О жінко-українко, ти не вбога –
Ти найбагатша духом на землі,
Дароване тобі терпіння Богом,
Ти стерновий в сімейнім кораблі.
Святе і надвисоке твоє ймення,
Продовження ти роду на землі,
Голубиш долю діточок у жменях,
І все, що є в родини на столі.
О жінко, ти земне й космічне диво,
Де перетнувся рух Землі й планет,
Котрі тебе зерном нагородили,
З якого пророста гетьман, поет,
І той, хто землю житом засіває,
Аби всі люди мали змогу жить,
І той, для кого вічними слова є:
«О Господи, нам вижить поможи!»
О жінко, твоя доля ще цвістиме
І на вселенськім полі боротьби,
Твій образ людство знайде між святими
І вчитиметься землю так любить,
Як ти. Бо ти є альфа і омега
Всього того, що світ цей прикраша,
У плоді, ружі, соняху й космеї –
Усюди твої руки і душа!
8.02.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
