Колискова, колискова,
ніжна моя колискова,
красота твоя і мова
мила, добра та казкова.
В мої зайки
вушки вгору,
знову чує,
спів чудовий!
Лагідний він, милий-милий:
він для мене особливий.
Розквітають в полі квіти,
починають червоніти.
Квіти тії – то є маки,
в снах мені їх позбирати.
А в тім полі і ромашки
бігають немов мурашки,
в біло-жовтих кольорах
розквітають на очах.
Сон іде все глибше в ніч,
темна українська ніч…
Лиш не спить моя Оксана
бо будить їй хлопця рано…
В колисковій спить Артем,
ніжний в губках мамин крем,
молочком солодким весь ,
заластився цукром десь!
Сняться сни йому смішні,
чарівні і запашні.
Зранку буде їсти кашу,
що зварила мама наша.
Колискова, колискова,
ніжна, мелодійна…
Знову заспіває її мати
якщо син не буде спати!
Колискова, колискова,
ніжна моя колискова,
красота твоя і мова
мила, добра та казкова.
В мої зайки
вушки вгору:
знову чує
спів чудовий!
Лагідний він, милий-милий,
він для мене особливий!
Розквітають в полі квіти –
починають червоніти.
Квіти тії – то є маки,
в снах мені їх позбирати.
А в тім полі і ромашки
бігають немов мурашки.
В біло-жовтих кольорах
розквітають на очах.
Сон іде все глибше в ніч.
темна українська ніч…
Лиш не спить моя Оксана,
бо будить їй доцю рано.
В колисковій Дана спить,
ніжно губками сопить.
Молочком солодким вся
залила собі вуста!
Сняться сни її смішні,
чарівні і запашні.
Зранку буде їсти кашу,
що зварила мама наша.
Колискова, колискова,
ніжна, мелодійна…
Знову заспіває її мати
як дочка не буде спати.
