ти з розуму мене щоночі зводиш,
знайшла в моїх думках для себе роль,
тепер ти в мої сни завжди приходиш,
вгадала від дверей душі пароль.
сьогодні в сні зі мною розмовляла,
і пахла шоколадом з молоком,
батистову суконку поправляла,
і сонця диск крутився за вікном.
а потім він скотився у квартиру,
осяяв довгий ряд химерних лиць,
мольберт із полотном плодів інжиру,
і маски, що всміхалися з полиць.
за стінами гуділи древні труби,
а я хотів торкнутись твоїх губ...
холонув простір і скрипіли зуби,
від холоду змерзав самотній дуб.
в обдерту шафу від снігів сховались,
цілунки...спека...хвиля до злиття -
і знову гонг! тіла не поєднались,
нас видернув зі сну гачок буття...
я теж, мабуть, тебе щоночі зводжу,
я теж знайшов в тобі для себе роль...
тепер і я у сни твої приходжу,
я теж вгадав дверей твоїх пароль.
***