Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Lesya Lesya: Дощі і вірші ( вільний переклад Л. Сашиної ) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Master-capt, 21.02.2022 - 09:30
Гарний переклад. Хочеться, щоб орігінал був поруч, під віршем. Щоб не бігалось... зрівнювати.
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку . Наш читач не дуже терплячий , а якщо побачить так багато тексту , то й злякається. В перекладі Надсона я так і поставила , виглядає дуже обтяжливою. Та зауваження слушне.
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я так не пробувала . Добре було б
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую ,Надю! Це непростий твір для перекладу був, я рада що Вам сподобалось
НАСИПАНИЙ ВІКТОР, 09.02.2022 - 11:56
треба відразу друкувати 2 тексти, бо неясно що й до чого, добре, що я додумався прогорнути вниз. ок. зроблено класно, майстерно. щасти!
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так , оригінали заворожують Дякую , Катю !
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую , Ніно ! Гарного Вам дня !
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо , переклад же вільний
Lesya Lesya, 09.02.2022 - 08:38
Дожди и стихи...Лилианна Сашина .. Зачастили дожди, и стихи по ночам зачастили; В незакрытую дверь не стучась, пробираются в дом... Я никак не пойму: то ли каплей холодной навылет Мне пробило висок, то ли пальцы царапнуло льдом Так, что стало больней, так, что дрожь пробрала до озноба; Тот, кто мог отогреть, притворился слепым и глухим, Стал похожим на нимб в волосах металлический обод, Я бы бросила всех, но опять зачастили стихи... Я бы бросила всё, но дожди серебристой портьерой Преградили мне путь, отодвинув назначенный час... Впрочем, всё это было: и нимб, и размытая серость, И предолгая ночь, и стихи, и потеря ключа - Я живу, будто маюсь... Меня проверяют на прочность, До отказа завод натянув, а точней - до щелчка, До почти незаметной отметины - крохотной точки, Так, чтоб целой осталась пружина и так, чтоб рука Не срывала смолистый сургуч с запечатанных окон... Тот, кто мог мне помочь, оказался слепым и глухим... Впрочем, всё как всегда - бесприютно, темно, одиноко И впридачу - ко мне зачастили дожди и стихи... _______________________________________ Август, 2009 г. Ales відповів на коментар Lesya Lesya, 09.02.2022 - 23:03
Такі речі терміново на музику класти треба, і впроваджувати в якості мистецької терапії
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну це заслуга Лілі Сашиної, я лише спробувала повторить. Дякую!
|
|
|