Микола Паламарчук

Доля - 06 січня 2010 року

 Доля

Доля  щезла  і  немає,
Десь  розвіялась,  мов  дим…
Сивий  піп  псалми  читає
Та  поклони  б`є  святим.

Коливається  кадило
У  розніжених  руках,
Хор  співає,  що  є  сили,
Зичить  рай  на  небесах.

Надворі  мороз  лютує,
Позгиналась  біднота,
П’яний  жіночку  цілує
В  нафарбовані  уста.

Просить  зігнута  старчиха
Мідяки  у  прихожан…
У  юрбі  ґаздує  лихо  -
Всіх  закутує  в  туман.

До  дверей  повзе  каліка  -
Гасне  свічка  у  руці,
Звідкілясь  лунають  крики  -
Чимось  діляться  старці.

Біля  церкви  потемніло,
Розбрелися  жебраки,
Дяк  з  монашкою  наліво
Пішли,  ніби  голубки.

Піп  старий  кладе  кадило  
Під  іконою  Христа,
На  горищі  щось  завило…
Наче  біс  давив  кота…  

Доля  зникла  і  немає
Її  більш,  ні  тут,  ні  там…
Мабуть  з  панством  десь  гуляє
На  догоду  всім  богам.

 06  січня  2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522858
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2014

Москалі

Москалі  

Чіпи  вмонтовані  в  гени,
Вміло  записано  коди,
Ллється  обмара  зі  сцени
В  пустопорожні  народи.

Блудять  дорогами  клони,
Душі  затуркані,  древні,  
Грають  тюремні  шансони  
Юрби  болотяні,  темні…  

Удосконалені  зони,
Схоплено  слово  в  лещата,
Вписано  рабство  в  закони,
Ось  чим  земля  ця  багата.

Дійсно  земля  ця  велика?
Щастя  хлюпоче  без  міри?
Моляться    в  церві  каліки,
Б’ють  костилями  за    віру…

Край  цей  багатий  царями  –
Правда,  як  завше,  чужими…
Зводять  дороги  до  ями,
Самі  ж  страждають  у  Римі…  

Мучать  нащадків  в  Маямі,
Томляться  чада  в  Лондоні…
Там  їх  кладуть  не  до  ями,
А,  мов  царів,  в  пантеоні…

Бродять  дорогами  зомбі,
Лупають  хижо  баньками,
Запросто  кидають  бомби…
Радісно  жить  москалями.  

11  вересня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522857
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 11.09.2014

Життя - 31 травня 2011 року

Життя

Впродовж    і  навхрест  нам  на  спинах
Малюють  долю  батогами,
Ми  несемо  це,  як  данину,
Безвільно  скиглимо  віками.  

Благаєм  нашого  святого,
Щоб  відвернув  усі  урази,
Питаємо  із  брата  строго,
А  виправдовуєм  заразу.

Перед  панами  гнемо  спини,
На  світ  являємось  горбаті,
Нам  виділяють  домовини
І  ставлять  хрест  на  вічній  хаті.

Нам  зичить  церква  щастя  в  раї,
Як  будемо  на  тому  світі,
А  за  життя,  у  ріднім  краї,
Ми  єсть  раби  -  не  божі  діти.

На  душу  хрест  рука  чіпляє,
Лиш  тіло  зіпнеться  на  ноги
І  до  кінця  його  тягає,
Щоби  не  гнівалися  боги…

А  поряд  вибраний  гуляє,
Грішить  помазаник  „безбожно“,
Його  правиця  не  карає,
А  відмахнула:  „Тобі  можна“.

Впродовж  і  навхрест  наші  долі
Життя  безбатченком  карає,
А  ми  лиш  мріємо  про  волю,
Яка  до  безвісті  тікає.

 31  травня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522632
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2014

Старий солдат

Старий  солдат  

Навіть  думки  не  було
В  старого  солдата,
Що  якесь  бридке  хамло
Зайде  воювати.

Ще  ту,  з  німцем,  не  забув  -
Ходить  в  сни  проклята…
Вибух  землю  трусонув  -
Жахнула  граната…

Ворухнутися  не  міг,
Як  прийшов  до  тями,
Застогнав,  немає  ніг…
Прошепотів:  „мамо…“.

Пахнув  йод  у  шпиталі,
Чулись  зойки,  крики
І  здавалось  на  землі
Лиш  одні  каліки…

Потім  жив  із  цим  весь  вік,
Закусивши  губи.
Що  поробиш,  якось  звик,
Зустрів  жінку  любу…

Народилися  сини,
Раділи  сусіди…
Тільки  б  не  було  війни,
Бо  від  неї  біди…

Але  все  ж  прийшла  вона,
Сунуть  чорні  круки.
Доле,  доненько  сумна  –
Онучок  безрукий…

Терпне  серце  вояка
За  дітей  і  внуків…
Хай  не  здригнеться  рука
Й  знищить  чорних  круків…

10  вересня2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522630
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2014

Що краще? - 11 лютого 2014 року

Що  краще?

Є  буйні,  є  тихі…
Що  щастя?  Що  лихо?
Що  краще  -  швидка,  чи  закріп?
Є  жебри,  є  ситі…
Хто  більш  хоче  жити?
Що  ліпше  -  мороз,  чи  окріп?

Є  довбні,  є  хворі…
Хто  більше  у  горі?
Що  краще  -  убійник,  чи  мрець?
Уми  й  остолопи,
Пани  і  холопи…
Чий  ліпший  життєвий  кінець?

Є  рабство,  є  будні,
Навальники  й  нудні…
Солодша  цибуля,  чи  хрін?
Є  вавка,  є  рана,
Є  рвана,  є  драна…
Чому  ліпше  бити  уклін?

Є  любці,  є  любки,
Кохання  й  цілунки…
Що  краще  -  любить,  чи  кохать?
Є  внуки,  є  діти,
Є  сонце,  є  квіти…
Як  істину  ліпше  пізнать?

11  лютого  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2014

Сумні думки - 14 листопада 2008 року

Сумні  думки

Сумні  думки,  таке  життя,
Журливі  вірші  я  складаю.
Втопилсь    мрії  в  забуття.
А  коли  випливуть?  Не  знаю.

Кудись  мінорний  потяг  мчить,
Риплять  обшарпані  вагони,
А  день  надувся  і  мовчить,
Ніч  держить  бранцем  у  полоні.

Дивлюсь  безтямно  в  темноту
І  там  нічого  я  не  бачу,
Лиш  обіймаю  пустоту
І  нерви,  як  непотріб,  трачу.

Здається,  наче,  і  не  сплю,
Але  зовсім  й  не  пробудився…
Я  морок  жадібно  ловлю,
Душею  й  тілом  притомився.

Я  на  світанку  пробуджусь,
А  день,  як  маг,  все  поміняє
За  доленьку  всю  ніч    борюсь…
Зоря  зійшла,  уже  світає…

Сумні  думки,  тяжке  життя,
Вірші  являються  журливі…
Я  ще  вернусь  із  забуття
І  проросту  на  живій  ниві.

14  листопада  2008  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522329
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.09.2014

Мої діти

Мої  діти

Синів  я  двох  маю
Та  дочку  Оксанку.
Я  їх  відчуваю
Від  ранку  до  ранку.

За  них  я  молюся,
Шаманю,  мудрую,
За  долю  боюся,
Майбутнє  малюю.

А  як  зустрічаю  -
Від  радості  млію,
Мов  сонце  сіяю,
Зігріти  волію.

Коли  помічаю
В  очах  їх  печалі,  
Я  гори  звертаю,
Скорочую  далі.

Дерева  корчую,
Засвічую  небо…
Поки  не  почую,
Що  в  них  все  як  треба.

Я  з  ними  радію
Та  з  ними  сміюся,
Щоб  мали  надію  -
Старанно  молюся.  

За  діточок  долю
Впаду  на  коліна…
За  лапочку-доню,
За  два  моїх  сина.

Синів  маю  двоє,
А  доненька  одна!
Ось  цю  чашу  свою
Я  вип’ю  всю  до  дна.

28  жовтня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014

Зустріч з випускниками - 28 березня 2011 року

Зустріч  з  випускниками

У  останню  суботу  березня
Я  вертаю  в  студентські  роки,
Тих  дівчат  все  вишукую  трепетно,
А  приходять  поважні  жінки.  

Де  поділося  те  щебетання,
Що  злітало  із  уст  до  зорі?
Сумно  ллється  глибоке  зітхання
У  мелодії,  нині  старій.

Розлетілись  лебідки  по  світу,
По  усюдах  гніздечка  сплели  
А  тепер  на  батьків  схожі  діти
В  материнських  серцях  зацвіли.

Я  своїх  однокурсниць  пізнаю
По-сліпучому  блиску  в  очах…
Я  Вас,  любі,  усіх  пам’ятаю
Та  літами  плекаю  в  думках.  

Все  частіше  до  мене  заходить
Та  далека  подруга  у  сни,
А  на  ранок  сум  душу  холодить:
Чи  прилине  цієї  весни.

Знову  я  в  березневу  суботу
На  побачення  з  юністю  йду
І  страхаюсь,  що  може  когось-там
Отеперечки  вже  не  знайду.

     28  березня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2014

Невідомі діти - 28 грудня 2011 року

Невідомі  діти

Напевне  є  діти,  яких  я  не  знаю,
Та  ці  янголята  не  знають  мене.
Я  їх  все  одно  звідкілясь  виглядаю,
А  раптом  щось  рідне  в  юрбі  промайне.  

Можливо  проблисне  кохання  далеке,
Утрачене  в  юності  десь  нашвидку,
Якому  приніс  чорно-білий  лелека
Дарунок  за  чари  в  вишневім  садку.

Занурились  думи  в  оці  таємниці,
Уже  й  не  згадаєш  –  коли,  як  і  де…
Зникають,  як  роки,  красуні-дівиці,
До  саду  за  чарами  інша  іде…

А  я  в  шумний  натовп  вдивляюсь  незряче,
Когось  там  шукаю  й  не  тямлю  чому…
Ворона  по-чорному  зичить  удачу,
Але  я  її  до  садка  не  візьму…

28  грудня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014

Квадрат Малєвича - 27 лютого 2011 року

 -

Догорає  вогонь,
Свічка  воском  спливла,
Відгуляв  Купідон
І  тебе  більш  нема.

Гасне  тихо  камін,
Почорніла  зола,  
Бродить  скрізь  твоя  тінь,
Згусток  суму  і  зла.

А  німа  тишина
Серце  круками  рве,
Зацвіла  сивина
І  по  скронях  пливе.

Потемніло  в  очах,
Небокрай  не  горів,  
Спокій  зовсім  зачах,
Чорний  жах  полонив.

Калатає  душа,
Груди  давлять  лубки,
Чорт  смолу  ллє  з  ковша,
Розчиняє  думки.  

Ніжно  дзвін  задзвонив,
Засвітився  квадрат,
Темний  люд  повалив  -
Звав  останній  набат.

Ясно  світ  голубить,
Більш  нічого  нема,
Все  німе  і  мовчить
Та  небесна  пітьма.

Зачинився  квадрат
І  відкрилось  вікно,
Заховався  розбрат
За  пусте  полотно.

Я  піднявся  з  колін,
З  душі  журу  змахнув,
Відштовхнувся  від  стін,
Свіжий  ранок  вдихнув.

Ясна  зоря  зійшла,
Зникла  вмить  твоя  тінь,
А  за  те,  що  пішла  -
Мій  низенький  уклін.

Що  тебе  вже  нема,
А  краса  в  сто  карат,
Комусь  стала  пітьма,
Що  веде  у  квадрат.

Я  дивлюсь  у  вікно,
Чую  щебет  птахів
І    пусте  полотно
Оживить  захотів.

27  лютого  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2014

Хмільні митці - 17 лютого 2012 року

Хмільні  митці

Розплодились,  як  зараза,
Напівп’яні    віршомази,
Що  горить,  усе  в  утробу  -
Гуде  кичка  твердолоба.  

Випив  шкалик  -  життя    гарне,  
День  пройшов  уже  не  марно,
Всі  стають  мудрій  за  Папу  –
Йдуть  за  волю  по  етапу.

Всі  за  Неньку…  Патріоти…
Ладні  йти  на  ешафоти,
Бунтарі…  Куди  Тарасу  -
Козарлюги  –  „нуль  на  масу“.

На  оспіванім  світанку
Оживуть  і  знов  за  чарку,
День-у-день  -  одне  й  те  саме…
Чередою  йдуть  до  ями…

Позаціпило  майдани,  
Митці  тонуть  у  стакані,
В  злиднях  здрастує  еліта,  
Дари  древності  пропиті…

Але  жевріє  надія,
В  друзки  розіб’єм  сулію…
Відкриємо  очі  сині,
Побачимо  Україну…

17  лютого  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521859
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2014

Керманичі

Керманичі

Як  жилось  при  Іллічеві?
Закріпачили  рожеві,
Голодовками  морили
Зкомунячені  горили.

Як  ми  мучились  при  Йосі?
До  колгоспів  плелись  босі…
П’ятирічки-голодовки,
Закривавлені  масовки…

Як  нам  малось  при  Микиті?
Побрехеньки-заповіти…
Босоніж  оділи  чуні,
Йшли  за  щастям  до  комуни…

А  при  Брєжнєвскім  застої?
Задрімав  народ  в  запої,
Крам  тримався  в  дефіциті,
Якщо  ти  не  при  кориті.

Як  з’явився  М.  Горбатий  
Щось  волів  розбудувати…  
По  Союзу  скрізь  руїни  –
Розвалилася  країна…

Знов  при  владі  комуняки,
Казнокради,  посіпаки,
Рекетири  і  повії…
Ми  раділи  в  ейфорії…

Все  одне  за  років  триста…
Нас  загарбують  рашисти,
Убивають,  палять  хати,
Ідуть  брата  визволяти…

Скажем  ханові  із  Раші,
Ми  із  Неньки,  а  не  ваші,
Не  були  ви  нам  братами,
Українки  наші  мами…

Все  іде  і  все  минає,
Стане  мир  і  в  нашім  краї,
Вам  не  вкрасти  нашу  волю,
Весь  народ  повстав  до  бою…

06  вересня2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521858
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2014

Пополам, 21 вересня 2011 року

Пополам

У  моїй  душі  дві  сили
Ужились  у  боротьбі:
Я  і  чорний,  я  і  білий,
Весь  відкритий  і  в  собі.  

Наче  вільний,  а  невільник,
Гострозорий,  а  сліпець,  
Слабий,  кволий,  а  всесильний,
Круглий  дурень,  а  мудрець.

Я  сумую,  як  радію,
Гірко  плачу  -  душить  сміх,
Усе  можу,    як  не  вмію,
Насолода  в  мене  гріх…

Одинокий  і  коханий…
П`ю  солодку  гіркоту,
Невідомий,  але  знаний,
Закайданений,  а  йду.  

Коли  ситий,  то  голодний,
Уповільнено-швидкий,
Палахчу,  коли  холодний,
Весь  великий,  а  малий.

Я  сміюся,  як  страждаю,
Балабоню,  як  мовчу
Та  не  відаю,  що  знаю,
Крил  не  маю,  а  лечу.

Хоч  глухий,  але  все  чую,
Повертаюся  я  вдаль,
Як  Нарцис  себе  катую,
У    раю  знайшов  печаль.

У  мені  живуть  дві  сили:
Я  весь  цілий  -  пополам,
Мене  путами  звільнили,
В  натовпі  волаю  сам.

21  вересня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521661
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2014

Вуглярі, 31 липня 2011 року

Вуглярі

Нами  правлять  „павліки  морозови“,
На  завітах  скочили  вершин.
Ми  вдягнули  окуляри  розові,
Бродимо  щасливі,  як  один.

В  штольнях  вражих  думи  почорніли,
М’яч  ганяють  чорні  шахтарі,
Який  гол  чаруючий  забили
Мільйонери  з  дикої  Малі…

Пам`ятаю,  як  колись  „Старуха“
Головою  забивав  голи,
Всю  Москву  поставили  на  вуха  -
Кришталевий  кубок  там  взяли.

Святкували  довго  на  Донбасі
Видану  звитягу  „на  гора“.
Десь  сьогодні  загубися  Вася,
В  безвість  зникла  славна  дітвора…

Нас  мордують  „павліки  морозови“,
Ми  для  них  із  пелюшок  чужі,
Треба  здерти  окуляри  розові,
Не  дозволить  перейти  межі…

З  нас  кепкують  „павліки  морозови“:
Україну  в  роздріб  продали…
Познімайте  окуляри  розові
Хлопці,  що  „донбасили“  голи.

31  липня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521658
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2014

Воля

Воля

Усамітнюся  сьогодні,
Заховаюся  в  собі…
Жахи  згубні,  надприродні
Я  тягаю  на  горбі.

Замозолилися  плечі,
Зашкарубли  мозолі,
Загубились  дивні  речі
В  повсякденній  кабалі.

На  хребті  облізла  шкіра,
Позвисала  з  живота,
Тихо,  зморщившись  за  віру,
Відстраждала  красота.

Відключуся,  відпочину
І  візьмуся  за  своє,
Геть  хандру  свою  закину  -
Хай  буржуй  її  жує.

Хай  подавиться,  падлюка,
А  я  правду  обійму…
Лоскотяться  ніжно  руки…
...  Волю  вилами  візьму.

05  квітня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521481
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2014

Вересень

Вересень  

Явивсь  вересень    до  краю,
Барвить  небо  в  колір  синій,
Згуртувались  птахи  в  стаю,
Відлітають  в  теплий  вирій.

Он  летять  сумні  лелеки,
Мов  заплакали  журавки…
До  чужини  все  ж  далеко,
Заморозить  скоро  ранки.

Зустрічайте  нас  весною,
Заспівали  милі  птахи,
Мирним  небом  –  не  війною,
Не  вкривайте  Неньку  в  жахи…

Не  зруйнуйте  нам  оселі,
Будьте  люди  лагідніші…
Летять  птахи  невеселі,
У  раю  немає  тиші…

День  і  ніч  палає  Ненька,
Земля  плаче  не  втихає…
Повертайтеся  рідненькі,
Хай  вам  Бог  допомагає.

Повертайтеся  жадані,
Ми  здобудем  справжню  волю…
Пруться  орди  окаянні,
Серце  крається  від  болю…

04  вересня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521480
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2014

Діагноз

Діагноз

Діагноз  мені  ставили  „хохли“,
Що  я  -  невиліковний  українець,
Бо  хочу,  щоб  ми  в  злагоді  жили,
Як  чех,  поляк,  француз,  чи  той  же  німець.

Я  хочу,  щоб  закінчився  розбрат
Й  ми  не  цурались  племені  та  роду,
Щоб  на  війну  не  гнав  чужий  набат
І  ворог  не  плював  у  нашу  воду…

Щоби  сусід  у  спину  не  стріляв,
Не  заважав  ходити  на  толоку,
Та  на  даху  лелека  гніздував
І  молодим  діток  носив  нівроку…

Мені  діагноз  ставили  „хохли“,
Що  я  не  ґелґочу  на  їх  „могучім“,
Батьки  з  моєю  мовою  жили
І  до  сих  пір  співати  нею  учать.

Діагноз  я  виписую  „хохлам“:
Корислива,  кріпацька  амнезія…
Розчахнута  калина  пополам,
Пригноблена  віками  Рутенія.

31  липня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521222
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2014

Поети

Поети
 
Я  якось  сам  собі  довів:
Поети  вирослі  з  „совків“,
Сьогодні  вірші  знов  складають,
Все,  що  колись  хвалили  -  лають.

Я  вірш  маститого  знайшов.
Він  до  комуни  хвацьке  йшов,
Клеймив  нещадно  дисидентів,
Паплюжив  всіх,  без  сентиментів.

Зірками  палко  душу  рвав,
Багряним  знаменом  махав,
Хоч  початківець,  а  вже  „глиба…“  -
Горів  від  сорому  Кандиба…

Вже  жовто-синє  знамено
Його  п’янить,  немов  вино.
Завзято  рве  тризубом  тіло,
Зі  шпальт  сміється  хитре  рило.

Складає  пафосні  вірші…
Співає  оди  голосні,
Готовий  й  матінку  продати,
Щоб  хоч  у  сінях  постояти.

Давно  я  сам  собі  довів:
Поет,  що  нас  до  волі  вів,
Творить  донині  без  пошани…
Ятрять  віршами  давні  рани…

30  травня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521220
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2014

Протиріччя

Протиріччя

В  мені  б’ються  протиріччя
У  кривавій  боротьбі,
Я  деруся  з-за  узбіччя,
Не  скоряюся  судьбі.

В  мені  наші  отамани  –
Батько  Нестор  на  чолі,
Заряджають  у  нагани
Зашкарублі  мозолі…

Я  стріляю  з  кулемета,
Строчки  чергами  летять,
Поховалися  поети
Десь  у  схронах  і…  мовчать.

А  новітні  отамани
Послабіли  у  руці,
По  хатах  тремтять  міщани,
Розпиячились  митці.

І  ніхто  уже  не  знає,
Хто,  куди  і  нащо  йде…
А  Майдан  відпочиває,
Опустів  і  не  гуде…

Роздирає  противенство,
Що  зав'язнуло  в  мені…
А  у  храмі  духовенство
Молиться  за  рай  в  труні.

28  грудня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521057
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2014

Спить Росія

Спить  Росія

Спить,  як  Муромець,  Росія…
У  розбещеній  Москві,
Об’явивсь  в  Кремлі  Месія
Наливати  фронтові.

П`ють  за  здравіє  в  Рязані,
У  Сибіру,  в  Соловках…
Під  гіпнозом  росіяни
Знайшли  ворога  в  „хохлах“.

Розгулялася  еліта,
На  балах  гуде  бомонд,
Маски  на  лице  надіто,
Кожний  другий  містер  Бонд.

Трудівник  тайгу  рубає,
За  „бугор“  ганяє  газ,
У  зброярні  меч  клепає,
Вибудовує  спецназ.

Як  ведмідь  хропе  Росія,
Лиш  не  сплять  поводирі.
Лячно  зверху,  як  повіє
Знизу  вітер  у  дворі.

Крутять  нагорі  кульбіти,
Показовий  пілотаж…
В  пеклі  їм  усім  горіти
За  навіяний  міраж.

„Ще  такого  не  бувало,
Щоб  нічого  не  було…“*,
Знає  кіт  чиє  їсть  сало
Й  хто  топтатиме  чоло.  

*  -  Ярослав  Гашек,  „Пригоди  бравого  вояка  Швейка“

29  серпня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521056
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2014

Старі мурмилі

Старі  мурмилі

Я  комунізм  не  вихваляв,
Не  витворяв  хвалебні  оди,
Спецслужбам  друзів  не  здавав  -  
Мені  гидке  лукавство  зроду.  

Та,  як  усі,  тихенько  тлів,
Ловив  на  кухні  вражі  хвилі…
У  троцьких  таборах  не  прів,
Що  в  українському  Сибірі.

Щодень,  як  дурень,  все  чекав,
Що  прийде  праведний  Месія…
Богів  у  храмах  не  благав,
Не  клянчив  долі  у  Марії.

А  коли  судний  час  настав,
Не  біг  скажено  в  демократи,
Як  і  раніш  вірші  писав,
Про  старі-нові  каземати.

У  різних  „рухах“  брехуни,
Які  пупи  на  зірках  рвали,
На  жовто-синім  полотні,  
Обман  старий  переписали.

І  знову  строчать,  як  тоді,
Один  на  одного  пасквілі,
Полонять  славу  на  біді,  
Ґвалтують  збочені    мурмилі.

Усе  проходить  й  це  мине,
Уже  іде  народовладдя.
Народ  хворобу  заклине
І  спопелить  вогнем    прокляття.

18  березня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520763
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2014

Цивілізована демократія

Цивілізована  демократія

Небо  довбають  ракетами,
Нитки  з  богами  порвали,
Панство  падіннями-злетами
Наглухо  в  рабство  загнало.

Возять  хабарників  „майбахи“
У  королівські  палаци…
Грають  у  сквериках  лабухи,
Скаляться  слуги-паяци.

Влада  ламає  комедію,
Пише  розмови  в  „мобілках“,
Кинули  нам    „Викіпедію“,
Ллється  рікою  горілка…

Кажуть:  у  нас  демократія,
Дали  безмежну  свободу…
Та,  як  завжди,  стара  братія
Шкіру  здирає  з  народу.

Все  навпаки  в  нас  повернуто,
Збочене  з  права  наліво,
Смирень  тримають  на  „беркуті“  -
Пугалі  людського  гніву.

Села,  міста,  мегаполіси
Хвилі  якісь  полонили,
Тихо,  без  зайвого  галасу,
Волю  та  ум  відключили…

Небо  довбають  ракетами,
Зяють  озонові  діри,
Тупо  йдемо  з  амулетами
Згинуть  за  „праведну  віру“.

17  червня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520762
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2014

Чудернацький сон

Чудернацький  сон

Мені  явився  сон:
Снують  якісь  олені,
Наш  цар  –  Наполеон,  
На  острові  Єлени.

Кругом  гуде  тайга
І  снігу  з  головою,
Царя  гризе  нудьга,
Штовхає  до  запою.

В  холодну,  темну  ніч
Являється  Кутузов,
За  дзбаном  лізе  в  піч
І  ллє  смолу  до  пуза.

А  на  горі  Москва  
Обідрана  і  гола,
На  площі  до  кола
Припнутий  цар  Микола.

Суворов  геть  один,
Худий,  як  з  хреста  знятий,
В  хмелю  штурмує  тин
І  гне  цариці  мати.

В  гнуздечці  Другу  вів
До  стайні  Г.  Распутін,
В  конюшні  вже  служив
Самбістом  Вова  Хутін.  

Киплять  у  казані
Володя  і  Надюха,
А  Йосип  весь  в  лайні
Шкребе  Адольфу  вуха.

А  вздовж  кривих  доріг
У  соболях  гетьмани…
Петро  в  кущах  заліг
Як  завше  в  дошку  п’яний.

А  козаки-  раби,
Будують  місто  Пітер,
Скуйовджені  чуби
Стриже  солоний  вітер.

А  Пушкін  все  плює,
Прилизує  кучері,
Вино  прокисле  п’є  
В  графині  на  вечері.

Слідкує  за  Сашком
Тридцятилітня  няня,
А  Троцький  батогом
Жене  дівок  у  баню…

Мені  приснився  сон:
Тайга,  сніги,  олені….
Наш  цар  –  Наполеон,
В  темниці,  на  Єлені…

14  жовтня  2008  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520413
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2014

Українське село (для діток)

Українське  село  

Бусел  з  дітками  на  хаті,
Жабки  кумкають  в  ставку,
Біля  тину  пес  кудлатий
Задрімав  на  моріжку.

По  стежині  йдуть  качата
Покупатись  в  озерці,
По  двору  снують  курчата,
Клюють  зерна  горобці.  

На  стерні  пасуться  гуси,  
Аж  надувсь  сичить  індик,
Насторожив  котик  вуса,
Пливе  човник-молодик.

В  піднебессі  пташенята  
Вчаться  бережно    пирять  
Хмарки  біленькі,  пернаті
У  казковий  край  летять.

Хрюкають  у  кучі  свині,
В  лузі  мукає  теля…
Серпень  в  рідній  Україні…
Райська  Матінка-земля.

29  серпня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2014

Чупакабри

Чупакабри

Завелись  китайські  швабри,
Заполонюють  торги…
Податківці-чупакабри
Вигризають  з  нас  „борги“.  

Посадили  на  податки  
За  подушне,  за  озон,
Як  птахи,  хабаро-статки
Відлітають  за  кордон.

Слуги  з  нас  стрижуть  купони,
Задихаючись  в  поту,
Перековують  закони
На  вбиральню  золоту.  

А  ми  ходимо  до  вітру..,
Скільки  там  тої  зими…
Затуманює  макітру
Гульбище  підчас  чуми.

По  нужді  куди  підемо,
Коли  землю  продадуть?
Все  до  раю  заберемо,
Як  пошлють  в  останню  путь.

Поводир  цвіте,  жирує,
Обіцяє  чудеса…
Можновладець  люд  плюндрує
Під  порожні  словеса.

На  Майдані  стоять  вежі,  
Бубон  б`є  по  голові,
А  кругом  сталеві  межі,
Як  недремні  вартові.

Ходить  строго  по  Майдану
Заброньований  „омон“,
А  на  сцені,  у  сутані,
Витанцьовує  Гапон.

Вже  не  шепчуться  по  троє,
Дозволяють  тільки  вдвох…
Нащо  мова  цьому  „гою“!
Хай  батрачить  вічний  „лох“.

Полонять  китайські  швабри,
Опустів  до  дна  баняк…
А  зубасті  чупакабри
Нам  ганяють  „порожняк“.

04  жовтня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520325
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.08.2014

Рідна земля

Рідна  земля

Ранок  викресався  з  ночі,
Сріблить  перлами  квітки,
Зазирає  радо  в  очі,
Розмузичились  пташки.  

А  на  небі  ні  хмарини  -
Безкінечна  голубінь.
Біля  ставу  кущ  калини,
А  з  цвітінь  –  цвірінь-цвірінь…

Сонце    вгору  покотилось
Золотавим  колесом,  
А  в  зеніті  зупинилось
Слухать  з  луків  –  піть-полом…    

Біля  річки  в  прохолоду
Поховалась  комашня,
П’ють  вербички  срібну  воду…
Пестить  чарами  весна.

День  до  вечора  сідає,
Загорілися  зірки,
Земля  рідна  засипає,  
Нарядившись  у  вінки….

Повис  місяць,  мов  підкова,
Вітерець  притих  в  гаю,
Ген  замріяна  діброва,  
Тут  садочок…  Як  в  раю…

12  квітня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520324
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.08.2014

Холодний Яр

Холодний  Яр

Холодний  Яр,  серця  гарячі
До  бою  кличуть  трударів…
Земля  вкраїнська  гірко  плаче
Від  орд  -  проклятих  москалів.

Встають  герої  воєдино
Під  гасло:  „Воля  або  смерть“!
Тріпоче  прапор  жовто-синій,
Свистить  загострений  багнет.

Дзвенять  шаблі,  гарцюють  коні,  
Полонить  зайд  панічний  жах,
Летять  з  голів  зірки  червоні,
Кружляє  полем  Чорний  птах…

Холодноярці-отамани
Лягли  у  землю  навіки.  
Їх  розстріляли  із  наганів  
Перевертні-більшовики…

Наступить  вечір,  ніч  настане,
Сховає  славу  на  роки,
Народ,    одягнутий  в  кайдани,
Піде  в  червоні  батраки…  

Брати  мої,  Холодноярці,  
Славні,  нескорені  сини,
Ви  в  нашій  пам’яті  звитяжці
І  винуваті  без  вини.

Зійде  зоря,  прозріють  очі,
Спаде  кремлівська  пелена,
Отаман  знову  хвацьке  скочить
На  вороного  скакуна…

Заколоситься  справжня  воля,
Яку  посіяли  вони…
І  наростуть  на  ратнім  полі,
Немов  дуби,  міцні  сини.

22  квітня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520002
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2014

Лжерусичі

Лжерусичі

Зовсім  не  руські,  ще  й  не  китайці,
Точно  не  прусські  і  не  малайці,
Скажемо  впевнено:  ви  із  мордви
Від  Сахаліну  до  краю  Москви.  

Ви  подивіться  на  свої  вочі,
Звичаї,  звички,  стани  дівочі,
Гляньте  в  люстерко  -  випуклі  скули…
Ким  ваші  предки  на  Русі  були?  

Тоді  навіщо  хижі  „івани“
Сунуть    одвічно  в  наші  слов’яни?
Хіба  азійці  вам  вже  не  люди?  
Претесь  віками  наглі  приблуди…

Марите  хана  на  своїм  троні…
У  вас  убивці  вільно  в  законі…
Нашу  кровинку  стрелите,  кати,
Брешете  темним:  б’єтеся  з  НАТО.

На  вас  краватка,  але  ви  дикі,
Рвете  горлянку,  що  ви  великі…
Звідки  черпаєш  злість,вороженьку?  
Нащо  руйнуєш  Матінку-Неньку?

На  всіх  сусідів  ллєте  трутину,  
 Нищите,  зайди,  маму  й  дитину,  
Ви  іновірці  –  не  православні…
Вами  кермує  біс  окаянний…

Вам  не  пробачить  Всевишній  вини,
В  пеклі  для  вас  булькотять  казани…
Перед  іконами  вдень  і  вночі
Ми  проклинаєм  вас    лжерусичі…

26  серпня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520000
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2014

Гетьмани

Гетьмани

Навіщо  ж  ви,  пани-гетьмани,
Як  крамом  людом  гендлювали,
Топили  козаків  в  омані,
За  шкіру  сала  заливали?

Ви  обкрадали    гречкосіїв,  
А  ті,  прикрившись  лопухами,  
Чекали,  явиться  месія
Та  й  сотворить  панків  панами…

Тягнулись  дні,  віки  летіли,
Кріпак  батрачив  без  спочину…  
Ви  їх  на  ратну  смерть  водили  
За  себе  –  не  за  Україну…  

Мінялися  нові  гетьмани
Вселяли  в  люд  блаженні  мрії,
А  замість  волі  у  кайдани
Тягли  зневірену  надію…

Як    наповзли  червоні  змії,
Гримів  кривавий  Чудо-юдо,
Здав  Україну  у  повії  -
На  землях  плодяться  іуди…

Діждалися,  явилась  воля…
А  на  чолі  все  ті  ж  гетьмани,
Ці  ягідки  з  чужого  поля  -
Брехнею  свищуть  окаянні…

26  квітня  2013  року  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519786
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2014

Пам'ять

Справжнім  мамам:  покійним,  живим  і  ненародженим

Пам'ять  

В  надії  трепетно  чекала
Сусідка  сина  по  війні.
Солдат,    що  вижили,  питала:
„Може  стрічали?”  -  Й  чула  –  „Ні…”.

В  неділі  вдягнена  святково,
Як  ще  зоря  не  розцвіла,
Казала  Богу  святе  слово,  
Бігла  хутчіш  на  край    села.

Стоїть,  як  символ,  доки  смеркне,
Як  на  біду  його  нема.
В  журбі  жіноче  серце  терпне,
Що  повертається  сама…

У  котрий  раз  листи  читала,
Затерлись  букви  де-не-де…
Про  сина  Сталіну  писала,
Сказав:  не  числиться  ніде…

Ночами  думи  наповняли,
Аж  голова  гримить,  гуде…
Може  поранений  в  шпиталі
Лежить  безногий,  не  дійде?

А  може  мучиться  в  полоні,
Або  в  Сибірських  таборах?
Та  знайдуть  людяні  закони
І  пожаліють  на  святах.

Чи  може  десь  знайшов  дівчину,
Завів  діток  в  чужім  краю?
Сплакне  від  радості  в  хустину,
Як  в’явить  синову  сім'ю…  

Дев’ятого*    борщу    зварила,
Млинців  для  сина  напекла,
Чистенько  ліжко  застелила,
Сумна  спочити  прилягла…

На  покуть  очі  повернула  -
Мовчать  мальовані  боги…
Уста  всміхнулись…  та  й  заснула…
Не  стало  мами  і  снаги…

В  скорботний  день  майдан  співає,
Біс  веселиться  на  кістках…
В  нащадків  пам’яті  немає,
Забули  сивих  мам  в  сльозах.

*-  9  травня

30 квітня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519784
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 27.08.2014

Влада

Влада

Брехня  завше  поряд    влади.
Кажуть  –  слуги.  Скажу  –  ні.
Подивіться,  Бога  ради,
Скільки  зір  на  лацкані!

Нема  місця  курці  клюнуть  –
Скрізь  медалі,  ордени…
Нема  в  морду  кому  плюнуть  -
Патріоти  всі,  сини.

Та  й  не  плюнеш  проти  вітру,
Бо  повернеться  назад,  
В  затуманену  макітру,
Перетворену  на  зад…  

Зовсім  збочилися  думи,
Зникли  буйні  козаки,
Комсомольці-товстосуми
Люд  загнали  в  кріпаки.

Скрізь  обіцянки,  як  гасла,
На  знаменах  майорять,
А  на  спинах  сині  пасма,
Сотні  літ  в  рядок  лежать…

Це  солодке  слово  –  влада,
А  п’янить  немов  вино…  
Як  загарбник  тягне,  краде,
Колупнеш  -  старе  лайно…

03  травня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519582
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2014

Козацький дуб

Козацький  дуб

Дуб  козацький  край  села,  
На  чатах  -  глядить    діброву.  
В  стовбурі  стримить  стріла,
На  сучку  висить  підкова.  

Барабанять  жолуді,
Бухають,  немов  музики,
Від  дніпровської  води  
Линуть  зойки,  ніжні  крики…

Веселяться  юнаки,
Забавляються  дівчата…
А  бувало  козаки
Тут  стояли  брат  за  брата…

Часто  дубу  сняться  сни  –
Дзвенять  шаблі,  іржуть  коні…
Пріє  каша  в  казані,
Нестор  грає  на  гармоні…

Біля  ватри  вояки
Брешуть  різні  небилиці,
Лине  пісня  з-за  ріки,
Розспівались  молодиці…

Одружились  молоді,
Ростять  діток  в  білій  хаті.
Ген  вітрильник  на  воді,
Ідуть  греки  торгувати…

Тут  червоний  комісар
Забив  парубка  за  волю…
Там  пісні  співав  кобзар,
Під    курганом,  в  Дикім  полі…  

Стогне  в  голоді  село,
В  тяжких  муках  вимирає…
Прийшов  ворог,  привів  зло  -
Все  палає,  смерть  витає…

Жовто-синє  знамено
Появилось  на  сільраді,
Воля  мріяна  давно
В  українському  наряді…

Дуб  козацький  край  села
Рідну  землю  сторожує…
Дощ  розсипавсь  на  поля,
Веселковий  квіт  малює…

Оттакі  ми  братці  є
На  вкраїнськім  мирнім  полі,
Один  сіє,  хтось  кує,
Але  всі  мремо  за  волю…

07  травня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519580
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2014

„Совки“

„Совки“

Крок  наліво,  крок  направо  -
Скрізь  орудують  „совки“,
Українцям  шлють  „маляви“
Під  диктовку  із  Москви.

Брати  наші  двоголові,
Розширяють  „Рускій  мір“,
Давно  пушки  наготові,
Смолоскип  здійняв  батир.

Стоять  струнко  кочубєї,
Віддають  батирю  честь,
Піт  струмиться  з-під  лівреї,
Шепчуть  губи  рабське  -  „єсть“.

Скрізь  устої  непохитні
Колоністи  бережуть,
Вже  й  взаємини  новітні,  
Але  завше  стара  суть…

На  вухах  у  нас  локшина
Теліпається  віки…
Знов  ґвалтують  Україну
Підфарбовані  „совки“.

Праві  були  гайдамаки,
Оті  буйні  козаки…
Ще  цвітуть  червоні  маки,
Де  рубались  вояки…

Степ  широкий  паленіє,
Небосхил  палахкотить,
Вільний  вітер,    як  повіє,
То  все  зло  змете  за  мить…  

13  травня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519523
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2014

Чужа війна

Чужа  війна

Чужі  вожді,  чужа  війна,
Жахи  і  люті  миті,
Хмільні  сто  грам  півстакана,
Щоби  в  безтямі  вбити…

Весна  буяє  навкруги,
Цвітуть  гаї  співучі,
А  землю  топчуть  вороги,
Криваві  діти  суччі…  

Тирани  два,  два  кольори:
Коричневий  -  червоний,
Орлів  серпасті  пазурі
Рвуть  душі  без  законів.

Ворожа  точиться  війна,  
Катує  Україну,
Залізом  дише  „Сатана“,
„Катюша“  рве  калину…

Родимий  край  горить  в  вогні
Наруга  без  спочину…
Це  все  придумали  вони,
Щоб  знищить  Україну…

Спливли  літа  у  давнину,
Ми  знову  винуваті,
За  ту  ворожу  нам  війну,
За  кров  у  рідній  хаті…

Ми  молим  прощення  тепер,
За  їх,  чужі  провини,
За  те,  що  мій  народ  не  вмер,
За  славу  України…

15  травня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519522
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2014

Лист тирану

Лист  тирану

Пише  Вам,  товариш  Сталін,
Весь  український  народ,  
Загартований,  зі  сталі,
Тягнений  на  ешафот.

Той,  що  голодом  морили,
Мучили  на  Соловках,
У    святій  крові  топили,
Заганяли  душі  в  жах…

Той,  якого  Ви  в  атаки
Гнали  гинути  в  боях,
Той,  що  Ваші  посіпаки
Розпинали  на  зірках.

Той,  що  гаснув    й  не  здавався,
Падав  замертво  й  вставав,
Той,  що  вмерти  не  боявся,
Як  свободу  здобував.

Той,  який  пив  живу  воду
Із  прабатьківських  джерел,
Той,  що  волю  любив  зроду…
Ні,  не  Ви  -  це  Він  орел…

Ви  народ  наш  виживали
З  Богом  даної  землі…
Ким  тепер  товариш  Сталін
В  потойбічному  Кремлі?

Ви  зав  пеклом,  чи  зав  раєм?
Тиран  завше  наверху…
Господь  таких  не  карає,
Навіть  ми  не  шлем  на  ху…

Вас  вже  гикавка  напала?
То  Вас  згадують  Вони…
Нас  кусає  Ваше  жало
Й  замуроване  в  стіні…

Може  Ви  і  на  тім  світі
Душі  нищите  як  тут..?
Чом  тутешні  московіти
Вас  у  генії  ведуть?

Ліплять  знову  з  Вас  героя,
Хоч  насправді  Ви  тиран.
І  Вас  пестить  параноя  -
Смертоносний  інтриган…

Що  сказати  ще,  тиране?
Добре  нам,  як  Вас  нема,
З  наших  душ  зникають  рани,
Розвидняється  пітьма…

Через  роки  сплинуть  ріки,
Спливуть  сльози  у  моря,
Заб’ємо  кілок  навіки
В  труну  батька-упиря…

Поки  ще  Ваш  дух  літає
По  українській  землі,
Але  з  кожним  днем  згасає
У  народному  котлі…

Ще  трапляється  зростає
Ваша  парость  у  керма,
Але    тут  же  й  погибає,
Бо  рабів  тепер  катма  …

23  липня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519324
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2014

Справжня воля

Справжня  воля

Що  для  мене  справжня  воля?
Це  козацька  буря  в  полі
Та  усміхнені  родини
В  нашій  славній  Україні.  

Це  коли  чужинські  орди
Не  чіпляють  мені  орден
І  не  шлють  до  нас  месію
З  угро-фінської  Росії…

Стали  людяні  заброди  -  
Не  плюють  в  криницю-воду…
В  небутті  колона  п’ята…  
За  думки  не  нищать  брата…  

Це  коли  у  мою  хату
Ходять  гості,  мов  на  свято.  
Коли  прийде  скрута-смуга,
Відчуваєш  плече  друга.

Та  на  росянім  світанку
Не  рокочуть  вражі  танки,
Не  стріляють  нас  гармати,
Ми  йдемо  лани  орати…

Як  втішає  серце  літо,  
Квіти  в  луках  дощем  вмиті.
Косять  жито  чоловіки  -  
Від  зерна  тріщать  засіки.

У  достатку  живуть  люди,  
Всі  співають  –  геть-усюди.
Квітнуть  радісно  веселки,
Скрізь  раює  рідна  Ненька.  

Коли  родиться  кохання
Під  пташине  щебетання.
Коли  гай  цвіте  казково…
Всюди  чути  рідну  мову…

Як  додому  наш  лелека
Повертається  здалека,
Несе  діток  у  родини  –
Кому  доню,  кому  сина…

Це  коли  маленькі  діти
Нам  малюють  сонце,  квіти…
І  щасливі  мама  й  тато  -
Малюків  росте  багато…

Мов  вінок  цвіте  калина,
Чепуриться  Україна  -
Ніжна  квітка  в  чистім  полі…
Живе  в  серці  справжня  Воля.

17  вересня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519322
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2014

Україна не Росія

Україна  не  Росія

Україна  -  не  Росія!
Це  як  небо  і  земля.
В  нас  майдан,  у  них  месія,
У  нас  пісня,  а  в  них  „бля…“.

Це  як  рабство  і  свобода,
Всевидющий  і  сліпий,
Як  господар  і  заброда,
Як  правдивий  і  лихий.

Україна  -  не  Росія!
Стопроцентний  антипод!
Від  них  холод-голод  віє,  
В  нас  привітливий  народ.  

У  нас  сонце,  в  них  негода.
У  нас  спокій,  в  них  „борьба“,
У  нас  біленька  господа,
В  них  у  просвітках  „ізба“.

У  нас  руські,  в  них  тартари,
У  нас  Київ,  в  них  Москва.
Там  рулюють  дуремари,
В  нас  кермує  голова…

Україна  –  не  Росія!
У  нас  воля,  в  них  тюрма.
В  нас  господар  жито  сіє,
В  них  то  війни,  то  зима.

Ми  радієм  –  вони  зляться,
Ми  співаєм  –  вони  п’ють…  
Їм  наврочено  –  в  них  трясця…
Завше  нам  ярмо  кують.  

Україна  -  не  Росія!
Україна  –  Божий  Рай!
В  цім  раю  народ  мій  мріє
Освітить  свободи  плай…

01  жовтня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2014

Мати-Україна

Мати-Україна

Знов,  браття,  претеся  в  раби,
Щоб  вас  клювали    двоголові?!
І  ви,  наряджені  в  торби,
За  них  загинути  готові?!  

Невже  забули,  як  тиран
Морив  вас  голодом  віками,
Свердлив  потилицю  наган
Підступними  більшовиками?!  
 
Може  забулись  Соловки,
Ті  домовини-каземати,
Куди  зганяли  вас  царьки  -
В  пекельних  муках  помирати?!

Чом  у  вас  пам’яті  катма,
Це  ж  вас  тягнули  у  „застінки“?!
Мов  скот  впрягали  до  ярма  -
З  дітьми  балакали  гвинтівки…

Хіба  вам  мариться  війна?!  
Чужі  криваві  перемоги?!
Туди  вас  тягне  сатана,
Де  квітнуть  морами  дороги.  

Вам  журно  жити  у  раю?!
Схотілось  едему  в  Сибірі?!
Не  соромно  в  своїм  краю
Поклони  бити    чужій  вірі?!

Що,  українцю,  не  прозрів,
В  брехню  занурившись  по-вуха?!
І  в  гавкотінні  чужих  слів
Тобі  не  видиться  розруха?!  

Тут  місця  двом  думкам  нема!
Якщо  насправді  ти  людина,
Очисти  мозки  від  лайна  -  
Й  розквітне  Мати-Україна!

08  жовтня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519190
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2014

Ярмо

Ярмо


По-рабськи  нидієм  в  покорі,
По  горло  плюхнувшись  в  багно.
Наче  й  розумні  і  не  хворі  –
Нема  різниці  все  одно.

Все  споглядаєм  збайдужіло,
Наче  кріпацтво  й  не  у  нас,
Хоча  по-правді  надоїло
Щороку  йти  у  перший  клас…

Затуркані  гризем  науку,  
Як  краще  стати  на  граблі,
Кому  лизнуть  потворну  руку,
Щоб  чиста  гарбала  рублі…  

Нічого  нас  не  научило:
Ні  голодовки,  ні  війна…
Батьки  вмирали  -  їм  боліло…
Сини  ж  -  симпатики  лайна.  

Ми  всі  „совки“:  раби-рабами,
Радієм  кусню  з  їх  руки,
Яка  руйнує  наші  храми
І  сіє  розбрат  всі  віки…

Ми  все  це  знаєм  достеменно,
Пісні  співаєм,  гримимо…
Наука  знов  пройшла  даремно:
Нам  ладиться  нове  ярмо…

08  листопада  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518916
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2014

О четвертій

О  четвертій

Зводять  ялинку  червону,
Ковзанка  кров’ю  залита,
Б’ють,  мов  гестапівці,  „клони“,
Гімном  стрічають  їх  діти.

Лине  з  сердець  „Ще  не  вмерли…“,
Варвари  гилять  кийками,
Ненависть  ллється  із  жерла…
Стогне  дівча..,    кличе  маму…  

Падають  діти  додолу,
Тварі  дубасять  лежачих.
Юнь  ладна  вмерти  за  волю  -
Кров  на  асфальті  гаряча…  

Влада  шикує  в  палацах,
Радо  смакує  новини,
Совість  продали  паяци  -
Звірі  в  подобі  людини.

З  Неньки  створили  корито,
Як  саранча  налетіли,
Рила  огидливо-ситі…
Руки  в  людей  засвербіли…

Море  пливе  на  майдани,
Гнівом  народним  клекоче,
Скине  громада  кайдани…
Волею  ясняться  очі…  

01  грудня  2013  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518914
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.08.2014

Узурпатори

Узурпатори  

Тримаєтесь  за  владу,
Як  воша  за  кожуха,
Лишаєте  позаду
Злигодні  і  розруху…

Хіба  ще  не  наїлись?
Чи  сліз  не  напилися?
Неначе  показились…
Де  ж  ви  такі  взялися?

Невже  ви  всі  з  двадцятих?
А  може  ви  з  тридцятих?
Вас  же  родила  мати
Любити  –  не  вбивати…

Повчала,  щоб  не  крали,
Нужденним  помагали…
Погляньте,  ким  ви  стали…
Все  цупите,  все  мало…

Та  ви  ж  не  дурнуваті
І  можете  допетрать,  
Що  там,  у  вічній  хаті,
Всім  міряють    два  метри…

Невже  отак  байдуже,  
Що  лишите  по  собі?
Так  не  вчиняють  дужі  –
А  хворі    й  твердолобі…

Вхопилися  за  владу
Безбатченки,  байстрята,
Кремлівське  рабське  стадо,
Бур'ян,  колона  п’ята…

Вгризаєтесь  зубами,
Як  пранці,  в  Україну…
Чом  служите  рабами
Чужому  „господіну“?

Вчепилися  за  владу,
Як  „кака“  за  сорочку…  
Бере  чорна  досада
На  вила  нову  строчку…  

05  лютого  2014  року

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2014

Чужі пани - чужі підпанки

Чужі  пани  -  чужі  підпанки

Вам  колють  очі  вишиванки
І  ніжна  пісня  вуха    рве…    
Готові  люд  шпурнуть  під  танки
І  задушити  все  живе.  

Отямтеся  чужі  підпанки  -
Німі,  уроджені  сліпці…
Горять  свободою  світанки
Зі  смолоскипом  у  руці…

Невже  немає  й  крихти  тями,
Зректися  страмного  буття,
Не  йти  до  тьми  за  дикунами,
І  стать  людьми  без  вороття.

А  ви,  пани-песиголовці,
Прибульці  з  нелюдських  світів,
Кипіти  вам  в  пекельній  бочці,
Для  казнокрадів  і  катів…

Чом  кривиш  морду,  супостате,
На  наш  народ  споконвіків?
Та  ще  й  зовешся  рідним  братом,
Вражина,  виродку  з  чортів…

Вам  ріже  вуха  наша  пісня
І  наша  мова  ятрить  злість…  
Урвавсь  терпець,  нам  з  вами  тісно  –
Ми  піднялись  на  повний  зріст.

10  лютого  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518592
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2014

Лист східному брату

Лист  східному  брату

Добрий  день,  мій  східний  брате,
Пише  брат  з  Галичини.
Дозволь  тебе  запитати:
Як  там  доньки?  Як  сини?

Як  дружина?  Ще  працює?
Чи  на  пенсію  пішла?
По  світах  чужих  мандрує..?
Мабуть  скрізь  уже  була?

Кажуть  всі  у  вас  багаті,
Особливо  шахтарі,
Феодальні  мають  хати,
Навіть  копанки  в  дворі…

Та  в  усіх  є  своя  справа,
Хоч  копай,  а  хочеш  куй,
Любить  вас  чужа  держава…
Радий  я,  хоч  ти  буржуй…

У  вас  всі  живуть  в  достатку,
Навіть  маєте  рублі,
Які  шле  московський  батько,
До  Європи  щоб  не  йшли…

Та  й  навіщо  та  Європа,
Коли    ти  і  так  в  раю,
Хай  ідуть  туди  холопи
І  батрачать  в  їх  краю…

В  тебе  й  тут  німецькі  мешти,
Колесиш  на  їх  авті,
Теж  лишаєш  в  кнайпах  решту…
Ходиш  в  їхньому  пальті…

П’єш  у  лавці  власне  пиво,
Називається  „Сармат“…
Не  життя  -  суцільне  диво…
І  все  це  для  тебе,  брат.

Радий  я  за  тебе,  брате,
Добрі  в  вас  керівники,
Таких  варто  захищати,
Від  повстанської  руки…

Ходять  слухи,  що  в  тітушки
Записався  твій  синок
І  влаштовує  „нарушки“
На  „майданутих“  жінок…

Розганяє  демонстрантів…
Що  потрібно  цим  хохлам?
Клянчать  волю,  та  гарантій…
Такий  гембель  нащо  вам?

Кажуть  „єври“    ти  в  офшори
Відправляєш  день-при-дні,
А  добра  -  повні  комори…
За  це  радісно  мені…

Йде  молва:  ваші  казаки
Кличуть  військо  аж  Кремля,
Щоб  надерли  хохлам  сраки…
Рот  закрити  вольним  -  бля..?

Нехай  валять  до  Європи
І  не  вадять  файно  жить…
Бороніть  же  Гепу  й  Допу,
Як  звитяжців  їх  любіть…

Вас  Вітчизна  не  забуде,
Ну,  і  влада  звісно  теж…
І  вам  пам’ятником  буде,
Терикон  –  один…  без  меж…

Чув,  що  доньки  у  Росії,
Держать  ввечері  Арбат…
Рад,  збулися  твої  мрії,
Манна    впала  тобі,  брат…

Та  й  у  тебе  видно  шахта,
Як  Єгипетський  курорт,
Мов  на  свято  йдеш  на  вахту…
Видить  дбає  про  вас  й  чорт…

Влада  зводить  вам  лікарні,
Де  жирують  шахтарі,
Забігайлівки  є  гарні  –
Є  де  дітись  дітворі…

Блищать  рівненькі  дороги,
Наче  куряче  яйце,
А  впродовж  церкви  й  остроги…
Владі  кланяйтесь  за  це…

Плавлять  сталь  у  вас  заводи,
Ще  їх  Юз  побудував,
Для  робочого  народу
Їх  Ілліч  заповідав…

Правда  є  в  вас  й  несвідомі,
Які  пруться  за  кордон…
А  тобі  певніше  вдома,
Власна  хата  -  бастіон…

А  ще  тягне  до  Росії,
Де  ведмеді  і  Сибір…
Там  мороз  хохла  зігріє…
О,  там  хороше  –  повір…

А  навіщо  вам  культура?
Що  вам  є  коли  читать?
Бува  скиглить  якась  „дура“,
До  нудоти  -  „туди…  мать…“.

Вам  навіщо  солов’їна?
Теревенити  з  хохлом?
На  ній  світ  зійшовся  клином?
Краще  кістка  під  столом…

Бачу  ,  в  тебе  все  чин-чином,
Одним  словом  –  ліпота,
Звідусіль  добробут  лине,
Аж  туманить  сліпота…

На  листа  твого  чекаю,
Будеш  вільним,  напиши,
Тільки  я  тебе  благаю,
Як  не  так  щось  -  не  гріши…

Всім  привіт  від  твого  брата,
З  файної  Галичини…
Нехай  квітне  твоя  хата,
Між  кущами  калини…

18  лютого  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518376
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2014

Небесна сотня

Небесна  сотня

Славні  герої  золотом  вишиті
На    жовто-синьому  знамені…
Ятряться  рани,  сльозами  вимиті,
Сховалось    горе  у  сивині.

Рояться  думи,  мов  діти  казяться,  
Промінь  надії  ллється    з  пітьми…
Хлопці  живими  ночами  маряться,
А  світанками  лежать  кістьми…  .

Одвічні  мрії  сіяють  зорями,
Як  смолоскипи  горять  серця…  
Вони    на  небо  зійшли  героями,  
Як  стосонцями,  у  мир  Отця…  .

Злетіла  сотня  до  неба  соколом,  
І  ужахнувся  химерний  світ…
Прощення  ката    утопить  соромом  
Всі  покоління  -  на  сотні  літ.

Чатує  Неньку  Небесна  сотня…  
Букет  веселок  і    калини…
Жура  і  радість  у  нас  сьогодні…
Які  в  нас  Доньки..!  Які  Сини..!

20  лютого  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518375
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2014

Заклик

Заклик  

Брати  росіяни,  не  вірте  Кремлю,
Зніміте  облудливі  пута,
Вставайте,  повстаньте,  прошу    вас,  молю,
До  пекла  заводить  вас  Путін.

Брати  українці,  Росії  сини  -
Потомки  козацької  слави,
Наплюйте  на  брехні  й  терор  сатани,  
Вкраїна    –  це  й  ваша  держава.

Брати  білоруси,  ідіть  на  майдан,
Не    бійтеся,  мужньо  вставайте,
Вас  мучить  роками  не  кращий  тиран,  
За  муки  народні  спитайте,

Звільніться  з  кайданів  словяни-брати…
Нехай  вам  Господь  помагає,
Напийтесь  святої  води-доброти…
Хай  ваше  життя  розквітає…

01  березня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518300
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2014

Орда

Орда  

Заховались  душі  до  пітьми,
Мироточить  розум  на  багнеті,
Серце  розтоптали  чобітьми,
В  Раші  волю  стрельнули  на  злеті…

Капості  замішують  в  Кремлі,
Ллється  по  Тартарії  отрута,  
Україну  топчуть  москалі,
Убиває  діток  рашист  Путін.

Яріє  розбещена  Москва,
Охмеліла,  біситься  від  крові…
Сонце  затуманює  мордва,
На  весь  світ  примірює  окови…

Моляться  безвірники  попи,
Оскверняють  божеські  закони,
Понесли  в  українські  степи
У  сльозах  занурені  ікони…

Поводир  завів  до  темноти,
День  і  ніч  злилися  воєдино,
Москалів  записує  в  кати,
Поламавши  дух  через  коліно.

Вірю  я,  що  здохне  й  ця  орда,
Навіки,  уже  без  повороту,
Як  ота,  що  звалась  Золота,
Відаю,  паде  і  ця  сволота…

19  серпня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518299
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.08.2014

„Хотят лі русскіє войни“?

„Хотят  лі  русскіє  войни“?

Спитайте  краще  в  сатани:
„Хотят  лі  русскіє  войни“?
Це  він  народ    до  бою  кличе,
Віками  бреше  їм  у  вічі…

Звикли  матері  в  Росії:
Сини  ходять  воювать,
А  прославлені  месії
Шлють  своїх  відпочивать.

Вдягнуть  бранців  у  бушлати,
До  рук  тицьнуть    „калаші“…
А  не  візьмеш,  то  за  ґрати,
Де  з’їдять  на  нарах  „вші“.

Свої  чада  –  біла  кістка,
Рідна  кров  –  то  не  лайно…
За  бугром  кайфують  дітки  -
Наркота,  старе  вино…

В  Монте-Карло  чи  в  Парижі,
Течуть  гроші  трудові,
В  Альпах  бавляться  на  лижах  –
Без  Росії  в  голові…

Кажуть  Ваню  можуть  вбити…
На  чужій  йому  землі…
„Є  ще  мами,  щоб  родити“!
Казав  Жуков  у    Кремлі.

Скажуть  Вані  вбити  брата  -
Як  два  пальці  об  асфальт,
Це  ж  раз  „плюнуть“  з  автомата,
Як  скомандує  комбат…

Вбили  в  голову  ідею:
„Ми  розширим  Руській  мір,
Будем  правити  землею
Та  для  всіх  хватить  сокір“!

І  ніяк  не  усвідомлять,
Прості  праведні  слова,
Що  коли  їх  захоронять,
То  достатньо  метрів  два…

До  церков  ідуть  месії,
І  повірте,  що  не  зря,
В  закайданеній  Росії
Люблять  батюшку-царя.

„Хотят  лі  русскіє  войни“?
Спитайте  краще  в  сатани…

04  березня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517955
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.08.2014

Весна 2014

Весна  2014

Йде  весна,  а  жалоби  по  вінця…
Все  ж  птахи  прилетять  з  чужини
У  краї,  де  біснують  чужинці  -
Матерям  сівачі  сивини.

Як  при  німцю  заплакані  очі,
Такі  ж  власовці,  ті  ж  казачки,
І  суцільні  прокльони  жіночі,
І  на  лацканах  хижі  стрічки.

Як  тоді  несуть  новий  порядок,
Засівають  облудою  край,
Накопали  на  могилках  грядок
І  збирають  зі  сліз  урожай…

Бронетехніка  знищує  пляжі,
Кримські  гори  втопились  в  диму,
Задихнулась  магнолія  в  сажі,
Рокіт  танків  порвав  тишину…

Одинокі  приїжджі  зіваки,
При  дорозі  трима  трикольор…
По-варшавськи  гуляють  казаки  -
Дика  зграя  ростовських  задьор.

Звідкись  лине  українська  пісня,
В  патріотів  забились  серця…
В  грудях  радості  робиться  тісно…
На  обличчях  усмішки-сонця.

„Ще  не  вмерли…“  співають  татари,
Жовто-синій  в  надійних  руках,
Посміхнулося  сонце  крізь  хмари…
Й  покотилось  гулять  по  степах….

05  березня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517954
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.08.2014

Українські вояки

Українські  вояки

Український  гімн  співають
Героїчні  моряки…
Хай  загарбники  пізнають,
Які  справжні  вояки.

За  славетну  Україну
Не  відступлять  ні  на  крок,
Не  страшні  їм  субмарини,
Хай  затямить  це  „совок“.

Хлопці  голими  руками
Можуть  гнати  дику  рать,  
Кличуть  їх  богатирями  -
Це  в  Кремлі  повинні  знать.

Не  дивуйтесь  добрі  люди,
Ще  з  прабатьківських    віків  
Сила  духу  у  нас  всюди:
У  жінок  і  козаків.

Ще  не  віриться  й  до  нині,
Що  новітній  окупант
Рахувався  в  Україні
Найрідніший  кровний  брат…

Не  вбивайте  брати  брата…
Як  з  пекельним  жить  гріхом?
Вас  туманять  супостати,
У  лайно  сують  чолом…

Український  гімн  співають
Героїчні  моряки…
Хай  у  всьому  світі  знають:
З  пелюшок  ми  козаки.

07  березня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517752
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.08.2014

Сон з майбутнього

Сон  з  майбутнього  

Пусті  пляжі…  Чорні  лавки
Гниють  сумно  в  комишах.
Прокремлівські  дикі  шавки
З  автоматом  у  руках…

Недороблені  „душмани“  -
Новоспечені  князьки,
У  страху  живуть  кримчани,
Проковтнули  язики.

Потай  згадують  бідняги,
Як  в  старі  добрі  часи,
Тут  було  людей  аншлаги,
Серед  райської  краси…

Снують    банди  по  дорогах,  
Як  бувало  їх  батьки,
Замуровані  в  острогах
Непокірні  батраки…

І  нема  кінця  і  краю,
Крим  у  мертвій  полосі…
Я  вас  браття  не  лякаю,  
Я  лиш  чую  голоси…  

Три  Володі  в  Мавзолеї,
Третій  Йосип  начолі…
Сорок  літ  ідуть  лакеї
По  сплюндрованій  землі…

07  березня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517751
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.08.2014

Лугандон

Лугандон  

Країна  Лугандон,
Краяни  лугандони  -
Совковий  ескадрон,
Невиліковні  клони.

Нацисти-казаки
І  власовці  з  стрічками
Із  ханської  руки
Звеличені  Синами…

Оголений  сатрап,
Оспіваний  месія…
Зхазарений  арап  
З  країни  Тиранія.

Посунула  мордва
Ордою  у  слов’яни,
Попереду  Москва
З  мечем  веде  „іванів“.  

Спустошена  земля,
Цвіте  наруга  в  краї,
Бруд  ллється  із  Кремля,  
Мов,  так  шахтар  гуляє…

Понищені  міста,
Подерті  в  клоччя  долі…
І  боги  без  перста
Й  раби  божі  без  волі…

Стоїть  на  смерть  народ,
Вмирає  брат  за  брата…
Обожує  заброд
Чужа  колона  п’ята.

Країно  Лугандон,
Краяни  лугандони,
Вас  Золотий  Батон
Веде  в  сибірські  зони…

Де  буде  бог  один  –
Його  прикріпить  Раша  –
Кремлівський  „властєлін“,
Арешт,  конвой,    параша…

18  червня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517510
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2014

Сльозливе літо

Сльозливе  літо

Цьогоріч  слізливе  літо,
Глум  і  жахи  на  душі…
Сотні  славних  хлопців  вбито
В  нашій  Київській  Русі..

Йде    війна…-  Війни  немає  -
Нам  варнякають  з  Кремля  -
В  себе  сам  Донбас  стріляє…
З  уст  злітає  гидке  -  „бля…“.

Хижі  полчища,  бандити…
По-фашистському  сусід
Рушить  храми,  палить  жито…
Масний  чобіт  –  брудний  слід.

Розквітає  сумом  літо,
Соловейко    занімів…
Хай  у  пеклу  вам  горіти,
Хто  ординців  цих  привів…

Навесні  розквітнуть  маки,
Де  тече  юнача  кров…
Прокремлівські  посіпаки  
На  світанку  вбили  знов…

День  і  ніч  біжать  вояки
Через  решето-кордон:
Чорносотенці,  казаки
Розширяють  Хану  трон…

Чуйте  нелюди  прокляті,
Як  ридають  матері…
Їм  весільної  б  співати
Й  казать  казки  дітворі…

20  червня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517509
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.08.2014

Світання

Світання

Швидко  ніч  посоловіла,
Золотиться  виднокруг,
Квіточки  роса  накрила,
Посріблила  килим-луг.

Сонце  вгору  полетіло,  
Просинаються  гаї,
Радість  серце  роз’ятрила  –
Заспівали  солов’ї…

Біля  гаю  плине  річка,
Мріють  верби  у  воді,  
Заплели  у  коси  стрічки,
Як  дівчата  молоді…

На  горбочку,  з-під  калини
Вода  грає  з  джерела,
Струмок  чистий,  як  перлина,
Поспішає  до  села…

Виднокраї  світанкові,
Чарівливі  небеса  -
Золотаво-волошкові…
Богом  виткана  краса…

Швидко  ніч  посоловіла,
Загасилися  зірки.
Край  повівами  залили
Серцезвабниці-квітки…  

28  червня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517270
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.08.2014

Колись сексу не було

Колись  сексу  не  було

Колись  сексу  не  було,
Малюків  носив  лелека…
Колисанило  село,
І  в  мороз,  і  коли  спека.

Нас  приносили  буслі,
Як  верталися  з  чужини…
Ми,  мов  квіточки,  росли
В  нашій  славній  Україні.

Все  ж  траплялись  козаки,
Що  скакали  палко  в  гречку…  
Таких  честили  жінки,
Й  турили  на  вірну  стежку…  

А  як  хтось  з  чоловіків
Прислужив  вночі  вдовиці,
Загризав  їх  партактив
Й  язикаті  молодиці…

Колись  секс?  Та,  що  ви?  Ні!
Де  ж  він  візьметься  від  сала?
Який  секс  на  черені,
Щоби  піч  додолу  впала?

Або  в  лузі  між  квіток,
Кому  мариться  кохання,
Як  в  кишені  партквиток?
Ні,  любов  після  вінчання.

І  щоб  все,  як  у  людей.
Хто  там  чув  про  ту  порнуху?!
Щодо  збоченців?  Гей-гей,
Не  стрічали  таких  й  духу.

Чарівничі  ті  літа,
Хмелить  пахощами  сіна,
Світанкова  нагота..,  
На  рядні  краса-дівчина…

Ні,  в  нас  сексу  не  було,
Щось  чужинне  в  оцім  слові!
А  кохання?  Так,  жило  -
Наяву,  а  не  в  розмові…


23  червня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2014

Лине пісня

Лине  пісня

Ятрить  пісня:  „  Плине  кача…“,
Серденько  катує,
Наречена  гірко  плаче,
Спить  козак..,  не  чує  …

„  Не  лишай  мене,  соколе,
Одну  на  сім  світі,
Пробудись,  жадана  доле,
Як  без  тебе  жити…

Відкрий  очі  на  пів  хвильки,
Ворухни  рукою…
Мов  хай  слово…  Одне  тільки…
Поклич  за  собою…“.

Лине  пісня:  „  Плине  кача…“
Душенька  волає…
Мрії  райдужні  юначі
Москаль  віднімає…

10  липня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517071
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.08.2014

Послання

Послання    

Дочекайтеся,  дівчата,
Я  ще  з  вами  обнімусь,
Суну  в  стріху  автомата,
На  богині  одружусь.

Принесе  діток  нам  дзьоба*:
Берегинь  і  козаків,
Дасть  роботу  „  Кулявлоба**“-
Без  чинуш  і  хабарів…

Станем  мудрі  та  багаті
У  Раю,  без  чехарди,
Утече  колона  п’ята
До  московської  орди…

Перерву  поки  строчити
Вам,  красуні,  еСеМеС,
Лечу  ворога  „  мочити  “  –
У  вбиральні  засів  „  Бєс…“.  

*дзьоба  -  лелека
**-  Арсеній  Яценюк

11  липня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517068
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.08.2014

Рада

 
Рада

Хоч  у  старості,  Володя,
Як  людина  поживи,
Помирати  з  клеймом  „злодій“,
Тяжко  після  „булави“.

Ти  ж  цар-батюшка  в  Росії,
А  живеш,  як  бандюган,
Близькі  ж  друзі,  як  повію,
Тебе    здиблять  на  „банан“.

Оці  покидьки-лайнята
За  копійку  продадуть,
Як  тирана,  супостата,
Проведуть  в  останню  путь.

Ти  же  знаєш,  як  труїли
Попередників  твоїх,
Всіх  собак  на  них  валили…
Та  і  ти  несеш  цей  гріх.

Пригадають  смерть  Бориса
Чи  кончину  Собчака…
Хоч  дияволу  молися,
Бог  все  бачить  звисока.  

Як  мізерний  той  мазурик,  
Цупиш  цінності  чужі.
Тиснеш  газ,  як  шизодурік,  
На  сліпому    віражі…

Не  питай  у  дружка  ради,
Не  воює  його  син…
Не  стихає  канонада,
Недостатньо  домовин…

Заховай  у  піхва  зброю,  
Україні  Крим  верни
І  Донбасу  дай  покою…
Застарий  ти  для  війни.

Як  ти,  Вова,  не  борися,
Як  журавка  не  порхай,
Всі  натуги  ці  до  біса
Бо  й  до  тебе  йде  бабай.

Лік  який  до  твого  краю?
Я  не  знаю,  не  пророк,
Але  світ  весь  відчуває,
Він    тобі  призначив  строк.

Знаєш,  як  тебе  згадають?
Як  бандита  у  крові,
В  Мавзолеї  не  сховають  -
Ти  ж  корсар  без    голови…    

Чим  ти  кращий  Чікотила,
Збоченця-ґвалтівника?
По  тобі  вже  плачуть  вила
І  не  здригнеться  рука.

Вова,  що  тобі  потрібно?
Є  дружина  молода
І  грошві  кінця  не  видно…
Сумно  з  розумом  біда…

Я  бажаю  тобі,  Вова,
Щоб  до  тями  все  дійшло…
Заучи  чотири  слова:
Вова  Хутін,  ти  ла-ло!

14  липня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516649
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2014

Струмені України

Струмені  України

З  яких  струме́нів  Україна?
Із  справжньої  волі  в  віках,
З  великого  слова:  Родина,
Що  Богом  панує  в  серцях.

З  чого  пароститься  свобода?
Із  зерен  у  вільних  думках,
Посіяних  райським  народом,
Ще  в  славних  прадавніх  літах.

З  чого  пробуджається  воля?  
Із  буйних  козацьких  голів,
З  лелеки  на  ситій  стодолі,
Що  носить  хоробрих  синів.

Із  пісні  рідненької  неньки,
Казок  і  народних  сказань,
Волошок,  як  небо,  синеньких
І  ніжних  ромашок-світань.

З  дубів  і  гаїв  калинових,
Кування  у  луках  зигзиць
І  з  тьохкань  п’янких  соловйових,
Веселок,  зірок,  громовиць…

З  річок  голубих,  прудководих,
Глибоких  озер  і  ставків,
Смерек,  як  Карпати,  високих,
Безкраїх  козацьких  степів.

З  чого  почалась  Україна?
Зі  слів  на  малечих  устах,
Що  линуть,  як  пісня,  донині  -
Як  скрипки  дзвенять  по  світах…


03  жовтня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516648
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2014

Софіївська площа

Софіївська  площа

На  Софіївській  кінь  закляк  дибом
І  зметнулась  у  вись  булава.
Чого,  гетьмане,  йшов  хибним  трибом?
Одурила  тебе  та  Москва…

Нащо  славний,  хоробрий  козаче
На  наругу  віддавсь  москалю?
Ти,  Богдане,  осліп  і  не  бачив
Те  брехливе,  підступне  –  люблю.

Нащо  в  батьківські  вольні  простори
На  знущання  навів  ворогів?
Хто  на  тебе  нап’яв  сліпі  шори,
Щоб  пізнати  обман  не  зумів?

Тебе  думи  катують  в  могилі,
Що  не  в  змозі  вернути  літа,
Коли  марно  розтринькував  сили,
Щоб  міцніла  північна  орда.

На  Софіївській  гетьман  наш  скаче,
Закликає  в  похід  козаків…
Чорний  ворон  над  площею  кряче,
Клює  очі  заблудлих  синів…  

Вийди  з  каменю  наш  отамане,  
Справжню  волю  здобути  заклич…
По  дорогах  гуляють  шайтани,
Напинають  над  Ненькою  ніч…

21  вересня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516441
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2014

Хто ми

Хто  ми

Ще  деякі  кривили  рожі,
Як  мавпи,  длубались  в  носах,
Ми  вже  були  сини  Дажбожі,
До  зір  злітали  в  небесах.

Без  слів  з  волхвами  розмовляли,
А    третім  оком  на  чолі
Ми  добрі  звичаї  складали
І  рай  творили  на  землі.

І  спілкувалися  з  богами,
У  повній  злагоді  жили.
Знання  даровані  батьками,
Як  свято  рідне  берегли.

Ще  деякі  були  почвари,
Плодились,  наче  дикуни,
Ми,  як  святі,  злітали  в  хмари,
Неначе  птахи-чаклуни.

Коли  дикун  зіп`явсь  на  ноги,
Ми  знали  неземні  дива.
Нам  Вєди  закладали  боги,
Їх  лунь  аж  дотепер  жива.  

Колись  прозріє  сліпе  око
І  нас  поверне  в  ті  віки,
Коли  жили  ми,  як  пророки,
І  мали  праведні  думки.

13  квітня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516439
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2014

Росія в жовтні

Росія  в  жовтні

Тричі  стрельнула  „Аврора“,
Пустодзвоном  загуло,
Більшовицькі  командори
Утопили  всесвіт  в  зло.    

Кажуть:  Керенський  тікає,
Зимній  штурмом  узяли,
В  Смольнім  Ленін  заправляє,
Наймудріший  на  землі.

Косить  люд  чума  червона,
На  братів  ідуть  брати,
Смертовбивства  по  закону  -
Розважаються  кати.

Одурманені  селяни
Смажать  панство  на  вогні,
Нищать  фабрики  міщани…
Вся  імперія  в  лайні.

Зупинилися  заводи,
Здохла  миша  у  казні…
Воювать  кличе  народи
Вічний  Ленін  на  броні…

Тричі  бахнула  „Аврора“
Холостими  наугад,
Моряків  орда  сувора
Зґвалтувала  Петроград…

Полохливі  офіцери
Здались  в  узи  Ілліча,  
Зрадили  царя  і  „вєру“,
Рублять  голови  з  плеча.  

Обпаскудились  дворяни
І  рвонули  за  кордон,  
За  моря  і  океани…
Зникнув  царський  пантеон.

Розспівалися  в  екзилі
За  вином  -  „Царя  храні“,
А  в  цей  час  царя  згубили  
В  кровожерливій  війні…  

Дотепер  від  них  розруха,
Ми  і  нині  ще  „совки“  -
Локшину  на    глухі  вуха
Вішають  більшовики.

Жовтень,  Керенський  тікає
У  жіночому  вбранні.
Над  Кремлем  зоря  палає,
До  сьогодні,  у  вогні.

І  нема  кінця  та  краю
Тому  лиху…  В  чому  річ?
У  блаженстві  люд  волає,
До  суми  веде  Ілліч.

06  листопада  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516229
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2014

Колоністи

Колоністи

Муравйовці  в  Україні  -
Все    обпалено  вогнями.  
Зайди,  нехристи-звірини,  
Звуть  себе  „більшовиками“.

До  небес  палають  Крути,
Недругом  побиті  діти.    
Тяжко  розумом  збагнути,
Що  чинили  московіти…  

Біла  гвардія  кривава  -
Недороблені  дворяни…
Триколірна  чорна  слава  -
Терплять  двох  орлів  миряни.

Вороги  тяглись  з  усюди…
Чарівничий  рідний  крає,
Хто  ці  злочини  забуде,
Той  колись  нові  пізнає!

Злякана  Центральна  Рада,
Знов  воскресли  кочубеї,
Стали  в  більшовицькі  стада,
Здались  гамузом  євреї…  

За  кордон  подавсь  Петлюра,
Зрадив  Ленін  Гуляй  Поле…
За  Кремлівські  красні  мури
Заховали  нашу  волю.

Окопались  комуністи  
На  українських  просторах,
Петроградські  колоністи  
Потягли  народ  до  мору.  

Нищать  істинну  еліту
За  звитяги  й  непокору,  
Зводять  укрів  з  цього  світу,
Женуть  з  батьківського  двору.  

І  ніякої  різниці,
Хто  б  коли  не  правив  нами  -
Іллічі,  царі,  цариці  -
Вони  бачать  нас  рабами.  

Українці  –  в  горлі  кістка,
Остюкос  стримлять  у  воці.
Убивали  -  менше  риску…
Всіх  пригнітили  в  мороці.

Гнали  буйних  по  етапу,
До  триклятого  Сибіру.
Щоб  чолом  били  сатрапу,
Заганяли  в  чужу  віру…

Марнословили:  „…не  треба  
Вам  земля,  родинні  хати,
Витчемо    вкривало  з  неба,  
У  комуні  укривати…“.

Робітничі  продзагони
Підмели  дотла  засіки,  
Згубні  злочини-закони  
Ствердила  кремлівська    кліка…

За  свободу  отамани
Билися  і  помирали.
А  підступні  поселяни
Мирним  людом  гендлювали...

Колоністи  в  ріднім  краї,
Гинуть  месники  за  волю…
Довго  гнів  в  серцях  палає…
Гасне  в  муках,  в  Мертвім  полі…  

03  грудня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516222
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2014

Отамани

Отамани

Засуди  Петра-кацапа
Наш  славний  Іване.
Осуди  царя-сатрапа
За  справи  багряні.

Захлинулися  у  крові
Матері  і  діти…  
Заволай  ганьбу  Петрові
В  пеклі  на  тім  світі.

Посвари  того  Семена
За  погану  славу,
Що  носив  чужі  знамена
В  знищеній  Полтаві.

Ти  прости  дитя  заблудне,
Як  рідного  сина,
Він  і  так  лежить  огудне
В  сльозах  України.  

Засудіть  з  Симоном  ката,
Вбивцю  Муравйова,
Що  занурив  рідну  хату
У  безгрішній  крові.

Осуди  Юрка  Симоне
За  народну  зраду,
Що  водив  катюг  колони  -
Вбивць  із  Петрограда.  

Подякуйте  отаманів
Двадцятих-тридцятих,
Що  боролись  проти  катів
За  рідні  пенати…

Чом  Несторе  цих  героїв
Не  зміг  об`єднати?
Прийняв  чужих  і  впокоїв,
Наче  сина  мати…  

Простіть  славні  козаченьки
Потомків  заблудлих,
Що  зрадили  вас  і  Неньку…
Бо  не  було  мудрих...  

Чуже  лихо  тут  панує,
Купається  в  славі…
Переможно  кінь  гарцює
Під  Петром  в  Полтаві…

25  жовтня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516007
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.08.2014

Тридцять другий – тридцять третій

Тридцять  другий  –
 тридцять  третій

Тридцять  другий  –  тридцять  третій…
Полонило  село  лихо.
Голод.  Привиди-скелети
По  дорогах  бродять  тихо.

Сльози  виплакали  діти,
Обміліли  вочі  в  мами.  
Як  отак  на  світі  жити,
Краще  вмерти  і  до  ями…

Поховала  ненька  сина,  
Навіть  подумки  зраділа  -
Хай  не  мучиться  дитина…
Душа  гірко  голосила.    

А  ще  двійко  малих  дочок
На  Різдво  навік  поснули,
Кожній  одягла  віночок,
Щоб  княгинями  побули…

Посміхнулась,  в  покуть  стала…
Як  весільну  доспівала,
Щось  до  Бога  прошептала
І  блаженною  упала…  

Кажуть  -  темними  ночами
Линуть  голоси  з  могили…
То  ридають  діти  й  мама…
Чути  це  немає  сили.

І  немає  винуватих,
Як  наруга  ранять  чвари.
До  спокути,  східний  брате,
І  чекай  пришестя  кари…    

Пам'ятайте,  добрі  люди,
Катованих  в  Україні…  
Хай  їм  пам’ятником  буде  -  
Наша  воля  й  кущ  калини.

27  листопада  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516005
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.08.2014

Війна

           
Війна

Двадцять  друге,  місяць  червень,
Чинять  полчища  навалу…
Нашкребла  матуся  зерен  
І  в  пічурку  заховала.  

Бо  як  прийдуть  супостати,
Неминуче  буде  скрута,  
В  думи  лізуть  ті  тридцяті
І  катують,  як  отрута.

Ця  війна  убивця  люду    -
Біснувата,  наче  пекло.
Люта  смерть  чекала  всюди,
Сонце  з  місяцем  померкли.

Судять  знов  статті  ті  ж  самі,  
Ягідка  з  одного  поля…
Голосили  з  горя  мами,
Як  дітей  тягли  в  неволю.  

Українців  злобні  наці  
Заганяли  до  голгофи.  
Лихо  нам  несли  на  таці  
Хижі  сталіни  й  адольфи.  

Нас    ганяли  туди-сюди,
Всі  шляхи  вели  до  ями,  
Повставали  в  гніві  люди
Невпокорені  катами.

Ми  біль  затисли  в  кулаки,
Як  загорілися  серця,
Пішли  в  народні  вояки
За  волю  битись  до  вінця…

Всіх  запхнули  у    руїни
Клятий  Гітлер,  Сталін  клятий,
Та  не  вмерла  Україна,
Стала  тихо  оживати.  

Повернулися  каліки,
Проростало  житнє  поле.
Одноногі  чоловіки
Не  збороли  в  війні  волі.

Не  встиг  забратися  нацист
Із  української  землі,
Як  пес,  явився  комуніст,
Нацькований  в  чужім  Кремлі…  

І  знову  кров,  і  знов  етап,
Наново  сироти  й  Сибір…
Рубає  голови  сатрап…
Біль  не  втихає  до  сих  пір.

Знову  голод,  знову  злидні,
Трудодні  пустопорожні,
Бідноті  кінця  не  видно  
Під  обіцянки  заможні…

Укрита  ранами  земля    
Голосить  бідами  навзрид…
Родила  мама  немовля,
Щоб  захищати  родовід.

Щоб  битися  було  кому,
Здобути  волю  або  смерть,
А  їх  зашлють  на  Колиму,
Та  ж  сама  крутить  жаховерть…

25  грудня  2012  року
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515591
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2014

Комуна

Комуна

Опустіли  рідні  села,  
Гнізда  кинуті  буслями…
Колись  рай  -  тепер  пустеля,
Заростає  бур’янами.  

Змучив  деспот  всіх  на  світі,
Викосив  без  перебору.
Дідусі,  батьки  і  діти  
Знищені  голодомором.
 
В  українські  пустки-хати
Заселились  пересели.
Міцні  мати-пере-мати  
Переповнили  оселі.

Ріже  вухо  чужа  мова,
Ранить  серце  їхня  пісня,
Сад  вирубують  на  дрова,
Палахтить  у  грубі  вишня…

П’ють,  як  воду,  хмільну  брагу,
Із  домівок  ллються  чвари.
До  колгоспу  по  звитягу
Заганяють  комісари  …

Сиплеться  з  хатини  глина,
Протяги  снують  у  клуні,
Висить  куркуль  на  бантині  
Непідкорений  комуні…

До  тюрми  веде  брат  брата,
Шепчуть  кляузи,  навіти…
Смокче  кров  колона  п’ята,
 Українцями  зігріта.

Томляться  в  централі  в’язні,  
Буцім  вороги  народу…  
Комунари,  горе-блазні
Там,  де  п’ють,  плюють  у  воду…

Замуровані  поети,
Заґратована  еліта,
Не  втихають  пістолети
Найкривавіші  на  світі.  

Українці  в  казематі,
Окупована  країна
І  нема  з  кого  спитати:
Нащо  знищують  калину.

Вщент  понівечені  долі,
Обезкрилені  родини…
Тільки  вітер  ще  на  волі
В  нашій  славній  Україні.  

На  комунах  багрять  зорі,  
Герб  серпастий-молотастий,
Жити  змушують  в  покорі,
Щоб  не  згаснуть  –  учать  красти.  
                                                                                                                                                                                               
Видно  ми  такі  родились,
З  пелюшок  стали  рабами,
Вільнодумні,  а  корились
Закабалені    катами…      

Ще  розквітне  Україна,
Відродяться  родоводи…
І  народить  мати  сина,
Що  звоює  нам  свободу…

Лиш  до  волі  ще  нескоро,
Вже  йдуть  полчища  з  Берліну…
Ще  впадуть  московські  зорі
Під  розквітчану  калину…

                                               07  грудня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515590
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2014

Не стріляйте синів…

Не  стріляйте  синів…
           
Не  стріляйте  у  війнах  синів,
Не  косіть  золоте  покоління,
У  кривавих  сльозах  матерів
Не  домучуйте  тихе  терпіння.

Не  вбивайте  безвусих  солдат,
Не  обрубуйте  янголам  крила,
Не  гнобіть  материнство  в  дівчат,
Щоб  лелеки  їм  діток  носили.

Не  крадіть  у  малечі  батьків,
Не  плодіть  же  безбатченків,  сиріт…
Бог  цю  землю  для  миру  створив,
Ну,  а  війни  розпалює  ірод.

Не  косіть,  мов  бур’ян,  козаків,
Гляньте  лиш,  як  мордуються  вдови…
Скільки  в  нас  опустілих  дворів,
Що  прикрашені  в  чорні  окови.

Ще  прозріють  уяви  богів,
Із  лиць  зникнуть  ворожі  оскали…
Хочу  я,  щоб  світ  раєм  розцвів,
Щоб    народ  у  раю  не  вбивали.

10  березня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.08.2014

Дев’яте травня

Дев’яте  травня

Одна  гвинтівка  на  п’ятьох,
Наш  мудрий  Сталін  вів  в  атаку…
Кричали,  щоб  ти,  Гітлер,  здох,
А  небокрай  кривавим  плакав.

Здавалось  світ  увесь  оглух,
Потрошить  мозки  канонада,
Вперед  повзе  юнак  без  рук,
Щоб  не  дострелили  за  зраду.

Вожді  тремтіли  в  бункерах,
Стріляли  недругів  „івани“,
Топили  в  сотні  грамах  страх  –
А  із  світлин  сміявся  Сталін.

Як  стало  тихо  надворі,
Живі  у  снах  не  йняли  віри…
Колючий  дріт,  знов  табори,
Свої  на  вишках  конвоїри.

Дев’яте  травня.  На  дідах
Сяють  мусанжеві    медалі,
В  зволожених  сумних  очах
Усміхнений  кривавий  Сталін.

08  травня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515371
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.08.2014

Триптих

Триптих

В  сорок  третім  війська  наступали,
Форсували  в  Петрівцях  Дніпро.
Стільки  хлопців  безвусих  упало,
У  холодній  воді  полягло.

Жовтень  був  весь  від  крові  червоний
І  селян  із  довколишніх  сіл
Шикували  наркоми  в  колони
Й  босоногих  вели  до  могил.

Скільки  люду  згубили  сатрапи
Під  бордовим  отим  знаменом…
Кажуть,  Жуков  накреслив  на  мапи
Всі  фронти  наперед,  за  Дніпром.

Скільки  сиріт  у  нас  позосталось,
Ріки  сліз  матері  пролили…
А  тирану  в  Кремлі  й  не  гикалось,
Як  його  за  полеглих  кляли.  

Над  Дніпром  височіє  могила,
Червоніє  що-жовтня  курган…
Дотепер  тут  блукає  дівчина
І  шукає  де  згинув  Богдан.
 
                               ***

Гніздяться  горобці  у  стрісі,
В  моїй  хатині,  на  селі…
А  я  лежу  забитий    в  лісі,
Іще  не  відданий  землі.

Щодень  мене  гризуть  звірюки,
Тріщать  потьмарені  кістки,
Печуть  ущент  розбиті  руки..,
Поміж  ребер  ростуть  квітки.

Душа  літає  над  землею,
Бува  домівки  не  мине,
Сумує  з  Ганею  моєю:
Сердешна  все  ще  жде  мене.

Гуляє  перемогу  влада,
Співає  весело  пісні…
Волають  радісно  паради  
Про  нас,  загиблих  на  війні.

Сил  бачити  таке  немає…
Давно  закінчилась  війна…
Хто  ж  наші  кості  поховає?  
Німі  нащадки.  Тишина…
                             

                         ***

У  Берліні,  у  братській  могилі,
Переможці,  обнявшись,  лежать.
Переможені  -  сиві,  безсилі,
Йдуть  на  цвинтар  до  наших  солдат.

Як  годиться  -  знімають  кашкети
І  вклоняються  низько  до  ніг,
Кладуть  чемно  червоні  букети,
Сумовито  відмолюють  гріх.  

Із  граніту  виходять  солдати
Подивитись  стареньких  панів…
Хто  примусив  брат  брата  вбивати..?
Тишина  -  навіть  Він  онімів.

Переможені  стали  панами…
Як  же  наші  звитяжці  живуть..?
Почорніли  замучені  мами,
До  сьогодні  ще  сльози  течуть…

Краще  б  їм,  убієнним,  не  знати,
Як  жебрує  омріяний  мир…
Всю  країну  швиргнули  за  ґрати..,
До  централів  завів  поводир.  

І  ніхто  їм  про  це  не  розкаже…
Може  вітер  з  далеких  країв?
Ніжний  запах  ромашками  ляже
З  українських  квітучих  полів.

06  травня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515092
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.08.2014

„Ніхто не забутий, ніщо не забуто…“

„Ніхто  не  забутий,  
ніщо  не  забуто…“

„Ніхто  не  забутий,  ніщо  не  забуто…“,  -
Гримить  на  дев`яте  помпезний  парад,
Проходять  шляхами  у  кирзу  узуті
Примари  відважних,  полеглих  солдат.  

Довбають  герої  асфальт  костилями,
Порожні  тріпочуть,  тремтять  рукави,
А  мами,  заплакані,  ждуть  їх  роками,
В  надії:  кровинки  вернуться  живі.

Попереду  кроки  карбують  колони,
На  грудях  бряжчать,  як  нові,  ордени,
Цвітуть  в  позолоті  червоні  погони…
У  спини  стріляли,  бува,  не  вони?

Радіють  трибуни,  проходять  каліки,  
Бадьоряться  внуки,  нащадки  живих,
У  котре  клянуться  в  любові  навіки,  
До  тих,  хто  колись  від  сатрапів  поліг.

Ідуть  непоховані  досі  служиві,
З  бездонних  очей  пробивається  жах.
Сини  на  трибуні,  самі  уже  сиві,
Не  бачать  героїв  в  полеглих  батьках.

Щотравня  волають:  „Ніхто  не  забутий…“!
Ці  поклики  завтра  у  безвість  злетять,
Бредуть  по  дорогах,  у  кирзу  узуті,
Убиті  солдати,  що  в  полі  лежать.

04  квітня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515090
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.08.2014

Двадцять третє люте…

Двадцять  третє  люте…

Двадцять  третє  люте  –
Сироти  і  вдови    
Війнами  закуті
В  криваві  закови.

Стоптано  ногами
Пів-земної  кулі,
Всіяні  кістками
Учинки  минулі.

Дзвенькотять  медалі,
Брязкотять  затвори:
Когось  розстріляли
На  ранковій  зорі.

Постріли  з  нікуди,
Убиті  солдати…
Ще  сумують  люди,
Відридали  мати.  

Двадцять  третє  люте  –
Варвари  багрові,
Винищила  Крути
Банда  Муравйова.

Звідки  вони  вийшли,  
З  якої  утроби?
Нащо  їм  Всевишній
Дав  людську  подобу?

Порубані  діти,
Попалені  хати…
Де  взялись  на  світі
Іроди  прокляті?

Почорніли  в  горі
Одинокі  мами,
У  сльозах,  як  в  морі,
Тонуть  за  синами.

Двадцять  третє  люте  -
Оточили  села,
Наче  від  отрути
В  муках  земля  вмерла.

Красні  командири,
Красні  комісари,
Червоні  мундири,
Червоні  пожари.

Засмітили  мізки,
Почорнили  душі,
Засолили  різки
В  кривавій  калюжі.

Вибивали  волю,
Поселяли  раба,
Витесали  долю
З  осини,  чи  граба…

Тепер  хиже  люте
Всенародне  свято.
Лиш  глухим  не  чути,  
Як  голосять  мати…

Гірко  плачуть  діти
Та  сумують  вдови…
Дотепер  надіто
На  нас  ті  закови.

Понині  у  святі
Чужі  перемоги,
А  в  рідних  пенатах  
На  той  світ  дорога…  

03  січня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514788
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2014

Не плачте, мамо…

Не  плачте,  мамо…

Не  сумуйте  і  не  плачте,  мамо,  
Я  живий  і  скоро  повернусь.
Прийде  час  і  я  загою  рани  -
На  Марійці  нашій  одружусь.

Онучків  народимо  багато,
Знаю,  як  Ви  мрієте  про  них,
Ми  назвемо  внука  так,  як  тата,
Які  мужньо  впали  за  живих.

А  онуку  наречемо  Вами,
Нехай  вільно,  праведно  росте,
Тільки  не  сумуйте,  люба  мамо,
Зійде  нам  ще  сонце  золоте.
 
В  Україні  весна  розквітає,
Сад  залитий  білим  молоком,
А  у  нас  мороз  не  відпускає
І  собачий  холод  за  вікном.

Дочекайтесь,  мамо,  я  вернуся,
Кажуть,  що  амністія  гряде,
Тільки  політичних,  я  боюся,
Воля  стороною  обійде…

…Сина    дочекалася  старенька,
Не  впізнала  -  білий,  немов  дід.
І  заголосила  сива  ненька,
Та  й  пішла  до  тата,  на  той  світ.  

30  березня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514787
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2014

Відбудова ( Уривок з поеми Розломане ярмо)

Відбудова  

Потепліло  при  Микиті,
Стали  з  каторг  відпускати,  
Хто  лишивсь  на  білім  світі
Й  не  діждався  черги  страти.

Засудили  одностайно
Йоську  вірні  побратими,
Полились  байки  примарні
Тими  ж  руслами  старими…

Як  і  завше  у  неволі
Залишилися  селяни,
Без  платні,  на  чужім  полі
По  зерну  давали  плани.  

Кукурудзу,  замість  жита,  
Почали  кругом    саджати,
По  продукції  Микита
Марився  догнати  Штати…    

Все  рівнялося  на  душі:
М’ясо,  молоко,  ковбаси…
Звітували  скрізь  чинуші
Про  стахановців  з  Донбасу…

Буряки  ростить  Марія,
Вода  збільшує  надої…
Нам  прищеплювалась  мрія,
Щоб  робили,  як  герої…  

Комунізм  ділив  на  фази,
Будував  клітки-„хрущовки“,
До  тюрми  садив  зараза
За  півлітра  самогонки.

Дозволялося  тримати
Дві    корівчини,  дві  свинки,
Зарплатню  став  видавати,
Відпускати  в  декрет  жінку…

Більш  не  бралися  податки
За  сади,  за  гуси  й  кури…
Ми  рубали  правду-матку,
Кріпосні  ламали  мури…

Почались  шестидесяті
Щезнув  хліб,  з’явились  в’язні    -
За  ідеї  в  каземати
Знов  женуть  кремлівські  блазні…

Розцвіла  шизофренія,
Маячня  гуляла  всюди…
Йшов  Ілліч  -  новий  месія,
У  медалях  на  всі  груди…

Крокували  крок  за  кроком
Через  Брежнєвські  застої,
Усе  більше,  рік-за-роком,
Захлинався  люд  в  запої…

Тасувалися  генсеки,
Як  замащена  колода…
Дев’яності  ніс  лелека  -
Йшла  омріяна  Свобода…

25  грудня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514557
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.07.2014

Полин

Полин

На  полин  осіла  хмара,
Вкрила  чорна  пелена,
А  з  горнила  рветься  пара,
Вогнем  дише  сатана.

Все  живе  в  смолу  чорніє,
Стають  монстрами  зайці,
А  потвора  шаленіє  -
В  пекло  йдуть  живі  мерці…

Ліс  рудий,  іржаві  трави,
Лячно  світиться  вода,
Все  втопила    чорна  слава,
Закріпачила  біда.

Зірка  зійде  на  світанку
І  народить  чудеса,
Згинуть  жахи  без  останку
І  відродиться  краса.

28  серпня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014

Холоди і війни

Холоди  і  війни

Холоди  і  війни
Завше  йшли  з  Москви,
Загребли  в  обійми
Зашморгом  „братви“.

Зрадники  гетьмани,
Панство,  соболі…
Німецькі  „Івани“
Порають  в  Кремлі.

Муляли  козаки,
На  Січі  розвал,
Катя,  посіпаки,
Петербург.  Централ.

Матюки,    горілка  –
Бездолля  ріка,
Шибениця-гілка,
Комсомол,  ЧеКа.

Таборі,  етапи,
Мертві  тупики,
Гнали  нас  сатрапи
Мерти  в  Соловки.

Бєломор-канали,  
Цілина  і  БАМ,
Волю  обіцяли
В  комуні  хохлам.

Пустки  при  дорозі,
Вибиті  шибки,
Хлібороб  в  облозі
З  братської  руки.

Багаті  хлібами
Наші  куркулі,
Знищені  військами  
На  своїй  землі.

Кожанки,  гвинтівки,
Голодовки,  смерть,
Діти,  сиротинки,
Самогонки  чверть.  

Фальшиві  дворяни,
Сфальшований  цар,
Солдати  незвані  -
Воєнний  кошмар.  

Ленін,  комуністи,
Ошаліла  рать  -
Руські  шовіністи  
З  косами  стоять.

Їхні  демократи
Туди  ж  палку  гнуть,
Землі  „собірати“
До  хохлів  ідуть.

Холоди  і  війни,
Мозки  в  дурмані,
Кремлівські  обійми,
Топнем  у  багні.

Де  ж  наші  „свідомі“?
Владний  ескадрон?
Зникнули  додому:
За  чужий  кордон.

Тринькають  месії
Долари,  рублі.
Каземат  з  Росії
Нам  за  соболі.

16  березня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514362
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2014

Біль і Радість Моя

Біль  і  Радість  Моя

Українська  земля
Біль  і  радість  моя,
Вільна  птаха,  закута  в  окови.
Українська  земля,
Рідна  мати  моя,
Небеса  голубі,  волошкові.

Наче  масло  рілля,
Золотяться  поля
І  джерела  дзвенять,  як  музики.
Світанкові  вогні,
Солов’їні  пісні,
Журавлині  стривожені  крики.

Веселкові  дива,
Колосяться  жнива,
Увінчалися  луки  квітками.
Українська  земля,
Вічна  мрія  моя,
Терпеливице    в  раї  віками.

Українська  земля
Біль  і  радість  моя,
Вбрались  ранки  в  посріблені  роси.
Мої  рідні  краї,
Піднебесні  гаї
І  чарівні  пісні  стоголосі.

24  серпня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514360
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2014

Нові-старі месії

Нові-старі  месії

Сто  раз  гострили  ми    сокири,
Сталили  крицею  обух,
А  кров  пили  старі  вампіри,
Загнавши  нас  на  новий  круг.
 
Понову    квітнуло  кріпацтво,  
Тягнувся  пройдений    урок,    
А  нам  співали,  що  це  братство,
Яке  несе  святий  пророк.

Ми  молимося  терпеливо,
Б’ємо  поклони  у  церквах,
Чекаємо  пришестя-дива,
Яке  пророчить  нам  монах.

Ведуть  старі-нові  месії
Народ  до  раю  в  курені,
Де  ґвалтівник,  немов  повію,
Ґвалтує  долю  в  дурмані.

Ми  знову  гостримо  сокири,
Волаємо  хмільне  „ганьба…“.
В  нас  знов  викохують  довіру,
Плодять  покірного    раба.

10  лютого  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513966
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2014

Омоскалені хохли

Омоскалені  хохли

Охохлились  українці,
Омоскалились    хохли,
Брехня  ллється  через  вінця  -
Насолода  кабали.

Новоспечені    месії
Із  утробного  „совка“,
Продаються,  мов  повії,
Як  змахне  чужа  рука.

Кров’ю  скроплені  майдани
Бур’янами  поросли,
На  могилах  отаманів
Чорнобривці  відцвіли.

Випадковий  подорожний
Низько  вклониться  синам,
Вольний  степ  пустопорожній
Оголився  -  стид  і  страм…

Ледве  чути  тупіт  лине,
Десь  гарцюють  скакуни…
Хай  схвилюють  Україну
Відголоски  з  давнини…

Явиться  жадане  диво
І  сповиє  чудеса…
Тріпотять  шалено  гриви,  
Грім  кромсає  небеса…

А  поки  ще  табунами
Хохли  пруться  до  Кремля…
Омосковлена  віками,
Задурманена  земля…

10  липня  2012  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513965
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.07.2014

Травень

Травень

На  дворі  травень  і  каштани
Весну  залляли  молоком…  
В  сирій  землі  лежать  древляни,
Пригноблені  важким  хрестом.

На  древніх  кручах  куполами
Сіяють  золотом  церкви,
На  схід  повернуті  попами,  
Щоб  чути  заклики  з  Москви.

Внизу  похилені  халупи
Купаються  в  земній  красі…
Товчуть  спрадавна  воду  в  ступі
Холопи  сивої  Русі.

Дніпро  несе  веселі  води
З  одвічним  сумом  пополам…
На  яхтах  бісяться  заброди,
„Ідуть  на  ви…“  моїм  богам.  

А  у  степах  сиві  кургани,
Обкрадені,  як  ми,  дотла,
Цинічно,  чорними  руками,
Щоб  пам'ять  роду  не  жила.

Пливуть  віки  у  синє  море,
А  небо  сердиться,  гримить…
В  квіту  буяє  день  надворі,
А  мій  народ  в  сумир'ї  спить…  

04  травня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513599
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2014

Омріяна воля

Омріяна  воля

Життя  українське  на  палю  посаджене,
Панами    в  залізні  кайдани  наряджене,
Душа  волелюбна  гнітиться  в  лещатах,  
А  воля  згубилась  в  похилених  хатах.

Над  нами  голодні  віки  пролітали,
Згубилася  скалка  в  козацькім  кресалі,
Сокири  щербаті,  іржаві  шаблі,
На  стежці  до  болю  знайомі  граблі.

Брехнею  годують  по-спадку  гнобителі,
Народ  вільнодумний  „хохлами“  помітили,
Великих  до  допрів  віками  саджали,
Щоб  роду  і  племені  злидні  не  знали.

Світанками  ясними  ластиться  марево,
Давайте  всією  громадою  вдаримо,
Добудьмо  омріяну  нашу  свободу
І  станьмо  синами  славетного  роду.

Нащадки!  Проснімось  і  скиньмо  закови,
Гукнімо  дідами  омріяне  слово,
Хай  вихором  грізним  летить  над  полями,
Щоб  вільні  потомки  пишалися  нами.

11  листопада  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513598
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2014

Утрачений рай

Утрачений  рай

У  раю  зав`яли  квіти,
Огорнула  люд  пітьма…
Будуть  в  пеклі  всі  горіти,
Якщо  розуму  нема.

Може  біс  розкриє  очі,
Як  в  смолі  покипимо.
Годі  порсатись  в  мороці,  
Ще  живими  мовчимо.  

Знову  тонемо  у  бруді
І  пірнаємо  в  брехні,
Та  забули,  що  ми  люди,
Копирсаючись  в  багні.

Появляються  весною
Ніжні  паростки  малі…
Попливуть  хмарки  рікою
По  уквітчаній  землі…

Коронується  веселка,
З  неба  явиться  Дажбог..,
А  поки  у  раю  смеркло,
Морок  ллє  чортополох.

травень  2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513311
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2014

Свобода

Свобода

Полум'яні  дев’яності…
Влада  лопнула  в  Союзі.
Всім  здалось,  що  волю  просто
Віддали  кремлівські  „друзі“.

Ми  по-зрадницьки  забули,
Скільки  згинуло  в  Сибіру.
Триста  з  гаком  літ  минуло
Під  чужих  царів  і  віру…

Утішались  в  ейфорії,
Всякі  партії  і  рухи,  
Думали,  збулися  мрії,
А  скотились  до  розрухи…

Розікрали  комуняки
Наші  фабрики  й  заводи,
Не  знайшлось  для  них  гілляки
В  українського  народу.

Розгребли  скарби  народні
Правителі-інородці,
Ми,  як  завше,  знов  голодні,
В  одній  вишитій  сорочці…  

Не  втихають  обіцянки:
„Будете  панами  жити…“.
Городянки  і  селянки
Йдуть  у  найми  -  плачуть  діти…

Розгулялися  бандити,
Розплодилися  повії.
Вже    чомусь  у  вільнім  світі  
Гинуть  нація  й  надії.

Спить  народ  в  глибокій  тузі,
Не  дрімає  пришла  влада,
Тягне  знов  в  чужі  союзи
І  безбожно  в  злиднів  краде…

Зовсім  поряд,  на  чужині,
У  достатку  живуть  люди…
Чи  у  нашій  Україні
Довго  кривда  править  буде?

Як  проснуться  козаченьки,  
Як  прозріємо  незрячі,  
Лиш  тоді  розквітне  Ненька…
Воля  вітром  з  сердець  скаче.

травень  2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513310
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.07.2014

Вільний вітер

Вільний  вітер

Заросла  Україна  панами,
Розцвіли  із  багна  будяки,
Розповзлись  пустоцвіти  ланами,
А  довкола  в  ярмі  кріпаки.

Влада  дарить  пекельну  неволю  
І  веде  у  тридцяті  роки…
Вільний  вітер  згубився  на  полі
І  не  скрипнуть  німі  вітряки.

Все  втомилось,  повисло  край  кручі,
Заблукало  у  чорній  пітьмі,
Замотало  в  китайські  онучі,
Животіє  в  розкутій  тюрмі.

І  чекає,  що  прийде  Месія,
Що  Спаситель  із  неба  зійде,
Самотужки  іти  не  воліє,
Бо,  не  дай  Бог,  за  правду  впаде…

Час  настане  -  і  в  нас  засіріє,
Закружляють  старі    вітряки,
Справжня  воля  в  умах  проясніє  -
Заживем,  як  прадавні  батьки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512918
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2014

Троглодити

Троглодити

Розділяють  люд,  шматують,
Рушать  землю,  давнину,
Зрячих  варвари  полюють,
Напускають  туману.

Збільшовичені  вандали..,
Розклановані    хохли…
Тих,  хто  геніїв  давали,
Всіх  до  смерті  довели.

Комсомольські  троглодити,
Естафету  прийняли:
Чесно  вкрасти,  обдурити,  
Та  й  зажертись  у  хвалі…

Барабанять  піонери,
Жадна  зміна  молода,
Йдуть  новітні  ненажери,
Як  чорнобильська  біда.

А  де  ж  ми?  А  нас  плюндрують,
Опускають  у  багно,
У  раю  рабів  клонують,
Щоб  несли  їх  знамено.

Двадцять  перший  вік  надворі,
У  блаженстві  світ    цвіте..,
Наш  смердить,  гниє  в  покорі,
Ми  звели  ні  се,  ні  те.

10  жовтня  2011  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512915
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2014

Де Макар телят не пас

Де  Макар  телят  не  пас

Розставляють  нас  по  зросту,
Викорінюють  уми,
Правити  такими  просто:
Не  вписався  -  до  тюрми.

Нас  поставили  в  колони
У  неправильний  квадрат,
Де  неписані  закони:
Правлять  Люцифер  і  блат.

Розмістили  нас  рядами  -
Надзиратель  начолі,
Водять  мертвими  степами  
По  сплюндрованій  землі.

Живемо  усі  по  рангу,
Розбрат  сіє  сатана,
На  смітник  шпурнули  сваргу,
Затопили  Перуна.

Позаписували  в  списки,
Відібрали  стремено
І  авансом  б`ють  по  писку,
Пхають  носом  у  багно.

Нас  поставили  у  чергу,
Вовкулаки  правлять  бал,
В  них  свої  бенкети  зверху,
А  хто  проти  –  у  централ.

Поселили  в  комуналки
Зазирати  у  борщі,
Змушують  раба  з-під  палки
Працювати  за  харчі.

На  замовлення  сміємось,
Плачемо  і  кричимо,
Одне  з  одним  грубо  б`ємось,
Вірно,  струнко  стоїмо.

Всі  ми  так  давно  живемо,
Розбудовують  так  нас,
Скоро  до  країв  підемо,
Де  Макар  телят  не  пас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512546
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2014

Воскресіння

Воскресіння  

Владар  Україну  розхристує,
Пре  до    зашморгу  провладна  свита,  
Солов’єм  підлесник  підсвистує,                                                                                                                                                                                                                                                                            
Як  хробак  присмоктавсь  до  корита.  

Без  зупину  пусті  віршороби
Пишуть  владі  офарблені  оди,
Підливають  до  келихів  злоби,
Побрехеньками  чублять  народи.

Через  вінця  хлюпочуться  чвари,
Казнокради  святіші  святого…
Плескотяться  у  славі  примари,
Приживалці  зі  світу  чужого.  

Збайдужілі  сліпці-богомази
Образами    обвішали  храми,
Тягнуть  руки  до  Господа  маси
І  шепочуть  псалми  до  нестями.

І  тече  між  гаями  скорбота,
Затоплюючи    радісні  миті,
Наша  воленька,  сяйво  от  плоті,
Ворогами  в  безладдя  зарита…

Розіб’ється  журба  об  пороги,
Заяскравиться  сонце  небесне…
Коли  являться  зраджені  боги
То  свобода  у  душах  воскресне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512543
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2014

Ненька Україна

Ненька  Україна

Поселені  в  мені    навіки  
У  веснах  купані  гаї,  
Ставки  в  лататті,  перли-ріки
Та  українські  солов’ї.
 
Ліси  зелені.  Повів  хвої
Являє    мрії  у  хмелі,
Я  музику  води  живої
Черпаю  в  древнім  джерелі.

Рахую  ворожбу  зозулі,
Пірнаю  в  польові  квітки…
Дідівські  звичаї  минулі
Купалу  вбрали  у  вінки.

На  голубому  виднокрузі
Веселка  барвами  встає…
Знаходить  діток  дзьоба  в  лузі  
І  молодятам  роздає.

Душа  наповнена  снагою
П’є  світанкові  чудеса…
Упали  срібною  росою
На  рідну  Неньку  небеса…

Я  весь  закоханий,  до  краю,
В  твої  красоти  чарівні
Та    очарований  співаю
Землі,  що  дихає  в  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512380
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2014

Раби божі

Раби  божі

Нами  правлять  дуки-слуги,
Ми  їх  вибрали  самі,
Відлучають  нас  від  плуга,
Залучають  до  суми.  

Був,  як  ми  -  зробивсь  еліта,
По-елітному  краде,
А  незграбно  влада  шита,
Торохтить,  пустим  гуде.

Назначає  нам  героя,
Щоб  водив  у  кріпаки,
Колупатись  в  купі  гною,
Як  було  в  усі  віки.

Нас  верхівка  розділяє:
Хто  спритніший  з  холуїв  -
Під  столом  кістки  вділяє,
Щоби  з  вдячністю  доїв.

Повели  сліпців  до  Бога,
Розбудовують  церкви,
Закривають  всі  дороги
За  наказом  із  Москви.

Ми  бовванам  б`єм  поклони,
Сповідаємось  попам,
А  їх  праведні  канони
Зичать  рай  не  тут,  а  там.

Мовчимо,  ждемо.  Як  вмремо,
До  нас  зрине  благодать
І  хоча  ми  там  згниємо  -
Заживемо,  наче  знать.

То  нічого,  що  горбаті,
Що  мозолі  на  руках,
Всіх  поселять  у  палати,
На  квітучих  небесах.

Влада    на  землі  панує,
Бачить  Бог,  але  мовчить,
Він  своїх  рабів  не  чує,
В  почивальні  мирно  спить.

Сумно,  боже  милостивий,  
Що  не  всі  Тобі  сини.
Чом  до  нас  несправедливий
І  караєш  без  вини?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512379
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.07.2014

Революція, двадцять друге

Революція,  двадцять  друге    

Я  і  ти  співали  -  „Так…“,
Владу  тіпав  переляк,  
На  Печерських  пагорба́х  
Господарив  повний  крах.

Бив  залізний  барабан,
В  такт  підспівував  Майдан,
Помаранчеві  стрічки
Позливалися  в  річки.

Надихали  нас  пісні,
Немов  сонце  навесні,
Український  родовід
Розплавляв  у  душах  лід.

Ми  стояли  -  я  і  ти,
Блокували  нас  мінти,
Люд  ревів,  мов  буревій,
Закликав  в  останній  бій.

Я  і  ти  волали  -  „Так“!  
Із  колін  піднявсь  батрак,
Українець  оживав,
Вічні  пута  шматував…  

Непорушні,  як  стіна,
Юнь  і  срібна  сивина,
Поріднились,  як  рідня:
Він,  вона,  і  ти,  і  я.

Зійшла  мрія,  мов  зоря,  
Сонцесвіточем    здаля.  
В  мріях  пестились  думки,
Що  свобода  навіки…

Ми  боролись,  як  могли,
Рабський  страх  перемогли…
Лиш  повстанець    задрімав,
Недруг  знов  в  ярмо  погнав…

Двадцять  друге.  Листопад.
Заборонено  парад.
Вечір.  Тягнеться  народ
Через  сотні  загород.

Вже  без  „Так“  бурлить  Майдан,    
Владна  дуля,  мов  наган,
Ми  ж  ідемо  до  мети  -
Зборем  волю  -  Я  і  Ти.  

В  нас  живе  батьківське  „Так“!
Волелюбне,  мов  козак…  
По  свободу  йдіть  брати:  
Він,  Вона,  і  Я,  і  Ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014

Рідна мова

Рідна  мова

Наші  мами  пісні-колисанки  
Дітлахам-янголятам  співали.
Дзвінко  птахи    будили  світанки  –  
Українською  теж  щебетали.

Українською    білі  ромашки
Нам  в  дитинстві  про  долі  шептали.
Сині-сині,  як  небо,  волошки
Українською  юнь  чарували…

Перший  раз  я  зізнався:  „кохаю“
Українською  -  тій  чарівниці…
Розспівавсь  соловейко  у  гаї…
Дотепер  мені  чудо  те  сниться.

Українські  зозулині  луки,
Кольорові  маніжки-веселки…
Материнські  натомлені  руки…
На  хатах  білобокі  лелеки.

Наші  мами  пісні  колискові
Українською  діткам  співали
І  безсмертя  до  рідної  мови  
З  молоком  матерів  ми  всмоктали…

Я  з  колиски  її    пам’ятаю  -
Українську  -  хай  недруг  лютує…
Розмовляю  я  нею,  співаю,
Вона  в  серці  моєму  вікує…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2014

Під Українським Домом

Під    Українським  Домом

Під  сонцем    розпечені  східці  -
Голодні,  нескорені  діти…
Погляньте,  мої  українці,
Ця  молодь  найкраща  на  світі.

Учіться  мої  побратими,
Як  варто  за  волю  стояти,
Постаньте  рядами  за  ними,
Вас  кличе  уярмлена  Мати.

Зове  вас  моя  Україна,
Ґвалтована  знов  ворогами,
Чекає,  як  рідного  сина,
Умита  гіркими  сльозами…

Вже  вкотре  „швидка  допомога“
Везе  янголяток  безтями,
А  мами  вимолюють    Бога  
Залишити  їх  поміж  нами…

На  місце  безсилих  все  нові
З’являються  справжні  герої…
Серця  юні  б’ються  в  любові
До  Неньки-України  мої.

Під  сонцем  розпечені  східці,
Катовані  голодом  діти…
Звитяжці,  мої  Українці!
Як  можна  таких  не  любити?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511964
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2014

Героям Слава

Героям  Слава

Як  фанера  над  Парижем,
Пролітаю  над  Майданом,
Одурманений  престижем,  
Почуваюся  бараном.

Древнє  місто,  хмарочоси
Остюками  колють  очі,
До  церков  йдуть  „малороси“,
Де  ікони  мироточать.

Там  попи  співають  месу,
Хто  сьогодні  найсвятіший…
Люд  доведений  до  стресу
Ман`яків  за  мову  віша…  

Знов  воскреснув  Каганович,  
Як  паскудна  синя  муха…    
Лине  пісня  із  урочищ,
Дзвін  шабель  милує  вухо…

Пролітаю  над  горбами,
Сновигають  хохли  глухо,
Владу  порають  роями
У  блаженстві  від  задухи.

Наш  Славута  величаво
Несе  в  море  сиві  води…
З  уст  краян  лунає:  „Слава“!
В  руках  вила  у  народу…

Бачу  я  в  Яру  Холоднім,
Мов  дубочки  козаченьки,
Радять  раду  всенародну,
Як  постояти  за  Неньку.  

А  над  обрієм  заграва,
Мов  хоругва  зве  до  бою,
Лине  клич:  „Героям  Слава“!
„Україні  справжню  волю“!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511963
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2014

Солоні різки

Солоні  різки

Кострубате  серце,
Засмічені  мізки…
Соляться  в  цеберці
Для  безслав'я  різки.

Скоро  наші  дупи
Стануть  полосаті,
Владні  козолупи
Будуть  нас  повчати.

Куди  йти,  де  сісти,
Коли  й  що  казати,
Як  й  куди  залізти,
Як  й  кому  лизати.  

Де  ота  дорога
По  якій  ходити
І  в  якого  бога
Долю  нам  просити.

І  на  якій  мові
Думати,  співати,
З  ким  жити  в  любові,
А  кого  послати…

Душі    шерехаті  
Царюють  над  нами,
Нас  у  рідній  хаті
Мають  кріпаками…

І  сумує  серце,
І  жахають  думи…
Де  до  ладу  дверці,
Щоб  втекти  від  глуму?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511789
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2014

Рада

Рада

Хоч  у  старості,  Володя,
Як  людина  поживи,
Помирати  з  клеймом  „злодій“,
Тяжко  після  „булави“.

Ти  ж  цар-батюшка  в  Росії,
А  живеш,  як  бандюган,
Близькі  ж  друзі,  як  повію,
Тебе    здиблять  на  „банан“.

Оці  покидьки-лайнята
За  копійку  продадуть,
Як  тирана,  супостата,
Проведуть  в  останню  путь.

Ти  же  знаєш,  як  труїли
Попередників  твоїх,
Всіх  собак  на  них  валили…
Та  і  ти  несеш  цей  гріх.

Пригадають  смерть  Бориса
Чи  кончину  Собчака…
Хоч  дияволу  молися,
Бог  все  бачить  звисока.  

Як  мізерний  той  мазурик,  
Цупиш  цінності  чужі.
Тиснеш  газ,  як  шизодурік,  
На  сліпому    віражі…

Не  питай  у  дружка  ради,
Не  воює  його  син…
Не  стихає  канонада,
Недостатньо  домовин…

Заховай  у  піхва  зброю,  
Україні  Крим  верни
І  Донбасу  дай  покою…
Застарий  ти  для  війни.

Як  ти,  Вова,  не  борися,
Як  журавка  не  порхай,
Всі  натуги  ці  до  біса  -
Забере  й  тебе  бабай.

Лік  який  до  твого  краю?
Я  не  знаю,  не  пророк,
Але  світ  весь  відчуває,
Він    тобі  призначив  строк.

Знаєш,  як  тебе  згадають?
Як  бандита  у  крові,
В  Мавзолеї  не  сховають  -
Ти  ж  корсар  без    голови…    

Чим  ти  кращий  Чікотила,
Збоченця-ґвалтівника?
По  тобі  вже  плачуть  вила
І  не  здригнеться  рука.

Вова,  що  тобі  потрібно?
Є  дружина  молода
І  грошві  кінця  не  видно…
Сумно  з  розумом  біда…

Я  бажаю  тобі,  Вова,
Щоб  до  тями  все  дійшло…
Заучи  чотири  слова:
Вова  Пукін,  ти  ла-ло!

14  липня  2014  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2014

Хохло-діти

Хохло-діти
           
Не  ті  нині  козаки
Гарцюють  по  полю,
Позвикали  за  віки
Гибіти  в  неволі.

І  не  ті  чоловіки,
І  не  тої  марки,  
Затуманені  мізки́
Від  міцної  чарки.

Де  поділись  молодці́
Вищого  ґатунку?
Опинились,  мов  старці,
В  чужому  притулку.

Обезкрилились  орли,
Продрімали  долю…
А  колись  вони  могли
Згинути  за  волю.

Не  ті  тепер  соколи,
Не  того  кольору́,
Всі  звичаї  віддали
З  батьківського  двору.

Позабули  назавжди
Древні  заповіти...
Стали  всі  хохло-жиди,  
Слуги-московіти.

Інші  нині  ще  й  жінки
І  не  ті  пологи,
До  них  лізуть  свинюки
З  пляшкою  між  ноги…

І  виходять  на  світи
Нові  хохло-діти,
Які  йдуть  до  темноти
На  чужину  пріти.

Позникали  козаки,
Щезли  породіллі…
Залишились  лайнюки,
Та  й  ті  не  при  ділі.

20  квітня  2010  року

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511561
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2014

Чужі герої

Чужі  герої

Ми  славимо  споконвіків
Чужих,  придуманих  героїв,
Своїх,  знедолених  синів,
Записуємо  до  „ізгоїв“.  

Всмоктала    всіх  трясовина
І  топить  бовтана  тванюка,
Заслала  очі  пелена,  
Всіх  затемнила  лженаука.

У  розколотане  багно
Втелющились  із  головою,
П’янить  дурман,  немов  вино,
Похмілля  не  дає  спокою.

Хто  ж  по-батьківському  почне,
Як  Святослав  чистить  конюшні?
Народ  уже  підкови  гне,
Лама  устої  непорушні.

Настане  час,  прийдуть  літа
І  нам  не  будуть  диктувати:
Хто  наш  святий,  яка  свята,
Хто  батько  наш,  хто  рідна  мати…

Ми  кричимо  поки  „Ура“!
Чужим,  нав’язаним  героям,
Тому  й  не  маємо  добра  -
Хохли,  в  обгорточці  „ізгоя“.    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511367
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2014

КаДеБісти

КаДеБісти

КаДеБісти  ще  не  зникли,
А  сховались  у  верхах…
В  рабстві  нидіти  ми  звикли  
І  в  душі  панує  страх.

Не  важливо,  як  їх  звати  -
ЕСБеУ  або  ЧеКа  -
Ми  чужинці  в  рідній  хаті,
Мічені  тавром:  „зека“.

Із  народження  -  бандити,
Самозванці  і  хохли,
Будуть  в  тюрмах  всіх  гноїти
І  тримати  в  чорній  млі.

Будуть  Господом  лякати,
Годуватимуть  страхом.
Ми  їх  ідолом  прокляті,
Нас  заїздили  верхом.

Вони  кажуть  -  нас  немає…
Українці?  -  Це  не  ми,
Наша  мова  не  співає,
З  пелюшок  хохли  німі…

Возвели  п’яту  колону,
Щоб  волала  їм  „ура“.
Нас  мордують  без  закону,
Для  прийдешнього  добра.

Призивають  їх  на  чати
Самовладці-королі.
На  сльозах  звели  палати,
На  обідраній  землі.

Ні,  нідевони  не  зникли,
А  слугують  крадіям…
До  насилля  всі  ми  звикли…
В  рабстві  коримось  панам!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511366
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2014

Рудий Ілліч

Рудий  Ілліч

Стоїть  Ілліч  на  Бесарабці,
Побіч  малиновий  курінь,
Паскудять  голуби  на  пальці,
Московський  піп  реве  „амінь“.

Стоїть  мусянжовий  диктатор,  
Стримить  простягнута  рука,
Листівки  пхає  агітатор  -
Злиденних  кличе  до  „совка“.

З  мішком  плететься  вбога  бабця,  
В  кущах  вишукує  пляшки,
У  мріях  ковбаса  -  два  двадцять…
І  копійчані  пиріжки…

Пили  горілку  по  троячці,
„Круті“  курили  „Бєломор“,
За  руб  каталися  на  „тачці“,
За  десять  -    пив-гуляв  „мажор“.

Просила  три  рублі  повія,
Але  раділа  і  рублю…
Втопилось  все  у  пащі  змія,
Якого  в  віршах  я  фабрю.  

Рудий  Ілліч  на  Бесарабці
Закляк  в  пташиному  лайні,
Хропе  безхатченко  на  лавці,
Як  чіп  замочений  в  вині…

Украла  все  стара  еліта
І  заховалась  у  брехні.
У  рай  дорога  їй  відкрита,
Нам  рай  обіцяно  в  труні.

Куди  завів  нас  рижий  Вова?
Комуна  здохла  в  тупику…
За  нами  скригнули  засови,
Бордель  замкнувся  у  вінку…  

20  ТРАВНЯ  2011  РОКУ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511043
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2014

Першотравень

Першотравень

Я  червоним  намалюю  -
Першотравень  надворі.
Згуртувалися  буржуї  -
Роз’єднались  трударі.

Схід  і  захід  розділили,
Південь,  північ  -  все  навхрест.
Щоб  противитись  не  сміли,
Із  небес  батькує  перст.

Тьму  церков  набудували,
Щоб  підкуплені  попи
Шахраям  гріхи  прощали,
Захищали  від  товпи.

Перед  образом  поклони
Б`ють  червоні  брехуни…
А  колись  святі  ікони
Вони  нищили  в  вогні.

Дотепер  плетуть  навіти,
Затуманюють  уми…
Кажуть,  в  пеклі  нам  горіти,
В  чорних  рясах  „братани“.

Першотравень  я  малюю  -
Попереду  піп  Гапон
Шлях  протоптує  буржую,
У  руках  Божий  закон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.07.2014

Раба до раю не пускають

Раба  до  раю  не  пускають

Незрячі  істини  не  знають,
Живучи  в  повній  темноті:
Раба  до  раю  не  пускають,
Його  катують  на  хресті.

Святець  чатує  на  воротах,
До  раю  йдуть  одні  пани.
До  пекла  тиснеться  біднота  -
Киплять  на  ватрах  казани.

І  тут,  і  там  усе  по  блату,
Нема  просвіту  для  раба,
Через  ту  долю,  бо  горбата,
Через  ту  волю,  бо  слаба.

Через  ті  очі,  бо  не  бачать,
Через  ті  вуха,  бо  глухі…
Убогі  у  раю  батрачать  
Й  відмолюють  чужі  гріхи.

Сліпці  прозріють  і  пізнають,
Як  спопелять  мару  вогні,  
Де  рай,  кого  туди  пускають,
За  що  вмирають  у  борні.

…Свобода  сяє  в  позолоті,
Буяє  воля  з  джерела,
У  рай  відчинені  ворота,
Цвіте  омріяна  земля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510931
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2014