Вже вечір,але ще гримить
По небу блискавиці ще гуляють
А я чекаю на ту саму мить
Й ніхто не зна коли я дочекаюся
Життя як сон,чи сон життя?
"-Реальність можна видумати?" "-Звісно"
Але чому ж назад немає вороття?
Воно то є,але від нього прісно
Щодня новий сюжет,нова подія
Печальна, радісна,по суті будь-яка,
Та від одної маєш ностальгію
А інша навіть з цукром є гірка
Одних людей впускаєш ти в життя
І слухаєш їх,серцем б'єшся
А інших відсилаєш в майбуття
До тебе з нього мало повернеться
У небі сяйво блискавиць
І час від часу грім гримить потужно
Ми стільки маємо таємниць,
Що часом у душі ,аж тужно
