| Сторінки (2/101): | « | 1 2 | » |
Химерним візерунком чорних вен
Пульсують привиди коштовної свободи,
Зняли тягар з скалічених рамен,
Та знов брудні тікуть дніпровські води.
Запроданці шниряють тут і там,
На небі янголів не видно, тільки біси.
Під стяги до́лляра, рубля і пентаграм
Рушають сотні, вибивши завіси
Зачинених дверей, дверей до Аду...
Рушай у прірву! З піснею, козаче,
І у краю, де всюди не до ладу,
Глядиш, дівчина й по тобі заплаче.
По козарлюзі, чьоткому тітушці,
ВеВешнику чи просто депутату,
По всякій чесній, чи продажній душці
Пройдеться смерть, не визнавши мандату.
Тож схаменись, Високоповажний Люде,
Розплющте очі, сальні можновладці!
Зап’ястки збиті, прободенні груди,
Та тридцять срібла знов стискають пальці.
16.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022