Воля, що Задеревацька
В Стрийському районі є.
Ти приїдь, туристе хвацький,
В місце це, життя там б’є.
Люд міцний тут, роботящий,
Волю любить – це із ген.
Висік непролазні хащі.
Звів село, хати – ген-ген!
В ліс він утікав від пана,
Що давав гіркий урок.
Волелюбність гріла рани,
Що лягали від пліток.
У селі є церква, школа,
На краю – розлогий ліс.
Пастухи пасуть корови,
Кінь везе із сіном віз.
Міні-ферма, молочарня,
Квіти в кожному дворі.
Хоч пройшов крізь гостре терня
Люд, тепер живе в добрі.
Але Волі візитівка –
Дух, який ОУН лишив.
Є в селі музей, криївка –
Тут Андрій Бандера жив,
В церкві був отцем, не паном.
Син до нього приїжджав.
Той, що звався він Степаном,
Що Главою ОУН став.
У музеї – експонати.
Їдь, гід екскурс проведе.
Бо минуле треба знати –
У майбутнє нас веде.
Це не моє село. Просто я готую краєзнавчі матеріали. Задеревацька - бо в ліс, за дерева втікали кріпаки від пана, який з ними жорстоко поводився, і ставали вільними. Звідси й назва села - Воля Задеревацька, воля за деревами.