Міцно в"яже мотуззям руки,
Щось невидиме; шле гінця
Чорний ворон - кохання муки.
Волох - в прірву і без вінця.
Тихо-тихо лоскоче подих,
Тільки б встигнути...мозку струс
Божевіллям знов колобродить,
Розсипаючи скалки друз.
Сліпну в захваті, лишень кола
Заплелися у ланцюги.
Обпеклися вуста, спроквола
Закипіли у ключ сніги.
Що замерзли дев"ятим наче,
Чи на першому ще лишень?
Чорний ворон уже не кряче,
Він стріла ж бо, а я - мішень...
11.08.16.
Чорний ворон - це дуже неоднозначний символ.Він може бути Пам"яттю и Думкою,як у Едгара По,а може бути амбівалентним символом гріха з одного боку,та мудрості і довголіття з іншого...Багатогранний образ невідомого.
Симпатизую нашим вОронам, які живуть на Рейтарській, але уві сні воліла б більше ніколи їх не бачити.
Цікавий змістовний твір. Зважаючи на довідку, яку ти залишила внизу, цікаво погратися з трактуванням образу. Кожен може побачити те, що ближче йому.
Класно!
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Часником провіряеться, часником і сіллю.
Що то за ворон такий, руко-думко-зв"язувальний. Можливо, то удача стукається - запилений, стомлений Білий Ворон?
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00