| Сторінки (6/591): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
(воспоминание, навеянное метелицей)
На дворе метелица
Закружила вдруг,
Путь к любимой стелится,
Снег летит вокруг.
Встречу я любимую
Среди бела дня
Снежную, пушистую –
Праздник для меня.
На лицо румяная,
Прыткая ходьбой,
Мне незаурядная,
Стройная собой.
Мило-привлекательна,
Личиком свежа,
Глазу обаятельна,
Пышно-хороша.
Нам очаровательно
Зимнею порой
Прошагать мечтательно,
Хоть мороз щепной.
Кружит всё метелица
Снежной посевной,
Верится, не верится –
Ты теперь со мной.
Мы пройдемся городом
В этот снегопад.
Вместе нам не холодно,
Чувства в нас горят!
30.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225647
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.12.2010
Згадав я ту, що покохав в шістнадцять,
Коли були юнацькі ще роки.
Тоді їй виповнилось літ п’ятнадцять,
Стрічались поглядами в школі ми.
Сміливості не мав я говорити,
Все затаїв у глибині душі.
Хотів лише повз неї проходити,
Зворушливо було тоді мені
Її краса мене причарувала
І бачити я іншу не хотів.
Спливав той час і школа вже минала,
Я так і не сказав їй жодних слів.
Тепер далеко розійшлись дороги,
Здається це все було у вісні.
У кожного свої в житті пороги,
Я ж не забув захоплення свої.
Крізь час я намагаюсь оцінити
Те, що колись припало до душі.
Його не варто, певно, ворушити,
Хай буде добре милій тій в житті!
31.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2010
Вы улыбайтесь людям чаще,
Пускай улыбка мир несет,
Бывает иногда ненастье,
Но верьте: всё это пройдет.
Вы улыбайтесь людям чаще
Без злобы тайной, от души,
Чтобы в любви искать нам счастье,
Что строит, чудеса вершит.
Вы улыбайтесь людям чаще
Не громогласно, чуть скромней.
Сломался кто-то неудачей,
Его уймите поскорей.
Вы улыбайтесь людям чаще,
Ведь всё со временем пройдет,
Не может в жизни быть иначе,
Всему приходит свой черед.
Вы улыбайтесь людям чаще,
Чтоб встречи помнились теплом,
Как пожеланием удачи,
Худое чтоб забыть при том.
Вы улыбайтесь людям чаще,
Пускай всё клонится к добру.
Мир с ближними цените паче
Чем то, что сеет в нас вражду.
31.05.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225432
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.11.2010
Зима в права свої вступає,
Сніжком маленьким порошить,
Вже покривало застилає,
У біле все преобразить.
Розносить вітерцем пушинки,
Скеровує ним їхній рух.
Ховаються під пух травинки,
А дах будинку вкрив фартух.
Машини колії вкладають
По білій пелені доріг.
Сліди прохожі залишають,
Шлях їх натоптано проліг.
Від снігу ночі вже біліші,
Зірки і місяць осяйні
В зимовім небі більш гарніші,
Немов гірляндові вогні.
Нам звична пір різноманітність:
Мороз чергується з теплом,
Приходить час на білосніжність -
Закон природних аксіом.
28.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2010
Он гріб новий без запиту лежить –
Чиясь майбутня домовина.
Межа життя і смерті – тайна мить,
Пройде її якась людина.
Не знати достеменно хто, який
У гробі буде спочивати:
Багатий, бідний, молодий, старий?
Хто буде гріб цей проводжати?
Сьогодні в когось видиме життя
На всіх парах, в ділах вирує.
Свого не помічає він кінця,
На нього завтра смерть чатує.
Хтось довго йшов до гробу крізь життя,
Терпів тяжкі випробування.
Для нього смертний час – як здобуття,
До Бога ввись це підіймання.
Щоб смерть нежданою нам не була,
Її не треба забувати,
Із милосердям провести життя,
Страшний суд Божий пам’ятати!
19.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225177
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.11.2010
Так хочеться хороших друзів мати,
Що вірними були би у житті,
Їх благодушно, щиро зустрічати,
Підтримку мати в щасті і біді.
Життя сьогодні складністю лякає,
Цінують люди гроші і зв’язки,
Цінують тих, хто їм допомагає,
За вигоду теж можуть помогти.
Яку нам поміч більше оцінити,
Який цінніший та важливий дар?
Яким допомогли не согрішити,
Чи той, коли отримали хабар?
Яка нам стала дружба більш миліша:
Що з жадоби та зміряна грішми?
Чи та, що безкорислива й безгрішна,
Яку оцінимо на Небі ми?
Духовну дружбу-поміч хочу мати
Від людей Божих, вірних та святих,
Що не дали б мені у гріх упасти
Підтримали б в скорботах нелегких.
В звертанні до святих з цим прибігаю,
Цілую мощі та ікони їх
Та тихо зі смиренням промовляю:
«Нас не забудьте в молитвах своїх».
30.01.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2010
Як погляну на те з чим живемо,
Що дають заклопотані дні?
Знов і знов постає нам дилема:
«Є майбутнє в держави чи ні?»
Звичним стало: «Живи по поняттях.
В́ажне те, що чіпає теб́е.
Що закон? Повернем – це заняття,
Лиходійство прикриєм і все…»
Актуальним є давнє прислів’я,
Що рибина гниє з голови.
Що за приклад дає нам верхів’я?
Лиш по вовчих законах живи?
Плутанинна державна будова
Результати трагічні дал́а.
Наші втрати людей у мільйонах,
Кажуть нам: «Скоро буде лаф́а».
Наче в церкву вже стали ходити,
Цілувати єпископський сан,
Та не прагнуть по-Божому жити,
В вірі тій, відповідній ділам.
26.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224573
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 26.11.2010
Первый снег – как забвенье былого,
Запорошило будто те дни,
Где была в нас на сердце тревога,
Где терзала нас трудность пути.
И не зная, к чему эта радость,
С холодами на сердце тепло.
Может быть, что зима постучалась,
Или с ветром ее принесло.
Всё ж люблю я заснежены зимы,
Где со снегом приходит мороз,
Где сверкают на солнце игривы
Блески инея ярко вразброс.
Там приятно хрустит под ногами,
Ободряет морозный сей звук.
Прошагав с наливными щеками,
Обозрю белолицость округ.
25.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224396
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.11.2010
(коханій дружині у 21 річницю нашого
знайомства,25 листопада 2010р.)
Засніжена пора – наш час знайомства.
Той перший сніг замів усі сліди
Чекань, блукань, яких було удосталь,
І несподівано явилась ти.
Переплелись із цього дня дороги,
Мов сніжним подарунком ти була.
Розвіюватись стали всі тривоги,
Яскравість у життя ти принесла!
По-іншому пішло навчання в вузі,
Де знов і знов тебе я зустрічав.
Полегшились мої навчальні грузи,
Твій приклад все до цього надихав.
І нині ти прийми мої вітання
В цей день, коли підсилив спомин сніг.
Летять думки в час першого стрічання,
Коли пухкий стелився нам до ніг.
25.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2010
В селі приємно потрудитись
Відчути подих рідної зелі.
І тут душею відродитись
В завзятій праці на своїй ріллі.
Душа в селі відпочиває,
Проте немає відпочинку рук.
Фізична втома тут буває,
Однак облагороджує нас труд.
Дивлюся я на цю природу -
Навколо зеленіє і цвіте.
З криниці набираю воду,
Підлию - ще гарнішим буде все.
Земля тут моїх діда, баби,
Давнісінько трудилися на ній,
Мене малого доглядали,
Колись ростили в ніжності своїй.
Про це забути я не можу,
Здається чую: «Ти запам’ятай,
Бабусині слова в дорогу:
«Достаток в чесній праці наживай».
04.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224213
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2010
(коханій дружині)
Життя нас разом поєднало –
У почуттях та клопотах одних.
Випробувань було немало,
І ми росли й виховувались в них.
Кохання світле й романтичне –
Прийшло колись, мов для душі бальзам.
Зродилось почуття величне
І втіхою обом це стало нам.
Ми радісно колись стрічатись,
Розмови так захоплювали нас,
Романтикою наче напувались.
Це незабутній, неповторний час.
Час довесільний і святковий
Теж надзвичайним був колись для нас:
Приготування та тривоги,
І про майбутнє думали не раз.
В весільнім платті, мов принцеса,
Ти розцвіла у квітах запашних.
Весілля – це пора чудесна,
Коли серця з’єднались молодих.
Настали спільні в нас бажання
Із почуттям, що це вже назавжди.
І зацвіло палке кохання,
Коли постійно разом я і ти.
28.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2010
У Стрийський парк я знову завітаю,
Крізь головні ворота увійду.
На арку тріумфальну споглядаю,
Свій час у затишку тут проведу.
Ошатна зона низових партерів
Гостей стрічає озерцем малим.
В нім лебеді вітають візитерів,
Ласують білі хлібом гостьовим.
Стоїть на постаменті ось Кілінський,
На честь якого заснували парк.
Навпроти потічок і підмурівки,
Стан із ногами – дивно якось так.
Оранжерея поруч із Кілінським,
Доріжкою повз неї я пройду.
Дивлюся на дерева в парку Стрийськім:
Японський буз, червоний дуб, сосну.
Доріжки парком вимощені вміло,
Лавки із ними й давні ліхтарі.
Із вітром листя десь зашелестіло,
Підходжу до алеї нагорі.
Платанові дерева в цій алеї
Звели гіллям величний павільйон,
А вежа має вигляд цитаделі –
Там воду подавали на район.
Прокладена у парку залізниця.
Вузькоколійний поїзд для дітей,
Курсуючи, з малечею промчиться –
Дитячій радості тут апогей.
Пройшовши мальовничим Стрийським парком,
Вертатимусь у звичну біготню.
В оглядинах наситившись зі смаком,
Прекрасним свою душу осіню.
22.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223955
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.11.2010
Глубины Божьей мудрости черпая,
Я Библию в тиши люблю читать.
От сотворенья мира начиная,
Хочу цель жизни верой осознать.
В Священной Книге Бог благовествует,
Что было в прошлом, как нам жить теперь.
И в притчах Он о истине толкует,
Чтоб шли мы чрез спасительную дверь.
Читая, узнаю, что Царство Божье
С усилием берется и с трудом.
Его достичь лишь терпеливый может,
Что строит на фундаменте благом.
Не купишь Царство Божье ты за деньги
И хитростью лукавой не возьмешь.
Живя в посте, молитве, милосердьи,
Пройдя чрез скорби, ты в него войдешь.
И вечные блаженства предвкушая,
Бог силы даст невзгоды превозмочь,
Неизреченно душу утешая,
Поможет Он прогнать сомненья прочь.
Пройдет сей мир и всё, что с ним, проходит,
Слова Христовы – вечны, не пройдут.
В них утверждение душа находит,
Что не напрасен верующих труд!
20.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223755
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 22.11.2010
Прийміть вітання в день святковий:
Із Днем Народження вітаєм Вас!
Цей день по-своєму чудовий,
Це дорогий та особливий час.
Здоров’я зичимо міцного,
Достатку, щастя, милих, світлих днів.
Щоб у житті було би всього,
Що серце гріє, погляд би добрів.
Нехай в цей день утішать квіти,
Які б святковий настрій підняли.
Щоб Вам із ними молодіти,
І вісімнадцять завжди Вам дали!
19.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Приємно на природі прогулятись,
В Карпатській тиші час свій провести.
Гірськими краєвидами втішатись,
Звільнитись від міської суєти.
Повітря сосен тонус піднімає
Вдихнеш – і ніби став ти молодим.
А шуму й гаму у горах немає,
Душа радіє, веселіє тим.
Джерельне дзюркотіння тут бадьорить,
І силами наповнюєшся ти
Із думкою: «Багато, що проходить,
А ця краса хай буде назавжди».
Ось верховину цю я підкоряю,
Потрохи піднімаюсь догори.
І зверху все навколо оглядаю
З пташиного польоту висоти.
Вершини гір причарували око,
Здаються поруч – руку простягни.
І піднімаються вони високо,
Немов бажають неба досягти.
Акустика Карпатських гір вражає,
Гукнеш – і лине ехо вдалечінь.
Здається гори нам відповідають,
Чекають наших владних повелінь.
Зозуля десь далеко закувала
І соловейко ніжно щебетав,
Пташина музика тут зазвучала,
Мелодією ліс причарував.
Приємні подорожі у Карпатах
Ще довго в нашій пам’яті живуть.
Бажання знов у гори завітати
Нам спогади приємні подають.
01.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223153
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2010
Що означає слово «святість» ?
Це зречення себе цілком,
Своєї слави та завзятість
У слідуванні за Христом.
Немає в святості достатку,
Пройти без болю і страждань, -
Немає на душі упадку,
Гірких, гнітючих нарікань.
Що означає слово «святість» ?
Це приклади життя святих,
Що йшли крізь терни і невдячність,
Не побажавши благ земних.
Це на Христа лише надія,
Коли навколо є нудьга,
На свої сили гасне мрія,
Покірна ж Богові душа.
Що означає слово «святість» ?
Це зір своїх гріхів сповна,
Зусилля знов не повертатись
До опустошення життя.
Це віра в Бога непохитна,
Без тіні сумніву, тверда,
Що зводить серце непомітно
До Бога, Господа Христа.
Що означає слово «святість» ?
Це слава Божа, не своя,
Пізнати неміч, недостатність,
І покладатись на Христа.
Це ніч, осяяна в молитві,
І сльози щирі від душі,
За всі гріхи – малі й великі,
Що вчинені були в житті.
Що означає слово «святість» ?
Це полюбити Бога так,
Щоб серцем всім Йому віддатись
І жити в праведних ділах.
Це просто ближніх полюбити,
Подобу Божу зріти в них,
Із милістю усе творити,
Скарбів жадати неземних.
Що означає слово «святість» ?
Це тихість, кротость у житті,
Це невимовна щира радість
У Бозі, Господі Христі!
грудень 2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222935
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.11.2010
Я подарую тобі квіти, мила!
Нехай душа із ними зацвіте,
Щоб посмішка із вуст твоїх злетіла,
Коханням грілось серденько твоє.
Барвисті квіти пишністю буяють –
Мої в них виражені почуття,
Що серце через край переповняють
До тебе, ти голубонько моя!
Я подарую тобі квіти, мила!
Щоби прикрасилось твоє життя,
На крилах щастя втішно ти летіла,
Коли іду до тебе з ними я.
Цих квітів запах дав замилування,
Навіяв ніжні, вірні почуття,
Жагучий подих нашого кохання,
Який нам дорогий для сприйняття.
Я подарую тобі квіти, мила!
Краса яких тендітна та струнка.
Ти чарівна, найкраща і вродлива,
Ти наче надихаюча весна!
10.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
До матері своєї лину –
Спішу на поїзд, у дорозі я.
Проліг мій шлях на батьківщину,
Дали путівку там мені в життя.
Мій рідний край не забуваю,
Де виріс я і школа там моя.
До Самбора я приїжджаю,
Де серцю дорога, близька земля.
І матінка мене стрічає,
Усмішка в неї мила на вустах,
По-материнськи обнімає
І часом в неї сльози на очах.
Багато мама пережила
Часи нестатку, різних лихоліть.
Однак, при цьому не тужила –
Надіялась на Бога в тяжку мить.
Завзята в мами працьовитість
Без шуму й гаму, тихо робить все.
Нам прикладом слугує хисткість,
Що гори різних справ переверне.
Колись, коли була тривога
Та ще й неспокій сильно турбував,
До Самбора вела дорога –
Пораду там у мами діставав.
Учитись мати наставляла:
«Наука в ліс тебе не заведе».
Її підтримка помагала,
При ній інакше почував себе.
І зараз знов до неї йдемо
Завжди порада мами дорога.
Нам легше вирішить проблему,
І вдячні ми за всі її діла.
01.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2010
В дорозі час у роздумах минає.
Здається: випав з колії життя –
В минулих клопотах тебе немає,
А те, що буде – після прибуття.
Розлучний час навіяв в серці смуток,
Що часом десь недобре поступив,
Мов втратив у минулому прибуток,
Коли погано ближнім ти зробив.
В момент розлуки линуть побажання:
Добра і благ у подорожній час
Із вірою, що будуть знов стрічання,
І що майбутнє стане кращим в нас.
02.06.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2010
(воспоминания о первых свиданиях)
Там где-то в небе вспыхнула звезда
И к ней мы взгляды устремляли.
С той яркою звездой у нас сердца
Взаимным чувством запылали.
Со смелостью всмотрелся я в глаза,
Что вдруг меня очаровали,
Неожидая сам того, сказал:
«Я лучшую найду едва ли!
Ты словно яркая вон та звезда
Внезапным светом засияла.
Я шел к тебе сквозь многие года,
Ты словно мне наградой стала!»
Хотя мороз, согрелись в нас сердца,
По улицам мы прошагали,
Не замечая времени конца,
Звезду любви лишь созерцали.
16.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222512
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.11.2010
(случай, который был во время Великой
Отечественной войны в г.Самборе
Львовской области)
Сквозь пелену давно ушедших лет
Мне женщина видна с младенцем,
Заплакана в слезах и слов тех нет,
Чтоб описать ту встречу с немцем!
С отборной тот дивизии СС,
Коварный и худой ищейка.
Докладно прочесал район он весь –
Попалася с дитем еврейка.
Он яростью звериной воспылал,
Заряжен автомат на стрёме.
И оружейным дулом попихав,
Повел, ругаясь в каждом слове.
Струятся слезы с материнских глаз,
Невесть сколь жизни той осталось:
«Быть может заживо схоронят нас,
Иль жить в концлагере нам малость».
Ребенка мама на руках несла,
Кудрявый малый всё резвился,
Не ведая, что впереди беда,
Ее целуя, веселился.
Эсэсовец же руганью кричал,
Прохожий каждый сторонился.
Младенец маму крепче обнимал,
И видевший то прослезился...
15.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222497
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 16.11.2010
На ратуші годинник вибиває
І містом Лева вдалеч дзвін летить.
На площі Ринок гомін – люд минає,
Трамвай вузькоколійний дзеленчить.
Ось кам’яний Нептун як страж в дозорі,
Позаду Амфітриту залишив,
Діана із собакою при зброї,
На пост Герой Адоніс заступив.
А біля оперного на проспекті
Чеканний такт копит коней звучить,
Поважна пані їде у кареті
І часом бич візничого свистить.
На вернісажі, що по Театральній,
Мистецьких виробів – лиш вибирай.
Милує серце натюрморт конвалій,
Вражає горами Карпатський край.
Про грізні бурі та часи далекі
Говорить мур музею «Арсенал»,
Як ліквідовували небезпеки –
Про це в пожежному музеї зал.
Там на Високім Замку вітер свище,
Піднятися туди – мов здобуття.
Це місце серед пагорбів найвище,
Оглянути тут Львів – як відкриття.
Архітектурних пам’яток доволі.
Став неповторним з ними княжий Львів.
Оглядини його – здобуток долі,
Як погляд у часи далеких днів.
09.10.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222319
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.11.2010
Ведёт молодых в заседанье
Дежурный конвойный наряд.
Понурые лица, молчанье,
Цокочет слегка автомат.
Возможно нефарт иль случайность –
Скамья посудимых юна,
А может какая-то крайность
Здесь вместе юнцов собрала.
Учиться бы им да работать,
Полезным себя украшать.
Одна ж наступает забота:
В колонии сроки мотать.
В наручниках скованы руки,
Юнцы по команде идут.
На сердце лишь горечь разлуки
И слезы родных душу рвут.
За клетью для них заседанье,
Сказать кто-то может чуть-чуть.
Кому-то хотят оправданья,
Чтоб долюшки злой не хлебнуть.
Но голос кричит где-то в зале,
Чтоб срок под завязку им дать.
Пошло заседанье в накале,
Судье довелось унимать.
Звучал приговор в зале сухо,
По-разному дали им всем.
И каждый острил только ухо
На срок измеренья проблем.
На выход ведут конвоиры,
Сегодня наряд им бы сдать.
Поедут почить на квартиры,
Им снова в наряд заступать...
12.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222279
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.11.2010
На С́амбірщину рідну повертаюсь,
Проліг зі Львова недалекий путь.
З батьківською землею я стрічаюсь,
Роки дитинства в пам’яті живуть.
Маршрут зі Львова вже доволі звичний
Через Великий Любінь нас веде.
Дивлюся я на хати мальовничі,
Ліси, поля, луги – як гарно все.
Колись у смуток та часи тривоги
В цей край я линув, подумки втікав.
Знаходив там я затишок, немов би
Мене він ніжно, любо пригортав
Життя тепер у Львові протікає,
І звиклими вже стали шум і гам.
На С́амбірщину ж думка відлітає –
Від цього хочу відпочити там.
29.01.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010
Ти порадій життю, мов тій удачі,
Що подає завжди нам цінний шанс,
Де розв’язавши з успіхом задачі
Зійдеться правильно його баланс.
Минуле ти ціни без нарікання,
Що десь тебе не тішило воно.
Хоч не збулись усі твої бажання –
Завжди уроки виноси з того.
Ти порадій життю, мов тій удачі,
Що догори по сходинках веде.
Лиш з часом результати ти побачиш,
Оцінка пережитого прийде.
Ти з оптимізмом набирайся сили,
Нехай бадьорість вогником горить.
Щоб нові плани з часом приходили,
Реалізація яких кипить.
Ти порадій життю, мов тій удачі,
І в результатах залиши себе.
Ти людям користь сотвори у часі,
Згадають добрим словом десь тебе.
25.06.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221712
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2010
Не назову себя поэтом,
На стих лишь вдохновила грусть,
Что мог писать я не куплетом,
Когда-то письма прозой пусть.
Но отошло то время в дали,
Когда писали от души,
Где на листе мы оставляли
Себя из лучшей стороны.
Творить хотелось для кого-то,
Найти возвышены слова,
Согреть и сочинить так что-то,
Чтоб ясность полная была.
14.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221474
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.11.2010
«Я вернусь, поверь мне, мама,-
Сын родимой говорил,-
Срок пройдет, исчезнет драма,
Ты прости, что огорчил.
Я попался так случайно,
Там вины почти что нет,
Обернулось всё нежданно –
Опер́а поймали след».
Слезы мама вытирает:
«Мой сыночек дорогой,
Я ж учила, что бывает,
Если станет жизнь шальной.
Ждать я буду непременно,
Что вернешься ты домой,
Посещу я неотменно
Место, названо тюрьмой.
Возвращайся к новой жизни,
С тем, что плохо, связь порви,
Время будет, поразмысли,
Бога ты хоть не гневи!»
10.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221455
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.11.2010
Ах как прекрасно начиналось:
Мечты, свиданья вновь и вновь.
А поцелуи их сверкали,
Горела ярко та любовь.
Их пара – как очарованье,
Приятно утешала глаз.
«Пути соединить – призванье» , -
Та мысль их тешила не раз.
Шумела свадьба их блестяще,
И жизнь семейная пошла,
Где неурядицы всё чаще,
Не пылкою любовь была.
Рождались дети – муж в героях,
Текла там водочка рекой.
Жене же не было покоя
От жизни мужа той лихой.
Обыденностью стала ругань,
Любви уж не было следа.
И видеть не могли друг друга
В прошлом любившие сердца...
10.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221269
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.11.2010
Донечка Гафійка
Дуже в нас кмітлива,
Жвава та примітна,
Дуже говірлива.
Все дізнатись хоче,
Сипле запитання.
І бува заскочить
Змістом для дізнання.
Кониками марить –
Все її бажання.
У селі заладить
Скачки та іржання.
Всюди поспішає
Першою лиш бути.
Втоми втім не має,
Жвавий голос чути.
Гімнастична дуже
В кувирках, стрибаннях,
Робить без напружень
На бру́сах кружляння.
З татком йшла би всюди:
Хоч в вогонь, чи в воду.
І долати любить
Всяку перешкоду.
09.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221254
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 10.11.2010
Життя бурлить, нестримно йде,
І кожна мить десь відлітає.
Проблеми різні день несе,
Та нас надія утішає.
Жадана впевненість в житті,
Що буде нам в майбутнім краще,
Що перейдуть журливі дні
І легше буде, а не тяжче.
Із планами гаряча юнь,
З яких лиш деякі здійсняться.
Та подихи її відлунь
Не раз в житті ще знадобляться.
Набути мудрість у літах –
І зрілість світлом запалає
У настановах та ділах
І прикладом допомагає.
08.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220834
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.11.2010
(спомин про побачення)
Я люблю і вітер знає
Ті стежки, де ми буваєм,
Де дивлюсь у твої очі,
Ті привабливі дівочі,
Що закохано вітають,
Наче сонце зігрівають.
Пишно там душа розквітне,
Мов весною все зігріте.
І окрилений коханням,
Волю дам своїм признанням,
Що з тобою поцілунок –
Це найбільший подарунок!
06.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2010
Серед Карпатських гір тебе стрічаю
Біля потоків бистрого Дністра,
Увись я серце своє підіймаю
Як ця висока та крута гора.
Окрасою манять гірські простори
І почуття любові тут горить:
Квітучі полонини, сині гори,
У соснах вітер віянням шумить.
Стежками й підвісним мостом пройшлися,
Каміннями біжить гірська ріка.
І твоя врода – чистая водиця,
Бадьора, гарна, мила, чарівна.
По-іншому звучать слова кохання,
Тут ехо теж підтримало мене,
Воно підсилило мої признання:
«Люблю лише тебе… тебе… тебе!..»
Вздовж берега я маків назбираю,
Волошок синіх – схилом по горі.
І з поцілунком їх тобі вручаю,
Цим серце знову я зігрів собі.
А на горі зросли кохання крила:
Гойдала нас качеля тут гірська.
І велич почуттів в серцях царила,
Внизу ж були хатини та ріка…
03.11.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2010
Убогий глас свой возвышаю:
О, Боже, Тя благодарю
За жизнь, в которой пребываю,
За солнце, небо и зарю.
Владыко мой, Творец вселенной,
Возвел меня с небытия,
Чтоб шел я к вечности блаженной,
Учился бы любить Тебя.
В печалях Ты не оставляешь,
Но учишь, чтоб смиренным был,
И к покаянью наставляешь,
Чтоб я грехи слезами смыл.
Ты ради моего спасенья
Жил на земле и Крест приял,
Поруган был, терпел хуленья,
Воскрес и славой просиял!
03.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219883
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.11.2010
С утра поднялись по тревоге,
Нежданно нам сны пресекли.
Вдруг голос послышался строгий,
Уже не до сна, не скули.
И времени нет для раздумий,
Отлаженных действий тут прыть,
Командует ротный дежурный:
«Всем строится!» Нужно спешить.
Тяжелое время учений -
С утра в марш-броске и бегом.
Не ждем мы себе попущений,
Идем иногда лишь шажком.
Проходим сноровку солдата:
Успеть химзащиту одеть,
В мишень попадать с автомата,
Походную песню запеть.
Выносливость, силу, уменье
Нам нужно в себе воспитать.
Армейское наше служенье
Поможет мужчинами стать!
02.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219667
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 02.11.2010
Любви прекрасны горизонты!
Средь них ты хочешь улететь
Туда, где мелочны заботы
И жаждет сердце оды петь.
Той ненаглядной и прекрасной,
Что лучше всех и всех милей,
Что стала звездочкой мне ясной,
Которой свет всего теплей.
Ее прекрасно обаянье,
Очаровательны глаза,
Их удивительно сверканье,
При них тускнеет бирюза.
Поймать тот взгляд – вознагражденье,
Сердца забьются ритмом в такт,
Ее лицо – мне загляденье,
Ресниц морганье – милый знак.
Любви прекрасны горизонты!
Где облик милой – торжество,
Свиданий чудны там высоты –
Как сказочное волшебство!
01.11.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219473
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2010
До схід сонця я піднявся –
У поході день мине.
Всім чим треба запасався
Нині пастухом я є.
Черга нам пасти корови
Ось вже знову підійшла.
Я на це завжди готовий,
Ви скажіть котрого дня.
Люблю я корів погнати,
Завернути, підвести,
Правильний їм шлях вказати,
Не блукали щоб вони.
Цю корову я піджену,
Непосиду страшу я,
По голівці гладжу чемну –
Це компанія моя.
Так потрохи непомітно
Час пастуший пробіжить,
Сонце сяє непривітно,
Шлях до дому вже лежить.
У село ведем корови,
Голос стада ген летить:
«Підняли ми вгору роги,
Буде молоко за мить».
24.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218890
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 29.10.2010
Тебя, о Ангеле святый,
Я недостойный величаю.
Мне Богом послан стражем ты,
Хоть видимо не замечаю.
Надежный покровитель мой,
Указываешь курс спасенья,
Чтобы пройти мне путь земной,
Терпя невзгоды и лишенья.
Твой луч пронизывал меня,
В тяжелых прошлых испытаньях.
Казалось там: пропал уж я,
Но ты поддерживал в шатаньях.
Ты верным другом был всегда,
Когда кругом сгущались тучи.
Ты унимал меня тогда,
Страх прогоняя тот гремучий.
Почтенный, ты учил, любя,
Благоговеть мне пред святыней,
Где б ни был, призывать тебя,
И украшаться благостыней.
28.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218867
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.10.2010
Кохану нині хочу стріти,
Побаченням майбутнім я живу,
Щоб серце вогником зігріти,
Побути з нею хвильку ще одну.
Хоча ми бачились недавно,
У пам’яті ця зустріч ще жива,
Та затягнулась сірість плавно,
Немов захмарена тепер душа.
Ось я побачив свою милу,
Розквітли враз високі почуття,
Тут виросли неначе крила,
Обох нас утішає зустріч ця.
Нам радісно поговорити,
Зустрілись наші погляди ясні.
Любов’ю в нас серця зігріті,
І затишно, приємно на душі.
Про все погане забуваю,
Ці миті незабутні, чарівні.
Їй признаюся, що кохаю,
І бути з нею хочу у житті!
19.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2010
Прилетіло зло привітне,
Обіцяло щастя,
Що усе тобі розквітне,
Лиш йому вклоняйся.
Де потрібно – ти обманюй
Та не вибачайся.
Біль чужу ти не пригадуй,
Лиш собі всміхайся.
Пам’ятай: життя жорстоке,
Ти не поступайся.
Де є вигідні притоки –
Там ти прогинайся.
Проживеш життя розкішне,
Солодко втішайся.
Те, що злісне, дуже грішне,
Ти не переймайся.
І прихильників знаходить
Це немов би щастя,
Так до лиха душі зводить,
Гибелі в напастях.
28.10.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218704
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.10.2010
Ти повір, що є кохання!
Вірне, світле, чисте.
З іскорки його палання,
В серці особисте.
Не знайдеш його відразу,
Ти пройди чекання.
Хоч мине немало часу –
Вірні сподівання.
Невідомо як нагряне
Почуття незвичне.
І життя прекрасним стане,
Нове і величне.
Бути разом нерозлучно
Виникнуть бажання.
Не опишеш ти їх влучно,
Ті переживання.
Загориться серце твоє
Як будуть стрічання.
Радісно, як разом двоє,
В самоті – чекання.
Поєднаються дороги
В почутті кохання,
Перейти життя пороги,
Крізь випробування.
27.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2010
(на сюжет картины Рошгросса)
Под мглою туч тяжелых и печальных
Остроконечная скала стоит.
Чрез пелену свинцовых туч повальных
Ласкающий луч солнца всё блестит.
Тем, кто внизу, он счастьем ярким светит,
Поймать его – желательна корысть.
Кто смотрит вверх, манящий луч заметит,
По крутизнам скалы идет он ввысь.
Не счесть, погнавшихся за скользким счастьем:
Банкир, сановник, барышня, поэт...
Толпа, вооруженная пристрастьем,
Рванулась, чтоб поймать тот яркий свет.
В толпе приличья нет, нет уваженья,
Лишь свалка и звериная грызня.
Кто пал – растоптан там без сожаленья,
Отчаянной борьбы он размазня.
Счастливчик сверху руку простирает,
А тот, что перед ним, летит там вниз.
Недолго лучик счастья согревает,
Желающих поймать – хоть завались.
23.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218491
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.10.2010
Средь моря парусом кидает,
Вдали лишь виден огонек,
Периодически моргает,
Сверкает ночью маячок.
У паруса бушует буря
И кажется: ей нет конца,
Белея сверху, чуть принурясь,
Плывет с усилием борца.
На гавань все его усилья,
Прибрежны воды там нежней,
Не так взволнована стихия,
И можно позабыть о ней.
Надеждой чайки ободряют:
Не падать духом, только плыть,
Блаженны берега встречают,
Не струсивших в пучине жить!
16.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218338
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.10.2010
Відгомоніли на селі роботи,
Бадьора праця польова – прощай.
Змінились тишиною ті турботи,
Зібрався відпочити рідний край.
Лиш чути де-не-де селян розмови
Про зібраний цьогоріч урожай,
Про кращі для родючості умови.
Поради слушні стали зазвичай.
Чуть вітерець із димом задуває –
Кіптявіють десь листя й бур’яни,
Удалині шум трактора лунає –
Озимину він сіє на лани.
У синім небі журавлі курличуть,
На горизонті тане їхній крик.
Вони до кращого життя нас кличуть,
Лишити те, до чого погляд звик.
Закінчується цей сезон кипучий,
Було щось добре в нім, було щось зле.
Мине зима, її мороз тріскучий,
Ще оптимізм із сонцем оживе!
20.10.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218294
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2010
Уеду я в Почаев без оглядки,
Оставив всё мирское позади,
Желая лишь усилить те задатки,
Что сердце могут к Богу вознести.
Храню надежду, что вернусь назад я,
Укорененный более в Христе,
Чтобы пройти земные испытанья
И веру в Бога не утратить мне.
Безудержно по рельсам поезд мчится,
Летит в Почаев с ним моя душа,
Ободрена, как перелетом птица,
Взыскующая теплые края.
В дорогу взял лишь мелкие вещицы,
Оружье мне – молитвослов, Псалтирь,
Листаю я акафистов страницы,
Мне умиленье – прибыть в монастырь.
17.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218101
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.10.2010
Топ-топ-топ іду до мами,
Ось до неї доберусь.
Вже іду сама ногами –
Так навчив мене татусь.
Топ-топ-топ іду до мами,
І вже бігати берусь.
Ой втечу, втечу до баби
І скоренько повернусь.
Топ-топ-топ іду до мами,
На майданчику в дворі,
Помахаю їй руками –
Ніжки втомлені мої.
Топ-топ-топ іду до мами,
Щоби трішки понесла.
Руки лагідні узяли
І щаслива стала я.
Топ-топ-топ іду до мами,
На візочку щоб везла,
По дорогах і стежками,
Керувати буду я.
Топ-топ-топ іду до мами,
Їй я квітів принесла
Серед трав, де ми гуляли,
І утішилась вона.
30.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218053
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.10.2010
Ми полюбили вже давно,
Навчаючись колись у вузі.
Років багато вже пройшло,
Прожитих в шлюбному союзі.
І спомин про юнацькі дні
Нам радість в серце повертає,
Коли казали ми собі:
«Любов на подвиг надихає!»
Навчання нам любов дало,
Коли на пари ми спішили.
І поєднало нас воно,
Щоб разом ми подружжям жили.
Роки сімейного життя
По різному у нас минають.
Назад немає вороття –
Коханням нас вони єднають!
січень 2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2010
Мне бы в сказку поверить как в детстве,
Утешаясь победой добра,
Необычным согреть свое сердце,
Где возмездье творителям зла.
В тридесятое царство б умчаться,
Где покоя Кощею всё нет,
Старый хочет с девицей венчаться,
Ослепленный сверканьем монет.
Столько сил он потратил на злато,
А жениться таки не сумел,
Вечно жить пожелал пребогато,
То всё стало ему не у дел.
Вот увидеть бы синее море,
Юных витязей силен дозор,
Где чеканны шаги на просторе,
Там команды дает Черномор.
Невод в море старик закидает,
Золотую он рыбку поймал,
Да ума пусть старухе желает,
Сил трудиться двоим бы желал!
В декабре бы увидеть подснежник,
Средь зимы тот весенний приход.
Да вскружил бы еще семицветик,
Чтоб пришел Дед Мороз в Новый Год!
13.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215827
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 13.10.2010
Мирская жизнь тревогой угрызает,
Частенько нам прискорбно на душе.
Но Божий Благовест нас утешает:
Возрадуемся в Господе Христе!
Христос на проповедях призывает,
Труждающихся всех зовет к Себе,
И в наставленьях много утешает.
Возрадуемся в Господе Христе!
Апостолам предрёк Христос печальность,
Не обещал блаженства на земле,
Но скорбь и плач переменить им в радость.
Возрадуемся в Господе Христе!
Не раз Апостол Павел отмечает,
Со временем пройдет всё на земле,
Но Божия любовь всегда бывает.
Возрадуемся в Господе Христе!
Мир призрачным нас счастьем дальше манит:
Мол согреши и угождай себе.
Но после – грех обман и горечь явит.
Возрадуемся в Господе Христе!
Мы, к сожаленью, согрешаем часто
И счастья не находим в суете.
Причастие Святых Даров – нам благо.
Возрадуемся в Господе Христе!
«Хоть может кто-то мир весь завоюет, -
Христос учил,- но повредит душе,
От этого же пользы не прибудет».
Возрадуемся в Господе Христе!
Людей вокруг так много неприметных,
Возвышены в сем житии не все.
Возлюбим сирых и уничиженных.
Возрадуемся в Господе Христе!
По вере братьев и сестер встречаем,
Дары Святые принимаем все.
Друг друга мы любовью наставляем:
Возрадуемся в Господе Христе!
Молитвенно возносимся мы к Богу,
Тревоги забываем на земле.
Спасенье лишь чрез узкую дорогу.
Возрадуемся в Господе Христе!
Хоть как бы было тяжело нам ныне,
Но Иисус был распят на Кресте,
Воскрес Он в благодатной Божьей силе.
Возрадуемся в Господе Христе!
22.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215653
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.10.2010
Ось закружляли ми у вальсі –
І запалали наші почуття.
В весільнім довгожданім танці
Подружнє почалося в нас життя.
Тривога з вальсом цим минула,
За час, коли окремо ми були.
Нова нас радість огорнула:
Тепер вже разом бути назавжди!
З родинних гнізд ми відлітаєм –
Туди, де краще буде нам удвох.
Нас радість спільна обіймає
Мов у польоті молодих пташок.
Цей спільний наш політ у вальсі
Прикрасили троянди запашні.
Прожити у сімейнім щасті
Нам побажали гості дорогі.
Подружжя наше всіх милує –
Як винуватців цього торжества.
Наш поцілунок їх чарує,
Тут стали найсолодшими вуста.
02.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2010
І знову їду я в Почаїв милий
На серці трепет накипає вкрай.
Позаду полишаю Львів бурхливий,
Турботи та печаль душі – прощай.
У подорожі радість невгамовна,
Дорога так знайома і легка,
Що мило до Почаєва зі Львова,
До Лаври в ріднім краї пролягла.
Спішім до православної твердині,
Що непохитна, мов граніт міцна,
Веде у Царство Боже вірно й нині –
Духовно окриляє нас вона.
При погляді на краєвиди Лаври
Ми залюбуємось на цю красу,
Прославим Богородицю з святими,
Які подали ласку нам свою.
Сама Пречиста Діва тут явилась,
В вогні поставила печать Свою,
Що на горі відзнакою лишилась,
З водою цільбоносную стопу.
Тут преподобний Іов заповів нам
Стояти в православ’ї до кінця,
Хоч би які скорботи та гоніння
Не піднімало бурею життя.
Святий наш преподобний Амфілохій
У Лаврі подвизавсь не так давно.
Він відстояв собор Святої Тройці,
Щоб запустіння в Лавру не прийшло.
Пречиста Діва на горі вітає
В іконі благоліпній та ясній,
Що невимовним світлом нам сіяє,
І утішає на землі нас цій.
Удалеч дзвін з Почаєва лунає
Паломників він будить на успіх.
«Спішіть, спішіть! – він гучно закликає
До Лаври на молитву»,- нас усіх.
Коли я повернусь у Львів бурхливий,
На серці затишок і мир, тепло.
І знову їду я в Почаїв милий,
Здається, що прощання не було!
грудень 2009р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215018
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.10.2010
Зеленых листьев днесь паденье,
Мороз ударил невзначай.
Без позолоты, загляденья,
Теперь по листьям тем ступай.
То бабье лето на сторонке –
Взмахнуло нам одним крылом,
Вспорхнув без всякой остановки,
Лишь грусть осталась нам о том.
Хоть солнце лучики пускает,
Согреть оно не может нас.
Зима нас издали пугает:
«Вот вскоре подойдет мой час!»
Надежда всё же остается,
Что будет чуточку тепло.
И бабье лето к нам вернется,
Увидим золото еще.
08.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214948
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 08.10.2010
Тихо догорел закат вечерний,
В воздухе порхают мотыли,
Зазвучал сверчков напев душевный,
Огоньки летают – светлячки.
Вот отрывисто лягушек пенье –
Пхыканье звучно в лесном пруду,
Слышиться мышиное паренье,
Встряхиванье крыльев на лету.
Где-то вдалеке там дуб скрипучий,
У березы ветви шелестят,
Заяц убежал от нас прыгучий,
За версту собаки голосят.
На брегу костер и пламя пышет –
Раскаленные дрова трещат.
Рыба вспрыгнет – зыбью заколышет,
Звезды будто по воде бежат.
07.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214865
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 07.10.2010
Не измерить, что мы прошагали,
Тех дорог, что у нас позади,
Не изведаны дальние дали,
Что нам ждать на грядущем пути?
Огорчительны те неудачи,
Что сломили, досадой легли.
Жизнь нас в будущем вновь озадачит:
Чтоб проблемы решать на пути.
Но главнее всего та реальность,
Чем мы дышим и ныне творим.
Что в прошедшем – не просто случайность,
Будет время – ответ мы дадим.
Нас святые отцы поучают,
Чтоб творить нам добро поскорей,
В покаяньи пусть дни протекают,
Да осилим дорогу скорбей!
06.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214690
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.10.2010
Вы жизнью веру прадедов почтили,
Что здесь коварно выжжена была.
И дух свободы русской возносили,
Проснулась Галицкая Русь тогда.
Разлом времен и трудно разобраться,
Кто виноват, кто прав, где брат, где враг.
Решились вы со смелостью подняться,
К Большой Руси навстречу сделав шаг.
Тернистая звезда вам засияла –
За выбор ваш пощады враг не дал.
Кого-то виселица ожидала,
Иным тогда концлагерь предстоял.
Но не сломили дух ваш православный,
Лишь жаль не оценили то свои.
Им верным показался путь обманный,
Что навели австрийские штыки.
06.10.2010г.
______________________
*Талергоф – первый концлагерь в Европе времен Первой Мировой войны, где отбывали наказание православные Галицкой Руси
**************************************
*П. В. ЮРЬЕВ
* * *
Старинный город русской славы,
Где бились, Русь спасая, Львы,-
И южнорусские Мстиславы
И братья северной Москвы.
С холмов напевных и зеленых
Зовет их жертвенная кровь, -
В их приношениях священных
Была сыновняя любовь.
Нам, умирая, завещали
Они бороться до конца,
Хотя-бы путь борца венчали
Шипы тернового венца.
Был день: в расплывчатом тумане
Вставала красная заря,
Как кровь запекшаяся в ране
Морозным утром января, -
Звеня ножными кандалами
В неверном отблеске штыков
Прошли несчетными рядами
Они в далекий Талергоф...
Горит луна над небосклоном
Уходят в небо тополя
И зеленеющим восходом
Покрыта русская земля:
Она дала благие всходы,
Сумела крестный путъ пройти
И в край прадедовской свободы
Поможет правнукам войти.
**********************************
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214622
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 06.10.2010
Вот пришла печаль нежеланная,
Пригорюнилось серце моё,
Себе место нашла незванная:
«Пожалей ты себя самого».
Мне себя пожалеть – не отрада,
Что за милость себя утешать?
При любимой пройдет та досада
Мне б глаза ее вновь повидать.
Лишь при ней я воспряну духом,
Жизнь светлее окажется там,
Мое сердце согреется слухом,
Голосок тот – на душу бальзам.
Мы пройдемся по улицам Львова,
Словно в мире мы только одни.
В сердце радость вольется снова,
Никогда не забуду те дни!
05.10.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214445
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2010
Чем, Боже, пред Тобою оправдаюсь?
Не взыщешь дел хороших у меня.
Об этом я жалею, часто каюсь,
Прискорбна, немощна моя душа.
Творить добро всегда намереваюсь,
И кажется, что вот исправлюсь я.
Но вопреки в грехи вновь окунаюсь,
Так всё перечеркнулось у меня...
В скорбях к Тебе с молитвой прибегаю
Прими её и выслышай меня:
С Тобой всегда я сердцем быть желаю,
Хоть отделён глухой стеной греха.
Её Ты каждый раз уничтожаешь,
Когда иду на исповедь к Тебе.
И все мои грехи Ты побеждаешь,
С причастием Твой мир царит во мне.
25.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213783
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.10.2010
Христова жизнь исполнена служенья,
Ученья как на Небо вознестись,
Пройти невзгоды, бури и гоненья,
Средь них преобразиться и спастись.
Ночью в пастушьей, нищенской пещере,
Тихо Христос на землю к нам сошёл,
Целил, жил кротко, наставляя в вере,
Чтобы блаженство каждый приобрёл.
Он не желал, чтобы Ему служили,
Ноги апостолам Христос умыл.
И завещал, чтоб мы подобно жили:
Чтоб каждый в жизни ближнему служил.
Чтобы к Себе привлечь, терпел Он муки,
Взошёл на Крест и тяжко пострадал.
И протянул на нём Он Свои руки –
Весь мир любовью Божией обнял.
Превыше всех торжеств, Христова слава,
Когда Воскрес – се чудо из чудес.
И радость Воскресенья воссияла,
Чтоб каждый терпеливо нёс свой крест.
25.03.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213774
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.10.2010
Немногие узнают о страданьях,
Что на больничных койках вы перенесли.
Взглянуть на улицу – там ликованья,
А вам бы здравия и жалости, любви.
Вам весточку от доктора, что лучше,
Как плод терпенья, веры, хоть бы принесли.
А нет, так пусть - хотя б не стало хуже,
Покажет завтра день, но верь, надейся, жди.
Беседы о лекарствах, как лечиться –
Немного ободряют, оживляют вас.
В болезни хоть за что-то ухватиться,
Не упустить, не потерять бы новый шанс.
Приход родных и близких – вам отрада,
Узнать как дома, на работе как дела,
Размыслить, что закончиться преграда,
Которую болезнь вам эта возвела.
И как победа – вам выздоровленье,
Большое торжество для вас – приезд домой.
Кого-то принимают с уваженьем –
Кто вытерпел и перенес недуг большой.
30.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213567
рубрика: Поезія,
дата поступления 30.09.2010
Христа Бога ради нас постригали,
К Нему мы стремимся на скорбном пути.
И для спасенья обеты мы дали,
Усердным усильем, чтоб к Богу взойти.
Черные ризы да четки с молитвой –
Оружьем когда-то себе взяли мы.
Пронизано сердце невидимой битвой
С грехами, страстями и духами тьмы.
Терпеть все лишенья мы обещали,
Оставив мирское, то всё позади.
Лишь с послушаньем в неведомы дали,
О жизни мирской не жалея, пошли.
Служенье, пощенье, молитва не в тягость,
В покаяньи, причастьи нам радостны дни.
И ощущаем к нам Божию благость,
Покров Богородицы на нашем пути!
29.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213441
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.09.2010
Я полюбил рассветные мгновенья,
Когда на горизонте солнышко встаёт,
Как сказочны минуты озаренья,
Когда надежды новый день нам подаёт!
Рассветы эти красотой пленяли,
Расковано мой взгляд далёко улетал,
Где проходил лесами и полями,
Был на горе, по сёлам красочным мелькал.
Я полюбил рассветные мгновенья,
Которые видны мне день ото дня,
Заманчивостью дышут наблюденья,
Что бодрой силой преисполнили меня.
Смотрю я из своей многоэтажки
На Львовские районы, улицы, места.
Взгляд услаждает ширина размашки,
Обзорно-удивительная высота!
Я полюбил рассветные мгновенья,
Где, исчезая, звезды в синеву идут.
Видны там самолётов направленья
В стезях, которые за горизонт ведут.
В Шевченковском гаю всё зеленеет,
В округе нашей распускаются цветы.
И сердце радостно благоговеет
Пред ликом необыкновенной красоты.
Я полюбил рассветные мгновенья,
Где солнце высится на синий небосвод
И дарит ласковых лучей явленье,
И вдохновения там чувствуешь приход.
В рассветной чудной тишине окрестной
Не слышно шумных утомительных бесед.
Лишь птичье пенье сей поры прелестной
Нам посылает умилительный привет.
Я полюбил рассветные мгновенья,
Когда всё оживёт, забегает за миг.
Здесь нету суеты и нет волненья,
Но скоро всё закрутится и зашумит.
Рассветный час наполнен размышленья,
Планирую, сопоставляю что и как.
И хочется исполнить те стремленья,
Которые ведут к добру не на словах.
Я полюбил рассветные мгновенья,
Давно уж с ними протекает жизнь моя:
В ней были взлёты, бури и паденья
И нежность сей поры утешила меня.
Рассветные мгновенья наставляли,
Что в жизни всё пройдет: и радость, и беда.
Во времени рассветы пребывали,
Встречал их ранним утром при восходе дня.
Я полюбил рассветные мгновенья,
Когда в дорогу дальнюю я уезжал.
Путь был исполнен их сопровожденья
И, приезжая, с ними Львов меня встречал.
Но более люблю рассвет Пасхальный,
Где вечной жизни величаем мы успех.
Среди рассветов несравненно главный,
Где радость Воскресенья – выше всех утех!
27.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213288
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.09.2010
Кто ты, случайный попутчик?
Нас жизнь лишь на время свела.
Быть может в дороге узучим,
Какие проблемы, дела?
В беседе мы станем едины,
Что-то откроешь мне невпопад,
Тайны свои и глубины.
И будешь немножечко рад.
Друг другу что-то подскажем,
Так нужный совет подадим.
Как будто со дружеским стажем,
Просто расстаться не захотим.
А может обычно проедем,
Лишь пару словечек сказав,
И как подобает соседям,
Прощаясь, добра пожелав.
28.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213209
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.09.2010
К родимой стороне путь недалек,
Спешу туда, где красные закаты.
О ней воспоминанья приберег,
Где берег речки на вербу богатый.
Я в том краю воспитывался, рос,
Где цвет сирени сине-розоватый,
А в воздухе приятный запах роз,
Стремится в небо тополь там близ хаты.
Сверчанье – умилительный распев
И тишь в ночи запали в мою душу.
Как шорох листьев – ветер пролетел,
Колышет веяньем он нашу грушу.
Весной черемухи душистый цвет
Восторгом сердце любо наполняет.
Калины красной осенью букет
К зиме готовиться нас призывает
Там с топотом копыт коней гнедых
Рассветы деревенские встречаю.
И речью о работах удалых
Я ранним утром дух свой ободряю.
27.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213035
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 27.09.2010
Я возвращусь с Почаева не прежним,
Начнется будто снова жизнь моя,
С печалью, что жил худо и небрежно,
И с радостью, что вник в смысл бытия.
Иное в Лавре времяисчисленье
Блаженной вечности дух распростёр
Здесь от молитвы сердцу услажденье,
О прошлом совесть чувствует укор.
«Жизнь измени, - себя там вразумляю, -
Спеши во времени творить добро!»
И ради вечности я жить желаю,
С которой в Лавре всё сопряжено.
Пречистой Девы на горе явленье
Открылось в Лавре огненным столпом.
Стопа Её – для верных утешенье,
Что благодать на месте том святом.
Икона Богородицы сияет,
Звездою Путеводной предстает.
Младенца Матерь Божья обнимает
Любовь Свою с Небес нам подает.
Здесь Иов, Амфилохий подвизались,
За истину стояли до конца,
И к их мощам нетленным прикасаясь,
Связь с ними чувствуем через века.
Святыня нам – Почаевская Лавра,
Старинный, крепкий, западный предел.
Пускай возносится здесь Богу слава,
Чтобы молитвы глас к Нему летел!
21.08.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212601
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.09.2010
Затишшя ночі сонної минає,
З світанком прокидається земля.
Туман приємно ще її вкриває,
Мов матінка окутує дитя.
Пухнастий, білий застелив долини,
На землю наче морем він зійшов.
Обмежене ж місцинами гірськими
Це море плаванням нас манить знов.
Поплив би я крізь сонну ще природу,
У напрямку прямісінько на схід,
Де контури нового дня приходу –
Стрічати сонця ранішній прихід.
І взяв би ще з собою вірних друзів,
Відчути радість зродженого дня,
Де все співає на горі і в лузі,
Що сонця блиск – наснага до життя.
23.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212542
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.09.2010
Слова, слова... их разных очень много,
Из букв рисуют жизнь, ее момент.
Использует один их четко, строго,
Не мудрено другому: «да» иль «нет».
Так часто жизнь рисует разногласье,
Взялось как будто с разных кинолент.
Вот одному там показалось счастье,
Другой увидел в том худой сюжет.
Приходят помыслы, легко уходят,
Озвучены слова так не уйдут.
Они нас смыслом в действие приводят,
В умах, сердцах остались – там живут.
Нам теплые слова – всегда в подарок,
Слова ж Христа – путь к вечности благой.
Пусть в жизни нам сияет свет их ярок,
Который примем верою живой!
19.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212350
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.09.2010
Наснився мені давній спомин, ніби сон...
Близький, знайомий, в часі вже далекий:
Дідусь, бабуся, тітка, вуйко йшли селом,
Здоровий їхній вигляд, не старенький.
В них не було печалі, смутку, не слабі,
Із радістю вони нас зустрічали.
Були турботи їхні наче незначні,
Лише їм в радість, мило їх втішали.
Тоді на вбору сіно з поля привезли
З пахучих трав, в нім коників цвірчання.
Ми разом дружньо закотили рукави –
В стодолу спритне почалось складання.
Дитячої там радості було сповна,
На сіновалі шуму, забавляння.
Копичку сіна переніс – мала гора,
Стрибнув на неї – пружні коливання.
Пізніше майстрували з дідусем паркан,
З біленьких дощок збили ми завзято.
Подвір’я блиском гарним засіяло там,
На вулицю прийшло неначе свято.
Допомагав я бабці винести будяк
Із борозди колючий, зелененький,
Щоби зростали морква, редька та буряк,
Щоби врожай вродив гарненький.
Корова з пасовища ввечері прийшла,
Почули протяжне, гучне звучання.
Забавно в неї витягнулась голова,
Щоби погладили її благання.
А на вечерю суп ми їли запашний
З зелених свіжих овочів з городу.
Старалась бабця, був несказанно смачний,
Просила потім лиш подати воду.
За гору красне сонце заходило,
Смеркало і виднілись вогники з вікон,
Стих вітер, що колись дув полохливо.
Наснився мені давній спомин, ніби сон…
20.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212174
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2010
Мне много ли для счастья надо?
Ответ даю себе на тот вопрос:
Мир на душе приятен, сладок,
Чтоб в жизни всё хорошее сбылось.
Мне много ли для счастья надо?
Чтоб жизнь моя напрасной не была:
Любовь и мир, в семье порядок,
Чтоб были рядом дети и жена.
Мне много ли для счастья надо?
При встрече ближних одарить теплом,
Их проводить хорошим взглядом,
Чтоб сожалений не было потом.
Мне много ли для счастья надо?
Уверенным чтоб быть всегда в себе,
Без горечи, тоски, упада,
Чтоб жизнь свою укоренить в добре.
Мне много ли для счастья надо?
Чтоб с верой в Бога жизнь свою пройти,
Чтоб вечность стала мне наградой
В конце того прошедшего пути.
21.06.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212155
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.09.2010
Для нас звучит аккорд прощальный –
Заводит пылко гармонист его,
Немного грустный и печальный,
Встречаться, расставаться суждено.
«Привет... прощай!» - звучит так много.
Придем, увидим, снова мы уйдем.
Кого-то встретим может строго,
Иного – с радостью и руку жмем...
17.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211318
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.09.2010
Любили ли вы так, роняя слезы?
От сердца, искренне, с печальною душой,
Чтоб прочь шли беды, вдохновляли грёзы,
Когда заметишь ту, что стала дорогой.
Ее немного иногда увижу,
Объемлют сердце радость с жгучею тоской.
Мне подойти неловко к ней поближе,
И страшно для меня узнать, что я чужой.
Любили ли вы так, роняя слезы?
Которые никто нигде не замечал
От чувств несмелых, колких словно розы,
Когда любимой лик лишь мысленно мелькал.
Глаза, как бирюза, мне утешенье,
Ее походку издали я узнаю,
Приятны, радостны души волненья,
Когда случайно близко к ней я подойду.
Любили ли вы так, роняя слезы?
Что нету перспектив, надежды никакой,
Не составлялись той любви прогнозы,
Но я не думал сердце отдавать другой.
Нет, не снискать мне той любви невинной,
И в прошлом свет ее давным-давно угас.
Мы просто разошлись по жизни длинной,
Друг другу не сказав: привет, прощай, - хотя бы раз...
30.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211286
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2010
Де шумно вітер в тополях гуляє,
Видніються обрії, схили Карпат,
Дитинства село там вшир розстилає
Красу мальовничих збудованих хат.
Стрв’яж-річка руслом його обгинає,
Круті та пологі її береги.
Хоч невелика, та часом лякає,
Для захисту – дамби великі звели.
Завзятість, наснага там особливість,
Городництво сила, відзнака його.
Примітність селян – удача та спритність:
Ростуть парники, коли перше тепло.
Тут працьовитих ідуть горизонти.
Трактор, кінь, мотика, вили, коса –
Зброя досягнень, що на п’ємонті,
Рясніють вони на городах, ланах.
14.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211136
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2010
Церковні дзвони Львовом ген лунають –
До храму в нас дорога пролягла.
На Короленка вулицю скликають,
Вознести славослів’я вже пора.
На Службу Божу їдемо та йдемо,
Із Львова та районів навкруги.
Тут у молитві час ми проведемо,
Щоби Безкровну Жертву принести.
З’єднала нас на Короленка церква
Якої покровитель є святий,
З яким і перемога, і безпека –
Георгій Побідитель, страж міцний.
Тим, хто незмінно чтить святую віру
І православ’ям в серці дорожить,
Щоб не зійти у легковажність сіру,
До храму путь крізь суєту лежить.
Тут Тихфінська ікона чудотворна
З гори Афон принесена була.
Пречиста Діва радісна й скорботна –
Наш край оплакала слізьми вона.
Нетлінні мощі в храмі є Варвари
Великомучениці, славлять ту,
Що витерпіла муки та удари,
Що полюбила святість, чистоту.
Цей храм для вірних – сила та опора,
Коли печаль – ми линемо туди.
Приходить тут духовна втіха скора
І намір по життю до Бога йти.
09.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211122
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.09.2010
Та первая любовь неповторима,
Осталась позади и вдалеке...
Годами унесенная незримо,
Воспоминания о ней – при мне.
Глубины сердца потрясло то чувство,
И образ той единственной мелькал.
Мне робко было и немного грустно,
Что взглядом лишь ее я провожал.
Та первая любовь неповторима,
Чиста по-юношески и светла,
Мечтательна, немножечко наивна,
Досад, обид, невзгод мне не дала.
Её хотел увидеть как отраду,
Чтоб взгляд мой ободрился красотой.
Те встречи были мне тогда в награду,
Не мыслил сердце отдавать другой.
Та первая любовь неповторима,
Пленился девичьей я красотой,
Что ненаглядна и неотразима.
Останется всегда мне дорогой.
30.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211013
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.09.2010
Когда стихает пыл житейских битв,
Душа спешит отдаться диалогу,
Где кается, и плачет, и болит,
Что суетой сковалась понемногу.
Ей сладостны стают слова молитв,
Которых глас направлен в небо к Богу.
Порыв их словно пламень, что горит
И озаряет узкую дорогу.
Последовать Христу, жизнь изменить
И чистым сердцем возноситься к Богу,-
Негласно Ангел душу учит жить,-
Молясь, покинув суетну тревогу.
15.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210966
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.09.2010
Повіяв буйний грізний вітер…
Набігли хмари темні дощові,
Дерева почали рипіти,
Піднявся порох догори з землі...
А ранком сонце так світило,
Мов закликало кожного надвір,
Люб’язно наче говорило:
"Я грітиму ще довго, ти повір!"
Втішало нас його проміння,
Припала до душі нам ця пора.
Були хмаринки – як видіння,
Який з них дощ, хіба таке бува?
Та до обіду все зростали –
Зробилися великі кораблі,
Над нами пристань відшукали,
Пливли по небу, стали тут собі.
Компанію ще склав їм вітер,
Якого навіть чути не було,
Стемніло, почало гриміти,
Пішов тут дощ, зненацька понесло…
Та віримо – це ненадовго,
Пройде негода неприємна ця.
Ще вийде сонце – це природно
Радітиме на дворі дітвора!
09.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210864
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2010
Взлетел бы в небо я, как быстрый сокол,
Да крыльев нету, чтобы вознестись,
Парить в прострастве голубом широком,
Легко, свободно поднимаясь ввысь.
Люблю смотреть я как летают птицы:
Земля нужна им, чтобы отдохнуть,
Преградой не стают для них границы,
Им только крылья надо распахнуть.
Стремится к птицам вдаль душа моя –
Взлететь бы вместе в небо голубое.
И взгляд её крылатый, свысока,
Воспринимает мелочным земное.
Мне постоянные места скучны –
Широкого простанства бы, раздолья:
Сегодня здесь, далече завтра ты,
Приятна необузданность приволья...
08.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210861
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.09.2010
В нічному небі видно дві зорі:
Одна – горить яскраво та палає,
А друга – ледь жевріє угорі,
Потрохи біля першої згасає.
Ясна зоря милує око нам –
І хочемо на неї подивитись,
А та, що гасне – з боку, так десь там…
Не буде скоро з часом вже світитись.
Палаюча – всім світить уночі,
Дороговказною для нас буває,
А інша – ледь видніється вгорі,
Здається, користі у ній немає.
Та знають старші люди цю зорю,
Ще здавна багатьом вона світила,
Її всі помічали як ясну,
Яка своїм паланням всім служила.
Коли не було ліхтарів та ламп,
Вона на допомогу поспішала.
Дорогу вказувала чумакам,
Ще звечора люб’язно всіх вітала.
І завдяки колись ясній зорі,
Подорожуючі свій шлях справляли,
Пройшли дороги довгі та складні,
Мети жаданої так досягали.
Пройшов вже зоряний далекий час,
Хоча на картах ця зоря буває,
Але вогонь її вже майже згас,
Тепер нова зоря усім палає.
10.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210634
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2010
Мы службу в войсках проходили,
Давайте же вспомним, ребята.
И тяжести службы сносили,
Закалку прошли мы когда-то.
В Х/Б, сапогах прошагали
Мы полных и долгих два года.
Родные места покидали,
Ради священного долга.
Мы в марш-бросок поднимались,
В амуниции с автоматом.
Сноровке так обучались,
Чтоб быть настоящим солдатом.
И дружбой мужской дорожили –
Подставить плечо как для брата.
Сквозь воду, огонь проходили,
Приказ чтоб исполнить комбата.
10.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210629
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 13.09.2010
Сходинки часові життя минають
Долаємо їх поступово ми.
Ось тільки нас дитятка утішають,
Знайомі зирк – вони вже підросли.
Нас милувало перше слово «мама»,
І першим крокам так раділи ми.
Дорослою тепер дитина стала
І інтереси в неї вже не ті.
Недавно ще з малечею гуляли,
Було нам втішно вулицею йти
Далеко ми дитину не пускали.
Тепер не дуже покеруєш ти.
І іграшки дитину утішали –
Цікавими були та дорогі.
Тепер вже непотрібні вони стали,
Серйозне зацікавило її.
Дитинства час по-своєму прекрасний
Нехай дитині радість він несе,
Своїми клопотами він дочасний,
Нехай він незабутньо промин́е.
18.02.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.09.2010
Четверте серпня – день нам дорогий,
Коли на рушничок весільний встали.
Почався відлік часу в нас новий,
Життєві ми дороги поєднали.
Ти в шлюбнім платті дивно розцвіла
Мов біла запашна в саду лілея.
І любувала всіх твоя краса,
Не оспівать її в піснях Орфея.
Розписки миті трепетні були,
Союз сімейний підписи скріпили.
Обов’язки взаємні прийняли,
В житті щоб один одним дорожили.
Наш поцілунок апогеєм став –
Ми досягли весільної вершини.
Нас келих із шампанським об’єднав,
Щоб ми лише душа у душу жили!
04.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2010
Збігає тихо час: тік-так, тік-так...
Перерви та зупинки він не знає.
Оглянемось подекуди назад,
Роздумуємо: що ще нас чекає?
Подій багато в часі перейшло,
Були переживання, сподівання.
Все як бурхливі води протекло –
Лишились спогади, повістування...
Однак, ми пам’ятаємо людей,
Що нам колись поводирями стали,
Не досипали із-за нас ночей,
Які любов свою нам віддавали.
Вони нам дорогі, в серцях живуть.
І подумки здається: вони з нами.
Нас надихає їх життєвий путь,
Наповнений хорошими ділами.
Колись і в нас життєвий шлях мине,
Десь ми себе реалізуємо.
І смуток душу нашу огорне
За те, чого ми не плануємо.
Хай після нас залишаться діла,
Які вагомим би здобутком стали.
Щоб пам’ять довгою про нас була,
Щоб добрим словом нас колись згадали.
06.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210072
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.09.2010
Кому я нужен умный-никакой?
Учился я всему и понемногу.
Не понимаю, в чём я удалой,
С чем жизненную прохожу дорогу?
Хотел бы я специалистом стать –
Как говорят, в буквальном смысле слова.
И по труду зарплату получать,
Чтобы не постыдиться дома снова.
Да что-то кажется мне иногда,
Что у меня работа есть и нету,
Как будто есть зарплата у меня,
Похожая на строгую диету.
Пройдет уж скоро двадцать лет как жду,
Что жизнь прекрасной и спокойной станет
И лучшие из лучших власть берут,
А воз и ныне там – стоит в тумане...
08.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210069
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 09.09.2010
Роки дитинства знову пригадались,
Мов подих давньої і близької пори,
Які у пам’яті закарбувались.
Незмінним спомином зосталися вони.
Тоді нам подавали настанови
Про віру у майбутній справедливий час,
І що для подвигу і перемоги
В житті знайдеться місце в кожного із нас.
Учили все по совісті робити,
Казали нам, що це найкращий контролер,
Людей за працю, чесність їх цінити,
Любити партію та наш СРСР.
Нам самовідданість заповідали
Для блага батьківщини та її людей.
При цьому віру в Бога в нас забрали
Заради втілення тих ленінських ідей.
Комуністичні погляди цінились
Колись в минулому суспільстві понад все.
На заповідях партії ми вчились,
Так жили і здається вірили у те?
02.06.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209903
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.09.2010
Сезон грибних дощів вже розпочався:
Пожовкле і вологе листя на траві.
І запах листя з хвоєю змішався –
Так надійшли до нас осінні дні грибні.
Дощі дрібненькі, вітерець, тумани,
Промінчик сонця одинокий виграє…
В цю пору – намір запастись грибами:
На мирне полювання ранком люд встає.
Гуртом в Карпатський ліс налаштувались,
Зібралась в нас команда дружня, бойова.
Ножами, кошиками запасались,
В чоботях – амуніція для грибника.
Біля Дністра машина зупинилась,
На мілині ми вбрід цю річку перейшли.
Схил гір команда пильно роздивилась,
І розійшлась гриби шукати – хто куди.
Грибними запахами чути в лісі,
Знайти у нім гриби - лиш працю доклади:
Зігнись і придивись в якому місці,
Немов у засідці сховалися вони.
Он там опеньки в купках позростали
Одні в травичці, другі височать на пні.
Голівки дружньо рясно показали –
Здається, наче в кошик просяться самі.
Ми на протоптані стежки звернули,
Пішли між соснами у бік і ти диви…
Були тут люди, не одні минули,
А дивляться на нас там гарні маслюки.
Та щоб гриби були не лиш ті самі,
Різноманітна в кошику була краса,
Ми на галявину пішли ще далі –
Компанія із рижиків там залягла.
Грибного полювання час збігає,
І здобутковим, гарним став його кінець:
Нам білий гриб зненацька виростає –
Сьогодні світлий коронований вінець.
З трофеями грибів вже повертались,
Дорога пролягла обабіч вод Дністра.
Та чудо… тут опеньки звідкись взялись,
Хтось наче сіяв спеціально – дивина.
Очам повірити було в це важко,
Хоча темніло і почався дощ густий,
Збирали ми опеньки ці не тяжко –
Додав нові нам сили урожай рясний.
Посудини заповнились грибами,
Відважними і мокрими були ми всі.
Та справжніми ми стали грибниками,
Коли пішли сезонні та грибні дощі!
07.09.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209901
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2010
Листи читаю, що писав до Тебе,
Колись ще двадцять літ тому назад.
Стараюсь пригадати я для себе
Далекий час омріяних принад.
Тоді ми проходили крізь розлуки,
Став перевіркою любові час.
Мені пригадувались ніжні руки,
Тендітний стан твій згадував не раз.
Бажали ми лиш опинитись разом,
Щоби розлук між нами не було.
Хотіли ми заволодіти часом,
Спинити і прискорити його.
Майбутність невідомим віддавала,
Те, що чекало – ніби як туман.
Надії кожна зустріч дарувала:
Нам бути разом, буде краще нам.
Побаченням ми кожним дорожили,
Неначе перший і останній раз.
Коли стежки ми разом проходили,
Був неповторний, незабутній час.
І трішки хочеться назад вернутись,
У молодості час свій провести.
В щасливі очі твої зазирнути,
Твій щебіт чути, йти з тобою, йти…
13.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2010
Відвідини Почаєва нам незабутні –
Це для паломників є особливий час,
Там в вірі православній стаєм́о могутні
І подих вічності там утішає нас.
Ще здалека церковні ќуполи вітають,
Подібна Лавра на величний корабель,
Де впевненість і затишок нас обіймають,
У курсі до обітов́аних нам земель.
Церковні дзвони у Почаєві лунають
До Лаври на молитву кличуть прихожан,
Полишити суєтні справи закликають,
Щоб на стезі спасіння утвердитись нам.
Присутність на горі Небесної Цариці
Не раз засвідчувало місце це святе,
З благоговінням тут куштуємо водиці,
Що з Цільбноносної Стопи Її тече.
Ікона Богородиці з малим Ісусом
Замилування душам нашим подає.
Щоб із шляху спасіння ми не збились курсом,
Пречиста Діва нам заступницею є.
Святі та преподобні Іов, Амфілохій –
Молитвеники, теж заступники для нас.
Тут їхні мощі, що втішають у скорботі,
До цих святих возносимо молитви глас.
В духовних силах покидаємо ми Лавру,
З бажанням повернутися сюди іще.
Коли незмінно любимо ми віру праву
Нас Богородиця в Почаїв приведе!
В день святкування Почаївської ікони
Божої Матері 05.08.2010р. за нов.ст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209750
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.09.2010
Надежная церковная ограда...
Здесь проходило множество людей.
За ней нашлась не одному отрада,
Легчала тяжесть там земных скорбей.
И кажется: зайти – какая важность?
Порой, возможно, что зайдешь сюда,
И кто оценит, что отверг ты самость,
Что в Боге радость обрела душа?
Но вереница тех, кому Бог дорог,
Кто ощутил сей жизни смысл большой,
Идет сюда и в зной, и в стужу, холод,
Снискать душевный мир, любовь, покой.
Им дорога церковная ограда,
Иначе оценили жизнь свою:
Сознанием, что наша вера права,
Желанием небесных благ в раю.
Спешат же верные войти в ограду,
За ней не страшно в тленном потерять,
Но лишь бы вечность обрести в награду
И чистым сердцем Бога прославлять!
03.09.2010г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209574
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.09.2010
Село свого дитинства пам’ятаю,
Де ріс і перші кроки я робив,
Виховувався там у тому краю,
Пізнав багато, вперше пережив.
Від Самбора воно є недалеко
Колись назвали – Бабино його.
Жила одна бабуся там давненько –
Тоді започатковане воно.
Дідусь навчав мене в селі співати,
На атласі шукати землі та світи.
А бабця вчила, щоб чуже не брати:
«Своїм майном лиш вдовольняйся ти».
Була дитяча дружба щира, добра,
Без зради, вигоди, незгод, брехні.
І перша прикрість, неприємна шкода –
Зневажили, зробили зло мені.
Про віру в Бога у селі дізнався,
Малим я вперше в церкві побував.
Коли кропили, приходило щастя,
Хрещенської водиці випивав.
А на Великдень і Різдво Христове
Пекла бабуся паску, калачі.
Життя робилося немов казкове
Від випікання на дровах в печі.
Любив пасти я у селі корови,
Щоб день походом в мене пролетів.
І споглядав я на красу природи:
На поле, річку, трави та корів.
А ранком, коли сонечко вставало,
Давали бабця й тітка молока,
Яке здоров’я й сили прибавляло,
Ще шипотіла в нім парна піна.
Ті дні минули наче непомітно,
Хоча, здається, вчора це було.
Стрічаю односельців я привітно,
Коли трудитись їду у село.
25.08.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209569
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.09.2010
Сияет жизнь как блеск метеорита,
Она на время вспыхнет и сгорит.
И ярким светом малость озарится,
Для вечности она короткий миг.
Я не хотел бы в молодость вернуться,
И не желаю юной беготни,
В те беспокойства снова окунуться,
Но лишь вперёд по жизни сей идти.
Мне юным многого достичь хотелось:
Большого уваженья, высоты.
Погасла юность – всё то улетело,
Не оправдались те мои мечты.
Но в жизни разное происходило,
С того уроки выносил себе.
Нет, не напрасно то, что в прошлом было,
Всё, что прошёл когда-то на земле.
Закалка в жизни так моя свершалась,
Среди событий, что не перечесть.
Жизнь к Богу постепенно направлялась,
Я осознал: она дар Божий есть.
Мы к Богу путь по жизни совершаем,
Здесь испытанья ожидают нас.
Жизнь вечную в награду обретаем
И радость в Боге, что на Небесах.
14.05.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209073
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.09.2010
Я полюбив ті ранки світанкові,
Той горизонт, де сонце постає,
Ті дивні миті, радісні, казкові,
Де день новий надії подає.
Вони мене красою милували,
У них мій погляд вдалечінь летів:
На гору, в гай, то проходив лугами,
По мальовничих краєвидах сіл.
Я полюбив ті ранки світанкові,
Вони у силах сповнили мене.
Тепер із ними мешкаю у Львові,
Минає час, рік поза роком йде.
Із нашої багатоповерхівки
Огляну Львів, райони та місця.
Із поверху дев’ятого домівки,
Де затишна квартира є моя.
Я полюбив ті ранки світанкові,
Коли відходять зорі у блакить,
Стежки по небу видно просторові,
Літак за літаком у даль летить.
В Шевченківськім гаю тепер цвітіння
Чарує запах квітів та п’янить.
На серці є високі устремління,
Коли ніхто ніде не гомонить.
Я полюбив ті ранки світанкові,
Червоне сонце жовтим там стає
І промені з’являються чудові.
Наснагу до роботи це дає.
Панує владно тишина світання,
Не чути галасу та шумних слів,
Доноситься пташине щебетання,
Ледь долинає мелодійний спів.
Я полюбив ті ранки світанкові,
Коли прокинеться усе за мить.
В цей час немає суєти людської,
Забігає все скоро й зашумить.
В ранковий час – важливі міркування,
Обдумую, планую що і як.
Та основне – горить в душі бажання,
Щоб день пройшов у праведних ділах.
Я полюбив ті ранки світанкові,
З приємністю вони вплелись в життя.
Були ті ранки в радості і в горі,
Давали миле, ніжне почуття.
Часи ранкові часто наставляли,
Що з часом все пройде і все мине.
Та ранки знов були і знов тривали,
Підтримувала їх краса мене.
Я полюбив ті ранки світанкові,
Коли в дорогу дальню від’їжджав.
Вони стрічали знов мене у Львові,
І звично з ними подорож справляв.
Найбільший з них – це Ранок Великодній,
Вітають з Воскресінням там усіх.
В своєму торжестві – Він неповторний
Величним Святом, радістю утіх!
09-29.04.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209072
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.09.2010
Люблю ступати вулицями Львова,
Захоплений красою їх живу.
Із радістю, коли пора чудова,
Із смутком трохи - у лиху пору.
Ці вулиці неначе на долоні
З вершини Замку бачимо здаля.
Ми поглядом шукаємо райони,
Де так недавно були ти і я.
Вокзальні вулиці найперш вітають,
Здається в університет ведуть.
І ті часи навчання оживають,
Коли проліг до Львова в мене путь.
Навчальний корпус університету,
Такий знайомий, звичний, наче свій.
Дають тут вишкіл кожному студенту –
Це наш фундамент у житті міцний.
Ось вулицю Франка я вже минаю,
Грушевського неспішно перейду,
Проспект Шевченка – там я побуваю
І площу Галицьку я перетну.
Проспект Свободи і на площу Ринок,
Підвальну озираючись пройшов.
Архітектура їх – це гарне диво,
Полюбуватись хочу знов і знов.
27.01.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208976
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 02.09.2010
З дитинства море загадковістю манило:
Безмежність вод, ласкаве сонце, небеса.
У нього хвилі підіймаються бурхливо,
Звучить в прибоях там мелодія морська.
Вона нас зазиває у морські простори,
Мандрівки світом та цікаві відкриття.
І хочеться піти в відкрите синє море,
Пізнати кращого інакшого життя.
Над водами кружляють голосисті чайки,
Їх крик з’єднався нерозлучно з шумом хвиль.
Вздовж узбережжя білі ланцюжкові зграйки
Розташувались дружньо на багато миль.
Удалині овіюється вітром парус
У просторі морськім по хвилях вільно мчить.
У вільнім плаванні отримує він славу,
За ним наш погляд пильно з берега біжить.
Пісочний пляж до себе любо зазиває
Купання в морі, загаряння тут щодня.
Здається море все лихе із нас змиває,
А сонце прибавляє сили до життя.
Ми довго згадуєм морську пору привітну
Ті сонячні часи у пам’яті живуть.
А віяння після дощу улітку вітру
Нас надихає на південний дальній путь.
01.07.2010р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208974
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.09.2010