Прочахли простори зими
і ми.
Набрались птиці таїни
вгорі.
Кого шукаєш? - Взір підводиш до верхів.
На гілці крук глядить убік,
в людини вік встромляє дзьоб,
у сіру пасмугу між днем і днем, як в сіре небо.
Почахли трави. Вдалині
погасли таборів огні.
Перекажи привіт мені хоч сном, хоч снігом.
Біліє все
і білих дум
лягає паволока-слід -
це я зникаю в просторах зими.
