На перехрестях всіх століть
Застигну в камені журбою.
Бо на заселеній землі
Я ще не стрівся із тобою.
Ти залишилася десь там
І це в той час, коли шукаю;
Коли життя безцінний крам
Краплинами в піску зникає.
Не тим я серце дарував,
Не тим губами пестив очі!
Тебе я в них не відчував,
Оманливі були ті ночі!
Проходив хміль бурхливих днів
І знову пустка безнадії.
А ти приходиш в казки снів,
Для чогось знову будиш мрії.
Невже насправді ти десь є
В оцьому часі, невловима?
Чи ти – лиш марево моє,
Пригод жадоба невситима?
Мовчиш… і кличеш звіддаля
Мій ідеал простого щастя…
Зустріти б! до руки припасти!
Доки ще крутиться Земля!
01.05.2017
Гарно!
