Уявив себе я дідом, мені вісімдесят літ, всі зібрались за обідом, - діти, внуки, увесь рід! Борода у мене сива, поки ходжу без ціпка, жінка все така ж красива, і весела, і струнка! Вся під грушою родина, - і дорослі, і малі, білосніжна скатертина, хліб домашній на столі! Поділились, що на серці, і таким став милим світ, випили горілки з перцем, мені вісімдесят літ…