десь там, вдалині за містами
я чую, як ліс шелестить...
десь там, за туманом й дощами
я бачу, як сонце горить...
десь там, у траві під вербою
цикада мрійливо сюрчить...
десь там я сплелася з лозою,
і грім над полями гримить...
десь там, вдалині за вітрами
стираються грані буття...
десь там, між мовчанням й словами
говорять лише почуття...
десь там линуть ночі холодні,
зачовгані ранки лежать...
десь там, на окрайку безодні
засмучені тіні стоять...
десь там, в небесах між зірками
мільйони відкритих дверей...
десь там, за гіркими сльозами
стіна із щастивих людей...
десь там, вдалині аж за літом
я бачу, як ватра димить...
як лебідь кружляє над світом,
у теплі краї знов летить...
десь там - колоски спілі житні,
і осінь шурхоче здаля...
десь там, у зіницях Всесвітніх
віками кружляє Земля...
***