Була потрібна вигідна служниця –
Для саду, для обідів і прання,
Щоб на роботі – секретар-правиця,
Повія на годиночку зрання.
Усе ретельно зважив пан Георгій,
На сайт знайомств повісив прес-реліз,
Відбір вчиняв анекдотично-строгий –
Від форми персів до наявних віз.
Писали - різні, та - одна халепа, -
Просили плату, віддану любов,
Знайшлась на сайті ще й така дурепа,
Яка шукала шлюбових оков.
Пан сердився, жалівся на невдячність,
Всім виставляв рахуночки за час,
Який втрачав на дописи гарячі,
Не раз до суду навіть поривавсь.
Не знаю, правда, вже якимось чином
Одну панянку все ж причарував, -
Служила Ганна віддано, дружинно,
Немов не мала інших власних справ.
Платні не клянчила, не докучала,
Захоплено дивилася у рот,
Та навіть цього виявилось мало,
Здалось, - надмірно виділив щедрот.
За добру службу паном бралась рента,
За кожен за́хват – штрафи і пеня:
Холодний душ, підміна інструмента,
Чи - віником, неначе кошеня.
Пішла шукати іншу службу Ганна,
Бо що поробиш, раз такі діла,
А пан, як знаті часто притаманно,
Надувся, набурмосився зі зла.
І щоб надалі не смітить ресурсом,
Купив сучасний роботозагін,
Хвалився другу: «В механізмах - плюси,
Лиш кнопки стерлись, де «вона», де «він».
Гарнi рядки, Оксано. Досить оригiнальна iсторiя, прикольненько так. Мовляв, нiчого тут надлишки якiсь дозволяти собi - економiка мае бути економною.
Тiльки от у вас у 30 рядку - якось тут перша половина рядка дуже схожа за своiм значенням на другу. "Бо що поробиш" i "раз такi дiла" - якось дуже перегукуються вони мiж собою за значенням. Може тодi другу частину рядка замiнити на "ледь не заревла":
Бо що поробиш - ледь не заревла.
Оксано, то ще якраз згадався мультик, як за хлопчиком у батькiв не було часу доглядати, так вони зробили йому робота - няню iз рiзних матерiалiв, якi були пiд рукою. I що потiм з того догляду вийшло. Ось, дивiться: