| Сторінки (3/242): | « | 1 2 3 | » |
Він ритми шукав, відстукував пальцями
По грифу, акордами ля – сі-бемоль.
Акорди безбожно стояли спартанцями,
І все не здавались йому у полон.
Але він їх брав, і брав наполегливо,
Старанно псував всім сусідам життя.
Аж поки сусідці, що звалась Оленою,
Нарешті не увірвалось терпця.
Вона увірвалась в музичну майстерню
Вночі, де не спав молодий музикант,
Натхненно так граючи кварти і терції...
Одні і ті ж самі – вже тиждень підряд.
Підступно підкралась сусідка Олена
До молодого, але вже митця.
Не дуже для нього зручна мізансцена,
Не буде для хлопчика хеппі-кінця.
Я хочу закликати вас наостанок:
Не грайте на нервах у ближніх своїх.
Якщо ви не Моцарт, якщо ви не Вагнер,
Мистецтво не варте їх криків і сліз.
P.S. Музика - це те, що об'єднує людей з усього світу. Це ще один із інструментів глобалізації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331013
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.04.2012
Ми стали удвох під вечірньою тишею,
Мовчки вслухаючись в шепіт зірок.
Так наша близькість здавалася глибшою,
Нам залишалось ступити лиш крок.
Ми не ступали, бо, мабуть, боялись,
Хоч і свідомо не знали того,
Що внутрішній спокій і досконалість
Зруйнує все те, що статись могло.
Диявольський крок роз’єднує душі,
І, як не дивно, єднає тіла.
Ми - моряки, що прямують до суші,
В той час, як свободу дарує вода.
Сутінки все наступають завзято,
Ніби штовхаючи нас до обійм.
Лишається крок – три слова сказати,
Лишається крок – кінчається фільм.
P.S. Сумнів зникає лише в ту мить, коли робиш останній крок.́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330138
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.04.2012
Я б з радістю віддав свою свободу
У обмін на любов твою. Весну
Не варто витрачати вдома
На чергову аркадну гру.
Мені властиве прагнення польоту,
Який можливий тільки вдвох. Однак
Для пропуску в інтимну зону
Потрібно мати ряд ознак.
І ти ці риси маєш, безперечно.
Та це мене лякає... Бо ціна
За помилку - це недоречна
І марна витрата життя.
То як гадаєш: варто ризикнути
І вдатись до пригод? Джекпот
Мені ночами не дає заснути...
Чи, може, вчасно вимовити «стоп» ?
P.S. Якщо не зробиш щось - будеш жалкувати, але за скоєне і більше відповідальності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329864
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.04.2012
Коли ти поїдеш – я серце посиплю золою,
Коли ти поїдеш – я буду писати листи.
Частинка мене, ймовірно, поїде з тобою,
Частинку мене назавжди привласнила ти.
Коли ти поїдеш - я буду на тебе чекати,
Коли ти поїдеш – я не забуду про [нас].
У пам’яті житимуть наших зустрічей дати,
У пам’яті житиме спільно проведений час.
Як прийде цей день - не буду благати лишитись,
Як прийде цей день - я просто тебе відпущу.
У грудях щось буде шалено щеміти і битись,
У грудях щось буде щосили просити дощу...
Коли ти поїдеш – у днях моїх з’явиться пустка,
Коли ти поїдеш…дівчинко, досить про це.
Допоки ти тут - хай інші від заздрощів луснуть,
Допоки ти тут - удвох ми сильніші за смерть.
P.S. Am-G-F-G(Em)
Де б ти не була,
Як би ти не змінилась,
Нехай ти навіть забудеш мене,
Але ти назавжди лишишся моєю коханою дівчинкою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329827
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.04.2012
Сучасний світ, немов велика діжка:
Де мед, а де смола – не розбереш.
Де довга і струнка жіноча ніжка –
Там і смертельно небезпечний треш!
Держава наша – теж велика діжка.
Який народ – такий і Президент!
Ми протестуємо, не встаючи із ліжка,
Байдужість наша – гарний інструмент.
Тут кожен з громадян – велика діжка,
Та меду вже не більше, ніж смоли.
Куди не глянь – проторена доріжка,
Куди не глянь – усе ревуть воли.
P.S. Неможливо жити в світі, ігноруючи його закони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328295
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.04.2012
Ти мені нічого не повинна.
Угод між нами не було.
І близькість наша - швидкоплинне,
На мить доступне джерело.
Ми просто мило спілкувались,
Та все ходили вздовж межі.
Якщо між нами щось і сталось,
То лиш взаємні міражі.
Можливо, так і справді краще:
Поспілкувались…розійшлись…
Не варто залізати в хащі,
Якщо покинеш їх колись.
P.S. Про хащі: якби я знав - то не влізав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327004
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2012
Чимало на світі гарненьких дівчат,
Чимало на світі розумних.
Для кожної мами я - кандидат,
Та кожна з них відчуває і сумнів.
Чимало навколо цікавих персон,
Людей для розмов (і не тільки).
Чимало і тих, хто збентежив би сон,
Лиш прочитавши напам’ять Рільке.
Та в них зазвичай немає чогось,
Що робить усе особливим.
Тому виходить, що більшість це – хтось,
І тільки дехто – важливий.
P.S. Любити всіх - не любити нікого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012
Весняний сніг, як літнє сонце в грудні.
За декілька годин все місто замело.
І ми - птахи, що втрапили у бурю,
Шукаємо, як відновити статус кво.
Всі люди йдуть – і стукають зубами.
Ще вчора на термометрі п'янка весна
Пройшлась до плюс п’ятнадцяти місцями.
А вже сьогодні всюди – біла мла.
Клянуть природу злі, розлючені дівчата,
Що заховали в шафу всі пуховики.
Підступний сніг, немов цукрова вата,
Вкриває їх від ніг до голови.
І тільки оку невідомого поета
Відкриється поетика непроханих снігів.
І музика пейзажів Тютчева і Фета
Прорветься в світ…на декілька рядків.
P.S. Магія - це те, що розриває повсякденність. Справжня магія - це коли повсякденності просто немає.
D-Hm-F#m-GAD.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325514
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 27.03.2012
За твоє слово "так",
І за щиру посмішку
З білими зубами,
Я віддам півцарства
І себе з потрохами.
Та якщо твоє "ні"
Почують мої
романтичні вуха,
Я втоплю тебе у багні,
Горделива цнотлива падлюко!
P.S. Шкода, що в жінках так швидко вмирає Ассоль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325068
рубрика: Поезія,
дата поступления 25.03.2012
Я не втікатиму від дощів,
Не обіцятиму теплу погоду,
Але додам наснаги і сил,
Перенесу, як не буде броду.
Я сховаю тебе від богів.
Боги заздрять так само, як люди.
Ми не приймемо їхніх дарів,
Нам не потрібні їхні Іуди.
Сховаю тебе у водах Дніпра,
Віднесу на руках на високі кручі.
Ти на світі така лиш одна,
І іншим людям від цього незручно.
Я сховаю тебе у душі.
Подалі від світу, людей, і прогресу.
А ти слухай, слухай мої вірші…
Лиш у віршах все прозоро і чесно.
P.S. Справжнє почуття - це коли робиш щось для когось, а не для себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325043
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.03.2012
Йшов дощ..він лив нестерпно,
Орошуючи людські гріхи.
Він капав тихо й безперервно,
Шукаючи шляхи в низи.
Хотів він змити весь непотріб,
Що нагромадився в землі.
Бажав він думати на дотик,
Шукати щастя навесні.
Дощ крапав...знову й знову
Вода тікала від вітрів.
Та ми не зрозуміли мову
Цих вічних танучих снігів.
P.S. Вода несе з собою зміни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323334
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.03.2012
-Я хочу вимовити слово,
Але виходить тільки звук.
Не в’яжеться у нас розмова,
І в тиші так багато мук!
Ти вперто кліпаєш очима,
Дірявиш стелю до глибин.
Твої вуста здаються злими,
І я тобі здаюся злим.
Не досягнути компромісу,
Бо ти не йдеш на компроміс.
Біжиш за посмішок куліси,
Немов найкраща із актрис.
Так тяжко вимовити слово!
Мабуть, від тебе я втечу.
І все почнеться ніби знову...
-Мовчи.
-Мовчу.
P.S. Часом виникає така мовчанка...
Не та, якою заповнюють паузи між словами,
а та, коли просто вже немає чого сказати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323189
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.03.2012
Штовхаючись і борсаючись у багнюці,
Ти хочеш бути рівним сонцю і богам.
Законами тяжіння до землі прикутий,
Все підіймаєш в грудях свій дев’ятий вал.
Не в силах вирвати собі шматок свободи,
Ти душу розриваєш люто, як папір.
- О капітан! Навколо лиш чужі, холодні Води.
І у глибинах причаївся безпощадний Звір.
Та правда, вірний Юнго, тільки в тому,
Що звір – всередині, і це - панічний страх.
Бояться різного, та кожен відчуває втому,
І кожному від цього часом зносить дах.
P.S. Дивлячись у безодню, одні думають про безодню, а інші - про те, щоб побудувати міст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321076
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2012
Щось невловиме, сказане без слів,
Поєднує людей, близьких очима.
Бо саме попіл спалених мостів
До цих людей – як ніж у спину.
Найбільшу цінність має те близьке,
Що має форму, вибиту на скельцях
Тих лінз, якими дивишся на світ,
З однаковою частотою серця.
Слова – це хвилі. Хвилі – мов любов,
Любов – як світло, що живе в повітрі.
І я пояснюю це спільністю основ
Всіх фарб, розмішаних в палітрі.
Натхнення – співпадіння амплітуд,
Кохання – це найбільше співпадіння.
Якщо ви чуєте слова «Не йди, я тут…»,
Я заздрю вам до посиніння.
P.S. Врешті решт, людське життя - це і є коливання між двома крайнощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320282
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.03.2012
Диво існує. Якщо ще є люди,
Що вірять в дива.
Якщо ще той, хто готовий їх дарувати.
Хто супереч всім здобутим
цинічним знанням
Осмілився диво у груди впускати.
Наївність це подвиг,
Розкіш у наші часи.
Наївну людину назвуть не інакше як лохом.
Якщо ти, всупереч джунглям,
Ближньому все віддаси,
Тебе нарікуть божевільним…чи Б-гом.
Містом блукає самотній,
Старий чоловік,
І роздає самотнім дітям цукерки.
Звичайно ж, він ніякий
не чарівник,
Та вірі у диво він не дозволить померти.
P.S. Хочеш побачити диво? Створи його своїми руками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318264
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2012
Я розглядав не лінії долонь,
А міряв пульс – обіймами.
Бажання двох породжує вогонь
І робить – дивними.
Ти стукаєш мені у душу,
А йдеш – без попередження.
І я тебе впускати мушу,
Щоб ти – не змерзнула.
Бо власну суть не зміниш ти,
Любити – це як – дихати.
Від полум’я лишати вугілки,
А в серці – присмаки.
P.S. Цілуйте в душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317150
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.02.2012
Нехай зима закінчиться дощем.
Дощем новим, весняним, тихим.
Нехай сніги програють слем,
Підуть без сутички, без битви.
Хай сонце гріти знов почне…
У наших душах стільки льоду,
Що з часу Кайнозойських ер
Бездушність не виходить з моди.
Нехай розтануть всі сніги!
Я впевнений, що десь під ними
Краси лишилися сліди:
Ван-Гога й Рембрандта картини.
Я хочу під кінець зими,
Щоб всі прокинулись зі сплячки,
І врешті, думали самі,
Сліпого не вважали зрячим.
P.S. Кожному потрібно в щось вірити.
Кожному потрібно заради чогось прокидатись вранці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316908
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.02.2012
Від привидів минулого
Нікому не сховатись.
Бо пам’ять – стовпчик ртуті,
Записує всі дати.
Змальовує всі мапи,
Сценарії, обличчя.
І сильним правим хуком
Жбурляє на узбіччя.
І навіть ти, зустрічна,
Нагадуєш колишню!
Вплітаєш в коси стрічку,
І маєш схожі звички.
Це почуття незвичне
Воно дірявить груди…
Увагу привертають
На тебе схожі люди.
Не знаю, як з цим бути...
Усе нове – повтори.
Зациклені в спіралі,
Ми тільки тонем, тонем…
P.S. Ми - не в'язні долі, ми лиш полонені власного розуму. Франклін Д. Рузвельт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2012
Якщо буття визначає свідомість,
То ціну на газ визначає магнат.
Йому дає на це право совість –
Перетягувати канат.
Єдина існуюча перепона –
Власний моральний імператив.
Дивно собі не давати свободу,
Якщо вистачає на неї сил.
Відомо: Всесвіт сприяє сильним,
Наші думки – передбачення дій.
Просто потрібно зігнути спину:
Щоб пожати – спершу посій.
Влада – певний антонім моралі.
Король вибирати не має з чого.
Якщо ти за мир у власній державі -
Тобі не творити добро.
Бо у кожній державі світу
Приблизно така ситуація:
Кільканадцять розумних бандитів
Живуть за рахунок нації.
P.S. Далеко не кожна людина здатна обрати між більшим і меншим злом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2012
Ніколи я не вмів чекати,
І пив із вулика ще гіркуватий мед.
Я мов дитина, звик усе хапати,
Всі свіжі почуття зривав з дерев.
Життя не вчить нас мудрого терпіння.
Я кожен день, як у воді дельфін:
Вистрибую з води, набрати щоб повітря,
І знову за натхненням пірнаю до глибин.
Щомиті серце, мов востаннє, калатає.
Два стуки…тиша…сильний стук.
Живий лиш той, хто справді відчуває
Всі почуття: від щастя – і до мук.
P.S. Дехто помирає ще за життя. Не допускайте такого з собою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310068
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2012
Я пам’ятаю про вибух
В брудній і холодній землі.
З глибин проростали назовні
Мов з попелу, чорні квітки.
Росли, набираючи сили,
Був попіл для них, наче грунт.
Вели щодня вони битви
Із сонцем, підлим, мов Брут.
Вони виростали в дерева.
Тягнулись гілки догори
І синє, безхмарнеє небо
Боялося їх чорноти.
Бо тінь їх, темніша за морок,
Великі вкривала поля.
Вони розросталися, доки
Не стала золою Земля.
На гілці самотня ворона
Кричала урочисто «Карр!»,
Гуділа у відповідь Зона
І безліч пекельних примар.
А потім настала тиша,
Бо так вже було колись:
Щоб тільки шуміло листя,
І ріки безшумно лились.
І сталася потім повінь.
А після неї - Ніщо.
І навіть сонячний промінь
Бив попільно-чорним теплом.
P.S. Темрява - це відсутність Світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012
Зимові сніжні заметілі
Закрили написи вітрин.
Ознаки замерзання в тілі,
І так вже декілька годин.
Прикривши капелюхом очі,
Я поринаю в льодяні думки.
Ховаюсь у старій дубльонці.
Тепло важливе, не смаки.
„Чи не про це ти мріяв влітку?” -
Шморгає підзамерзлий ніс.
З’їв другу шоколаду плитку,
Цей день нічого не приніс.
Лунає „Місто” Маттафікс,
Оркестр! Нам зіграйте туш.
Радійте! На планеті Ікс
Новий мільйон самотніх душ.
P.S. дубльонка - примха мого стилістичного чуття) =)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307153
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 17.01.2012
Якщо в тебе власні, тільки для тебе закони,
Не спокушайся: ними ж тебе засудять.
Правила вивчать, а за законом Ома
Опір зламають не зовсім хороші люди.
Якщо твої слабкості оголені, мов дроти,
Цим неодмінно захочуть скористатись
Підступні, усміхнені люди-кати,
Що ввімкнуть у мережу смертельні Вати.
Поганцям у світі живеться самотньо,
За добрий характер – надто велика плата.
Поступ є, та з кожним наступним кроком
Душу крає більша чи менша Втрата.
P.S. Every choise has it's own price.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306360
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2012
Є речі, цінніші за гроші.
Їх не купити за папірці.
Вони, як Апостольські мощі,
Є носіями людської душі.
Візьму найпростіше: дитинство.
Згадайте кожний своє.
У всіх є улюблене місце,
Яке вам натхнення дає.
Є перше дитяче кохання
Є перший цілунок за вік.
Або всім знайоме бажання
Наблизити Новий Рік.
Усім нам потрібне везіння.
За гроші ж його не знайдеш.
Це вам не крем для гоління,
І навіть не бронежилет.
Я не продав би щоденник,
Чи авторство власних віршів.
Поети на вигляд нужденні,
Насправді ж - багатії…
Я не продав би ніколи
Найкращого друга свого.
Немає сенсу в багатстві
Як ні з ким ділити його.
Ніхто з нас жодної гривні
В могилу не забере.
Повірте, гроші – це сила
Що тільки душу жере.
P.S. А інакше - навіщо жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304745
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2012
Мов океан, що захоплює сушу
Ти без стуку вриваєшся в душу.
Без зайвого галасу і метушні
Ти до мене приходиш у сні.
Ніжним світлом гарячого сонця
Перемагаєш моїх охоронців.
Розум лишається не зі мною
В місті за чарівною горою.
Ти не питаєш мене, чи я хочу
Пити тобою наповнені ночі…
І на написані для тебе листи
Відповідаєш: «не хочу, пусти.»
А я все продовжую їх друкувати,
Все намагаючись не покохати...
Та попри мої титанічні зусилля
Я лиш морський дерев'яний човен,
А ти - штормова океанська хвиля.
P.S. Нас доля стрімко течією несе,
Бо ми не титани. Ми люди. (с)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2012
Я кохаю тебе китайською,
Як ніколи ніхто не кохав.
П’ю тебе ложкою чайною,
Як владу пив Чін Ши Хуан.
Я кохаю тебе, Піднебесна!
Твою повноводну Ян-цзи,
Твоє даоське чернецтво
І пролетарських вождів.
Я кохаю тебе, о Нужденна!
Я твій Великий китайський мур.
Твою кров береже моя цегла,
Твій дух - в силуетах моїх фігур.
Я кохаю тебе Шанхайською.
Ти моя героїня – Мулан.
Я вважав би тебе звичайною,
Та у тебе мільярди прочан.
Я кохаю тебе Пекінською,
Кожен твій перший і третій тон.
Коли зрозумів, стало пізно вже
Тепер я приручений злий дракон.
Я кохаю тебе китайською,
Як ніколи ніхто не кохав.
Що, ти говориш лише арабською?
Знову я не ту мову обрав!
P.S. У філологів своя, філологічна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2011
Шєт. Ти стала настільки важливою,
Що усе інше геть втратило сенс.
Ти на мене вилилась зливою,
Зимовим нічним холодним дощем.
Довгим чеканням столичних маршруток,
Слуханням вранці ліричних пісень.
Доля нам піднесла в подарунок
Один, але вартий тисячі день.
Ти так боїшся згубитися в сотні…
Ти поетичність ховаєш в собі.
Та наші серця настільки голодні,
Що вже не витримують тисняви тіл.
Живемо кожен у власних кімнатах,
В думках складаючи спільний іньянь.
Тебе ж не втримають ні мої ґрати,
Ні найпалкіше з можливих кохань...
Мені тебе не спіймати, красуне!
Ти, мов вода, вислизаєш із рук.
Ми як у фільмі. Це «далі буде»
Занадто солодке й приємне на слух.
P.S. Не все те добре, що поспіхом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2011
Поезія – річ неквапна.
Рими повільно виходить з душі
Мов почесна варта
Біля палацу шейха з Таль Раші.
Поезія – штука горда,
Не всі елегантну бачать строфу,
Як швидкість конкорда
Недоступна простому літаку.
Поезія – для безсмертних,
Вічно блукаючих втомлених душ.
Яким недостатньо
Променів сонця із міських калюж.
P.S. Життя - це поезія, поезія - це життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299865
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 14.12.2011
Тікайте від самотності в чужі обійми!
Життя, мов свічка, згасне, промайне!
Не витрачайте час на громадянські війни,
А швидше утворіть із двох одне!
Бо щастя – воно тут, воно вже зовсім поряд!
Не на далеких схилах Гімалайських гір,
Воно у внутрішніх мажорних, сильних долях,
Воно постійно поряд. Просто вір!
Велика сила схована в тобі, мій друже!
В бурхливих океанах твоїх мрій
Вона вирує, і як ти схочеш дуже,
То від думок ці мрії перейдуть до дій.
P.S. Хтось любить вогонь, хтось любить дим.
Хтось любить із кимось,а хтось любить один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299620
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.12.2011
Я належу тобі,
Як будівля належить цеглині.
Ти – автор моєї картини.
Принаймні,її головної частини.
Ти параметр a,
Що моє визначає рівняння,
Драматичний саспенс,
Моє гірко-солодке кохання.
Я зникаю в тобі,
як зникають зірки на світанку,
В моїм серці дірки,
І душа витікає із ранки.
Ти мої окуляри -
Розфарбовуєш світ кольорами,
Я без тебе сліпий,
Бо кохаю тебе до нестями.
Я відкрився тобі,
Як відкрився СімСім Аладіну.
Ти - володар моєї душі,
Ти - притулок мого пілігриму.
Як би я не втікав,
Мене щось повертає до тебе,
І тихо смикає за рукав:
-Чуєш, друже…Вона – твоє Небо.
P.S. Справжнє неможливо підробити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297879
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.12.2011
Я саджаю на зиму картоплю,
Бо діти постійно хочуть жерти.
Я не розмовляю про долю,
мені начхати на Президента,
В новинах дивлюся тільки погоду,
Щоб знати, що завтра мені одягнути.
Мене не цікавить Паризька мода,
У мене одна лиш батьківська куртка.
Для мене Наполеон - це торт.
Мене не цікавлять ідеї Ніцше,
Проте у мене є огород...
І з ним у мене мороки побільше.
У вас там мир, у вас там війна
У мене ж - врожаї і неврожаї.
Але як у МЕНЕ картоплі нема,
у ВАС її не буде в Ашані.
Я не суджу вас, міських,
І ви мене не зневажайте.
У кожного справ по горло своїх...
Час іти працювати. Бувайте.
P.S. Не існує єдиного Шляху. Є різні способи пізнання світу, і всі правильні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293994
рубрика: Поезія,
дата поступления 17.11.2011
Осінь в парку танцює танго
Під шалений шелест вітрів.
Листя вкриває самотню альтанку
Різноманіттям своїх кольорів.
Закохана пара сховалась у листі,
Падають з неба щасливі зірки.
А голі серця, наївні і чисті
Забули про «я», шепочучи «ми».
Шепіт зникає у шурхоті крон,
Все підкорилось стихії.
Здається, життя – не реальність, а сон
В якому збуваються мрії.
Місто вдягнулось у теплі тони,
Жовтень в його повній силі.
Я посміхаюсь, бо ліхтарі
Вже не самотні – щасливі.
P.S. У всі часи людське мистецтво лише наслідували Природу як втілення ідеальної краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293992
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2011
Я не кричу, коли приходить біль,
Як, помираючи, стоять дерева.
Не витрачаю марно сил
На піднімання рук до неба.
Немає сенсу виливати душу.
В житті у кожного своя печаль,
Тому завжди тримати мушу
Я гордих плеч горизонталь.
Не видати емоцій, приховати.
Навчитись жити глибоко в собі.
Щоб неможливо було здивувати
Ударом підлим з-за спини.
Не діють пафосні зітхання,
Не допоможуть каяття і плач,
Коли здається, що кохання -
Прокляття, демон і палач.
P.S. В наші часи сила - сподіватись лиш на власну силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269249
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2011
Через тиждень
відбудеться рік
З того дня, як
тебе не стало.
Тоді я ганебно
від тебе втік,
Промінявши душу
на славу.
Один рік, лишилось
ще три,
До моєї уявної дати,
До вже дорослої пори,
Коли щастя тобі
зможу дати.
Не все в житті
пробачити можна,
Твоєї відповіді я не прошу.
Просто знай, для
мене ти кожна
Ранкова краплинка дощу.
P.S. Маленькі речі можуть справляти великі враження…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269248
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.07.2011
Одного дня розпалю я у лісі велике багаття,
І кину туди своє щастя, і горе, і страх.
Нехитро зримую чарівну мантру-закляття,
Навіки закривши в душу емоціям шлях.
Жбурну в це багаття зіжмакані клаптики мрії,
Залишу вогню все те, що у долі відбив,
Полум'я з'їсть пожовклі від болю сувії,
Яскраво горітиме все, що так палко любив.
Високо в небо піднімуться рукописні строфи,
Довго тлітимуть трупи моїх найкращих думок.
Вони - не перші і не останні жертви Голгофи,
Крім мене, у світі є ще багато істот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262583
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.05.2011
Мені лишився тільки смак помади,
Яку вдихав з її я вуст.
Вона, чудово знаючи свої принади,
На мою гавань спрямувала курс.
Ви знаєте… так солодко і ніжно,
Як лиш у фільмах про любов буває.
З таким теплом бабуся місить тісто,
З такою легкістю лиш птах літає.
Я з нею знову хочу вірити у казку,
Не думати про психологію із книг,
Як хлопець, що поїхав до Аляски,
Забувши про Велику Гру Інтриг.
Якщо складемося ми з нею пазлами,
Якщо мені і зараз пощастить,
Я впораюсь із демонами й зламами,
І зупиню благословенну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262581
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.05.2011
Ідея, відірвавшись від норми,
Наповнить простір об'ємом.
Хаотично шукаю нової форми,
Як учень на контрольній без шпори
Шукає параболічний екстремум.
Об'ява: Шукаю загублену музу.
Вертайся, П'ятнице. Твій Крузо.
Без тебе життя прісно-солоне,
Твій чай на вікні давно холоне,
Самотність здавлює душу, як вузол.
Годинник втікає, ламає стрілки,
Я все чекаю своєї зупинки...
Де ти, моя тридев'ята платформо?
Де ти, моя ідеальна формо?
Стеля. Килим. Чотири стінки.
P.S. Без "а" немає "б", "а" без "б" існує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253017
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.04.2011
Моїй душі буває холодно
Від тих думок, що в голові.
Ті люди, що були найближчими,
Забуті. Мов і не були.
Моє тепло згоряє стрімко.
Так само, як спливає час.
На граблі всі йдемо ми сліпо,
Напевне, в стодесятий раз.
Так пусто враз стається, дико,
На всіх начхати. Все одно
Розійдемось ми з вами тихо
І пафосно, як у кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2011
оли востаннє ми грілись у багаття,
Твої блакитні очі палали, мов вогонь
І перегукувалися з кольорами плаття.
Їхній вогонь теплом був для долонь.
В ту ніч, як в знак прощання з літом,
Ми гріли руки в танці юних душ.
І нам, закоханим, удвом у світі
Для щастя вистачало сонця із калюж.
В ту мить зірки співали під гітару,
Реальність набула віршованих рядків,
Свідомість задихалась від пристрасті і жару...
Як жаль, що втримати тебе я не зумів!
Живе у серці й зараз наше літо.
Не вір, як скажуть, що тебе забув,
Щодня тримаю вахту у розбитого корита,
Очікуючи на продовження кохання сну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2011
В мені живуть 2 протилежні-людини:
Одна, що має принцип не здаватись та дитини,
Що хоче жити у своїх казкових вимірах-світах.
Я розрізняю їх лише за ясністю в очах.
У першого вони палають сонячним вогнем.
Вони "сміються" і не шукають хитромудрих схем.
Такому люди вірять і за таким підуть.
Ці очі лідера - це втілення героїв Крут.
А очі іншого - спокійні, тихі та пусті.
Такі побачите ви у готової ужалити змії.
Вам може здатись, що він безпечний і слабкий,
Та він все бачить і любить нападати зі спини.
У них обох зелені очі - очі кольору життя.
Проте й міраж оазисом може здаватися здаля.
Я той, хто сенс життя знаходить у цікавій грі.
І правду кажуть, людські очі - дзеркало душі...
P.S. ...разруха не в клозетах, а в головах.
М.Булгаков "Собачье сердце"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203644
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2010
Возможно ли стереть воспоминанья о любимой?
О той, с кем обещался быть всегда,
О той прекрасной, бережно хранимой,
Единственной, что привлекала в шумных городах.
Кто может позабыть все пламенные речи,
Идти, не видя трупа собственной мечты в руках?
Порвать и сжечь свой лучший в жизни вечер
И жить потом в суровых северных снегах?
Возможно ли забыть последнее свиданье,
Последнюю улыбку сквозь слезы на глазах?
Последний взмах руки, тяжелое прощанье,
Солено горький вкус разлуки на губах?
Я видел солнце в ее волосах и слышал ветер,
В улыбке чувствовал рассвет, в глазах – закат.
Вы сможете не чувствовать родного дома пепел,
Когда его сожгли на ваших собственных глазах?
Возможно ли забыть о рае для двоих?
Ведь без нее существовать – что ад после Эдема.
Вы не подумайте, что я какой-то псих…
Но жизнь моя – недоказуемая теорема.
И не смотря на все последствия и муки,
Я не хотел бы о своей любви забыть.
Ведь лучше полюбить и ощутить бессилие разлуки,
Чем жизни путь пройти и вовсе не любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202889
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2010
Уяви собі: зла не існує.
Зло – це відсутність добра.
Життя нас до раю готує,
А холод – нестача тепла.
Уяви: всі посмішки щирі,
Весела музика лунає скрізь.
І добрий сміх незрадливий
Розтоплює арктичний лід.
Уяви собі: всі кажуть правду,
У світі немає брехні.
А Хаус – старий маразматик,
Що нічого не знає в житті.
Поганих днів не буває,
То просто трохи не щастить.
Новий на тебе день чекає,
Який ти в силах ще змінить.
Уяви: кохання існує!
Світле, чисте, прозоре.
Воно від темряви лікує,
Запалює на небі зорі.
Уяви собі: грошей вистачає.
(Хоч я і сам не вірю в це).
А невиправного немає,
Бо що доля пише олівцем.
Уяви собі: життя прекрасне!
Ти тільки, друже, вір у це.
І поки сонце в душі не згасне,
Надія є!
КОМЕНТУЄМО!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202874
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2010