Четвертий день живу я в Польщі,
І дуже добре тут мені...
В моє віконце світить сонце
Усе красиве. як у сні ...
І син й невісточка чудові
І внучка часом забіга...
Уваги сповненні, красиві.
Тривога зникла і біда...
І син, й невістка на роботі.
Зі мною є лише їх кіт...
Та він ховається щоденно,
Не реагує на: "кіс-кіс!"
Сидить десь в тишині під ліжком.
Може й голодним він бува...
Шукаю я його і кличу,
Та він не йде, й не вибіга...
Щодня включаю телевізор,
Новини я дивлюсь щодня...
І все, що робиться в Україні.
Про все, звичайно, знаю я...
Мені тут добре і цікаво,
Душу наповнює тепло,
Пишу про все, я не лукавлю,
Перемагає сум - тепло...
За Україну я тривожусь
І за Долинську, звісно, я...
Та повернутися не зможу
Жити не можу вже одна...
І гарно тут мені, й спокійно
Хоча і сумно теж бува...
Та я триматися вже вмію
Учора ж був день захисника...
І я сьогодні всіх вітаю
І ці вітання я всім шлю...
І перемоги всім бажаю
Бо ж Україну я люблю!!!
Дякую,Валю...Мені ж років уже багато, та ще й ця війна переляку додала, а син сам мені запропонував переїхати до них,що я й зробила, і не жалію за це, бо мені тут дуже добре...