Коли слова – твої броня і зброя,
Коли у них – вогонь твій і метал,
То ними світ можливо перекроїть,
Якщо така народиться мета.
Секрет їх в тім, чим ти живеш і дишеш,
Яке зерно посіяне в душі,
Бо навіть тиша може оглушити,
Коли ти в середовищі чужім.
Про силу слова сказано немало,
Про це ідеться і в святім письмі,
Й життя підносить прикладів чимало,
Коли слова гримлять гучніш громів.
Коли пізнав ти істину цю, друже,
І мозок твій ще не розледачів,
Тоді до доль чужих не будь байдужим –
Сказати мусиш, що в житті по чім.
Не може правда йти з брехнею поруч,
Солоний піт солодким не бува,
А вийде з того неприродний покруч.
Не слід про це поету забувать!
27.08.2022.
Ганна Верес Демиденко
