При сріблистих зіроньках,
Всюди по доріженьках,
В щебеті казковім трелі солов'я…
Серце щастям світиться,
Бачу верби вітоньки
Мрії тут сплітала доленька моя.
Мила ця, красунечка,
Милувалась сонечком
Як проміння –руки обіймали світ.
А в тенетах ніченьки -
Місяця освідчення
З трепетом чекали оченята віт.
Сяйвом його повені,
Немов заворожена,
На люстерко річеньки коси розпуска…
А під ним злотистими,
Перлами – намистами,
Місяць хороводить й хвиленьки рука…
Витре щастя слізоньки,
Їй скупає ніженьки,
А на плечі кине прядиво з парчі.
Солов'ї втішаються,
Долі дві сплітаються…
Під пречистим небом – щастя їх ключі.
13.12.2022
Л.Таборовець
Прочитав,проспівав,задоволений.Гарно,романтично,
У Вас теж вірші мелодійні,професійно написані.
Вони неодмінно залишать гарний слід в Українській літературі.Щастя,миру,творчої наснаги і щоб завжди вистачало часу для створення такої краси .
Дуже приємно, що завітали на гостину. Чудового натхненного дня Вам! 
