Треба пам’ятати, не забути
Всі навали хижих чужаків,
Курені студентські йшли на Крути,
Правнуки славетних козаків.
Їм сікли в обличчя сніговії,
Хмарились, чорніли небеса,
За плечима був не просто Київ,
За плечима – Україна вся.
ПРИСПІВ:
Перед ведуть, ведуть Герої Крут,
У безсмертя лежить їх путь,
Перед ведуть, ведуть Герої Крут,
Через пам’ять мою ідуть.
Вороги повсюди виростали,
Молода держава – у вогні,
Україна поневолі стала
Жертвою московської брехні.
А вони взяли́ у руки зброю,
Кожен з них не хлопчик вже, а – муж.
Вклонимося мужності Героїв,
Серед них – ці 300 юних душ.
Ми тепер – нащадки тих Героїв,
Нам тепер Вітчизну боронить,
Крокувати до мети святої
І не завагатись ні на мить.
Імена ми їхні пам’ятаєм,
І несемо їх їх на прапорах,
Їхню славу знову підіймаєм,
Грізну славу ворогам на страх.
7.01.2019
Пісня "ГЕРОЇ КРУТ"
https://www.youtube.com/watch?v=R9xB5AGCpuU
Олександре, о, а це ж вашу пiсню "Старенький трамвай" виконуе гурт "Пiккардiйська терцiя"? Велика вам подяка за створення такоi якiсноi, мелодiйноi пiснi. Особлива оригiальнiсть там ще у тому, що такi плавнi зрушення у настроi, змiни одного внутрiшнього стану на iнший. Спочатку деяке засмучення у головного героя, а потiм такий сплеск бадьоростi: "Я згадаю про холодних озер блакить, куди iздив колись старенький трамвай".
Олександре, а то, цiкаво, може ви знаете - таке з музичного жанру питання. Чув я колись таку пiсню - якась украiнська спiвачка виконувала, а ось хто саме це був - не можу згадати - хоч ти що роби. Там у приспiвi цiеi пiснi такi рядки були:
Лiто, тебе не забути.
Лiто, ще голос твiй чути.
Нi, не забути нiяк,
Адже все буде так,
Як мае бути!
Навiть, якщо i не так!
Я спочатку думав, що то Iрина Грей спiвае, а коли - нi, в Iрини Грей - iнша пiсня е про лiто. Оця ось:
А хто ж тодi ту пiсню спiвае "Лiто, тебе не забути. Лiто, ще голос твiй чути". Може вам про це щось вiдомо?
Особлива оригiальнiсть там ще у тому, що такi плавнi зрушення у настроi, змiни одного внутрiшнього стану на iнший. Спочатку деяке засмучення у головного героя, а потiм такий сплеск бадьоростi: "Я згадаю про холодних озер блакить, куди iздив колись старенький трамвай". 
