Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: stawitscky: Якось метелик залетів - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ I.Teрен, 05.09.2016 - 12:52
Якщо метелики прикрашають покої, це дуже гарно характеризує поета як людину.Genyk Lys, 05.09.2016 - 11:00
Життя іноді нам дарує такі зустрічі.Якщо метелику потрібно летіти, то хай краще летить,залишиться чудовий,сповнений натхнення і фантазій спогад. В іншому випадку деякі метелики перетворюються на комарів,які п"ють кров і постійно дзищать Гарний,майстерно написаний вірш
Наталя Данилюк, 03.09.2016 - 14:01
Так легко і світло! Піднесені рядки, сповнені оптимізму і сонячності!
stawitscky відповів на коментар Наталя Данилюк, 03.09.2016 - 14:46
І трохи щему за недосяжним... Дякую Наталю, я завжди Вам радий!
Касьян Благоєв, 03.09.2016 - 10:00
побачити в малому велике і красиве від творіння рук Майстра, Вершителя, Дателя буття - то дар особливий від Нього.
Єлена Дорофієвська, 03.09.2016 - 09:28
Спасибі Богу, що твій путь Через мої проліг покої. Може і не роковою була ця зустріч, але ж скільки почуттів вона сколихнула stawitscky відповів на коментар Єлена Дорофієвська, 03.09.2016 - 14:44
Лєночко, "Не в бровь, а в глаз"! Ви побачили образ.
lionet, 02.09.2016 - 23:55
Ох вже ці метелики!... У мене теж була пригода з метеликом, тільки в бусі... Їхав бусом на погост матусі, А душа забула про Христа, Бо тим бусом їхала і та, На яку, як на святу, дивлюся; І в тім бусі їхала і гусінь, Що крильцяста й весело літа; Хоч сумна була моя мета, Та сюжет підніс мене на дусі; Бо нізвідки враз на край вікна Сів метелик – мініангел білий, Промайнуло – милий, як вона, Доторкнувся – пурхнув легкокрилий По салону до її вікна, Ніби погляд мій на лик премилий. stawitscky відповів на коментар lionet, 03.09.2016 - 14:42
Дякую Вам, правильно зрозуміли підтекст, образ метелика, як вияв захоплення красою недосяжної з різних причин жінки.
|
|
|