Із ранку зелені панує сонм –
В трояндах сад ліниво потопає,
Дарує в ніч нам повнокровний сон,
Розповідає в нім про те, що знає;
А знає він гармонію весни,
Яка закінчиться, на жаль, так скоро
І філософськи звісно – не спинить,
Такий в життя є швидкоплинний норов…
Ось птаха гімн життя усім співає –
З природою близька, у вічнім русі,
Для затишку гніздечко заплітає,
Не знає, слава Богу, про спокуси.
А місто – по проспектах-жилах біг,
Життя переплетінням у законах.
ВипАдок зустріч двох колег стеріг.
Герань і погляд в світ, уже з балконів…
Та раптом грім з небес насипав дані,
Комп'ютер показав грози свій начерк.
Про мир серденько стукає в благанні,
Грім інший – відгомін душі, неначе…
28.05.2023 р.
