Турист

Приходь

Просто  приходь.  Коли  холодає
Двері  відкрию,  заварю  чаю.
Все  як  ти  любиш.  Малина  і  мед,
Трохи  зігріють,  загортаю  у  плед.

Потонеш  у  кріслі.  Розпалю  камін,
Згадаєм  минуле.  Згадаємо  дім,
Спогади  теплі,  на  вулиці  злива,
Ти  задрімаєш.  Домашня.  Красива.

Тіло  розслабить  бажана  втома,
Чай  і  вогонь.  Знову  як  вдома.
Просто  приходь.  Хоч  минули  літа,
Ти  не  змінилась.  Ти  дійсно  та.

Та  котру  дійсно.  Хочеш.  Зігріти,
Впустити  до  себе.  Чаю  налити.
Згадати  що  було.  Мріяти  далі.
В  пазли  життя.  Додати  деталі.

Просто  приходь.  Коли  холодає.
Я  відчиню.  Образи  немає,
Більше  не  буде.  Гулу  ракет.
Будемо  ми.  Малина.  І  мед.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023

До попелу

Я  в  тобі  згорілий  до  попелу,
Я  в  тобі  потонулий  каменем,
Увірвався  нестримно  зопалу,
Залишився  серцем  поламаним.

Я  в  тобі  загублений  в  Всесвіті,
Серед  лісу  без  жодних  мап,
Якби  сильно  все  не  закреслила,
Не    сховаєш  координат.

Ти  могла  бути  морем  блакитним,  
Котре  топить  усі  кораблі
Ти  могла  бути  віршем  тендітним,
Маяком  у  повній  імлі.

Хоч  спалила  мене  до  останку
Хоч  втопила  на  самому  дні,
Ти  не  підеш  від  мене  зранку.
І  ніколи  не  скажеш  "ні".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023

Безстрашні

Люди  які  жили  із  сиренами
Люди  які  жили  під  градами,
В  них  свобода  із  кров'ю  венами,
В  них  життя  війною  вкрадене.


Невідомо  що  буде  завтра,
Чи  триватиме  далі  життя,
Ми  в  полоні  війни.  І  крапка
Що  ввірвалась  у  тишу  буття
 
Час  коли  вже  скінчиться  лютий.
І  вночі  так  спокійно  спати,
Як  Дніпро  кригою  скутий,
Не  від  вибухів  буде  здригатись.

Час  коли  повернуться  додому,
Ті  кого  нарекли  "іммігранти"
Ми  не  звикли  жити  в  чужому.
Ми  не  орки.  Не  чорти.  Окупанти.

Люди  які  жили  під  сиренами,
Люди  які  замерзали  в  пітьмі
Здобували  свободу  ранами,
Вже  ніколи  не  будуть  німі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023

Вільна всередині

Хай  не  стискає.  Гудзик  на  грудях.
Не  соромся  себе.  На  соромся  на  людях.
Дихай  вільніше.  Дихай  як  хочеш.
Ти  королева.  Серед  днів.  Серед  ночей.

Не  бійся  себе.  Лякає  дубляж.
Сьогодні  ти  справжня.  Завтра  -  міраж  
З  тебе  створили  десятки  клонів,
Схожі  на  тебе.  Без  рамок  законів.

Згораєш  сама.  В  багатті  обмежень,
Дуже  багато.  Страхів.  Застережень.
Кордонів  брехні.  Незримий  бар'єр.
Свобода  -  наркотик.  Втеча  -  кур'єр.

Швидко  втікай.  З  сірого  міста,
Туди  де  вільніше.  Дихати  чистим
Повітрям  життя.  Повітрям  бажань.
Де  більше  немає.    твоїх  бажань.

Більше  не  тисне.  Гудзик  на  грудях.
Центр  Галактики.  Ти,  а  не  люди.
Зірка  що  впала.  Спалити  закони.
Зняти  обмеження.  Стерти  кордони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2023

Його слова

Він  говорить  зупинка.  Фіранка  і  килим.
Для  нього  небо  завжди  буде  блакитним,
Він  сам  для  себе.  Мабуть,  не  чужий.
Для  інших  далекий.  Непевний.  Смішний.

Бачить  зорі,  зустрічає  світанок,
втікає  у  ніч  -  повертається  в  ранок.
Не  любить.  А  щиро  кохає.
Не  ходить.  Безкрилий  літає.

Ще  вірить.  ЩО  люди  здатні  до  змін.
Здатні  боротись.  Піднятись  з  колін.
Сховати  кинджал.  Простягнути  долоню,
руку  покласти.  На  пульсуючу  скроню.

Творить  де  краще.  Там  інші  -  свої.
Де  зарнку  спокійно.  відсутні  бої.
Подих  один.  Неймовірно  потужний.
Спів  теж  один  -  гучний  і  дружний.

Він  знає  біль.  Він  знає  утрату.
Бачив  стіни.  Забиту  палату.
Плакав  як  всі.  Мовчки  в  подушку.
Смерті  сміявся.  Тихо  на  вушко.

Він  говорить  надія.  віра  й  кохання,
немає  наказів  -  просто  прохання.
Він  гляне  у  очі.  Потоне  на  дні.
І  жодного  слова  не  скаже.  Тобі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016

Ми шукаємо тих

Ми  шукаємо  тих  з  ким  спокійно.
З  якими  не  страшно  у  ніч.
Ми  шукаємо  тих  хто  надійний,
для  кого  кохання  не  річ.

І  у  пошуку  часто  помилки,
і  щоразу  все  більше  болить,
ніби  треба  згадати  лічилки
та  наосліп  вибір  робить.

ми  чекаємо  тих  хто  не  впав  -  
до  брехні.  Відверто  і  в  очі.
Ті  кому  ми  були  для  забав
у  інтимній  темряві  ночі.

Ми  чекаємо  тих  хто  тримає.
Руку  міцно  у  смерчі  життя,
часто-часто  до  душі  пригортає,
чим  пришвидшує  наше  биття.

Ми  шукаємо  тих  з  ким  спокійно,
з  ким  життя  це  яскраве  кіно,
і  з  якими  все  так  мелодійно,
без  яких  навіть  щойно  -  давно

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2016

Непевне ще буду

Я  кохав.  І  ще  буду  кохати,
незгасимим  одвічним  вогнем
і  щодня,  хоч  незримо,  палати
та  чекати  тебе  день  за  днем...

Я  знайду,  хоч  загублені  карти,
буду  зорями  йти  до  мети,
ми  з  тобою  чогось  таки  варті
у  густій  круговерті  зими.

Десь  у  серці  постійна  наснага  -
в  недосяжних  мені  паралелях,
якби  ж  з  нею  жила  і  відвага!
Я  б  повів  тебе  по  алеях...

А  так  лише  римию  й  пишу...
Щоразу  все  більше  розкуто...
Та  відверто  боюсь.  Порушити  тишу....
Твій  образ  навіки  забути...

Я  кохав  і  ще  буду  кохати.
тебе.  І  вже  іншу  ніколи,
краще  цвяхи  у  серце  вбити,
аніж  зрадити  наші  престоли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015

Втомився

Я  втомився  казати  "не  плач",
я  втомився.  Це  правда.  Повір....
Ти  мене  за  образи  пробач,
всеодно  їх  поглине  папір.

Я  втомився  чекати  війну,
і  щоранку  шукати  причини,
ти  сьогодні  забудеш  весну,
а  вже  завтра  віднайдеш  провини.

Я  втомився  блукати  в  загадках,
гумкою  терти  невірні  слова,
ти  шукаєш  спасіння  в  лампадках
і  та  сповідь  тобі  не  нова.

Я  втомився  тримати  секрети,
цей  замок  що  закриє  вуста,
все  читаєш  кумедні  памфлети,
лиш  обгортка.  Яскрава.  Пуста.

Я  втомився  чіплятись  за  руку
і  вдивлятися  в  очі  не  смію  -  
ти  кидаєш  мене  у  багнюку,
провокуєш  швидку  амнезію.

Я  втомився.  І  крапка.  І  досить.
не  було  і  не  буде,  напевне,
хай  інший  тебе  десь  запросить,
а  тут  рани.  Терпкі  і  душевні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015

Без деталей

Всі  люди  -  кораблі  потоплені  в  глибинах,
прості  листки  залишені  в  календарі
ми  будем  жить  на  почуттів  руїнах,
такі  байдужі...  Мертві...Злидарі

І  не  пізнати  смак  повітря  в  шторм,
бо  якір  вправно  потягнув  на  дно,
ти  сама  неймовірна  з  кращих  форм,
а  я  німий  актор  забутого  кіно.

Палітра  образів.  Калейдоскоп  брехні.
Без  іскри  справжності.  У  темряві  здогадок.
Згорай  у  полум*ї.  В  очищення  вогні,
розвійся  попелом  серед  щасливих  згадок.

Ти  лиш  урок.  Болючий  ляпас  долі,
який,  проте,  не  зіб*є  з  ніг.
Посипала  на  свіжі  рани  щедро  солі,
Хотів  кричати  ревещем.  Але  не  зміг.

Переступлю  і  піду  далі  -  
мене  навчили  тамувати  біль,
Я  не  такий.  Пропустимо  деталі,
Тепер  у  кожного  егоїстична  ціль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015

Шкода що правда

А  ви  міняйте  хлопців  як  шкарпетки,
лапші  доволі  вішайте  на  вуха,
Радійте  з  себе.  Збочені  німфетки,
і  не  дивуйся  коли  скажуть  "шлюха"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611165
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.10.2015

У шторм

Вийшов  у  море.  І  в  очах  потонув.
Вітрила  надій  -  тільки  вперед,
я  все  пам*ятаю.  Я  не  забув,
від  мряки  нічної  сховаю  у  плед.

Через  шторми  життя.  Без  страху  і  сліз,
по  хвилях  високих.  Пристрасті.  Мрій.
Постійно  угору.  Різко  униз  -  
я  із  тобою.  Проти  стихій.

Бій  без  кінця.  Перемога  у  серці  -  
ти  прикриваєш  мОю  спинУ,
з  долею  знов.  У  запеклому  герці  -  
спробуєм  меду.  Надіп*єм  полину.

Впевнений  в  нас.  Корабель  із  думок,
море  страшне.  Лиш  на  картинах  -  
тому  не  здаюсь.  Зовсім  промок
на  морській  глибині.  На  валів  вершинах...

Це  буря  звичайна.  Таких  мільйони,
від  них  не  сховатися  за  мури  причалів.
Таке  вже  кохання.  Дивні  закони  -  
у  хаосі  дій  круговерть  ритуалів.

Вітер  затихне.  Настане  штиль.
Небо  відкриється  і  палючим  дощем  -  
сонце  освітить  десятки  миль,  
які  ми  пройшли.  Під  незримим  плащем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015

Хтось прочитає

Зроби  висновки.  Піднімись  із  колін.
Для  тебе  звучить.Тривожний  дзвін.  
Очі  відкрий.  Повертайся  до  тями.
Знову  один.  Зачинені  брами.

Пора  перервати  цей  симбіоз-
ти  і  надія.  Пекельний  наркоз.
Погляд  порожній  Мертві  слова,
знову  один.знову  одна.  

Забудь  все.  Хоча  було  чудово.
Палке  і  пристрасне  .  В  пориві  слово.
У  памяті  немає.  І  сліду  чорнил.
Все  стерлося  знов.  Самотній  без  див.  

Ти  думав  варта.  Не  вгадав.  
В  черговий  раз.  У  пастку  попав.
Ти  звик  давно.  До  рваних  ран.
Та  біль  всередині.  Як  той  удав.

Стискає  і  нищить.  Не  терпи.
Іди  вперед.  До  нової  мети.
Забути  ідол.  Стерти  сон.
Бо  то  лиш  спогад.  Не  резон.

Вона  ще  прийде.  Постукає  в  двері.
Та  в  неї  немає.  Ключів  від  оселі.
Давно  їх  продала.  За  просту  насолоду.
Я  не  забуду.  Зраду  до  скону.

Плюнути  в  душу.Діло-хвилина.
Забуті  моралі.  Друзі.  Родина.
Власні  бажання.  Щастя  на  раз.
Окремо  навіки.  Досить  образ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015

ЧАС ЗМІН

І  наші  діти  не  вмиратимуть  від  ран.
Розриву  мін  посеред  степу  й  поля.
Нажито  вже  сюжетів  для  мільйону  драм,
серед  яких  червоне  слово  "Воля".

Забудемо  те  змучене  -  "війна",
яке  кричатиме  у  душах  зниклих  поколінь,
для  когось  це  звучатиме  -  "ціна",
за  те  що  треба  вбити  чорну  тінь.

Та  я  не  хочу  смерті  сплачувать  данину!
Послать  її  до  біса!  У  пітьму!
Зростить  у  мирі  сильну  Україну,
забити  розстріли  у  цинкову  труну...

Перебороти  все  і  буть  Народом,
Якого  сила  в  єдності  мети,
боротися  завжди  із  диким  скотом,
без  страху  з  долею  іти  на  ти.

У  боротьбі  становлення  майбутнього  життя,
або  ми  зараз  є,  або  назавтра  вже  немає,
бо  на  стежинах  істини  відсутнє  вороття  -  
воно  підтримує...Та  іноді  вбиває...

І  стоячи  у  крові  по  коліна,
як  скелі  непохитні  в  морі,
Об  нас  руйнується  зрадлива  піна,
народжена  у  каторжній  покорі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607515
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.09.2015

Дилема зустрічей

Давно  кохання  зникло  з  фраз  "люблю",
воно  сльозами  впало  на  пероні
відмір  вустами  вдало  по  краю
парад  емоцій  на  шаленому  кордоні...

Із  бісеру  серця  накшталт  зізнання,
у  хаосі  ниток  закритий  код,
достойний  тисячІ  років  чекання  -  
цей  образ  серед  чистих  вод....

Тут  мотивація  штовхає  вгору,
і  пристрасті  ідуть  у  бажаний  танок
немає  місця  жодному  докору
на  цій  одній  із  кращих  сторінок...

Дилема  зустрічей  -  стрімкі  прощання,
де  радість  й  сум  чаклують  круговерть  -  
живи  неначе  зустріч  ця  -  остання,
так  ніби  завтра  розіб*єшся  вщерть...

Сучасний  світ  -  тиран  серед  тиранів,
дає  можливості  і  враз  кидає  до  пітьми.
тебе  приковує  до  каторжних  екранів,
не  дасть  сказати  просто  "обійми"...

А  ти  так  хочеш  бути  зовсім  поруч,
замало  голосу  !  Замало  телефонних  слів!
Порви  всі  ланцюги!  Власноруч!
І  йди  туди  де  краща  поміж  дів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015

У парі фраз

зізнання  вкладено  у  пару  фраз,
які  обірвані  двома-трьома  складами
ми  порізно  без  будь-яких  образ,
розділені  чомусь  швидкими  поїздами.

Хоч  у  нічному  небі  зорі
такі  ж  яскраві,  справжні  і  свої
помоєму  ми  з  ними  хворі  -
шукаємо  сузір*я  у  пітьмі.

Бажаємо  знайти  знайомих  поруч
і  у  сплетінні  сформувати  силует,
поглянути  де  ти  була.  Праворуч
такий  простий  і  радісний  естет.

Ти  більше  ніж  життя.  Ти  космос.
Нірвана  у  якій  давно  немає  зради.
Нехай  таки  ворушиться  володар  Хронос  -
Поверне  час  назад.  Нестримності  заради.

Бо  кров  кипить.  І  палить  вени.
Вулканом  підкидає  душу  догори,
чому  у  мене  писаря  є  гени?
чому  я  не  діждавсь  пори?

Поет.  Романтик.  Пустодзвін.
римований  бездарний  геній,
давно  хотів  почути  грім  -
що  я  живий.  І  я  шалений.

Натомість  стих.  Воджу  слова  рядками.
Шукаю  фрази,  що  з*єднають  враз  -
з  минулими  палкими  вечорами
і  справжніми  чуттями  водночас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2015

Дійсно варта

Мавка  карпатських  світанків,
ніжна  роса  на  пагонах  трав,
цариця  ночей,  прозорість  ранків
щастя,  що  дійсно  дістав.

Дотики  наші  віддячили  струмом,
очі  зустрілись.  Тиша  настала,
в  глибинах  очей  проглядалася  з  сумом
радість,  що  дійсно  чекала.

Стриманість,скутість,  подекуди  біль  -  
емоції,  які  не  здолати
щоденно  ставив  для  себе  ціль  -  
здобутку,  що  варто  чекати.

Вже  потонув  у  морі  кохання,
серце  потрощене  знов  ожило
зустрічі,  проводи.  Мовчки  зітхання.
Биття,  якого  давно  не  було.

І  знову  шукаю  твій  втрачений  погляд
голос  шукаю  пошепки  в  ніч,
мій  чимось  дитячий  догляд
і  несміливі  доторки  пліч....́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596208
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.07.2015

На однім диханні

Ти  зранку  встала.  Заварюєш  каву,
зустріла  світанок.  Згадала  турботи.
І  ти  така...Своєрідна...Цікава...
Мрієш  про  сон.  І  стаєш  до  роботи...

Немов  неймовірна  принцеса  бажань,
якій  непотрібні  пусті  Задзеркалля,
справжня  красуня  -  ідол  жадань
єдина  хто  варта  вічність  чекання.

Нігті  у  колір,  голос  у  сміх  -  
години  розмов,  хвилини  чекань,
Раптова  як  той  перший  сніг,
що  нам  починає  еру  зізнань.

Бурхлива  ріка  і  квітучі  луги,
зорі  у  небі  й  яскравий  світанок,
море  відкрите  -  твої  береги,
погляд  палкий.  Чіпкий.  Наостанок...

Але  у  словах  відчувається  сум  -  
та  він  ідіот,  якого  обдурим,
пустим  у  настрій  шалений  струм
і  більше  небуде  янгол  похмурим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2015

23 роки

23  роки.  Я  й  Незалежність.
Пекло  і  рай.  Важкість.  Політ.
23  роки.  Втрати  й  безмежність  -  
години,  хвилини,  секунди.  Гамбіт.

Розвиток.  Швидкість.  шалена  втеча,
розруха  і  розпач  йдуть  до  керма,
Дивно...Хіба  ще  щебече  малеча?
Омана.Обман.  Довіра  -  дарма.

23  роки.  Я  і  Країна
ставали  на  ноги.  Йшли  догори,
23  роки.  Чекали  Каїна,
поранені  впали  і  дали  повзли.

Тримали  удар,  бездарні  пророки
пророчать  провал.  Безнадію.  Крах.
Ми  ж  пережили  вбивчі  уроки  -  
пізнали  і  стерли  у  собі  страх.

23  роки.  Я  й  Батьківщина
ламали  кайдани.  Рвали  ланцюг.
23  роки.  ти  Україна!
не  знала  істоту  під  маскою  "друг".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2015

Протиріччя

Твій  образ  я  побачив  увісні  -  
такий  близький,  але  чомусь  чужий,
бо  ти  розквітла  буйно  навесні
для  іншого  у  лісі  мрій.

Кохати  поглядом  моє  прокляття,
почути  голос  і  мовчати  вслід,
підкласти  дров  у  пристрасне  багаття
і  в  річці  скутості  знайти  свій  брід...

Палить  стежки  і  руйнувать  дороги
щоб  більше  не  прийшла  у  сни,
і  зрештою  згорати  від  знемоги,
бо  ти  -  початок  справжньої  весни...

Весна  для  іншого,  хоча  я  вірю,
що  прийде  час  і  в  полі  трав
знайду  затоптану  людьми  надію
яку  ще  вчора  гірко  поховав...

І  будеш  ти  напоєм  з  меду,
солодким  сенсом  на  усе  життя,
а  найточніше  буде  кредо  -  
"якщо  є  ти  -  то  буду  й  я"....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2015

Три слова

Плин  зустрічей  відмірює  натхнення  -  
секунди.  місяці  чи  вічність,
у  кожного  свій  час  на  одкровення,
у  кожного  свій  свій  шанс  на  грішність..

А  ти  збираєш  втрачені  моменти
у  морі  сліз  із  кольором  печалі,
для  виправдань  шукаєш  аргументи
летиш  униз  по  щастя  вертикалі.

Хоч  мрії  є...  Сховались  по  підвалах  -  
це  недосяжно,  марно,  не  для  нас,
і  будеш  чути  тільки  ехо  в  залах
з  вкорочених  безглуздих  фраз...

Три  слова.  Я.  Тебе.  Кохаю.
Закінчення  пригод.  Початок  відчуттів.
Ти  тут.  Знайду  твій  подих.  Знаю.
Під  звуки  спалених  листів.

Іди  на  зустріч.  По  щойно  зведених  мостах,
крізь  край,  який  вбачала  у  видіннях,
іди  вперед.  По  тих  чужих  містах,
яких  немає  в  долі  володіннях.

І  ти  прийдеш...  на  ті  самі  слова,
які  надвечір  прошептав  на  вухо,
у  тебе  вірю  я.  Бо  ти  -  жива
надія,  що  навчилась  слухать...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2015

Для тебе

Я  покажу  тобі  небачене...Забуте
яке  сховалось  в  тіні  надвечір*я,
для  тебе  праведне...Чомусь  спокуте
Загублене  у  небесах  сузір*я...

Зі  мною  ти  почуєш  згаслі  кроки,
в  пітьмі  пройдеш  без  жодних  перешкод,
і  талісман  зруйнує  підлі  вроки,
які  сторицею  кидає  вслід  народ...

ми  разом  відчуватимем  нектар
із  квіту  трав  притрушених  росою,
прийматимем  від  долі  в  дар
романтику  обпалену  росою...

Підем  туди  де  мова  зайва.
Думки  і  дотики.  Межа  бажань.
Через  заплющені  повіки  сайво
зітре  із  пам*яті  відбитки  від  страждань....

Прокинемось  із  сонцем  у  синхроні,
промінням  ставши  вранішнім  в  траві,
тебе  побачу...Мавку  у  короні...
І  знов  потону  у  блаженнім  сні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.06.2015

На 5 хвилин

Ти  поруч.  Чужа.  Не  міраж.
Помада  і  туш.  Простий  макіяж.
Ще  заспана.  Природньо  мила
біла  як  янгол.  Забула  крила.

Замріяний  вираз.  Погляд  у  снах.
Неможу  наважитись.  Слово.  Крах.
Мовчання  -  тягар  самоти.
Дякую  Боже.  Нема  пустоти.

Дзвенить  телефон.  Голос.  Як  мед.
До  когось  говориш.  Небачиш  прикмет.
Посмішка.  Знову.  Щирий  сміх.
Зовсім  змарнів.  Притупився.  Стих.

Стихла  і  ти.  Дістала  конспект,
всім  демонструєш  свій  інтелект  -
інша  мова.  Цифри.  пароль.
Дайте  повітря.  Втрачаю  контроль.

Пальці  шукають  забуте  тепло,
у  думці  фрагменти  старого  кіно,
очі  закрив.  Схилився  до  скла.
В  темряву  знов.  Мова  втекла.

І  ось  вже  готовий.  Ідеальний  мотив.
Ти  перша  для  мене.  Із  зоряних  див.
Уявно  рахую  примарні  здобутки.
Розпач  .  Вже  вийшла  з  маршрутки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015

я тут чужий

Краплини  мрій  загублені  у  хвилях
Гіпаніса,  що  зараз  зветься  Буг,
а  почуття  в  травневих  шпилях
дають  знайти  тебе  -  незнаний  друг...

Під  сонцем  спекою  і  крижаним  дощем
присвітлі  дня  і  місячнім  сіянні,
частину  буднів  разом  проживем  -  
а  далі  що?  В  суспільство.  В  покаянні.

Хоч  сам  себе  йменуєш  вільним
дитям  степів  ,овіяних  піснями,
для  маси  будеш  тільки  божевільним
із  мізками  промитими  байками...

Їм  не  дізнатись  як  цвіте  латаття
у  плавнях  Бугу  де  шумить  вода,
і  як  замріяно  тріщить  багаття,
або  яка  легка  уранці  по  росі  хода...

Тож  братимуть  науки  піки
на  конференціях  побачать  світ,
таких  вже  не  врятують  ліки,
вони  душею  звичний  пустоцвіт...

А  ми  живі  -  ми  будем  жить  думками,
Кохати.  Бачити.  Тримать  долоні.
Не  кидатись  даремними  словами
у  пастці  мрій.  У  власнім  бастіоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2015

Постріл

Я,  ти,  вони  -
Три  кроки.  Знов  до  стіни.
Тебе,  їх  і  нас  -
Очі  заплющ.  Пострілу  час.

Без  тебе.  Самотній.  Порожні  зіниці-
душа  нежива.  Вона  у  темниці.
Та  зайве.  Постріл  у  спину  -
Чекай.  Чи  я  не  загинув?

Крики.  Стогін.  Поруч  не  ти  -
холодна  підлога.  Мене  понесли.
Не  вірю.  Брехня  до  нестями  -
Смерть.  Чудове  завершення  драми.

Кров  і  вода.  В  руці  револьвер
Поруч  два  трупи.  Зрадник  помер.
Можна  поглянути.  Занавіс.  Ніч.
Та  ти  небіжиш.Нікому  навстріч.

Тіло.Тепле.  Рана  на  грудях  -
Чорт  забирай.  Розібратися  в  людях!
Знайшов.  Ще  жива  на  хвилину  -
Втратив  тебе.  Втратив  родину.

Взяв  револьвер.  Дістав  магазин  -
Я  на  краю.  Немає  стежин.
Знов  сам  з  собою.  Пекельний  полон.
Постріл  у  скроню.  Останній  патрон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573908
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2015

Долоня у імлі

Раптовий  спалах.  День  вночі.
Нестримність  вражень  -  хаотичність  дій,
віднайдено  загублені  ключі
від  ланцюгів  із  праведних  надій.

Пробудження  від  сну
з  ранковим  сонцем  знайденим  в  повіках,
чекай  єдину  таїну
в  блаженства  непостійних  ріках.

І  втрачені  слова  давно
вуста  скріпила  рідна  німота,
як  кадри  чорно-білого  кіно
неперевершена  емоцій  простота...

Заплутані  фантазії  у  вузол  почуттів,
розкидані  як  пазл  по  столі,
зізнайся  -  ти  ж  таки  хотів
знайти  долонюв  забуття  імлі...

Чорнило  спогадів  розлито  у  рядки
з  папером  злито  в  ідеалі,
дитячі  поцілунки  і  чужих  чутки,
як  доленосні  із  життя  скрежалі.

Я  зможу  відшукати  в  хаосі  систему
вхопить  її  незрячими  руками,
привести  в  ліс  що  з  райського  едему
приніс  сюди...Із  власними  думками....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2015

Крізь окуляри

Ми  бачим  світ  крізь  окуляри  почуттів
крізь  звуки  мрій  окутаних  словами,
у  шелесті  сухих  опалих  пелюстків
під  шквальними  коханими  вітрами...

із  марева  у  пристрасті  танок,
який  прозвали  люди  -  відчай,
він  як  купальський  дівчини  вінок
банальний  необхідний  звичай...

Впиваємось  бажанням  до  кінця
відкриті  всім  у  цю  едемську  мить
та  не  чекайте  співів  і  вінця  -  
це  все  поривом  в  спогад  пролетить...

Буття  мозаїка  їз  кольорових  камінців,
реальність  -  плівка  чорно-білого  кіно
стаємо  жертвами  замріяних  митців
і  фарбами  що  змажуть  полотно.

А  доля  намалює  вас  з  натури  -  
оголених  фізичноі  в  думках
зрівнявши  ті  недоліки  статури,
що  ваш  порив  приречують  на  крах.

народжені  сліпими  і  глухими
ми  в  матриці  малюєм  власний  код,
написаний  руками  снів  кривими
у  безвіді  засніжених  негод...

Ми  бачим  світ  крізь  окуляри  почуттів
крізь  звуки  мрій  окутаних  словами,
задумайся  -  досяг  чого  хотів,
чи  впав  у  ноги  пристрасним  забавам....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=569167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2015

КОМУ БУДЬ-ХТО

Кому  будь-хто,  а  про  справжню  марю
не  розмальовану  цяцьками  леді,
з  якою  в  радості  у  сні  літаю
в  безхмарному  і  синім-синім  небі...

Навіщо  комікси,  якщо  зітреться  фарба?
Навіщо  пестощі  якщо  слова  пусті?
тримать  живе  -  найкраща  карма
яка  нераз  вернеться  на  "прости"...

А  сльози  радості  не  вбачиш  через  грим
твоя  ж  сміється  поглядом,  очима
знайди  її!Знайди  ж  бо,  Пілігрим!
А  що  як  ти  її  зустрінеш  за  дверима?

І  кігті,  пластика  -  навіщо  та  краса,
що  мама  дарувала  через  муки?
сама  ця  Барбі  чинить  чудеса
накинувши  ланцюг  ляльок  на  руки.

Я  вас  не  бачу.  Згиньте  у  пітьмі,
Бо  ваша  маса  то  локальна  перешкода
а  де  одна?  Де  ж  та  одна,  скажіть?
У  літній  день  для  мене  прохолода...

Твоїх  очей  проміння  віднайду,
це  не  проблема,  просто  дайте  час,
у  брід  ту  річку  сміло  перейду,
яка  кордоном  стала  поміж  нас.

Кому  будь-хто...  Я  ж  краще  сам  залишусь
бо  справжні  всі  сховались  за  сукном
і  мандрами  у  день  щодень  утішусь,
тебе  чекаючи  з  весільним  бурштином...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2015

І ХАЙ ЗАЛИШАТЬСЯ ЛИШ ОДИНИЦІ

Та  щож  це  за  життя?
бездарний  шлях  прокурений  брехнею,
насичене  отрутою  пиття
тримає  шию  скріплену  петлею...

Запроданство  давно  в  переліку  чеснот  
посіло  лідерство  у  масі  ненаситних,
для  них  ти  підлий  зрадник-гугенот
у  ідолів  святому  колі  непохитних.

І  ти  лише  як  сходинка  підйому:
домінування,  слави,  визнання,
неначе  раб  що  служить  злому
за  ті  примарні  вічності  знання...

Ти  дріб*язок  загублений  в  кишені
з  потертим  аверсом,  орлом,
давно  прострілені  зневагою  легені
і  дихаєш  повітрям  із  тавром.

Як  ниций  блазень  при  дворі  царя
вигадуєш  щодень  для  втіхи  жарти,
себе  кладеш  на  лоно  вівтаря
поплутавши  життєві  карти...

Цілуєш  ноги  роду  Люцифера
Хоч  у  волоссі  безліч  сивини,
шкода  я  втратив  револьвера
щоби  позбавити  тебе  вини...

І  хай  залишиться  один  із  сотні
але  незламний,  справжній,  свій...
а  не  запроданець,  що  схожий  і  сьогодні
на  ту  одну  з  досвідчений  повій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2015

Відтінок

І  все  як  є-  мальоване  фломастером  життя,
у  барвах  тисячі  веселок  -  біль.
Та  в  кольорах  небачу  укриття
від  крижаних  минулих  хвиль...

Бо  маска  -  нестабільний  сховок,
що  зрадою  просяк  на  пиці  у  майстрів,
для  тебе  ж  це  -  солодкий  морок
в  якім  ще  дух  від  спогадів  вцілів...

І  люди  бачать  твої  очі:
зелені,  сині...та  такі  пусті,
в  них  втоплені  емоції  співочі
Хоч  душу  в  Тартар  не  впусти!

Минуле  сковує  серця  у  клітку,
ключі  в  якій  -  бажання  йти  вперед!
зітріть  з  долоні  чорну  мітку...
запхніть  усе  болюче  в  спред!

Шукайте  олівці  з  віддтінком  світла
захованим  у  нестійкий  графіт  -  
рятуючий...Як  подих  вітру,
стійкий...немов  уявний  світ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2015

До біса що іде війна

Кохайте!  До  біса  розлуки
не  варті  страждань  прості  кілометри,
не  варті  картань  роздумів  муки,
коли  вже  до  мрії  бажань  сантиметри...

Кохайте!  Закиньте  забуті  прикмети,
що  спогадом  темним  тяжіють  назад  -  
для  вас  лише  впадуть  зірки  і  комети,
для  вас  все  готує  життя  зорепад...

Ви  кращі1  Чуттєві!  Живі!
як  подих  повітря  у  димній  оселі,
як  справжньої  долі  чудес  вартові
мчитесь  у  цікавій  для  двох  каруселі....

І  хай  догорають  помсти  листи
у  вогнищі  спалених  дум  про  печалі,
час  вже  майбутні  сіті  плести
посеред  емоцій  крихкого  кришталю...

Бо  сльози  то  дощ  даремних  згадок,
край  неба  таких  бажаних  мрій
а  люди  впадають  у  радісний  спадок
шукаючи  простір  для  нових  дій...

Кохайте,  хоч  за  вікном  війна,
хоч  завтра  вже  ніхто  не  пише  вірші
бо  для  закоханих  не  вистачить  вина,
щоб  віднайти  тривоги  долі  гірші...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554694
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015

Ягнята

Як  вівці  перелякані  байками,
неначе  дим  без  всякого  вогню
харчуєтесь  гнилими  лушпайками  -  
від  Імператора  таке  меню.

Клянете  всіх,  плюєте  поміж  очі,
б*єте,  мордуєте,  кидаєте  в  багно  -  
а  не  грезе  вас  совість  серед  ночі?
та  ні,  не  має  совісті  лайно...

Діждалися  "героїв"  з-за  кордону
купилися  на  паперові  манівці,
та  ви  лише  підніжжя  біля  трону
у  масці  клоуна  на  рабському  лиці...

Ви  паства  нового  Іуди,
якого  кличите  народним  ватажком
хоч  бийте  всі  себе  у  мертві  груди,
залишитесь  скривавленим  мазком
на  полотні,  яке  просякло  кров*ю,
що  колір  сліз  не  втратить  у  віках
ви  смерть  дали  простому  Приазов*ю  -  
ви  темрява,  ви  бездарі,  ви  крах...

І  далі  кличте  біди  на  домівку
Сплюндровану  за  "Русский  мир",
та  ми  знайдем  де  вирити  криївку
і  вкинуть  вас  у  пекла  самий  вир...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015

Шляхом з пітьми

Усі  слова  як  з  болем  вирвані  думки  
в  кривавий  слід  складаються  поволі,
неначе  з  потайних  бажань  струмки
тікають  в  світ  крізь  зімкнуті  долоні...

І  будуть  маяками  дивних  мрій,
що  в  грудях  мешкали  не  бачивши  життя,
бо  їх  колись  занепад-лиходій
завів  туди  де  стишене  сердець  биття...

Все  спали  там,  як  та  красуня  з  казки
в  чеканні  рятівних  цілунків,
щодня  обличчя  сховані  у  маски
були  пародією  істинних  стосунків.

Хоч  чули  ,мріяли,  рвалися  із  клітОк
себе  мордуючи  тугими  ланцюгами  -  
віддали  б  все  за  той  простий  ковток
повітря  близькості  із  райськими  садами...

блаженства  слід  шукати  нам  дарма,
воно  у  кожного  своє...Єдине,
і  поки  мрії  сковує  страху  тюрма
у  вас  малюється  Малевича  картина.

Додайте  фарб!  У  хаосі  творіння
барвистих  смужок  справжній  водограй,
зрубай  сумління  пакосне  коріння
і  грай  із  долею.  До  перемоги  грай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015

Пробачення не варте слів

Пробачення  як  вирок  для  достойності  думок,
суддя  життя-  і  час  не  повернути,
коли  до  спогадів  приставлено  курок
найкращу  згадку  хочеш  пригорнути...

Вона  ж  втікає...  Зникла  у  пітьмі
і  слово  втішне  більше  не  промовить,
шукайте  відповідь  у  власному  письмі  -  
звичайне  "вибач"статус  не  оновить...

та  кайся,  безтолоч,  лягай  в  пороги  храму
молися  всім  Богам  з  небесного  вертепу,
ти  сам  колись  здійняв  ту  браму,
понищивши  святих  з  любові  склепу...

Спочатку  відкопай  закопане  бажання,
яке,  можливо,  не  зітліло  у  труні,
назви  його  воскреслим  із  кохання
поводирем  у  замкнутім  бутті.

І  йди  за  ним  без  критики  і  фарсу
з  пов*язкою  на  зімкнутих  очах,
бо  то  знамення  із  чужого  марсу  -  
Відкинути  думки,  що  кличуть  страх...

Отак  без  настанов  рядки  словами,
банальні  речі  недостойні  сліз,
бо  ми  обіцянки  даєм  устами,
а  далі  виправдань  даєм  реліз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015

Зі скла картинки не складеш

Якщо  вже  хтось  пішов  у  даль
з  осколком  болю  замість  почуттів,
не  треба  клеєм  лагодить  кришталь  -  
бо  мертве  скло  байдуже  до  життів...

Йому  достатньо  блиском  віддавати
ловити  промінь  правди  і  брехні,
і  скельцем  гострим  руки  рвати,
або  ставати  стразами  в  вогні.

А  ти  безумець,  ти  фанатик,  псих!
ідеаліст,  що  вірить  у  святе,
шалений  брат  приречених  отих,
який  не  раз  ще  спогад  прокляне...

Ніколи  серце  вже  не  повернеться,
хоч  ти  роками  пазл  зіставляв  -  
як  раз  затихло  більше  не  заб*ється,
дарма,дарма  вас  час  благословляв...

Єдине,  те  що  можеш  ще  зробити,
всі  скельця  враз  зібрати  у  долоні  -  
і  поглядом  її  нарешті  відпустити,
хоч  кров  ще  б*є  коханням  поміж  скроні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2015

Послання до свят

А  всі  вже  чекають  на  свято  -  
поринуть,  мабуть,  в  мандариновий  рай,
сидіти  у  колі  мами  і  тата,
коли  рік  починає  годинник-шахрай.

Забути  всі  біди,  тривоги  минулі,
з  шампанським  підняти  фужери  уверх,
ніби  з  бажанням  не  битимуть  кулі
ніби  не  мертимуть  хлопці  від  черг...

Та  знову  шукаєм  яскраві  дарунки
у  снігу  уявнім  із  сірої  вати,
а  мами  отримують  трупів  пакунки
з  яких  неможливо  сина  зібрати.

І  чуть  за  вікном  канонади  салютів,
куранти  вже  б*ють  дванадцятий  раз,
хтось  на  морозі  в  житлі  з  парашутів
зрадників  вкотре  тримає  наказ.

У  телевізорі  вкотре  знайомі  обличчя  -  
танці,  співи,  вогні,  маскарад...
Як  же  довести  -  початок  сторіччя
в  п*ятнадцятім  році  розтрощить  "Град"!

А  вранці  прокинетесь  з  болем  у  мізках,
неначе  ніколи  не  репала  так  голова  -  
на  сході  ж  в  поштових  валізках
листівка  прийде...Для  Тата  слова!

Бо  дітям  не  треба  дарунків,  Морозе,
просто  верни,  що  улітку  забрав,
хай  сяють  у  барвах  дитячі  сльози
від  батьківських  щирих  дитячих  забав...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014

Resolutio dolor

І  кожен  день  нові  зірки
на  небі  намальовані  сльозами,
а  крики  розпачу  такі  гіркі
для  нас  стають  новими  ворогами.

Бо  шлях  один  -  не  оминути  лиха
коли  попереду  немає  перехрестя,
тоді  у  погляді,  у  згадках  втіха,
а  не  в  мороці  ганебного  безчестя...

Ті  краплі  крові  виростуть  жнивами
у  темну  ніч  осяють  зорі  путь,
майбутнє  роду  нагодуємо  хлібами,
що  з  наших  душ  полями  проростуть...

Та  кожен  рік  із  дивом  Леоніди
ми  нагадаємо  стражденному  народу  -  
які  б  не  були  щирі  в  нас  сусіди
лиш  шепіт  війн  отримаєм  зі  сходу...

А  пантеон  богів  давно  оглушений  в  хоромах  -  
молитви  хоч  кричи  -  не  долетять  слова,
в  золочених  розпустою  гнилих  коронах
всього  лише  без  мізків  лиса  голова...

Але  колись  підніметься  веселка,
затягне  нива  від  розривів  рів,
зберемо  знов  потрощене  люстерко
і  стихне  стогін  сивих  матерів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2014

Між двох вогнів

А  небеса  чомусь  мовчать...
Чи  роблять  вигляд  що  не  чують,
як  люди  раз-у-раз  кричать,
як  звірі  знов  і  знов  лютують.

Мовчання  скутістю  жалю,
найкращий  вихід  з  тіні  ночі  -  
обіцянки  нарівні  кришталю
лиш  блиском  обпікають  очі...

Обмеженість  закутість  й  темнота  -  
у  стінах  із  базальтових  лавин,
обізнаність,  болючість,  пустота  -  
серед  окутих  димкою  вершин...

Самі  собі  будуємо  бар*єри  -  
приниження,  обманів,  забуття,
шукаємо  вакцини  від  холєри  -  
без  радості  сумного  майбуття.

До  завантаження  лишилась  половина  -  
думок,  паролів  та  ідей,
Які  усім  покажуть,  що  людина  -  
не  для  печалі  бажаний  трофей.

І  голку  я  встромляю  в  вену  -  
уколом  викликаю  згасле  почуття,
а  дія  ця  розв*язує  дилему  -  
де  смерть  живих,  а  де  мерців  життя.

https://vk.com/anatolykspoems

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2014

Твої слова колись дійдуть…

Листи  давно  згоріли  в  літаках-
їх  прочитати  не  судилося  нікому,
із  них  звичайний  сірий  прах
на  вітрі  мрій  повернеться  додому...

Повітря  голос  прошепоче  -  жди,
не  все  ще  втрачено  в  колисці  долі,
якщо  вже  раз  втікав  туди  -  
ніякі  пута  не  закриють  волю..

А  ті  слова  написані  свинцем  чорнил,
які  палали  разом  з  фюзеляжом
без  механічних  мертвих  крил
зіллються  у  любовну  пряжу...

Впадуть  дощем  рясним  на  спалені  луги,
краплинами  правдивих  почуттів
і  річка  спогадів  поглине  береги,
бо  ти  так  мріяв...жив...хотів...

та  води  рік  уже  несуть  листа  
у  синє  море  із  бурхливим  громом,
ти  хоч  кричати  -  скріплені  вуста
таким  смачним  і  терпким  ромом...

Життя  дарує  шанс  -  один  на  тисячі  подій,
який  потрібно  втримать  біля  серця,
вести  себе  як  зваби  лиходій  -  
що  продає  оманливі  люстерця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2014

А знаєш?

А  знаєш  ти  в  чомусь  найкраща,
у  мріях  захованих  в  пастку  повік  -  
і  долею  ні...Не  пропаща,
Та  скута  бажанням  навік...

А  знаєш  такі  щирі  очі
я  б  вічність  шукав  -  не  знайшов,
і  маревом  справжнім  щоночі
до  тебе  у  сни  знов  прийшов...

А  знаєш  з  тобою  я  каліч  -  
парлічем  вбитий  юнак,
сліпий  що  зібрався  наніч
зібрати  зірки  у  кулак...

А  знаєш  твій  запах  -  
нагадує  подих  весни,
бузок,  інші  трави  і  радість
лиш  обрані  здатні  нести...

А  знаєш  скільки  вже  віршів
Покладено  в  жертву  тобі?
скуті  рядки  чорнилами  нищив,
сам  у  своїй  боротьбі...

А  знаєш  чого  я  не  скажу?
Мабуть  що  ніколи,  факт  -  
у  мареві  соннім  в  деталях  покажу
той  Божий  чи  Власний  знак.

А  знаєш...Та  знаєш!  Знаєш!
навіщо  без  сенсу  слова?
Призустрічі  вже  не  пізнаєш  -  
я  ж  привид,  видіння,  омана  твоя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2014

Лист

Ну  от  і  все...Тремтячими  руками,
банально  почерком  передаю  любов
та  правду  не  сховати  за  рядками  -  
тому  що  на  папері  свіжа  кров...

Обірвані  слова  і  без  закінчення  думки
розкажуть  те  що  дійсно  на  душі,
пропустять  очі  рідні  всякі  помилки,
допущені  у  лазаретній  метушні...

Ти  пишеш!  Ти  живий!  ти  є!
Хоч  вже  скалічений  проклятою  війною,
твій  труп  дорожнім  пилом  не  приб*є  
Із  смертю  не  зійшлись  ціною...

А  плями  на  папері  не  твої!
Когось  нещасного,  та  не  тебе!
Почуй  слова!  почуй  думки  мої!
Бо  біль  утрат  щораз  всередині  шкребе.

Я  чую  все,  і  бачу  синє  небо...
та  то  мабуть  не  я,  а  твої  мрії,
давно  тобі  сказати  було  треба  -  
аби  щовечора  не  мокли  вії...

Не  вірю  я!  То  фікція!  Обман!
у  серці  ти  -  живіший  всіх  живих,
невже!  Невже!  таки  туман
закрив  тебе  у  морок  лих?

Не  плач  бо  рідна....Я  з  тобою,
утри  сльозу  і  більше  не  сумуй,
а  те  що  не  вернувсь  з  двобою  -  
пробач...прости...  і  біль  вгамуй.

А  як  же  далі?  наші  плани?
Будинок,  щастя,  діточки?
Тепер  самій  відбудувать  паркани
і  сіять  на  могилі  квіточки?

А  ти  ніколи  не  кажи  що  я
лежу  під  каменем  із  знаком  "невідомий",
і  сину  дай  чуже  ім*я,
хай  долею  він  буде  більш  фартовий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534937
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2014

ДИТИНСТВО ПРОКИДАЄТЬСЯ З РОКАМИ

У  малих  такі  щирі  обличчя
з  яких  стерта  банальна  сучасність,
не  знайти  криваві  сторіччя
бо  цей  світ  для  дитини  не  власність...

У  них  навіть  очі  сміються,
це  така  незбагненна  легкість  -
коли  інші  об  стіну  б*ються,
не  тримати  посмішки  терпкість...

Вміть  радіти  промінню  у  небі,
дзвінко  крики  пищати  птахам...
Може  й  нам  таки  треба
хоч  колись  потурать  дітлахам?

І  з  роками  вже  смаку  не  чути,
що  в  дитинстві  знавав  за  життя,
як  в  шекспірівським  "бути-не  бути"
обираємо  мертве  биття...

А  під  гримом  сховалась  усмішка,
щирі  зморшки  -  провісники  сміху,
як  лукава  на  сонечку  кішка
всі  чекають  на  нову  втіху.

Ми  повернемось  знову  звісно  -
випиватимем  щастя  до  дна,
та  шкода,  підібралась  зловісно
в  наші  коси  чужа  сивина...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531596
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.10.2014

Не плутайте кохання із гормоном

Чомусь  в  цілунках  криється  тривога  -  
що  все  це  так...  А  не  від  Бога,
всьому  виною  лиш  тестостерон  -  
Це  не  кохання  ще...Простий  гормон.

Кохання  ж  це  коли  з  закритими  очима,
не  відчуваючи  безглуздя  за  плечима,
ідеш  вперед  тримаючи  в  долоні  
чиєсь  життя  у  добровільному  полоні...

Коли  годинами  шукаєш  серед  міста
її  одну...Найкращу  перлу  із  намиста,
краплину  чистої  водиці  з  неба,
торкнутися  б...До  болю  треба!

І  уночі  немає  часу  роздивлятись  зорі
вслухаючись  замріяно  у  голоси  прозорі,
як  під  гіпнозом  зустрічати  ранок  -  
в  якім  вона  твого  життя  світанок...

Кохання  це  забувши  про  закони
творить  разОм  -  руйнуючи  кордони,
і  поспіхом  втікати  в  темну  ніч,
Залишивши  для  інших  шепіт  протиріч...

Разом  життєвий  шлях  змалюєте  на  полотні,
розлукам  скажете  одноголосне  "ні"!
підете  в  світ  вже  власними  стежками,
Навіки  зв*язані  обітніми  словами...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2014

На однім подиху думки.

Я  став  черствішим  ненароком  -
щораз  грубішим  з  кожним  кроком,
як  мрець  ідей  у  скрині  часу  -  
загублений  плебей  у  нотах  джазу...

У  венах  мат  відбірний  до  печалі,
в  емоціях  застій  міцніше  сталі,
у  погляді  -  туман  занепаду  і  забуття
що  враз  звергає  мрії  в  небуття.

Бо  я  такий  як  є  і  це  вже  не  змінити
картину  дій  підвласне  лиш  спалити  -  
у  вогнищі  між  крематорних  стін,
які  замкнуть  безглуздий  долі  плин...

І  незворотнім  вектором  падіння
майнуть  крізь  зір  опалені  сумління,
згорять  у  атмосфері  згаслої  любові,
захлинуться  у  власній  крові...

Кому  до  біса  треба  незалежність?
забута  кожним  з  нас  безмежність
світів  спотворених  до  ідеалу,
покликаних  чекати  нашого  провалу?

У  путах  мрій  залишимось  на  дні,
вбиваючи  свої  проблеми  у  вині,
із  грон  гнилого  винограду  -  
і  вже  ніколи  не  відчуєм  зраду...

І  ніж  у  спині  буде  атрибутом,
того  життя  -  у  домі  з  Брутом
А  вранці  кава  з  мишьяком  -  
живи  і  вмри.Звичайним  простаком...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2014

На зламі реальності

Всього  цілунок  проти  ночі
а  далі  погляд  в  очі...в  очі...
той  шепіт  ніби  увісні  -  
і  знову  очі...знов  ясні.
Проміння  сонця  крізь  сон,
тризвонить  клятий  телефон,
одну  хвилину  часу!  мить!
бажання  ж  у  мені  кричить!
Я  пригорну  тебе  до  себе  -  
здається  більшого  й  нетреба...
Руками  простір  обійняв?
Тебе  нема!  І  я  проспав.

Згадав  учора:  вечір,  сміх,
найкращу  з  поміж  інших  втіх,
всі  мрії  ніби  наяву  -  
шкода.  Я  сам  живу.

Уранці  ти  втекла  зі  снів
і  стала  поміж  інших  дів,
що  лиш  вночі  досяжні  для  думок  -  
життя  це  суть,  а  сни  -  пісок.

День  пролетить  неначе  реактив
у  світлі  денному  не  віднайти  тих  див,
які  малює  мозок  в  темряві  квартири  -  
ввімкну  уяву,  порахую.  Вас  чотири.

У  опціях  знайду  найкращий  слот,
до  кожної  надміру  важкий  код,
впаду  в  нічні  пригоди  дум,
а  вранці  знов  чекає  сум.
Ви  всі  далеко  так.  Руками  не  дістати
телепортацію  ніхто  не  думав  відкривати,
погляну  в  дзеркало  і  в  заспаних  зіницях
знайду  тебе...До  ідеальності  в  дрібницях...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527459
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2014

На поверхні лиш віск

Обличчя  -  маска  для  сторонніх  згуб,
примара,  що  чекає  гриму,
як  лялька  для  холодних  губ  
і  для  спокуси  хибний  стимул...

Щодня  ховаємо  під  нею  душу  -  
оту  крилату  часточку  життя,
і  я  її  ніколи  більше  не  порушу,
бо  надто  тонке  почуттів  шиття.

Лиш  поглядом  ковзу  крізь  очі
у  глибину  усіх  глибин,
з  дитинства  хибно  напророчив
шукаючи  у  часі  вірний  плин...

Усі  живуть  неначе  вічний  карнавал
закриє  подих  правді  до  кінця,
і  вже  вслухаємось  в  брехні  вокал
забувши  про  правдивого  співця...

Який  співав  давно...в  дитинстві...
в  його  словах  звучала  правда  й  чистота,
під  воском  в  захваті  барвисті
зачахнуть  вщент...кохання  й  простота...

Тож  вмійте  відшукати  діаманти
серед  мінливих  скелець  із  гламуру,
бо  кращі  на  землі  таланти
не  віднайти  поки  не  зруйнувати  муру...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2014

Недосконалості суспільства

Ми  завжди  хочемо  жити  краще,
бо  в  душі  нашій  править  диктатор  -  
будь  то  дід  чи  дитя  непутяще
в  мріях  лише  Землі  імператор...

Максимум,пік,  перемога  -  
звершення  усіляких  ідей,
злидню  хворому  нащо  підмога,
якщо  вже  постраждав  Прометей?

Благодійність  сторіччя  не  в  моді  -  
пафос  ,  гламур  і  спокуса,
інфіковані  ми  по  природі
від  гордості  ніжного  укуса...

В  жилах  вже  не  пульсує  честивість,
а  отрута  з  пекельних  горнил,
почерк  долі  знищує  кривість  -  
на  сторінку  життя  поналивши  чорнил...

Вміння  жити  ви  продали  за  бесцінь
у  розмову  додавши  брехні,
не  змалюєте  нових  креслень
на  своєму  гнилім  майбутті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2014

Червоним спалахом

Прийшла  із  спалахом  червоного  волосся,
із  міткою  на  моїм  тілі  -  
Щораз  у  мозок  било  відголосся,
про  миті-дні  щасливі.

Неначе  мавка  у  дрімучім  лісі
ти  повела  стежками  невідомого  мені,
і  голос  твій  рубав  мене  по  стрісі,
а  подумки  вже  догорав  в  огні...

Разом  з  тобою  двох  отримав  друзів  -  
одна  -  що  завше  схована  у  телефоні,
а  інший  не  отрима  по  заслузі,
бо  він  герой  у  Дойля  марафоні...

Щоранку  посмішка,  розмова,  суп,
чи  макарони  й  залишки  сирку,
я  на  роботі  черствий  труп,
перед  тобою  -  клоун  у  цирку.

тепер  щасливий  бо  знайомий
із  іскрою  що  повертає  до  життя,
нехай  я  може  і  мрійливий,
за  це  від  мене  не  чекайте  каяття.

Бо  так  все  є...цей  хаос...
у  вирі  сильному  прийняв  черговий  вид,
багато  метаморф  в  минулому  зосталось  -  
у  мороці  який  давно  вже  остогид...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.09.2014

реаліям сьогодення

Живе  тобою  й  мріями  у  сні
але  наступний  крок  позбавлений  резону,
він  дістає  з  небес  зірки  ясні,
а  ти  його  відправиш  у  френдзону.

По  квітах  ходиш  босими  ногами,
у  подарунках  втратила  рахунок,
нехай  закоханий  тремтячими  руками
загорне  знов  своє  життя  в  дарунок.

і  скажеш  "це  так  мило,  дійсно  -  
мабуть  найкращий  з  поміж  інших,
але  занадто  добрий,  безкорисний  -  
не  робиш  подвигів  для  мене  грішних...

Ти  поміняйся,  прикупи  костюм
та  не  Армані,  а  звичайний  адік,
свої  манери  зачини  у  трюм  -  
склади  собі  для  бидла  графік.

Купи  машину  -  прокачай  мотор,
дави  бабуль  на  переході,
і  не  зациклюйся  на  мій  ігнор,
сама  у  шоці  від  своєї  вроди.
А  далі  скажеш  -  "ну,  чувак  гуд  бай
І  так  занадто  довго  був  в  фаворі,
ти  слів  пробачення  від  мене  не  чекай
для  мене  почуття  -  лиш  цяцьки  для  сваволі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2014

Купуйте все

Сьогодні  я  прокинувся  рабом  -  
забутим  шляхтичем  чужої  долі,
хоча  дрімав  блаженним  сном
у  полі  зачарованих  магнолій...

Прокинувся  і  втрапив  в  амнезію
забув  усе  чого  неварто  забувати,
а  рухи  сковані  -  закуто  дію,
прийшли  століття  долю  проклинати...

Бо  ми  давно  живемо  у  полоні:
матеріального,  безбожного,  пустого,
не  ловимо  метелика  в  долоні
і  не  радіємо  від  щастячка  малого....

А  радість  має  звук  монети
та  запах  засмальцьованих  купюр,
кому  потрібні  дармові  поети
зображені  у  безлічі  гравюр?

молітеся  на  грошові  мішки
у  банках  зачиняйте  радість,
спаліть  в  багаттях  всі  книжки  -  
свій  власний  депозит  на  старість.

На  вас  чекає  ідол  капіталу  -  
пожертвуйте  йому  хоча  б  мідяк,
віддайте  розум  на  поталу  -  
з  грошима  радий  і  простак...

Шукайте  почуття  на  окружній  дорозі,
махайте  пачками  зелених  президентів  -  
валяйтесь  п*яні  на  мурованій  підлозі,
з  "подругами"  у  якості  презентів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014

5 хвилин для чарів ночі

У  вас  напевно  кращі  зорі,
аніж  у  мертвих  стінах  міста
струмки  до  непристойності  прозорі  -  
нанизані  на  зелені  намиста...

У  вас  повітря  в  дечому  цілюще,
а  не  отруєне  смертельним  смоґом,
і  щастя  згублене  вже  не  таке  худюще,
із  вірою  що  ходимо  під  Богом.

Та  зорі  ці...Реальні  діаманти
з  кольє  графині  і  цариць.
немов  Орфей  розкидавши  таланти
злетів  уверх  під  пісню  жриць.

І  очі  вже  від  них  не  відірвати  -  
отак  до  ранку  буду  горілиць,
а  ви  з  світанком  будете  втікати
від  погляду  замріяних  зіниць.

Ти  звик  до  звуків...шороху  трави,
та  відголоску  вранці  солов*я  -
але  кінець  нічного  щастя,  треба  йти
туди  де  доля  згублена  моя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2014

Contra spem spero/ Cover.

Не  раз  на  місці  жит  була  руїна...
не  раз  топтали  землю  чоботи  солдат..
Та  ти  щораз  воскресла  Україна  -  
бо  ти  навчила  нас  тримати  автомат...

Ми  з  материнським  сильним  молоком
пізнали  щастя  мати  Батьківщину,
навчались  мовою...не  "язиком"  -  
й  надбання  роду  передали  сину.

Козацька  доля  -  доля  вільної  людини
завжди  вогнем  палала  у  крові,
її  віддати  до  останньої  краплини  -  
готові...мертвими  упавши  до  трави...

Щоб  журавлі  літали  мирним  небом,
щоб  в  поле  не  трапляв  снаряд,
а  руки  пахли  працею  і  медом
щораз  звучав  селом  заручення  обряд...

Спокін  віків  гостинністю  вражала  -  
на  зустріч  йшла  із  хлібом  й  рушником,
та  лють  зависників  знов  починала
кружлять  вгорі  мутованим  орлом...

Хоч  як  би  було  важко  жити,
і  біль  утрат  засмучено  сприймати  -  
жагі  державності  не  дать  зітліти,
бо  Україна  -  спільна  наша  мати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014

Шукайте в спогадах всю щирість

Вся  щирість  згублена  на  сторінках  минулого  століття,
а  почуття  монетами  запродані  брехні
любові  справжньої  осипані  дощем  рясним  суцвіття,
які  згорять  в  розпусти  жадібнім  огні....

Ми  бачим  те  що  бачать  очі
та  молимось  написаним  богам,
і  потай  мріємо  у  темряві  щоночі  -  
будуючи  з  ідей  блаженства  храм.

Ми  падаєм  у  ноги  демонам  із  плоті  -  
скорімося,  як  стадо  баранів,
урешті-решт  потонимо  в  болоті
загинувши  для  створених  світів.

Утопія...Життя  для  дійсно  щирих
позбавлених  тих  ширм  презирства,
для  тих  хто  на  потужних  крилах
пізнає  смак  простого  материнства....

А  ви  живіть  і  плюйте  на  моралі,
не  нам  судити  виродків  народу,
хай  вам  щастить  міняти  на  коралі
здобутки  всі...І  неповторність  роду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2014

НЕСКОРЕНИМ РАБОМ

Гра  тіней,  масок,  висловів,  думок,
танок  ідей,  провалля  почуттів
закриті  подихи  -  висить  замок
на  сухості  опалих  пелюстків.

Ривок...іще..вперед-вперед  -  
і  той  ланцюг  впивається  до  крові,
ти  нікотин  із  тисяч  сигарет,
ти  еліксир  безвиході  й  любові.

Контрастом  в  вени,  алкоголем  у  виски
Морфеєм  із  таблетками  для  втечі,
майбутнє  всім  гойдає  колиски
веде  у  річку  до  забутого  Предтечі...

Та  у  надії  втопить,  в  глибині  доб*є
і  світ  залишиться  далеко  угорі,
і  мрій  кришталь  зі  сміхом  розіб*є
згасивши  факелів  провідники-вогні....

І  враз  ланцюг  натягнутий  до  краю
злетить  усебіч  сотнями  друзок,
а  я  закопаний  живим  печаллю
ввірвусь  туди  щоб  глянути  разок,
на  Ту  яка  жила  тавром  на  тілі,
медаллю  тисла  груди  в*язня
хоч  раз  протягну  руки  посинілі  -  
забувши  те  що  я  у  шкурі  блазня...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2014

Прозріти в темноті

Давно  пора  не  довіряти  людям  -  
під  масками  -  банальна  пустота,
і  хай  мене  за  ці  слова  осудять
однак  їх  зїсть  душевна  темнота...

Надію  покладаю  на  самого  себе
хоч  як  тягар  схиляє  до  землі,
та  думати  щораз  про  тебе  -  
бензином  розгорятися  в  огні...

Коли  в  довіру  влізли  покидьки  ідеї,
коли  немає  часу  для  простих  думок  -  
ви  робите  із  мене  Прометея  
зриваючи  печінки  черговий  шматок...

А  я  терплю...мовчу...відводжу  очі
ховаю  погляд  сповнений  зневаги,
як  висновок  виписую  щоночі
рядки,  щоб  звабить  ідеали...

Та  ви  пусті,  як  чаша  від  вина,
продажні  маникени  бутіків
із  вас  щораз  впиваються  до  дна
мільйони  губ  чоловіків..

І  недоступні  скелі  біля  моря
зруйнує  хвиля...ще  одна,
така  вже  зрештою  і  ваша  доля  -  
уламком  гір  спуститися  до  дна...

Я  знову  пишу  "брєд"  віршами
оцінений  у  мене  в  голові  на  "три",
я  той  хто  не  вертається  з  словами-  
"проїхали  .скоріше  сльози  втри...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2014

Ми будем битися

ми  будем  битися...знедолені...без  сил...
незрячі  очі  підіймемо  догори,
я  буду  ангелом...проте...без  крил...
для  героїзму  дочекалися  пори.

ми  будем  битися  зі  зрадою  на  плечах,
з  ножем  що  краплями  вкраде  життя  -  
і  хай  згорим  в  артилерійських  печах
задорого  продам  контужене  биття...

ми  будем  битися...зубами...без  набоїв...
рвучи  руками  плоть  катів  -  
не  вдаючись  до  тих  подоб  героїв,
що  споконвік  вважали  за  братів...

ми  будем  битися...нехай  останній  з  строю
я  ще  стою...прикидую  приціл  -  
і  тіло  хай  ущент  розбитою  стіною
на  мить  закриє  від  ворожих  стріл...

ми  будем  битися...та  подих  затихає
вже  бачу  ангелів...а  я  без  крил...
до  інших  посланці  злітають...
не  варті  воїни  божественних  мірил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511808
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2014

Виродки суспільства

Хотів  весь  світ  руками  обійняти
Торкнутися  до  всіх  висот
За  мить  життя  на  радість  поміняти,
Та  в  розпачі  -  бо  люди  скот.

Відвертість  вже  давно  не  в  моді
Коли  купюри  визначають  кайф,
і  ми  йдемо  усупереч  природі  -  
за  мідяки  запродуючи  лайф...

Душі  пориви  замордовані  суспільством
здихають  в  темряві  забутих  щирих  слів
усі  плюють  на  тебе  із  презирством
як  тільки  ти  із  натовпу  втекти  схотів.

Є  рівень  за  який  вже  не  сягнути
колючим  дротом  позакривані  кордони
лише  в  думках  під  силу  тим  майнути
кого  все  рвуть  в  стабільності  судоми...

Пасіонарії,  ізгої,  виродки  громади
забиті  власними  поривами  життя,
неначе  слід  з  дешевої  помади
зітруть  тебе  -  занедбане  сміття...

І  ти  загинеш  сам  -  у  власнім  домі,
якщо  не  вдасться  стати  орієнтиром
згорять  усі  як  грішники  в  Содомі
які  завзято  нехтували  власним  миром...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2014

Любові доказів не треба

Любов  підтвердження  не  вимагає
вона  живе  і  житиме  -  коли  існує,
а  той  хто  доказів  завжди  благає
лише  розлуку  скору  провокує....

Кохання  б*ється  в  аритмії  -  
все  спалахи,  гарячки,  божевілля,
і  погляди  прості...німії
у  душу  б*ють  як  чародійське  зілля.

Підтвердити  ці  щирі  почуття  -  
достатньо  струм  пустити  крізь  долоні,
який  зведе  в  солодке  небуття
перебування  в  бажанім  полоні..

Навіщо  квіти  коли  є  думки?
Навіщо  вірші  коли  поруч  губи?
Навіщо  слухати  чиїсь  плітки,
якщо  вони  коханню  згуба?

Красиве  все  що  бачиться  в  любові,
ніякі  каверзи  не  знищать  рис  -  
і  справжнє  "люблю"  чується  у  слові,
таке  міцне  неначе  гострий  спис...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2014

БАНАЛЬЩИНА

Ти  досі  в  списку  друзів  угорі
закорінилась  там  на  довгі  роки,
хоча  слова  давно  уже  німі,
а  у  минулому  розмиті  кроки.

Це  так...Звичайні  роздуми  на  самоті
коли  папір  єдиний  співрозмовник,
я  шок  виловлюю  у  простоті
і  душу  клАду  на  жертовник.

Талант  подекуди  ще  гірший  тягаря  -  
руйнує  шепіт  гордості  мовчання
з  усмішкою  згадаю  Кобзаря  -  
його  до  болю  вдалі  римування...

От  знов  жаліюся...Кому?
немов  поет  неможе  бути  чоловіком,
та  краще  зайду  у  корчму,
чим  у  віршах  кричати  криком...

Ну  от  і  все.  Натхнення  пролетіло,
вмикаю  знов  крутий  футбол
і  як  би  щастя  не  кортіло
моє  життя  пропустить  гол...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506763
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.06.2014

Римований брехун

Та  я  завжди  писатиму  комусь  вірші
такі  прості  банальні  письмена,
від  них  ніколи  не  стаємо  гірші  -  
вони  різновид  терпкого  вина.

І  мов  сорти  у  винограду  різні
слова  різняться  видом  і  думками,
сьогодні  з  силою  від  куль  наскрізні,
а  завтра  голими  бери  руками.

Одного  разу  гірко  -  як  полин
все  змушую  передавати  сум,
на  інший  раз  -  медовий  плин
замріяних  від  щастя  дум.

Та  соромно  писать  безглузді  речі
у  цім  житті  вірші  неварті  реалістів,
коли  брехня  всідається  на  плечі  -  
погубить  всіх  немов  загін  чекістів.

І  я  такий  брехун,  як  всі  поети
лише  свої  емоції  висвітлюю  рядками,
не  зрозуміти  іншим  піруети
якими  йдуть  мої  думки  стежками.

Блукайте  ними,  збивайтеся  з  шляху,
кляніть  мене  -  брехла  від  Бога,
від  мене  не  отримаєте  допомогу,
бо  в  кожного  своя  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506104
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2014

Вони не пробачать

А  кров  тече  рікою...  Така  безглузда  кров
Та  радо  залива  надії,  спогади,  любов
під  вибухи  нещадні  і  ризику  струни
дарує  всім  банальну  темряву  труни.

Одним  за  одним  браття  стираються  навік
про  нього  гордо  скажуть  -  Загинув!  Чоловік!
Відрадою  чи  стануть  ті  балачки  пусті,
Коли  я  знов  побачу  як  плачуть  матері?

Усі  зростили  сина  -  тепер  його  нема
кого  ж  бо  їм  клянути  -  війна,війна,війна.
І  розмовлять  з  синочком  до  скону  усі  дні
коли  навколо  будуть  кладОвища  сумні...

нікого  не  пробачать,  забути  важко  гріх  -  
дитинка  їх  заснула  ще  не  відчувши  втіх,
Не  схилиться  ніколи  до  рідного  плеча
Кого  за  це  питати?  -  війна,війна,  війна...

І  виплаче  всі  сльози  у  вишиту  хустину
на  фото  дивлячись  щасливої  родини,
у  хаті  глянеться  -  така  сама,
а  ехо  із  куточків  -  війна,війна,війна..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505996
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2014

СУПЕРЕЧКИ В ГОЛОВІ

Я  бачу  знов  відчинене  вікно
а  поруч  все  -  кінець  ідей,
як  в  бік  коню  встромляють  стремено
так  і  мене  жене  забутий  корифей..

І  проклинаю  дар  отриманий  колись
у  рифмах  слів  давно  нема  спасіння,
хай  інших  манить  поетична  вись,
а  я  пущу  в  вогонь  віршів  коріння...

Нетреба  більш  похвал  і  визнання,
бо  все  ж  такий  як  всі...Людина
немов  в  Шевченка  бувше  заслання
струмком  перетікає  сіра  днина...

І  це  критично,  знаю,люде!
Та  так  і  є!  Навіщо  цей  фасон?
Однак  таких  іще  десяток  буде  -  
тож  в  чім  творить  оце  резон????

Прокинувся  в  мені  незвичний  песиміст
його  здається  закопав  ще  хлопчаком,
і  всі  слова  знаходять  новий  зміст  -  
талант  купляють  звичним  п*ятаком...

Та  все  ж  життя  саме  диктує  строфи,
і  ми  лише  знаряддя  для  письма
ми  мученики  без  високої  Голгофи,
які  сьогодні  є...А  завтра  вже  нема...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=502888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.06.2014

Струмком думок

Знову  вдома  -  чотири  стіни
зім*яту  сорочку,  зім*яті  штани
кинув  на  бильце,  заварю  чай
знову  контакт  -  мережевий  рай,
думи  не  тут  думи  десь  там
віддані  в  жертву  жорстоким  вітрам,
чай  у  руці  обпікає  долоні
кров  згадками  б*є  пульсуючі  скроні,
очі  минають  записи  й  фото
до  біса  закинута  всяка  робота,
лише  твої  Образи,  погляд  і  сміх
а  подумки  знову  згадую  гріх...
Та  то  неважливо  -  розлитий  чай
думам  кінець,  емоціям  край
світло  згасив,  ковдру  дістав
очі  закрив  і  тебе  пригадав  -  
розум  малює  мрії  майбутні,
тихо  шкребеться  надія  в  покутті
серце  вискакує  з  клітки  грудей  -  
ти  королева,  я  лиш  плебей...
Та  звергну  закони  колючі  буття!!!
очі  розплющив  -  звичне  життя,
квартира  звичайна  -  чотири  стіни
й  на  бильці  забуті  зім*яті  штани...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=501840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2014

ЗАХОВАНА У КРИЛАХ

Давно  раби  глибоких  почуттів
коханці  доль  усепереч  законам,
немає  правил,  рамок  -  поготів
на  поприщі  кохання  полігонах...

Немає  миру  де  іде  війна,
хоч  холод  душ  відштовхує  окопом  -  
ще  дасть  дурманом  опій  від  вина
І  нарокманом  робить  з  кожним  роком...

Згорну  в  свої  уявні  крила
шляхом  ілюзій  поведу  за  руку,
на  небесах  не  знайдено  мірила,
щоб  визначить  кохання  силу  звуку.

Покажу  барви  змішані  сльозами
від  радості  яскравих  кольорів,
і  світ  життя  усіяний  зірками
загублений  між  чотирьох  вітрів.

Відкрию  синій  колір  неба
відбитий  у  морськім  аквамарині,
і  якщо  виникне  така  потреба
сховаю  враз  у  білизні  хмарини...

коханці  часу....Побратими  миті,
захована  у  маятник  любов
гріхи  іще  росою  не  омиті,
а  висках  пульсує  з  пари  кров...

А  доля  бавиться  немов  у  тетріс  нами,
ладнає  блоки,  щоб  перемогти
та  скільки  їх  не  викладай  рядками,
пориви  серця  їм  не  замести....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=500447
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2014

Колись

Я  буду  де  звикла  -  поруч
і  через  п*ять  десятків  літ,
тебе  обійму,  кохана,  власнОруч
підтримаю  наший  єдиний  світ...

Звати  тебе  "кохана".І  крапка
ти  не  старітимеш,моя  краса,
серце  триматиме  ніжністю  бранку
а  радість  творитиме  нові  чудеса.

І  діти  підуть  у  доросле  життя
гарні  і  мудрі,  як  ти  повсякчас,
ми  побудуєм  собі  укриття
доля  небес  зачекалась  на  нас....

Сива  коса...я  також  вже  сивий
цілунком  п*янким  відшукаю  уста,
для  тебе  я  теж  хоч  старий,  але  милий
хай  разом  ляжем  під  важкість  хреста...

І  щастя  у  згадках  минулих  часів
Вдягає  посмішку  на  старчі  лиця,
я  вкотре  вимовлю  чого  хотів  -  
любов  моя...мов  юна  птиця...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499463
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2014

ЗБЕРЕЖУ

Берегтиму  від  погляду  бід
від  всіх  німих  негараздів,
мабуть  що  закрию  й  від
поглядів  хтивих  блазнів...

І  сам  на  хвилину  примружу  очі  -  
сяйво  рогівку  як  жар  обпече,
ти  не  зважаєш  на  темряву  ночі  -  
знову  схилилась  на  моє  плече...

Я  заховаю  тебе  у  обіймах
світло  алмазу  вкраду  для  зірок,
хай  вибухом  сяє  на  вічних  війнах
на  небі  твій  зоряний  крок...

Тебе  не  знайти  підлим  вандалам  -  
стіною  навіки  тебе  захищу,
впиваються  в  спину  кулі  й  кинджали
у  твою  душу  їх  не  пущу....

З  годинника  вирву  секунди  плачу,
лишивши  щасливі  хвилини
притулку  надам,тебе  пригощу,
джемом  смачної  малини...

Слова  недалекі  впімаю  в  польоті,
аби  не  тривожили  ніжний  слух
бажання  згадаю  в  священному  гроті,
щоб  вогник  кохання  горів...не  потух...

І  знову  закрию  стуманені  очі
і  знову  тебе  бережу,
про  чари  потужні...чари  дівочі,
нікому  вже  не  скажу....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2014

Уперше на колінах

Один  лиш  день  з  життя
доба  що  в  пам*яті  зіграє  кольорами,
до  уст  уста  -  і  в  такт  биття
де  погляд  вище  над  словами...

І  із  закритими  очима  бачиш  душу
і  в  погляді  давно  вже  потонув,
лише  в  тобі  я  віднайти  примушу  
свій  світ,  який  в  сутану  загорнув.

І  присмак  губ...Нірвани  дотик,
несмілий  перший  райський  крок
немов  відсинтезований  наркотик,
який  дістали  з  гаснучих  зірок...

і  знов  зомлів...  і  знову  очі
допитливо  шукають  відбиття,
все  згадуєш  слова  пророчі
все  смикаєш  рятуюче  ниття...

Відчув  тепло..нарешті  поруч
і  жар  в  артеріях  вирує  алкоголем,
а  ти  ідеш  від  радості  праворуч
як  той  Амур,  що  вистрілив  пістолем...

Нехай  у  ніг...пробаче  гордість,
нехай  німий  -  пробаче  німота,
забуде  присмак  слова  совість
тож  хай  згниє  проклята  самота...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2014

В полоні часу

Ми  споглядаємо  на  час  втікаючий  крізь  пальці
піском  у  море  вкрадений  давно,
й  чекаєм  див...Знедолені  зухвальці
у  долі  вигравши  лиш  раз  у  доміно...

На  сходах  днів  покотимось  додолу
бо  забуваєм  істину  просту  -  
дивись  під  ноги  власнім  ореолу
крокуючи  по  майбуття  мосту.

А  час  немов  лукавий  блазень
кружляє  думами  мільярдів  тіл,
не  одного  у  серце  вразив
цим  пострілом  забутих  стріл...

Його  ілюзія  далека  до  обману  -  
бо  разом  з  ним  ми  всі  її  творці,
пускаєм  в  роздуми  клубки  туману,
якого  вже  ніяк  не  втримать  у  руці.

І  ми  блукаєм  від  початку  до  кінця  -  
від  крику  породіллі  до  відправних  слів
мабуть,  не  відшукаємо  митця
який  знайде  в  словах  дорогу  снів...

Тож  час  абстрактне  відчуття
того  що  все  колись  скінчиться,
тому  цінуємо  ті  почуття
яким  було  сплановано  здійсниться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2014

За усі дні

чекав  тебе  як  світло  літа
немов  дощу  в  пустелі  неосяжній,
для  мене  ти  неначе  Афродіта
така  далека....простір  неосяжний.

Та  я  терпітиму  до  здійснення  мети,
чекатиму  останньої  надії  крик
ти  ангелом  крізь  простір  пролети,
і  доторкнись  бо  я  до  цього  звик.

Шекспір  писав  сонети  про  кохання
словами  пишучи  порив  сердець,
а  я  віршами  домагаюся  зізнання  
хоча  у  всіх  немов  із  книги  мрець.

Для  багатьох  я  вже  забута  річ
і  пройдений  етап...і  забуття,
та  ти  поклич  мене!поклич!
Щоби  роздмухати  жагу  життя.

У  тебе  вірю  як  в  месію  долю,
молюсь  тобі  чекаючи  спасіння
ніяк  вже  не  змиритись  з  роллю
прислужника  тупого  невезіння.

Нехай  загину  загину  враз  із  болем
і  кану  в  світ  як  фраза  небуття,
для  мене  будеш  найміцнішим  ромом
що  повертає  серце  до  биття..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014

ЛИШЕ ОДНІЙ

Немає  місця  зовсім  справам
бо  ти  ввірвалася  у  простір  дум,
наклала  шви  минулим  ранам
що  в  серці  викликали  сум…

Хоч  поглядом  тебе  манив  щосили
а  доторком  мурашки  запускав,
бо  відчуття  мої  відчули  крила
здається  вже  знайшов  кого  шукав…

Та  ти  далеко…гірко…тяжко,
лиш  словом  повертаєш  до  життя
і  як  не  буде  зараз  важко,
я  віднайду  стривожене  биття…

У  сподіваннях  проростає  віра
у  спогадах  живе  надія,
якщо  вже  впала  туга  сіра
то  ти  прийдеш…Блаженна  мрія.

Таке  неначе  вперше  сколихнуло
всі  почуття,  що  потайки  вбивав,
аби  ж  мене  фортуна  раз  почула
і  фарт  кохання  більше  не  минав…

В  обіймах  міцно  стиснув  тіло
побачив  очі  і  відчув  тепло,
прошепотів  на  вушко  сміло  -  
«моє  Життя,  де  ж  ти  було»?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2014

Прямим ударом в серце

Коли  торкався  ніжної  долоні,
боявся  знов  побачити  стінУ,
я  зразу  був  у  бажанім  полоні
як  в  погляді  побачив  таїну...

Нетреба  слів  коли  говорять  очі
нетреба  їх,  як  відчуваєш  подих,
приходь  у  сни....приходь  щоночі!
Звершаючи  для  мене  подвиг...

Твої  уста  лишили  на  щоці
палку  миттєвість,  що  живе  у  серці
немов  ще  грію  руки  у  руці,
але  лише  себе  вбачаю  у  люстерці.

Нема  душі  у  кожного  поета
бо  їх  думки  втікають  у  рядки,
та  ці  слова  не  зрадницька  монета
це  крик  німого  у  віки...

Та  безнадія  вогник  не  загасить,
я  в  темряві  побачу  цінний  силует,
нехай  вже  сивина  мене  прикрасить
у  пам*яті  лишиться  рідної  портрет...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2014

Тоді навіщо?

Змовкаю  враз  коли  тебе  я  бачу
слова  навіки  згинуть  у  мені,
себе  ніколи,  мабуть,  непробачу
за  те  що  говорив  з  тобою  лиш  у  сні...

В  который  раз  смотрю  тебе  в  след
Кляну  себя,  что  сказать  не  в  силе
О  том,  что  вот  столько  лет
Моё  подсознание  шепчет  твоё  имя..

КОлись  сказав  та  обпекла  байдужність,
подав  рукИ  та  ти  втекла,
хоч  я  зібрав  мізерну  мужність
що  витиснуть  такі  важкі  слова....

А  теперь  улыбаешься,  как  прежде
И  я  уже  не  знаю,  чего  мне  ждать
Я  вновь  тебе  пишу,  с  надеждой
Что  на  этот  раз  смогу  не  потерять.

Та  знов  надії  полуденна  тінь,
зникає  під  ударами  дощу
давно  нечути  тихих  шепотінь,
та  почуття  у  себе  не  пущу...

Уж  лучше  я  останусь  просто  другом
И  не  потеряю  тебя  на  века
Чем  услышу  сново,  так  грубо
"В  любви  к  тебе  я  так  далека..."

Тож  навіщо  картать  бите  серце
скотчем  долі  латати  дірки,
рану  свіжу  сипати  перцем
коли  стали  невдало  зірки?

Так  зачем  сново  и  сново
Себя  до  смерти  доводить
Если  книга  судьбы  уже  готова
И  ни  единой  строчки  уже  не  изменить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2014

Йди

Руйнуєм  всі  зневажливо  деталі
давно  в  відносинах  заклали  динаміт,
не  важко  здогадатись  далі  -  
що  попелом  паде  колись  міцний  граніт...

Самі  того  не  бачачи  шукали
сліпими  рухами  коробку  сірників,
а  друзі  тішились,  немов  шакали
коли  яскраво  гніт  вже  загорів.

Та  є  ще  час  не  дати  волю  силі
що  з  вибухом  зітре  щасливі  згадки,
не  дать  вселенській  вибуховій  хвилі
зім*яти  почуття  в  дешеві  складки.

Щоправда  в  кожному  живе  садист,
прихований  від  світу  кат
яким  з  дитинства  править  хист,
якого  проявив  Пілат.

Неможу  ставить  підпис  там
де  інші  імена...ініціали,
я  їх  чекатиму  обабіч  брам
щоби  прийшли...вершити  ритуали.
І  опріч  тих  воріт  стоятиме  роками
з  пожовтілим  списком  чоловік,
чорнило  й  хрест  стискатиме  руками
не  підіймаючи  важких  повік...
Пройдуть  роки,  старечі  руки  знову
все  рухом  завченим  дадуть  перо,
та  хтось  із  хрипом  розпочне  розмову  -  
це  та  яку  чекав...на  ній  тавро.
Лиш  очі  старця  видадуть  іскру,
що  з  молоду  ще  гріла  сильне  тіло
та  згасне  враз  у  спогадів  виру  -  
а  погляд  скаже  "йди",і  так  душа  боліла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014

Звернення до народу

В  крові  потоплена  країна
щури  втікають  з  корабля,
лишилася  згвалтована  руїна
і  щедро  вже  напоєна  земля...

Та  знов  кружляють  грифи  в  небі
шукаючи  у  нас  легку  поживу,
ми  встанем  всі  по  цій  потребі
стіною  за  блаженну  ниву...

Я  теж  одна  цеглина  в  мурі
встаю...Готовий  йти  у  бій,
і  витерплю  на  власній  шкурі
той  погляд  що  кидає  вій...

Пробачте  всі,якщо  не  повернусь,
не  лийте  сльози  на  могилі
я  перед  Богом  сміло  поклянусь
здобути  світлу  долю  Україні.

Не  встигло  небо  повернуть  блакить
відразу  натягнуло  чорні  хмари,
бо  зло  живе...а  страх  не  спить
наносячи  нові  й  нові  удари...

Народе  Мій!  козачий  спадок,
не  спи,  відбий  останній  гвалт
хай  розриває  деспота  припадок
від  піднятих  на  захист  варт.

Не  раз  ми  здобували  волю,
у  своїй  крові  топлячи  царів
самі  захопим  кращу  долю,
вогонь  повстань  наш  дух  зігрів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487530
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2014

Останній подарунок тату…

Моя  вдячність  вже  нічого  неварта...хай  як  майстерно  написані  рядки....цінуйте  рідних  поки  ще  відчуваєте  їх  подих...чуєте  мову...бачите  теплий  погляд..R.I.P...спочивай  з  миром...



І  ти  пішов...Туди  де  мабуть  краще
залишив  нас  із  смутком  тет-а-тет,
твоє  життя  було  бадьорим...справжнім,
а  в  пам*яті  зостався  рідний  силует...

Хоч  ці  рядки  розмиють  щирі  сльози
що  рясно  крапають  дощем  з  очей,
пройдуть  роки...слова  заглушать  грози
та  ти  залишишся  моїх  думок  орфей...

Цінуючи  десяту  долю  вчинків,
не  бачачи  чудес  земних
руйнуючи  фундаменти  святих  будинків
ридаємо  під  звук  молитв  сумних..

Вознісся...станеш  право  Бога
і  будеш  суд  вершити  по  любові...
нехай  чекає  стоптана  дорога,
там  ангели  чатують  чорноброві...

В  житті  мав  совість  за  ідею
старавсь  зарадити  чужому  горю,
все  бачив  душу  під  іржею
у  плаванні  пішов  у  потайбічне  море...

За  все  вклонитися?  Занадто  мало  -  
та  не  припасти  вже  до  плеч,
шкода  що  вже  тебе  нестало
наставника  для  всіх  малеч...

Віддав  усе...  Останній  подих,
Коли  у  грудях  стисло  від  жалю
щодня  творив  маленький  подвиг
у  помислах  подібний  кришталю...

Я  можу  написати  безліч  слів,
в  папері  передати  смуток,
та  лише  "дякую"  сказать  хотів
і  обійняти  теплі  руки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2014

ВТРАЧЕНЕ

Вірш  написаний  у  співавторстві  з  моєю  хорошою  знайомою  Катею...дякую  їй  за  натхнення  і  гарні  слова


Прийшла  не  пізно  і  не  рано
тоді  коли  я  майже  не  чекав,
злікуєш  бувшу  страшну  рану
і  знов  підеш,  аби  я  не  шукав...

Я  за  тобой  пойду  по  следу
Тихо,  что  бы  ты  не  слышала  шагов
И  буду  праздновать  свою  победу
Когда  найду  тебя  среди  веков...

Ти  тінь  свою  залишила  як  знак
Щоб  в  пошуках  не  загубити  суть,
Для  всіх  я  згублений  дивак
За  тебе  на  Голгофі  розіпнуть...

И  лишь  влюблённый  вспомнит  моё  имя
В  своих  страданиях  меня  кляня  
Когда  свою  утратит  он  богиню
Как  сейчас  её  теряю  я...

Бо  Божий  дух  товариші  з  коханням  
коли  блукають  посеред  світів
кляни  мене  терпким  зізнанням,
бо  я  тебе  лише  одну  хотів...

И  лишь  с  тобой  мой  дух  витает
Из  ночи  в  ночь,  из  дня  у  день
Душу  твою  моя  душа  встречает
В  ясный  час  целует  твою  тень

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2014

Будущим садистам

Не  стыдно  никогда  вернуться
хотя  и  говорят  -  зазорно,
и  лучше  в  прошлом  окунуться
чем  жить  предателем  позорно.
Клеймя  себя  стираешь  идеалы
стараясь  обрести  дешевую  свободу,
блестят  металлом  изверга  динары
которые  давно  достались  сброду.
Ты  никогда  не  перестанешь  быть  рабом,
душе  твоей  не  скажут  "господа"
для  всех  умрешь  когда-то  лишь  скотом,
а  память  уничтожат  холода...  
Не  одному  тебе  давали  выбор
не  одному  прервали  светлый  путь,
но  ты  один  повел  себя  как  пидр
осмелившись  всех  близких  оттолкнуть.
Прости,  товарищ  ты  уже  не  с  нами,
прервал  на  взгляде  дельный  разговор,
как  будто  демон  извергал  устами
друзьям  вернейшим  смертный  приговор.
Их  души  уж  давно  покояться  в  раю
вникая  праведной  усладе,
тебя  же  ждет  презрения  в  краю
сродни  негаснущей  досаде.
В  простых  людях  не  узнавал  невинных,
и  в  каждом  деле  ставил  черный  крест,
зачем  вести  по  коридорам  длинным
ведь  есть  в  могилах  в  пору  мест.
Все  для  тебя  лишь  цифры  в  протоколе
пускай  знакомые  просматривал  черты,
не  будет  правды  на  земле  доколе
судьбу  решают  чьи-то  рапорты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479326
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2014

Диктант для долі

Ти  маниш  поглядом  очей  чарівних
медовим  запахом  хвилястого  волосся,
і  хай  я  буду  у  юрбі  наївних
повірю  все  ж...що  прийде  відголосся...

Надія  іноді  не  дозволяє  спати,
зомбує  душу  в  почуттів  кайдани
з  собою  звик  вже  розмовляти  ,
замазуючи  воском  свіжі  рани...

Твій  образ  -  неймовірне  поєднання  -  
кинжальний  смуток  і  п*янка  краса,
зарано  це  іменувать  "кохання",
та  щось  подібне  шепчуть  небеса...

Звичайно  важко  зрозуміти  долю,
її  осяжність  створює  проблеми,
усякий  раз  знущаючись  до  болю
вона  стосунків  створює  поеми...

А  наша  роль  читати  кожен  звук
листаючи  сторінки  неквапливо,
не  випустити  цінну  книгу  з  рук
допоки  не  закінчиш  чтиво...

Кінець  у  кожного  оригінальний
та  річ  важлива  з*єднує  слова  -  
подій  потік  такий  реальний
дикутє  долі  власна  голова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479078
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2014

Пробач принаймні тінь

Коли  втрачаєш  близьких  -  тяжко,
щораз  на  серці  помира  частинка
і  ти,  можливо,  глянеш  в  пляшку  -  
для  п*яних  завжди  веселіш  картинка.

Ще  вчора  були  поруч...  говорили...
Ураз  на  місці  стала  пустота,
якби  ж  близького  нелюди  убили,
а  так  живий,  а  поруч  самота...

Пішов  туди  де  світло  не  гуляє
забув  тебе  як  непотрібну  річ
і  хай  його  хтось  інший  обіймає,
я  зникну  сам  у  сльозах  протиріч.

Не  повернусь  назад  і  не  тому  що  гордий,
Бо  той  хто  зрадив  раз  -  повторить
Для  нього  мов  не  знайдено  мелодій,
А  оклик  "Друже!!"  ехо  вторить...

Пробач,  я  теж  піду  у  далечінь,
моя  спина  -  останнє  що  ти  бачиш
у  твоїй  пам*яті  лишилась  тінь,
загадай  її  коли  мене  пробачиш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=475859
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2014

Моральний суїцид

Давно  пора  перегорнути  ідеали,
акорди  зібрані  у  стан  німі
Ту  істину  що  предки  завіщали
спалю  завзято  в  праведнім  огні.

Бо  актуальність  їх  не  варта  мідяка
шкода,та  все  міняє  час,
всі  люди  бачать  в  тобі  свояка
насправді  ж  кинуть  враз...

Та  то  таке...Нераз  кидала  доля...
вставав  і  падав  і  вставав
на  все  у  світі  Божа  воля,
Пробач,Господь...На  неї  я  поклав.

Собі  щодня  морально  ріжу  вени
пігулками  вбиваю  почуття
наш  розум  сам  вигадує  дилеми,
що  як  мотузки  зв*язують  життя...

Рабом  емоцій  ми  народжені  на  світ
плебеєм  вражень  осягаєм  зрілість
маріонетка  згадок  на  заході  літ  -  
всьому  вина  -  загублена  сміливість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014

ПРО НАС - СЕКТАНТІВ РЮКЗАКА

Для  когось  мандри  -  мана,фарс
для  нас  ін*єкція  сильніше  героїну
нам  не  потрібно  відкривати  Марс  -  
своїми  кроками  зміряєм  Україну.

І  крок  за  кроком  сходимо  угору
через  холодну  річку  підем  без  страху,
бо  нам  вершини  святістю  собору
щораз  тривожать  помисли  в  шляху...

Товариші  -  ви  вже  давно  рідня
Бо  лиш  в  біді  пізнаю  брата,
хай  доля  не  зітре  нам  дня
коли  убили  у  собі  аристократа...

Залізли  в  лямки  і  гайнули  геть
де  краєм  світу  манить  горизонт,
і  очі  кожного  забиті  вщерть
як  чим?  Жагою  здійснених  пригод!

Нераз  вже  наші  ноги  відкривали  світ
нераз  блукали  там  де  сходить  сонце
на  божім  суді  буде  кольоровий  звіт,
Наш  кругозір  не  стримало  віконце.

Мабуть  ніколи  я  не  пошкодую
про  те  що  мовив  якось  "так",
тепер  я  спогади  свої  малюю
хоча  і  чую  в  спину  -  "тю,  дивак".

І  ці  слова  я  шлю  диванним  людям  -  
впадіть  з  дивану  і  миніть  поріг
сусіди  хай  ледачі  вдома  судять,
а  ви  у  горах  крикните  -  "Я  ЗМІГ!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473000
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2014

Те почуття не втримати в долоні

Всі  почуття  закручені  у  банку
вони  ніколи  не  побачать  світу,
зависоко  піднЯто  планку
їх  не  знайдуть  нащадки  заповіту.

Хай  краще  зникнуть...не  гризуть
бо  важко  жить  із  тягарем  на  грудях,
а  почуття  у  закутах  везуть
де  в  темноті  страждання  блудять...

І  хоч  ці  спогади  яскраве  сонце
теплом  щоразу  зігріває  тіло  -  
не  втримать  їх  у  стуленій  долонці
бо  кисть  вже  до  кісток  згоріла.

Я  мучаюсь  давно...  Тримаю
Щоразу  опіки  ладнаючи  бальзамом,
я  згадую  тебе....  чекаю
цієї  зустрічі  з  небесним  даром.

Можливо  шрам  ніколи  не  пройдЕ
та  біс  із  ним!  Не  втрачено  надію.
мій  вік  як  іскра  промине,
а  спомини  сховаю  в  амнезію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014

ЛИШЕ РАЗОМ

Коли  ти  дивишся  у  власні  очі,
а  тембр  голосу  до  болю  ідентичний
готовий  кинутись  у  безвідь  ночі,
аби  упевнетись,  що  не  обман  оптичний...

І  ти  шукаєш...Невблаганно...Вічно...
щоби  ще  раз  відчути  ейфорію
нехай  сміються  недруги  скептично
та  ти  не  втрать  свою  шалену  мрію...

Бо  доля  вміє  відшукать  героїв
серед  звичайних  мас  рабів,
серед  золочених  гріхом  покоїв,
серед  не  зібраних  хлібів...

Колись  дві  половини  зіллються  в  єдине,
як  пазл  із  картинок  кольорових
і  голос  в  світ  вже  спільний  лине,
а  очі  губляться  у  зорях  вечорових...

ну  от  і  все...the  end  для  епопеї,
твори  для  себе  в  пошуці  життя
лише  разОм  пройдетесь  по  алеї
під  серця  спільного  прискорене  биття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2014

В твоїх руках моє життя

В  обличчях  всіх  шукаю  рідні  риси
у  поглядах  шукаю  я  тепла,
бо  роздуми  мої  мов  гострі  списи
рубають  тіло  істини  стебла...

Неначе  мряка  застилає  очі
кидаюся  до  всіх...  Проте  мовчу
мої  видіння  майбуття  пророчать
про  них  тобі  я  подумки  кричу.

Та  не  почуєш  ти  думок  ні  звуку
далеко  загубилась  в  метушні  людей,
а  я  у  натовпі  шукатиму  все  руку,
що  кисню  дасть  для  змучених  грудей...

І  пристрасті  вогонь  в  тобі  не  гасне
він  як  зоря,  що  вказує  нам  шлях,
жага  і  міць  -  поєднання  прекрасне,
надмуть  вітрила  в  наших  кораблях.

І  я  вже  не  пройдисвіт  долі
Я  флібуст*єр  у  пошуках  скарбів,,
Звільню  тебе  із  забуття  неволі
Й  приклАду  руку,як  давно  хотів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471768
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014

Смиренні

Слова  лиш  букви  замкнені  в  папері
прикуті  рифмою  до  пожовтілих  ліній,
У  них  ми  боремось  із  думами  в  партері
знімаючи  із  спогадів  старезний  іній.

Бо  мріям  все.  Завішені  завіси
погасло  світло  і  пустує  зал,
а  нас  чекає  чай  з  духм*яної  меліси
і  в  темряві  дорога  на  вокзал...

Вокзал  життя  -  це  роздоріжжя  волі,
клубок  із  тисячі  шляхів
для  всіх  гульвіс,  що  топлять  в  алкоголі
шалених  мрій  блаженних  пастухів.

Ми  вправно  замасковані  актори
і  роль  тут  кожен  грає  до  кінця,
нам  не  потрібно  підкоряти  гори
бо  ми  звичайні  тіні  каганця...

Маріонетки,дублікати,кукли  вуду!
Киваєм,скачемо!  Мовчим...
господар  виставляє  слугам  амплітуду
тому  лиш  поглядом  кричим.

Він  вдало  смикає  нитками
і  знову  сцена,  повний  зал,
трагізм  історії  підкреслено  сльозами
а  далі  чай,  дорога  і  вокзал...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471767
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2014

МИ ВИСТОЇМ

Не  знайдете  в  моїх  рядках  спасіння  -
Воно  давно  на  вулицях  країни,
Бо  ми  майбутнього  життя  насіння
Посіємо  на  площах  України...

Ми  вже  не  вівці  що  втікають  стадом,
Не  боїмося  гумових  кийків  -
Один  за  одного  ми  станем  радо,
Аби  не  зблідла  честь  батьків.

Нехай  у  владних  колуарах  зріє  змова,
Їй  мов  гадюці  вирвемо  всі  зуби,
Зі  зрадником  німа  завжди  розмова  -
Піднімем  вверх  на  золотім  тризубі...

Ми  стоїмо  не  просто  за  ідею
Ми  стоїмо  за  світле  майбуття,
Своїми  діями  саджаємо  алею,
А  деспотів  порвемо  на  шмаття...

Я  закликаю  вас  до  бою,браття!
Ми  вистоїм!Здобудем  перемогу!
Розпалим  кращого  життя  багаття
Й  покажем  справжню  Україну  Богу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464321
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013

У АЛФАВІТІ ЗГАДОК

Без  тебе  якось  пусто...  Тісно...
немов  посеред  сонця  тінь,
сама  ти,рідна,  ненавмисно
за  хмарами  буття  сховала  синь..

Щодня  звичайні  маси  буднів,
лиш  інколи  проріже  промінь,
а  я  завжди  сам  у  рої  трутнів
підтримую  забутий  кимось  пломінь...

Буває  перегляну  фото  -
потерті  часом  та  живі,
вони  для  мене  краще  злото
бо  згадкою  живуть  про  наші  дні...

Та  мало...  Мало,  мало!
ми  не  гадали,  що  прийде  момент,
коли  емоції  вже  не  тримали
у  купі  дій  окремий  елемент...

Сьогодні  згадую  тебе  і  посміхаюсь
отак,як  кинув  перший  жарт,
а  у  душі  звичайно,  гірко  каюсь
для  долі  гри  замало  карт...

Нетреба  пафосу  написаним  рядкам,
хай  рима  буде  кострубата
життя  дало  правдивості  словам  ,
а  всі  думки..  Зітліла  вата...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2013

МОЇМ УСТАМ ПРИРЕЧЕНО МОВЧАТИ

Моїм  устам  приречено  мовчати  -  
Склепінням  мармуровим  бути  їм,
Не  навчений  з  дитинства  я  благати
Тож  буду  жити  каменем  німим...

Буває  хочу  глянути  й  сказати,
Як  є  -  без  доторку  прохання:
Чому  мені  в  душі  кричати,
Якщо  давно  сформоване  прохання?

Сталевим  ланцюгом  страху  прикутий
Той  пОрив,  що  давно  уже  живе  ,
Та  в  серці  із  народження  закутий
Щосили  на  свободу  словом  рве.

А  слово  зникне  в  горлі  як  примара
І  знову  мовчки  поглядом  лише  скажу  -  
Бо  це  немов  для  себе  вища  кара,
Пробач  за  цю  стократ  нездолану  межу...

Колись,мабуть,  через  багато  років,
Як  на  волоссі  взрію  сивину
Із  болем  забажаю  стрічних  кроків,
Які  розвіють  сіру  самоту...

Та  ні!  набридло  вже  боятись  -  
Всю  мужність  спробую  на  мить  зібрати!
І  залпом  скажу,щоби  не  вагатись,
А  покищо  устам  приречено  мовчати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2013

Шкода, та я надіюсь

Шкода,  що  ви  відходите  у  небуття
Лише  очима  кажучи  -  "прощай",
В  душі  моїй  для  вас  небуде  забуття
Хоча  у  споминах  гулятиме  печаль...

Бо  гіркота,  мов  полиновий  сік
По  радостям  буття  щоразу  вдарить,
І  хай  минає  сотий  рік  -
Твій  образ  смуток  не  затьмарить...

Я  щиро  вдячний...Дійсно  щиро!
За  кожну  хвилю  спілкування,
Іди  вперед  із  щастям  й  миром
Шукай  у  долі  вдалі  римування...

Нехай  щастить  на  кожнім  кроці
І  вітер  завжди  дме  у  спину,
А  у  очах  хай  буде  вир  емоцій  -
В  якім  колись  впізнаю  я  людину...

Цей  світ  великий...Та  тісний,
Одного  разу  ми  уже  зустрілись
Немов  зірки  у  зорепад  рясний,
Тож  не  кажи  ,  що  доля  того  разу  помилилась...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013

ГЕРОЇ БЕЗ МЕДАЛЕЙ

Комусь  життя  з  народженням  зламало  ноги,
Недало  крилам  пір*ям  обрости  –
Небуло  напрямків  з  яких  чекати  допомоги,
На  мріях  більшість  ставила  хрести…

А  одиниці  чергували  спроби,
Боролися  за  кожен  світлий  день
Старалися  не  дать  хворобі
Зробити  з  почуттів  мішень…

І  малювали  сльОзами  на  аркуші  паперу
Все  те  чого  серця  бажали,
А  смак  у  мрій  неначе  у  лікеру
П*янким  трунком  у  всесвіт  відпускали.

В  шляху  буденнім  змореним  печаллю
Не  всі  знаходили  щасливі  роздоріжжя  -
Бо  очі  їх  закриті  шаллю,
а  під  ногами  непроросле  збіжжя.

І  тисячі  прикутих  до  візку
Всміхаються  лиш  раз  в  десятки  рокІв,
Їх  муки  швидко  згинуть  у  піску,
Як  тіло  лишене  для  забавлянь  круків..

Я  салютую  тим,  які  терпіли  –
сміялися  в  жорстокі  очі  долі,
Вони  без  крил  по  мріях  полетіли
А  не  сховали  почуття  у  власному  подолі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2013

І ВПАДЕ СТРАХ

Коли  вже  ніч  окутана  пітьмою
КІстлявим  пальцем  стукає  в  вікно,
Не  залишайся  в  темряві  самою
Закутавшись  у  самоти  незаймане  сукно...

Бо  страшно  бути  в  тім  чого  немає,
До  чого  не  торкнутися  рукою  -
Не  темрява,  а  однина  лякає
І  вбита  радість  долею  їдкою...

Хоча  ти  здатна  побороти  страх,
Крізь  ніч  сіяти  променем  яскравим
Ти  значно  вище  тих  невдах,
Що  вірують  тварин  фантазіям  кривавим...

Достатньо  раз  поглянути  сміливо,
Щоб  око  не  відчуло  темноти  -
Й  прозріння  дощ  неначе  диво,
Зітре  з  душі  всі  петлі  пустоти...

І  ти  злетиш  у  мареві  видіння,
разом  з  думками  візьмеш  небокрай
У  сні  смієшся  з  власного  падіння,
Бо  мрій  заграв  на  сонці  водограй...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2013

А у очах

Я  був  народжений  під  хуртовини  гул,
Коли  тріщав  мороз  подібний  кришталю
Заснув  під  крижаною  ковдрою  Інгул,
І  вітер  грав  сонету  скрипалю…

У  погляді  моїм  відбите  сине  небо,
Яке  буває  взимку  на  зорі  –
Щоб  закохатись  в  місто  дійсно  треба
Блукати  вічність  у  його  просторі…

Я  трішки  виріс…Дещо  зрозумів,
Немов  довкола  майстер  невідомий
Повів  рукою…Пензлик  не  шумів,
Й  розлив  по  місту  смуток  невагомий…

В  моїх  очах  вже  не  блакить,  а  сірий
Цей  темний  колір  для  журби,
Бо  світ  жорсткий  став  зрозумілий
І  погляд  згаслий  у  юрби…

Полишив  місто…Просто  втік  –
Туди  де  в  закутках,ще  є  палітра
Знайшов  її…Тримав  з  десяток  літ,
Допоки  не  почув  слова  у  шумі  вітру.

Вертавсь  назад..,Як  блудний  син
Волочиться  до  отчого  порогу,
У  серці  гіркотою  вирував  полин,
Та  не  зминув  з  забутої  дороги…

І  місто  вразило  мене  –
Не  блиском,шиком,лоском,
Воно  таке  ж  поранене…Слабе,
Що  рани  заливає  воском…

На  вулицях  є  люди  не  сумні,
В  очах  читається  жага  життя,
Давно  вже  звикли  жити  на  струні
Та  цінувати  в  згашене  биття…

Я  бачу  віра  є  у  цьому  місті  –
І  серце  моє  більше  не  болить,
І  фарби  вже  не  сірі…Чисті…
А  у  очах?У  них  блакить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2013

Пускай

Когда  отчаянья  утерян  край,
Мы  пешки  на  доске  судьбы  -  
Прогнил  у  общества  морали  свай
Богам  не  слышны  уж  мольбы.

Простые  смертные...И  что  ж?
Пускай,ведь  мы  умеем  жить...
Нам  ведомо  как  пробивает  дрожь,
Со  встречи  преданно  любить.

Пускай  наш  век  короткий  как  секунда  -  
И  в  нем  способны  отыскать  мгновенье,
поймать  в  лету  пустые  поезда
В  которых  кроется  спасенье....

Пускай  предательство  тревожит  
Со  всех  людей  не  выудить  порока  -  
Их  зло  из  колыбели  гложет
И  заберет...Не  дожидаясь  срока...

Пускай  теряем  близких  и  родных,
Ибо  пред  смертью    все  уже  равны
У  всех  судьба  на  досках  восковых    -  
И  дни  на  жизнь  по-разному  даны...

Пускай  в  моих  словах
Найдутся    речи  фальши,
Обидно  не  предвидеть  крах
Когда  есть  силы  двигать  дальше...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445517
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.08.2013

Вперед з закритими очима

Не  віднайти  нам  шлях  із  лабіринту  долі,
Вона  сама  давно  блукає  без  ключів
НЕмов  чумак,  який  шукає  солі  -
Бредуть  усі  від  злиднів  в  паничі...

Коли  з  юрби  спіймаєш  погляд
Очей...Що  струмом  пройде  крізь  нейрони,
Ураз  міняється  світогляд  -
Нехай  думки  скидають  темні  капюшони...

Якщо  ж  посмієш  пальчиком  торкнутись
Цього  стократ  святого  тіла  -
Знімієш  враз...  не  ворохнутись,
Бо  до  паралічу  краса  сп*янила...

У  твоїх  мріях  -  два  квитки  ,
Для  плавання  всього  життя,
Та  серце  розриває  на  шматки-
Небуде  спільного  биття...

Ти  не  один  побачив  очі  -
Усі  навколо  впали  на  коліна,
Для  них  не  варті  дні  і  ночі
Цих  ніг,що  омиває  піна...

Ти  йди  вперед  з  закритими  очима
І  нитка  долі  приведе  у  сіть,
Лиш  той  хто  справді  вірить  в  диво
У  доленосну  хвилю  не  змовчить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443902
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.08.2013

МЕТАЛОМ В ШКІРУ

В  татуюваннях  грають  почуття,
бо  це  душа  набита  поверх  шкіри  -
Разом  із  голкою  стрімким  биттям
Вбиваю  в  серці  вміння  віри...

Нехай  малюнки  завше  не  зникають,
а  я  щоразу  спомини  тривожу
Т  атуювання  й  серця  не  минають,
І  їх  металом  випалить  не  зможу...

Ця  фарба  перетворює  в  хамелеона  -
Мене...до  плачу  жаль,
Із  листя  мрій  осипана  вже  крона
Міцним  корінням  пророста  печаль...

Міцна  рука  у  майстера  тату  -
Не  вирвати  долоню  із  кайданів,
Подібну  маєте  мету
Не  розрізняючи  духовних  санів...

Тож  хай  ця  голка,  як  кинжал
ПУскає  кров  не  бачачи  страждань  -
Моє  життя  занедбаний  провал,
В  якім  немає  місця  для  бажань...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2013

БРЕХЛИВА ПРАВДА

Сховалися  у  складках  ночі
Перипетії  прожитого  дня,
І  знову  опускаєш  очі  -
Твої  слова  -  відточена  брехня...

У  лабіринтах  вчора  ще  блукають  вчинки,
Які  забув  здійснити  через  лінь...
З  неправди  вите  сяйво  павутинки
Липкі  тенета,що  спіймають  тінь...

В  конвульсіях  биття  вся  нагорода,
Яку  ти  дійсно  заслужив,
Твоє  обличчя  -  мана  вроди  -
Під  маскою  хтось  демона  зростив...

Ступивши  раз  на  шлях  обману
Загубиш  стежки  істини  життя,
Тепер  ти  рядова  ділянка  клану,
Із  лав  якого  відсутнє  вороття..

Бо  опію  брехня  дасть  фори
В  її  обіймах  міліарди  тіл,
І  вражені  тим  вірусом-актори,
В  крові  для  них  немає  антитіл...

І  все  життя  ми  граємо  спектакль,
В  якому  правда  -  прибиральниця  на  сцені,
Одна  команда  саоютуєм  "хайль"  -
Не  бачачи  дірок  в  моральності  кишені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2013

Забута

Будують  храми  зречені  від  Бога,
Молитви  шепчуть  втоплені  в  гріху
І  через  це  в  раю  дзвенить  тревога  -
Бо  грішники  бредуть  по  праведнім  шляху....

Чиясь  бабуся  витягнувши  руки
на  тротуарах  дожива  життя,
Хіба  своїм  буттям  зреклась  на  муки,
ЩобИ  монетою  зміряти  співчуття?!

І  їй  -  яка  прожила  безліч  років,
Що  в  праці  будувала  майбуття  -
Вже  не  почути  рідних  кроків
Бо  грішники  незнають  каяття...

Щодень  сльози  краплину
Брудною  хусткою  зітре  з  очей,
Благаючи  зовсІм  чужу  людину
Заради  Бога  дати  панацей...

І  з  дня  у  день,із  ночі  в  ніч
В  порогах  храму  стелиться  додолу,
Колись  за  неї  не  поставлять  свіч
Лише  внесуть  ім*я  до  протоколу...

До  скону  днів  стара  радітиме  скоринці
Черствого  хліба  у  потрісканій  долоні,
Бо  думала  дала  життя  дитинці,
Насправді  ж  демона  зростила  в  лоні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2013

Смертельні ігри

Сховались  очі  за  фіранками  повік
У  грудях  стих  двигун  биття,
А  простір  ще  тривожить  крик
Мов  індикатор  –  «зламане  життя».

Шкода…Можливо  він  не  все  зробив
Не  встиг  дійти  до  краю  долі,
А  може  зовсім  не  творив,
Був  байстрюком  народженим  в  неволі…

Але  коли  від  вибухів  стискає  скроні
І  кулі  тріск  зриває  пустоту,
Вже  неважливо  хто  сидить  на  троні,
А  хто  шукає  в  людях  правоту.

Тут  кожен  рівня  іншому  солдату,
Хоч  різні  ідеали  і  мета
У  діях  прагнення  втекти  з  захвату  –  
Щоб  від  цілунку  смерті  вберегти  вуста…

Бо  смерть  тоді  кістлявою  рукою
На  полі  битви  накриває  стіл,
Аби  впиватись  плоттю  молодою
І  пити  душі,  що  немають  крил…

Саме  тому  з  мільйонів  стали  одиниці  –  
Скалічені,  та  все  ж  живі,
Ніхто  з  нас  не  вмирав  біля  бійниці,
Щоб  сумніватись  в  їхній  чистоті…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2013

Вогонь сердець

Бува,що  виникає  почуття  -
Ще  не  кохання,  але  вже  не  друзі,
Бо  дружба  не  пришвидшує  биття
Коли  летиш  на  спільній  смузі...

Тоді  в  душі  бушує  битва  сил,
Фантазій,здогадок,ідей,
Вогонь  горить,як  з  ковальських  горнил
Та  сяйвом  сипеться  з  очей...

Відносини  такі,як  стежка
У  лісі  темному,де  клацають  капкани,
В  якім  кохання  -  втрачена  сережка
Коли  знайдеш  яку-сягнеш  нірвани...

Таке  кохання  -  неначе  жар  -
Тримать  постійно  -  обпече  долоні,
Його  потрібно  пити  як  нектар,
Щоб  било  алкоголем  в  скроні...

Впивайтесь  ним  до  краю,  до  нестями!
У  пристрасті  жаги  горіть  дотла,
Та  головне  -  спілкуйтесь  почуттями
Аби  любов  не  знищила  імла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.04.2013

Золота оправа

На  фото  зазвичай  ми  кращі
Із  слухавки  луна  напевне  кращий  голос,
Бо  на  світлинах  не  такі  пропащі
Як  кинутий  посеред  поля  колос...

На  мить  всього  потрібно  правду  скрити
За  маску  безтурботної  гримаси,
Своє  бажання  в  погріб  схоронити
І  власне  Я  закинути  у  маси...

Нехай  у  рамці  посміхається  ікона
Не  ти....  Бо  з  поглядом  чужим!
Оправа,як  золочена  попона
Блистить  для  інших  сонцем  золотим...

Ти  не  один  такий  брехун  у  кадрі  -
Три  четверті  людей  звичайні  зомбі,
Молитвами  вже  не  вряьує  падре
Сліпих,які  осліпли  в  ромбі....

І  у  малюнки  переходить  правда
В  яких  від  істини  нічого  не  лишилось,
НЕмов  їх  змалювала  влада
А  радість  в  фарбах  загубилась....

Колись  можливо  стане  гидко
З  покірністю  щоранку  лізти  в  рамку,
БО  стане  раптом  досить  видко
Щоб  посмішкой  стрічать  світанок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2013

Тримай своє

Самі  ми  викопали  яму
В  землі,  яка  плекала  в  нас  життя,
І  треба  змить  з  історії  цю  пляму
Без  нас  немає  вороття...

Бо  не  один  зламав  в  ній  ноги,
Не  перший  вмер  від  голоду  душі
Ніхто  не  йшов  до  перемоги,
Лишивши  аркуші  пусті...

А  інші...Просто  повтікали...
В  омріяні  блакитні  далі,
Для  себе  щастя  не  шукали
Свій  світ  продавши  за  коралі....

Не  нам  осуджувати  їх
Втекли...Та  краще  хай  підуть,
Чим  рідних  ставити  на  сміх
Коли  у  яму  попадуть...

Можливо  мало  лИшилося  люду,
Які  із  гордістю  глядять  навкруг
Це  ті,  які  не  обирнулися  в  приблуду,
В  подобі  ненаситних  слуг...    

Хай  буде  нас  всього  нічого,
І  дощ  бо  починається  з  краплинки
Тримай  своє...Зрічись  чужого,
У  ямі  рідній  проливаючи  сльозинки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418747
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2013