| Сторінки (13/1214): | « | 11 12 13 | » |
А Золушки ищут Принцев.
Старательно кухню драя,
И лестницу подметая,
И новый готовя борщ.
Ах, глупые! Принцев принцип –
Чтобы любить, играя,
Красавицу выбирают,
Иль королевскую дочь.
А знаете, кто придумал
О Золушке сказку эту?
Придумал, и канул в Лету…
Оставив взамен мечту.
Простой дровосек надоумил,
Сапожник проникся сюжетом,
Танцовщик кардебалета
Чуть подсветил простоту…
В таинственной тьме, у печки,
Когда метели кружатся,
Поближе к огню садятся,
И матери пряжу прядут…
На дочкины хрупкие плечи
Так ладно слова ложатся,
Что Принца можно дождаться,
Тем, кто терпеливо ждут…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469019
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.12.2013
Мы с Вами, мой друг,
даже в чём-то похожи.
Меня вы забыли.
Представьте, я - тоже.
От ваших я слов
уж, конечно, не таю.
Не любите вы.
Да и я не страдаю.
Но в час, когда боль
вдруг пронзит ниоткуда,
Возникну - из воздуха,
маленьким чудом.
Отступит беда,
и отхлынут напасти,
Я буду всегда
вашим ангелом счастья.
Окутаю облачком
светлого дыма.
Не надо жалеть,
что не стала любимой...
Ведь в прошлом,
собою меня заслоня,
Средь зимней пороши
спасли вы меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468866
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2013
Так добре нових друзів мати!
Коли залишилась одна,
Коли ялинка неприбрата,
А я розгублена й сумна.
Коли коханий геть байдужий -
Як зустрічати Новий рік?
Скажи хоч щось, мій новий друже,
Бо душу засипає сніг…
Ба, навіть з штучної ялинки
Геть осипаються голкИ…
І щастя кришаться цеглинки,
Піском злітаючи з руки...
І де воно – оте бажане,
Яскраве, чисте, осяйне?
Мій друже, залікуєш рану?
Ти зможеш втішити мене?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
Мені ти сказав учора – як на заклання прирік,
Що ти окремо, на дачі, стрічатимеш Новий рік…
Отже, ніяких салатів? Не фарбувати вій?
СтОлу не прикрашати, й бокал не потрібен твій?
Все звичайно, буденно. Капці, старий халат,
Пляшка шампанського. Темно. Ялинка і шоколад.
Салат олів’є, звичайно.
-Зі святом! - лиш в тиші луна…
Стрілки рік завершають. Я в цілому світі – одна.
-Тут я подумав, люба…
Ну, що ти! Будь ласка, не плач!
Що ти! Звичайно, прийду я!
Я не подумав. Пробач.
Звичайно, схожу в магазин я.
Салати? Допоможу!
І в вирішальну хвилину
тобі побажання скажу!
Що відповІсти – не знаю.
Порадь, чарівнице-зима
Чи зможу вважати щастям оце,
що вблагала сама?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2013
А много ли для счастья надо?
Чтоб ты был здесь, не уходил.
Чтоб свет с окна на стан твой падал.
Чтоб ты на лестнице курил.
Чтобы пирог с духовки, сладкий…
И чайник весело свистел.
Чтоб прижимал к себе украдкой.
И был сегодня не у дел…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467954
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 23.12.2013
Здравствуй, далёкая моя.
Извини, что опять беспокою... Просто насобиралось у меня много маленьких светлячков... Тесно им в коробке. Хотят лететь к тебе, так и не принявшей и не простившей. Но крышка закрыта глухо-наглухо. Бьются они крылышками о преграду. Хотят согреть и утешить. Но нельзя им. Нельзя, даже издалека...
А может сейчас, в канун Нового года? Такой праздник! Случаются ведь всякие чудеса! Сможешь принять с улыбкой моих светлячков? Я сложу их в одну просторную посылку, и отправлю к тебе! Запакую - и отправлю. И мне станет легче! А тебе?
Смотри - вот это ожерелье из сиреневых камешков. Примерь! Посмотри на себя в зеркало! Когда их прохладный свет касается твоей кожи - разве не чувствуешь ты себя самой желанной и любимой? Носи его почаще - пусть оно даст тебе уверенность в твоей неотразимости!
А это - маленький хрустальный ангел... По утрам, когда ты в звенящей тишине пьёшь свой утренний кофе, пусть первые лучи солнца, отражённые в его глубинах, отдают тебе свет, и божественную любовь, и защиту.
Дельфинчики. Символ дружбы, аллегория спасения... Существует легенда, что дельфины поддерживают на воде тонущего человека, не дают ему утонуть. Подумай - может, моя помощь нужна была в тот, критический момент? Ведь всё в этом мире происходит не зря!
Хотя... Дельфин - большой, обтекаемый, таинственный... Непонятный. Кто знает, что у него на уме? Язык не разгадать... Какая мысль прячется в глубине этих умных глаз? Дельфин и русалка... Может, ты и права...
Птица! Ты не веришь в чудеса? Но - гляди! Она летает! Летает! Только коснись её кончиками пальцев. Это - твоя птица счастья! Верь, что ты рождена для счастья, как птица для полёта! Просто верь! Птица счастья поможет тебе.
Ну, и Лошадка. Символ года. С подковой - на удачу. С деньгами - к достатку. Вывезет. Выстоит. Приведёт с собой волшебного Единорога. Для исполнения самых заветных желаний. Не веришь? Правильно. Чудеса можно создавать своими руками. Мыслями. Сердцем. Как этих светлячков. Бери, не жалко! У меня еще много!
Может быть, когда мне будет совсем плохо, ты найдёшь в своём сердце немного света для меня?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467894
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 23.12.2013
Подаруй мені ніжний погляд твій,
Сяєво очей з-під прикритих вій,
Усміх на вустах, руки на плечах,
Спалах, що іскрить у твоїх очах...
Притягни мене до своїх грудей,
У обіймах рук щезну від людей,
В глибину пірну дотиків твоїх,
Як в колисці сну, серця щем затих...
Подаруй мені... Тепле відчуття,
Що в твоїм житті ще потрібна я,
Що моє тепло, і твоє тепло -
Лиш для нас, для двох, щастя розлило...
Подаруй мені лиш одну із фраз:
Що на цій землі тільки двоє нас,
Що оце палке єдності чуття
Пронесем удвох - через все життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2013
Двадцать первое. Перед рассветом
Мир затих в ожиданьи конца.
Мол решила вдруг наша планета
Человечество сдунуть с лица.
Этот миг первозданно-непознан.
Может, тем этот миг и хорош,
Что, назло всем пророкам и звёздам,
Ты сейчас мне навстречу идёшь!
Шум шагов,
как движение
клавиш,
И за маской
не видно
лица,
Если Ты меня не оставишь -
Этой сказке не будет конца!
21.12.2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467408
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2013
Я понял, в чём ваша беда: вы слишком серьёзны.
Умное лицо — это ещё не признак ума, господа.
Все глупости на земле делаются именно с этим
выражением лица. Улыбайтесь, господа. Улыбайтесь!
Усміхайтесь, люди, усміхайтесь!
Хай усмІшка ваша буде щира.
Навіть в день похмурий залишайтесь
Світлими провісниками віри,
Що найкращі дні завжди із вами,
Що вам щирі друзі допоможуть.
Успіх, що окрилений словами
Радості палкої -
переможе
Шал зневіри.
Збайдужіння пастки,
Депресивний настрій, злинь у небо!
Усміхайтеся!
Знімайте маски!
Хай усмішки квітнуть променево!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2013
Я к нему поднимусь в небо,
Я за ним упаду в пропасть,
Я за ним, извини, - гордость,
Я за ним одним, я к нему одному.
Ирина Дубцова «О нем»
(Візит до психолога)
-Доброго дня! Сідайте, будь ласка! Кави?
-Ні, дякую. Склянку води, якщо можна.
-Звичайно! Ось хустинки, якщо треба. Вам зручно на канапі? Ну, розказуйте, з чим ви прийшли? Почекайте! Вас не бентежить, що я така молода?
-Ні. Зовсім ні. Ви ж заміжня. Розбираєте сімейні проблеми. Отже, зможете щось підказати. Ви тільки не перебивайте мене, доки я не закінчу. Згода?
Я заміжня більше 20 років. Син одружився і тепер живе окремо. І після весілля чоловік раптом заявив, що пора нам налагоджувати мости. А то якось тихо в домі… А мені вже не треба, розумієте? Мені уже і так добре. Спокійно. Я створила свій, віртуальний світ, і живу там. Пишу вірші (такому собі віртуальному ідеалу). Спілкуюся з творчими людьми. Дуже теплі спілкування! Ми потрібні одне одному, щоб не мерзнути. Не хочу думати тверезо. Не хочу повертатися в реальність.
Ні, не те, що я днями сиджу в інеті! Я працюю. Ходжу в гості до подруги. Рідко – на концерти, в кіно, або просто гуляю по місту. Одна чи з нею. Ось тільки вихідні, коли немає куди піти… Чоловік з п’ятниці на дачі. А я одна з усією купою хатньої роботи… І з пусткою в квартирі. Але я давно одна. Притерлася. Знаходжу в цьому свою світлу сторону – ніхто не заважає. Не командує, як щось роблю НЕ ТАК. Я ж для нього роблю! Турбуюся, щоб було прибрано-наварено-чисто. Іноді тільки закрадається думка – може, якось неправильно живу?
-А ви чоловікові читаєте свої вірші?
-Читаю окремі. Він недавно теж мені написав. Без рими, правда. Така собі сповідь, яка я невдячна…
-Ось бачите! Він намагається розмовляти з вами мовою, близькою вам! Отже, хоче зрозуміти!
-Знаєте… Я намагалася з ним поговорити. Навіть придумала гру – «обійми мене». Пояснила йому, що мені конче потрібно, коли я зустрічаю його з роботи, щоб він обнімав мене… Хоч на декілька хвилин…
-Цікаво! І що?
-Він пам’ятав про моє прохання. Цілих 2 тижні…
-Ну, можна ще спробувати декілька технік! Я вам напишу! Ось мої рекомендації! Звичайно, було б краще, якби ви прийшли вдвох!
-Ні. Він не опуститься до цього.
-От дайте мені відповідь на питання «Що повинен зробити ваш чоловік, щоб ви могли кохати його, як раніше? Є такі бажання?»
-Нічого. Він не може зробити НІЧОГО.
-Так не буває! Подумайте! Почитайте оцю літературу! І фільми оці я вам порекомендую – теж корисно подивитися! Ось побачите – все у вас буде добре! Ви ж обоє цього хочете!
-Дякую. Час вичерпано. Я піду.
-Приходьте з результатами! Будь-якими. Розберемося.
-Ще раз – дякую.
Даремно я приходила… Нічого нового вона мені не сказала. Все це я читала в книгах по психології. І фільми ці уже дивилася. А техніки – так, можна спробувати. Але навіщо? Осінь. Дерева пожовкли і почали опадати. А я зараз візьму балончик із фарбою, і почну підфарбовувати кожен листочок. Старанно, як школярка. З усмішкою. З радістю. З сяючими очима. Гарне деревце! Зелене! Але несправжнє. Не лежить душа. Не тягнеться серце. Не переживає. Не літає. Не болить. Тоді навіщо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467235
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 20.12.2013
Дзвінок зненацька в тиші пролунав.
Та знаєш ти – він дорогий для мене...
І так невимушено-просто запитав:
«Яка сьогодні ти?»
-Та я… Зелена!
«Зелена? Може, з`їла щось не те?»-
І посмішку, й тепло збудив вогнене...
-Та ні, мій любий, то усе пусте!
Це плаття на мені оте, зелене!
-Ти пам`ятаєш, милий? Так, чи ні?
«Звичайно, люба, все я пам`ятаю…»-
Заграло сонце знов моє в мені!
Мій любий! За усе тебе кохаю!
Так, я зелена! Бо відкрито шлях
До мене тим, хто хоче йти зі мною!
Зелена, як розсада на полях,
Що сонця світло спрагло п`є весною!
Коли, буває, засумуєш ти,
Бринять в розмові невеселі ноти,
В мені є стільки сили, доброти,
І ніжності – зелена, до тошнОти…
Можливо, колір цей і набрида
Природі. Недарма фарбує осінь.
І недарма ізнов іде зима,
Все накриває білим та заносить…
Та глянь – трава вирує, як вода!
Зелений луг, які зелені листя клена!
І я до тебе лину – молода,
Красива, юна, і така зелена…
02.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467234
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2013
Не зову его праздником - этот мой день рождения.
Были вёсны прекрасные, были зимы - весенние...
В этом мире бушующем я росла невеликою.
То березой плакучею, то цветком - повиликою...
То лозой виноградною поднималась над кручами,
А то ласточкой малою всё парила над тучами.
Поднималась над серостью, всё тянулась за звёздами,
Но опять возвращалась я к повилике с берёзою...
Сколько радуг потеряно, сколько замков разрушено!
Соловьиными трелями успокоить бы душу мне!
Чтоб забыться до одури мне в весеннем цветении...
Белоснежные яблони, и садов наваждение,
Эти руки любимые, это счастье забытое,
И родные объятия, для меня лишь раскрытые,
Чтоб в глазах утонула я, от улыбки растаяла,
От Его поцелуев чтоб позабыла печали я...
...Просыпаюсь под утро я, всё такая же взрослая.
Были зимы весенние, да закончились осенью...
Не летаю я птицею, слишком слабые крылья.
И душой понимаю я, что напрасны усилья...
Дом. Работа. Друзья. Всё надежно и слажено.
И политы цветы. И деревья посажены...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467078
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2013
Я долго буду плакать над словами,
Что мне напоминают о тебе…
Ни мыслями, ни смехом, ни делами
Не залатать прорешину в судьбе.
Но буду верить я – однажды на рассвете,
Как бабочки полёт, как летний дождь,
Ты позабудешь давние запреты.
И в жизнь мою, как будущность, войдёшь.
Войдёшь, и спросишь: «Как ты? Не скучала?
Не мёрзла? Одиноко здесь? Темно?
Вернулся я. Давай начнём сначала!»
И навсегда останешься со мной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=467012
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2013
Обычный день. Зима. И, может, вьюга
С утра кружиться будет за окном.
Я в этот день хочу поздравить друга
С таким хорошим, тёплым, светлым днём!
Такой ты близкий, для людей открытый,
Готов помочь ты при любом ненастье!
Так пусть сегодня ангел твой, хранитель
Всей щедростью тебе подарит счастье!
Пусть твой святой от бед оберегает,
Здоровье укрепит, удач прибавит,
Всегда в любой работе помогает,
Веселье и достаток щедро дарит!
От женщин всех, что любят вас, желаю,
Всегда успешны будьте, Николаи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466914
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.12.2013
Сон трава - колдовская, глубинная,
Собирала весной для тебя...
О, зачем разлучила судьба нас,
любимый мой,
Друг от друга навек уводя?
Просто нежность твоя голубиная
Мне так чудится рядом порой...
Почему ты не рядом, любимый мой,
Когда грусть обступает стеной?
Когда сердце стучится отчаянно,
Когда слёзы безудержно лью?
Почему мы не вместе, печаль моя?
Так тебя беззаветно люблю...
Сон-трава - этот кустик засушенный
Нежно в пальцах опять теребя,
Спрячу я в головах, под подушкою,
Чтобы в снах хоть увидеть тебя!
Сворожить, загадать, не напрасно же,
Прячу я здесь букет в головах!
...Но не вспомнить глаза твои ясные...
Помоги, колдовская трава!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466584
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2013
Не залюблена, не зманіжена*,
Ти поволі ішла в ліс засніжений.
Павутинкою на волоссі – сніг,
А підсніжники – де шукати їх?
Ох, невчасно ти, в зиму лютую,
За коханням – як за спокутою*.
Серце мерзлою стане брилою*.
Не знайдеш ні тепла, ні милого…
Сіроманці* вже переможно
Виють близько. А ти здорОжилась,
Ти зневірилась, впала на бігу,
Бо нема ніде квітів у снігу…
На вустах прощання – молитвою…
Раптом – гостро, неначе бритвою,
Промінь – сяянням між завій.
Відмела долонькою сніг із вій –
Справді! Вогник! Багаття отам ясне!
Не згасай, кохання! Рятуй мене!
Із останніх сил – по корі дерев
Не згасай єси, порятуй мене!
- Добрі люди, я може невчасно?
Порятуйте! Багаття загасло,
Зник коханий мій, на мою біду,
Повернеться лиш, як квітОк знайду…
- Не бувати грибів без осені,
Полуниць на снігу ще й досі нема,
Шкода душу твою диво-ніжну,
Та не час в Новий рік підсніжникам…
Ось, отримай карету із кучером,
Шубу, сукню, нову обручку*,
Скриню з диво-добром. Не вагайся!
Знайдеш іншого. Повертайся!
-Красно дякую. Та не можу я...
Я без нього – як кінь стриножений,
Стала привидом, сірим маревом…
Не літається понад хмарами…
…Та й сповзла поволі по стовбуру…
Сниться їй місяць Травень за обрієм,
Світить сонечко ясно крізь гілля…
І в підсніжниках – вся навкруг земля!...
зманіжена* - изнеженная
спокутою* - искупление
брилою* - глыба
Сіроманці* - волки
обручку* - колечко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2013
Верни мне его, Судьба!
Хоть на один лишь миг!
О, нет! На миг – не хочу.
Потом буду долго плакать.
Верни мне его совсем.
Зажги снова в сердце свечу,
Пошли свой луч напрямик!
Ведь слёзы устали капать…
Не спрашивай лучше: «зачем?»
Тебе, Судьба, не понять,
Как больно людей терять,
И как тосковать я устала…
О, дай мне последний шанс!
Молюсь за двоих за нас!
Верни мне его совсем.
Позволь всё начать сначала!
***********************
Поверни його,
Доля моя сумна!
Дуже зимно тут…
Більше не можу одна!
Приведи його
– кращою із доріг.
Невидимкою…
Падає знову сніг…
Ти пробач мене
– я не тримала слів.
Та побачити
Теж він мене хотів…
Будь же, Доленько,
Лагідною до нас.
Над неволею
Плине рікою час.
Замерзаю я
На чужині одна…
Поверни його,
Доле моя сумна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Вони цвітуть -
тендітні,
первозданні,
В холодних лапах лютої зими.
Цвітуть.
А ми замкнулися в стражанні.
Надію втратили.
ЗОвсім зів'яли ми.
Пустили в душі сивий холод лютий,
Замкнулися. Ні іскри, ні тепла.
О, як могли зневіритись, забути,
Коли любов між душами була!
Коли проміння осявало ясне
Твої іскристі очі повсякчас!
Поглянь-но!
Ніжні проліски прекрасні
Серед зими ізнов єднають нас!
Такі незламні посеред заметів!
Такі глибинно-сині, і стійкі,
Вони коханню провіщають злети,
І лютий холод топлять на струмки!
Вони цвітуть
- з надією у серці,
Що кроки нам лишились до весни.
Давай, коханий, будемо відверті,
Цей лід на серці
відігрієм ми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2013
Алена Васильченко.
ПЕРЕКЛАД Ірина Лівобережна.
Береги его, Бог. От беды и внезапных потерь.
Если вдруг он упал и подняться от боли не может...
Если в лютую зиму закроют последнюю дверь,
я прошу об одном: береги, береги его, Боже...
Я не знаю молитв. Я сама - не святой человек.
Но сегодня прошу: он хороший, ты с ним осторожней...
Иногда, не боясь, он бросается в омуты рек.
Вдруг нахлынет волна - помоги, поддержи его, Боже.
Если грянет метель, и погаснет свеча у икон,
если каждая ночь будет полниться холодом лютым,
если взвоют ветра из щелей и разбитых окон -
береги его, Бог: каждый год, каждый час и минуту...
Пусть уйдет далеко кривоногая, злая беда.
Пусть его на руках добрый ангел от горя уносит.
Я прошу тебя, Бог: ты ему помогай иногда.
Он хороший, поверь.. Просто сильный - и сам не попросит.
И тогда я смогу всё на свете и всех превозмочь.
И в мирской суете нет мгновенья, что стало б дороже,
чем когда у окна ваша Женщина целую ночь
зажигает свечу, говоря: Помоги ему, Боже...
http://www.stihi.ru/2013/12/07/1018
Алена Васильченко.
****************************
ПЕРЕКЛАД Ірина Лівобережна.
Бережи його, Боже! Від утрат та випАдків химерних,
Якщо раптом упав він, піднятись від болю не може…
Якщо в лютий мороз хтось зачинить надію і двері,
Я прошу про одне – бережи, бережи його, Боже!
Я не знаю молитв. Я сама - не свята. Не свята.
Та сьогодні молю – він хороший, до болю хороший…
Він кидається в жерло вулкана – сама простота…
Раптом лава стіче – поможи, поможи йому, Боже!
Як зав’южить зима, і погасне свіча у ікон,
Якщо ночі його переповняться болем полинним,
А вітри видуватимуть душу, завиють на скон…
Бережи його, Боже! Кожну часточку, кожну хвилину!
Хай за море втікає біда, не сотаючи жил,
Хай на добрих крилАх його ангели завжди виносять!
Я молю Тебе, Боже: завжди Ти йому поможи.
Гідний жити він, вір. Та за себе ніколи не просить.
Я тоді не помру. Просиджу цілу ніч у вікна
В цілім світі – одна, та немає для мене дорожче,
Ніж священна свіча, що для нього палає як знак…
Хтось волає вночі – поможи, поможи йому, Боже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2013
Повітря багато – як неба –
І світла зірок, далебі,
Усе дарувала для тебе,
Усе присвятила тобі.
Нічого собі не залишу,
Нічого в собі не втаю.
Колись дарував мені тишу,
Колишучи сповідь мою…
Згадаю – теплом огортаю.
Багато часУ протекло...
Ти став забувати, я знаю.
Взаємності в нас не було…
Та став ти багато сильнішим,
Шляхи ти до неба знайшов.
Колись дарував мені тишу.
І з вірою в себе пішов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465970
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Давно забытые слова
Сложу я стосами.
Вот я пока ещё жива –
Что будет осенью?
Когда волшебница-весна
Уйдёт с рассветами,
Когда отплачу я сполна
С дождями летними.
И увядание прийдёт
Терзать и буйствовать.
Тогда настанет мой черёд
Прощаться с чувствами.
Я соберу твои слова
Как листья жёлтые.
Не стану жечь. Лети, листва!
Душа, умолкни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465969
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.12.2013
Злата Литвинова
ПЕРЕКЛАД Ірина Лівобережна
Ну, вот и все… Прости, что я была..
Коснулась сердца, или так хотела…
Пыталась – да… А если не сумела,
Прости за недостаточность тепла..
За ночи, проведенные без сна…
В мечтах о том, что с нами будет дальше..
За то, что не угадывала фальши…
И верила…как берегу волна…
За счастье, захлестнувшее на миг…
За нежность, колдовавшую безбожно,
За то, что я забыла осторожность,
И шла к заветной цели напрямик..
За то, что нагло врали зеркала..
Наивность мне не служит оправданьем..
За то, что ты был светом и дыханьем…
Целую… И прости, что я была…
http://www.stihi.ru/2012/12/06/10663
Злата Литвинова
*************************
Ірина Лівобережна - ПЕРЕКЛАД
Ну, от і все. Пробач, що я була…
Торкнулась серця я, чи так хотіла…
Так. Намагалась. Але все не сміла…
Пробач, що мало віддала тепла…
За ночі ті, що провела без сну,
Що мріяла стрічатись і надальше…
Іще за те, що не вгадала фальші
Коли в твою пірнала глибину…
За щастя, як початок і кінець,
За ніжність, що забула обережність,
Що всі позабувала обереги,
І йшла як тать до цілі, навпростець.
За те, що обманули дзеркала,
Наївність – не вагоме виправдАння.
За те, що дихала твоїм коханням…
Цілую… І пробач, що я була…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2013
Я останусь надеждой твоею
и светом,
Даже если ни разу не вспомнишь случайно.
Что за невидаль - пару стихов и советов,
«Добрый вечер», ОК,
и «Пора мне, прощайте!»
Просто был. Просто рядом. Была не одна я…
Задыхалась от боли. Себя не любила.
Заболела тобою. Волнуясь, вздыхая,
Вдруг раскрылась душа
среди серого мира.
Потянулась несмело, замечталась пугливо,
Отдавала весельем, заботой для вида.
Не тревожься. Живи. Не гляди сиротливо.
Буду светом твоим, забывая обиду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465570
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.12.2013
А мне говорят – она с ним давно живёт.
Подумай – уйдёт он – и что тогда будет с нею?
Куда ей? Домой – нельзя, там никто не ждёт.
А комнатку поделить на двоих труднее…
Она и так на этом свете одна,
Крутится белкой в своём заведённом круге.
Утро. Все спят. Не мама. И не жена.
Свободная личность пишет письмо подруге.
Потом она кто? Будильник и проводник,
Официант? Кормилица? Воспитатель?
А на работе – лишь выпадает миг –
Снова на сайте – советчик или приятель.
Вечер. Бежит домой – надо борщ варить,
Что-то убрать, починить, нажарить картошки.
Сесть бы, с супругом о главном поговорить…
Молча прошёл. Ну и пусть. Почитаю немножко.
Да, и уроки проверить! Писать когда?
Снова тоска и грусть душу разъедают…
Молча глотает слёзы – кругом беда.
Как не хватает тепла! О, как не хватает!
Вот и кровать. Уже спит. И в кольцо из рук
Тихо ныряет, будто в привычный омут.
Только не спится. Воспоминанья вдруг
Кем-то другим захвачены невесомо…
Как-то знакомо всё… До боли в душе.
Обычные будни… Я здесь не открыла Америк…
Мне говорят – оставь им рай в шалаше…
Пусть сами плетут череду истерик…
**********************
Она уйдёт? Куда, беспечная?
Ведь знаю – ей домой нельзя…
Как шло ей платье подвенечное,
Фигуркой стройною скользя…
Как приручал к рукам, касаниям,
От нервных срывов заслоня…
И как глаза горели пламенем
Когда смотрели на меня…
Как вместе шли, считали трудности,
Растили дочку и семью,
И свято верили, как в юности,
В влюблённость вечную свою…
Теперь – глотает слёзы-градинки,
Таится, плачет и молчит.
Не обнимает, хоть украдкою.
Ночами – чувствую – не спит.
По дому носится – кусючая,
Не подойти, и не задеть…
И не ищу я даже случая,
Чтобы понять и разглядеть.
Постыло всё. Темно и холодно,
А то и голодно порой.
Никто не радуется молодо,
Растёт молчание стеной.
Всё норовит из дома выскочить,
Или на сайте зависать…
А нам бы души наши вылечить!
Как подойти? И как сказать?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465353
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.12.2013
Да, вижу я, что эта дверь закрылась.
Из-под двери струится тёплый свет...
И ничего. Все люди, звуки скрылись.
Там хорошо. Но мне там места нет.
Ступенями
опять
шагаю
книзу.
Последний взгляд бросаю на крыльцо.
Дом у воды. Ты был далёк, и близок.
Не вспомнить. Ни улыбку, ни лицо.
Мой чёлн один скучает у причала.
Готов отплыть. Садись лишь и греби.
Закрылось всё. Опять начать сначала
Мне предрекают линии судьбы.
С начала? Значит, перекрёсток судеб
И эта встреча - не была важна?
И больше ничего уже не будет?
И я тебе совсем уж не нужна?
Я знаю, что нужна.
Сказал мне ветер.
И повторила неба глубина.
Пусть много есть путей на этом свете -
На них не буду больше я одна.
Плыви, мой чёлн! Лови свою удачу!
По воле волн и сердца частоты,
Я буду знать, что суждено иначе,
К душе твоей мне проложить мосты!
Другим путём.
Плыву своей дорогой,
И где-то, на одном из берегов,
Мой чёлн, с твоею встретившись пирогой,
Уже не поплывёт "по воле волн"!
Мы будем вместе. Мы сойдём на берег.
Ты только не сломайся!
Знай и верь -
Средь расстояний, бурей и потери
Нас ожидает наша. НАША дверь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465352
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.12.2013
Мы вдвоём. Никого вокруг.
Мир не властен. Эфир бесстрастен.
Самый лучший мой в мире друг,
Самый призрачный росчерк счастья...
Не тревожить. Не звать, не сметь...
Не искать средь планет-гигантов.
Лишь позволить себе иметь
Встречу - в линии вариантов.
Нет, не верить, а просто знать -
Эта линия неизбежна.
Часто письма тебе писать,
В небеса посылая нежность.
Пусть злой рок о другом твердит,
На песке мне твой след рисуя.
Но не властны календари,
Где натянуты нити судеб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465175
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2013
Ну, здравствуй, солнце! Как дела?
Я вижу - снова небо в тучах...
О, если б только я могла!...
Мой милый, верь мне - будет лучше!
Не уходи совсем в себя!
Не замыкайся, мой хороший!
Ведь после сильного дождя
Всегда светлеют листья в роще.
Твоя душа...
Твоя душа - я знаю -
Как крыло жар-птицы!
Не закрывай её щитом!
Она всегда должна светиться!
Ты подарил мне лишь перо -
И вот оно зовёт, и греет!
Но так творить, как ты, добро,
Я не могу и не умею!
Я без тебя - как диск луны,
Что светит отражённым светом...
Ты приходи, хотя бы в сны...
Не исчезай, прошу, с рассветом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465174
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.12.2013
І тиша. У цілім світі лишилося двоє нас…
В кімнаті, як на орбіті, завмер у чеканні час.
Бо руки твої – притулок, а губи – жаданий мак,
Я жадібно п'ю цілунок, здіймаються груди в такт,
Бажання моє безкрає на хвилі чуттєвих нот,
Мелодія враз злітає, здіймаючи до висот!...
Назустріч тобі розкрита, о небо моє хмільне!
Два тіла несамовито зливаються тут - в одне,
Вирує солодка зваба, не чую ні губ, ні рук,
Неначе зірвало дамбу у морі солодких мук,
Прилинуло що є сили, чуттєві містки знайшло,
Собою заполонило, бар'єри у вир знесло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465095
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.12.2013
Дерева зима мереживом виткала,
Вітер на небі грається хмарами,
А місяць так дивно
– то є, то не видно,
Як хтось величезним блима ліхтариком.
Сніг вже не ковдрою – місивом мокрим,
Всі перехожі скоцюрблено-лічені.
Біла крупа – за комір, на щоки,
Фари кружіння снігу підсвічують…
…Як ти?
Чи тепло тобі на душі?
Чи не болить тобі?
Чи не сумується?
Світиш, як завжди ти, чи збайдужІв?
Милий, наснись мені…
Серце хвилюється…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2013
Втомлений.
Закомплексований.
Гріла фразами,
Щоб не образити.
В губи дихала
Втіхою.
Все робила, щоб очі сміялися,
І не боялися.
І на серце бальзами лИла.
Приручила.
Хоч сама не безгрішна,
Та кохає іншу.
Довго плакала,
Сльози капали.
Але не пручалася –
Попрощалася.
Але він приручений,
Змучений,
Попрохав – повернись,
Як колись.
…Ні, не буду коханою…
Стану я
Ще одною утратою.
Раною…
І душа навстріч потягнулася.
Повернулася…
************************
Утомлённый.
Себя не видящий.
Грела фразами
Не обидными.
Нежностью
В губы дышала.
Улыбаться светло
Заставляла.
И на сердце
бальзамы лИла.
Приручила...
Знала истину непростую -
Он любит другую...
Долго плакала,
Слёзы капали.
Но не цеплялась...
Попрощалась...
Но вдруг он,
прирученный,
Болью измученный,
словно мираж,
Попросил -
Возвратись,
как раньше...
...Нет, не буду любимою...
Стану я
Лишь по жизни утратою,
Раною...
И душа вновь
к нему потянулась.
Я вернулась.
07.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
Хороший… Терплячий, сонце…
Я знаю, що я – не мед…
Ти просто присунься ближче,
Закутайся в теплий плед,
І випий смачного чаю
З цукерками
Хочеш мою?
Твої жалі закачаю
тривоги твої присплю,
Мрійливо заглЯну в очі,
Засну на твоєму плечі…
А хочеш? Я знаю, хочеш…
Хороший… Проси, не мовчи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2013
…А может, мне податься в плаванье?
Средь незнакомых берегов,
На островах далёкой гавани
Забыть разлучницу-любовь?
…А может, сесть на поезд за́годя,
И там, под мерный стук колёс,
Уснуть. На тихой выйти за́води
И окунуться в шум берёз…
…Иль посетить корриду знойную,
Где страсть кипит, где бой быков,
В пылу обнять красотку стройную,
И клином вышибить любовь?
…Или в гора́х с друзьями встретиться –
Рюкзак, палатки, зов вершин…
-Ах милый мой, любовь не лечится!
Коньяк, стихи и аспирин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464203
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 05.12.2013
В узорах замёрзшего сада,
Где стайки деревьев в плену,
В снегу по колено.
Под градом,
Иду. А куда – не пойму…
Крупинки секут и роятся,
И тают. Асфальт – как стекло.
Шагаю. Устала бояться
Морозов.
Что было – прошло.
Душа отцвела, отгорела. Застыла.
Теперь всё равно. Что вечер –
Не синий, а белый.
Что руки замёрзли.
Темно…
А помнишь? Зажжённые свечи
И ёлка блестит мишурой...
Как будто вчера… Не замечу
Как щеки покрылись корой…
Как серде, уже замерзая,
Совсем не стучит, не болит…
Как медленно в безвесть сползаю,
Где нет ни разлук, ни обид…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464180
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.12.2013
Когда хандра к тебе придёт,
Возникнет рядом Синий кот.
В смешных нелепых сапогах,
И с красным зонтиком в руках,
Усы торчком, и хвост трубой,
Пойдёт по лужам он с тобой!
И будет льдинками хрустеть,
Мурчать, плясать, скакать и петь,
Перебивать, играть, шалить,
Простые фразы говорить,
Не замолкая ни на миг,
Искать тепло в руках твоих,
В глаза заглядывать умно,
Опять подпрыгивать смешно…
Конечно, так! Конечно, вру!
Ведь он прогнал твою хандру?! :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463979
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 04.12.2013
Так краще?
Тоді душа тобі – нащо?
Коли
Ти дихаєш
Рівно.
Коли
Ніхто
Не потрібен.
Ідеш
Без болю,
Без цілі.
А очі
Як сірі
Щілі.
І вперто
Стиснуті
Губи.
Байдужий –
Життя
А чи згуба.
Попереду
Пустка
І ззаду.
Ні сина,
Ні дому,
Ні саду.
Душа – в навушниках
Пащі…
Так краще?
***************************************
Так лучше?
Ночами совесть не мучит…
К девчонкам
Дышишь
Ты ровно.
Не связан
Ни чувством,
Ни домом.
Идёшь
Без воли,
Без цели.
Глаза –
Две серые
Щели.
Упрямо
Стиснуты
Губы.
К прохожим –
Ни добрый,
Ни грубый.
И пусто
В душе
И в карманах.
А к цели –
Не тянет,
Не манит.
Стучат
В голове
Барабаны.
Дурманом,
Капканом,
Обманом…
Так лучше?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463978
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2013
Владимиру Зозуле - другу и поэту
В канун зимы вдруг ледяной цветок
Расцвёл, любовь и нежность излучая.
Весна, весна! Ну кто б подумать мог,
Что вдруг она наступит - вот такая!
С капелью в марте, с гомоном пичуг,
С теплом в апреле и цветеньем мая!
Раскрылось сердце и запело вдруг,
Весне навстречу окна открывая!
Спасибо, друг! За солнце. За тепло.
За то, что веришь в лета неизбежность,
Когда сквозь дум морозное стекло
Средь холодов вдруг излучаешь нежность...
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463337
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463837
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.12.2013
Хтось ворожий керує світом.
Град і сніг у людей жбурляє,
Видуває скаженим вітром,
До кісток, до сердець проймає…
Ні стояти, ні йти, ні бігти.
Та незламно стоять колони.
Люди падають, владою биті,
Та нові ідуть легіони.
Відстояти свою свободу.
По-новому в країні жити.
Дай же, Боже, сили народу!
Не зламатися! Духом зміцніти.
Слава щирим серцям! Молитва
За людей і безмежна шана,
Тим, хто серцем іде на битву
За ідею Євромайдану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2013
Сказала "люблю" - и сердце замерло,
И сразу забилось в два раза быстрей!
Как часто порой не ведаем сами мы,
Что нежность дарить намного сложней...
Но я не отдам пересудам, зависти,
Холоду, снегу и февралю
Такое родное, такое сияющее,
Такое глубокое слово - люблю...
Люблю - и засохший цветок расцветает,
Тает льдинкою снег на окне,
Ребенок радостно улыбается,
И ты улыбаешься ласково мне...
Благоухают в садах сирени,
И травы сбрасывают росу,
Когда среди белой зимней метели
Слово "люблю" я в ладонях несу!
Только бы слово это не выронить,
На серые будни не променять,
Не расплескать его, не обесценить,
И веру в тебя мне не потерять....
01.12.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463462
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.12.2013
Усміхаюсь.
Тривог не маю.
Чому?
Бо ні раєм,
Ні диво-розмаєм,
Не називаю
Тюрму.
Бо не звикла
Тужити довго
За тим/
Дивним світлом
Перестороги
Моїм.
Усміхаюсь.
Бо вірю твердо -
Зоря
Ще прилине,
І буде горда –
Моя.
Будуть весни,
Душа воскресне,
Злетить.
Небо синє
Малій пташині
Дзвенить…
15.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2013
А я прилетаю ночью, когда ты спишь.
С улыбкой смотрю на тени ресниц и губы.
На руки. На плечи. На брови - как крылья птиц.
И так берегу тишину - ведь ты её любишь!
Не смею коснуться волос, хоть упала прядь.
И плечи прикрыть, чтобы их сквозняки не студили.
Ты спишь. И во сне, улыбаясь, чему-то рад.
Быть может, тому, что мы вместе когда-то были?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463393
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.11.2013
Ти не дивись, що листя облетіло,
Зате торкаєш неба глибини...
Зате у кронах хмари сніжно-білі
Висітимуть до самої весни.
Зате іще синіше стало небо,
Проміння сонця видно крізь гілки.
О, не сумуй, мій щирий друг, не треба!
Ось скоро вже, пограємось в сніжки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463273
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2013
С 3 декабря, особенно в предрассветные часы,
в северном полушарии можно будет наблюдать
невооруженным глазом исполинский
светящийся хвост кометы Исон.
В предрассветном небе поутру,
Несмотря на древние приметы,
Что явленье это – не к добру,
Отыщи ты светлую комету!
Яркой вспышкой с радужным хвостом,
Может, будет новым звездопадом?
Все когда-то в дальний путь уйдём…
Но – светить! – ещё при жизни надо!
Для кого-то в небо поднимись,
От лучей свой свет зажги внезапно!
Чтоб раскрасить в одночасье жизнь,
Чтоб согреть сегодня, а не завтра!
Чтоб от яркой радуги твоей
В чьём-то сердце, искрою слепящей
Загорелись тысячи свечей,
Пробудив поникнувших и спящих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463062
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.11.2013
А в лужах льдинки первые хрустят.
И, в тёплый мех носы от ветра пряча,
Прохожие растерянно глядят.
Зима пришла! Вот так, а не иначе.
Накрыла души первым холодком,
Морозцем, стылым ветром пробирает
И в каждом, замечтавшемся тайком,
Рисует иглы колкие по краю…
Застыло всё в преддверии снегов.
Холодных туч на небеса нагнало.
Но солнце, пробиваясь сквозь покров,
Для радости опять даёт начало!
Глядит с небес лучисто и светло,
Подмигивая, в окнах отражаясь,
Оно надеждой светлою взошло!
Встречайте зиму, люди, улыбаясь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463058
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 29.11.2013
Держи меня! Не выпускай из рук!
Храни меня всегда в души глубинах!
Мой самый лучший, самый нежный друг,
Мой самый близкий спутник и любимый!
Когда осенний одолеет рок,
Когда на небе потускнеют звёзды,
Прийди ко мне, порви порочный круг!
Зажечь огонь души не будет поздно!
Из плена глаз твоих не отпускай,
Улыбкою, своим теплом лаская,
Чтоб смех, и радость лились через край,
И чтоб с тобою вновь пошли по краю!
Чтоб счастье, отражённое в глазах,
По волнам жизни лодочку качало!
Чтоб обнимал неистово, как в снах!
Любимый мой, давай начнём сначала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462902
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.11.2013
Торкнися...
Я очі заплющу і чекатиму дива...
З`явися!
УсмІшка твоя осяйна - і я буду щаслива!
Прилинь,
Буду прихисток твій останній.
Покинь
Одинокий світ, де нема кохання.
Цілуй...
Мої спраглі губи горять вогнями...
Віддай
Невідплатний борг, що росте між нами...
Наснися,
Хоча би в ніжному сні співочому...
Торкнися...
Чуєш? Я вже заплющила очі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2013
Я назустріч ішла тобі,
що так любить дощ.
Зігрівала, веселі іскри в очах плекала…
І в хатині,
й в безмежному просторі сивих площ,
Все смішила,
розраджувала теплом,
і звала
В височінь, де небесних основ – ключі,
В далечінь, що в минулім радістю озоветься.
Ясні зорі в вінки заквітчувала вночі,
Дарувала вогонь, викрешуючи із серця…
Та байдужий ти до дарунків, до слів моїх…
Не торкає сонячний промінь твого захмар’я.
Ти змирився з усім.
Зачаївся.
Заснув.
Застиг.
І в твій світ дощовий ступати мені – намарно…
Ти осінній. А я – осяйна весна.
Не займай,
Не руш мене холодком туманним…
Та колись
ти воскреснеш сам.
Прощай!
Хай прийде ВОНА.
Та, що дощ прожене
Всесильним своїм коханням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2013
Счастья - хотя бы глоточек в этом море тепла...
Среди таких одиночек, которой всегда была.
Выплыть, вынырнуть, удержаться, не утонуть...
К теплой груди прижаться, и снова нырнуть...
Дышать. Чувствовать. Жить. Акул отгонять.
За соломИнку хвататься и счастья земного ждать!
Волны, не захлесните в пучине меня и его!
Вытолкните, продержите, несколько дней всего!
Если вцеплюсь я намертво - утонем вдвоём!
Прижаться. Подбодрить. Коснуться. И опять - в водоём!
Буря, житейская буря, осядь наконец на дно!
Сзади, и прямо, и вниз - все равно темно!
Милый, держись, потерпи, плыви, я же с тобой!
Будет еще для нас ворковать голубой прибой!
Будет еще у нас свой просторный клочок земли...
Вижу просвет! Солнце! И паруса белеют вдали!
24.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462711
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.11.2013
Були зі мною звуки імені,
І ті слова - прості, мов сіль.
Не розвінчай, не загуби мене.
Прости, помилуй і спаси.
Дощі осінні тихо падають,
Твій лик малюють на вікні...
Не суперечу, не загадую,
Та знаю - ти близький мені.
Як шовк, що тіло пестить лагідно,
Як шарф, що шию обійма.
Як цей напій плодово-ягідний,
Що я без тебе п'ю сама...
Як чисті сльози, що сполохано
В напій стікають гарячЕ,
Коли чужа рука непрохана
Мені лягає на плече...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013
Заметает снегом старый сад,
Где когда-то встретила тебя.
Знаю – не вернуть тех дней назад.
Знаю – был со мною, не любя…
Был нежней немного – для меня,
Допоздна сидел, не уходил…
Но однажды, на исходе дня
Не пришел. И двери затворил.
Всё, что мог, отдал. Себя сберёг.
Не скрипит крыльцо. В окне темно.
Первый снег вчера на землю лёг.
И тебе, как снегу, всё равно:
Что внезапно кончилась весна,
Что продлить не смог мой, бабий век…
Что в холодном доме у окна
Мою душу засыпает снег…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462493
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2013
Ветер
у штор в плену.
Тихо скрипит окно.
Дремлет притихший двор -
Тени легли на дно…
Вижу,
горит закат -
Розовая вода…
И устремляю взгляд
Снова туда, туда…
Ветер
лети, лети!
Милому поклонись,
Глаз, и ресниц, и губ
Нежно его коснись…
Тихо шепни: «Ты – мой…»
Крепко его обними…
Ветер,
Постой, шальной!
С собою меня возьми!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462319
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2013
Літаючи в далекому захмар’ї,
Та гублячись у гомінкій юрбі,
Душа шукала в серці очі карі,
А віднайшла небесно-голубі.
Спокійні, не заховані туманом,
Усміхнені промінчики-тепло.
Що знали ви? Кохання чи оману?
Чи осяйне життя у вас було?
Чому все рідше сміх, і більше сльози?
Чому все більше хмарки на блакить?
Іще бринить весна, нема морозів,
Ще молодість у жилах струменить.
Тож усміхніться, променіться, очі.
Залиште лиш у згадках тугу й сум.
Ви осяйні – як мрія дум дівочих.
Як квіти в веселковому саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2013
Дурман-траву беру из рук твоих
И не боюсь – тебе я слепо верю…
Не друг, не брат, не муж и не жених,
Но постучал – и я открыла двери!
Ты чем меня, цикутой напоил?
Что голова кружится, как в тумане…
Словами, взглядом – чем ты опьянил?
Какие лепестки ложил на раны?
Какие чары в пальцах сильних рук
Так отозвались искрами по телу?
О нет, не прекращай тех сладких мук,
Где сердце билось и душа летела!
Пьяна, пьяна любовью до краёв,
И не хочу я уходить из рая…
Себя не помню. Всё вокруг – твоё!
Люблю… сгораю… таю… умираю…
25.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462249
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.11.2013
Завернуться б в твои объятья,
Как в туман густой над рекой...
Ты уходишь. Не буду лгать я -
Ты давно не нужен ТАКОЙ.
Равнодушный. Полёт забывший.
Проживающий день ото дня.
Нелюбимый и разлюбивший.
Без меня живи. Без меня.
Ухожу я аллеями сада
С нашей осени в нашу весну.
Там, где мне еще было надо
Окунаться в твою тишину...
Там, где грезились яблони белые
Там, где верилось - всё впереди.
...Осыпаются яблоки спелые,
Бьют их вЕтры и мОчат дожди...
Улетаю листом невесомым,
Под ногами прохожих шурша...
Просто холодно. Холодно дома.
Мёрзнет тело. И ноет душа...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462097
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 22.11.2013
Літала учора вночі.
Не віриш?
Махнула крилом,
А журавлині ключі
кликали за вікном...
І полетіла я
в зоряну височінь,
Далі, далі у вись
линь, душа моя, линь...
Там гарно. Так легко там!
Знаєш... Там люблять мене...
Я відчувала там ніжне і осяйне....
Ніби мене обіймав
люблячий і палкий...
І на руках тримав,
і щока до щоки...
І очі гріли теплом,
так любо, так мило було...
–"Жінко, закрий вікно!
Холодом потягло!"
22.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2013
Я заново учусь летать.
Был ливень, что сильнее шквала.
Оставил на земле лежать…
Очнулась. Крылья не сломала.
Пусть невысок пока полёт.
Но я над буднями, над домом,
Туда, где небо позовёт,
Взлечу легко и невесомо.
И буду птицею парить,
И небом синим любоваться,
Не запрещать себе творить.
Всегда счастливой оставаться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461947
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.11.2013
Я настрою себя, как тугую гитары струну
На тебя. На улыбку твою. На глаза. На весну.
На твоё «не люблю» - ничего, подожду, - отвечать…
Коль сегодня не в духе – то просто в ответ промолчать…
Если болен – настрою себя пожалеть и обнять.
Приласкать. Рассмешить. За ворчанье совсем не пенять.
Изваяю я в сердце твой образ из чистых лучей,
Если тронешь меня – буду только светить горячей,
Буду воздухом свежим, когда задохнулся от дел,
Буду бабочкой нежной, когда полетать захотел,
Буду полем ромашек, озёрною гладью, травой,
Когда тихо и мирно хочу посидеть я с тобой.
Буду чудом, подаренным небом тебе навсегда.
Только лишь равнодушной не буду
Я к тебе.
Ни за что.
Никогда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461857
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.11.2013
Я бачила, як янголи літали,
Пів місяця їх лет загородив…
То вітер гнав по небу сиві хмари?
Чиясь душа злетіла – диво з див?
Чиясь душа… Незнана, невідома
Кружляла в феєричному вбранні…
То знак мені? Чи місячні фантоми
Якийсь ліхтар кидає на стіні?
На небі – хмари, хмари,
зорь не бачу,
Примарне сяйво лиш іде згори…
То янголи.
Душа незримо плаче…
Та у сльозах солоних
не згорить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2013
Свободы воздухом дышу
Средь суеты, среди неверья...
Лишь об одном тебя прошу -
Не обмани моё доверие.
Ты смейся, плачь, играй, кружи!
Быть может, ты остынешь завтра...
Тогда - заранее скажи.
Не предавай души внезапно!
Ещё о том в ночи молюсь:
Ты, ни о чём не догадавшись,
За равнодушье примешь грусть...
Не уходи, не попрощавшись!
Всё переплАчу, всё снесу,
Перекричу все суеверия!
Лишь об одном тебя прошу -
Не обмани
моё доверие...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461609
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.11.2013
А хочеш пограєм в цікаву ми гру?
Закинь ті ракетки в корзину!
Ось зараз! Хвилину! Я текст наберу!
«На слух» віднайдеш тут «Ірину»?
Дивися, ось кома, дефіс, чи тире –
Маленька така собі риска –
А дірка від бублика – то буква «о»,
Миршава, та ім’я вже близько!
Не звір уся ця катавасія тут,
Не супер-можливості ринка,
Ну добре, дивися, лічи, шалапут.
Тобі залишилась хвилинка!
ВІДГАДКИ:
*****************************
А хочеш пограєм в цікаву ми гру?
Закинь тІ РАкетки в корзину!
Ось зараз! Хвилину! Я текст наберу!
«На слух» віднайдеш тут «Ірину»?
Дивися, ось кома, дефіс, чи тире –
Маленька така собІ РИСКА –
А дІРКА від бублика – то буква «о»,
МИРшава, та ім’я вже близько!
Не звІР УСЯ ця катавасія тут,
Не супер-можливостІ РИНКА,
Ну добре, дивися, лічи, шалапут.
Тобі залишилась хвилинка!
Итого = 6 раз!!!! ( Ирина - от греческого «мир» ) :-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461392
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 19.11.2013
На вірш Микити Б. "ПЛНЛ"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450635
Л*юбви отрава нам сладкА,
Ю*лишь и сетуешь напрасно...
Б*утоны этого цветка
В*есною радуют прекрасной!
И* осенью, и в холода
О*на согреет и обнимет.
Т*ы не любим? Зачем тогда
Р*ыдая, повторяешь имя?
А* может, сладостный обман
В*сех благ дороже и прекрасней?
А* вдруг развеется туман,
Н*а небосклоне вспыхнет счастье?
А* ты стенаешь всё слышней,
М*озги сдирая с потолка,
С*ебя забыв, грустишь о ней.
Л*юбви отрава нам сладкА...
А* если горечь - через край,
Д*уши твоей захлопнет дверку -
К*ончай хандрить! Давай, читай!
А* что? Да тут - по буквам - сверху!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461391
рубрика: Поезія, Акростихи
дата поступления 19.11.2013
Бережи мою душу, як вазу чудову, єдину.
Дорогу, раритетну, дорогоцінну...
Прекрасну в своїм порцеляновім глянці!
Крихку, ледь прозору, як промінь уранці!
Але хто я для тебе? Буденна домашня миска!
Звичайна, трохи надколота, вивчена збли́зька!
Металева, подряпана ложкою, вимита знову!
...Так, я знаю, що це беззмістовна розмова...
14.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2013
Ізнов одна…
Чаклунка-осінь
Пішла із золотом дібров…
Все голе.
Чорне.
Неба просинь
Просякла сірим. До основ.
Одна.
Нікого не цікавить,
Що п’ю я вранці зазвичАй…
О, що ви знаєте
про каву?
О, що ви знаєте
про чай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2013
Опять я альбомы листаю...
Что ищу там - лишь сердце знает!
Долго всматриваюсь,
как в последний раз,
В лукавый прищур этих глаз,
И форму сильных рук,
и эту непокорную челку…
И сразу – учащается сердца стук,
И становлюсь
наивной простой девчонкой…
И сразу спешу дотронуться нежно, небрежно,
До этих щек,
и погладить волосы непокорные…
Такие родные, шелковые,
такие иссиня-чёрные!
Моя ты песня, радуга всепланетная…
Сколько живу уже,
твоим дыханьем согретая…
Сколько боли, пережитой тобой,
на себя я забрала!
Спасибо, что выходил ты на бой
всегда с открытым забралом!
Спасибо, что будни мои
светлы твоими лучами,
Неслышно поют соловьи,
пролетая меж нами…
Спасибо за тёплый взгляд,
за слова, за внимание,
Что каждой улыбке рад,
за неимоверное понимание…
За то, что слово «обнять» для меня священно…
О, как я хочу упасть на твои колени!
Или хоть голову положить,
замереть бесконечно…
Два наших тепла сложить,
согреваясь сердечно...
Ничего не хотеть, не думать,
не решать…
Просто рядом сидеть, и одним
воздухом дышать…
Но проплыли года невпопад,
Нас тогдашних простыл и след...
Положу-ка альбомы назад...
Не успею сварить обед. :-)
08.06.2013 15:03
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460992
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2013
Не надо, не надо, не надо
В обратном меня убеждать…
В аллеи весеннего сада
Ходили с тобою гулять.
Кружила, кружила, кружила
Нас тех лепестков канитель,
И нежно с тобой мы дружили,
И пел серенады апрель.
Неправда, неправда, неправда –
Синоптики нам говорят,
Что нет ни аллеи, ни сада,
И всюду сугробы лежат.
Я знаю, я знаю, что будет:
Тот сад, что в душе сберегли,
Ни ветры, ни зимы, ни люди
Разрушить вовек не смогли.
17.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460989
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.11.2013
На вірш Микити Б. "Коли почуття переповнюють душу"
- - - Надія завжди є! - - -
Всім виглядом,
закрученим
клубком,
збагнув -
над прірвою.
Завис,
Завмер
перед
стрибком,
Окинув хмар
безмежжя…
Стрибнув.
Здійнявся
пташкою
увись,
Та полетів
над голим
узбережжям…
Там темний ліс -
пристанище
блукань,
Там пил завіс,
там все уже даремно…
Та зійде сонце знову!
Повернись!
Освітить
прірву,
море,
Ліс,
і землю!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455764
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460828
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2013
За мотивом твору Микити Б.
Почути очі…
Так незвично…
Почути…
Справді, є щось в тОму…
Прикутий
Поглядом до ночі
Ти слухаєш…
Із напів-тОну,
Із музики
Глибин таємних,
Де блиск зіниць,
Сердець розмова,
В очах
Єднаєш
Блискавиці…
Вона не чує!
Крешуть
ГрОми,
Не розуміє
Поклик небо,
Надія падає
Остання…
Коли
Причина
Невідома –
Не допоможуть
Запитання…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457081
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2013
Ты такая светлая, солнцем зацелована,
Песня недопетая над родными долами,
Ивушка плакучая, иволга певучая,
Всё летаешь пташкою над родными кручами...
Где гнездо совьешь ты, под какими кленами,
Где летает суженый с крыльями зелеными?
Будь счастливой, иволга, пташка первозданная,
Самая прекрасная, самая желанная...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460629
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2013
Дихати… Тому, що ти поруч,
Тому, що торкаюся вуст жаданих…
Тому що йдемо ми обіруч.
Тому, що ти зі мною, коханий!
Поглядом тебе приручу,
Хочеш – і дихати перестану?
Але душі моєї не руш,
Душу залишу собі, коханий…
Вона зігріє тебе уночі,
Буде зіркою в час світання...
Якщо всю душу віддам тобі
Де буде жити моє кохання?
*********************
Дышать... Потому, что ты рядом,
И я тону в этих губ глубинах...
И потому, что ласкаешь взглядом,
И что ты - со мною, любимый!
Жестом одним тебя приручу,
Хочешь - даже дышать перестану?
Но лишь я в душу тебя не пущу,
Душу оставлю себе я, ладно?
Она протянет руки в мольбе,
Будет отрадою вновь и вновь!
Ведь если душу отдам тебе,
Где будет светом моя любовь?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2013
Они плывут, в своей неспешности
Скользя.
Не осуждай, судить по внешности
Нельзя.
Они не тёмные, не светлые,
Но вслед
Слова несутся оголтелые
И бред…
Они – всего лишь непохожие
На всех.
Их чернота – ведь не безбожие –
Не грех…
Но птицы гонят чёрных их,
И небеса.
Вот так и падают друзья
В твоих глазах…
Вот так и рушатся мосты
От суеты.
И закрываешь душу ты
Для красоты.
Всё будто есть, но отражение
Молчит.
Лишь в тишине мотив забвения
Звучит…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460422
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.11.2013
Візьми мою енергію душі.
Для тебе ясним факелом палає!
Горить, струмує, робить віражі,
Зникає, та до тебе повертає…
Візьми із нею прихисток від бід,
Та захист від сваволі і зневаги.
Вона лікує рани, топить лід
Та надає відваги і наснаги!
Вона бринить тихенько, як струна,
Коли твоя душа від болю рветься.
В обіймах ніжних захистить вона,
Розквітне в серці, тихо засміється
В очах.
Торкнеться ніжно спраглих вуст.
Пройде по тілу іскрами легкими…
Спаде полуда! Аж почуєш хруст,
Лиш тільки в тиші мовиш моє ім`я…
Черпай її, насичуй, не глуши
Ключі до щастя, радості, бажання!
Візьми мою енергію душі!
Віддай мені енергію кохання…
*****************
Возьми мою энергию души,
Что для тебя лишь факелом сияет!
Горит, мелькает, словно виражи,
Издалека к тебе лишь долетает!
И с ней возьми защиту от беды,
И нежность, что струится, словно стяги.
Она залечит раны, гасит дым,
Уверенность добавит и отвагу.
Она звенит тихонько, как струна,
Когда душа твоя от боли рвётся...
В объятьях нежных сбережёт она,
И расцветёт, и счастьем засмеётся!
Она коснётся нежно милых уст.
Пройдут по телу искры золотые...
Спадёт всё наносное... Слышишь хруст?
Очнёшься ты, услышав моё имя!
Черпай же, наполняйся, не глуши,
Чтоб были мы едиными с тобою!
Возьми мою энергию души,
Отдай своею трепетной любовью...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460421
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2013
Весна прийшла із фарбів переливами,
І квіткою розквітла у душі!
Я знов легка, як марево над сливами,
Коли у сад злітаються хрущі...
І пахне все так п`янко і так солодко,
І так чудово пелюстки тремтять,
Як крильця моїх помислів прозорих,
Що в синє небо піснею летять!
Отак би йти - куди іще не знаю,
Збирати цвіт отой,
легкий, мов дим..
Забути все лихе. Торкнутись раю.
І сад назвати
іменем твоїм...
****************
Весна пришла со света переливами,
Цветком прекрасным расцвела в душе!
Я лёгкая, как марево над сливами,
Манящее на запахи хрущей!
А пахнет мне так пьяно, любо, молодо,
И так чудесно лепестки дрожат,
Как крылья моих пОмыслов узорных,
Что в синь небес под музыку летят!
Идти бы так - куда, ещё не знаю,
И собирать цветы, как белый дым...
Забыть тревоги все. Коснуться рая.
И сад назвать тот
именем твоим...
17.04.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460237
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2013
НЕ ПІДХОДЬ.
Дощ змиває сліди.
Топить в калюжах
перевернуті міражі.
Не підходь. Відійди.
Не чіпай мене, і нічого
вслід не кажи!
Лопнуло кохання твоє,
Наче бульбашки
в каламутній воді.
Щось надворі зимно стає...
Йду від тебе назовсім.
Не підходь. Відійди.
**********************
НЕ КРИЧИ
Не кричи!
Я тебе не боюсь.
Ти давно байдужий мені.
Замовчи.
Якось я обійдусь. Не данО.
ДокОри твої смішні.
Полічи.
Всі образи даремні,
Що враз
ти волаєш,
Наче оглох!
Закінчи
Цю розмову
нікчемну,
Із фраз,
Що не варті
Кохання
Двох.
*************************
ЗНОВУ?
Знову миритися?
Як набридло усе, хоч плач!
Перепросити
Знову повинна я?
Добре, пробач.
Яка різниця вже,
Хто тут перший
Почав діалог?
Терпіння криниця
Переповнена,
І стікає в ставок.
16.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460236
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 13.11.2013
Я завмерла. Не стало ди́хання.
А тоді - попустило трохи...
Вересневим безумством віхола
Враз накрила. Чи, може, ро́ки?...
У обличчя жбурляла золотом,
Рвала клапті в листковім пледі,
І в тунелі зникала молодість
На старому велосипеді...
Не спинити. Шляхи розмічені.
Не повернеться.
Не озветься.
...Озирнулася юна дівчина...
Ні, не я.
Відлягло від серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2013
Журавля політ
нам тільки сниться,
Солов`ї, синиці, – непридатні…
Слабаки.
Відкрию таємницю –
Краще всіх із них –
домашній Дятел.
Трудівник. На місці не сидиться,
Все майструє щось, про хату дбає.
Коли жінка почина казиться –
Враз дістане.
МІзки роздовбає.
Зразу налаштуйся на поразку,
Бо не він, сама ти твердолоба.
Не сварись із ним! Тут краще – ласка,
Дбай про нього.
Не розплющуй дзьоба.
Лагідно розпушуй капелюшок,
Ніжні речі прошепчи на вушко,
На вечерю навари галушок,
Із своїх жалів набий подушок…
Устели дупло теплом та світлом,
Зворожи коханням, наче трунком…
Буде Дятел любим та привітним,
Не з «довбанням» в дзьобі.
Із дарунком!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460000
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.11.2013
Не дує? Вікно причинити?
Фіранки гойдає вітер...
Не спиться. Напевне, втома.
Послухай, ти завтра вдома?
Знов ні?...........
Сьогодні дорога наснилась мені...
Я знаю - все буде добре!
Так сумно, коли ти не вдома...
Ну що ти! Розбудимо сина!
Я знаю - я завжди красива.
О, що ти зі мною робиш!
Твій дотик як шал вогнений!
Я хочу, звичайно, хочу.
Цілуй же, це місце для тебе...
Спинися, зніму сорочку,
Відчути хочу всім тілом...
Кохаю тебе, кохаю!
Дай руку мені - полетіли!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459807
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2013
Растёт пушистый кустик - бульденеж.
Его в моём саду садила мама.
В саду играя, я - совсем дитя -
Нечаянно там веточку сломала...
А ты, голубка белая моя,
Так бережно ту ветку подвязала,
И от морозов лютых января
С душой любовно кустик накрывала...
О, мама, мама, ты за всё прости,
За все невзгоды, и за все печали.
И что от смерти не смогла спасти...
И за цветок тот, сломанный случайно...
Теперь сюда я часто прихожу...
И кустик роз взирает удивлённо,
Как бережно в ладонях я держу
Комочек снега. Белое в зелёном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459806
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2013
Опять одна. Оркестрик отыграл,
Но в небе слышно музыки звучанье!
Как ярок, как возвышен был финал!
И как прекрасно-трепетно молчанье!
Вечерний сквер прохладою дарит,
Той, что бывает в середине лета.
Зажглись огни, витрины, фонари,
И я плыву в лучах цветного света…
Ты далеко… Ты рад, что зреет рожь,
И что в твоем саду налились сливы…
И если души ТАК ЛЕТАЮТ врозь,
Должна себя я чувствовать счастливой…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459596
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2013
Опять люблю. Что было - отгорело
И было всё притрушено золой.
Но вдруг весной подснежник снежно-белый
Поднял свою головку над землей.
Он чист и свеж, как проблески надежды.
В нём - первозданной силы глубина.
Забуду, что сковало душу прежде.
Расцвел подснежник! И в душе - весна.
Она такая хрупкая, святая,
Она как первой ласточки полёт.
Из всех невзгод и дебрей прорастает,
Плотины рушит и запруды рвет!
И заполняет сердце вновь надеждой,
И светом озаряет жизни круг...
Опять люблю. Спасибо, мой подснежник!
Я заслоню тебя от зимних вьюг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459594
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.11.2013
Все, что грезилось - не сбылось,
И уже не сбудется...
Кто придумал, черт побери:
Стерпится-слюбится?
Он хороший. Да он хороший,
Он замечательный.
И совсем не похож он был
На моих приятелей!
Я, наверное, очень юной была,
Глупой была...
И казалось что хватит нам
Одного тепла.
Все казалось сейчас начну
Идти на сближение,
Но была это не моя любовь,
А его отражения...
И все чаще думу думаю,
Думу унылую.
Не люблю я его. Не могу любить
Эти руки постылые
И все чаще другие глаза
Снятся ночами.
И если и будет любовь,
То будет не с нами!
Но ведь обещала тогда,
Что не брошу...
Да и как уйти теперь -
Ведь хороший!
И вот этого не могу простить
Ни себе, ни ему!
Как же мне сломать и разбить
Золотую тюрьму?
07.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459423
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2013
Відлунали останні акорди гітарних струн. Весь зал потонув в аплодисментах. Гарний вийшов ювілей «Мистецьких граней»!
Олексанра, Іванна та Тетяна так проникливо читали свої вірші. Справжнісінькі «три грації»!
Дуже сподобався уривок з вистави "Спадкоємець". Молодці актори!
І Юрій зі своїм проектом (Шакті Оркестра) так гарно зіграв на струнах душі!
Я жалкувала тільки про одне – що взяла з собою лише три троянди! Було бажання привітати всіх-всіх!
І ось я вже на шумній київській вулиці. Так не хотілося «пірнати» в метро, вирішила іти пішки до Хрещатика. Гарний вечір! Вітерець кружляє осіннє листя на тротуарах, і вогні, вогні…
Шкода, що ні з ким розділити оцю невимовну радість на душі! Коли емоції, розбуджені, трепетно-піднесені, ніби співають в тобі, і все довкола таке привітне, гарне, сяюче!
І раптом – якась п`яничка біля зупинки покликала:
-Агов!
-Ви мене?
-Так! Уявляєте, я плачУ за навчання в ліцеї 15 тисяч гривень!
-Вибачте?
-Ви не розумієте! 15 тисяч гривень! Це ж грабіж! Ось ходімте зі мною!
Схопила мене за рукав, і тягне! Люди почали оглядатися! Вона все чіплялась до мене, і я її «послала». Прямим текстом! Збила мені увесь святковий настрій! Але, не чекаючи від мене такого зухвальства, відстала, слава Богу.
Ні, не збила! Настрій тихенько повернувся, до захоплення додалася крапля веселощів, і я раптом подумала – добре, що я одна! Що ніхто не може вплинути на мене зараз! Що все це належить мені!
І цей теплий листопадовий вечір, і ці вогні вітрин та ліхтарів, і серпик місяця вгорі, і ця пісня вуличного музиканта «Ты, летящий вдаль, ангел…». Дякую, мій ангел-охоронець! Ти знаєш, що мені потрібно НАСПРАВДІ! Я, в своєму невігластві, все шукаю чогось ще кращого, ніж є! А треба просто радіти тому, що дається щедрою рукою просто так, БЕРИ! Користуйся!
І я йшла, жувала хрумтячу гарячу перепічку, запивала прохолодним пивом, милувалася чудовим вечором, і розуміла що, справді, не треба хотіти чогось іще! Треба жити. Просто жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2013
Ти бачив – світилося море?
Так дивно, як зорі нічні.
А хвилі котили узори
На плечі, на руки твої,
І пестили ніжно волосся,
Тремтливо торкалися губ…
Те сяйво примарно плелося,
Тримало нас на бігу,
В обійми штовхало, благало,
І чари вогнів на воді
Тоді нас удвох повінчали.
Які ж ми були молоді!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459259
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2013
Доторкнулась душі - і душа
засвітилась іскристо...
Видно, чиста була і прозора, як те джерело,
Із якого пила диво-спокій я твій променистий,
Що упевненість дав у підтримці, і щире тепло...
Доторкнулась... Та мабуть вже вкотре
не сталося дива.
Знов я душу свою на усі закриваю замки.
Не збулось. Нехай доля твоя
завжди буде щаслива.
Нехай ангели сиплють під ноги тобі пелюстки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2013
П`ять років. Для людини надто мало.
Незріла ще, дитинна ще вона.
Та п`ятиріччя нашого журналу -
Для читачів хороша новина!
Блищить видання в новому убрАнні,
Так радо розкриває сторінкИ,
Та веселково розливає грані,
Розквітчує усіх митців думки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459019
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2013
Я тебя люблю.
Как цветок
Белоснежный - земное чудо.
Но не буду я
"гнать волну",
Прикасаться к тебе
не буду.
Нежно-мраморности лепестков
Я гармонии
не нарушу...
Не поставлю в вазу оков,
Не затрону
дыханьем душу...
Любоваться издалека
На озёрной глади я буду,
Не посмеет сорвать рука,
Не решатся коснуться губы...
Пусть нетронутая
цветёт
Здесь твоя красота земная.
В небо свой
устремляет полёт,
Равновесие выбирая...
Май 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458833
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2013
Вот и снова возвратилось лето...
Засветилась неба глубина.
Только я другим теплом согрета.
Тем, что знаю только я одна.
Среди серых и холодных будней,
И чужих, непознанных, миров,
Когда ничего уже не будет,
Я себе придумала любовь.
Я себе позволила поверить,
Что душа моя еще жива.
Среди ссор, страданий и истерик
Я ищу хорошие слова.
Я их через душу пропускаю,
И слова те излучают свет.
Посмотрите, люди, я - живая!
Кто сказал вам, что меня уж нет?
29.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458832
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2013
О, эта нежность белых хризантем!
О, эти звёзды!
Сердце замирает,
Слова пусты, язык в восторге нем,
И я лицом в их лепестки ныряю…
Вдыхаю… Надышаться не могу…
И обнимаю трепетно-небережно…
Спасибо, милый!
Средь житейский бурь
Такая вдруг лучистая надежда…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2013
В кафе ми під парасолькою.
Неоновий шал вітрин...
В асфальті, неначе в дзеркалі,
Пливуть міражі машин...
Так хОроше, тепло, затишно...
Тут кава така смачна.
А очі твої - агатами,
І усмішка - осяйна.
Літає душа окрилена,
Вбирає твій сміх п`янкий.
О, як все чудово, милий мій!
Не прибирай рукИ!
Ховає дощу завіса нас,
Ліхтарики-світлячки...
Між нами - рожева віхола,
Де линуть слова палкі...
Кохання пульсує колами,
Багаттям в мені горить...
Душа відкрита, оголена,
В долоні її бери...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
Відлунали останні акорди,
І актори вийшли на поклон.
Я під впливом.
Так хочеться плакати!
Цей солодкий вистави полон...
Не пускає. Я хочу продовження.
Хочу, щоб повернулась Вона...
...Приголомшена, заворожена,
А в душі ще бринить струна...
Та порожня сцена. Ось сходинки.
Гардероб. Номерки. Мій плащ.
Вже у сквері ми, із негодою...
"Щось сказав ти?
Не чула, пробач!"
Парасолька?
Ну є, звичайно!
Пригорнися. Не відпускай.
Витягай, діставай з відчАю.
І міцніш мою руку тримай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
"Поліанна" Елеонор Портер.
Відкрила для себе цей фільм! Подивіться обов`язково або почитайте книгу!
Маленька дівчинка з великим наповненням душі! Така мила, світла та відкрита людям, що її оточують!
Дитина, що вчить дорослих, як треба радіти життю. Розповсюджує навколо себе ауру доброти. Душа завмирає, плаче, тягнеться робити добро.
Не буду розказувати змісту. Кожен може відкрити свою Поліанну. Але кому зараз зле, немає настрою, кішки на душі шкребуть, кому здається, що світ навколо - сірі безкінечні будні - зверніться до Поліанни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458232
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 03.11.2013
Опять прошусь в твои объятья,
Как за спасением, иду.
Мой ангел, не могу скрывать я
Печаль, и слёзы, и беду.
Я знаю, милый ангел, знаю -
Уже ты сделал всё, что мог.
В твоих объятьях замирая,
Я снова слышу: "С нами Бог..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458039
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.11.2013
Задуха стоїть стіною.
Годинник с-тікає часом...
А ти ізнов не зі мною.
Не разом.
Не жде прохолоди тіло.
Ніщо не хитає фіранок...
А я розправляю крила
На ранок.
Зім’яті моїм чеканням,
Без до́торків обважнілі,
Пробиті твоїм гарчанням.
Вцілілі.
Вдихаю життя в пір’їни,
В долоні збираю відмерлі...
Бо знову до тебе лину
Крізь терня...
15.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2013
Чорна кішка у ніч чарІвну
Із небес пожирала зорі…
Величава, як королівна,
З очима, як аґрус, прозорими.
Її грація рухів, як музика,
Самовпевнена, самозакохана,
Від хвоста, до найтоншого вусика –
Чорна блискавка несполохана.
Насувалася з невідворотністю –
Орхідея чорна, прекрасна…
Зір притягувала жіночністю
Й недосяжністю одночасно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457856
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.11.2013
Привиділось щось у кутку…
Велике, безформенне, біле.
Картинку б дивитись чіткУ,
Та поворухнутись несила…
І що то за прояв стихій –
Велике таке, кострубате?
Чи привид незнаний, лихий?
Чи протяг гойдає халата?
Боятися чи розсміятись?
Свої я страхИ затамУю,
Швиденько закрию цей сайт,
А "мишку" у Привид пожбурю!
Ну, як вам такий результат:
Нявчить перелякана кішка,
По хаті тягає халат,
Де ззаду причеплена "мишка"!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457855
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.11.2013
Вона – спіральним вогненим полум`ям
Вривається в ніч, вириваючи спогади.
Вона – стихія вогня, заклинає
його ім`ям,
І не ходить – літає над сходами.
Вуста – карміновий клей, очей безОдня.
Слова її – солодкий елей, зупиняють серця,
Але кохання її
не належить тобі сьогодні.
Будучи з нею, ти ризикуєш своїм життям.
Ти - смертний. Тобі її не спинити ніколи,
затям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457668
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 31.10.2013
Бежать!
Чтоб ветер бил в лицо, и в грУди,
В аллее тёмной намечать просвет,
И верить, что ещё найдутся люди,
Не скажущие:
"Вас здесь больше нет"...
Лететь оторванным листом осенним,
Когда ты никому здесь не нужна,
Но тот полёт является спасеньем,
Чтоб не изведать равнодушье дна.
Лететь,
бежать,
упасть на листьях скользких.
Удариться.
Разбить колени в кровь.
Мой Бог,
изведав испытаний стольких,
Я не хочу
приподниматься вновь...
Лежать в грязи,
тот листьев тлен вдыхая...
И плакать, слёз от Бога не тая...
Неужто я здесь - самая плохая?
За что всё это заслужила я?
Поднять глаза, от слёз уже седые,
И тыльной стороной убрать туман...
Ромашка сквозь асфальт свои простые
Ручонки протянула к облакам!
Растёт назло осенней непогоде,
Цветёт на многолюдной той тропе,
И, вопреки изменчивой природе,
Не унывает никогда, нигде...
И я с колен, как кошка, поднимаюсь,
Стираю кровь, отряхиваю грязь.
Не думайте, теперь я не сломаюсь!
Вот в этот миг я снова родилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457667
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.10.2013
Зажглись фонари вечерние,
И отступила тьма.
Я в этом кругу доверия
Теперь уже - не сама.
Тепло, и на сердце радостно,
Светлинками устлан путь.
Не гасни только, пожалуйста,
Всё время со мною будь!
Ты мне полосу́ отмеривай
Комфорта и доброты,
Чтоб шла я с надеждой и верою
По тропке, что выбрал ты,
И чтобы тревога казалась мне
Глупою и смешной!
...Мой ангел с лучистым фонариком,
Что за моей спиной...
12.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456715
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2013
В тім казковім місці, де зорі
можна в руку збирати, як цвіт,
Де дерева яскраво-прозорі, і ліхтарики світяться з віт,
Де трава м`яка, наче постіль, і гриби ростуть їстівні,
Я буваю нечастим гостем, та так любо, так гарно мені
Дивним світлом насичувать душу, тіло ніжити в зелені трав…
Мій казковий ліс листя струшує, щоб промінчик на них упав,
Засвітився в очах небачено, поцілунком моїм зігрів,
І привів тебе на побачення, прямо з листя тебе створив…
З сяйва місяця, з дуба темного, з серця трепетного струнИ –
Падолистного, хризантемного та залюбленого, до весни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2013
Золото.
Наче сколоте,
Під ногами.
Небо вилилось,
Перевтілилось
Вниз струмками.
СтОвбури
Розчиняються
Геть у хмарах.
Сяйвом золота
Непрозорого
Душі марять.
Враз засліплює
Як лелітками
Неба прОсинь.
Павутинками
Хмари виткала
Пізня осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456478
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.10.2013
Осенний день похож на летний.
На солнце душу отогрей!
Тепло от этих дней последних
Бери, вдыхай, черпай скорей!
Но ты идёшь туда, где пусто,
Давно где нету никого.
Наедине с своею грустью
Светло чтоб вспомнить о былом...
И бродишь посреди развалин,
Обломков дома, кирпичей...
Здесь корпуса погибли фабрик,
Пустой участок здесь, ничей...
Но пробивается сквозь блоки,
Растёт, цветёт, буяет ввысь
И подорожник, и осока,
Хмель с ежевикою сплелись.
Ромашки поздние сияют,
Багряно ждёт чертополох
Последних бабочек порханье
И пчёл, летящих в сей чертог.
И небо! Облаками встретив,
Над всем раскинуло шатёр!
С опавших листьев стылый ветер
На травах создаёт узор...
И так же одиноко бродит
Собака старая ничья...
Как я, приюта не находит.
...И слёзы... Слёзы в два ручья...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456477
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.10.2013
Ложись. Я постель постелила.
За окнами темень давно.
Стучится под ветра порывы
Кленовая ветка в окно...
Ночник тёплый свет излучает.
Подушка твоя холоднА.
Ложись. Лампа тени сгущает.
И я не согреюсь одна.
Всем телом прижмусь, обогрею.
Ночник дотянусь, потушу.
Тревоги развеять сумею.
И вольности все разрешу...
Нырну в свою сказку, как в омут.
Что любишь - поверю опять.
Как славно, мой милый, ты - дома!
Не надо отчаянно ждать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456289
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2013