| Сторінки (6/596): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
На Вашої душі барвистий килим
не опаду живильним я дощем...
А серце невгаває - ще і ще
об шибу б’ється власного безсилля.
Слугує пам’ять визнаним гравцем -
козирні карти подає з колоди,
та згадок цих щонайтепліший подих
щось не тамує мимовільний щем.
Світ праведний початком і кінцем,
законами безсмертної природи,
і час мене запрошує на коду,
зберігши чин, набутки і лице.
Чому ж ти, серце, як мале дитя
отак у казку рвешся неупинно -
у незабутню юності країну,
куди уже немає вороття?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2013
Достойні тих, кого обрали,
Хоч сам до себе позивайсь.
Одні клялися, що не крали,
Про дух український так дбали –
Ось – ось наступить Ренесанс.
Але не поділили влади.
Так переплутались гілки:
Хто там за скіпетр, хто за правду?
Народ лишився десь за кадром,
Як рінь бурхливої ріки.
На місце цих вознесли інших –
Сталева хватка і мотив!
Одноголосність душу тішить,
І цар один, немов Всевишній,
І «нікакіх» альтернатив.
Та дух наживи – чорний ворон –
Йому за всіх ладів не гірш:
В закон возведено побори,
Кінці ховаються в офшори,
Петля кредитів – все тугіш.
І буде так, допоки грати
Із наших душ не опадуть.
А керуватиме громада-
То слуг теж прийдеться наймати,
Аби служили до ладу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468705
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.12.2013
Я знайшов розгадку темі
де ті власники гаремів
набираються звитяги так,
це коли під такти ритму
юнка прагнула створити
щось подібне танцю живота.
Все це треба просто бачить.
Тут прозріє і незрячий.
Що музики витворяли - жах!
Під струнким дівочим тілом
ніжки тільки миготіли,
мовби танцювали на ножах.
Стан туніка облягала,
ледь сіднички прикривала,
О, які вони були пругкі!
Від жаги оцього танцю
у солодкій лихоманці
загоралась хіть чоловіків.
Вам, моїм вкраїнкам милим,
і розумним, і вродливим
є одна порада золота -
щоби вас отак любили,
як султани і еміри -
демонструйте танець живота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468704
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.12.2013
Аж згадати страшно-серце розболілось,
І щемить, і ниє, і пече,
Лікарі пророчать-кепське твоє діло!
А пожити ж хочеться іще.
Жменями пігулки я щодень ковтаю,
Та ще дужче хилить до землі,
І мені сказали мудрі травознаї-
Врятувати може тільки глід.
Я пішов до лісу, навпрошки до глоду,
(втратити боюсь останній шанс),
Там зустрів дівчину сонячної вроди-
Видно, також зболена душа.
Як засіли з нею під кущем цілющим,
Як поглянув в очі голубі-
То забув, що й серце мене здавна мучить,
І куди подівся злющий біль!
З того часу, друзі, дякую я глоду,
Травознаям- слава і хвала,
І молюся рідній матінці природі,
Що дружину й зцілення дала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Ділимося радісними вістками
Наче квантом щирого тепла.
Як його не вистачає нам
В днях оцих,що безнадія виткала!
Наша віра у добро сердець
Як свіча – то тухне, то яскравиться.
Хай любов і дружба вічно славляться!
Світ без них,по суті, завжди мрець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468600
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2013
Весна прокралась між грудневих днів,
Та так лукаво й знадливо чарує!
Не гоже Бога згадувати всує,
Але ж я, Боже, знову не стерпів.
Під сонцем влігся вигріватись кіт,
Аж очі жмурить у оцій нірвані,
По неба волошковому екрані
Снують хмарки – грайливі і легкі.
Проснулись трави, як надії наші.
Які довірливі – і я , й зело!
Гусиний легіт звівся над селом.
Насправжні гуси. Правда, ще домашні.
Тобі спасибі, весно, за тепло,
За цей фантом веселої надії,
Тобою я не раз переболію,
Аби міцніше стати на крило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Здоровий глузд.
Нарешті, серце є.
Невже замало,
Щоби буть людиною?
Голодомор. Вороння виграє.
Квітучий край –
Зчорнілою руїною.
Говорять – Сталін.
Вурдулак з Кремля.
Гвалтують неньку
Москалі-приспішники.
Він що –
Петра-сусіда намовляв
Зернини макової
В хаті не залишити?
Він що-
Квасолю в жмені рахував,
Чи під подушкою
Дитяти хворого?
Холуйська ницість-
Першоріддя зла,
Лихий сусід –
Немає гірше ворога.
І так завжди:
Вожді на небесах
Укази пишуть
Для повіту енського.
А чорні всі,
А підлі всі діла –
Від завзяття
Улесливо – лакейського.
Похвалять може.
Може – чин дадуть.
Нагайку в руки
І коня вогнистого.
Його поріддя
Люди прокленуть.
Оті – померлі,
І оті, що вистоять.
Потупить зір –
Часи були не ті
В одвіті Сталін,
Ми маленькі люди.
Народе мій
Ти будеш в хомуті,
Доки сусіди
Отакими будуть!
Один з другим
На відстані ножа.
Найбільша радість –
Коли лихо в ближнього.
Є глузд і совість.
Врешті – є межа.
Рятунок наш
У милості Всевишнього.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468366
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.12.2013
Палю журнали. Фото - екстра-клас:
такі звабливі вигини і пози
мов одночасно премія й аванс-
і обсипає жаром, то морозом
неначе й справді вдало согрішив.
І раптом внучок:"Почитай, дідусю!"
...Хоча журнали - екзотичний шик,
вони таки ущент згоріти мусять...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467039
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Стелило сонце стежку золоту
І небо пахло травами й медами,
Штанці старенькі із простого краму,
Розкішний сад у білому цвіту.
Там Бакайці смарагдом розлились,
Лоскоче шовк невтомні босі ноги,
Дрімають хатки хутора малого
І Псьол круг лісу стрічкою повивсь.
Яким був теплим і яскравим світ!
Казки на кожнім чатували кроці.
Та що нам, найвідважнішим із хлопців,
Як наші душі рвуться у політ!
Колише доля мрію молоду…
І, хоч літа занесено снігами,
Я до дитинства пресвятого храму.
Як завше, заворожений іду.
Іду не сам – онуки при мені.
А казка кличе знову погостити,
Та магія таїн, ще не розкритих
Уже до їхніх озоветься днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467036
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2013
Найкраща риба - ковбаса,
смачнішої нема на світі!
та це - в минулому столітті.
а нині - інші чудеса.
Замінників кругом - ряса.
Тут важко смертному не схибить -
лежить без м’яса ковбаса,
без диму закоптилась риба.
Без виноградників вино,
без молока - вершкове масло...
Бо совість продана давно,
і бариші - найперше гасло.
Роботи повно лікарям
і фармацевт - не без навару.
Людей спроваджують до ям
такі-от "якісні" товари.
Під схвальний глас із-за бугра
чиновник потирає руки.
а нам задуматись пора
дітей за долю і онуків.
Самим вершить народний суд:
чиновнику вказать на двері,
баришників усю рясу
закликать твердо до бар’єру.
щоб навіть думка не прийшла
усяким бізнесо - хапугам
хреста приклавши до чола
творити над людьми наругу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Мені вже нічого на світі не треба,
крім чистого - чистого мирного неба,
крім ранків,дзвінких від дитячого сміху,
крім ниви родючої, людям на втіху.
І я вже нічого на світі не хочу,
лиш в серце б світили коханої очі.
лиш друзів міцні і надійнії плечі,
а там - хай приходить непроханий вечір.
Щоб пісня моя ще розправила крила,
душа щоб з роками ніяк не міліла,
щоб більш для людей, а не тільки для себе...
О, як ще багато в житті мені треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2013
Не має праведник мільйонів
На обездоленій землі.
А з нами грають в «лохотрона»,
Обіцянок дарують грона
І птаха синього політ.
І знову нас уводять, сірих,
У вибір, котрого нема.
І здаємось, бо хочем вірить,
Що ці вже точно будуть мірять
Свій крок із нами усіма.
А їм дорватися до діла,
А там мелодія одна-
На торг пустити неньки тіло,
І душу вийняти уміло,
І куш – у пельку гамана.
Себе прикрили частоколом
Закону, мантії й кийка.
І правди не сягнуть ніколи,
Свободу й гідність тиснуть долу,
Якщо ти в свитці бідака.
Немовби все на службі крезів
Щоб «оздоровити» загал:
Фальсифікатів скрізь імпрези,
І наркота, і п’яний безум,
І з медициною провал.
Іздавна дихалось грозою –
Провидці дарма хліб їдять.
Європа – привід для розвою.
Тут за образи стали боєм,
За день позавтрашній стоять!
А ви загралися, панове,
В рабів нікчемних і господ.
За нами є останнє слово,
Бо ми не натовп, не полова,
А гордо кличемось – Народ!
-Крези – скоробагатьки;
-Імпреза – представлення, презентація
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466669
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.12.2013
Не любив я фізики ніколи,
вік без неї планував прожить,
що робити, як душа із школи
до ції науки не лежить?
Відлетіла юність, наче вітер,
школа вже забулася давно,
обходив я мало не півсвіту,
шістьдесят відстукав метроном.
Та з’явилось на одвічних гонах
щось таке - неначе каяття,
все частіше фізики закони
у моє втручаються життя.
Я до спорту із дитинства звичний
і не можу згодитись ніяк,
що раніше був, як знак окличний,
нині - швидше запитальний знак.
Де потужність і снага колишні?
Відкриття роблю таки сумне,
що земне тяжіння все сильніше
до дивану притяга мене.
Вже й газети сам не прочитаю,
що там в світі нині за дива?
Оптика надійно виручає,
зупинившись на межі плюс два.
Фізика тепер - як член родини
контролює мій наступний крок,
і буття людського кожна днина -
це її нескінчений урок.
Тож прошу пробачення відкрито -
не тримай таки на мене зла!
і якщо не зможеш полюбити,
то хоч щоби доброю була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466668
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Чи то дим, чи туман, а чи курява-
Не видать горизонту – і край!
Чи то правду говорять, чи дурять нас,
Кожен свій обіцяючи рай.
Дай нам, Боже, відваги і мудрості
Позад себе лишить Рубікон,
Щоб з’єднала майдани і вулиці
Тепла щирість трудящих колон.
Щоб у завтра іти, не згинаючись
Ні від мантії, ні від кийка,
Щоб, до нитки народ оббираючи,
Нам не ставили бідність на карб.
Краплі крові пульсують, волаючи –
Не купітеся знов на обман
З горизонтів душі розганяючи
Оцю куряву, дим і туман!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466365
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2013
Наше братство неспокійне
Дружба з’єднує надійно.
І любов до слова та пера,
Ми – зірке народу око,
Голос чесний і високий
Задля правди, віри і добра.
Вам несем новини світу,
І виводим на орбіту
Таємниці з-під семи замків,
Маєм лише поєднати
Хист актора й дипломата,
Піонерів долі нелегкі.
Приспів:
Як задавнена хвороба –
Найпрекрасніше із хобі,
Ця жага одвічна, а не містика –
Є така професія,
Є таке покликання,
Сенс життя єдиний – журналістика.
Удається нам на диво
Відгадать оперативно
Що загал бажає і бомонд.
Ми на пульсі держим пальці,
Думка в пошуках сенсацій
Проникає аж за горизонт.
Нам найвища нагорода-
Визнання й любов народу,
Адже ми – антенни ваших душ,
Разом будем будувати
Нашу спільну рідну хату –
Україну вільну й молоду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Води краплина на пошерхлі губи,
весняне сонце на осінній сум.
Вже скільки літ мені даруєш, люба,
свою турботу, ніжність і красу.
Життя у нас - не вимріяна казка,
та зцілює, мов чарівний напій,
у мить гірку твоя любов і ласка,
і усміх твій, і поцілунок твій.
Порада мудра у важку дорогу,
затятість у невпинній боротьбі.
Я благодаті заслужив у Бога -
щоденно довірятися тобі.
Й коли у вічний вирій я полину,
то навіть там, у долі на межі,
благословляти буду кожну днину,
яку з тобою випало прожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Розмова
Україно, земле благодатна,
Щедрий люд і нива повсякчас,
Я прийшов зневіру подолати,
Я – Шевченко. Я – Кобзар. Тарас.
Щоб почути, чи доносить вітер
Мої думи гонами сторіч,
Чи знаменом стали заповіти
І до волі непогасний клич?
Все ошатно, чисто і розкішно.
Цей фасад за півтора віки
Не пізнати прадідам прегрішним.
Чом війнули зболені думки?
Може тому, що в одежі слова
Криється лукавство раз по раз,
Жебрає донині рідна мова,
Без якої нації нема.
Що не стала мати перед світом
У званні величнім і святім,
Що метуть чужі задвірки діти,
Полишивши на розпуку дім.
Дух ваш погасає у покорі,
Знову іга нависа печать,
Ви ж варягів просите до двору
Та чужого прагнете плеча!
Бо своє не втримує свободи…
Побратим – в козацькому коші,
А чужинець – той сягне клейноди,
Щоби вас пошвидше задушить.
Чи немає вдатності у Бога,
Щоби, врешті, розуму навчить,
Чи така судилася дорога
Вам рабами споконвіку жить?
Я прийшов зневіру подолати…
А чию, чи вашу, чи свою?
Я вітаю новизну фасаду,
А по ваших долях сльози ллю.
Як вас із колін тепер підняти,
Ще який потрібен заповіт?
Ні молитва, ні жалі, ні клятва
Не відвернуть напастей і бід.
Лише гордість, віра і єднання
Врятувати можуть нині вас,
біль мій – щонайперший і останній
Я з тобою навіки. Тарас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466141
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Кохана земле, проліску весняний,
до тебе стежка вік не заросте,
моєї мами ранніми піснями
лунає й досі місце це святе.
І неважливо, хто співа осанну,
чийому б не належало перу
освідчення, аби було бальзамом,
для твоїх ніжних, працьовитих рук.
У кожного своя єдина доля.
Далекі гони пролягли в світи.
Найбільше щастя - на твоєму полі
важким колоссям вдячно прорости.
Щоб прийняла земля мою покуту
й зернина знову впала у ріллю.
Поки живу, тебе любити буду
і жити буду, доки ще люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2013
Такі сьогодні в моді
і рими, і слова,
як лейтмотив мелодій
немовкнуче "Віват!"
Життя безхмарно-чисте,
мов писане з лубка,
злинає урочисто
із кожного рядка.
Немов нема безодні,
і не гуде вулкан,
не стогін всенародний
в безвиході блука.
Бо в України лоні
рождається тепер
на вбогості мільйонів
черговий мільярдер.
А світом лине пісня-
вінок кантат і од.
Питання прямо висне:
"А хто для вас народ?"
Для кого заспівали
осанну і хорал,
чи мало назбирали
регалій і похвал?
Щоденно правлять балом
і скепсис, і цинізм.
Закиньте окуляри
з рожевим сяйвом лінз.
Якщо, звичайно, сили
на цю достатньо роль.
І вжахнетеся щиро -
так голий же король!
Можливо, це найкраща
у вашій долі мить,
служити правді важче,
ніж фіміам курить.
Коли ж двора омана
облесливо зігне -
Сусаніна Івана
вас слава не мине.
Та тільки антиподом
ви у фатальній грі:
Він ворогів заводив,
а ви - свій кровний рід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465775
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2013
Приймає осінь естафету в літа.
Йду по врожай на визрілі грядки.
Квасолі жовта виткалась намітка
і налилися соком буряки.
На тихих стернях розляглося сонце,
і до весни притихла сіножать.
Посеред грядки зупиняюсь - що це?
Веселі квіти зграйкою стоять.
Оглянувсь. Ущипнув себе. Та марно,
Не зникли. Усміхаються. Стоять.
Це ж хто його отак придумав гарно,
це ж звідки впала Божа благодать?
Я розумію - сквери, парки, клумби...
Але отут - в сусідстві картоплів?
Зненацька почуваюся Колумбом,
який колись Америку відкрив.
І тепла хвиля хлюпнула у серце,
і світ засяяв тисячами барв,
і зазвучав мотив у ритмі скерцо,
аж у танок метнулася верба.
Як забуття скінчилася хвилина,
прокинувсь наче. Здогадавсь. Прозрів.
Цю казку нам придумала дружина
поміж клопотів зранку до зорі.
У цім житті нам є чому радіти,
у прозі днів Господь нам залишив -
тобі - ростити неймовірні квіти,
мені -писати пристрасні вірші.
Та найдорожче свято - спільне літо,
що долею наречено прожить.
Цілую руки, що плекають квіти
на нашій грядці і в моїй душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.12.2013
Стара історія, як світ -
Є каяття - нема спокути,
одвічне - бути, чи не бути,
уже над нами не стоїть.
Я гість з минулого. Пробач,
що знову душу розтривожив,
забути мушу, та не можу,
хоч проклинай мене, хоч плач.
Перегорить, переболить...
Та я готовий все віддати,
аби вернути наше свято
хоч на одну коротку мить.
Щоби поринуть у весну,
зневаживши незвану осінь.
Надіє марна, чому й досі
ти не даєш мені заснуть.
Із висоти прожитих днів
невже так важко зрозуміти,
що і весна, і свято, й літо -
вони у кожного одні.
Як почина мені боліть
і серце тиснути у грудях,
згадаю - бути,чи не бути
уже над нами не стоїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2013
Розцвітати проліски не хочуть,
не признали, капосні, весни.
У таку халепу нині вскочив -
у страшному не присниться сні.
Як мені тепер на ясні очі
до тієї, що під стать весні?
Розцвітати проліски не хочуть?
що ж вірші, змережимо рясні.
І хоч я давно уже не мачо,
та пію - не гірше солов’їв,
і,надіюсь, що мені пробачать
нешляхетні витівки мої.
А вже потім, потім, як пробачать
запевняю чесно - не брешу,
як піднесете мені стаканчик -
то ще кращі завтра напишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013
Пречистий алмаз
у сірій облозі дня.
Усе бездоганно:
огранка, таїна, оздоба.
Ти щирому золоту
дуже близька рідня,
дарований нам
талантом найвищої проби.
Незвично якось.
Кругом марнота і бруд.
Сторговують душі,
зневіривсь уже і сам.
Із світу якого
зненацька з’явився тут,
і звідки вона.
твоя неземна краса?
Немов причастивсь
до вічності і до Хреста.
Торкнуло єство
молитви ніяк не гірш.
Не лише мені
він квантом надії став,
частиночка серця -
народжений Вами вірш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465363
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2013
Людину виліпив Творець -
останній штрих світобудови.
І так велів:" Ти є основа.
ти - цар природи. І вінець."
Та все звелося нанівець.
В однім збулося Боже слово -
Вона природі є вінець.
Таки вінець. Але терновий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Нарешті і до нас зима прийшла,
принісши за терпіння в нагороду
пухкого снігу новорічну вроду
й морозу підбадьорливий талан.
Й надія прокидається ураз,
що все на місце визначене стане,
що Україна згоїть свої рани
і порадіє стомлений Тарас.
Наш вічний шлях - єднання й боротьби,
і справами, і духом ми міцнієм,
щоб розцвіли понад Дніпром і Стриєм
одна весна новітньої доби.
Щоб крізь віки, як найдорожчі перли,
нащадки гордо світом пронесли
не безнадійне: "Ми іще не вмерли",
а "Віно будем і завжди були!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Давай повернемось туди
Де батько дужо-молодий,
Де мами лагідне тепло
Ніжніше сонечка було.
Де вся родина за столом
Єдналась згодою й добром,
Де друзі кликали до гри-
На всякі вигадки майстри.
Де нас прийняв широкий світ
З долоней батьківських воріт.
І звично так розвів стежки -
Турботи, долі і роки.
Давай повернемось, давай,
У той далекий щемний рай.
Але вже й казка - не для нас,
І повертать не хоче час.
Набутки й скарби – ось вони,
Прекрасні дочки і сини,
Й онуки – старших не бува
В увазі, ніжності, правах.
І ми уже у німбі зим,
Та кроні не морозно з ним,
Галуззя вдатне, та проте
З живильних коренів росте.
Хоч плин ріки не зупинить
Цінуймо злота кожну мить,
Добром й любов’ю повним світ
Всю нескінченність наших літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464965
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Життя – у русі й боротьбі!
Банальність, кажеш? Доля істин!
І світ не стане менш барвистим,
Коли відкриє їх тобі.
Немає поступу межі.
І ми, зневаживши молитву,
Спішим незвідане відкрити,
Немов листи, які чужі.
Відкрити – що! Перетворити
Господній світ на свій мотив,
Табу священне обійти
І Бога мудрості учити.
Нещадно вирубать ліси,
У ріках – течії змінити,
Планету зрушити з орбіти
І поміняти полюси.
Гординя – доблесть чи порок?
Питання вченим і поетам.
А світ нестримно рветься в Лету,
Щодень пришвидшуючи крок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Іще один прожито день.
І, прийнятий, як вища данність,
Він серця щирого майданом,
Як схимник стомлений, бреде.
Його обітниць не злічить
Гірких, як амбра від полину,
Він Богу, людям, світу винен,
Оця пожертва – кожну мить.
А хто наллє йому вина,
А хто аскезу цю порушить,
Очахлу розігріє душу
І чашу висушить до дна?
На келії зійшовся світ,
У службі – радість і понука.
Агов, прочанин, дай-но руку,
Дай сонцю стати до воріт!
За ними – пташок і зела!
Впусти до рани світлий промінь,
Нехай єднає друзів спомин
Про спільні роки і діла!
Хай живить нас добро й любов,
Народжених, щоб дарувати.
І в цьому – щонайбільше свято
І сила щирих молитов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Ти зіркою мені на всі часи:
яка вона яскрава і далека!
чи лютий холод, чи нестерпна спека,
манливо кличе у безмежну синь.
Ти зіркою мені на всі часи...
Ти сонечком мені на всі часи,
коли, умившись чистою росою,
запалить небо свіжою красою,
і задзвенять пташині голоси.
Ти сонечком мені на всі часи...
Ти піснею мені на всі часи,
вона так ніжно поміж нас бриніла,
що цілий Всесвіт обійнять хотілось,
Чого ще нам у Господа просить?
Ти піснею мені на всі часи...
Ти згадкою мені на всі часи.
Моя свіча і досі не погасла.
Тебе благаю і молю - дочасно
не погаси свою, не погаси.
Ти згадкою мені на всі часи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2013
Я тобі зовсім не дорікаю,
по своїх рахунках сам плачу,
просто там, у нашому розмаї
ангел спав, а демон все почув.
Провидіння воля незбагненна
і прозріння запізнілий час...
Загадав комусь розлуку демон -
чорна карта випала на нас.
Що йому чужу стоптати долю?
Врешті, це його лиха мета.
Огорнув прощання наше болем
і прокляттям споконвічним став.
Знов себе питаю - хто ми, де ми,
як вернути втрачене колись?
Спочиває по роботі демон...
Ангел на піввіку запізнивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2013
Так буває - стрінеш у житті
раз людину - вперше і востаннє,
випадково, знаючи зарані,
що навік розійдуться путі.
Усміхнешся, слово мовиш, друге,
і прощання настає пора.
Зрозумієш з острахом нараз:
не знайомого втрачаєш - друга!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2013
Смушки Решетилівські - шапка набакир,
чари парубоцькії - серденьку не вір,
вийду я до берега, гляну на ріку,
побоюсь зізнатися правду козаку.
Говтва розливається і цвітуть сади,
з неба усміхається місяць молодий,
хмільна я від радості, бо бентежить кров
ніченька весняная і твоя любов.
Підем зачаровані, у руці рука,
хлюпне щастя повінню, як оця ріка,
і присяга щирая серцю до снаги,
станем нерозлучними, наче береги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Маленьким дивом приростає рід -
дитя лежить, відкривши оченята,
захоплено вдивляється у світ -
як гарно тут, цікавого багато!
Дивись, маленький, і послухай нас,
бо де б не був ти - мусиш пам’ятати:
тебе явила світу в добрий час
найкраща в світі українська мати.
Оця ріка, зелений шум долин
дали їй щедро вроду і наснагу,
щоб час тобі їх вдало перелив
у дух козацький, силу і відвагу.
І довгих літ, і сонечка щодня,
добра тобі і радості, дитино,
у світ широкий не одна рідня -
тебе благословляє Україна!
Усі найкращі в світі почуття,
любов найглибшу, побажання щирі
візьми з собою на усе життя.
У добрий путь.Снаги, здоров’я, миру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Зимовий сон. Такої тиші
на цілім світі пошукать,
Деревам солодко дрімать.
І рій надій моїх колише
оця пастельна благодать.
Пливе врочисто смуга нив
в безмежжя біле, аж за обрій,
і так на серці світло й добре,
неначе роду відмолив
усі гріхи на чистий образ.
Смарагдом мріє річки плесо...
Та вже далеко десь, далеко
лаштуються до нас лелеки,
щоб на барвистий килим весен
розсипати вітальний клекіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013
Може поговорим, прагматичний світе,
Що затис у жмені горобців?
Журавлем у небо маю полетіти,
Спробуй мене взяти на приціл!
Мрії пломінкої обрії жертовні-
Де їм встоять підлості інтриг?
Жебраючі душі понад сакви повні
Тягнеш ти до власної нори.
Хочу пробудити мудрі твої гени,
Осягнувши болі і жалі,
Та у цьому небі, небі сьогоденнім
Круків значно більш за журавлів.
Як вони пильнують рабочинний спокій
Дуже добре бачиться згори,
Щоб дрімав сумирно іще довгі роки
Підсипають харчу до корит.
Щоб не намагався, світе неумитий,
Ще якоїсь прагнути мети,
Глянути у завтра, далі за корито,
Чи й угору очі підвести.
Щоб не зміг пізнати гострої спонуки,
Раптома відчувши дикий щем,
Бо в чіпких тенетах борсаються внуки,
Навіть не народжені іще.
Журавлиний поклик неповторних весен
Здатен іспалити твої сни?
Хай надія світла Феніксом воскресне-
Хто нас порятує, як не ми?
Виведе відважно аж на поле брані
І від злої долі вбереже.
Перемога наша-тільки у єднанні,
Круки ж поєдналися уже.
Наша віра щира постає із нами,
Владно поведе у майбуття,
І її дорога- лише з журавлями,
Горобці туди не долетять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464192
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.12.2013
Поглянь но люба - диво з див,
сад по весняному розцвів
та так розкішно, білопінно,
немов сріблясту павутину
казковий чарівник створив.
А лише ж січень за вікном...
Мороз невидимим пером
гаптує дивосвіт багатий,
і рік новий у кожну хату
дарує радість і добро.
А ми йдемо. Гойдають віти
зимою приспаний мотив.
У серці - квіт весняних марень
коли зустрів я очі карі -
найбільше в світі диво з див.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2013
Не закликаю до меча,
ні до прадавньої сокири,
не прагну крові, прагну миру,
але несила вже мовчать.
Поглянь на захід, чи на схід,
чи робітник ти, чи оратай,
благословили вимирати
знедолений вкраїнський рід.
Панують злидні і біда,
куди не кинь - нема бюджету,
зате розкішні кабінети
в яких не звикли голодать.
В модерних офісах буржуй
держави долю нині вершить,
себе законами підперши
веде Вкраїну за межу.
Він добре знає, що робить -
допродає суспільні статки,
проциндрить землю - і порядки,
ми станем вічнії раби.
І проснемося у цепах,
за нами - і онуки, й діти.
Не пізно нині ще прозріти,
єднатися панам на страх.
Боротися, а не мовчать.
Тому скажу відверто й щиро -
щоб нас почули, треба миром
не забувати про меча!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464051
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2013
Скажи,як ти домовилась з весною
про пролісковий квіт твоїх очей,
про вічний шал дзвінкого неспокою,
що як ріка тече?
Як ти зуміла перейти у звабу
співучих ранків і пастельних днів?
Зникає плин вселенського масштабу
як ми одні.
Натхненно і затято працювати,
такий з іскри роздмухати вогонь?
Здається, що життя бере початок
з твоїх долонь.
Віддам я душу за офіру Богу
і серцем прихилюся до людей,
одержавши супутником в дорогу
щонайчарівнішу із фей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2013
А що ж ви хотіли - надворі зима
без маски і гриму,
і шарпає двері уже обома,
безжально й нестримно.
Вона не лишає ні фор, ні вагань
для дії і слова,
бо чітко і гостро означує грань
зерна і полови.
Такий у зими голубий небозвід-
холодний і чистий.
Якщо твоя мрія достойна крові
добийся і вистій!
Лиш пильність на розум утричі помнож
карбуючи кроки.
Омана народу не відає прощ-
ціна надвисока!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.12.2013
Не клич мене, не клич мене, не клич,
Уже й моя душа в полоні січня,
Холодний обрій зазира у вічі
Світлинами прощальними облич.
Не клич мене, не клич мене, не клич
Ожилий спогад про далеку юність.
Життя збулось. Полишено трибуни.
А скільки треба покаянних свіч!
Ніхто не скаже- скільки і коли
Хвилина кожна- на вагу зернини,
Але коли застогне Україна –
Озвуся сам на материнський клич.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
А сніг летить - врочисто й світло.
як і мільйони літ назад,
ще із часів палеоліту
ця зачаровує краса.
Я усміхаюсь перехожим,
із казкою ж бо віч- на-віч,
і у букети, як волошки,
збираю усмішки з облич.
Вони такі бентежно-ніжні.
І нас єднає таїна,
немов очистили ми грішні
і душі, й помисли до дна.
Немов взялись за руки радо,
як рідні сестри і брати.
Магічна дія снігопаду,
а чи тому, що поруч ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.12.2013
Шукаєм істин- в книгах, у вині-
Знаходимо суцільні парадокси,
Річ найбезглуздіша- робить прогнози
В такі непередбачувані дні.
Під колотнечу партій і їдей,
Де пристрастей невідворотні шквали
У заводі акули відпливали,
Окравши зазомбованих людей.
Шабаш відьмацький хижо виграє,
Усе святе винищує під корінь.
А нам, видать, зручніше у покорі,
Якщо в заклад онуків віддаєм?
Непримиренність хижин і чертог
Означена чіткими полюсами.
Якщо ми в цьому винуваті самі
То в чому, врешті, винуватий Бог?
У всі часи за істину було,
Як фарисеї не плели б лукаво-
Нема святішої на світі справи,
Аніж долати сатанинське зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463464
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2013
Ступився нюх. Заслабли мої ноги
і зір чапкий - сховався і погас...
А ви мене із двору на дорогу,
де ні буди, ні ланцюга, ні вас!
Та як же так - раптово за ворота
у невіть - і жахку, і навісну.
Все, що дарила матінка -природа
спливло з роками спокою і сну.
Я вже ізвик по графіку обідать,
вилять хвостом - найвище із умінь.
А ви мене - де напасті і біди.
Я вже не звір в десятках поколінь!
На повороті безпощадна сила -
я вилетів - та ще тримаю дух.
Піду бродити, красти і просити,
але у ліс - на згубу -не піду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463272
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
Ось Ви перед нами - врочиста і світла,
від щедрої осені, теплого літа,
міцного коріння, селянського гарту,
Ви варті пошани і вдячності варті:
за Вашу остужену втратами долю,
за працю і піт на житейському полі,
за силу любові - жертовну і ясну,
яка дала світу двох доньок прекрасних,
за все, що зуміло для них увібрати
велике і вічне покликання - Мати.
Тож нині у теплому, дружньому колі
бажаємо Вам не боліти ніколи,
хіба за "Шахтар" чи столичне "Динамо".
Ще літ п’ятьдесят поживіте із нами,
бо в нас таки дуже роботи багато:
онукам весільний рушник пов’язати,
і в добрім здоров’ї ту весну зустріти,
коли у онуків народяться діти,
щоб їх ще малесеньких благословити
і далі у злагоді з Господом жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463270
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2013
Прекрасна віщунко, з планети якої
Надходять твої письмена?
Осанна любові,
Наснага герою,
І казка, дарована нам.
Де скельце чарівне, проникливий промінь
Таїну відкрити береш7
Від співу билинки
До жахкого грому,
Й обширів пастельних без меж.
Нехай твої роки рікою дзвінкою,
Немов благодать ізгори.
А світу б довіку
Цього неспокою –
Віночка з мелодії й рим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463104
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
А квіти знов спалахують шаленно
твойого серця ніжністю й добром.
Краси такої, хоч і тричі геній
не описати пензлем чи пером.
Вони волають у захланність світу -
лише любов’ю розквіта душа!
На підвіконні спалахнули квіти
і породили оцього вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2013
Закружляв у танку несміливо
перший сніг, ранній сніг, тихий сніг,
ми з тобою зими не любили,
наче діти, раділи весні.
Бо вона усміхалась привітно,
дарувала принадність надій...
Це у квітні, далекому квітні
ми були ще такі молоді.
Давня казка минулася, мила,
наче зовсім не з нами було.
Час безжально знесилює крила
і зажуру кладе на чоло.
Перетнулися наші орбіти,
і, хоч снігом іскрить сивина,
та із квітня, далекого квітня,
сонце знов усміхається нам.
Хай кружляють найперші сніжинки,
ще не випита радість до дна.
Час прийшов святкувати обжинки,
а у мене на серці - весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2013
Який закон, яка держава,
які програма і статут?
Гешефти владарюють тут,
багаті страму не імуть,
під себе підібгаши право!
Поки народ - німа отара,
батіг їй батько, пряник - брат,
за чарку продадуть мандат,
і прогендлюють, проїдять,
донині ще свої гектари.
Хто дав нам право потопать
у безнадії і покорі?
Байдужість - найлютіший ворог,
і все, що втрачено учора
сьогодні треба повертать.
Пора єднатися. Пора
в собі Людину розбудити,
щоби Тараса заповітом
загув по Україні вітер
із кручі сивого Дніпра.
Від Бога влада. І від нас.
Прозріємо. Спаде облуда.
Торгів майбутнім вже не буде,
бо нас нащадки не осудять
а прокленуть. І прийде час
на виклик нової доби
заявимо - у спільній хаті
хоч ви багаті - нас багато,
і небезпечно забувати -
ми люди. Вільні. Не раби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462889
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2013
Пам’яті Раїси Кириченко.
Я вас вітаю, мої незабутні краяни,
я поміж вами, як ви в моїм серці повік,
ось ще хвилина, і знов моє меццо-сопрано
щиро озветься і збудить надії живі.
Жайвора подзвін над полем врочисто весняним,
мамина хата пливе у віки край села,
диво веселкою над Батьківщиною стану,
звідки до мрії стежина моя пролягла.
Я присягаюся - більшого щастя не мала,
більшого свята ніколи в житті не було,
коли душею і піснею з вами єдналась
і опиралась на вірне подружнє крило.
Доля щаслива всміхнеться моїй Україні,
дух непоборний підносить у далі ясні...
Вам залишаю, як пам’ять народу, нетлінні
зроджені серцем й освячені Богом пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013
Відкрили двері у широкий світ.
Як пораділи далям неозорим!
Немов свати на п’яній перезві.
А він зустрів нас скринькою Пандори
і всім її розщедрився добром.
Тепер діймають нас вітри наскрізні,
із аури душі знесли тепло,
любов - і ту перетворили в бізнес!
Зірвався звір із ланцюга сумлінь
в погоню нескінченну - далі, далі...
В чапкі кишені - статки поколінь,
і тризна по потоптаній моралі.
Свої коралі - геть на смітники,
шапкуємо до знатного сусіда.
А він спроквола кидає кістки,
немов собаці, що іде по сліду.
Пнемося на червоні ліхтарі.
І вже дверей довіку не закрити.
І тонемо у п’яній перезві
та припадаєм серцем до молитви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462710
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2013
Б’ють гейзери - іскристо і потужно
в урочисто- високий небозвід.
Розхристаний і різноликий світ
в них зігріває виболену душу.
Бо тут тепла і радості - без меж:
беріть, і очищайтесь, омивайтесь,
і сил своїх завзяті кіловати
у цю веселку досилайте теж.
Щоб крилам від натуги забриніть,
і з висоти пташиного польоту
відчути до таїни тихий дотик,
і освятити благодатну мить.
Бо одкровенням повняться серця,
добром і світлом - звіку і понині.
Пульсує іскра Божа без спочину
у феєричній аурі митця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462617
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Без вас обох земля - пустеля інків,
не може ні цвісти, ані родить,
є у води щось від природи жінки,
а в жінці - від всевладності води.
У наших долях злиті воєдино,
як в два крила освячений політ,
ще з тих часів, коли з морської піни
постала Афродіта на весь світ.
Усе сприймаю, як найбільше диво:
квітучі весни - жеботінь струмка,
а зрілих літ таке тепло звабливе,
мов хвилею загойдує ріка.
І хай прибій штормить дев’ятим валом -
я пригорну, як в роки молоді,
щоби серденько кригою не стало,
коли на коси ляже заметіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462616
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Бажання всі ідуть по висхідній -
іскра вчорашня полум’ям палає.
Ми це з тобою дуже добре знаєм,
та нестачає сил сказати "ні"
Невідворотність сяйва блискавиць
це благодать, чи,може, кара Божа?
Зітхни й заборони - "Цього не можна"
візьму у шори пристрасність зіниць.
І знов пірну в коловороти справ,
в таке безхмарне, вилиняле небо.
Життя спокійне - а кому це треба,
якщо іще на цвинтар не пора?
Я стрепенусь - які мої літа?
Довкола стільки радості і світла!
Усе віддам, щоб на зорі досвітній
зітхнула й тихо вимовила "Так".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.11.2013
Ця гра продумана давно
На раді мудрій.
Крутилось на народ кіно –
Театр абсурду.
Ну хто з останніх недорік
Може повірить:
Росія випустить «пиріг» -
Васала в ірій?
Куплять Вкраїну не збиравсь
Ніхто в Європі,
Але бажанню дати шанс –
Не пильний клопіт.
Світивсь сюжет від «А» до «Я»
Іще на старті,
Та імітація діянь
Завдання варта.
Бо вимагає жертв нових
Алтар піару,
Він владі сильний оберіг,
Туман загалу.
Смог проникає у серця,
Засяде мізки,
І перед вас не вовк- вівця
На жалість тисне:
«Не на бомонд лягає гріх,
За що ж немилість?
Він все зробив, що тільки міг,
Та не судилось.
І щоб загати всіх проблем
Здолав майстерно
Давайте його оберем
На новий термін.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462124
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.11.2013
Погралися у незалежність -
і слава Богу,
її такі куценькі межі -
лиш до порогу.
А тільки виглянеш за сіни-
там вітер дужий,
де б прихиститись Україні,
зігріти душу?
Усяк диктує свою волю
і манить раєм.
Немов тонку билинку в полі -
її гойдає.
Йти по торованих дорогах -
надію втратить,
А простувать в нові чертоги -
і страшнувато.
Та вибір стане перед вічі -
не поза грою,
бо день сьогоднішній посвідчив -
один не воїн.
Удачу викличем на вежі -
нам на підмогу.
Погралися у незалежність -
і слава Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461832
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.11.2013
Ще не сміялись конвалії в ваших руках,
пролісок сни додивлявся свої світанкові
як забриніла мелодія пісні дзвінка -
магія весен на крилах надії й любові.
Я стрепенувся на поклик магічний оцей,
аж загойдало у вальсі чарівне сопрано,
сонце іскрилося, наче вінчальне кільце
золотом щирим на ніжно-блакитнім екрані.
Що ж це ти весно чаруєш лукаво отак,
знов я в полоні солодких і пристрасних марень,
знов забуваю турботи й прожиті літа
і повторяю утисячне долю Ікара.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2013
Цвіте жасмин. О, як цвіте жасмин,
мов на віку побачення останнє.
Як пізня зваба - аромат духмяний
із рукава прощального весни.
Всотай його, цей дивосвіт ясний,
всотай душею, пам’яттю і зором,
подякуй за дароване учора,
воно вже завтра перейде у сни.
Шліфує досвід кожну із хвилин
і леза почуттів стирають роки...
Та я не буду одиноким, доки
в саду твоєму ще цвіте жасмин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461725
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2013
Вам ції печалі не збагнуть:
як весна скресає серед січня,
як чарує магія обличчя,
яке завтра змушений забуть.
Як чуття прорвуться напролом,
як ріку шаленну зупинити,
як нести покуту і молитву
за гріха, якого не було.
Як водить щоденно на розстріл
запізнілі радощі й надії...
Тільки сивина отак уміє
жалкувать о втраченій порі.
Тамувать бажання і мовчать,
осягнувши нездійсненність мрії.
Я тобою сам переболію.
Ти нічого не повинна знать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2013
Княгине наша, славо України,
понад кордони, гони і віки
Ваш незрівнянний голос вільно лине.
То чому ж зажурились земляки?
У Вашій пісні колоситься нива,
і збита копитами ковила,
і руки мами, що кладуть дбайливо
хлібину пишну посеред стола.
І дух Вітчизни - гордий і величний,
волошки сині на краю села,
і голос серця до єднання кличе,
до віри, до кохання, до добра.
Чому ж так рано перейшли у вічність,
чи від напруги лопнула струна?
Горять печально поминальні свічі
і каплі душі пропікають нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461501
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Хлопець наче я здоровий,
і в роботі гоноровий,
але щось не так-
смичу сіно для корови,
а на мислі-чорні брови
і палкі уста.
Чи ти , легіню зморився,
ранок тільки загорівся,
маєш купу справ!
Знову бачу - файне личко,
наче вишні - красні щічки -
видно недоспав.
Ге й би зникла вся робота,
всі щоденнії клопоти,
день би скорше згас,
щоб до тебе притулиться,
як вечірняя зірниця
поєднає нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2013
Вабить і кличе у юних літах
щастя п’янкого омріяний птах,
ми вирушаємо в мандри за ним
і залишаємо батьківський дім.
Приспів:
Дай мені земле в дорогу
неба свого голубого,
благословення святого,
гарту козацького дай,
хай понад гори й долини,
слава про тебе полине,
пісня зліта солов’їна
про незабутній наш край.
Камінь не зрушиш - вода не біжить
ключик до щастя у праці лежить,
завше тримає на дужім крилі
сила й наснага моєї землі.
Приспів.
Сонечко сходить о ранній порі
краю дитинства, ти мій оберіг,
дітям у спадок тебе передам,
щоби завжди у добрі розквітав.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461234
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.11.2013
Зустрічаємось, розмовляємо
ми із долею тет-а тет,
щось утратили, щось надбаємо,
щось вже маємо, а проте:
Так цікаво знать, так бажається
подивитися за горизонт,
а стежинонька все петляється
мабуть бачити - не резон.
Що чека мене, доле суджена,
чи душа пуста, чи казна:
Візаві моя хитро мружиться -
а нащо тобі теє знать?
Хай любов твоя сіє радощі
та на батьківській, на землі,
по слідах твоїх підуть далі ще
юні пагони поколінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2013
Ви - феєрична. Ви жахкіш вогню
мені на Вас наречено молитись,
і нині і навіки опалитись
моїм чуттям, що у одежі ню.
Десь розпач у тумані заблукав...
Він, як і я -дочасно посивілий,
терзають злість, і біль, і гнів безсилий -
усе оте, якого не шукав.
Є у житті безцінне і святе:
Всевишній, і родина, й Батьківщина.
Не здатен світ уже зійтися клином.
Упевнений.Проте, проте, проте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2013
Прости мене. Погнівайсь і прости
що я тобою без надії марив,
лягли чуття у вірші і листи -
моя розрада і моя покара.
Твоє життя - гаряча паралель.
Такі далекі градуси й мінути!
Я би пішов за тридев’ять земель,
аби тебе лиш бачити і чути
як ти ідеш - лебідкою летиш,
веснянкою до сонця -вгору, вгору...
Вже догорають вірші та листи,
і я для себе - найлютіший ворог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2013
Я до тебе іду, як колись, по весняному цвіту,
я чекаю тебе, як ніколи іще не чекав,
я жадаю тебе, як знесилене спекою літо,
хоч краплини дощу на похилені голови трав.
Тобі серцн несу на розкритих і теплих долонях,
і приношу надії і радощі світлі свої,
все на світі забуду в твоєму солодкім полоні:
тільки ніч, тільки ти й нестихаючий спів солов’їв.
А вітри загудуть - і охоплює серце неспокій,
а затрималась ти - і стривожені думи летять...
Я кохаю тебе, о веснянко моя кароока,
і немає без тебе ні щастя мені, ні життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460934
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2013
Я був у храмі Вашої душі,
торкнувся серцем світлої молитви.
У храмі не пристало говорити,
тож я читав, ні - всотував вірші.
Вогонь жертовний наскрізь пропікав,
дошкульний холод зради і зневіри,
а ще - промінчик життєдайно-щирий
до чаші пригоститися гукав.
Поки живем - не вийде не грішить.
Знесу спокуту.Потім знову й знову
спішитиму до храму на розмову
святого храму Вашої душі.
Проникне слово у єство моє,
очистить душу від облуди й скверни,
і до любові вічної наверне
усе насущне, що на світі є.
І віра в нас, і розум, що над нами
з’єднаються в просвітленій душі.
Я не прошу - благаю Вас -пишіть!
Молитись хочу Вашими віршами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Якби мені лежати на печі,
щоб Президент підносив калачі,
прем’єр їх дуже старанно жував,
їй-Богу, я б поволеньки ковтав.
Щоб спікер із сусідами мирив,
за мене на зібрання всі ходив,
онукові казки читав на сон,
дружині відключав щоб мікрофон.
Міністри наші даром хліб їдять:
ну хтось же мене має одягать!
змастив щоб медик п’ятку на нозі,
аграрний - сіна накосив козі.
Еколог хату вимітав і двір,
зремонтували сапку, а чи й дві,
і випололи гарно огород.
Ото була б турбота про народ!
Таку б я владу завше поважав,
до віку би за них голосував.
Не буде так - то майте у виду:
я точно в опозицію піду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460644
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.11.2013
Позовіть до себе на горіхи,
що ростуть у вашому саду,
я розраду принесу і втіху
від щоденних наболілих дум.
Запросіть самітника на каву
щоб для серця почитав вірші,
атмосферу - світлу і ласкаву
в спогаді поета залишіть.
Бо у цьому щирім спілкуванні
не присутній щонайменший гріх.
Отака мозаїка єднання:
і вірші, і кава, і горіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2013
Друзі любі мої, нам ще рано в далеку дорогу,
Ще на полі на нашім достигнуть високі жита,
Ще онуків своїх, перед тим, як довіритись Богу,
Ми повинні навчити і справи свої передать.
Передати усе: оце небо високої мрії,
Оці сонячні ранки й пастельне тепло берегів,
І надію батьків, що ніколи душа не змаліє
Захищать, як вони, свою землю від злих ворогів.
І навчити: пісень, що співали діди у походах,
Берегти свою віру від єресі і від хули,
Пізнавати манкуртів під іменем «слуги народу»
І святити дорогу, яку ще й самі не пройшли.
Тож закинем подалі зневіру свою і знемогу,
Засіваймо поля і лаштуймося збіжжя збирать,
Нам ще зовсім не час готуватись в далеку дорогу,
Бо нащадки, я певен, ніколи цього не простять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013
В мене вчора об’явився недруг
( я не п’яний і до сну молюсь),
Він забравсь в душі моєї нетрі -
сват міністру, родич королю.
Він мені нашіптує лукаво:
" не журись, які твої літа?,
на любов ти точно маєш право,
хоч би що не говорили там."
я йому: "Вона весняно-ніжна,
я ж на себе в дзеркало плюю!"
а нахаба знай, своєї ріже:
"йди і прямо зізнавайсь -люблю!"
Щоб сказала- цей нетяга-дядько
з головою перестав дружить?!
Не хвилюйся, буде все в порядку,
як розумна, то не забіжить.
Ти ж таки - положення, машина,
та й кишеня завжди не пуста,
а вона - яке багатство нині-
чорні брови та звабливий стан?
Я йому про лірику, кохання,
він мені:" Ти ж начеб то поет,
не дотямиш, що у цім змаганні
будеш аж на корпус уперед?"
Я розсердивсь:"Ти чого бушуєш,
в мене діти і онуки вже!"
Ну, а він немов зовсім не чує,
ненастанно про своє струже.
Прокидаюсь.В небі зорі світять.
як його до себе допустив?
і насниться ж отаке страхіття!
Чи не снилось? Господи прости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2013
Прислухайтесь – хронометр не втиха.
І стрілку неземного циферблата –
Байдужого й досвідченого ката –
Даремно чи молити, чи прохать.
Ця гільйотина нашого життя
Підступна й потаємна від природи.
Чи ж завжди зойки страчених доходять
До нашої свідомості й чуття?
У круговерті буднів і марнот
Хвилини відлітають пустоцвітом,
А кожен день нас наближа до звіту
Сподіяних прегрішень і чеснот.
Не втримати, не повернуть – летять.
То ж кожну мить наповнюймо по вінця
Добром,любов’ю, щоби не томиться
Невиправно – болючим каяттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459027
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2013
Так до чогось хочеться прискіпатись,
гордо набундючитись - і ми!..
Як не сонцем, то хоч смолоскипами
вирвемо планету із пітьми.
" Розійшлись речами хвалькуватими"-
світ глузливо зирить з-під руки.
Не стачає сонця з мегаватами,
й ви ж туди - кресало, смолоскип...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2013
Іскрить неонами олімп,
держава наче супермаркет,
тут загораються азартом
і жебраки, і королі.
Бо всі сьогодні торгаші
на велелюдному базарі,
залежно від ціни товару
свої одержать бариші.
Такий рясний асортимент:
усяк своїй господар ятці,
тут совість продану- на таці-
вам піднесуть в один момент.
Посади, розсипи ідей,
мораль шляхетної людини.
Свій голос, як товар єдиний
за гріш сторговує плебей.
Сьогодні на кону земля,
вже потираються долоні,
а ми в омани у полоні,
і душі наші не болять.
А завтра піде з молотка
уся Україна у ясир.
і вирок сатани на часі
затвердить пещена рука.
Іскрить неонами олімп,
рахують срібляки іуди,
і реквієм гримить повсюду
по нашій, не своїй, землі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458818
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.11.2013
Ми зустрілися знов
після років чекання,
моя перша любов,
моя перша й остання.
Пам’ятаєш- ставок,
у багрянцеві клени,
скільки в серці думок,
скільки згадок у мене.
Нам би знову піти
тепло взявшись за руки,
і завмерти на мить,
і забути розлуку
Щоб розвихрено, молодо
свіжий вітер в лице!
Але зблиснуло холодно
обручальне кільце.
І розійдемось знов
біль тамуючи ранній,
моя перша любов,
моя перша й остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2013
Віват, народ України, віват,
Не нація іще-конгломерат,
Надія у терновому вінку
На нашому прописана віку.
Віват, народе добрий мій, віват!
Ще скільки нам обрать Верховних Рад,
Щоби прозріть- не можна жити так,
Як повелися Лебідь, Щука й Рак.
Роз’єднують нас з давньої пори
Корони, і герби, і прапори,
А нині ж бо єдиний антураж,
Та поки не єдиний задум наш.
Хто у Європу нагострив крило,
Триколором хтось марить і орлом,
Махровий розбрат у краю цвіте.
Коли ж ми мудрістю своєю проростем?
Що всяк сусід свій дбає інтерес,
Своє майбутнє, розквіт і прогрес,
Не нам сидіть за їх столом, не нам,
Убогий родич- не рівня панам.
Нам бідними ніяк не личить буть,
Нас всі святі на небі не збагнуть,
Земля родюча, руки в мозолях,
Цар в голові, а у душі-рейвах.
Якщо в серцях ще гонор не помер
За порятунок братись вже тепер,
Бо нині просто вибору нема,
Вінок лавровий, чи-довік-сума.
Бо ж доля внуків у руках у нас,
Єднатись час і наступати час,
Щоб піднести своє ім’я стократ.
Віват, народ України, віват!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458535
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.11.2013
Восьме Березня, Восьме Березня.
свято радості і надій.
Я на березі, ти на березі,
але в кожного берег свій.
І вони ніяк не єднаються,
ні човна тобі, ні весла,
осінь з осінню зустрічаються,
а була ж колись і весна!
Її цвіт рясний не осипався,
не розвіявся аромат,
а ріка несе біль гіркий усе
непоправний біль наших втрат.
Мудрість осені, чари юності,
до душі мені і снаги,
нам судилася нерозлучність ця
непоєднаних берегів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
Найглибша з нерозгаданих таїн,
Джоконди погляд, непідвладний віку,
без трону залишаєш королів,
і робиш чоловіка чоловіком.
Найперша з доязичеських святинь
для серенади, оди і молитви,
на твого серця п’єдєстал зійти -
що Еверест величний підкорити.
Життя земного вічний оберіг
і мудрість над часи і покоління.
Тобі весь світ вклоняється до ніг -
весняне сонце, щедросте осіння.
А ти у всепланетній суєті
лиш про одне Всевишнього благаєш:
щоб зустрічав завжди веселий дім,
І Він, єдиний, пригортав-
"кохаю"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2013
А троянди все ніяк не в’януть,
хоч морози вдарили уже,
мабуть їх затятість полум’яну
сам Господь всесильний береже.
І мене тепер ця ватра гріє,
відродивши спогади ясні,
ніжність - вона знову при надії,
вірність - вона знову у ціні.
Я тепло вихлюпую із серця,
задивляюсь в очі голубі,
та молюся Господу за все це -
щоб цвілось трояндам і тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2013
А хтось таки міняє полюси,
Ввімкнувши таймер у машині часу.
Вертає світ духовний до оази
Сумнівної і вартості й краси.
Все владніше зове приматів рик,
Ідем чимдуж вперед - до мезозою,
Душа не оживляється сльозою,
Тепер вона - інстинктів материк.
Де між каміння голі мідяки,
Де торжище Содома і Гоморри,
Де пересит, одержаний учора,
Веде сьогодні нас на смітники.
Тебе питаю, Господи єси -
Не у Твою це заповіть і славу:
Чом буйствує улесливий лукавий,
Міняючи моралі полюси?
Яку личину він собі придбав,
Кому слугує, обітнувши крила,
І із людини, пробудивши звіра,
Натхненно так виліплює раба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457661
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.10.2013
Мамо, заспівайте колискову,
я до Вас крізь роки прилітаю,
і чекаю, жадібно чекаю,
хоч одного лагідного слова.
Мамо, заспівайте колискову,
це ж розлуку треба пережити,
щоб отак пекуче зрозуміти
незамінність Вашої любові.
Щоб отак мені переболіти
каяттям, навіки запізнілим,
знаю я ,що Ви б мене простили,
та себе не можу я простити.
За байдужість, зайнятість щоденну.
Ми душевно й не поговорили.
Вже й у мене скроні посивіли,
і онуки бавляться у мене.
Боже, дай мені таланту й сили,
щоб сердечка їх не охололи,
щоби їх не мучило ніколи
каяття, навіки запізніле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2013
Ех, як рвону я стрімким розбишакою - вітром,
аж відсахнеться із ляку пругкий горизонт.
Ти дожени мене сірий, зацькований світе,
врешті, не треба, який тобі в цьому резон?
Дай мені, світе, забутися хоч на хвилину,
вибач, як можеш дозволити це юнаку,
я тільки гляну, чи вийде до мене дівчина,
ніжність сховавши за синім безмежжям бузку.
Долі недобрій даремно уже дорікати,
на пожарищі нема ні вогоню, ні тепла.
Я лише хочу у неї тепер запитати:
" Як ти без мене останні піввіку жила?"
Дай мені щастя почути хорошу новину,
що не забула зовсім ні бузку, ні мене.
Я повернуся, мій світе, в сьогоднішню днину,
і піднесу тобі щедре, гірке відкупне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2013
Мабуть, так задумано нам долею,
З нею б подружитися пора,
Ти мені з’являєшся тополею
На семи пронизливих вітрах.
Їхнім шалом гнута і остуджена
Не здаєшся на немилість плах,
Хай життя тебе зробило мужньою-
Та і мужнім хочеться тепла.
Віримо- із веснами барвистими
Світ зігріє і твою зорю.
Ти під сонцем розцвітеш і вистоїш,
А з вітрами я – договорюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457469
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
А за вікном спливає тепле літо,
Веде нас серпень знову у сади,
Ще щедре сонце благодатно світить
Та вітер вже обтрушує плоди.
Приспів: Серпень, мій серпень,
Місяць лелечий,
Ласки мені не жалій.
Це ще не вечір,
Зовсім не вечір,
Зоряний полудень мій.
Що маю я –дарую все від серця,
Моя родина-світ моїх надій,
Хай кожен день наснагою наллється
І ми ще довго будем молоді.
А прийде осінь тихим листопадом,
Своїй душі схолонути не дам,
Щоб був наш рід, як ця земля, багатим,
І щедрим, наче веснами вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457266
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2013
«Коли в поляка немає ані франка, щоб поставити на кін під час гри- він ставить на гонор.» Ф. Достоєвський « Гравець»
А кін пустий, як наші душі.
Де гонор предківський подівсь?
Нас безборонно дурять, душать,
а ми ховаємось у мушлі,
та у піску, та у воді.
Усяк собі дозволить може
і грабувати, і повчать.
Щоб наше его розтривожить
невже потрібно, красно прошу,
ясновельможного бича?
А є ж до кого зір підняти
і дух поставить на диби!
То Божа воля- виганяти
народ із звичної крайхати,
як з пристановища рабів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457265
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.10.2013
В мене ніжність, в мене щирість, в тебе-цнота,
а було нам усього по надцять літ,
і здававсь тобі чомусь невинний дотик
щонайбільшим лихом на землі.
Пам’ятаєш-вечір зорі виткав,
спрагу уст ділили пополам.
Ти була незаймана, як квітка,
на яку не сіла і бджола.
Ти мені лишилася святою-
ми не знали магії гріха,
чи не тому нині я з другою,
хоч тебе понад усе кохав?
Дні промчали, місяці і роки,
ми секрети звідали усі,
та отим нездійсненим пороком
й досі чомусь марю по весні.
Може тому, що минуло літо,
що надія втрвачена мала-
я не можу бачити, як квітку
спрагло виціловує бджола.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457049
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.10.2013
Ще вчора дощик благодатний сіяв,
аж усміхались радісно грядки,
озимина вигострювала стріли,
і пишно красувались буряки.
А вже сьогодні трави забіліли,
багаття раптом згасло у лісах,
і щемний смуток підійма на крила
ця передзимна врочиста краса.
Сховавшись під листочки помарнілі
мерзлякувато щуляться гриби.
Качки, як і годиться, відлетіли
у вирій дикі. Свійські- у торби.
Дрімає тихо збіжжя у коморі,
приведено до ладу реманент.
Вони ще пам’ятають те учора,
клопотами наповнене ущент.
Плуги по полю непоквапним кроком,
мов невловима поступу межа-
останній штрих господарського року
і перший заспів на новий врожай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2013
Кохана, серпень - серпень на порі,
його підступність виміру не має:
то літеплом блаженним загойдає,
то шле лелек за тисячі доріг.
Всміхнеться скрадно - літо я іще,
напустить туману на жухлі луки.
А в нас з тобою вже ростуть онуки -
розрада наша й мимовільний щем.
Плете тенета у манливій грі -
бунтує мрії-обтинає крила.
Не варто серпню довірятись, мила,
приймем розважно- осінь на порі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
Мені гірчать плоди твоїх старань,
твоїх турбот піднесення жертовне,
я осягаю-твердне моя грань
між хочу й можу, справою і словом.
Ця ластівка не з нашої весни,
вона вертає на остуди січня,
мій біль незгасний власної вини
тобі не чути. В цьому вся трагічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.10.2013
Мені чомусь запах чебрець
тут, поміж росами й туманом,
де жовтня скатерку багряну
невдовзі хуга забере.
І забриніла знов весна
Своїм дзвінким многоголоссям,
І хвилі пам’яті доносять
До серця милі імена
тих друзів, що давно нема,
картин яскраві акварелі,
твоїх очей п’янкі пастелі
і уст напівзабутий смак.
Сумний симфонії кінець…
Весняне марево зникає.
А осінь степом все блукає,
І пахне спогадом чебрець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013
Пригорнувся туман до осінніх багать-
Йому холодно зрання,
І дерева задумані веснами снять-
Недаремне чекання.
Не печалься, не щулься, мій сивий туман-
Я тебе відігрію,
Бо на сонячний промінь ясних сподівань
Іще маю надію.
Лише дух пресвятий у душі зберегти,
Тільки корінь живити,
Тільки пристрасно до України іти,
Як до матері діти.
Щоби гордо піднявся народ-богатир,
А не потерть хохляцька,
Щоб в сім’ї панували і згода, і мир,
Не ворожість між націй.
Щоб в родині оцій шанувавсь голова,
І на отчому полі
своя мова, як квіт калиновий цвіла,
своя сила і воля.
Розвівайся тумане, зовіте шляхи
До нелегкого ходу,
Нам загати здолати усі до снаги
Засіваймося – вродить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456773
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.10.2013
Храм. Ікони лик святий,
і привабливість, і цнота,
всі існуючі чесноти
служать вроді неземній.
Я не знаю, чому так
вабить Ваша загадковість,
мною вигадану повість
нам не випаде читать.
Вже перейдено усі
і зигзаги, й повороти,
а весни тривожний дотик
випливає тільки з снів.
Притамоване "люблю"
мов крізь грати, крізь залізні.
я на горло власній пісні
відчайдушно наступлю.
І залишиться навік
ця печаль невідворотна-
і привабливість, і цнота,
і святий ікони лик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2013
Така була урочиста й святкова,
світилась, наче сонечко ясне.
І я подумав-а чи не мене
весна в заручники обрала знову?
В очах бездонних вогник зачаївсь,
і погляд проникає прямо в душу,
а я те світло погасити мушу,
попри бажання й прагнення мої.
І хай весна бунтує солов'ями,
хай розквітають луки і гаї,
та залишиться свято поміж нами
на рубежі невимовлених слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
Коли останній журавлиний клин
сховається в долонях теплих травня,
ми підемо у дивосвіт долин,
де зачекалась друзів казка давня.
Світанок буде тишу стерегти,
та нам підкаже, наче новобранцям,
де на лугах збігаються в гурти
маленькі осяйні протуберанці.
На цім параді юних мінісонць
є для душі найвища насолода,
як серце чітко б'ється в унісон
із пульсом споконвічної природи.
І вдаримо ми лихом по літах,
і знову кров розгонисто заграє,
і будемо спивати, як нектар
настоянку ромашкового раю.
Бо ми у цьому храмі не чужі.
Після такої світлої гостини
і нам святково стане на душі,
і рідний край іще рясніш цвістиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456091
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.10.2013
Рання зоря зазира у фіранку-
доброго ранку!
Лагідне сонце стрічає на ганку-
Доброго ранку!
Світ у рожевому теплім серпанку-
доброго ранку!
Все це- відлуння обіймів твоїх,
пристрасте бранко,
Мій найсолодший і прощений гріх-
Доброго ранку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456090
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.10.2013
Коли нектар стає цикутою
і б'є тривога навідліг,
коли нестерпною осмутою
лягає ніч на мій поріг,
коли вмовка ефір від відчаю,
й холоне світ від самоти,
я розірву обійми вічності
лише тому, що поруч ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2013
Осіннє
Ції пори капризний норов-
Калейдоскоп щемких картин:
то літо бабине учора
гойдало срібло павутин,
то розсипає білу стружку
морозний ранок по траві,
то бродить жовтень по калюжах,
тумани струшуючи з вій.
Отам-озимих ніжні брості,
тут-кукурудзи стиглий клин.
То натягла на поле осінь
строкату ковдру сівозмін.
Усяк свою комору повнить,
лаштує сани до зими,
і вітер, зайда невгамовний,
листки обтрушує крильми.
Стиха симфонія природи...
І, як згасаючий мотив,
нам ластівок печальні ноти
на струнах електродротів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2013