Прокидайся із сну, ти душа українського Скіфа,
Святославів ти меч, мудрість Ольги, трипільський курган,
Прикордонник степів, харакерник козацького міфу,
Бо монголи планують мільйонний кривавий майдан.
Повисмикуй із вух ти чужу твоїм вухам репню,
З голови повикидуй матрьошки і ті балалайки,
Не брудни ти штанів на Площі Червоній матню,
Пам'ятай, що лиш так ти Москві позакручуєш гайки.
Ти залиш у спокої ту бабцю Європу стару,
Їхня зброя давно у музеях комфортних вітрин,
Їх глибока стурбованість не випустить жодну стрілу,
І від ворога ти не побачиш на захист їх спин.
Прокидайся зі сну ти нащадок повстанців усіх,
Незнищенний відбиток всіх разом узятих героїв,
Прокидайся, ти підеш у захист за тих,
Що були після тебе, до тебе і зараз з тобою.
