Із сезонних моїх перемовин
У віршах, що писались колись,
Такий світлий залишився спомин,
Рятівний у часи холодів:
Львів, бруківка і гомін на площі,
Днів спекотних щасливий дурман,
І пустун несподіваний дощик
На дахівках танцює канкан.
Парасолями площа розквітла,
До зупинка причалив трамвай,
А мій прихисток - липа столітня,
Я на «ти» із дощами, - згадай!
Вечоріло… в залюдненім місті
Пахло кавою, струдлем, вином,
І ліхтарне свілилось намисто,
А тепер то навіялось сном.
В стільниковім твій голос присутній,
Пила з нього жадане тепло,
Чом у дні, такі незабутні,
Так зненацька мене повело?..
…захлинається дощ, я не вдома,
Десь далеко ватран і вікно,
Там відсутність моя без утоми
Про минуле вмикає кіно.
31.12.2022
