День ранок пробудив дощем.
Нічного холоду не стало.
Відкрились очі і бігцем
Свідомість просипалась.
Ще тепла ніжність одіяла
Комфорт творила тілу,
А думка вже дитям гасала
День присвятити ділу:
1. Із власної почати віри
В спроможності творити, пізнавати,
Без трати на пусте не лізти з шкіри,
Не відставати щоби здоганяти.
2. Порожніх не давати обіцянок
Та знати міру сил своїх,
Не відмовлятись від коханок,
Бо якщо любиш, то не гріх.
3. Уроджене добро і скромність
Ніяк не слабість, навпаки,
Бездумний гонор дуже томить,
А жадного обпалюють й зірки.
4. Писати сповідь для нащадків,
Хвала про що сказати є,
Прожите все привести до порядку,
Ним дорожу, бо все моє.
5, Подати друзям чіткий знак -
Не можу я без них ніяк.
Що кожний буде і сестрою й братом,
Якщо прийде у гості зі своїм салатом.
6. Всі інші справи-приватна таємниця,
Що поглинають дня і час і мої сили,
По спині потом котиться водиця
Яку з джерел ще не солоних пилось.
Аж ось і тиша надвечір’я -
Подушки запах чистий пір’я,
Вина червоного ковтну,
Абзаців пару з книжки про добро,
Щоб зло не турбувало сну...
