Дивлюся на цей світ матеріальний -
І сонми рук ввижаються мені,
Які його ліпили і кували,
Та гартували в пробах, у вогні.
Батьків, дідів - неначе птахів крила,
Не поспішали ближче до зірок,
Планету невлаштовану любили,
Красі життя приносили заро́к.
...Ось у Ворота Золоті правічні
Каміння вряд чиясь рука кладе,
А тут будинку цегла ідилічна
Давно застигла, мов безсмертя жде.
Куди не глянь - усюди руки, руки -
На суші, на воді, у небесах.
Новобудов неуловимий гуркіт,
На жаль, і там, де чорна полоса.
Час відбере і виважить не тричі
Людські труди - бо в них і пекло, й рай...
Благословляю руки трудівничі,
Вони земний тримають коровай!
