| Сторінки (3/250): | « | 1 2 3 | » |
Уходят близкие...
О, как же это больно...
Жил с нами человек
И нет его уже...
Все как в тумане...
Вспоминается невольно
Могильный холмик...
Цветы, венки...
Все будто в мираже...
И свечи поминальные горят...
Стекает плавно воск.
И то, что с нами нет уже
Родного человека
Принять пока отказывает мозг...
Уходят близкие, как это больно...
И с ними нам не встретиться уже...
Вчера ушла мать мужа... моя свекровка.
И очень, очень больно теперь моей душе.
... Она умчалась птицей в небеса.
На память нам остались лишь о ней
Воспоминания... одни воспоминания...
И боль от них еще сильней.
06.07.2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765771
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.12.2017
Обиды быстро забываю... и прощаю.
И никогда я злом на зло не отвечаю.
Друзей своих ценю, не предаю.
Живу... и жизнь свою люблю.
Люблю я солнце и дожди,
Люблю рассветы и закаты.
Весенних гроз люблю раскаты
Й цветов прекрасных ароматы...
Но в жизни не всегда бывает гладко.
Бывает как то так, не сладко...
Приходят горе и беда...
Друзья помочь спешат всегда.
Но темная не вечна полоса.
Горят уже от радости глаза.
И счастье есть, хоть что не говори,
Оно у нас у каждого внутри.
Декабрь 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764712
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.12.2017
В садку вишневім утопає хата.
Під вікнами жоржини й мальви тут ростуть
І чорнобривці, любі квіти мами,
Скрізь на подвір'ї гарно так цвітуть.
Під дахом ластівки гніздечко звили.
Виводять ластівят, на зиму відлітають.
Та навесні, я скільки пам'ятаю,
Вони сюди, до свого дому повертають.
Старенькі яблуня і груша тут ростуть,
Подвір'я лози виноградні увивають
А на порозі молоді ще тато й мама
Мене з далекої дороги так чекають!
І мамин борщ, і пиріжки духм'яні...
Обійми... і душевна теплота,
Розмови довгі, батьки хотіли знати,
Ну, як я там живу, де вічна мерзлота.
Як ластівки в своє гніздо вертались,
Отак і я, колись було,
З країв далеких у відпустку поверталась
До рідного порогу, під батьківське крило.
Нема давно вже мами... і старенький тато...
Ті спогади для мене- найкращі у житті.
Коли на тім порозі тато й мама
Мене чекали... такі щасливі і такі ще молоді.
Грудень 2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2017
За окном ветер злой.
Дождь со снегом холодный идет.
И зима уже лужи морозит.
И душа тихо плачет, угасает любовь...
Остаюсь я теперь с зимней стужей...
Я в стихах напишу, но тебе не скажу...
Как сердечко мое боль тревожит.
И как холодно мне, и как дрожью мороз
Пробегает по моей коже...
Я в стихах напишу, но тебе не скажу...
Как мне горько и как печально.
И соринки в глазах, и скатилась слеза
По щеке... по предательски, как то случайно...
Я в стихах напишу, но тебе не скажу...
Как мне грустно, как мне тревожно.
Умирает любовь и плачет душа.
Эти муки терпеть не возможно...
Тихо плачет душа... угасает любовь...
Ноябрь 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763232
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2017
Ну ось і все, минає осінь...
Уже майже не видно неба просинь...
Все чорно-сіре, вже зима іде на зміну.
Прощання осені малюю аквареллю
Я сумну картину...
Стоять дерева почорнілі, голі...
Холодний вітер злий лютує в полі,
На скрипці ноти суму виграє...
І чорна, чорна на полях стоїть рілля.
Відпочива... стомилася земля.
На сонці пізньому блищить озимина
І тільки око тепер радує вона.
Злітає чорних воронів у небо зграя.
І вже не видно в небі журавля...
Природа знову засинає,
Жде поки снігом вкриється земля.
...І дощ холодний знову в шибку стука.
Мені сумні він думи навіва...
І у житті моєму знову
Сьогодні чорна смуга чергова...
29.11.2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762944
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2017
Век двадцать первый,он шальной...
Другие люди, нравы и любовь...
Другая жизнь... стихи нынче не в моде...
А я пишу все о душе, все о любви, все о природе.
В стихах своих пишу о СВЕТЕ,
Лучи которого касаются души...
И, может быть, он чей то путь осветит.
Коснется, может быть, он чьей то глубины души.
Пишу в стихах своих я о добре и зле.
Быть может, потревожу чей то разум...
Стихи прочтет... задумается...
И жизнь свою исправит сразу-
И кто то станет чуточку добрей...
Кто то простить кого то вдруг захочет...
А мне уютней станет и теплей,
Когда мои стихи
Хотябы одну душу потревожат...
Ноябрь 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762857
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.11.2017
Скрипко, не плач, не тривож мою зранену душу...
Вітре осінній, не треба збивать мене з ніг...
Паморозь рання, не морозь моє серце- я прошу...
Осене пізня, що так рано прийшла на поріг?
Дрібний дощ моросить, небо чорними хмарами вкрилося.
І тумани густі огорнули усе,дні забрали ясні.
І слова твої гострі, як лезо, в саме серце вчепилися.
Відтепер я не знаю, як бути мені.
А дощ все моросить, лютий вітер все виє...
І дерева вже голі, бурштинове листя лежить на землі.
І зелену траву уже паморозь криє.
І холодна зима прокрадається в душу мені...
Листопад 2017року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2017
Я так сумую за тобою мамо...
С тобою я поговорити хочу...
Все поспішала я... ми розмовляли мало.
І камінь в мене на душі,
Від нього прокидаюсь серед ночі.
Тепер ти тільки у ві снах приходиш.
І ніжно так всміхаєшся мені...
Більше мовчиш... поговорити ти не хочеш...
І моє серце розривається ві сні...
Я обійняти хочу тебе міцно.
І голову схилити на плече.
І довго так сидіти, як в дитинстві,
І розмовляти, розмовляти про усе...
Неправду кажуть, що час лікує...
Не заживає в серці рана, все кровить...
Минають зими, весни... Співає соловей, кує зозуля...
А рана у душі все ж так болить...
03.11.2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2017
Звучить сумна мелодія осіннього дощу.
На склі віконнім візерунки він малює.
Вже землю промочило до схочу.
А між деревами холодний вітер все лютує.
Нещадно листя золоте з дерев зриває
Кружляє у повітрі і кида на асфальт.
Чомусь в тривозі серце замирає,
І на душі моїй якась печаль...
Гаряча кава, чорний шоколад і тепла шаль...
Танцює полум'я грайливеє від свічки.
Рядки невмілих віршів знімають із душі печаль
І відправляють її десь згорати там у вічність.
Важкі осінні хмари кольору свинцю
Вже опустились майже на дерева,
А дощ все ллє і ллє, нема йому кінця,
Хоч і давно уже його не треба...
Жовтень 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756579
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.10.2017
Край села при дорозі червона калина росте.
Навесні зеленіє і так гарно цвіте.
В китичках ягідки наливаються і дозрівають.
І пташки там веселі щебечуть, співають.
До тієї калини часто ходить дівчина.
Зустрічалася з милим вона біля тої калини.
Та неждана біда прийшла в Україну
І коханий пішов боронити свою Батьківщину.
Там, на Сході край він свій захищав.
З лютим ворогом бився, від кулі упав...
І не стало у неньки єдиного сина...
І не діждеться більше коханого мила дівчина...
Скільки ще буде горя і крові?
Ця війна ненажерлива скільки триватиме днів?
Скільки сиріт ще буде у нас, скільки вдів?
Скільки ще ми загубимо наших синів???
Край села при дорозі червона калина росте...
Білий сніг лежить в полі, хуртовина мете...
Вітер злий із куща ягідки зриває калини.
І лежать на снігу вони, наче крові краплини...
І стоїть під кущем тим змарніла дівчина...
Жовтень2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2017
А я не позволю себе влюбиться...
Ведь счастье ворованное- не для меня...
Не разрешаю себе я с чужого сосуда напиться.
Пусть даже уйдет из под ног земля.
Пусть речи слаще меда будут...
Слова... и поступки... и эти глаза...
Пусть тысячу раз говорит, что меня не забудет...
Пусть даже с очей моих капнет слеза...
И даже если в сердце заноза...
Смогу ее вырвать... сказать, что все зря...
Ведь счастья чужого совсем мне не нужно.
Ворованное - не для меня!
Октябрь 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756211
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.10.2017
А я ще не поет,
Ним називатися
Я ще не маю права...
Пишу я просто для душі...
Але люблю я дуже Україну,
Мою державу!
До поки жити буду,
Я їй складатиму вірші!
Я знаю, що в поетів
Слова часто пророчі.
Тому я хочу попросити вас-
Бажайте Україні миру,
Щастя, слави!
І процвітання повсякчас!
Жовтень 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755473
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.10.2017
Сьогодні, Україно, в тебе свято!
Сьогодні ти вітаєш своїх захисників.
Вони спинили ворога проклятого
І ми вклоняємося низько їм усім.
Сьогодні свято це межує з сумом...
Твоїх багато полягло синів...
На небо піднялися їхні душі...
І може, стали клином журавлів...
Та, скоро буде вже, рідненька, свято радісне.
Ми проженемо ворога із нашої землі.
І ти, моя Вкраїно волелюбна, будеш славитись.
Серед найкращих, ти будеш на Землі!
Зоя Міщук
Жовтень 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755263
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.10.2017
Скільки років минуло,
Я забути не можу
А ні світлого, чистого твого кохання...
Ні тої весни...
Його згадую я,
Воно серце моє тривожить.
Воно знову і знову приходить
В осіннії сни...
Як давно це було,
Скільки років минуло?
І чому ж оті спогади часто приходять
До мене з тієї весни?
Не дають мені спокою...
І крають душу...
Чи то є відчуття моєї провини?
Оті спогади давні
На шматочки рвуть мою душу.
Пам'ятаю я все...як тобі ті сказала слова...
А тепер я у тебе просити пробачення мушу...
Що прийняти кохання тоді я твоє не змогла...
Жовтень 2017 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2017
А, ну фотографе, зроби мені
На пам'ять фото,
Де я така ще радісна і молода.
Час бистро плине...
Я колись візьму твою роботу
І буду згадувать щасливі ті літа...
Обличчя ще поки
Не бороздили зморшки.
Ще сяйво там очей.
І усмішка легка.
Де слід глибокий ще не залишила
Важка життєва ноша...
Та скоро все змарніє...
В вічність кане...
Залишиться лише душа!
Жовтень 2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754958
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2017
Осень, осень - пора золотая,
Как прекрасна ты, спору нет!
Вся сверкаешь, яркая такая!
Жаль, коротОк, как бабьий, твой век.
Но сегодня твой праздник,
Ты сегодня гуляешь
Поцелуи сегодня ты всем раздаешь.
Ты направо, налево свои краски бросаешь
И от них ты сердец зажигаешь огонь.
Осень,осень - ты королева сегодня!
Шелестит ветерок листопадом, словно поет.
Твои кудри златые гладит яркое солнце.
Красотою твоею любоваться не устает.
Осень, осень - красавица осень...
Но не долго уже до зимы...
Золотые наряды ты сбросишь,
Видеть будешь ты зимние сны.
Октябрь 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754908
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.10.2017
Любити й славити тебе не перестану,
До поки житиму на цій святій землі.
А вже тоді, коли мене не стане,
Розповідатимуть мені про тебе журавлі...
Красу твою не описать словами.
Ти найпрекрасніша серед усіх країн Землі!
Ти горда, незалежная держава,
Не зазіхають хай на тебе там, в Кремлі.
Я вірю- скоро мир у нас настане.
І ворог піде з нашої землі.
А ти тоді гарнішою ще станеш,
Про тебе заговорять в світі всі!
01.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753157
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.10.2017
Сьогодні свято - День Учителя.
Ви є найкращі і невтомні трударі.
І ваша праця найпотрібніша -
Важлива дуже і поважна на Землі.
Дітей маленьких до школи ви приймаєте.
Знання, путівку у життя доросле даєте.
До вишиванок,
Мови солов'їної цікавість прививаєте,
Вкраїну - матінку любить ви научаєте,
Й свою любов ви їм віддаєте!
І в день сьогоднішній - веселий, сонячний
Найкращі побажання всі для вас -
На ниві цій важкій досягти успіхів,
Здоров'я кріпкого і щастя повсякчас!
Вересень 2017рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753013
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2017
Я стихи по ночам пишу.
Изливаю я в них свою душу.
В них - всё то, чем сегодня дышу,
Всё о том, что меня тревожит...
Жизнь моя - вся в стихах, без обмана.
Это выпало мне не зря-
Вижу я теперь сквозь туманы.
Для меня стала ярче Зоря.
Жизнь чудесна, как солнце на рассвете.
Как же раньше не замечала я?
Сколько ярких красок на планете.
До чего ж прекрасная Земля?
Как красива природа планеты!
Красота, что способная огонь в душе зажечь.
Человек! ! ! Я тебя призываю сегодня -
От беды планету нашу сберечь!
Сентябрь 2017год.
Фото моё.
Г.Каменское, Голубые озёра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752749
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.09.2017
В природе мудро все продумано.
Все строго.
Здесь каждый должен
Заниматься своим делом.
И каждый должен здесь идти
Своей дорогой.
Всё предначертано.
Но все же, выбор есть -
Шагать по жизни нужно смело!
Жить надо всем
Без зависти и злости.
Идти вперёд с НАДЕЖДОЙ, с ВЕРОЙ .
Но и ЛЮБОВЬ не ждать
К нам в гости.
Любить самим
И отдавать ЛЮБОВЬ Вселенной.
Сентябрь 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751886
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.09.2017
Позолотила осінь вже листочки.
І достигає пізній виноград.
А тут курчатка ще малі у квочки.
Тепло потрібне , щоби дать їм лад.
Світанки вже холодні й пізні -
Вступає осінь у свої права.
Кипить робота у садах, городах різна.
Господарі продовжують жнива.
Картоплю вже зібрали, скотили гарбузи.
Ще залишились морква, буряки і помидори.
Важкі оті сільськогосподарські ази -
Все треба знати , вміти й робити дуже скоро.
І соняхи, і кукурудзу -все зібрати,
Капусту вирізати , в льох сховати.
Садок скопати і город зорати,
А потім до весни вже можна спочивати.
Селянська праця зовсім не легка.
В селі завжди була тяжка робота.
Але трудитись на своїй землі,
То для душі - найкраща насолода.
22.09.2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751723
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2017
Моя подружка Ліра
До мене не хотіла
Приходити так довго,
Мабуть, дванадцять днів..
А я її чекала,
Все думала - гадала,
Чому ж вона до мене
Тепер не завітала?
Щось трапилось в дорозі?
Чи може на порозі
Зустріла іншого поета
Десь вона?
Я щось не так сказала ,
Не те я написала?
На мене сердиться
Тепер, мабуть, вона...
Я каву заварила, аж раптом...
Стук в віконце -
І Ліра тут з'явилась,
В кімнаті, ніби сонце.
,,Я осені допомагала -
Мольберти, пензлі,
Фарби роздавала.
Тепер до тебе завітала. "
І так просиділи ми
З Лірою на ганку.
Пили ми каву,
Розмовляли до світанку.
Все про кохання...
Та про чародійку осінь...
Як почуттями вона гра...
Та то уже історія друга.
Вересень 2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
А я щаслива, що живу я в Україні,
Що народилась на прекрасній цій землі.
Тут рідне все - лани широкі, небо синє,
Тут гарно навесні співають солов'ї.
У нас прекрасні степові простори ,
Поля родючі, ниви золоті.
Які ж то гарні в нас ліси , діброви!
Й високі гори чарівні оті!
Народ співучий, вишиванки, мова -
Для мене рідне все і все чудове!
І хто б що не казав мені-
Я горда тим , що я живу на цій землі!
Мені не треба край чужий, чужа земля.
Люблю мою Вкраїну дуже я.
...Та тільки думаю про тебе, моя мила,
Чому ж то твоя доля не щаслива?
Вересень 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751297
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.09.2017
Жил художник в Палермо один.
Он давно не писал картин.
Жизнь свою кое как проживал.
Сам себя неудачником звал.
Он давно не любил никого.
И его не любили тоже.
Жил один без семьи, без детей.
Нету счастья, друзей, нет идей.
Он не раз свою жизнь прокленал.
О работе совсем забывал.
Виски часто сидел попивал.
И смысл жизни совсем потерял.
Он хорошим фотографом был,
Снять Палермо однажды заказ получил.
Выбрал место пустынное, просто отменно,
Вид на город там был совершенный!
Вот художник в работу был погружен.
И не заметил, как к нему человек подошёл -
Стройный, красивый, молодой. Рост-
Метр девяносто, с бритвой головой,
Чёрные глаза поражали глубиной...
Он сказал художнику -
,,Ты пойдёшь со мной. Я за тобой..."
,,Ты кто такой? Куда идти с тобой? "
,,Я Смерть. Я за тобой пришла. "
,,Нет! Не может быть! Ты шутишь! "
,,Не шучу.
Меня старухой из косой все
Представляют, меня не любят и не уважают.
А я красивый, молодой...
И ты сейчас пойдёшь со мной. "
,,Нет! Нет!Пожалуйста! Постой!
Я жизнь люблю! Я жить хочу! "
,,А здесь ты врешь! - Смерть книжицу
Достала и тут же быстро зачитала -
,,Ты жизнь свою не уважал,
Картины должен был писать, но не писал.
Ты не любил. Любовь не принимал.
И жизнь свою ты прокленал. "
,, Я жизнь люблю! Я здесь не всё успел!
Постой! Но дай ещё мне шанс!"
,, Что ж, хорошо. "-сказала Смерть.
,, Я дам тебе последний шанс.
Но ты за это крепко обнимишь меня сейчас.
И людям передашь -не надо меня бояться.
Меня уважать надо, надо меня любить.
Не было бы Смерти и вы не смогли бы жить. "
Испугался художник... и обнял Смерть
Трясущимися руками.
С блаженный улыбкой, туманным столбом
Смерть скрылась за облаками.
Жизнь -нам подарок свыше.
Её мы должны ценить!
Невзирая на все невзгоды,
Её мы должны любить!
Мы в этом мире гости.
Живем мы здесь только раз!
Жить должны по полной -
Сегодня, здесь и сейчас!
Сентябрь 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749478
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.09.2017
І знову осінь-чародійка настає.
Все в шати золоті навколо одягає.
За літом в мене сум, звичайно ж, є
Та осінь спогади про юність навіває.
Осіння зустріч...Здавалось, випадкова.
Зустрілись поглядами ми в юрбі -
Мої смарагдово- зелені очі
І твої - небесно-голубі.
Багряне листя вітер у танку кружляв.
На клумбах літні квіти відцвіли уже.
Тоді ти мої очі покохав,
Мені - твої сподобалися дуже.
І знову вітер кружляє лист в танку одвічному.
І знов прийшла та чародійка-осінь рання.
І знов, освідчуюсь тобі в коханні вічному.
І знаю точно - це ще не в останнє...
Вересень 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2017
А був тоді ясний, погожий літній день.
Безхмарне небо. Ніжно сонечко світило.
Пташки співали радісних пісень,
Чудовий настрій був і серденько раділо.
А далі диктор у новинах об'явив,
Що в нас на Сході знову втрати...
Сказав - загинуло там троє вояків...
Тепер героями їх будем називати. . .
Повіяв вітер злий, набігли чорні хмари.
І сонечко сховалося за них.
І заболіло серце, неначе в ньому рани.
Для українських матерів нема синів чужих.
І знову вдови в чорному , ще молоді...
Осиротілі діти, понівечині долі...
І знову, почорнілії від горя матері...
А може досить нам війни, доволі?
Вже так стомилися від неї ми!
І де ж тепер ті владнії мужі,
Коли ж від них почуєм новину?
Вони ж нам обіцяли за три дні
Закінчити прокляту цю війну.
Сини простого українського народу
Нас захищають, не шкодуючи життя.
Скажіть,хто бачив їх синів на Сході?
Отож бо і воно...якби ж то їхні діти воювали,
Війна уже б скінчилася давно.
На небі закружляли чорні хмари.
Рясним дощем на землю випали вони.
То плаче Мати -Україна за синами,
Що вже ніколи не повернуться з війни. . .
Серпень 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748193
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2017
Окраєць хліба валявся на дорозі.
Хтось не доїв... І так обід свій завершив. ..
Старий дідусь, ледь стримуючи сльози,
Підняв його і пташкам розкришив.
Тоді я пригадала розповідь бабусі,
Не радісну, таку сумну...
Про хліб. Що майже не було його в війну..
Як тяжко їм жилось після війни...
Як мріяли тоді про хліб вони...
Бабуся була родом із Волині.
Без згоди вивезли на Схід тоді усе село.
Вона була вдова... І шість дітей в родині...
А вдома, там, лишилось все майно...
Вона в колгоспі дуже тяжко працювала.
А старші діти доглядали малюків.
Тоді родина їхня дуже бідувала.
Лише хлібину видавали на тиждень ,,трудоднів"
Бабуся відрізала на обід по скибці.
Малими рученятами збирались всі крихти...
А решту хліба десь ховала там у скринці.
Щоб діток завтра знову пригостить.
І був той хліб смачний, духм'яний
Смаколиком для малюків.
...Вони діждали, поки з дому піде мама.
Достали з скрині хліб і поділили всім.
Були маленькі ще ті діти,
Але уже прийшлось їм голоду зазнать.
Поїли весь той хліб, до крихти.
І, вперше, ситі полягали спать.
Бабуся пізно повернулася до дому.
Зморена... Ледь на ногах...
На скриню глянула, все зрозуміла. ..
І охопив її тут жах. ..
Безсило опустилася на лавку.
І гіркі сльози полились з її очей.
Ось так просиділа вона до ранку.
Як далі жить? Чим годувать дітей?
Ми часто гостювали у бабусі.
Вона повчала нас не раз -
Шануйте, діти, хліб.Шануйте!
Шануйте! Він - святий для нас!
А потім ті слова, бабусині пророчі,
Уже від батька чули, як наказ -
Шануйте, діти, хліб.Шануйте!
Шануйте! Він - святий для нас!
А коли підростуть мої онуки,
То буду я вже їм повторювать наказ -
Шануйте, діти, хліб.Шануйте!
Шануйте! Він - святий для нас!
Серпень 2017рік.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747771
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2017
Україно моя! Моя люба!
Моя рідна і ніжна святиня!
Ти держава моя волелюбна!
Незалежна, незламна країна!
Незалежність - не просто слово.
Народ кров'ю її здобуває.
Полягло вже героїв немало,
А ще й досі війна триває...
Дуже вдячні ми нашим героям.
Ми схиляємо голови низько.
Це вони здобули незалежність!
Перемога у нас уже близько!
Не поставлять тебе на коліна.
Ти ж бо є велика держава!
Ще почують про тебе країни!
До небес вознесеться та слава!
24.08.2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747609
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2017
Лето васильковое,
Ромашковое лето,
Ярким, тёплым солнышком
Ты всегда согрето.
Лето земляничное,
Вишневое лето,
В сарафан зелёный новый
Ты всегда одето.
Лето абрикосовое,
Яблочное лето,
Ты такими звонкими
Песнями воспето.
Лето огуречное,
Лето помидорное,
Ах, какое ж лето,
Ты у нас задорное.
Лето ты ржаное,
Лето, ты пшеничное.
Важное такое,
Очень энергичное.
Лето , ты омыто
Тёплыми дождями,
Ветерком обласкано,
Будь подольше с нами.
Июль 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747546
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2017
Ніч вже майже минула , а я знову не сплю.
Знову думи мої не дають мені спати.
Знову душу я ними краю свою.
І не знаю, де відповідь взяти?
Я гадала - в житті майже все я зробила.
Збудовано дім і садок біля нього цвіте...
Вже доросла донька і онука росте...
Маю гарну роботу... А воно все не те...
Докучає мені запитання одне -
Що ж мене заставляє писати?
Ну навіщо це все, що воно не моє?
І чому ж я повинна ночами не спати?
Я даю собі слово , що писати не буду.́
Що виходить не гарно, що виходить не так...
Але знову до мене та Ліра приходить,
Подає мені руку... Може то якийсь знак?
Серпень 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747478
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.08.2017
Ніч серпнева минула і край неба далеко
Зайнялася вранішня багряна зоря.
Новий день настає, докучатиме спека.
Та поки що земля прохолоду дає.
Там на березі річки все туман огортає.
Посивів очерет і виблискує в лузі трава.
Там верба молода віти-коси на землю спускає.
Ранок перлами - росами листя її покрива.
Там повітря прозоре наповняється свіжістю.
Огортає село різнотрав'я стійкий аромат.
І легкий вітерець до дерев доторкається ніжністю.
Обіймає за стан, легко листячком гра.
По травиці у лузі ходить - бродить лелека.
Видивляється там він на здобич свою.
А у синьому небі , за селом десь далеко
Жайворонок заводить ранню пісню свою.
Новий день настає,серпень вже добігає кінця.
Красне літечко вже догорає...
Ще не давно чарівну весну зустрічала земля,
А вже осінь стоїть на порозі, чекає...
Серпень 2017рік.
Фото моє. РІчка Оріль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746854
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.08.2017
Под светом Луны волшебной
По морю тихому синему
Серебряной лунной дорожкой
Плыви поскорей ко мне милый мой.
Ждала тебя утром туманным,
Ждала тебя солнечным днем.
И лунною ночью жду тебя
На берегу с фонарем.
Я за тобой скучаю,
Я жду тебя очень, очень.
Вернись поскорей ко мне
Милый мой посреди лунной ночи.
Я благодарна судьбе
За наши с тобой дни и ночи.
Так возвращайся ко мне скорей.
Я жду тебя очень, очень.
Июль 2017год.
Фото моё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746746
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.08.2017
У нас семейный праздник.
Идут приготовления.
У внученьки моей любимой
Сегодня День рождения!
Прическу сделать нужно -
Челку причесать ,
И два банта огромных
На ,,хвостик " завязать.
Оденем платье бальные,
Модное, шикарное.
Туфельки на каблуке,
Сумка модная в руке.
Духи - цветочный аромат,
Детская помада.
Ой, красавица у нас!
Девочка, что надо!
А на кухоньке у нас
Готовим угощенье,
Тортик мы печем для вас
Прямо объеденье!
Будет весело у нас.
Друзей мы будем угощать,
Будем петь и танцевать,
Поздравленья принимать!
Август 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746671
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 18.08.2017
Не часто ти мені
Даруєш квіти.
І про своє кохання ти,
Здебільшого, мовчиш.
Але я точно знаю,
Що воно надійне,
Хоч ти й про нього не кричиш.
Кохання буває різне -
Шалене і до нестями.
Буває воно спокійне,
Бувають від нього рани...
А в мене воно - надійне.
За прожиті разом роки
Я мук не зазнала зради.
За що тобі вдячна дуже.
Від цього на серці радо.
Пройшли ми вже немало.
МенІ пощастило з тобою
Йти по життю разом -
Дорогою одною.
Для мене ти кріпка опора.
Я - за кам'яною стіною.
Кохання буває різне -
Шалене і до нестями.
Буває воно спокійне,
Бувають від нього рани.
А в мене воно - надійне...
Серпень 2017 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017
Я верю в помыслы чистые,
В кристальность и искренность душ .
Я верю, что чувства есть истинные.
И дружба, и верность душ.
Я верю, что есть сочувствие ,
Что уважение есть.
Я знаю, что есть доверие,
И преданность тоже есть.
Не хочется верить в предательство,
Не хочется верить в обман.
Не терпится злопыхательство,
Из подлости й лжи туман.
Есть доброта, сострадание
Примеров тому не счесть.
И также любовь светлая
И настоящая есть.
Июль 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746446
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2017
Я хочу так, щоб небо було завжди
Безхмарне, чисте синьо - голубе.
Щоб сонечко світило ясно,
Щоб квітло все, буяло,зеленіло.
Щоб на полях росли пшениця, жито.
В садах щоб дозрівали всі плоди.
І щоб жили щасливо наші діти!
І щоб вони не бачили війни!
Щоб горя й голоду в нас не було ніколи.
В лісах, дібровах щоб співали солов'ї.
Щоб весело й щасливо жили люди
На всій великій нашій матінці - Землі.
Я хочу, щоб усі жили у мирі,
Щоб завтра знову білий день настав.
Я хочу так, щоби у цілім світі
Більше ніхто й ніколи не вбивав
Я дуже хочу, щоби все так сталось.
Багато що залежить тут від нас...
Я трохи мрію. . . Якби було можна,
То був би мій для всіх такий наказ...
Травень 2017рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746334
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.08.2017
Вот настали выходные.
Праздники опять.
Еду к моей бабушке
Я снова отдыхать.
Там очень меня любят.
Там весело играть.
И там мне не приходится
Ни капельки скучать
Там ждут меня игрушки
И смотрят все в окно.
Там Слоник, Мишка, Хрюшка
Соскучились давно.
Там вместе убираем,
Готовим мы обед.
И там, конечно, очень
За мной скучает дед.
Мы прыгаем, играем,
Наряды куклам шьем.
Мы и в футбол гоняем.
Мы весело живем!
Гадаем на ромашке,
цветочки поливаем.
И кормим нашу кошечку
Из кофейной ложечки.
И даже накармили
Мы всех ее котят.
Но почему то Бэллочка
Спрятала от Евочки всех своих дитят?
Но что же здесь такое?
Мне как то не понять...
Взяла я прутик в ручку
Иду опять гулять.
Но почему то снова
Наш старый рыжий пес
Меня завидев,быстро
За будку спрятал нос?
июнь 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746317
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 16.08.2017
Май на дворе.
Погода - дрянь.
Не видно солнца,
Нет тепла.
Весна в разгаре, а погода. . .
Наказывает нас природа.
Что то не так. ..
Уж много зла, и зависти, и лести.
А то, порой, и даже черной мести.
Кто виноват?
...Уже летит отборный мат,
На брата руку поднял брат.
Да что там руку - автомат. ..
Май 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746135
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 15.08.2017
И все таки,
Прекрасен этот мир -
Моря изумрудного разлив.
Луны серебряной свеченье .
И звёзд мерцанье в вышине.
И лёгкий бриз морской.
И поздний летний вечерок
Так восхитителен, так мил!
Вина рубиновый
В бокале перелив.
Цветов прекрасный и
Пянящий аромат.
В кругу друзей приятно слушать
Шум прибоя, сравним с
Оркестра слаженной игрой.
Вести непринужденные беседы
И наслаждаться этой красотой.
Вот он, божественный покой!
Июль 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746131
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.08.2017
Мій рідний край,
Моя ти Україно!
Я так люблю,
Коли цвітуть твої сади!
Для мене ти -
Велична, ніжна, мила!
Найкраща в світі - тільки ти!
Коли жила від тебе так далеко,
Я бачила у снах твої сади.
Я бачила, як звив гніздо лелека.
Я відчувала запах той бузочку,
Що ріс в бабусі у моєї під вікном.
І дику качку я там бачила
В ставочку,
І каченяток, що пливли собі гуськом.
І верби, й верболози над ставочком
Схилилися собі отак.
О, Боже!
А яке ж там було сонце!
Воно лише на Україні світить так!
Квітень 2017рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746033
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.08.2017
Хто я є? Навіщо? І для чого
Сюди мене дорога привела?
Що маю тут робити? І для кого?
Чи маю право я торкатися пера?
***
Що маю я сказати людям?
Що їм повинна словом донести?
Не маю відповіді. . . Запитання знову. ..
А може, Бог мені поможе хрест нести?. .
***
Моє коріння - із Волині.
Там народився мій татусь.
Я знаю, там озера сині, сині. ..
Хоч бути там мені не довелось.
***
Там тітка таткова колись писала вірші,
Пісні складала, там вона жила.
На жаль , не довелось узнать на краплю більше.
Тепер уже нема кого спитать. ..
***
Озера ті, і ті ліси Полісся навiдувала я у снах
Ходила я стежинами узлісся, блукала там, де жив Лукаш.
І дивне відчуття після тих снів -здавалось,
Чула гру я на сопілці і Мавчин тихий спів. ..
***
Матусин рід - з козаків запорізьких.
Вояки. І відношення не мали до пера.
Але моя матуся любила дуже вірші.
Вона мені до них любов передала.
***
Хто я є? Навіщо? І для чого
Моя дорога завернула різко в бік.
Чи карма це, чи дар?З'явилось все раптово...
А може це якийсь важкий тягар?
***
Я із простої української родини.
Батьки мої навчали жить по правді нас .
І про добро писати буду я невпинно.
Така вже моя доля.Тепер я серед вас!
Зоя Міщук
Серпень 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745982
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2017
Нам жизнь дана
По Божьему велению.
Прекрасный дар -
Его не оценить!
А, значит, чтобы в жизни
Не случилось
Объязаны мы просто жить!
Да, жизнь не легка,
Но все ж она прекрасна!
Как будто утренний рассвет.
А, значит, все ещё возможно!
Пути назад здесь просто нет!
Все будет хорошо.
От нас зависит много.
И каждый должен здесь нести свой крест.
Смотреть вперёд и в темноте кромешной
Идти на утренний рассвет.
А день велик и все ещё возможно!
И главное, не сбиться нам с пути.
Шагать вперёд, но только осторожно.
И только верить - всё в нас впереди!
Июнь 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745858
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.08.2017
Мені тебе подарував Всевишній.
Я щаслива, дякувати долі.
Що є у мене ти, моя донечка, -
Найкрасивіша квіточка у полі.
Донечко моя, ти моя опора,
Ти моя надія.
Дякую тобі за всі здійсненні мрії.
Ти моє сонце, ти моє небо,
Ти ж моє щастя,
Я не можу без тебе.
Я молюся за тебе,
Щоб щаслива була твоя доля.
Доню, моя донечко -
Найкрасивіша квіточка у полі.
Ти ж моє золотко, ти моя радість,
Ти мій світанок і вечірня зорька.
Ти моє серденько, моя люба донька.
Я пишаюсь тобою,
Доню , моя донечко - квіточка у полі.
Найкоштовніший дарунок ти моєї долі.
Липень 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2017
Мабуть, не тим
Я все життя займалась.
Та, мабуть, і вивчала я не те...
Ну що ж поробиш,
Коли так все сталось?
Життя моє
Вже поділилось.
На ,,до" і ,,після".
І не буде, як колись.
I час, що менi
Жити залишилось,
Я вже не мислю
Без пера.
На небесах за мене
Все рішилось.
Якийсь мені обов'язок
Виконувать пора.
Коли з'являється надхнення
В мене знову,
Я всі буденні справи покидаю.
Я дістаю блокнот і ручку.
В чарівний світ поезії
Я поринаю.
І що зі мною? Я й сама не знаю.
Серпень 2017рік
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745731
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2017
Ночь напролет
Сверчек сверчит.
На скрипочке своей
Он августа прощальную
Мелодию играет.
А в небе тёмном высоко
Луна блестит,
Серебряные звездочки мерцают.
От красоты такой ночной
Невольно сердце замирает. . .
Ночь августа! О, как ты хороша!
Свежо.Листва стоит, не шолохнется.
В распахнутые окна
Доносится груш спелых аромат. . .
А там, вдали - огней цветных свеченье. . .
В такую ночь приходит вдохновенье!
Но всё ж, немного грустно мне .
Нахлынула тоска -печаль. . .
Ведь очень скоро лету
Скажем мы - ,,Прощай ".
Август 2017года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745728
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 12.08.2017
Меня посетила Лира
В поздний июньский вечер.
Взяла я блокнот и ручку,
Накинула шарф на плечи.
***
Я быстро во двор вышла,
За столик в беседке присела.
Под светом Луны волшебной
Поспешно взялась за дело.
***
Мне кто-то диктует свыше
Моей будущей жизни картину.
Спешу записать очень быстро,
Чтоб не забыть половину.
***
Сюжет моей жизни грядущей
Приоткрывают игриво.
Но знаю, что буду точно
Я в будущем жить счастливо!
***
В плену ароматов пянящих,
Под соловьинные трели
Жизни моей картину
Пишу я без акварели.
***
Меня посетила Лира.
Я ей подготовила встречу.
И спать мне совсем не хочется
В поздний июньский вечер.
Июнь 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745586
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.08.2017
Знаете, бывают души родственные?
Если встретишь такую в пути,
Объязательно, объязательно тебе
Мимо уже не пройти.
С полувзгляда и с полуслова
Ты узнаешь её всегда.
И откликнуться сердце готово,
Не сдержать в себе слово ,, да ".
Говорили мы с ней о всяком.
Всё так просто, на удивленье.
Почему-то сходятся мысли,
Почему-то сходятся мнения.
Мы встречались в прошлой жизни.
Мы судьбы тонкой нитью связаны.
И не зря в этой жизни мы встретились,
Только вот. . . Мы за что-то наказаны. . .
Просто так ничего не бывает.
За всё приходится держать ответ.
Мы наказаны. Это точно, за грехи
Давно прожитых лет.
Очень жаль, в жизни часто бывает,
Что не встретишь в начале пути
Душу, от которой сердце замирает.
И с которой так легко идти.
Июнь 2017год.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745584
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2017
Мамо, мамочко, рідна моя!
Ти голубко моя сизокрила.
Я сумую по тобі так,
Що терпіти буває не сила.
Матінко, матусю, моя ненько,
З тобою ми не бачились давно.
Я за тобою скучила, рідненька.
Не розмовляли ми вже так давненько.
Тебе я бачу у ві снах частенько.
Любиму, ніжну і усміхнену таку.
Ти стежиш там за нами. . .
Веселенька. . .
Мені тебе не вистачає дуже.
Твоїх порад, уроків життєвих. . .
Буває, так життя напружить,
Що хочеться сховатись від усіх.
Так хочу обійнять тебе, ніжненько. . .
Але не можу. . .
Ти пішла від нас давно, рідненька. ..
А вдома у нас добре, все гаразд. . .
Все так, як і було колись. . .
Ось тільки тато. . . Як пішла ти. . .
А він і досі не змиривсь. . .
А так усе, як і було раніше. ..
Твої правнучки уже підросли. . .
Живем, працюєм, все як ти навчала. . .
Весна у нас. . . Цвітуть сади. . .
Все зелененьке. . .
В діброві пісеньку заводять слов'ї. . .
Сьогодні свято. Я вітаю тебе ненько!
Моя матусю! Ти - найкраща на Землі!
14 травня 2017року.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
В наш мир пришла Душа!
Такая маленькая и так хороша.
Она росла, её любили.
И Души родственные её учили.
Ей помогали мир познать.
Добро и зло отождествлять.
Шло время, Душенька росла.
Училась жить, любить.
Друзей ценить, не предавать.
Нуждающимся помогать.
Закон вселенский познавать.
Что говорить? Светла Душа!
Но в то же время видела Душа
Другую жизнь, закон другой.
Там было всё наоборот,
Там прцветала ложь,
Там не было забот.
Там клеветали, воровали,
Там обижали, врали, предавали.
Там не понять, где друг, где враг.
Но наша Душенька - Душа,
Ах, до чего же хороша!
Мир научилась познавать,
Законы знала все на, ,пять".
А время быстро так летело.
Светла Душа наша взрослела.
И в мир огромный улетела
Учиться дальше, познавать.
Была примером всем она.
Где появлялась светлая Душа,
Там мир казался краше.
И Души тёмные при ней
Становилися светлей.
Но мир жесток и полон зла.
И Душу нашу чаша сия не обошла.
Бывало,
над ней смеялись, клеветали.
А иногда, так сильно обижали.
Слезами горькими вмывалася она.
На утро всё прощала и была смирна.
И падала, и поднималась.
Но вот однажды, всё ж сломалась.
Сил больше нет терпеть обиды, зло.
Сломались крылья, так не повезло.
Душа страдала, плакала, молчала.
И взгляд свой к небу поднимала.
Молилася Душа.
Молитвы се услышал Бог.
И тут же он Душе помог.
Ангел - Хранитель спустился с небес,
Душеньке нашей помог нести крест.
ВЕРЫ свечу он зажег в Душе.
Вот и она розгорелась уже.
Лучина НАДЕЖДЫ зажглась от неё.
А от лучины ЛЮБВИ огонёк
Сам загорелся, иначе не мог.
Многоцветными красками мир заиграл
Ангел - Хранитель Душе прошептал :
,,Скажу тебе без лишних слов,
Пусть будут с тобой всегда
ВЕРА, НАДЕЖДА, ЛЮБОВЬ!
С ними всегда жизнь хороша.
Помни об этом,светлая Душа"
Июль 2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745481
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.08.2017
Сьогодні знов
Наснилась мені мама.
Усміхнене обличчя,
Очі голубі.
І руки ніжні, лагідні її.
Вона мене так міцно обіймала.
Дитиною я почувалася ві сні.
І так мені спокійно стало.
Від щастя я раділа.
Так хороше із мамою було.
,,Як справи, доню? - в мене запитала.
,,Як зараз там живе моє село?
Мені твої подобаються квіти.
Ромашки, сальвії, троянди.
А чорнобривці де? Забула посадити? "
І все...І зникла у ранковому тумані...
Розсіялась, як наче й не було...
Прокинулась я - на душі так гірко,
Сумно так було.
До мене мама в гості завітала.
А квітів, її любих, не було...
червень 2017р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017