| Сторінки (2/186): | « | 1 2 | » |
Моя нація красива,
Ти розумна і вродлива,
Роботяща ти на диво,
Чому ж така нещаслива?
Горда, але не пихата,
Вільна, але скраю хата,
Бунтівлива час від часу,
Та між тим надто терпляча.
Моя нація красива,
Чом же ж тобі все не сила
Жить для себе в своїй хаті,
Своє рідне поважати?
Памяті своій ти вірна
Та занадто вже покірна,
Легковажна у довірі -
За вівцю приймаєш звіра.
Прагнеш з правдою ти жити,
З совістю також дружити,
То чому ж ти дозволяєш
Себе легко обдурити?!
Моя нація красива,
Ти розумна і вродлива,
Роботяща ти на диво,
Чому ж така нещаслива?
17.01.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861650
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.01.2020
Свиня, мовляв, тварина українська,
З надією впустили ми її,
Та повелась вона до нас по-свинські,
До всіх проблем нарила ще й нові.
В задачах наших невідомих досить,
В різноголоссі згоди не дійшли,
Та рішення народ давно вже просить,
Щоб не отримати лише нулі.
А їх вирішувати доведеться,
Нікуди нам не дітися від них,
Як лебідь, рак та щука, кожен пнеться,
Країна ж як той віз, пеньком стоїть.
Уже п"ять ро́ків поспіль миру просим,
Бракує тут астрологічних сил,
Ворожі кулі ще гуляють й досі,
Ми все ще мріємо лише про мир.
Ми різні всі, але ми українці,
Країна наша – це наш спільний дім,
Страждань зазнала вже вона по вінця,
Хай стихнуть вибухи, набридли всім.
Буває так, а краще хай не буде,
Що всяк по своєму любить її,
Для когось вона ніби серце в грудях,
А хтось торгує нею за гроші́.
Тож в новім році на тварин міфічних
Не будемо надію покладать,
Ці свині та щури астрологічні
Не в силі нам краіну відстоять.
Лише любов до нашої Вітчизни,
Навколо рідного єднання нас
Спроможні захистити Украіну
Без зайвих слів, зухвальства і образ.
Прийдешній рік легким тако́ж не буде:
Нові́ завдання, виклики несе,
Та ми міцні, ми українські люди,
І ворога від того хай трясе.
Шампанського бокали піднесемо,
І побажаєм миру і добра,
Хай сил дає не щур, а вся Вселенна,
Благословить Божественна рука.
У кожен дім дарує своє щастя,
Терпіння, розуму і позитив,
Нехай проходять боком всі ненастя,
Дай Боже Украіну зберегти!
01.12.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858594
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 20.12.2019
Найкращі слова уже сказані,
Кохання найкращі слова,
Здає́мось собі ми ображені,
Що їх не повторюють нам.
Найкращі шляхи уже пройдені,
З троянд лиш сухі пелюстки́,
Барвисті стежки́ запорошені,
На них вже ростуть колючки́…
Найкращі пісні вже проспівані,
Найкращі світа́нки в пітьмі,
Але ми живемо надіями,
В полоні незді́йснених мрій…
Найкращі лишилися спогади,
Відлуння найкращих часів,
Приходять у снах, ніби сповіді,
Раптово, як в ясний день грім.
Таємним своїм дивним подихом,
Нагадують те, що нема,
І що тамувалось із о́страхом,
Було, певно, все ж не дарма…
Нехай все найкраще минулося,
І серце в рубцях не болить,
Загоїлoсь, та не забулася
Найкраща в житті – кожна мить…
Хай мрії найкращі збуваються,
Фільтро́вані ча́сом вони,
Вірші і пісні хай складаються
Найкращої НИНІ пори!
07.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853989
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2019
Осінні листочки вже долі,
Старання природи й вітрів,
Найвищій поко́рений волі
Останній політ до землі…
А дерево тиху подяку
Листочкам своїм посила,
Що гі́лочки пестили рясно
З весни і до жовтого тла.
Раділи весняному цвіту,
Приймали бджолиних гостей,
Давали пташка́м свої віти
На радість усім, для людей.
Прожи́ли життя вони разом,
Зливаючись в ціле одне
І зо́всім нема в тім обра́зи,
Що дерево довше живе.
Щоб вік не здававсь нам коротким,
Поглянь, де таким він бува.
Нам Бог дарував довгі ро́ки:
Ми – дерево, дні – це листва…
Листочків ще буде багато,
Щоб істину всім зрозуміть:
Коріння дає земля-мати,
Душа ж як листок, відлетить…
Днів наших ще буде багато,
Число їх всяк має своє,
Боятись їх слід марнувати,
Добро ж душам вічність дає…
04.11.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853696
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2019
Цього року як ніколи
Огорнув туман всіх нас
Й атмосфера вся довко́ла
Пригальмо́вана якась…
Кажуть, всякая погода
До вподоби має буть...
Воно так, але в народі
Символи вбачають тут:
Ніби матінка природа
Цим туманом натяка -
Перспективи горизонту
Ви ж не бачили ніяк!
Кожен далі свого носа
Ви́дить і не намагавсь,
Тож, виходить, що у Бога
Заслужили цей туман.
Може саме в цім тумані
Думка правильна прийде –
Як нам вийти із омани
І шукать пораду де…
Лиш в собі і спільних силах,
В нашій єдності одній
Стане видно перспективу
І туману згине слід.
Важко згода ця дається,
Ну а поки що туман...
Й доки серце в грудях б’ється,
Вірить в правду, не в обман!
26.10.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852695
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2019
Візьми мене за руку, мій коханий
І поведи у пам’яті сади,
Там, де цвіло колись наше кохання,
Чи знайдемо доріженьку туди?
Ні разу ми туди не повертались,
Чому́сь не оглядалися назад
І згадувать все краще перестали,
Аж поки не відцвів кохання сад.
І в тихий час осіннього смирення
Через холодну прірви пустоту
Зболіле врешті виникло бажання
Разо́м згадати юність у цвіту́…
Коли для нас усе було́ так мило,
Всі квіти і пташки́ були для нас,
На все кохання нам давало сили,
То був найкращий наш з тобою час…
Та водночас збирались чорні хма́ри,
Пронісся поміж нами буревій,
І щирого не стало вже кохання,
Ти поруч був, але уже не мій…
Не знаю, що ти зараз відчуваєш,
Чи тихо на душі, чи водоспад,
Але я й досі часом сподіваюсь
Знайти дорогу в наш чарівний сад…
21.10.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2019
Ба́виться барвами осінь,
Щедрий на фарби маля́р,
Літні зібравши покоси,
Тихо вступає в права.
Бабиним літом погріє,
Ніжним теплом приласка,
Спокій душевний навіє
Д́о́бра й багата пора.
Думи розбудить глибокі,
Та́кож питання одне:
Чом найлюбиміший жовтий
Осінь з палітри несе?
Ма́буть тому, що цей колір
Символізує життя,
Житнього поля і волі
Під синім небом буття.
І на межі синьо-жовтій
На горизонті світів,
Божої ласки попросим –
Горе від нас відвести.
В ніч хай іде чорний колір,
Сльози із листям впадуть,
І вже весною новою
Мирні сади зацвітуть…
05.10.10
Світлина з фоторепортажу Віктора Кошмала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850454
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2019
Дивовижна центрифуга
Упродовж всього життя
Центробіжні крутить дуги
Із людьми до забуття.
Згідно фізики законам,
Нашим планам всупереч
Розганяє більше того,
Далі хто від центру все ж.
Цю віддаленість самі ми
Визначаєм у житті,
В цетрі всі наші коріння,
Першоцвіт, сім»я, батьки.
І чим далі ми від цього
Віддаляємо себе,
Більша сила обертова
Більше сил і забере.
Лиш до витоків вернувшись,
В особистий центр життя,
В невагомість упірнувши,
Ти на мить стаєш дитям.
І життєві всі баласти,
Цей дорослий буревій
Забуваються ураз тут,
Коли в світ вернувся свій.
Лиш на батьківськім порозі
Звідки випурхнув у світ,
Усвідомлюєш невдовзі
Найдорожчу правди мить:
Як далеко не сягнув ти
В скороплинному житті,
Центр Вселенної твоєї
Там, де народився ти.
Тут твоя живильна сила,
Пуп землі твій саме тут,
Де батьки тебе хрестили,
Твій життєвий інститут.
Й обертання центрифуги
Зупиняється на мить,
Тут гармонії лиш фуги
Божа істина звенить.
Лиш прислухайся уважно:
Батьків голос, мамин спів,
Й те що давить душу важко,
Чорногузом відлетить…
В діалозі цим з дитинством
І з собою на один
Розумієш: все блаженство
У самім лише житі…
24.09.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850030
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2019
День Незалежності співає і болить,
Крізь сльози спів луна по Україні,
У співі цьому голос наш тремтить,
Бо боремось за волю ми і нині.
Ця боротьба віками вже трива,
В ній полягли найкращі українці,
До їх могил не заросте трава,
Вони вже вписані в історії сторінці.
Згадаймо тих, життям хто заплатив
За те, щоб незалежність нашу мати,
Не забуваймо, що живем за них,
Й знамена волі далі нам тримати.
Не маєм права зрадити всім їм,
І втратить волю, кров’ю окроплЕну,
На тім стояли і на тім стоїм -
Вітчизну нашу бачим НЕЗАЛЕЖНУ!!!
27.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846861
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2019
Вже осінь непомітно так краде́ться
Помітним жовтим кольором листви,
Як сивина непрохана ввірветься
Мазком окремим літньої пори.
Навшпиньках, але впевнено чатує
В зелених хащах, часу свого жде,
Як урожаєм літо відзвітує,
Строкаті фарби щедро розіллє.
Бринить таємно осінь у повітрі,
Нагадує холодним вітерцем,
А так ще хочеться тепла і літа!
Воно ж прoйде, неначе манівцем…
05.08.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844168
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Україна - не просто слова,
Україна - молитва до неба,
Україна - стежінь золота.
А яка вона, власне, для тебе?
(Т.Микал)
Україна для мене – це ВСЕ!
Це повітря, пронизане біллю,
Хто завгодно їй пише есе́,
Різні змісти і різні їх цілі…
Та есе України одне:
Козаки його кров’ю писали,
Воно волю віками несе,
Ту, яку вороги́ забира́ли…
Україна для мене – це світ,
І світанок із співом пташиним,
Наша доля і древній наш рід,
Наша мова, така солов’їна.
Україна – це щастя моє,
Горе в гніті її відчувати,
Україна – це все, що в нас є,
Богом дана земля – рідна МАТИ!
Г.Костенко
13.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841819
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2019
Моя мова світанкова, горизонт наш, дивний світ,
Ти зерно наше й основа, наші крила і наш зліт.
Ти дарунок нам від Бога, перше, що почула я -
Це матусі колискова на зорі свого життя.
Мова моя солов’їна, ти красива, як весна,
У піснях немає рівних, українська в них душа!
Милозвучна і чутлива, гармонійна як цей світ,
А в мелодії чарівній ти на все даєш отвіт…
І на хвилі особливій в душу пісня проника,
Хто почути мав можливість, закохавсь на все життя!
Серед всіх пісень народних маєш перше місце ти:
200 тисяч залишили нам народні пісняри.
Без лукавства і без зради ти для нас є основна,
Собі зможем дати раду, коли мова об’єдна!
Мова зріла як пшениця, хлібом-сіллю зустріча
І гостинність українська щиро двері відчиня:
Хто до нас іде із миром, будем завжди раді ми,
Нам не треба вже кумирів, в нас герої є свої!
Моя мова героїчна, ти зазнала всіх гонінь,
Твої віддані всі діти будуть вчить дітей своїх!
Ти пройшла усі горнила, вижила на радість нам,
І імперія не вбила, як не намагалася…
Невмируща, нездоланна наших предків козаків,
Наша сила, наша слава від віків і до віків!
Моя мова Шевченко́ва й розуму Сковороди,
Схід і Захід однако́во мають нею дорожить!
Моя мова міцна криця і живильне джерело,
Із Карпат жива водиця і глибока як Дніпро!
Ти барвиста як веселка, ніжна як весня́ний день,
Інколи буваєш з перцем, коли кривда дістає…
Моя мова романтична, в ній навік любов жива,
Ніде в світі не звучит так, як «Тебе кохаю я»…
Прости мені, моя мово, що тебе мовчала я,
Ожила в мені ти знову, на цей раз без вороття.
Моя мова смерекова – ти логічна і струнка,
На полях, степах і в горах мова праці і добра.
Ти трембітою лунаєш, співом линеш Кобзаря,
В тузі, радості співаєш, пломенієш як зоря.
Моя мова калинова, тобі холод не страшний,
Життєдайне твоє слово від весни і до зими…
Над усе нам дорога ти, бо в тобі наш генний код,
Будем нею розмовляти, збережімо свій народ!
Підписанню Закону про мову присвячую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835864
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 18.05.2019
Здається, що тут вже була я,
у іншому, певно, житті,
як після якогось блукання
вернулась душа у свій світ.
Цей світ український нам рідний,
до болю знайоме тут все,
я в нім не жила, очевидно
в мені він навіки живе.
Це наша ріднесенька хата,
гарнішої в світі нема!
Як слід було їх будувати,
напевно, нам Бог підказав.
Мені з молоком материнським
природа вкраїнська дала
любов до старої хатинки -
найкращого в світі житла.
Усе тут святе, по-простому:
з земле́ю долівка єдна,
вночі забирала всю втому
й давала енергію дня.
А дах неймовірно красивий
із небом людей він єднав,
крізь ніжне солом’яне диво
Бог сили з небес дарував.
Збудо́вана батьком чи дідом,
cусіди були́ в толоці́,
з іконами, хлібом і сіллю
вселялась сім’я в новий дім.
Подяка була щиросе́рдна
в молитвах, в душі і в житті,
у згоді із Богом, відверто
боялися люди гріхів.
Ці знали хати́ щастя й горе,
здобутки і втрати людей,
це бачили все наші зорі -
всі злети й падіння всі теж…
Так само вони мигкоті́ли,
все той же Чумацький був шлях,
нічого вгорі не змінилось,
змінилось усе серед нас…
Старі вже забулися ха́ти,
будинки будують нові́,
великі вони і багаті,
та щось-то бракує у них:
душевності, да́ної Богом,
святої, мабуть, простоти,
гостинного то́го порога,
куди так хотілось зайти.
В яких не жили б ми будинках,
сучасні мої земляки,
та серце летить в ту хатинку,
в музеї хоча б віднайти…
18.04.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833252
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 18.04.2019
Життя спливає непомітно,
Як після по́вені вода,
Обабіч молоде все квітне,
Та зажурилася верба…
Пташиний спів торкнеться серця,
На струнах гратиме душі́
І в пам’яті того озе́рця
Щось невимо́вно защеми́ть…
Тих спогадів дзвінкі потоки
Весняні во́ди віднесуть
Верба не плаче, лише спокій,
Життя пізнала бо красу.
Свої чарі́вні пустить віти
Верба до са́мої води,
Щоби пташки́ і їхні діти
Гніздились в зе́лені рясні́й.
Нехай несе життя по до́лах
Води божественна душа
І відступа́ючи, всім долю
Дарує, живить і втіша…
6.04.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
Не втрачаймо те, що ми вже маєм
У тяжкий випробування час,
Знов для правди сили об’єднаєм,
Розженімо чорні хмари враз!
Не казав ніхто, що буде легко
Здобувати волю в боротьбі,
Втратили й втрачали її предки,
Як сьогодні можем втратить ми.
Обіця́нки за́вжди солоде́нькі,
Все підсту́пніші стають враги,
Хочуть розірвати нашу неньку,
Вже готові різать пироги.
Тож не залишаймося байдужі,
Хата скраю вже не вийде в нас,
Будемо успішні ми і дужі,
Якщо ворогу ВСІ РАЗОМ скажем ЗАСЬ!!!
5.04.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831828
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
Сплітаються роки́ в узори,
Ми віком своїм їх зовем,
Цей скарб не сховати в офшори,
Щороку багатші стаєм…
Чи буде узор цей веселий,
Квітучий із блиском роси,
А може осінні дерева,
З яких опада жовтий лист…
Цвітуть квіточки́ і на схилі,
Де в ду́шах весна назавжди́,
Виблискують очі щасливі,
І старості кажуть: «Зажди!»
Бувають узори похмурі,
Осінні, туманні дощі,
Неначе іще зовсім юні,
А старість гостює в душі…
Так хочеться їм розказати:
Причини нема для нудьги,
Умійте життя цінувати,
Щасливими буть до снаги!
В життєвих узорах хай будуть
Цвісти квіти щастя й добра,
Ми ж Божі створіння, ми – люди,
Життя нам для ЩАСТЯ Бог дав!!!
23.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830432
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 25.03.2019
Нам предки наші так казали:
"Життя прожить не поле перейти"...
Вони трудились і кохали,
Жили́ щоб нині я і ти.
Це поле щедро колоситься
Тим, що посієш, те й пожнеш,
Добро посіять не лінися,
Тоді ти довше проживеш.
Хвилюючись за нашу сутність,
Щоб добре все було у нас,
Шліфована дідами мудрість
Дає поради на всяк час.
Мудріших слів нам не придумать
Ніж ті, що з глибини віків
Із вуст в уста нам рідні люди
Передають від прабатьків.
Весь кодекс честі і порядність
Все в мудрості народній є,
В ній педагогіка – наглядність,
Науку прикладом дає.
У цім житті усі ми гості,
Вік живемо́ і вік вчимось ми
Кому навча́ння рідний простір,
Книжки найкращі друзі тим.
І не краса давно нас красить,
А гарні вчинки, розум ясний,
Думки́ порядні в позитиві,
Життя ж бо наше – Боже диво!
Не раз даю вже собі слово,
Щоб промовча́ти зайвий раз,
Бо від мовчання золотого
Не буде зайвих нервів в нас.
Бува, й трапляється стерня,
На нашім життя полі,
Та треба вміти уникать
Ті рани від уколів.
Навчитись правильно ступать -
Найкраще з усіх рішень,
Той буде далі, так сказать,
Хто рухається тихше.
Давайте рухатися далі,
По полю нашого життя,
Всі наші радості й печалі
Кують нам досвід як взуття:
Чи буде воно для нас зру́чним,
І в поміч стане на шляху,
Чи буде тиснути нам пу́чки,
Паралізуючи ходу.
Усе в наших руках, панове!
Іде ж від голови усе,
Ногам щоб не траплялось горя,
Хай мудрість розум нам несе!
Безпомилко́во не буває
Прожить на білім світі цім,
Розумні ж люди добре знають,
Та вчаться з помило́к чужих...
Не лізь поперед батька в пекло!
На все свій час, терпіння є,
Сказати бу́ло би доречно,
Що перших більше доля б’є...
Ділись із тим, хто потребує
Уваги, помочі, тепла,
Бог бачить все, Він не забуде
Вернути все тобі стократ.
Багатство – це не лише гроші,
Смарагд, будинок і авто,
А людяна, душа хороша
Дорожча золота всього.
Життя дарує нам щороку
День нашого народження,
Дорослі ми стаєм нівроку
Без страху й упередження.
Радіти будем і приймати
Дарунки й привітання,
Вивчати приказки і дбати
Про наше процвітання!
21.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019
Там надворі непогода,
В моїм світі тиша.
Ніби діє та угода,
Що уклалась вище…
За парканом світу мо́го
Пристрасті палають,
Мовою кричу німого:
Хай ніхто не знає
Як колись і я палала,
В почуттях згорала,
Не бажала знать й не знала,
Що себе вбивала!
Те, що мені так боліло,
І життя труїло,
Із чорного стало білим
Й попелом злетіло…
Все пройшло, минуло, щезло,
З ним мої страждання,
Час лікує? Так, напевно,
І вбива кохання…
Там надворі непогода,
Чи пече, чи гріє,
В моїм світі тихі во́ди,
Нема буревію…
14.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2019
Задзвеніло знов життям повітря,
Повертається до нас весна!
Бог вдихне життя у голе віття
І всміхнеться зеленню земля.
Заспіває птаство на світанку
Радісно стрічаючи весну,
Ще з зими гукалo її палко
У холодну днину нелегку.
Сніг розтав наче хмаринка в небі,
Наче сон у ніжному бутті,
І відчує все живе потребу
У відродженні, любові і житті.
Хай бринить життя у кожнім звуці,
В кожнім русі, серці і душі,
Що красо́ти можем бачить всі ці,
Дякуємо Богу і весні!
10.03.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
Куди дівається все горе,
Людська скорбота і весь біль,
Від сліз, мабу́ть, солоне море,
А від туги́ гурко́че грім...
Куди дівається нещастя,
Що ніби час полікував,
Всі катаклізми і ненастя
Природи, воєн, людських прав…
Згідно енергії закону
Ніщо так просто не бува,
Не появляється з нічого,
Без сліду також не зника.
Земні ж закони на папері,
Діяльності людської плід,
Насправді – це якась химера,
Там правди жалюгідний слід.
Вони боронять інтереси
Людей не бідних, не простих,
А тих, у кого з пельки пре вже,
Хто статки захища свої.
Там справедливості немає,
Де миром править капітал,
Нечистий щедро посипа́є,
Щоби добро в душі приспать.
Його робота мінімальна,
Купюри роблять справу всю,
А для людей випробування:
Чи справедливість, чи абсурд…
Чомусь стається так частіше,
Цього Бог точно не хотів,
Що гроші для людей цінніші
Від сили правди на землі.
Радіє, певно, нечестивий,
Що нині час його настав,
Лукаво дивиться і хтиво,
Як людство грязне у гріхах.
Але у Бога є природа,
Яку колись для нас створив,
Через вулкани і негоду
Нагадує, хто головний:
Не гроші зовсім, не багатство,
Не влада і не капітал,
А чисте небо, правди царство
Любов, повага до життя.
Законів кращих не придумать,
Ніж ті, що Бог нам дарував,
Щоб за основу брали судді,
Земний пізнали б люди рай…
Куди дівається все горе,
Людська скорбота і весь біль,
Наше життя як крапля в морі,
Що може вийти з берегів…
12.02.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2019
Живе в цих стінах пам'ять наша,
Вона шкільним дзвінком луна,
Ми тут молодші стаєм завжди,
Сьогодні аж на сорок п’ять …
В цих стінах грамоті ми вчились,
Нас до сьогодні вчить життя,
Ми молоді були й красиві,
Тих днів нам не забуть ніяк.
Ці стіни сняться нам буває:
Як на лінійку біжимо,
Чи вчитель раптом викликає,
А ми відповідаємо…
Ось ми у класі всі зібрались,
Не клас, а вулик, бо гуде,
Хтось ще повторює завдання,
А хтось встига списати вже…
Ганяють хлопці непосиди,
Дівчата посміхаються,
Вгамує дзвоник, вчитель прийде,
Урок розпочинається…
Уроків тих було багато,
Промчали швидко ті роки,
Отримали ми атестати
І розлетілись, як пташки …
Між випускним і сьогоденням
Життя уже солідний шмат!
Та щоб отримати натхнення,
До рідних линемо пенат.
Згадаєм час шкільного виру,
Згадаєм наших вчителів,
І побажаєм життя й миру
Нам, Україні й всій землі!
24.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2019
На світі різних міст багато:
Столиць держав і рядових,
Чудових, своєрідних надто,
Великих також і малих.
Приваблюють вони красою,
Поїхать хочеться туди,
Та жодне з них не краще того,
Де народився й виріс ти.
І де б не їздив ти далеко,
Як довго б там не залишавсь,
Летиш додому, як лелека,
Бо там живе твоя душа.
Там спогади твої дитячі,
Відкривсь тобі тут цілий світ,
Де перші успіхи й невдачі
І юності найкращий цвіт.
Міцний зв'язок цей непорушний,
Він житиме, допоки й ми,
Любов’ю маминою душу
З весни він гріє й до зими…
5.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019
Ми повертаємось додому
До витоків своїх, першоджерел.
Нам допоможе в цьому Томос
Через багато ро́ків і чисе́л.
Дух предків нині також з нами -
В церковних дзвонах він луна,
Люд України, всі віряни
Радіють, що нас Бог єдна.
Наш київський князь Володимир
Возрадується в небесах,
Благословля нащадків нині,
Хай наша церква воскреса!
5.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820325
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2019
Летять дні й тижні дуже стрімко,
Ще нас Cобачка стереже,
Та на підході пані Свинка,
Астрологи їй протеже.
Тваринка, скажем, незвичайна,
Суперзвичайністю уже,
В фольклорі місця їй не мало,
У комплімент ніхто не жде...
Тваринка дуже українська,
З давніх даве́н так повело́сь:
Якщо господар – тримай свинку,
Хвала їй потім за столом!
Сказати варто вже про сало,
Національну нашу славу!
В часи татарської навали
Предків життя урятувало.
Найкраща їжа українця -
На чорнім хлібі сала скибця,
І лікарі зізнались тут,
Що необхідний це продукт!
До свинки є одне прохання:
Попросим дуже ми її -
(Відмовитись готові навіть
Від страв з свинини на обід):
Глибокі вирий ти канави
На пів периметру держави,
Щоби нахабний наш сусід
Не ліз, куди йому не слід!
Вже рік прийде́шній дуже скоро
Нам піднесе якусь свиню,
Та у німецькому фольклорі
[b]Dieses Bezeichnis ist zum Glück![/b]
Тож, як обізнані лінгвісти,
І знаєм, як це розуміть,
Тлумачить маєм песимістам,
Що щастя всім чекати слід!
На це ми саме й налаштуймось,
Свиня хай буде в поміч нам!
Із Новим роком привітаймось,
Всім миру, злагоди й добра!!!
[b]Dieses Bezeichnis ist zum Glück[/b] (нім.- Це поняття на щастя)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818837
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2018
Як то добре, що маєм світлини,
Де ми зовсім іще молоді…
Не дають нам забути ті днини,
Як і чим нам жилося тоді…
Неймовірно красиві були ми,
І не лише обличчям своїм,
А очима, що щастям світились,
В них є правда любові навік…
В них душа не приховує щастя,
Посміхаються щиро вуста,
Сподівання і впевненість в «завтра»,
Що чудово завжди́ буде так…
Наші погляди звісно не ті вже,
І не сяють як рання зоря,
Не такі вже наївні і ніжні,
А доросла серйозність в очах.
Та чомусь є нестерпне стремління
В ці світлини поринути знов,
Щоб в душі не зів’яло цвітіння
Тої квітки, що зветься ЛЮБОВ.
21.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2018
Прийшла північна королева,
В полон краси забрала всіх,
Приспа́ла до весни дере́ва,
Наси́пала на зе́млю сніг.
Річки й озера в лід скувала,
І навіть моря береги,
Ще з осені в права вступала,
Царює з перших днів зими.
Тваринам час випробування,
Час нелегки́й і для людей,
Для де́кого розчарування,
Для оптимістів – час ідей.
Вірші писатимуть поети,
Рифмуючи красу зими,
Майстри малюнку на мольбертах
Для вічності зупинять мить.
Від предків добре усі знають:
День літній зиму годував,
Ліниві взимку голодають,
Відпочива, хто працював…
Урівнова́жить всіх красуня,
Спокійним холодом своїм,
Ми в ній, а вона в нас присутня,
Дає нам гаму почуттів!
Всевишній так створив людину,
Контрастом цим дав зрозуміть:
Щоб цінувати теплу днину,
Слід люту зиму пережить!
3.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2018
Кружляють в повітрі сніжинки,
Надворі вже справжня зима,
Виблискують сонцем іскринки,
Холодна красуня прийшла.
Від спеки спочинемо всі ми,
Змиваючи літній засмаг.
Весняні, літні й осінні
Нам грітимуть душу свята́.
Зігріють нам душу й зимо́ві
За значенням ду́жі свята́ -
Різдво й Новий рік на порозі,
Ми будем життя прославлять.
Спаситель Ісус народився
У Віфлеємі давно,
В Йорданській воді охрестився,
Жило́ щоб між нами добро.
Зимо́ві свята особливі,
В них мудрість глибока й проста:
Дорослі й малі, вірте в диво,
Все здійсниться, що для добра!
01.12.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2018
Чоти́рнадцяте листопа́да
Відкрився на календарі,
Почався ні дощем, ні градом,
А білим снігом у дворі.
Зустрілись осінь із зимою,
Для естафети час настав.
Махнула сніжною рукою
Пані непрохана Зима.
А пані Осінь дуже чемно
Зустріла са́мий перший сніг
І сподівається, напевно,
Що він на довго не заліг.
І буде сподіватись доти,
Поки весь лист не опаде,
А потім ско́риться природі,
Коли зима справжня прийде.
Вона прийде, обов"язково!
І скоро буде Новий рік,
Проте́ останнє своє слово
Ще осінь не сказала, ні...
16.11.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814068
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2018
Не стало більше сил пручатись часу,
Пішла до тих, хто збудував її...
Ті вікна не дивились так ні разу –
Далеко в небо, де усі свої…
Фото Івана Тимінського.07.11.2018р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813093
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2018
Кума розповіла одну смішну билину,
А їй бабуся Лєна пові́дала оце:
В весняну сталось це передпасхальну днину,
Коли печеться паска й фарбується яйце.
Із кожного вікна печеним смачно пахло,
Жінки усі на кухні творили чудеса,
Але комусь і в цей день ча́су не забракло,
Чи чорна, бодай біла удачі полоса́…
Лук’янівкою йде моло́чниця-селянка,
Забрати хоче борг в одно́ї з господинь,
Більш вдалого часу́ і уявити важко,
Ось заповітний дім, крильце і в двері «дзинь!»
Марія – господиня, госте́й нія́к не жда́ла,
Тим паче ще того, хто гроші брать прийшов…
Вона всі пасочки́ по формах розіклала
І посадила в піч, бо тісто підійшло.
А тут у двері хтось упевнено так стука!
Кого в таку годину їй доля принесла?
Молочницю уздрів через вікно на кухні:
«О Боженька мій милий! Я ж борг не віддала!»
І хутко склався план, так нібито невинний:
Нехай відчинять діти і геть не жартома
Їй скажуть, що матуся була, та щойно вийшла,
Тож, дома зараз мами їх поки що нема.
Вчинили саме так, слухняні, що й казати!
Послухала їх жінка, та в неї був [b]свій [/b]план:
Вирішує вона у хаті почекати,
Без дозволу зайшла і різних там вагань.
А мама з переляку сховалася у шафу,
Пішло все шкереберть, не знала, що й робить!
Тож впевнено вона чекає на хазяйку,
Бо не пішла ж на довго, коли гаряча піч!
Сидить собі терпляче та жіночка в кімнаті,
А в шафі з нафталіном та Маня чманіє́...
Спокійно не сидиться, хвилюються вже діти:
Горілим щось запахло і з кухні в носа б’є!
Не викрити щоб маму, давай просити тьотю:
Допоможіть будь ласка, на кухні щось горить!
Пішла, звичайно, тьотя, ті паски рятувати,
Марія з нафталіну під ліжко вже біжить.
Чи коротко, чи довго ще гостювала жінка,
Марія саме стільки і мусила лежать!
Мораль цього всього вже не смішна ні трішки:
Борги всі треба вчасно і чесно віддавать!
27.09.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2018
Ой, не кажіть, що ми забули,
Ніколи ж не забудем ми!
Віками відбиватись будуть
В нашій душі жахи війни.
Що б не робили ми, між іншим,
Ця біль прилипла, як сльота,
Болить, ятрить і так невтішно
На очі наверта сльоза.
Хіба ж можливо це забути -
Десятки тисяч вже людей!
А Іловайськ – сучасні Крути!
Не шкода їм наших дітей!
Вони братами називались,
Та дружба специфічна їх -
Розбійниками в дім ввірвались,
Не пожаліли і «своїх».
А ті «свої» - сліпі котята,
Підступній вірили брехні,
Мір русскій захищать затято
Пішли із дня у темну ніч.
Ніщо не зможе оправдати
Забуте Богом те ОРДЛО,
Мам, вдів сиріт переконати
Не вдасться їм усе одно.
Забракне, певно, аргументів
Для необхідності цих вбивств
Ви сподіваєтесь, напевно,
Що світ увесь також сліпий!
Не сподівайтесь, що забудем,
Таке забуть не в силі ми,
І діти наші, й внуки будуть
Бога просить, щоб вас простив...
25.09.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807851
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2018
Дніпрові схили ніби крила
Із вічності летять,
А прапори, наче вітрила
Несуть нас в майбуття.
Сивий Дніпро усе ще в силі,
Небесну синь ввібрав,
Під синім небом жовтим дивом
Коло́сяться поля.
Наш прапор самий кращий в світі,
Тому що просто наш!
Над світом буде майоріти
Стяг миру і добра!
23.08.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804214
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2018
Нема красивішого краю
Від того, що з дитинства знаю,
Де дихається особливо,
Де ти відкрив для себе диво.
Це диво в розумінні того,
Для щастя лю́дського, простого,
Що Бог створив всіх нас задля,
Дає рідненька лиш земля.
Вона як матінка, єдина,
Чудова наша Україна,
І де б не їздив ти далеко,
Летиш додому, як лелека.
Любові сила притяжіння,
Де твого роду всі коріння,
Де ти родився і зростав,
На ноги свої міцно став.
Таке все рідне, неповторне!
Усе переживем, і чорне…,
Бо ти одна і особлива,
Даєш натхнення нам і силу.
Ми будем Господа молити,
Щоб допоміг ВСІМ зрозуміти,
Дорожче всіх грошей на світі
Є та земля, якій ми діти!
20.08.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2018
Дощ пройшов великий, жвавий,
Пиль нахабну придавив,
Напоїв земе́льку спраглу,
Життям флору підживив.
Новий поштовх існування,
Все запахло свіжим знов,
Пташечки́ співають зрання,
За дари дякують мов.
Вся горо́дина й дере́ва
В дяку принесуть плоди,
Бог дає усе, що треба,
Щоб жили і я, і ти.
Все живе на цьому світі
Дар бере й дає дари,
І живе по заповіту
«Сам живи і дай другим»…
Лиш одне створіння в світі,
Що вважається «вінцем»
Має буть за все в отвіті,
Homo sapiens же врешт…
Він баланс природи рушить
І собі все підкоря:
Ліс рубає, скелі крушить,
Травить ріки і моря.
Отака природі вдячність,
Низький до землі уклін,
Не з пошани, а щоб бачить,
Що ще можна взяти в ній.
Дощ пройшов, життя дарує
Вдячним і невдячним, всім...
Поки ще життя вирує,
Просто Зе́млю збережім!
15.06.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018
На хресті Ісуса розіп’яли
Людська тупість, не́нависть і злість,
Бо сліпими зрячі люди стали,
Не впустили в серце благу вість.
Їм Варнава був чомусь миліший,
Скандувала в натовпі юрма,
А Ісус прощав тоді всіх грішних
Й не тримав на жодного він зла.
Його серце, стиснуте від болю,
Не втрачало Божого тепла,
І, Господній покорившись волі,
За людей, за їх гріхи страждав.
Через смерть улюбленого Сина
Бог Любов нам Батьківську довів,
За гріховну всю людську провину
Заплатив Ісус життям своїм.
Жертвуючи сином без сумління
Бог велику радість дарував:
Для любові нема смерті й тління,
В вірі знайдем вічне ми життя.
І засяяла тоді всім Божа сила,
Світить нам сьогодні крізь віки,
Щоби зрячі не були сліпими
Й здатні чути не були глухі.
І в Великий День Святого Воскресіння
Ми відчуєм всім своїм єством -
Проросло Ісусове насіння
Вірою, Любов’ю і Добром.
7.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786393
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 07.04.2018
У цьому світі все важливо,
Від самого початку й до кінця…
Наше життя – це Боже диво,
Дарунок нашого Творця.
Важливо, яке мав дитинство,
Ім’я, походження, сім’я ,
Обрать професію важливо,
Це розумієм ти і я.
В житті важливо мати статус,
Обов’язки й повагу все ж,
Пораду цінну вміть прийняти,
Комусь пораду дати теж.
Важливо з розумом дружити,
У формі інтелект тримать,
Душі дать простір і не скніти,
Ніколи гумор не втрачать.
Суперважливим є здоров’я,
Про нього зАвжди треба дбать,
Наш оптимізм – важлива зброя,
Умій, що маєш, цінувать!
Зростають в значенні уволю
Із віком всі «важливості»,
Їх так багато, що дозволю
Одну лишить величності:
Її я дуже поважаю,
Потай пишаюсь нею я,
Та НЕ ВАЖЛИВО, скільки маю
Я років від народження!
20.03.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.04.2018
Ну ось уже й прийшла весна,
Свої обійми нам відкрила.
Чи ніжна вона, чи сумна,
Проте усім дарує крила.
Наразі оживе все вмить
Від довгої зими нарешті,
Пташиний спів уже бринить,
Відлунюється в кожнім серці.
Проснуться з сонячним теплом
Великі наші сподівання
На мир, на радість, на добро,
Розтануть хай страхи й вагання!
В струмки весна хай забере
Сьогоднішню несправедливість,
Від нас відступить усе зле,
Даруй, Господь, нам свою милість!
Весняним квітом розцвіте
Нове життя й нові вітрила,
Весна, ми любимо тебе!
З теплом нам подаруй і миру!
2.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785776
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.04.2018
Стоїть одиноко хатина,
Холодна, але ще жива,
Вродила там щедро малина,
Плоди вже ніхто не зрива.
Із першим морозом замерзнуть,
Лиш клюне пташина якась,
Не буде полоти і чистить
Її вже хазяйська рука.
І здичавіє малина,
В чагарники поросте,
Наче на захист хатини
Стане як той очерет.
Тут не живуть уже люди,
Стихли усі голоси,
Зілля в городі по груди,
Травою стежки поросли.
Сад лиш квітує весною,
Кличе до двору життя…
«Ти не одна, ми з тобою!»,-
Хаті шепоче листва.
Яблуком спілим наллється
Пам'ять чиєїсь весни,
Дар той прийми, як прийдеться,
Тих, хто тут жив, пом»яни…
11.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774196
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.01.2018
Там десь в кущах сховалася зима...
Там десь в кущах морози також бродять,
Трава зелена й снігу ніц нема,
Тонкі крижинки на думки наводять...
А вітер причаївся у гілках,
Неначе сили й духу набирає,
Трава розгублена в своїх думках –
Чи довго зеленіти їй, не знає…
Чи аномалія, чи диво це ?
Мо час вичерпний до кінця збігає?
Захмарність сонця все хова лице...
Сама людина шлях свій обирає.
Шляхи є різні, а життя одне.
Протоптані неначе всі стежини.
Ми гості тут, життя наше мине,
Замислись на путі своїм, людино!
Серед зими іще не грянув грім,
Та плаче небо не дарма, бо знає:
Господня мудрість полягає в тім,
Що він спочатку нас попереджає.
Зимою злива, влітку пада сніг,
Перевертає все у нашу бутність,
Створив цей гомо сапіенс, що міг,
Та так і не довів свою могутність.
Іще не пізно, ще не грянув грім!
В душі ж не затишно і у очах тривога,
Ще ноги ходять по землі, а втім,
Єство людське - обтяжлива знемога.
Немов зневажливе, розбещене дитя,
Воно волає на усіх дорогах,
У нього ни́діє всере́дині душа,
Воно ж кричить, що не існує Бога!
Там десь в кущах сховалася зима,
Але до часу, в тім-то й Божа воля.
Нічого випадкового нема,
Пояснення всього у Божім Слові.
У холод грітиме, у спеку свіжість дасть,
Лише людина здатна все порушить,
Якщо невдячно буде існувать
І дасть зимі скувати свою душу…
Г.О.Костенко, Т.А.Микал
03.01.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769507
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.01.2018
Новий рік не лише календарний,
Блиск салюту, свято на весь світ,
Побажання, гості, стіл шикарний,
Та й в душі у кожного свій звіт.
Ніби лінія якась нейтральна
Пролягла нулями уночі,
Між минулим і майбутнім стане,
На питання тихо промовчить…
Відчуваєш всю чарівність світу
В дивовижний саме цей момент,
За зимою буде весна й літо -
Нерозгаданий життя секрет.
В цю хвилину рік перед очима
Як сніжинка з вітром промайне,
Вже минулим стане ця хвилина
І до спогадів твоїх примкне.
Чи здійснились всі наші бажання,
Що бажали рівно рік тому,
Чи були всі наші намагання,
Щоб не боргувати самому
Перед тим майбутнім, що прийшло вже,
Перед тими, хто прийде́ в цей світ.
Все, що можеш, вже роби сьогодні,
Скоро буде знову Новий рік!
17.12.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767306
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2017
І знов ми з Вами на межі
Старого і ново́го,
Усе прожи́те в багажі
І далі у дорогу!
Дорога в кожного своя,
У всіх свої гнізде́чки,
Проте́, всі ра́зом - ми сім’я
Під куполом небесним.
Нас супроводжувати пес
За гороскопом має,
Тварину цю наче з небес
Всевишній посилає.
Бо самий відданий – це він,
Вірнішого немає!
Йому складають люди гімн
І пам’ятники ставлять.
Собак на світі різних є –
Як свійські, так і дикі,
Характер, колір врешті-решт,
Маленькі і великі.
З метою різною собак
Заводять собі люди,
Але вони не просто так
Ввійшли у наші будні.
Для охорони й для краси,
В сім’ї та на кордоні,
Собачки, песики і пси
Служити нам готові.
Багато чому у собак
Повчитись є людині,
Бо інколи буває так,
Що [b]та[/b] гірша тварини!
Собака слово не дає
На вірність і на дружбу,
Але віддасть життя своє
За рідну йому душу!
Не сумніваємось ніяк
У розумі собачім,
Уміють розуміти нас,
А в відповідь – мовчати…
Хворобу, так би мовить, цю
Лінивим гультіпакам
Ми побажаємо забуть
Саме у рік собаки!
Для України хочем ми
Всім серцем побажати
Вірності дочок і синів,
Щоб далі існувати.,
Цього [b]так [/b]потребу́єм ми
У кожнім домі й хаті!
Чим більше відданих синів,
Скоріш станем багаті!
Собака жадності не зна
І до грошей байду́жа,
Народ правителям бажа
Чеснот собачих дуже.
До ворогі́в як бультер’єр,
А до своїх як коллі,
Де треба, хай беруть бар’єр,
Не забувають ролі!
Як не крути, [b]вони [/b]у нас
На службі мають бути,
Якщо не розуміють – фас !
Народ вже не нагнути!
Собака хай допомога́
У здійсненні бажання,
Дорога з ним буде легка́,
Надійна, без вагання !
Хай гарним видається рік
З собакою в дорозі,
Сьогодні, завтра і повік
Щасливі будьте, друзі!
11.12.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766932
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.12.2017
Та жінка, що сиділа поруч,
Учора на концерт прийшла одна.
Ні друзів не знайшлось, ні по́друг,
Щоб у компанії була вона.
Вже сталось так, що у своєму віці,
Не молода, але і не стара,
Як та берізка, що поодаль лісу
На сонці й на вітрах завжди одна.
Спокійна, стримана і без емоцій,
Бо звикла все тримати в глибині,
Лиш інколи плескала у долоні
Так скупо посміхаючись без слів.
Усі свої печалі і тривоги
Під гарну заховала вона шаль,
Напевно, не прості були дороги,
Але нічого їй уже не жаль.
Знайшовши у житті свої баланси,
В такій шляхетно дивній самоті
Без комплексів, чоло своє піднявши,
З концерту пані йде у всій красі…
18.11.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760981
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 18.11.2017
У мирі із самим собою,
У мирі з світом хочем жить.
Чому ж цей світ, неначе в зговір
Не хоче з совістю дружить?
Чому закони не працюють,
Для кого ж вони взагалі?
Самі для себе десь існують,
Занадто ми для них малі.
Такі малі, що й нас не видно,
А надто й чути важко нас!
Щоб різкість навести на бидло,
Купюр багато треба дать.
А де ж грошей узять простому?
Йому їх просто не дають!
Тож розумієш, що закону
Миліші гроші, а не люд.
Закон для тих, хто його пише,
За ним стоять багатії,
Їх бізнес-інтереси вище
За Божу правду на землі.
У мирі із самим собою,
У мирі з світом хочем жить,
Та світ людей на наше горе
Не хоче з совістю дружить!
16.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755877
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2017
Пробився день із пу́та ночі,
Стрічають пта́шечки його,
І ми відкриєм свої очі,
Наш день з молитви почнемо́.
Проситимемо не багатства,
Ні золота, ні серебра,
А злагоди, любові й братства
Поміж людьми, лише добра.
Проситимемо Сил Небесних,
Творця живого усього́,
Щоб вивів нас із перехрестя,
Дав розуму всім на добро.
Для всіх проситимемо миру
У День Святої Покрови́,
Хай Матір Божа нас покриє
І захистить нас від війни.
Земля вже наша настраждалась,
Спокутуєм, певно, гріхи,
Та воля наша не приспа́лась,
Бо дух козацький – навіки́!
Проб’ється він через століття,
Як з ночі вранішня зоря,
Переживе всі лихоліття,
Козацька слава не вмира!
Святая наша Матір Божа!
У День Святої Покрови́
Покрий нас милістю, хороша,
І захисти нас від біди!
Прости гріхи тих окаянних,
Хто наш народ занапастив,
Крізь тугу, біль і покаяння
В майбутнє світлий шлях відкрий!
Від предків і до сьогодення
Ми просим лише одного́ –
Благослови на благодення
Терплячий, гордий наш народ!
14.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755296
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 14.10.2017
Ми боремось за правду і свободу -
Найвищий слоган нашого життя,
Нам подають її за чисту воду,
Але її не видно за сміттям.
Нелегко стало правду добувати,
Бо дуже сильний ворог в неї є,
Лукавий вміє златом посипати,
В людині щоб приспати все людське.
Купити можна совість, навіть душу,
За гроші продається і життя.
Чи щастя ж має той, хто все порушив?
Прийде колись хвилина каяття!
Не дай же ж Бог йому оцю хвилину
На схилі, бо нічого не змінить!
Пошли прозріння на таку людину,
Їй дай помилки вчасно зрозуміть!
Нехай проснеться совість казнокрада,
Що він майбутнє в Батьківщини крав,
В той час, коли він був у шоколаді,
Хлопчина за Вітчизну помирав!
Ну скільки треба для людини грошей?
Уже все є, а хочеться іще!
Війна на сході й саме найдорожче
Свобода і життя наших людей!
Той, хто не гребує після Майдану
В свою кишеню крадене ховать,
Проклятий Богом буде й небесами,
Це тиха правда, не гучні слова.
Ми боремось за правду і свободу-
Найвищу сутність нашого життя,
Добудем врешті решт джерельну воду,
Як звільним Україну від сміття!
28.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.09.2017
Жовтогарячі фарби розкида́є осінь,
Малюнок свій завершить до зими,
Проте художницю дерев багато просить:
«Не квапся, зачекай, призупини!»
Ще встигнеш свій пейзаж осінній змалювати,
Доволі часу матимеш ще ти,
А нам у зелені ще дай помилуватись
І радістю по літньому цвісти
Жагою до життя в різноголосім співі,
Красою вічною. Осінь, зажди!
Поки зелені ми, ще молоді й красиві,
Приходь, але пізніше до нас ти!
Надворі пізнє літо, осінь на порозі,
Вже почала пейзаж свій малювать,
А ми як ті листочки, в думках просим
Життєву фарбу в нас не забирать…
23.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747534
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2017
Душа не знает возраста,
ей это и не надо!
Она всегда в отрочестве,
когда все чувства градом.
Она всегда в познании,
с собою в вечном споре,
и в радости дерзания,
ей наша жизнь лишь школа...
И самое прекрасное
в души нашей загадке -
чем больше лет накапало,
тем больше жить нам сладко!
14.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746128
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.08.2017
С каждым отъездом наш Киев скудеет,
С каждым отъездом теряет лицо…
Мать городов, что же ты не умеешь
Не отпускать своих беглецов?
Дети твои разбрелись по планете
В поисках лучшей жизни себе.
Ты ведь должна была дать им всё это,
Всё же для этого было вполне!
Снится частенько им город их детства,
Самый красивый и самый родной,
Сердце летит из далёкого места
На свой Крещатик, Печерск иль Подол…
Да, от каких-то проблем убежали,
Вроде бы лучше сложилась там жизнь…
Весело, грустно ль, мосты все сжигали,
Только в душе несжигаем один -
Тот, для которого нету кордонов,
Он и абстрактный и самый живой,
Он по своим существует законам,
Манит и кличет в дорогу домой…
Киев, я знаю, за ними грустишь ты,
Им ты остался навеки родной!
Лучшей из лучших стань в мире столицей,
Чтоб захотелось вернуться домой!
12.07.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742011
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 14.07.2017
Немає щастя більше то́го,
Що ти на світі вже живеш!
Дорожчі злата золотого
Твої межі́, які без меж.
Дано́ тобі пізнати вічність
Зірковим спалахом життя,
А також долю, розум, здібність
Своїм єство́м відчуть буття.
Більшого щастя й годі знати,
Ніж чути й бачити цей світ!
З народження у нім зростати,
Й дожити до похилих літ.
Життєва нелегка дорога,
Доволі в ній випробувань,
Та хто звертається до Бога,
Щасливим буде без вагань.
А щастя – це ніяк не гроші,
При всій важливості таких,
А справи і думки хороші,
Добро ж вертається таки!
Немає щастя більше то́го,
Коли не просто так живеш!
Молімось, дякуємо Богу
За ту любов, яка без меж!
14.07.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741956
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2017
І знов бузок, а в нім весна
Чарівним квітом дише –
Вітає нас життям вона,
Прислухайся до тиші:
В ній гама звуків весняних,
Барвиться кольорами,
Душа проснеться від зими
Пташиними піснями.
Зігріє кожного весна
Промінням життєдайним,
Як рідна матінка вона
Розбудить ніжно вранці.
Всі сумніви геть прожене,
Красою приголубить,
На добрі справи надихне,
Й дасть знать, що Бог нас любить.
07.05.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732342
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2017
На при́гірку як лялечка хатина,
З соломи дах, неначе кожушок,
І вийшла з неї до ставка дівчи́на
З відерцем босоніж і на місток.
А на ставочку плавають качата,
Радіють рясці й сонячному дню.
Увечері сюди прийдуть дівчата
Й співатимуть про доленьку свою.
Підхопить пісню ту проворний вітер
Та й понесе кудись понад ставком,
Одна з дівчат свою сльозинку витре,
Бо нелюба вітать ма рушником.
А щастя наче сон або примара,
Так близько і далеко як хмарки́,
Хоч кожна мріє під вінець з коханим,
Та буде, як зкомандують батьки.
Тож поспівай ще дівчино уво́лю
Свою тугу́ з пісня́ми ти розвій,
Бо нелюб забере тебе в неволю,
Й тоді вже про кохання і не мрій…
04.04.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2017
Душа як пташка в небо лине
Туди на вільнії світи,
І мріє як морська перлина
Глибини всі перемогти.
Не мила їй люба наруга,
Людській нескореній душі,
Політ – природа її друга,
А перша – в нашім тілі жить.
І як знайти ту середину
Душі і тіла золоту?
Уникнути щоб спір між ними,
Ми прагнем істину просту.
Ніде шукать її не треба,
Вона вже є, лиш зрозумій -
Якщо душі неспокій в тебе,
Дай слова Божого ти їй!
Знайдеш в нім поміч і пораду,
Нові душевні обрії -
Любов і волю і розраду
Дарує Бог нам в Біблії.
Й відкриється душі Вселенна
Простори Правди і Добра.
Якщо душа твоя нужденна,
Їй слова Божого пора.
30.03.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726678
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 01.04.2017
Мені минулих літ не шкода,
Пуста це справа – жалкувать!
Боюсь, як пташка, непогоди,
Життя безславно змарнувать.
Занять боюсь я непотрібних,
Екранів різних простоту,
Бо ці маруди очевидні
Безцінний час їдять впусту.
А час – наче вода крізь пальці
Спливає, тане і тече,
Ось щойно ти проснувся вранці,
А день до вечора вже йде.
Що встигла доброго зробити?
Питаю кожен день себе.
Не забувай добро чинити,
Бо час безжалісний не жде…
09.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717289
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.02.2017
Не забудуться ніколи
Найсолодші почуття,
Погляд в душу, дотик долі,
Свято нашого життя.
Сивина вже криє скроні,
Юність десь позаду, там,
Все життя як на долоні,
Спогади дарує нам…
Ми пройшли життєву школу,
Щирі спалахи весни,
Бігали, наче по колу –
Дім, робота, а де ж ми?
Інколи навіть здавалось:
Кудись ділись почуття…
Та життя не уявляло
Одинокого буття.
Нас звела докупи доля,
Маєм дякувати їй.
Перша доля – Божа воля,
Я твій обрій, а ти – мій.
Не повторяться ніколи
Пристрасть, потяг і жага.
Та за те, що в нас з тобою,
Хтось віддав би все життя…
Не заграють знов відтінки
Того щему відчуття…
Та кохання було стільки,
Вистачить на все життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2016
Та дівка, що цькувала бультер’єра
На зовсім беззахисне кошеня,
Дала в ютуб оту страшну прем’єру!
Потвора після цього вже вона.
Звірина це двонога, гірша псини,
Яка без розуму і без жалю,
Вона зганьбила геть звання «людина»
Й у друзі запросила сатану.
Хіба людина може так чинити?
Повірить важко в цей пекельний жах!
Де ділась совість? Як з цим можна жити!?
Невинних кате! Де твоя душа?
Істото! Душогубко, зупинися!
Покаятися пізно не бува!
Ти до добра обличчям повернися!
Покликання ж людини – рятувать!
28.10.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697298
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2016
Душа радіє, серце в щасті,
Забули ноги втому всю,
Бо йду на рідний наш Хрещатик
І спогади в душі несу.
Тут сонце особливо світить,
Не хочеться мені спішить.
Найкраще місто в усім світі!
Ну як же ж його не любить?
Тут дихається особливо,
Ласкавий вітер огорта,
На кожнім кроці бачиш диво,
Якщо уважний до життя.
Зустрілись тут старе й новітнє,
Простим їх діалог не є…
Здається, було більше квітів,
Каштанів і малих дітей…
Час нóвий дає нóві риси,
Нові́ споруди й тренди теж,
Та з кожним роком лиш рідніший
Стає Хрещатик нам без меж.
Ходили юними колись ми,
Побачення біля метро,
Гуляли на дніпрових схилах,
«Київський» торт, «Дюшес» сітро…
В кіно заходили в «Орбіту»,
У «Дружбу», в «Україну» теж,
Хрещатик завжди був привітний,
Цей колорит він береже.
А дух його на Бессарабці,
В стареньких двориках живе,
У тій бабусі, що на лавці,
В Дніпрі, що гордо так пливе…
Душа радіє, серце в щасті
Забули ноги втому всю,
Бо я відвідала Хрещатик
І ще не раз сюди прийду…
23.09.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694072
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2016
Десь у листях, зе́лені дерев
Майського земного ра́ю
Вищу ноту соловей бере,
Пісню про любов співає.
Збудить рано вранці пісня та,
Ввечері нам не дає заснуть…
Кличе до краси і до життя,
Славлячи найвищу його суть.
Вмить забудеться гірке́ й лихе́,
Серце що колись ятрило…
Співом полікує птах тебе,
Бог нам дарував це диво.
Кинь усе, послухай солов»я!
Чути його щастя маєм.
Хочеш краще зрозуміть життя?
Вслухайся – він правду знає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2016
Неначе ніч ще не скінчилась,
І місяць дивиться згори,
Птахи розправили вже крила,
Заводять спів на всі лади.
Усе гучніше й веселіше
Щебечуть, цвінькають вони,
На обрії вже ранок дише,
Народжується день нови́й.
Наповнюється місто гулом,
Таким звичайним, дорогим,
Все те лихе, що з нами бу́ло,
З собою, но́че, забери!
А Божий день у сяйві сонця
Життям людей благослови!
У кожен дім, кожне віконце
Добра і миру принеси!
27.05.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668856
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 28.05.2016
Нестерпимо боляче буває
За країну рідну, дорогу…
За які ж гріхи вона страждає,
Що сини й сьогодні її мруть!
Не від старості й не від хвороби,
На полях, де куля й смерть гуля,
Посилає ворог на нас бомби
За бажання кращу долю мать.
Зупинися, враже, схаменися!
Вже невинних досить убивать!
Як би раптом ти не подавився,
Доки пельку будеш тамувать!
18.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666709
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.05.2016
Бринить весна життєвим цвітом,
А я милуюсь білим світом.
І кожен рік, неначе вперше
Так радісно стукоче серце!
Співає радісно пташина,
чарівна пісня її лине,
відлунюється десь далеко...
Aж ось летить до нас лелека.
Шукає місце для гніздечка…
Життя здола всі суперечки.
Вірить вона і ми повірим –
Всі наші весни будуть в мирі!
04.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2016
Я не відкрию серце більш нікому,
Це зона заборонена уже.
Всі почуття покличу я додому,
Старі образи розум хай спряже.
Не варто відкривати комусь душу,
Щоб твої квіти раптом потоптав…
Як часто так бува, сказати мушу:
Кохання мав, любові не пізнав…
Благословенна лиш любов до Бога,
До вищих нас матерій піднесе,
Ніколи нас не зрадить, більше того
Простить, дасть сил, наснаги і спасе…
01.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640515
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.02.2016
Була колись у Києві історія весела,
В містах жили містяни, селяни, звісно, в селах.
Часи післявоєнної нестачі та нужди,
Тож люди виживали, крутились, як могли.
Жила аристократка в самому центрі міста,
Доглянута, тендітна, з вищого сорту тіста.
Шановану посаду, казали, обіймала,
Неначе все було, та радості не мала.
Напевно дуже зайнята ця дамочка була,
В квартиру молоко їй приносила з села
Селянка у хустинці, ровесниця її,
Вони наче здружились, та й стали вже свої.
Було б все дуже добре в кияночки житті,
Та лиш одна незгода їй не давала жить:
Набридло їй самотньо смачні напої пить,
Душа мужчини просить. Та де ж його знайти?
Весняною порою, напившись молока,
Прийшла якось раптово ідея ось така:
«Спитаю у молочниці, їй можна довірять,
Проста ця молодичка в пригоді може стать».
Тим паче вона вхожа в квартири багатьох,
Може знайдеться часом десь вільний мужичок…
До того ж пані щедра змогла пообіцять,
Що гарну нагороду за це готова дать.
Запали прямо в душу щодо грошей слова,
Нагода дуже слушна, та жениха ж де взять?
Вже всіх перепитала, кого тільки могла!
Купюри відчувала в своїх уже руках…
Задумалась селянка, й придумала ґешефт,
Куди поділась ревність, за гроші можна все!
Сказала чоловікові, що так, мовляв, і так,
А він не довго думав – у Київ, іще б пак!
Цікаво було дядьку, як то у місті жить,
Тим паче, жінка просить, уважив, що робить?
Грошей їй захотілось, ну то її діла,
На зраду тимчасову згоду ж сама дала!
І півнем-діло, хвацько, солом’яний «жених»
(Не думав, що зненацька такий впаде сюрприз!)
Пішов, всі справи кинув у рідному селі
Цікавий до інтриги, дарма, що на брехні!
Його впустила пані як рідного в свій дім,
Увагу приділяла, жили, як молоді.
Не знав таких відносин Петро той чи Іван,
Молочне жінка носить, виду не подава…
Терпіння вистачало на вмовлений лиш час,
Згодом його не стало, урвалось якось враз!
Не йде ніяк додому Іван той чи Петро,
З образою на нього несе їм молоко.
«Чи втратив, може, пам'ять на київських харчах?!...»
Та справа була марна, на хоче він назад!
Молочниця в ударі, скандал вчинила там,
А дама так спокійно: «Вирішує хай сам!»
Для жінки катастрофа, справжнісінький провал!
Продала чоловіка й згадала про права -
Пішла до суду грішна заяву там писать,
Шукати справедливість й своє таки забрать!
Кияни пам’ятають, хто в тім районі жив:
Напроти стадіону проходили суди.
Сенсацію кумедну послухати прийшли,
Не вистачало місця, стояли у дворі.
Не важко здогадатись який дав вирок суд:
Сталось, як мало статись - розплата тут як тут!
Хотіла обдурити молочниця скупа,
Та в дурнях залишилась урешті-решт сама…
26.11.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624411
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 27.11.2015
Цей невмирущий дух козацький,
Яким нас Бог нагородив, -
Вільний, як вітер гайдамацький,
Під небом голубим розцвів
Полями жовтими, хлібними,
Що в прапорі навік живе,
Хвилею пестить щедрі ниви,
А на курганах сльози ллє…
Цей невмирущий дух козацький!
Його ніхто не задавив!
Планово нищили й зненацька,
Найбільше ж браття із Москви.
Ох, не старайтесь, вороженьки,
Отямтесь ви, нарешті-врешт!
Не вирвать волю вам з серденька,
Бо береже нас Божий Хрест.
Бо ми ніколи і нікого
Не ображали так, як ви!
Не хочем ми чужої долі,
А власну будем боронить.
Цей невмирущий дух козацький
З неправдою не вміє жить.
Для нього Воля – рідна мати,
Нею він вміє дорожить.
Він, дух цей, тОму невмирущий,
Що правда – спутниця його,
Бог дасть нам день і хліб насущний,
Ми заслуговуєм того!
26.08.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606055
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2015
Заросла травою та стежина,
Що до хати край села вела.
Не цвітуть вже мальви біля тину,
Перший півень вранці не співа…
Щільно дошками забиті вікна,
Сонце в щілини ледь пробива,
А город пустує, як сирітка,
Чагарник росте і кропива.
Клуня набік важко похилилась,
З усіх сил тримається вона.
Хата одиноко зажурилась:
Люди де, чому вона одна?
Де поділись господарські руки,
Хто їх вижив з матінки-землі?
Тут би мали жить людей тих внуки,
Що колись трудились у дворі.
І таких хатин, на жаль, багато!
Коли бачиш їх, серце болить.
Постаралась власть наша завзято
З хазяїв кріпацтво сотворить.
Не лишалось кращого нічого
Людям, що хотіли заробить -
Полишити берег свій, як човен,
Течії довірившись на мить.
Так політика, що "для народу",
Вижила господаря з землі.
Партії й правітєльству в угоду
Вимирають люди на селі.
Повертатись молоді не хочуть,
Жителі міські вони давно.
Вартові забиті хатні очі
Ждуть своїх хазяїв все одно…
03.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603948
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2015
Український народ! Ти страждав і страждаєш,
Доля випала тяжка тобі,
А тернистим шляхом йдеш тому, що вже знаєш -
Волю вибореш лиш в боротьбі…
Вільний, славний народ! Найкрас́ивіший в світі!
Важко рівних тобі відшукать!
Неповторний, єдиний в своїм розмаїтті,
Ти не в силі свободу віддать,
Бо у жилах тече не проста українська
Кров з сльозами і болем дідів -
Дух козацький живе і Кобзар «Заповітом»
В незалежність нам шлях освітив.
24.08.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602124
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2015
Господня ласка безкінечна,
Любов безмежна до людей.
Проте не всі так безперечно
Вірять в святу з усіх ідей.
Бог любить нас, людей, безмежно,
Як батько до дітей своїх,
Створивши, слідить обережно
Як людство йде у кут глухий…
Вік атеїстів вже позаду,
Дякуєм Богові за це!
Ми повернулись, наче з аду,
Що мало леніна лице.
Там мізки нам так забруднили,
Що можна було утонуть.
Ще атеїсти-старожили
Ідолу моляться свому.
Під красним прапором збирає
Їх нечестивий на шабаш,
Але церковний дзвін лунає:
«Не ваша влада й час не ваш!»
Господня ласка безкінечна,
Всіх атеїстів Бог простить,
Просити слід лише сердечно
Щодня, щоночі і щомить…
24.07.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595916
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2015
Якби ж то пташкою побути,
Хоч на якихось днів зо три!
Про всі проблеми вмить забути,
На все поглянуть з висоти...
Намилуватись рідним краєм,
Напитись чистої роси,
В пташинім наспіватись раї,
Життю радіть, його красі…
Пташки, мабуть, до Бога ближче,
Від ангелів крильцята в них,
Я б піднялась як можна вище –
Просить, щоб не було війни…
07.06.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586267
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.06.2015
Вже сонечко на небі, як завжди.
Проснувся білий світ від ночі.
Радіє все живе на цій землі,
Пташки пісні свої стрекочуть…
Цей дивний механізм завівся знов,
Навколо Сонця Землю обертає.
Циклічність, що основа всіх основ,
Думок багато вченим навертає.
Пояснюють вони і так і сяк,
Розумними словами оперують,
Що, начебто, пішли люди від мавп,
Духовне ж матеріалізують.
Вся еволюція в книгах уже,
Все пояснили нам розумні вчені,
Душі лиш нерозгаданий секрет,
Чи на землі розгадка, чи на небі?
Як можна пояснити взагалі
Тим, хто всі книжки вивчив на відмінно,
Всі чудеса, що відбулись колись,
Й Ісусове святеє Воскресіння?
Як оживає вмерше в живу плоть,
Чому відкрились Лазареві очі?
Цього не зна жоден земний закон –
Душі повернення із смерті ночі…
Це не під силу людям на землі,
Тут формули не варто нам шукати,
Ти лише в Бога, Сина його вір
З Духом святим. Божий Закон у тім,
Що віруючим, праведним усім
Вічне життя Він хоче дарувати…
12.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574144
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2015
Життя так просто не дається,
Борись за кожну його мить!
Серце з думками в ритмі б’ється,
Від кривди інколи болить…
Як хочеться на повні груди
Вдихнути вільного життя!
Щоб без погроз, війни і бруду
Весні радіти, як дитя!
Як хочеться з миром лягати,
І прокидатись з миром теж!
Якби ж то можна переспати
Цей жах, та він реальний все ж!
Скажіть, як нам сусіда вмовить,
Щоб кігті він з грудей прибрав,
Він з люцифером, певно, в змові,
Чи мало він собі накрав?
І скільки йому іще треба?
Відсутнє міри почуття!
Ти, Боже, бачиш все на небі,
Тож, порятуй правди життя!
Дай кожному по його вірі,
По справам кожного воздай!
На тебе вся наша надія!
Благаєм, Боже, миру дай!
10.04.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574134
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2015
Засмутились рози величаві,
Пелюстками дивляться вже вниз,
Тиждень ще тому були у славі,
Сім красунь – дарований сюрприз…
Принесли ви радість неймовірну,
Несказанно щирі почуття!
Поклик ваш – добру служити вірно,
Віддаючи, славити життя.
Я візьму їх, покладу у воду,
Якийсь час ще подарую їм.
Віку квіточкам продовжить зможу,
Хай же Бог дарує віку всім…
28.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2015
Правда в очі сміялась мені,
Плакала потім зі мною,
Кохання згорало тоді у вогні,
Серце просилось на волю…
Полум’ям їдким в очі зайшла,
Сльози котилися градом,
Щастя колись у коханні знайшла,
Поки не вкралася зрада…
Правда страждання мені дала,
Від неї я не ховалась,
Вбити мене вона не змогла –
Сильнішою просто стала…
03.03.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569835
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2015
Всё не имеет смысла впредь -
Проклятая политика извне!
Все сантименты запереть,
Когда страна в опасности, в огне!
Все лозунги – лишь трескотня!
Глупейшее творение людей,
Коварство в них и пустота,
Если за этим всем - море смертей!
Теряется во многом смысл,
Все рассуждения – на задний план!
Молит душа, прося: «Держись!
Ты выстоишь, любимая страна!»
Душа страдает и болит
От той неправды, что с тобой творят!
Твои все лучшие сыны
Кровью своею волю окропят...
Лишь это не теряет смысл –
Смерть преданных за Родину свою!
Их души вознеслись все ввысь,
Герои вечны! С нами гимн поют...
30.08.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565510
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.03.2015
С востока серая лавина
Злобой и завистью гонима,
Как дёготь, подавивший мёд,
Сметая правду, ложь ползёт.
Оснащена вся до зубов,
Оружьем бряцая, стреляет,
Не вылезая из оков,
Назад в оковы нас толкает.
У лжи защитник есть великий -
Хамелеон он многоликий,
Одной рукой за мир борец,
Второй зовёт света конец.
Народ сумел он убаюкать,
Все кагебистские науки
При этом ловко применил,
На честь и совесть он забил.
Знакома нам эта навала -
Наша земля их много знала,
Не может наш сосед позволить
Нам благоденствия и воли.
А вдруг мы заживём красиво,
Себе на радость, всем на диво?
Нет у зверей другой работы,
Только точить на жертву когти.
Вы справедливости не знали,
Законы не для вас писались,
В зомбоэфире вы распяли
Не мальчика, придуманного вами,
А веру христианскую клыками,
Напившись крови, духом пали!
На путь греховный тупо стали,
Ордой на брата вы напали,
Ваш бог сейчас убийца Каин…
20.02.15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561711
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.02.2015
Так грішно, не втішно,
Питання зповічне –
Навіщо?
Хрести з потойбіччя
Питають зловіще –
Навіщо?
Навіщо пекельні
Кулі смертельні?
Навіщо?
Чому так найближчий
Ненавистю дише,
Навіщо?
Чого йому мало?
Війни бракувало?
Огидно!
Їм тиша не мила
І дружба набридла,
Завіщо?
За нашу свободу
І волю народу,
Так грішно!
За душу козацьку
Напав як чортяка
Зненацька!
Він знищить готовий
Історію й мову,
Не вийде!
Бо воля від Бога,
А в нього у пекло
дорога !
12.12.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543359
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2014
Пейзаж зимовий помічаєш –
Яка ж бо, Господи, краса!
Та розумом це не сприймаєш,
Бо застилає все сльоза…
Нам не дає життю радіти
Те лихо, що спіткало нас,
Знають усі – дорослі й діти –
У нас на Сході йде війна…
Найближчий наш сусід – Росія,
Що начебто сестра була,
Готова нас і в пух і в пір’я,
Бо крові з нас не допила…
Вампірила вона віками,
Насаджувала «русский мир»,
Та сила ще не дає права
Нищити український світ…
Бо він благословенний Богом,
Правда його проста й свята –
Хто йде на нас з мечем – убогий!
Від того й згине він меча!!!
07.12.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541847
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2014
Немає правди на землі
І не було ніколи,
Люди змінились, стали злі,
Забули про основи.
Змінились люди, як і світ,
Такий незрозумілий,
І скільки б не було нам літ,
Живем якось невміло.
Бо досвід пращурів своїх
Так часто забуваєм,
Повторювать їх помилки
Нас зовсім не лякає.
Нарощуєм потенціал,
Хизуємось собою,
Робота, гроші, нал, безнал,
Духовність – за горою…
Душа болить уже не ледь
Щось тут не так, панове!
Чи з глузду з’їхали ми геть,
Що гроші вже основа!
Без них не можна, правда це,
Проте, життя - не статок,
Але чи курка, чи яйце
Життю дало початок?
Питання зовсім не просте,
Філософам робота…
Та відповідь дає на те
Мудрість минулих років.
Потрібно нам окрім всих шкіл
Історію вивчати
І висновки з поміж рядків
Для себе розпізнати
Вся ця за гроші метушня,
Політика убога,
Ці клопоти і маячня
Нас віддаля від Бога…
Неначе ми заплутались
В матеріальних путах,
Прости нас, Господи, прости,
Не дай Тебе забути!
Не дай загинути нам всім
У політичній драмі,
А дай нам віру, хліб і сіль
Та миру між братами!
Дай розуму тим лідерам,
Що нас в безодню тягнуть,
Імперським їх амбіціям
Дай, милостивий, раду.
Дай легкості від каяття,
Прости гріхи нам, людям,
Бо саме цінне – це життя,
І іншого не буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518112
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.08.2014
Через віки Шевченків голос лине,
Через віки ми чуємо його,
Бо актуальна суть його і нині -
Неправда б’є по серцю батогом!
Багато літ минуло з заповіту,
Води багато в море утекло,
Садки вишневі відцвітали квітом,
Змінилися і люди і село…
Змінився побут і одежа інша,
Потреби стали інші, ніж були,
Віночок одягати український
Відвикли вже давно наші дівки.
А парубќи свої вже шаровари
Закинули в далеке небуття,
Катонові всі джинси повдягали,
Співати не уміють до пуття.
І вечорниць немає тих веселих,
Де так все чемно й радісно було,
Жили хоч бідно, але щиро й чесно,
Схиляли перед Господом чоло…
В містах змінились також городяни -
Тут псевдопатріотів пруд пруди,
Змінили л́ише дорогі кафтани
На дорогі маєтки та вози.
Коней уже у них не запрягають,
Дарують для забави їх давно,
Куди дівати гроші, вже не знають,
Правди немає, як і не було…
Був тут один, що все до «основанья»
Зламав, змішав у купу й поділив,
Та казка вже реальною здавалась,
Якби він Божий храм не осквернив…
Не б́уло багачів, були колгоспи,
Такий собі державний поміщи́к,
Прогнуло спи́ни на полях жіноцтво
За те отримуючи копійќи.
У виборі своїм були невільні -
На руки не давали паспорти́.
Так от скажіть, чи б́у́ли вони вільні,
Хоча й не називались «кріпаки»?
А ще один тут після гегемону,
Таких катів не бачив білий світ!
Жахливим і страшним голодомором
Вчинив був українцям геноцид.
Ох, настраждалась зе́мля українська!
Панів наче не було, та вони
Змінили шкіру, назву і обличчя,
Продовжували правити з Москви.
Таких маєтків і пани не мали,
Палатам царським певно лиш на кшталт!
Народу вони інше обіцяли,
До того, як добрались до пенат…
І очерстві́ли ду́ші українські
Від болю, гр́о́шей, врешті, маячні,
В часи́ неле́гкі довелось нам жити,
Неначе бачим це в страшному сні…
Віќи, певно, змінили нас із зовні -
Одежу, за́чіску і побут теж,
Та Д́ушу нашу, українську, вольну
Ніхто не запряже, немає таких веж!
Ми потреб́уєм слово Кобзареве,
Щоб зрозуміть себе і генний код,
Бо блудимо в трьох с́оснах, а ми - древо,
Ми Україна! Вільний ми народ!
Нас, українців, дзузки подолати!
Така козацька в наших жилах кров,
І буде завжди син, і буде мати,
Слово Шевченкове із нами, й з нами Бог!!!
11.03.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2014
Весна бринить наче чарівно,
Тихо до літа підійшла,
А на душі так гірко, зимно,
Гаряча котиться сльоза…
Пташки співають, наче плачуть
За тими, хто не чує їх,
У лютому вже плакав качур
За мертвими, для нас – живих…
Немає радості від ве́сни,
Багато горя в ній було,
Але й найтовщі криги креснуть,
Де правда й кривда– бачить Бог!
Ще прийде радісная днина,
Свободи мальва розцвіте,
Щаслива, вільна Україна
Радістю сповниться, проте –
Ніколи Ненька не забуде
Тих, хто за неї полягли,
Щаслива Україна буде!
Героям поклянемось ми!
Ми всі змінились, зрозуміли –
Не зможем по-старому жить!
З дороги вже звернуть не в силі,
Нам нагадає сотня вмить!
Не маєм права криводушить,
Дурити дозволяти нас,
Бо ціль майдану була - зрушить
До справедливості життя.
Не маєм права шанс втрачати
Той, що майдан подарував,
Хай вселиться у наші хати
Те щастя, що він нам кував.
Ми іншого шляху не маєм,
Йти з гідністю лише вперед!
А вороги хай наші знають –
Що з нами Бог, а кривду – геть!!!
01.06.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505140
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2014
Ми українці там, де воля кличе,
Де стяг свободи майорить,
Де з миром брату брат добра лиш зиче,
Слово шевченкове звучить.
Ми українці там, де слово правди
Без страху й утисків луна!
Наша земля для нас і буде завжди
Як рідна матінка – одна!
Ми українці там, де справедливість,
Ніхто нікого не гнітить!
Нам Бог, окрім терпіння, дав сміливість
На барикади в одну мить!
Терпіти можем все – і холод й голод,
Всілякі труднощі знесем!
Себе принижувать лиш не дозволим,
Гідність для нас – понад усе!
Ми українці і звучить це гордо!
Пишаємося знов і знов!
Тарасу дане, стримаємо слово -
Таки позбудемось оков!
11.03.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494309
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Що відчуваєш ти, християнине,
В цей час, благословенну днину?
Чи зрозумів ти цього свята велич всю?
В цей день нам дарував життя Ісус...
Він показав – боятися не смерті треба,
А марно жити у гріхах.
Звівши останній погляд свій до неба,
Бога про милість до людей благав...
І Бог засвідчив свою милість щиру
Заради нашого спасіння, ради нас
Дав зрозуміти людям всього миру
Що любить нас і з нами повсякчас!
06.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494060
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 21.04.2014
Києве рідний!
Ти любові гідний,
Найкращі слова – всі тобі!
Стоїш ти віками
З Дніпра берегами
На схилах в зеленім вбранні.
Історії дати
Будуть минати,
Правителі, люди і все…
Та хочеться Києву
В нас запитати -
Що нова епоха несе?
Чи будемо гідні,
Місту привітні
І вдячні йому за красу,
Чи будем історію
Ми зберігати,
Чи пустим її під косу?
28.09.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493279
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 18.04.2014
Жизнь! Ты самый сладкий сон,
Вроде замедленная съёмка
Многосерийного кино,
Где мы актёры в нём,
Без дублей только…
Жизнь! Твой каждый миг неповторим,
По своему прекрасен.
Задумываемся часто мы -
А в этот мир зачем пришли?
Чтобы понять однажды,
Что ничего на свете нет
Прекрасней самой жизни!
И на вопрос про жизнь ответ
В душе своей услышим,
Пролив священной грусти свет:
Мы есть. Живём. Наши сердца стучат,
Бывает и не в унисон…
Пусть все обиды замолчат!
Они ничто, когда поймём –
О жизнь! Ты самый сладкий сон!
Лучше тебя нет ничего!!!
25.11.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493276
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.04.2014
Пташки співають навесні
Так особливо!
Bіщають щось вони мені -
Дивнеє диво...
Сонечку теплому вони
Дуже зраділи!
Гукаючи красу весни
Чарівним співом...
І від пташиних пісень тих
Земля проснулась,
Хоча важкий ще сніг лежить,
Не обманулась,
Бо так лиш навесні пташки
Можуть співати,
Й після тривалої зими
Нас звеселяти...
01.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493080
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2014
Кудись день божий подівся,
Звідкись вечір взявся,
А той камінь, що нагрівся,
Ніченьки діждався,
Щоб за нічку охолонуть,
Від спеки спочити
Й завтра ранком прохолодним
Сонечку зрадіти.
Все в природі – ніч і днина
Свій час має і годину -
Зима, літо й осінь,
Лиш віками для людини
Душа весни просить…
17.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014
Є одна у мене шкода -
Співчуваю я собі
І такім, як я, народу -
Скільки літ жили сліпі!
Видно, гарно погуляв був
Нечестивий на землі –
Гаслами про землю й волю
Людей бідних засліпив.
І стрункими вів рядами
Дресированих людей,
Тр́ощили безбожно храми,
Серце рвали із грудей!
Не одна душа боліла
Християнська праведна,
Мусила іти в підпілля
Віра православная…
Як же прагнули нам св́ого
Ідола навіяти!
Та любові всіх до Бога
Нікому не знищити!
Бо нема нічого вище
Віри православної!
Будем Господа просити
За гріхи ті давнії…
І не просто так страждаєм -
Ті гріхи спокутуєм,
В милість Божу вірим, знаєм -
Ми її відчуємо…
2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2014
Заплакали березоньки,
Вербоньки схилились,
Що весна на Україні
Чомусь та й не мила...
Пташка сонечко зустріне
Співом, та не спілим,
Бо на нашу Україну
Ворог точить стріли...
Ой, що ж ми тобі зробили,
Вороже немилий?
Лише те, що Україну
Вільною хотіли…
12.03.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014