Така загадковість-ця,-ця поезія..
Поет! Посланець-Агнець з Неба!
Душа, як прірва,- у пітьмі
Шукає слово,- прості стеби
У лабіринтах,- до,ре,мі
Поет! Суддя, себе картає,
Що ніби щось не так доніс
Лише один листок гортає
Йдучи полями в землю вріс
Поет! Поразка, чи поруга!?
Себе віддав, -у забуття
Його перо,- є вірність друга
Перше й останнє каяття...
"Я Вас люблю! Коханням щирим,
Най безотвітно, най не так!
Та світ без Вас ,- мені не милий
Хоч би який не був мастак ..
Мені не милий, -колір сірий
Без Ваших відповідей.. Так!"
Всіх поетклубівців, та шанувальників поезій щиро вітаю з цим чудовим святом!