  завжди  біля  тебе  є
Чи  довго  буде  зовнішність  як  у  журналі?
Бо  старість  все  ж  колись  до  нас  прийде.
Ця  зовнішність,  на  жаль,  лише  омана
Хоча  обличчя  Ангела  дано,
Та  замість  серця  може  бути  камінь
Й  душі  може  не  бути  все  одно
Хоча  на  людях  ти  поводишся  як  зірка
Та  всередині  одна  лиш  пустота,
А  потім  через  все  це  іншим  людям  гірко
Така  от  цього  світу  марнота.
І  через  ці  не  видимі  нам  вади
Так  часто  ми  біля  не  тих  людей
Ніхто  із  них  не  дасть  тобі  поради,
Не  зрозуміє  твоїх  мрій,  ідей
І  завдяки  цій  зовнішній  омані
Нерідко  ми  втрачаємо  свій  дар,
А  потім  в  серці  в  когось  лише  рани
В  суспільстві  має  бути  один  Цар
Ми,  люди,  усі  рівні  перед  Богом,
Він  рівні  нам  можливості  дає,
Та  в  кожного  із  нас  своя  дорога
Хто  знає,  який  шлях  він  обере?
Ти  вибираєш  все  таки  оману?
Тебе  захоплює  лиш  зовнішня  краса?
Дай  Бог,  щоб  не  зазнав  ти,  друже.  рани
Бо  у  людини  також  є  душа...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770805
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2018


Злети і падіння

Кожен  має  право  на  помилку
Інколи  в  житті  одні  поразки,
Але  ми  на  них  лише  вчимося
Своєрідні  наші  це  підказки.
Бо  поразки  це  неначе  шрами,
Які  загартують  душу  й  тіло
Хоч  не  швидко  заживають  рани,
Але  треба  далі  іти  сміло.
Мабуть,  є  на  світі  також  люди,
Що  поразок  зовсім  не  зазнали
І  я  можу  впевнено  сказати
Ці  ніколи  не  перемагали.
Шрами  це  для  нас  наче  медалі,
Що  у  боротьбі  важкій  здобуті
Нам  же  треба  просто  жити  далі,
Себе  в  лати  страху  не  закути.
Якщо  вже  зазнали  ви  поразки,
То  не  варто  у  відчай  впадати
Не  сьогодні,  може  і  не  завтра,
Та  прийде  ваш  час  перемагати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770623
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.01.2018


Подяка

Як  Новий  рік  ступив  вже  на  поріг
Давайте  вклонимось  захисникам  до  ніг,
У  цей  святковий,  дивовижний  час
Подякуймо,  що  захищають  нас.
Ми  в  теплому  будинку,  у  всіх  нас  їжа  є
Солдат  же  у  окопах  і  спить,  і  їсть,  і  п"є
Ми  тут,  біля  ялинки,  навколо  нас  родина,
У  нього  життя  забрати  може  кожна  хвилина.
Ми  Новий  Рік  святкуєм,  шампанське  на  столі
Герой  же  просто  спати  лягає  на  землі
В  руці  вогні  бенгальські,  співаємо  пісень
Солдат  же  просто  мріє  прожити  ще  хоч  день.
Давайте  ми  в  молитві  хоч  інколи  згадаєм
Тих,  завдяки  кому  можливість  жити  маєм,
Як  новорічне  свято  ступило  на  поріг
Захисникам  віддаймо  низький  поклін  до  ніг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018


Хлопець з шоколадними очима

Кожної  ночі  ти  досі  приходиш  у  сни
І  знову  в  серці  лиш  гірка  печаль
Ти  наче  листя,  що  опало  восени
Пробуджуєш  у  мене  смуток  й  жаль.
Я  пам"ятаю  шоколадні  очі
І  зустріч  нашу  не  забуду  я,
Усі  ці  довгі  і  безсонні  ночі,
Коли  чекала  наступного  дня.
Так  часто  ти  мене  не  помічаєш
І  просто  можеш  проходити  повз
Ти,  мабуть,  мене  зовсім  не  кохаєш,
Бо  не  така  має  бути  любов.
І  розум  говорив  мені:  "  Не  треба!
Покинь  його,  нехай  собі  іде!"
Як  серце  стукотіло  чули  в  небі
Я  думала,  що  швидко  це  мине.
Сіла  в  автобус,  махнула  рукою,
Промовила  останнє  "Прощавай"
І  сльози  вже  полилися  рікою,
Коли  почула  в  відповідь  "Бувай".
Минув  вже  день...,  а  далі  другий...,  третій,
А  в  думках  тільки  усмішка  твоя
І  одна  промайнула,  мов  комета,
Що,  мабуть,  доля  вже  така  моя.
Хоч  зараз  вже  минуло  кілька  років,
Та  досі  пам"ятаю  тебе  я,
Я  не  забула  шоколадні  очі
Й  в  думках  лиш  тільки  усмішка  твоя.
Попереду  ще  стільки  довгих  років
І  хоч  на  скронях  буде  сивина
Той  хлопець  з  шоколадними  очима
У  моїх  снах  з"являється  щодня...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2017


Нічний гість

У  зимові  свята,  коли  падає  сніг
Ангел  тихо  і  ніжно  ступив  на  поріг
Він  до  мене  прокрався  і  над  ліжком  став,
Свої  руки  на  голову  мені  поклав.
Розпустив  Ангел  крила  біленькі,  як  сніг,
Щоб  у  всіх  моїх  снах  лунав  радісний  сміх.
І  накрив  мене  лагідно  друг  мій  крилом,
Щоб  усі  мої  сни  наповнялись  добром.
Та  на  лиці  Ангела  була  журба,
Він  же  знав,  що  чекає  мене  боротьба,
Бо  життя  це  дорога  безкрая  й  крута
І  не  без  перешкод  проминають  літа.
Бо  чекають  мене  ще  печалі  й  жалі
Та  розправить  він  широко  крила  свої
Допоможе,  підкаже,  порадить  мені
І  роки  пролетять  мирно,  наче  у  сні.
І  стоїть  тихо  Ангел,  боронить  мій  сон,
А  сніг  білий,  пухнастий  летить  за  вікном...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2017


Сльози Ангела

Чому  коли  гроза,  всі  відчувають  страх?
Бо  це  ридають  Ангели  й  страждають  в  небесах
За  всі  наші  гріхи  й  усі  погані  вчинки
Ридають  гірко  Ангели  і  плачуть  без  зупинки.
Їм  дуже  шкода  нас,  ламають  свої  руки,
Бо  за  усі  гріхи  терпіти  будем  муки.
Страждає  сильно  Ангел  і  опустив  вже  крила,
Це  все  наша  жорстокість  і  злість  таке  зробила.
Не  може  бідний  Ангел  стримати  почуттів,
Коли  так  рідні  діти  зневажають  вже  батьків,
Коли  брехня  жорстока  почала  править  світом,
Коли  у  дитбудинках  страждають  бідні  діти.
Так  часто  люди  думають,  що  краплі  це  води,
Які  разом  з  дощем  потрапили  сюди.
Насправді  сльози  Ангелів  блукають  по  землі,
Щоб  ми  вже  усвідомили  усі  вчинки  свої.
Ти  вибач  мене,  Ангеле,  що  гірко  так  ридаєш,
А  скільки  ще  страждань  ти  перенести  маєш
Це  за  гріхи  мої  й  мої  погані  вчинки
Ридає  гірко  Ангел  мій  і  плаче  без  зупинки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2017


Я дякую за кожен день життя

Я  дякую  за  кожен  день  життя,
За  те,  що  можу  бачити,  і  чути,  й  говорити
І  що  сміливо  я  крокую  в  майбуття
Не  маю  часу  в  спокої  сидіти.
Я  вдячна,  що  живу  у  доброті,
Що  поруч  завжди  є  надійні  люди,
Бо  дуже  важко  жити  сироті,
Яку  ніхто  ніколи  не  голубить.
Кажу  спасибі  Богу  за  батьків,
За  їхню  ласку,  доброту,  терпіння,
За  те,  що  кожен  з  них  все  розумів,
Коли  траплялись  прикрі  непорозуміння.
Я  дякую  за  те,  що  в  мене  є
Теплий  будинок,  одяг,  смачна  їжа
На  жаль  не  всім  це  Бог  дає
В  когось  немає  ані  крихти  хліба.
Я  щиро  вдячна  за  друзів  моїх,
Які  зі  мною  в  радості  і  в  горі,
Бо  скільки  було  вчинків  вже  таких,
Коли  вони  були  як  пліт  у  морі.
Я  дякую  за  кожен  день  життя,
За  те,  що  можу  сонечку  радіти,
Бо  як  полину  в  тихе  небуття,
То  буде  пізно  дякувати  світу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763737
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2017


Розмова із краплинкою води

Коли  шукала  зранку  я  пригод,
Летів  назустріч  білий  хоровод.
Одна  сніжинка  на  долоню  впала,
Так  весело  всміхнулась  і  розтала.
Вже  на  долоні  крапелька  води
-Скажи,  як  ти  потрапила  сюди?
-Я  народилась  у  веселому  струмку,
Щодня  співала  пісню  гомінку
Всміхнулось  мені  сонце  із  небес,
Сказало:"Заберу  у  край  чудес"
І  полетіла  я  у  сині  небеса
Мене  зустріла  там  така  краса.
Подружки  мої  також  там  були,
Мене  в  свою  хмаринку  прийняли.
Згодом  ми  дощем  упали  в  сад,
Дорогою  зустріли  зорепад.
З  калюжки  ми  полинули  увись,
А  потім  знову  дружно  впали  вниз.
Як  бачиш,  була  я  сніжинкою,
Тепер  же  знову  стала  я  краплинкою.
Бувай!  Уже  мені  пора  увись,
Щоб  потім  знову  гордо  впасти  вниз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763589
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.12.2017


Лист солдату (привітання з новорічними святами)

Слава  Україні!  Дорогий  герою,
Дякую,  що  можу  жити  у  спокої.
Ви  для  українців  Ангел-Хоронитель,
Нашої  свободи  мужній  боронитель.
З  усіма  святами  щиро  Вас  вітаю,
благодаті  й  миру  я  Вам  побажаю.
Новорічна  казка  нехай  зробить  диво,
Щоби  Батьківщина  вже  жила  щасливо,
Щоб  не  підкорялась  ворогам  проклятим!
Щоб  було  життя  в  ній  мирним  і  багатим.
Вам  я  щиро  хочу  також  побажати
Перемоги  й  швидко  повернутися  до  хати.
Міцного  здоров"я,  доброти,  любові,
Хай  здійсняться  мрії  ваші  кольорові.
На  кінець  я  хочу  також  ще  додати.
Що  ми  будем  завжди  вірити  й  чекати.
Поки  в  Україні  є  такі  солдати
Ворогам  ніколи  нас  не  подолати!́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763535
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.12.2017


Старанно так ховаємось від світу

Чому  ми  завжди  ходимо  в  броні?  Для  чого  одягаємо  ці  маски?
І  дуже  смішно  є  дивитися  мені  коли  у  деяких  на  головах  ще  й  каски.
Старанно  так  тікаємо  від  світу,  від  невідомої  його  пітьми.
Одного  лиш  не  помічаєм:  жорстокими  стаємо  й  ми.
Де  загубились  наші  людяність  і  щирість?  Колись  без  них  ми  не  жили  ні  дня.
Тепер  у  цьому  пітьми  світі  жорстоко  править  лиш  брехня.
Кожного  дня  коли  кудись  йдемо  ми-  готуємось  як  на  війну:
Ми  маски  одягаємо  знов  нові  й  броню  вдягаємо  нову
Нам  лиш  меча  здалось  бракує,  та  ні,  вже  й  він  у  нас  з"явивсь
Бо  слово  наше  так  лютує,  хіба  ж  таке  було  колись?
Давайте  знімемо  броню  і  познімаємо  ці  маски
Бо  щоб  змінити  нам  цей  світ  не  треба  фей  гукати  з  казки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760990
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2017


Живи сьогодні як у день останній

В  житті  у  кожного  свої  турботи
І  повороти  в  кожного  свої
Хтось  пропадає  завжди  на  роботі,
А  чиюсь  душу  забирають  журавлі.
Чому  вважаєм,  що  ми  житимемо  вічно?
І  вчинки  робим  необдумані  такі,
А  ,може,  зараз  догорає  твоя  свічка
У  пані  Смерті  жорстокій  руці?
Можливо,  завтра  вже  тебе  не  буде,
Не  будеш  вже  ходить  по  цій  землі
І  що  тоді  про  тебе  скажуть  люди?
Згадають  усі  вчинки:  добрі  й  злі.
Подумай,  ти  прожив  життя  це  гідно?
Чи,  може,  є  багато  помилок?
То  виправ  ти  їх,  друже,  ще  не  пізно
І  з  гордістю  пройди  життя  урок.
Живи  сьогодні,  як  у  день  останній
І  вчинки  роби  добрі,  а  не  злі.
Хто  знає,  може,  свічка  догорає
І  твою  душу  заберуть  у  вирій  журавлі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760020
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2017


Розбите серце

Ти  наче  Ангел-Хоронитель  накрив  мене  своїм  крилом,
Ти  був  неначе  мій  спаситель:  прийшов  й  зігрів  своїм  теплом,
Ти  як  раптовий  промінь  світла  серед  кромішньої  пітьми,
Та  я  одразу  зрозуміла  не  можем  бути  разом  ми.
Ти  все  забудеш  і  покинеш,  як  сядеш  в  потяга  вагон
Ніколи  ти  не  зрозумієш:  для  мене  це  не  просто  сон
І  ти  ніколи  не  помітиш,  що  в  тебе  в  рюкзаку  на  дні
Лежить  моє  розбите  серце  і  сльози  зронені  мої...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017


Історія кохання

Зима  прийшла  так  випадково,  незнана  і  не  кликана,
Здавалося  наче  дверима  помилилася  вона
І  за  вікном  уже  кружляють  не  білі  квіти,  а  лиш  сніг,
І  він  сердито  застелає  до  тебе  тисячі  доріг.
Я  думала,  що  це  кохання,  почала  вірити  в  життя,
Та  ти  розбив  всі  мої  мрії  і  полетів  у  небуття!
Я  викину  усі  ці  квіти  і  всі  оці  твої  листи
В  кімнаті  завиває  вітер  і  замітає  всі  сліди.
І  я  бажаю  тобі  щастя,  любові,  віри  в  майбуття,
Я  ще  знайду  лиш  свою  казку,  в  ній  буде  принц  і  буду  я...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2017


Сучасних людей неможливо назвати людьми

Сучасних  людей  неможливо  назвати  людьми,
Сьогодні  такими  жорстокими  стали  всі  ми.
Куди  поділись  людяність,  ніжність  й  доброта?
Чому  у  дитбудинку  сумно  плаче  сирота?
Чому  ми  зневажаємо  незрячих  і  глухих?
Хіба  не  є  людиною  кожен  з  усіх  них?
Усіх  нас  цікавлять  лиш  власні  проблеми,
Життю  ми  доводим  свої  теореми.
Чому  сьогодні  люди  так  часто  заздрять  іншим?
Чому  усі  бажають,  щоб  хтось  був  за  них  гіршим?
Погляньте  на  ці  вбивства,  крадіжки  і  розбої
Чому  ми  не  можемо  жити  у  спокої?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.11.2017


Мова забутих предків

Ти  заграй  мені,  кобзарю,  про  тяжкую  долю
Про  кріпацтво  України,  про  її  неволю  
Розкажи  про  це  всім  людям  і  усьому  світу
Як  катують  Батьківщину  її  власні  діти.
Наші  прадіди  за  мову  здавна  воювали
Але  ми,їхні  нащадки,її  зіпсували.
Ми  забули,  добрі  люди,українську  мову!
З  милою  тиху  розмову,першу  колискову.
Скрізь,куди  лиш  кинеш  оком  тільки  суржик  й  лайка,
Бо  давно  вже  не  ходила  по  спинах  нагайка!
Якби  наші  предки  раптом  з  могил  повставали,
Та  вони  б,таке  почувши,знову  повмирали!
Чи  нас  мову  шанувати  не  навчила  мати?
Та  за  нашу  рідну  мову  варто  помирати!
Добрі  люди,  відцурались  ми  рідної  мови!
Ти  заграй  людям,  кобзарю,  це  правдиве  слово.
І  нехай  згадають  люди  і  малії  діти
Наша,  українська  мова,  є  найкраща  в  світі!
Розкажи  усім,  кобзарю,  хай  же  знають  люди
Наша,  українська  мова,  була,  є  і  буде!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754775
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 11.10.2017


Час помсти

Розвіяв  їх  вітер  у  різнії  боки
До  нього  далеко...Окопи  глибокі.
Він  там  захищає  волю  Батьківщини,
Вона  тут  чекає  героя  Вкраїни.
А,  наче,  так  добре  усе  починалось,
Здавалось,  що  з  неба  їм  сонце  сміялось.
Прогулянки  містом,  слова  про  кохання
Поки  не  настало  важке  те  прощання.
Вже  повні  сліз  очі  в  тієї  дівчини,
А  він  йшов  сміливо  на  захист  Вкраїни.
Дійшов  до  машини  і  ще  обернувся,
Його  теплий  погляд  її  доторкнувся.
За  неї,  за  матір,  за  батька,  за  брата
Хотів  побороти  солдат  цього  ката...
Але  один  постріл-  людини  нема...
О,  люди,  навіщо  така  нам  війна?
У  ріднеє  місто  везуть  домовину
І  плаче,  ридає  без  нього  дівчина
І  згадує  їхнє  останнє  прощання.
І  згадує  погляд,  той  погляд  останній...
А  матір...  а  батько...а  гляньте  на  брата...
Не  тільки  дівчина,  наче  з  хреста  знята.
За  хлопцем  сумує  уся  Україна,
Бо  він  її  рідна  і  вірна  дитина.
Люди,  досить  боятися  прошу  я  вас,
Настав  за  дітей  всіх  помститися  час!
Хай  брат  йде  за  брата,  а  батько-  за  сина,
Нехай  же  повстане  уся  Україна!
І  виборе  небо,  і  виборе  поле,
І  ще  біля  шляху  високу  тополю.
Нехай  розквіте  наша  ненька  єдина,
Хай  завжди  вільною  буде  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752701
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.09.2017


Осіння казка

Колосяться  вже  золотом  жита,
До  нас  приходить  осінь  золота.
Все  листя  закружляло  у  танку,
У  річечку  упало  гомінку.
У  вирій  вже  збираються  пташки
І  вітер  їм  нашіптує  казки,
Невтомна  білочка  шукає  шишки
У  нори  поховалися  всі  мишки.
Собі  маленький  їжачок
Із  листя  робить  кожушок
В  барлозі  спить  страшний  ведмідь
І  зайчик  з  кошичком  стоїть
У  кошичку  смачна  малина,
Бо  зайчик  йде  на  уродини.
Із  неба  накрапає  дощик,
Лисичка  вже  готує  йому  борщик.
На  деревах  сидять  синички
І  обговорюють  дрібнички,
Дивуються  маленькі  горобці,
Як  хлопчик  кида  в  річку  камінці.
Збирають  вовчики  опеньки
Тому  і  встали  так  раненько
Лиш  осінь  пензликом  махне
Усе  довкола  стане  чарівне...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714924
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.01.2017


Заповіт солдата

Ой  летіть  мої  лелеки
В  рідну  Україну,
Передайте  мамі  й  батьку,
Що  за  них  загинув,
Передайте  моїй  милій,
Щоб  не  побивалась,
Оченяток  своїх  карих
Плачем  не  псувала.
Передайте  добрим  людям,
Що  треба  єднатись
І  за  волю  України
Разом  всім  вставати.
Передайте,  що  не  хочу
Я  пишної  слави,
Бо  за  землю  України
Й  прадіди  вмирали.
Передайте  Батьківщині,
Що  її  кохаю
І  за  неї  землю  кращу
Досі  я  не  знаю.
Передайте  українцям,
Щоби  помолились,
Щоб  з  нашої  України
Вороги  вступились.
А  як  будете  ховати,
Посадіть  калину,
Щоб  ніколи  не  забув  я
Рідну  Україну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689294
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.09.2016


Найзапекліший двобій

Війна  прийшла  у  нашу  хату,
Неспокій  в  наших  душах  і  серцях
І  хлопці  молоді  пішли  на  чати,
Нехай  посіють  у  серцях  ворожих  жах.
Ми  не  війни  хотіли,  бачить  в  небі  Бог
Ми  б  мирно  жили,  землю  нашу  прославляли,
Але  коли  на  Україну  прийшов  ворог
Всі  власною  кров'ю  Батьківщину  захищали.
Почався  найзапекліший  двобій,
Хоч  сили  наші  зовсім  не  є  рівні,
Але  ми  мусим  виграти  цей  бій,
Інакше  ми  уже  не  будем  вільні.
Я  вірю,  переможем  ворогів,
І  зацвіте,  як  квітка,  Україна,
Хоча  помре  не  один  з  наших  бійців,
Зате  не  в  рабстві  буде  жити  Батьківщина.
Україна  варта  більш  ніж  тисячі  життів,
Хоча  й  життя  вартує  того,  щоб  його  прожити,
Але  інакше  ми  не  скорим  ворогів,
Але  інакше  ми  не  будем  мирно  жити!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678535
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.07.2016


Кохана не плач

Кохана,  не  плач,
Я  повернусь  до  тебе
Мені,  найрідніша,  прошу  пробач
За  долю  мою  помолися  до  неба,
У  Бога  випроси  мені  благодать.
Кохана,  не  треба  благати,  просити,
Даремно  не  лий  більше  сліз
Не  можу  я  більше,  голубко  ,  так  жити
Не  треба  рвати  на  голові  своїх  кіс.
Кохана,  я  їду  всіх  вас  захищати,
Не  знаю  як  там  покерує  вже  Бог,
Але  ти  повинна  про  дітей  наших  дбати
І  їм  віддавати  всю  свою  любов.
У  мене  обов'язок  перед  тобою
Я  знаю,  що  можу  померти  в  бою,
Лебідко,  навіть  дорогою  ціною
Я  землю  буду  захищати  свою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671376
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.06.2016


Ще настануть часи кращі

Україно,  Україно!
Бідна  моя  ненько.
Хотів  тебе  захищати,
Та  болить  серденько.
На  Схід  поїхали  хлопці,
Зброю  в  руках  мають,
Нові,  славні  запорожці
Тебе  оберігають.
Сеператисти  наступали
І  хлопців  наших  повбивали,
Безліч  у  полон  їх  взяли
І  закатували...
Душі  наших  козаченьків
Уже  відлітають,
Із  небес  за  твою  долю
Вони  вболівають.
Колись  тебе  наші  хлопці
Завжди  захищали,
Тепер  Ангели-Охоронці  
Вони  для  тебе  стали.
Нехай  тіла  їхні  мирно
В  землі  спочивають,
Їхні  душі  благородні
По  небу  літають.
Москалі  собі  гадають,
Що  нашу  землю  відбирають
Ще  настануть  часи  кращі
І  їх  повбивають
Нехай  потім  їхні  душі
У  пеклі  сконають,
Бо  за  всі  гріхи  свої
Відповісти  мають
В  когось  чоловіка  вбили,
В  когось  батька,  сина,
Нареченого  нема  вже
І  плаче  дівчина.
Вони  тебе,  Україно,
Завжди  катували,
Усі  твої  сини  й  дочки
У  ярмі  стогнали!
Ще  настануть  часи  кращі,
Станем  всі  до  бою,
Україну  захищати
Будем  ми  з  тобою!
Відвоюєм  Україну
Збережем  їй  волю,
Ясне  сонце,  мирне  небо
Над  нашою  головою!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016


Вставаймо , браття…

Завжди  наша  Україна
Хоч  багата,  але  бідна,
Наче  вільна,  а  в  неволі,
Скільки  чекатимемо  доброї  долі?
Турки,  поляки,    татари...
Всі  вони  нас  зневажали,
Землю  кров'ю  обливали,
Україну  на  кусочки  рвали.
Вже  старі  часи  минули,
Та  про  нас  не  всі  забули!
Москалі  на  нас  напали,
Україну  в  полон  взяли,
Хлопців  наших  повбивали,
Крим  у  нас  вже  відібрали!
Що,  рабами  знову  стати?
Перед  катами  голову  схиляти?
Давайте  встанем,  браття,  нині,
Дамо  належний  захист  нашій  Батьківщині,
Ворогів  ми  проженемо,
Під  мирним  небом  заживемо!
Хай  всі  народи  добре  знають,
Що  Україну  люблять  й  захищають!
За  неї  кожен  з  нас  життя  віддасть,
Та  рідну  землю  ворогам  не  продасть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658589
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2016


Наша Батьківшина

Любіть,  шануйте  Батьківщину
Вона  у  нас  одна-єдина
Наша  рідна  Батьківщина
В  світі  краща-  Україна
Любіть  усі  її  простори,
Ріки  й  мальовничі  гори,
Всі  її  висоти  й  кручі
І  також  Дніпро  ревучий.
Любіть  її  верховини,
Її  степи  і  полонини...
Восени  листя  у  злоті
І  куполи  церковні  в  позолоті,
Біля  будинків  вишневі  садки,
У  полі  різнобарвні  квітки...
Любіть  усі  її  гаї,
Де  заливаються  у  співі  солов'ї,
Ключі  її  журавлині,
І  ягідки  на  калині,
Лани  із  пшеничним  колоссям,
У  дівчат  маки  у  волоссі.
Батьківщина  твоя  запашна,  солов'їна,
Тому  зветься  вона  Україна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657168
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2016