Подивися, як швидко багрянець зійшов з листопаду… (квартон)
Подивися, як швидко багрянець зійшов з листопаду.
І ні сліду від нього. Та, може, насниться коли.
А я все ще не вірю у те, що розлука- то правда.
Та ніяк не насмілюся серцю сказать- відболи .
Ця коротка рулада із болю- забутий мотив.
Подивися, як швидко багрянець зійшов з листопаду.
Ніби кров із лиця, на якому намарно знайти
І краплину того, в чому бачили запал і знаду.
Та допоки болить, довгий вечір не зможе приспати
Ослабіле бажання злітати у вись до зірок.
Подивися, як швидко багрянець зійшов з листопаду.
Між ріллею і небом застигло зніміле зеро.
І ні сліду рум'янцю- холодне безлисте гіллЯ
На заграві викреслює руни, надії заради
Обіч сірого лугу, що нам гобелен вистеляв.
Подивися, як швидко багрянець зійшов з листопаду.
Вперше зустрічаю квартон у вальсовому розмірі, хай і читав їх не багато - не надто моє. Утім, вийшло доволі добре
Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Рада Вас бачити на сайті. А то написали дурню і зникли. Добре, що хоч зітерли. Слова і думки, мій друже, не пропадають. Вони літають над нами в просторі- які квітами, а які гострими гаками.
Лесю, я у захваті! Я до недавна думав, що вмію писати тверді форми. Але як прочитав Ваш квартон, то зрозумів, що до справжньої поезії мені ще далеко! Оцей рядок, який у Вас рефреном повторюється, він, ніби подих цього вірша. А сам вірш - дихаючий! Хочеться широко розплющити очі й не дихати. А тільки читати... Слухати... Дякую Вам! Додаю в обране!
Горова Л. відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Артуре, мені приємний Ваш емоційний відгук, але ви перебільшуєте...
Та дуже Вам дякую!
