Непомітно переспіло стигле літо
Сиві хмари,як отари, побрели,
Небо щедрими дощами перемито,
Хризантеми пізнім щемом зацвіли.
Промайнули юних років ноги босі,
Загубилися в бурштиновій росі,
І вже впевнено ступає жінка-осінь,
Зріла жінка в помаранчевій красі.
Приспів:
Жінка-осінь, жінка-осінь – це про мене,
Бо вже осінь надійшла в моїм житті.
Моє плаття, по-весняному,зелене,
А в волоссі павутинки золоті.
Прислухається земля до її кроків,
Злотосріблом покриваючи сліди.
Жінка осінь у короні мудрих років,
Діти-внуки – золоті її плоди.
Повела її дорога спозарання,
Де зачаєне невипите тепло,
Жінка-осінь переповнена коханням,
Як цілюще невичерпне джерело
Приспів:
Жінка-осінь, жінка-осінь – це про тебе,
Бо вже осінь надійшла в твоїм житті.
У очах твоїх висока світлість неба,
А в волоссі павутинки золоті.
́
Тільки краще "і туманом за ярами залягло", або "і тумани за ярами залягли".
Чудова пісня! 
