Земля! Ти тут лише зернина,
Завдяки Богу, зростай на ній!
То воля, щоб мала дитина,
Тугу пізнала й злет світлих мрій.
В землі спроможна вкоренитись,
Відчути силу – дар природи,
Під сяйвом сонця залишитись,
Сприймати примхи, від погоди.
Яскравість днів - весняні квіти
Де свіжість, радісно довкола,
Цвіт колосків, громам гриміти,
Під зливою гнутись додолу.
Так і дитині, сприймати світ,
Де світло й темнота йдуть поруч,
Коли дивує бузковий цвіт,
Чужинці, війна - несуть порох.
Щоб навкруги, все спопелити,
Вкрасти надію на майбуття,
Заборонить, землю любити,
Право на волю, спокій, життя.
А хто накази, рашистам дав?
Знищити нас, рід український?!
Народ віками, на жаль страждав,
В роки буремні й в час радянський.
Розвелось, тоді олігархів,
Ніби пороші серед зими,
По церквах… зрадників – монахів,
Жаль не відчули вони вини.
Своєї. Кого вибирали?
Кому довірилися, шкода,
Для себе, не той шлях обрали,
От і нежданно… прийшла біда.
Летять снаряди, гинуть люди,
Кожен паросточок згорає,
Важко позбавитись Іуди,
Мати сина, все ж виглядає.
Недоспані ночі, тривоги,
Весь світ, ненавидить рашистів!
Розділені долі, дороги,
Та воїн стоїть до знемоги,
Він впевен,здола терористів!
Тобі подібний, теж зернина,
Сповна сили протистояти,
Щоби щаслива вся родина,
Щоби болю, не мала мати.
В надії ворога відбити,
Зернини розсівати в полі,
Щоб рідний край,землю любити,
Подякувать щасливій долі!
17.04.2023р
Зворушливий життєвий твір.
Нам би щасливо жити...та війна... В надії ворога відбити.
Зернини розсівати в полі.
Щоб рідний край, землю любити,
Подякувать щасливій долі!
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щоби щаслива вся родина,
Щоби болю, не мала мати. ........за це хлопці і віддають своє життя...
правдиві рядки, хоча і болючі. ..і після війни потрібно все те болото висушувати, якщо не хочемо щоб в нашої країни продовжувалися проблеми...ворог повинен залишитися один - зовнішній, а з внутрішнім громадяни в силі розібратися...і це потрібно зробити, якщо хочемо вижити як нація...
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прийшли непрошені варвари в нашу країну і принесли нам розруху і горе. Але український народ
Зворушливий життєвий твір.
В надії ворога відбити.
..і після війни потрібно все те болото висушувати, якщо не хочемо щоб в нашої країни продовжувалися проблеми...ворог повинен залишитися один - зовнішній, а з внутрішнім громадяни в силі розібратися...і це потрібно зробити, якщо хочемо вижити як нація... 
