В той час, як засмаглі коханці ще сни додивляються в шафах,
Як бал неймовірно-розкішний шумить у твоїй голові,
Сховай всі листи учорашні від герцога чи то від графа,
На кухню зайди і духм'яної кави звари.
Се ля ві.
Жіноче оголене тіло хай пестить прозора сорочка,
Зима за вікном оглядає замети свої снігові.
Візьми авокадо з ікрою, дор-блю і салату листочки,
Сніданок - також насолода. Про це пам'ятай.
Се ля ві.
А потім подумай - навіщо ітимеш сьогодні на лови?
Бо те, що вполюєш не краще, того, що вже маєш, повір!
Дивись, на твоїм підвіконні розквітли троянди чудові,
Червоні - якраз для кохання. Як мріяли ти.
Се ля ві.
Чернетки віршів - у шухляду! І світ хай увесь зачекає!
Зготуй для коханого борщик. Котлетку засмаж. Краще дві.
Хай випічку хвалить домашню, проте зроду-віку не взнає,
Де в шафах беруться скелети. А ти промовчи.
Се ля ві.
19.02. 2019р.
Для ілюстрації вибрана картина художника Андрія Маркіна
https://liveracing.livejournal.com/1738568.html
Це ж скільки треба було тримати того засмаглого коханця в шафі, щоб він на скелет перетворився! Садюга ти, Наталочко! А, зрештою, так йому і треба... Хай не ходить до чужих жінок!
Бравіссімо, Наталочко! Така собі психотерапія для відчайдушних домогосподарок: "don't worry, be happy".
Процес перетворення засмаглих коханців з першого катрену на скелетів у шафі в останньому - просто
Це ж скільки треба було тримати того засмаглого коханця в шафі, щоб він на скелет перетворився! Садюга ти, Наталочко! 
А, зрештою, так йому і треба... Хай не ходить до чужих жінок! 
