Вона амбіційна й невпинна
Вона, як щаслива життєва мить
Вона - то є білі столові вина
Вона купинА, що зовсІм не горить
Вона - від цигАрок у темряві вогник
Ніби в маршрутці спекотній прОтяг
Вона найніжніший у всесвіті котик
Вона прикрашає, а не її, одяг
Смілива і впевнена, щира і добра
Жінка фарбує собою буття
Якби мені дАли зачаровану торбу
Я вкрав би її, і без вороття.
![20220623_085710[9062].jpg](/upload/poem_all/00951926.jpg){kind=small}
