Софія Северинівна Колодзій вчителька
Поповецької загально-освітньої школи
З ученицею Лідією Варфоломєєвою
Приводять часом нас роки
На ті ріднесенькі стежки,
Де рада Вас зустріти я
Шановна Вчителька моя.
Шановна Вчителька,у Вас
Завжди була Любов до нас,
Всю віддавали її нам,
За що ми щиро вдячні Вам,
За Ваше слово і тепло,
Що в наші душі перейшло,
І досі гріє воно там,
За що ми щиро вдячні Вам.
Сидів тоді тихенько клас
Коли вели урок у нас,
Ловила кожна голова
Всі Ваші золоті слова.
Шановна Вчителька,у Вас
Завжди була Любов до нас,
Всю віддавали її нам,
За що ми щиро вдячні Вам,
За Ваше слово і тепло,
Що в наші душі перейшло,
І досі гріє воно там,
За що ми щиро вдячні Вам.
Вже після школи час пройшов,
Хтось є простим,хтось в верх пішов
Але для кожного із нас
Приємно зустрічати Вас.
Шановна Вчителька,у Вас
Завжди була Любов до нас,
Всю віддавали її нам,
За що ми щиро вдячні Вам,
За Ваше слово і тепло,
Що в наші душі перейшло,
І досі гріє воно там,
За що ми щиро вдячні Вам.
Нехай Вам Вчителько щастить,
Нехай нічого не болить,
Щоби в житті іще не раз
Зустріти і обняти Вас.
Шановна Вчителька,у Вас
Завжди була Любов до нас,
Всю віддавали її нам,
За що ми щиро вдячні Вам,
За Ваше слово і тепло,
Що в наші душі перейшло,
І досі гріє воно там,
За що ми щиро вдячні Вам.
