| Сторінки (13/1215): | « | 11 12 13 | » |
Ложись. Я постель постелила.
За окнами темень давно.
Стучится под ветра порывы
Кленовая ветка в окно...
Ночник тёплый свет излучает.
Подушка твоя холоднА.
Ложись. Лампа тени сгущает.
И я не согреюсь одна.
Всем телом прижмусь, обогрею.
Ночник дотянусь, потушу.
Тревоги развеять сумею.
И вольности все разрешу...
Нырну в свою сказку, как в омут.
Что любишь - поверю опять.
Как славно, мой милый, ты - дома!
Не надо отчаянно ждать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456289
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2013
Скажи, ну разве ты меня просил
Быть одинаковой всегда,
всегда послушной?
Вчера любил и на руках носил,
Сегодня невесёлый ты и скучный…
Ты, милый, поостыл,
жирком заплыл?
Ленивый, успокоенный и тучный?
Да я тебя встряхну что было сил!
Подъём!
Сейчас тебе устрою взбучку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456288
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 24.10.2013
Перевернутий світ,
Перекошений.
Малювала політ
Збочений.
Місяць плив догори
Черевом.
Та струмками текло
Дерево.
А трава під кутом
Падала.
І не бачив ніхто
Райдуги…
Лиш іржаве щось
Розтікалося…
Тільки хмари їй
Удавалися.
Тільки хмари…
СлІдом задИмленим.
Тільки сльози.
Справжні, невтримані...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Жовтогаряче листя навкруги.
Палає осінь полум`ям нестерпним.
З тобою нині – просто вороги.
Ні вдарити.
Ні влучити.
Ні вмерти.
Ні мститися,
ні глянути в твій бік.
Забути.
Осипайся листопадом.
Жовтогаряче полум`я в тобі
Загасне.
Заплететься виноградом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456083
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Ты понимаешь – порой осенней
Приходит зрелость с букетом бед,
Уже весны затерялся след.
И всё же ищешь в любви спасенье…
Тебе твердят – прекрати мечтать!
В погасшем сердце замолкли струны,
И никогда ты не будешь юной.
Но ты надеешься вновь летать…
Порой ночной в облаках витая,
И утром смывая обрывки сна,
Лишь зеркалу скажешь - опять одна…
Но вновь надеждой себя питаешь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455874
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2013
Мне никогда уже не быть другой…
Наивной девочкой с косичками смешными.
Не быть любимой, милой, дорогой,
Забыв, как ласково звучало моё имя…
Паромщик-время через рЕку лет
От брега «юность» так давно отчалил!
В том странствии нас били волны бед,
Покрыв лицо морщинками печалей…
Цунами, бури, штормы и гроза
Ломали тело в будней веренице…
Лишь в добрых, нежных, любящих глазах
Могла бы хоть на миг я измениться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455872
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.10.2013
Там, де темно, і зорі падають,
Не втримАвшись в височині,
Я одне бажання загадую,
Що таке дороге мені,
Що не зламане, не розвінчане,
Із усіх його вибирай!
…Ти згадай оту юну дівчину,
Поведи мене в дивокрай.
Де іще ми такі закохані,
Де торкання, як сон, легкі,
А цілунки палкі, сполохані,
І обійми твої п`янкі,
Де у цілому світі – двоє нас,
Де між зорями наші сліди…
Кажеш, зникло все?
Золотий Пегас
Хочеш,
нас віднесе туди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2013
Давно вот так не ехали вдвоём.
Вдвоём когда в последний раз мы были?
Серела трасса, вымыта дожём.
Жизнь под колёса
уходила в милях.
Молчать нельзя.
Не выспавшийся, злой
Ты мог уснуть,
и мир наш опрокинуть…
Из глубины пришло: «Он не чужой.
Как я могла его из сердца вынуть?
Чем заменила? Гордостью своей,
Придирками,
сомненьями,
злословьем?
Забыла я круженье вешних дней,
Тот светлый путь,
что строили с любовью…
Не охраняла, не ткалА покой,
На наш уклад бросая взгляд унылый.
…Так бережно ведёт машину… Злой,
Но – до слезинки – мой…
И я сказала: «Милый, …………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.10.2013
Тихо гаснет дневное светило,
Где-то ветер прилёг почивать.
Я в объятьях твоих забылась...
Погоди, не смей отпускать!
Дай побыть мне ещё желанной,
Долгожданной, любимой твоей...
Для тебя это, может,странно -
После холода прежних дней
Вдруг сама пришла отогреться,
Прижимаюсь ещё сильней...
На кого же мне опереться
Среди будней и мелочей?
Где мечтать мне ещё о счастье,
Как не в этом кольце из рук?
Завернусь под сердцебиение,
Отвлекусь от проблем, разлук...
Отогреюсь, отмаюсь, раскаюсь,
И придумаю всё, что хочу...
Ладно, хватит. Уже поднимаюсь.
Солнце село. Я лампу включу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455401
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.10.2013
Гасне світло на обрії неба.
Десь у кронах грай-вітер затих.
Не тривож мою душу, не треба!
Дай побути в обіймах твоїх...
Не торкайся словами, як криця,
Про буденні діла промовчи.
Те, що може тобі - дрібниці,
То для мене чуттєві ключі.
Що з забутих глибин таємних,
З-під намулу збайду́жілих фраз,
Повертають на рідну землю
Двох таких здичаві́лих - нас.
Я із трепету, із мовчання,
Коли мову ведуть тіла́,
Знов намрію собі кохання,
Так, як я лиш колись могла...
Загорнуся у тебе, як в долю,
Ще хвилину відчую тепло...
...Ні туги́, ні відча́ю, ні болю...
Добре, годі. І сонце зайшло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2013
А любовь - она живёт в нас.
Дремлет тихо,
как большой кот.
Ждёт "своих", родных, - прищур глаз.
Рук своих, чтоб приласкать,
ждёт.
Всё равно ей - осень или весна,
Только лишь повеет теплом -
Пробуждается от сна она,
Возвращается она в дом.
Грациозно скользя меж,
Отражениям своим в такт,
Избавляется от всех "нет",
Принимает только все "да".
Раскачает полотно штор,
Распахнёт навстречу окно,
И заполнит собой двор.
Ей парить природой дано.
То сорвётся вдруг со всех лап,
Расшалится по паркету юлой.
И приляжет
ждать опять нас.
Замурлычет:
"Возвращайтесь домой..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455098
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.10.2013
Благодарю за то, что ты была.
Благодарю за то, что не прощала.
И что себя от "порчи" берегла.
Я слабою была.
Я сильной стала.
Всего не вспомнить и не позабыть.
Остались вехи в перекрёстках судеб.
Но у тебя училась я любить
Того, кто рядом.
Трепетно и трудно.
Тоску и боль в грустинки заплетать.
Над женской долей так надрывно плакать.
И всё ж опять травинкой прорастать,
Любовь и нежность
между строчек прятать...
Благодарю за то, что обрела
Я наконец своё земное счастье.
За всё, что ты с душою отдала,
Благодарю.
И пусть тебе воздастся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455040
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.10.2013
Осінь. Пора року, коли душа починає вірити в казку… О цій порі маленька зелена Жабка раптом перетворюється в прекрасну рудокосу Царівну, розцвічену багрянцем. Коли щедра природа стелить під ноги золоті килими. Ніби отой Іванко-Дурник, що не зміг впіймати Жар-Птицю, а тільки видрав декілька яскравих пір’їнок з розкішного хвоста. І вони повільно кружляють у повітрі, осипаючи тебе золотим дощем…
Ідемо з чоловіком осіннім парком. Вечоріє… Я тулюся все ближче, і ніяк не хочу відпускати теплої сильної руки, переплетеної з моєю. Завтра йому їхати. На тиждень, до батьків. Холодні ранки без нього. Густі тумани за вікном, одинокі вечори. Не хочу відпускати. Розумію, що треба…
– Що привезти тобі? Картоплі? Буряків? Моркви? – коханий вже настроєний на дорогу, думками вже там.
– Привези мені золотий осінній букет. Щоб не в’янув…
– Ой, не знаю, – посміхається – Чи ще цвітуть у мами у садку квіти. Я постараюся. Але дорога дальня. Ти ж знаєш…
Знаю. Але вірю, що він щось вигадає. Для мене…
…Сьогодні Він уже буде зі мною. Поспішаю з роботи додому. Схвильовано дихаю чистим, ледь гірким осіннім повітрям із запахом падолисту… Відкриваю двері. Вмикаю світло. Заходжу в кімнату. І застигаю в німому захваті! На столі, в найкращій кришталевій вазі, жовтогарячі ліхтарики на тоненьких стебельцях… Фізаліс! Осіннє диво! А з-за балконної штори веселими вогниками виблискують Твої темно-карі лукаві очі!
Любий! Моє осіннє кохання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454951
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2013
Так долго я шла к этому шагу.
Через годы одиночества и неверия.
А рецепт счастья оказался на удивление прост.
Живём с мужем более 20 лет. Бывало всякое. Будни, рутина,частые ссоры убили то первое и светлое, что было когда-то... Я уже привыкла абстрагироваться и не замечать его вспышек гнева. Пропускать мимо. Не реагировать. Иронично улыбаться в ответ.
Я уже несколько раз "создавала себе кумира" из воздуха, моих фантазий и грёз, влюблялась в него, и несла это чувство по жизни в хрупком сосуде, именуемом "душа". Светилась изнутри, и освещала этим светом свои унылые будни, грела ребёнка и мужа, с открытой улыбкой шла по жизни навстречу людям. Но этого света хватало ненадолго, к сожалению. Не поддерживаемый никем, он быстро гас...
И вот, при примирении после очередной ссоры, мой муж как-то спросил: "Чего же тебе надо? Чего тебе не хватает? Я же - с тобой!"
И я глубоко задумалась. Действительно, чего? Тепла. Защищенности. Открытого выражения чувств. Нужности кому-то. Как человек, а не домашняя прислуга... Но как это объяснить просто и доходчиво, не морализируя долго? Моему Марсианину, который мыслит и действует другими категориями?
Я отключила разум, и попробовала ПОЧУВСТВОВАТЬ всё это. И сказала первое, что пришло мне в голову: "Обними меня". Это волшебное ощущение. Когда твой мужчина всем телом обнимает тебя за спину... Сильные руки на твоей груди... Голова на плече... Тёплое дыхание на щеке... Такая... защищенность от всего мира... Такое разливается щедрое тепло, и впитывается каждой клеточкой кожи... Такое томление в груди... Такая нега, и страсть, и покой... Как в детстве,когда веришь, что мама, обнимающая тебя - это весь любящий тебя мир! Чувство, что ты нужна, и что тебя любят!
И первых две недели после разговора, какой бы уставший, голодный, с тяжёлыми сумками, он ни приходил с работы, он первым делом обнимал меня... И я ощущала тихое счастье. Не забыл, что мне это НЕОБХОДИМО.
Первых две недели... А потом стал забывать... Если о счастье напоминаешь - оно перестаёт казаться счастьем...
Обними меня, милый...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454803
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 16.10.2013
Одна половина неба чиста, прозора, синя.
Хмари важкі та сірі вітер навстріч несе...
Одна моя половина радіє погожій днині.
Інша - давно у смутку, їй осоружне все.
Вдивляюсь у даль бездонну
в своїй примарній надії,
Що все буде добре нині, що буде чудово все...
Та небу давно байдужі усі мої думи-мрії...
Хмари важкі та сірі
заполонили все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453643
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.10.2013
Испив свободы чашу до конца,
И в "Я" своё в конце-концов поверив,
Я убираю руки от лица,
И наглухо я закрываю двери...
Неуязвима для шипов и игл.
Ни пристыдить, и не задеть больнее.
А "милый", пусть идёт ругать других!
Я больше не несу ярмо на шее!
Свободна. Не волнует колкость фраз.
И лишь ирония в глазах и речи.
Осталось "Я", и нету больше "НАС".
Лишь время-лекарь боль мою излечит.
Ты будто здесь, но нет тебя давно.
И просто всё, как дважды два - четыре.
Два одиночества, изведав бездны дно,
Живут в холодной и пустой квартире.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453642
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.10.2013
А взимку тут не буде листя.
Тут буде тихо, як у сні...
Кущі ожИнові сплелися,
Та сяють ягідки рясні.
Під прохолоду вересневу
Кружляє листя золоте...
Душа ще тягнеться
до неба.
Але вже квітом
не цвіте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453515
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.10.2013
...В моей неказистой лодочке
Ни вёсел нету, ни дна...
Плыву по теченью времени
Меж жизненных волн одна.
Тебе доверяю, Вселенная,
Самой выбирать мне путь.
Не буду гадать о будущем,
О прошлом не вспомню ничуть...
Плыву... Лишь живу - и радуюсь
Я смене ночи и дня.
Что ждёт меня - не догадываюсь.
Пусть Бог решит за меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453514
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.10.2013
А краплі в воді - колами
Розходяться, перетинаються…
І листя клаптями жовтими
Тихо так осипається…
Лиш чути дощу музику,
Завмерли усі прояви…
А серце моє – човником –
Пливе, до країв переповнене…
Нічого уже не станеться,
Осіннє сумне озеро
Вздовж долі кудись тягнеться…
І край його підморозило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2013
Солнце моё, сегодня ты было со мной!
В отраженьях витрин, в стёклах домов, в душе!
Столько было его, как счастья, Боже ты мой!
Чистая синь, золото облаков, радость на вираже!
Солнце - летело за мной, пролагало маршрут
Рядом, немного сзади, опять впереди, везде!
Искрились глаза, и грели лучи, которые мне не врут,
И так хорошо, уютно мне в этой среде!
И - знаешь - вечером, там, вдали, над рекой,
Радуга вдруг раскинула краски, как шарф большой!
И знаю я, верю, это - мне знак такой,
Что всё плохое - ушло. Будет всё хорошо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450976
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.09.2013
иллюстрация Суламифь Вулфинг
Волны поют
Песню мою,
Бьётся о скалы прибой.
Жизнь на краю...
В этом бою
Мы проиграли с тобой...
Слышишь, душа?
Слёзы дрожат
В точках невидимых глаз.
Пеной морской
Стали с тобой.
Солнце спалИт сейчас!
Слышишь?! Молю!
Я так люблю!
В сердце твоём бы жить!
Но - не судьба.
Страсти раба,
Я не смогла убить...
Я не смогла.
Слышишь, жила
Только одним тобой!
Тает волна,
Я не видна...
Бьётся о скалы прибой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450830
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2013
Вы знали чувства умирание?
Когда, печалясь и дрожа,
Без тёплых слов, и без внимания,
Льдом покрывается душа...
Перестаёт качаться маятник,
И равнодушье на лице.
Уже не мечешься, не маешься,
Перестаёшь страдать в конце.
А если мысли пробираются,
Куда заглядывать нельзя,
Отпустишь чувства, зазеваешься,
И тут же просится слеза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450829
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.09.2013
Обними меня, ангел, нежным своим крылом.
Если крылом не можешь – тёплым окутай плащом.
Спрячь от тоски и грусти, каплю надежды дай.
Пусть то, что сжимает – отпустит, прочь улетит печаль.
Не покидай меня, ангел, ты ведь со мной – один.
Друг, любимый, советчик, раб мой и господин.
Как безысходность подступит, мысли пойдут за край,
Скажи, что ты меня любишь. Каплю надежды дай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450440
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.09.2013
Холодний світанок.
Росинок серпанок.
Стежина волога від сліз.
Я - Мавка чи бранка?
Твоя полонянка?
Мовчить зачарований ліс.
Блукаю. Шукаю
Тебе серед гаю.
Агов! Відгукнися, молю!
Я тут пропадаю...
Кохаю. Всихаю.
Краса відцвітає в жалю.
Не кличе. Не чує.
До лісу втечу я,
Де той, що сидить у скалі.
Загинути мушу.
Віддам йому душу.
Усе, що лишилось мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
…І в тім була моя провина,
Що я чужого солов`я
Хотіла слухати невпинно,
Хоч приручала і не я…
Не я безсонними ночами
Все лікувала від розлук,
Не я від волі відучала,
Не я зерно давала з рук.
Як дуже зимно наставало,
Не я у човнику долонь
Маленьку пташку зігрівала,
Із серця крешучи вогонь.
Не клопотала вечорами,
Щоби раділа птаха вдень,
Не я була за тата й маму,
Не я співала їй пісень…
І хоч давно немає клітки,
На волю пташка не летить!
В ній вдячність, і кохання зірка,
І ніжність трепетно дзвенить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2013
Выдувает,
сметает,
срывает
остатки тепла.
Лист швыряет в окно осень.
Я такой
неутешной,
пустой
и закрытой была
Когда ты меня просто бросил...
На ветрУ
как былинку
качает,
ломает боль.
И слезами печаль глушит...
Но на дне,
недоступна ветрам,
догорает любовь.
Равнодушьем не выстудить душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447148
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2013
Пока дышу - я буду всегда любить.
И в дождь, и в снег,
Я буду "падать в траву"!
Затишье.
Томленье.
Желанье.
Рывок.
Разбег!
Взлетаю! Люблю!
Горю, а значит - живу!
А значит,
дарю тепло,
улыбку
и свет,
Всем тем,
кто мне сейчас
навстречу идёт!
Раскройте глаза,
и окна,
и дУши - в ответ!
Проснитесь!
Очнитесь!
Влюбитесь!
И мир расцветёт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447144
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.09.2013
Как промокла листва - отражает асфальт
зеркалом.
В этом озере снов искривляется всё
кверху дном.
Но твой мир - он другой - там любовь, как прибой,
ливнями!
Так тоскливо одной, я хочу быть с тобой...
Позови меня!
В этот дождь упадём, будем только вдвоём
значиться.
И объятья сердец мы сомкнём, наконец,
спрячемся
Под деревьев крыло. Всё что было, прошло,
схлынуло...
Замело, отжило... Слышу сердца тепло!
Ты люби меня!
Не стереть, не забыть, тебя вечно любить
надо бы!
Этот дождь - он пройдёт, снова солнце взойдёт -
радугой!
В бриллиантах - роса, и сияют глаза
дивные.
В этом море из бед, позабудь слово "нет"!
Не покинь меня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446959
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.09.2013
На семи вітрах, за туманами,
Як підбитий птах - серце зранене,
У ділах пустих все життя мине…
В шал обійм твоїх ти поклич мене!
В очі сірі дивись заворожено,
Бо без тебе вже жити не можу я.
Ти з`явись, прилинь, сонце осяйне,
Як останній раз, ти кохай мене!
У полон візьми своїх дужих рук!
Серце зморене мерзне від розлук,
Серце зморене, не відпущене…
До останніх днів не покинь мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.09.2013
...прочитавши "Час не лікує"
Олександр Деркач
А час – він стирає біль, лишаючи спогади,
Життя твоє на нові іде віражі…
Подумай – якщо весь час було б тобі боляче,
То як із цим продовжити можна жити?
А час – він стирає обличчя, звуки та запахи,
Приглушує, в небуття заховує крах.
І ти, коли вже втомилася зовсім плакати,
Вже не згадуєш той, самотності страх.
Так сталося може, з самого веління Божого.
Може, було уроком на тім рубежі.
Ти не чекай тільки ліків чудесних від болю.
Встань. Згадай все хороше. Собі поможи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2013
Ты сказал, чтобы я отраженьем была,
Не летала.
Только крохи мела с твоего я стола,
Подбирала.
Чтобы в будничных днях без тепла, без огня
Я светила.
И без чувств, не любя, я волненье твоё
Ощутила…
Ты хотел, чтобы лишь притяжением тел
Я держалась.
Чтоб забыла себя, приняла свой удел,
И сломалась.
Но летает душа, не ведётся на лесть
Горделиво,
И пылает во мне эта сладкая месть –
Быть счастливой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446783
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.09.2013
Когда осень закрасит всё серым,
Выцветут краски,
Поступки,
Мысли,
Душа.
И закроются яркие, светлые двери
Поглощающей ласки,
Уступок,
Жизни,
Дрожа,
Ты станешь блуждающим телом…
Среди потерь,
Неверия,
Забытья
И лжи.
Скажи – душа навсегда на юг улетела,
Чтобы ключи искать
В потерянное
Счастье твоё,
Скажи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446287
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.08.2013
Вдивляючись в квіти осені, під темною парасолькою,
З дощами її непроханими, з світанками непрозорими,
З калюжами темно-сірими, де краплі злітають птицями,
Милуюсь останнім дивом я – ошатними чорнобривцями.
Такі золотаво-сонячні, з червоною оторочкою,
Немовби усмішка донечки в квітчастій мережній сорочці,
Неначе розлите золото так щедро, так безкорисливо
Яскраві квіти-метелики злетівши, в повітрі зависли!
Дурманять солодким запахом, останнім привітом радують,
І стійко стоять під заморозь, коли жовте листя падає.
Стоять. Не чорніють, і світяться маленьким яскравим факелом.
Так гарно. Так обіцяюче, що все буде добре завтра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445868
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.08.2013
Я не знаю – к радости или к беде,
Грезилось когда-то -
Танцевала девочка на воде
В море, до заката…
Тоненькой былинкой, как в ту весну
Из тепла и света,
Заплеталась в неба голубизну,
Уносила лето…
Всё тепло, и радость, как в пелену,
Волн едва касаясь,
Собирала в бездну, на глубину,
От себя спасаясь.
Всё топтала она ногами боль,
Чтобы та не всплыла.
Видно, что её подвела любовь,
Не договорила,
Не допела, нежности не дала,
Посмеялась только.
Танцевала девочка как могла,
Нелегко и горько.
Море принимало обиды, боль,
И на дне топило.
Только не смогло погасить любовь,
В небо отпустило!
Заалел закат, облака над ним
Загорелись светом!
Ты танцуй, танцуй! Не вернуть назад
Ни любви, ни лета!
Но осталась – бабочкою – душа,
Море слёз солёных…
Надо жить. Пока можешь ты дышать
Не утонешь в волнах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445846
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.08.2013
Полотно було чорним.
Незвичайним,
Отим глибоким
кольором темноти,
Коли зупиняється серце,
І виникають світИ.
А фарба
Була лише біла.
І трохи червоної крові
Із рани в душі,
І на ножі...
І змазаний слід кривавий
Від пальців твоїх
На чорному полотні
Вдалині.
Але кохання моє
Не вмерло,
Коли ти пішов...
В серці полум`я
Іскри скресло,
Засвітилось в очах,
Побігло по венам,
Просочилось крізь шкіру рук,
І кінчики пальців моїх
Засвітились вогненно.
І доторки рук
Малювали зорі на полотні.
І метеоритні потоки.
І місяць уповні.
А внизу - білий
Маленький човник.
І ми в ньому двоє -
Дві тіні на темному тлі.
Небо. Зорі. І двоє нас на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445154
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.08.2013
Где-то ходит под чёрным парусом,
В тумане немыслимом.
Мой корабль – Летучий Голландец,
С парусами обвислыми…
Когда штиль, и погода жаркая –
Я парю над волнами.
Альбатросом, иль белой чайкою –
Вод касаясь крылАми.
Но когда непогода в гавани,
Всё затянуто мороком.
И штормит – невозможно плаванье,
Не хватает мне пороха
Отряхнуться, отбросить нервы,
Навести лад и глянец –
Из тумана моих суеверий
Возникает Голландец.
Душит волю, движенья сковывает,
Нагоняет печали…
И тогда со стальными оковами
Остаюсь на причале…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445067
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.08.2013
Тобі, мій щирий друже...
П’янкість літнього саду,
Яблук дух захмелілий...
Наші весни – позаду,
Тим мені ти і милий,
Що, мов соком налите,
Стигле, зріле бажання,
Пристрасть нашого літа –
Твоє пізнє кохання...
Ароматом дурманить,
Манить світлом рожевим,
І загоює рани,
Викликає пожежу,
У душі і у серці
Б`ється птаха мрійлива...
Кружить, ніжиться, в’ється!
І така я щаслива!
***************
Без доріг і стежинок
Я піду за тобою...
Лугом, полем, травою,
Там, де квіти по пояс.
Різнотрав`ям безмежним,
Чебрецем, лободою
Огортай обережно –
Мої рани загоюй...
Будуть ніжні торкання,
Не цілуй, не примушуй!
Як розбудиш кохання –
То віддам тобі душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2013
Пророчество гласит :
«Есть на свете лишь одна Диана, которая найдёт в себе Артемиду. И сольются девушки в едино, и настанут чудеса. И только одна Диана достанет до Луны-Селены, и сможет волшебство прийти на землю»
Когда божественной Диане, что всё живое бережёт,
Что гордо женственность несёт,
И род людской хранит священно,
Час пробил сбросить свой хитон,
И подготовиться к успенью;
Она свои воззрила виды
На лоно юной Артемиды…
Охотница, юна, мила,
Что целомудрье берегла
И плодородие дарила.
Диана девушку воззрила
И в ПОЛНОЛУНЬЕ, в час волшебный,
Испив магический целебный
Отвар, заснув, себя не выдав,
Диана стала Артемидой…
И всё бы вышло непременно,
Когда бы не Луна-Селена.
__________________________
Женщина.
Святая и грешница.
Столько в ней
С рожденья намешано!
Женственность,
Коварство и жертвенность,
Магия, расчёт и божественность!
Женщина.
Звезда и сияние.
Нежность в ней,
И шарм, обаяние.
Мудрость лет, и детские шалости,
Доброта, и мелкие пакости!
Женщинам
Обиды прощаются.
Повесне
Их любят, встречаются,
На руках
Их носят и маются.
В облака
Возносят, и каются…
Женщины…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444918
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.08.2013
Як Озера нема без глибини,
І як без пекла не існує раю,
Із підсвідомості приходять сни.
Повір, я не сама їх обираю!
Як тінь і світло. Як мораль та гріх,
Як думка в противагу почуттям,
Це йде самЕ з тримких глибин моїх,
І це керує всім моїм життям.
Безодня манить пристрасті крилом,
Розумні речі залягли на дно,
Що станеться з усім моїм єством,
Тій темній суті завжди все одно.
Це нездоланно. І здоровий глузд
Тут ні до чого. Волю почуттям!
І знову розбиваю душу в друзки,
За задоволення плачУ своїм життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2013
Как ты назвал меня? Принцессой?
Но я способна на полёт!
Ты на корзину шар подвесил.
Что, полетели? Небо ждёт!
(к Хуго)
Я отрываюсь от земли.
Смотри! Лечу! Земля под нами!
И где-то маревом вдали
Печаль рассеялась волнами!
Лечу! Касаюсь облаков!
Восторг и смех, немного дрожи.
Ведь если что случится вновь,
Здесь, в небе, кто же мне поможет?
Ты - незнакомый и чужой?
Иль этот шар, что так прекрасен?
Да, он надёжный и большой.
А ты? Насколько ты опасен?
Ах, всё равно! Огонь, гори!
И ветер - дуй! Волна по коже...
Полёт, что ты мне подарил -
Он равнодушным быть не может!
Ты не напрасно приходил,
Чтоб разогнать ночные страхи...
Огонь в глазах! Огонь в груди!
И не нужны здесь крыльев взмахи!
Я в прошлое захлопну дверь.
Что впереди - ещё не знаю.
Но я - свободна от потерь!
Я - фея воздуха
земная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444688
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.08.2013
Як на гнучких павучих лапах,
Повзеш по стінах в напів-тьмі...
То розпадаєшся на атоми,
Враз - тролі згорблені, німі.
То чорна, сіра, то прозора,
То знов - тонка, як волосінь.
І закриваєш все довкола -
Жахлива, незбагненна ТІНЬ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444598
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 21.08.2013
Прочитала вірш Ксенії Ен «Димна істота».
Цікаво. У кожного – своя істота.
Здрастуй, моя істота з туману.
Ти безтілесна.
Не друг, і не ворог.
Та коли чорні купчаться хмари,
Ти завжди поруч.
Ні, не наділена серцем великим,
Де б там містилось?
Дивна, мінлива, багатолика,
Ніби із пилу.
Я уявляю – ти трансформуєш
Думку і мрію.
Шепіт душі найменший почуєш,
Зміниш подію.
В вечір холодний в рамі віконній
Впишеш «кохаю…».
В мареві літнім десь на осонні –
Море безкрає…
Розум безсилий, спроби намарні, дивні,
Натомість
Пристрастю манить істота з туману –
Моя підсвідомість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2013
Жовтим медом осіннім
І гірким ароматом.
Світлом сонячним, дивним,
Що тобі не пізнати…
Теплим леготом літнім,
Оксамитовим глянцем,
Шлють проміння привітно
Як закружене в танці…
Чарівні королеви,
Поцілунок останній…
Не чіпай хризантеми!
Хай цвітуть до смеркання….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2013
Прийди в сей день ты в храм.
И поклонись
Святым иконам. Жизнь свою осмысли.
Покайся, помолись и причастись.
Преобразись в делах своих и мыслях.
Как наш Господь, белее снега стань.
И отпусти и скорби, и заботы.
Очистись от грехов ты, не страдай.
Святая вера даст тебе свободу.
А после горстку яблок освяти.
Раздай плоды чужим ты, и знакомым.
И лето красно песней проводи.
Душа, и мысли будут невесомы…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.08.2013
Дивись, дитино, чорнобривців цвіт.
Його переплету в букетик з маками.
Ось деревій. Їм лікуватись слід,
Коли у тебе пальчики подряпані.
Оце полин. Пахучий та гіркий.
Тобі ще рано знати стан полинний.
А ще він лікувальний. І такий –
Як справжній символ неньки-України.
Стійкий. Незламний. Жовто-золотий.
На синім небі так яскраво квітне!
Солодкий дух у нього та гіркий.
Чужим – табу, а до своїх привітний.
Васи́льки… Чуєш, дому аромат?
А ось і миколайчики блакитні.
І колоски. Біжи, дитино, в сад,
Я бачила, що айстра там розквітла!
І кетяг горобини ось, дивись -
Родину укріпляє, думи-мрії.
Ну, що, моя хороша, посміхнись!
Ходімо! Нині – свято Маковія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2013
Не проклинай.
Бо відлунням лунає дзвін.
І не зчуєшся –
Поверне́ться розплатою.
Не убивай
Словом лихим навздогін.
Світом замаєшся,
В чужій біді винуватою…
Краще пошли
Про́щення за гріхи,
В серці своїм
Зло не держи накоплене.
Будуть жалі
В нас замість слів лихих.
Словом таким
Обра́за та біль розтоплені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2013
Знову літо розквітнуло айстрами,
Диво-зорями на землі.
Різнобарв`я квіткового настрою
Проганяє мої жалі.
Айстри світяться фарбами літніми,
Чисті й свіжі, умиті в росі.
Всім відкриті, прості і привітні,
У своїй світанковій красі.
Ніби зорі небесні спустилися,
Щоб розрадити душу мою.
Не привиділись, не приснилися,
Щедро-промені віддають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013
Упали сльози - перестиглі роси...
Чому несправжнє? Бо лише моє?
Але поетів скаже стоголосся,
Що на землі таких багато є.
Згадайте про Петрарку та Лауру,
І Дульсінею, що була лиш сном.
Чому не можу рватися за мУри,
Коли лише фазенда за вікном?
Моя душа не може не літати.
Не може не світитися добром.
Я буду і за мурами кохати,
Хоча лише фазенда за вікном...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2013
Солнце моё,
Не уходи!
Снова – одна?
Снова – дожди?
Снова глухой
Звук в пустоте?
Снова со мной
Будут не те?
В окна – луна,
Снова без сна…
Плачу… Ему
Я не нужна…
Знаю – любил…
Верю – устал…
Голос забыл,
Нежность забрал,
Мне холодней
День ото дня…
Руки твои
Помнят меня?
И в темноте
Ищут глаза?
Нежность забыть
Нашу нельзя!
Хочешь – люби,
Можешь – прости…
Только ты мне
Снова свети!
…Солнце моё…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440127
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.07.2013
(Моєму чоловіку)
Мені тебе зоря наворожила,
Коли я вже літати не могла…
В тобі черпала я натхнення й сили,
Як воду із гірського джерела.
Ти був собою. ПрОстим і веселим,
Але до болю рідним і своїм.
І засвітилася моя оселя
Тремтливим теплим поглядом твоїм.
Ти був звичайним. Не писав сонетів.
Заварював для мене каву й чай.
Та обіймав палкіше всих поетів,
Що в віршах жінці лестять зазвичай.
Не довіряв мені свої турботи.
Беріг мене від болю ти свого,
Коли приходив пізно ти з роботи.
Та зАвжди відчувала я його…
Мої обійми гріли та цілили,
Тобі були бальзамами слова,
Щоб плечі дужі знову розпрямились,
І щоб душа світилася жива…
Скажи ж, що стало, що із нами стало,
Коли рокИ за вікнами спливли?
Колись удвох з тобою ми літали,
Сьогодні крил підняти не змогли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2013
Доторкнутися… Хоч до руки…
І губами – тремтливих вій…
І поглянути в очі гіркі…
Та, коханий, ти вже не мій…
І байдужа тобі вже ця мить -
Що роблю і куди я іду.
Серпанковий світанок бринить,
І розквітла та вишня в саду…
Закурличу собі на біду,
В чистих росах стежину примну,
Припаду я до вишні в саду
І до серця її пригорну…
17.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2013
Быть слабою, хоть сильною казаться,
Порою через слезы улыбаться,
И в час, когда идет мороз по коже,
Сжать зубы и сказать себе - ты сможешь!
Любить и быть забытой. Не сдаваться.
При слабости всей сильной оставаться.
Сказать: "Ну что ж, коль так -
люби другую,
Ну что ты! Я ни капли не ревную!"
Потом всю ночь проплакать как белуга,
Но вырваться из замкнутого круга!
И снова к жизни возвращаться жадно.
По капле.
По глотку.
По шагу.
По взгляду.
По мгновению.
По вздоху.
По выводу.
По смыслу.
По итогу.
Принять. Понять. Простить. Не удержаться.
И к сильному плечу опять прижаться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438761
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.07.2013
Загорнутися б, як у літепло, у твоє тепло…
Та холодний ти, відсторонений, як завждИ…
Я шукала в відлуннях – і там тебе не було,
Лиш осінній дощ останні змивав сліди…
Він пройшов між нами, натягнутий, як струна,
Розбудив давно пожовклі мої жалі…
Ти - до теплих злетів країв. Я зосталась одна,
Диво-крилами марять зажурені дні мої…
Знову хмарно в душі. Знову осінь прийшла.
Нагадала, що сонця не бачила я давно…
І дзвенить в душі та остання тугА струна,
Наче крутить хтось про кохання сумне кіно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438629
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Ти прийдеш. Від душі погрітися.
Усміхнутися на тепло.
Я не буду тобі жалітися.
Все пройшло уже. Відбуло.
Поросло бур`янами-зіллями.
Та забулося назавжди.
Почуття спливло, як похмілля...
Залишайся зі мною! Не йди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2013
Півонії - троянди уповнІ
Яскраві, ніжні, трепетно-духм`яні...
Рожевий цвіт нагадує мені
Моє найперше нетривке кохання...
Він був такий - гамірний, гомінкий,
Та рожевів, як кущик той півоній,
Коли торкались наші дві руки,
Чи руку брав мою в свої долоні...
Він так старАнно пальці мої грів
Замерзлі, коли гралися у снІжки.
Подряпини замазувать умів
Так обережно, невагомо, ніжно...
Найперший поцілунок наш палкий,
І подарунок - сонце на долоні!
"Спасибі, що ти в мене є такий!" -
І зашарілася сама, як та півонія...
Пройшли рокИ. Осипався той цвіт.
Лиш легкий сум лишився поміж нами...
Кохання те згадалося мені
Засушеними в книжці пелюстками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Ти втомився, любий, я тобі постелю спориші,
І обійми мої будуть прихистком до світання...
Я зігрію тебе тим теплом, що іде від душі,
І хай ангел-хранитель розвіє твої страждання.
Спи, мій любий, і нехай насниться тобі
Та щаслива зоря, що дарує утіху і мрію.
Я тебе загорну в теплу ковдру своїх жалів,
І молитва моя буде сповнена тільки надії...
Сон твій, любий, я нічим не стривожу, ні,
Тільки ніжно розвішу довкола серпанок прозорий...
Пригорну, ти всміхнешся солодко уві сні,
І утома твоя най полине далеко-далеко за море...
Спи, мій любий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2013
Обніми мене!
Ти так давно
Не обнімав просто так...
Так і осінь мине...
І зима
Полотном накриє літА.
А я все жду,
Що колись підійдЕш -
Своїм зігріти теплом...
Нашу біду
Замітає осінній вітер
Холодним крилом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2013
Уйду за калиновый мостик,
Где листья устало шуршат…
Осенней прохлады горстью
Черпает в тумане душа…
Заунывную песню свою
Вода в переливах ведет…
Здесь стынет любое «люблю»…
Здесь ноет душа, не поёт…
Покрыт позолотою лес,
Как пламя горящей свечи…
И холодно, холодно здесь,
И сердце, остынув, молчит…
Здесь холод крадётся в грудь,
Скрипит ключом по судьбе…
Как труден, как труден путь,
Ведущий обратно к тебе!
Но я отрываюсь от дум,
Сжигаю обиды и мрак!
Иду я, любимый! Иду!
Решаюсь – и делаю шаг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438201
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.07.2013
Может, когда-то ты дорастёшь до отметки "прощать"...
Ненависть эту забудешь, протянешь мне руки?
Нет, не хочу всё, что было, назад возвращать!
Но, может быть, в новой жизни мы будем подруги?
Ты позовёшь, я прийду, чтобы утром опять
Под ароматный кофе болтать средь весны и морозов!
Чтобы стихов твоих пламенем жизнь освещать.
И никогда больше от непониманья не мёрзнуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438005
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.07.2013
Так швидко закІнчилось літо!
Дощі потяглися похмурі...
У дзеркалі долі розбитім
Примарною тінню живу я...
Вдивляюся в профілі вулиць,
А там, за дощів пеленою,
Дві постаті в літо вернулись,
І не по-прощались зі мною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013
Трасса.
Скорость.
Ветер в ушах.
Мотоцикл.
Только ты и я.
Ревёт
Мотор.
Солнце
В глазах.
Чужой ты.
И я не твоя.
Сбрось меня!
Как ненужный
Балласт.
Под колёса
Встречных машин.
Я - мусор.
Отработанный
Пласт.
Спастись
Можешь
Ты один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437805
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.07.2013
То не дощ.
То дрібненькі сльози.
Ти не віриш.
Підступність шукаєш.
Наїжачено дивишся скоса,
І обличчя своє ховаєш...
Не брехала я.
Вірила щиро,
Що підтримка моя поможе
Над буденною
Дійсністю сірою
Хоч маленьку знайти перемогу!
Усміхнутися зачудовано.
Розмаїттям життя
Пройнятися...
То не дощ.
То дрібненькі сльози.
Бо до тебе вже
Не піднятися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2013
Акація пахне пря́но.
Як за́вжди іду одна.
Давно уже - не кохана.
Зажурена і сумна...
А квіти чарівно-білі,
Умиті дощем весни,
Як нездійсненні мрії,
П`янкі мої мрії-сни...
Мереживні манять шати...
Так біло! Так гарно! Так ясно!
І хочеться враз літати
І плакати одночасно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437708
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013
— Если хочешь, чтобы у тебя был друг, приручи меня!
— А что для этого надо делать? — спросил Маленький
принц.
— Надо запастись терпением, — ответил Лис. Я для тебя
всего только лисица, точно такая же, как сто тысяч
других лисиц.
Но если ты меня приручишь, мы станем нужны друг другу.
Ты будешь для меня единственным в целом свете.
И я буду для тебя один в целом свете…
Антуан де Сент-Экзюпери
Поговори со мною, дождь.
Никто другой давно не хочет...
Но позову - хоть ты прийдёшь,
Шептать слова тоскливой ночью...
Кому еще смогу сказать,
Как больно было от упрёков?
Как просто было прорастать
В чужую, дальнюю тревогу,
Дарить тепло, улыбку, свет
(Хотя, конечно, не просили...)
И как жестоко слово "нет",
Что задыхаюсь я в бессильи!
Кому поведаю о днях,
Что жить, скрываясь, научили?
Нет, вы не предали меня.
Лишь бросили, хоть приручили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437707
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.07.2013
Кохання вже відбуло, і квіти давно зів`яли...
Конвалії рвали давно, і в коси твої вплітали...
Була ти така струнка, палка, запальна і юна...
І грала для нас весна на білих дзвіночків струнах!
А райдуга осяйна світила в небес порталі,
І п`янко взивала весна до нас ароматом конвалій.
Я очі твої цілував, і гладив заквітчані коси,
І поцілунки зривав, як ті білі квіти у росах...
....Казала - чекатиму вік, зустріну у білім світанні...
Чи любить тебе чоловік? Чи знає про наше кохання?..
Була ти. Пройшла та весна. Знов квітне конвалія буйно.
Прекрасна квітка вона, та ягода в неї отруйна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437457
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2013
Вези меня,
трамвай "страдание"...
Рельсы
серпантином вокруг скалы...
Скрежет стальной,
как на заклании,
Торчат из вагонов письма -
кривые углы...
Дрожу. Ухватиться пытаюсь
за оголённые провода...
Снова маюсь, каюсь,
пересекаюсь
С призраками "Было" и "В никуда".
Раскачивается
вагончик железный,
Теряя последний балласт...
ПрОпасть внизу.
Кричать бесполезно.
Никто руки
не подаст...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437442
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.07.2013
Перечеркнуть своё прошлое разом?
Нет.
Кто-то ведь будет за это наказан?
Свет.
Что же засветит новые краски?
Звезда.
Снова я дню улыбаюсь без маски?
Да.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437221
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.07.2013
Забыть. Начать всё с чистого листа.
Поверить, что придумала сама я,
Что всё, что было – было неспроста.
Идти своей дорогой. Не по краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437219
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.07.2013
"В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог."
Слова. Слова - а что плохого в них?
Ведь в них всегда топить мы можем горе...
И ведь не зря простое "извини"
Как правило, конфликт решает в споре!
А "смайлик" - ну и что плохого в нём?
Он улыбается тебе, грустит и любит.
Несёт тепло он и улыбку в дом,
Так разве он в общеньи лишним будет?
Нет, не скуплюсь на "смайлы" и слова,
Ведь нелегка у каждого дорога!
Ведь слово - Бог. Пока душа жива
Пускай твои слова идут от Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437048
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.07.2013
Дзвонами.
Мене зустріли дзвонами...
Так, я грішна, Господи, прости!
Під твоїми святими іконами
Збережи, поможи, відпусти...
Ніжний спів, і свічОк мерехтіння,
В чистій тиші молитви слова...
Поклоніння і преклоніння...
Бо душа ще болить, жива...
Ти прийми мої свічки "за здравіє".
За земне та суЄтне прости!
І за все, де була непрАведна,
Ти гріхи мої відпусти.
А тоді усім, кому винна я,
Ти земну пошли благодать!
Бо прийшла до тебе з повинною,
Щоб данину людям віддать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2013
Серед людей іду одна.
Весела, як завжди, всміхаюсь.
Бринить натягнута струна
Там, де болючих місць торкаюсь…
Та краще буду я смішна,
Аніж спотворені гримаси…
Дивіться, люди, не сумна!
Та надто сильно душить маска…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436550
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
Пливу одна серед людського моря…
Сама собі – матрос і капітан…
А в морі – глибина, і стільки горя,
Що вистачить на цілий океан…
Та треба рухатись. Зупинка – то загибель.
Бо дно важкими мушлями скує.
Обвиснуть паруси, підвладні штилю,
Й на кригу змерзне все єство моє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2013
-Мавко, виходь до гаю!
Чуєш? Сопілка співає!
«Ні, не вийду, не встану,
Музика та – омана…»
-Мавко! Весна буяє!
Я приніс тобі квіти…
«Ні, не клич мене, Вітре,
Музика серце крає…»
-Мавко, прокинься, доню,
Сонце несу в долонях…
«Дякую, мамо-весно,
Та вже, мабуть, не воскресну…
Коси, як лист зів`ялий,
Сукня важка, як доля…
Як вже не буду кохана,
То не прокинусь ніколи…»
-Мавко, приніс я трунок!
Кубок горить вогнено!
Вийди, танок станцюю
Полум`ям коло тебе!
«Так тепло… ГАряче стало…
Пробач мені, мамо-весно,
Душу маю змарнілу
Най бере Перелесник!
Хоч він облудник, мамо,
Та чим у склепі скніти,
Я би обрала, мамо,
В чужому коханні згоріти!
Полум`ям загорнуся,
Тріскіт піде луною!
Мамо, не плач… Вернуся
Оновленою з весною!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2013
Не шукаю із цього виходу.
Просто я минулим живу.
Вранці каву заварюю. Дихаю
Ароматом п`янким наяву.
Просто в око піщинка потрапила.
Та байдуже. З сльозою стече…
Щось важливе учора я втратила…
Не болить. А нестерпно пече…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2013
Звіробій збирала я вдосвіта,
Цвіт вербени та девясила,
Щоб прихильною була доля моя,
Щоб втікала нечиста сила!
Поливати сльозами змушена,
Заговорювала молитвою.
Чисті роси в долоні струшувала,
Бо у росах сльози не видно…
А світанок вставав за обрієм,
Крізь дерева проміння сіялось…
Поверталася з лісу – доброю.
Все, що ніч нанесла – розвіялось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
Тихо в лісі… Там віє спокоєм.
Сосни гІллям тихо качають…
Я ходила в ліс за осОкою,
А знайшла кущі Іван-чаю…
Цвіт горить на стеблі високому!
Кажуть, в ніч на Івана Купала,
Квітка ця наливається соками,
Де з багаття іскра упала!
Заварю я зілля Іванове,
В забуття солодке порину…
Все забуду, що бУло оманою,
Всі жалі і тривоги покину!
Те, що не моє – віддАлиться,
Чари злі упливуть луною,
А нещира дружба – відвАлиться,
Те, що справжнє – хай буде зі мною…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435737
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2013
«Уничтожу» - дурное слово,
С Богом связывать слово грех…
Я пойду в эту ночь, и снова
Из цветов сплету оберег.
Травы, травы мои - мурАвы,
Помогите отвлечь беду!
Не хочу ни зла, ни отравы,
Ведь с открытой душой иду!
Просто я почему-то поверила,
В то, что было моим лишь сном…
Незаконное что-то примерила,
И случайно задела крылом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435641
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.07.2013
Ні, не буду схилятись в журбі!
А в Іванову ніч до світання
Віднайду я траву звіробій.
Над вогнем потримаю в мовчанні…
Покладу я траву під поріг,
На вікно, і під стелю висОко,
Щоб ніхто посягнути не міг
На домівку, на душу і спокій…
А тоді помолюсь, усміхнусь,
Світлих ангелів з неба покличу,
У жалі у свої загорнусь,
Кращу долю собі накурличу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2013
Вот я с тобою мысленно прощаюсь…
На этот раз – с грустинкою в душе…
Нет, я ни в чём, ни в чём, поверь, не каюсь
На этом, на последнем вираже…
Опять прийдёт весна… И будут зимы
О лете напевать в моём саду…
Но если нужно для тебя, любимый,
Я по канату тонкому уйду…
Держу баланс. Не падаю. Не смею
Я плакать. (Будет нить мне не виднА).
Я без тебя, поверь, прожить сумею.
Меж нами – пропасть. Ни мостов, ни дна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435460
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.07.2013
Ты знаешь легенду, наверно.
И к ней не добавить ничуть…
Отважная юная Герда
За Каем отправилась в путь…
…Так я по камням, над обрывом,
Шагала, чтоб быть мне с тобой…
Растратила годы и силы.
Нашла отчужденье и боль.
Да нет, не в достатках проблема!
Ты строил, садил и кормил,
И – нет, не ходил ты «налево»…
Но - часто ль ты ласковым был?
И Герда, с душевным порывом,
Варила, стирала бельё.
И ждала, когда же проснётся,
Замёрзшее сердце твоё…
Взывала, смеялась, ругала,
Дарила и розы, и мак.
А сердце твоё лишь молчало...
И всё ему было НЕ ТАК!
«Не так убираешь, готовишь,
Детишек растишь кое-как,
Всегда ты без повода ноешь!
И думаешь – тоже не так!»
Всё было. Был камня ты твёрже.
Не таяло сердце в груди.
Сердитый, закрытый, замёрзший,
Вчера ты сказал: «Уходи…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435459
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.07.2013
Велична прекрасна жінка!
Погляд очей прозорих,
Синіх, як зимнє море,
Виблискують сльози-крижинки…
Закохана. Беззаперечно.
Цілує його невпинно.
Хоч знає, що він – людина,
Що тут почуття недоречні!
Бо він – із іншого світу,
З трояндами на балконах,
З теплом у сильних долонях,
В яких розцвітають квіти…
Кохання – велике диво!
Поєднує нез`єднанне…
Лікує душевні рани.
Віддайся йому сміливо!
Моя Снігова Королева!
Ти добра в душі, я знаю!
Якщо покохала Кая –
До нього прихилиш небо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013
Диво-цвіт я знайду, і тебе зворожу, зачарую,
Літнім медом спою, і солодким нектаром присплю…
В темнім лісі принади свої покажу, і дивá подарую,
Ніжно-пінним волоссям весь світ від очей затулю!
Будуть сови кричати у хащах протяжно, надривно,
Будуть очі, і губи, і руки, і тіло – твоє! – забери!
Ми кохатимемось до нестями – так палко, так дивно!
І лиш місяць нам буде світити промінням згори….
Ти забудеш усе – своє ймення, і дім, і родину,
Будеш тільки хотіти, тремтіти, кохати мене!
І жага та багаттям вночі розгориться невпинно,
Ти забудеш усіх! Будеш бачити тільки мене!
… Так не буде… Багаття згашу. Закопаю чар-зілля.
А тебе приведу до людей. У цей світ поверну.
Ти не хочеш мене… І не буде, не буде весілля…
Буде присмак гіркий на губах від твого полину́…
***************
Я найду тот цветок и тебя ворожбой заколдую,
Летним мёдом спою, сладким снАдобьем тихо присплю...
Тёмной ночью тебе все соблазны свои покажу я,
Нежной пеной волос целый мир от тебя заслоню!
Будут совы кричать в тёмной чаще протяжно, надрывно,
Будут руки, и губы, и тело, и очи - твои - забери!
До безумства ты будешь любить меня, пылко и дивно!
Лишь луна будет видеть во взглядах той страсти костры!
Ты забудешь, кто ты, своё имя, и дом, своих близких,
Будешь только хотеть, и дрожать, и любить лишь меня!
И желание то разгорится от похотей низких
До наивысших вершин! И прощайте - и кров, и родня!
...Так не будет. Костёр погашу. Закопаю чар-зелье.
А тебя приведу я назад. В этот мир, в ту весну...
Ты не любишь меня... Я проснусь, я очнусь от похмелья.
И полынью-травой свой сердечный огонь затушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2013
ЗаколИшу тебе я ніжністю, заколИшу...
І ніколи тебе, коханий мій, не залИшу...
Будемо ми в житті незалежними,
Нерозбіжними, паралельними...
Так щасливо поєднані далями,
Хоч і разом в душі - та віддалені...
Хоч і лину до тебе з радістю,
Але ні, не торкнутись райдуги!..
Та у час твій найгірший, пекельний,
ПЕРЕТНУТЬСЯ шляхи паралельні!!!
Всупереч всім законам Космосу,
Ти чекай! Я прилину вдосвіта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Літати!
Нехай десь крапає вода із крана...
Забути,
Що все придумала сама, і все - омана...
Всміхатись!
Назустріч сонячному дню і небу!
Кохати,
І свою ніжність берегти - для тебе.
Відчути,
Що у польоті все буденне зникло.
Розлити
Довкола себе доброту і світло.
Сягнути
Душі незвіданих глибин таємних...
Спуститись,
І разом з небом полюбити - землю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2013
Відспівали мої солов`ї,
Цвіт калини уже не тривожить…
Ти сказав, що кохаєш її,
А мене вже кохати не зможеш…
Наче хмара лягла снігова…
На тендітнім кущі калино́вім
Краплі крові – гіркі ті слова –
Зчервоніли на гіллі в діброві…
Дощ осінній слова ті знайшов,
Що сльозами в очах заплелися,
І під ноги пролив… Ти пішов,
Розійшлися шляхи, розійшлися…
Терпкість ягід, як чорна пітьма,
Бо німіє душа безупинно…
Певно, винна у всьому сама,
Що мені не солодка калина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2013
Бродила там, де трави ще не кошені..
Така мрійлива тиша край села!
Багато квітів, щедрим лугом зрощених,
Але дзвіночків синіх не знайшла...
Сполохано з-під ніг злітали коники,
Десь заливався жайвір в вишині,
На золотих тарелях грали соняхи…
І спогади прокинулись в мені...
Далекий час. Моє кохання юності…
Ніяк мені зізнатися не міг...
Тобі услід лиш сумно посміхнулася,
І розвело нас марево доріг...
Пройшли рокИ. Знайомий, та одружений,
Пройшов ти поряд. Мабуть, не впізнав...
Я озирнулась. Поглядом напруженим
Тебе я проводжала серед трав...
Та раптом… Раптом з виглядом здивованим
Ти озирнувся! Сердця стукіт стих!
І погляди схрестились, зачаровані...
Лиш дзвоники хитались біля ніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2013
Будувала мости, а виходили тіні ілюзій…
Той, що поряд тепер, десь за кладкою в хаті живе,
За тиночком своїм. Ми сусіди. А іноді – друзі,
Коли буря зненацька на кладці перила порве…
Мій коханий… Там міст нетривкий. Віртуальний.
Телефонний, мобільний. Миттєвий. Незримий. Німий.
І зв`язок той давно уже пара-нормальний,
Та й коханий давно уже, правда, не мій…
До батьків в небеса уночі прокладала дорогу
Серед хмар і небесного світла, де спокій густий…
Почекайте, хороші. Моліться за нас у тривозі,
Ще не час нам дорогами смутку іти…
У минуле, буває, прошкую калиновим мостом,
Коли туга на серці вогнену поставить печать.
Коли встелить туман одинокий, маленький мій острів…
Трохи сонця узяти, щоб віру свою не втрачать.
Острови, острови… Піднімися, засяй, моя віра!
І промінням ясним всі тумани в душі освіти!
Хай кохання моє, моє слово та усмішка щира
До людей, до коханих із райдуг проложать мости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2013
Иду по небу. Своей не вижу вины.
А мне говорят – если веришь, то ты ДОЙДЁШЬ.
А берег твой виднеет с той стороны.
И бездна меж нами. Невольно бросает в дрожь…
А облака невидимы и легки,
И воздух – прозрачен. Но нервы гудят, как струна…
А ты спокоен. И не подашь руки.
И путь проделать готова лишь я одна…
А там, на том берегу – твои глаза,
И руки, и губы, и плечи, улыбка твоя!
И я не могу, мне отступать нельзя!
Шагаю опять, и опять, дыхание затая…
Взываю к словам, что ты мне говорил.
Держу баланс на грани добра и зла…
А здесь, в небесах, любимый, здесь нет перил!
И – ничего в руках – ни шеста, ни весла!
Любимый, как сильные руки твои нужны!
Милый, хороший, мы же с тобой не враги!
Забудь, что друг другу мы ничего не должны!
Выйди навстречу, поддержи, помоги!
Но нет тебя. Ты уже скрылся с глаз.
И солнце своё с собою забрал невольно.
И сразу стемнело. Мой факел едва не погас,
Внутри без огня так пусто, холодно, больно…
Взлететь? Не хватает того крыла,
Что в ссорах пустых сломано было тобой…
Иду. Только бы вера не подвела!
Не предал ты. И не погасла любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430156
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.06.2013
Вони сиділи в маленькій дорожній кав`ярні.
Рум`яні з морозу, усміхнені та щасливі.
Такі закохані, такі молоді та гарні,
І щастя довкола них розливалося зливами!
Він так обережно грів її ніжні долоні,
Плив аромат хорошої кави над ними…
А я сиділа німа, одинока в кутку на ослоні,
Ні, не заздрила! Я милувалася ними.
Дай їм, Боже, пронести це світло над рОками,
Не розплескати, не втратити, не зламати!
Хай життя з його непростими уроками
Їх обминає…
Дай їм, Боже, довіку кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2013
Ні погляду. Ні слова. Ні докору.
Не друзі вже. Іще не вороги.
Незайманий, цвіте в полях цикорій.
В народі він – «петрові батоги»
Небесно-синій. Трепетний, яскравий,
Він вміє квіти високо тримати.
Але для злої волі чи забави
Ніяк не зможеш ти його зламати!
Незламний. Гордий. Гарний, як картинка.
Всі подорожні квітці милій раді.
І є напій «цикорій», він замінник,
Із тих, що називають «сурогати».
Ламав завзято. Пелюстки летіли.
І батогом розмахував уміло.
Пручалось тіло, щось в душі ламалось,
Щоб збадьоритись, кави я хотіла…
Минали дні. Цикорієві ночі.
До тебе як до скелі я прикута.
Бувають дні, коли все тіло хоче
Ні, не цикорію. Скоріш – цикути…
Та п`ю цикорій. Терпко-гіркуватий.
Не вперше це. І точно – не в останнє…
Та ви, іще незаймані дівчата,
Нічим ви не замінюйте кохання!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430005
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2013
Земля та Місяць. Подивилась я,
Що їх удвох утримує тяжіння.
Супутниками Місяць і Земля
Живуть з вини якогось ворожіння...
Дбайливо він обходить круг землі,
Світліші робить ночі і припливи.
Вона ж його тримає при собі,
Щоб всесвітом його не розчавило!
Їм добре разом. Не спішать вони
Одне до одного ставати ближче.
Вона його підтримує жалі,
Він то злітає, то підходить нижче.
Але, коли б забулися вони,
І до наближення зробили кроки,
Це б був кінець праматінки Землі!
Для Місяця була б це катастрофа!
Отак і люди - разом і одні.
І Бог створив це диво недаремно!
Ти подивись, як гарно в вишині!
Земля та Небо. Разом і окремо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2013
Сідає сонце. Там, на небокраї
Доріжка пролягла сріблястих свіч…
І знов до нас цикадами співає
Та п`яно пахне так південна ніч…
А море хвилі котить і стихає,
Та знову хвильки котить на пісок…
То первозданна тиша наступає…
І вільні ми від будь-яких думок…
Як добре йти тримаючись за руки
І розуміти поглядом тебе,
Коли зливається в одну сполуку
Два сяйва – каре й сіро-голубе!
Коли усмішка промовляє світла,
А тіло пестить ніжний вітерець,
Лиш я і ти. Одні у цілім світі
Як Всесвіт. Як початок і кінець.
-«Дивися, зірка впала! Он, за краєм!
Побігли, може знайдемо, хутчій!
Бо буде щастя тим, хто відшукає!»-
Як променить, коханий, погляд твій…
Так солодко, так млосно і так гірко,
Вдивляючись в небесні вітражі
Півночі на землі шукали зірку,
А що знайшли – нікому не кажи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2013
Сутеніло.
Він нервово курив на ганку.
Онімілими
Пальцями стискав в кишені цигарку…
Думав
І зважував вкотре уже за останні дні…
Із дружиною
Багато років разом, та все ж одні…
Ось і сьогодні
Знову була колюча, далека, чужа,
Погляд холодний,
Наче сталеве лезо ножа…
Слова-колючки,
В очах – дОкір і втома,
Лише попутники,
Одиноко і холодно вдома.
Треба терпіти,
Бо колись давав обітницю.
Та з`явилася
В відділі нова співробітниця…
Тихе літо,
Спокійна, ласкава, усміхнена,
Оповита
Рудого волосся віхолою,
А погляд
Ніжний, лагідний, вагомий…
Світогляд
Такий близький та знайомий!
І доторки
Мимовільні кИдають в жар…
До памороків
Кожний серця удар…
Незаміжня
І так червоніє промовисто,
Коли ніжно
Заводить він з нею мову…
Але доня
Рученята – маленькі пальчики,
І долоньки –
Рожеві веселі зайчики…
І дружину
Колись кохав до безтями!
Як пружина
Нерви тепер – дротами…
Зламав
Нарешті в кишені цигарку,
З силою
Об поріг розчавив недопалок,
Пожбурив
Порожню пачку в темінь!
Похмурий
Довго-довго дивився на двері…………..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429482
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2013
З глибин свідомості моя спливає суть
А емоційні барви крешуть громи...
Почула я - в собі собою будь,
Свої жалі не довіряй нікому.
"Життя - суцільний безлад і тюрма,
Лишилось лиш надіятись на краще" -
Щож, може була винна я сама,
Бо відкривати душу було нащо?
Та все ж надія жевріє в пітьмі,
Що хоч комусь моє потрібне слово,
Що хтось, хто не байдужий був мені,
"Життю радіти" - візьме за основу...
І може, ще хоча б одна душа,
Що квилить, наче чайка, в самотині,
Простягне руку вільну, без ножа,
Хоча б одній знедоленій людині?
Тепло, що я в собі не зберегла,
А віддала так пристрастно-безхмарно,
Комусь іще підніме два крила -
І буду знати, що жила не марно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426088
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2013
Ти кохаєш. Та СТРИМАНІСТЬ завжди в тебе ім`я…
Ти не можеш словами сказати те, що у серці…
Ти не перший у мене. Не перша у тебе я,
Ти навчився тримати душІ зачинені дверці…
Ти не хочеш змінитись для мене хоча би на мить!
Відчинити дверцята. На волю пустити птаху.
Та коли в домі – холодно, в тебе душа щемить.
За дітей, за сім`ю ти готовий іти хоч на плаху!
Ти кохаєш. Та холодно, холодно в домі мені!
Бо не хочеш, не вмієш мені про кохання сказати!
Наші ночі подружні такі мені довгі й нудні,
Разом тлієм з тобою, а я би хотіла ПАЛАТИ!
Ти хотів показати, наскільки кохана я,
Та боявся дітей-пташат своїх ненароком збудити…
І тому мовчав, як у небо мовчить земля,
Коли небу назустріч прекрасні тягнуться квіти…
О, молю, не мовчи! Не мовчи! Прокричи!
Що кохаєш безтямно, палюче, до болю, до краю!
Хай палає кохання наше і вдень, і вночі!
Ну, скажи ж мені, любий, коханий, БЛАГАЮ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2013
Дві любові – бузкова і біла
В душу птахами залетіли.
Покружляли осіннім листям,
В серце пагонами вплелися…
Що одна – наче сніг зимою
Вкрита ніжності пеленою,
Наче віхола закружляла,
Обнімала та цілувала!
Інша – цвітом зросла цнотливим,
Теплим, трепетним, соромливим,
Лікувала жалі та болі,
В небо кликала за собою…
Полетіла б – бо серце кличе!
Журавлями з небес курличе!
Залишити буденне збіжжя,
Загорнутись в бузкову ніжність…
Але ЯК залишити білу?
Не чужа, хоч і відгоріла…
Тліє жаром на денці серця,
Тихо ластиться та сміється…
Ой, розквітла моя бузкова!
Як наважитись на відмову?
Ніжний цвіт не можу зламати,
Щоб принести до дому, до хати…
Так живу. Зігріваю білу.
Щоб горіла, горіла – не тліла!
А в душі плекаю бузкову,
Наче мрію свою світанкову…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423899
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2013
Стежиною, що губиться в полях,
Піду туди, де квіти пахнуть медом,
І рОсні трави тягнуться у небо,
Немов мені указуючи шлях...
Піду. Знайду полИну я гіркого.
Гінку теблину у руці примну...
Тут зайве все. Немає тут нікого.
Лиш поринає в неба глибину
Душа моя, звільнившись від ілюзій.
Метеликом літає по квіткАх.
Одна. Немає ні близьких, ні друзів.
Лиш - зЕлено то сИньо у очах!
Чи ти мене кохаєш? Посміхнуся:
"Тут - все інакше. Суєта суєт..."
В ромашковому полі розстелюся...
Спокійно так... Все бАйдуже стає...
Так біло і так гАряче! ЗелЕно...
Лоскоче ноги китицями трав...
І небо... Небо - ось що є у мене!
Так, ти пішов, та неба не забрав!
Злечу, щоб неба сьомого торкнутись
Того, де душі прокладають шлях...
Спущуся, щоб до себе повернутись
Стежиною, що губиться в полях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=423801
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2013
Мовчить коханий. Не йде розмова.
Гойдає думку якусь свою.
Чому, коханий, забракло мови?
Чому не слухаєш ти мою?
Чому гнітюча зависла тиша,
І навіть вітер завмер в гіллі?
Поглянь на мене – думки колишу
Про СПІЛЬНІ наші оті жалі…
Давай присядем отут, на ганку,
З тобою поруч ми, як колись.
Блищить на сонці водиця в жбанку,
Дивись, коханий, ну посміхнись!
І пригорни до свойого серця,
Повідай, де від душі ключі…
Відкрий своє, і моє озветься!
Скажи, коханий! Ну не мовчи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2013
Цвіте жасмін. Колись садила мама,
Щоб під балконом ангели жили…
По чистоті рівняється з снігами,
Коли замети виглядають з мгли…
Такий же самий кущик є на дачі,
Так само п`янко пахне і цвіте…
Коханий, не такий як я, інакший.
Чому ти не зі мною? Де ти? Де?
Цвіте жасмін, як сукня білопінна,
Весільна сукня, що єднала нас…
Була я наче місячна царівна…
Що з нами стало? Роз`єднало нас?
Ти – там, далеко. Сонце златочоле
Тебе промінням палить на ріллі.
Я в місті. Не любила я ніколи
Садити щось та порпатись в землі…
Але я жду тебе! Я жду всечасно,
Варю борщі і прибираю дім,
Для тебе щоб усе було прекрасно,
Щоби тобі хотілось жити в нім!
Ти – там, але ти згадуєш про мене,
Коли руками обнімаєш цвіт,
І ніжно пестиш листячко зелене,
Та пелюстки зриваються із віт…
Ми – там, де добре нам. Обом, звичайно.
Ми – різні, та навіки не чужі.
Цвіте жасмін, як наша спільна тайна,
Що світлий ангел нам наворожив…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2013
Как хорошо, что ТЫ идёшь навстречу!
Навстречу чувствам, запахам, весне!
Цветет сирень. И сладок майский вечер.
В сиреневой плывём мы тишине…
А гроздья так чарующе-прекрасны,
С их ароматом прочь летит печаль.
Как хорошо, что ты ответил «здравствуй!»,
Забыв отменно-давнее прощай…
Как хорошо! Весна, и этот вечер,
В кустах, незримы, кличут соловьи,
Твоя рука ложится мне на плечи,
И губ твоих касаются мои...
И фея из чарующего сада
Колдует над любовью, над судьбой…
Не пробуждай меня… О нет, не надо!
Еще мгновенье сладкое с тобой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422746
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.05.2013