Ношу тебе я в сердці
як всесвіт носить зорі
запалюю що миті у думках
у мріях і у снах
ношу тебе як мати носить
своє дитя під сердцем
і так боюся загубити
Ти цінна надто
без тебе вже
не зможу жити
не стримую себе
щоб у тобі геть загубитись
бо сердце вже, без тебе
не хоче зовсім битись
Мов в птах у клітці
що згасає у неволі
під тиском злої долі
та мріє про політ
високий в небі
моя ти висота кохана
так дай же Боже крила
я полечу до неї
Коли вже сердце
геть не хоче жити
то ледь на неї варто
оком подивитись
то оживає
і крила розпрямляє
з землі злітає
до тебе хоче полетіти
в твоєму серці
навіки поселитись.
